Інтертекстуальність у поетичній мовотворчості Максима Рильського

• Veröffentlicht in: Культура слова
• Datum: 2020
• 1. Verfasser: Палаш, А.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2020
• Schlagworte: Мова поезії: перегук поколінь
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180221
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Інтертекстуальність у поетичній мовотворчості Максима Рильського / А. Палаш // Культура слова. — 2020. — Вип. 92. — С. 114-122. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

У статті запропоновано дослідження особливостей реалізації інтертекстуальності в поезіях Максима Рильського; простежено поняття «інтертекст» у широкому та вузькому розумінні; схарактеризовано класифікацію інтертекстуальності Ж. Женнет. Здійснено аналіз міжтекстових зв’язків, спостережених у мовотворчості Максима Рильського. Диференційовано та описано такі різновиди інтертекстуальних компонентів, як цитата, алюзія, натяк, жанровий зв’язок текстів, посилання на власний передтекст (самоцитація, самоповтор). Вияви інтертекстуальності відзначено і на внутрішньо- текстовому рівні, і в епітекстових позиціях (заголовок, епіграф). Problem’s setting. The problem of interpretation and research of the term “intertextuality” today is a topical issue of philosophy, literary criticism, linguistics, modern Ukrainian linguistic poetics, and stylistics of the text. That is, no text can be created in an empty space, it must have an intertextual relationship with other works or texts. Analysis of recent studies. The theoretical basis for the study formed works in the field of modern linguistics, in particular, Robert de Bogrand, Alexander Veselovsky, Olga Vorobyova, Wolfgang Dressler, Alexander Potebnya considered “intertextuality” as a textual category; Yuri Lotman, Vladimir Lukin – as a prerequisite for textuality; Lyudmyla Babenko, Suren Zolyan, Larysa Omelchenko, Natalia Fateeva – as means of its implementation in specific texts. Objective of the research. The purpose of the work is to analyze the external and internal connections of the literary text of Maksym Rylsky and the means of their realization in the explicitly intertextual process of the text’s existence. The main part. The article studies the peculiarities of the artistic embodiment of intertextuality in the poems of Maxim Rylsky; the definition of intertext in a broad and narrow sense is traced; the classification of the intertextuality of Jennet is singled out. The focus is on the separation of language units, intertextual components in the language of Maxim Rylsky; examples and quotations, allusions, titles, epigraphs, hints, genre connection of texts, references to the pretext in the artist’s creative work are given and analyzed. Conclusions. Research and analysis of the intertextuality of the artist’s poetics show that in a new way the comprehension and depiction of quotations, allusions, epigraphs, titles, hints, paraphrases become differential features of the individual author’s style.