Мовний образ Великодня в епістолярних текстах Лесі Українки та її родини

• Veröffentlicht in: Культура слова
• Datum: 2020
• 1. Verfasser: Богдан, С.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2020
• Schlagworte: З історії культури та писемності
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180228
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Мовний образ Великодня в епістолярних текстах Лесі Українки та її родини / С. Богдан // Культура слова. — 2020. — Вип. 92. — С. 187-202. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

У статті здійснено спробу конструювання мовного образу найважливішого свята християн – Великодня – в епістолярних текстах Лесі Українки та її найближчої родини – батьків (Ольги Драгоманової-Косач, Петра Косача) і братів-сестер. Встановлено визначальність цієї лексеми в слововжитку Косачів- Драгоманових. Варіантні найменування цього геортоніма мають факультативне використання в мовленні окремих членів родини й тому їх можна кваліфікувати як індивідуально увиразнені. Зокрема зафіксовано регулярне вживання діалектного найменування Паска в епістолярній комунікації брата Лесі Українки – Михайла, Пасхи – в індивідуальному мовленні батька, Петра Антоновича. Встановлено, що функціонування варіанта Пасха в епістолярії Лесі Українки мотивоване фактором адресата. Визначено основні функції цього геортоніма: хрононопійна та етикетна. Окреслено домінувальні номінації, що стосуються Великодніх святкувань, – писанка, крашанки, паска. З’ясовано особливості святочних пригощань тих етносів, посеред яких доводилося бути в ці дні Лесі Українці та Михайлові Косачу. The article elucidates verbal actualization features of one of the most frequent geortonyms in the Ukrainian language – Easter. The study focuses on the epistolary texts of Lesya Ukrainka and her immediate family – parents, siblings. The study has revealed the dominance of this lexeme in the Kosaches family lexicon, which confirms its normativeness not only for the idiolect of Lesya Ukrainka but also for the communication discourse in all Ukrainian families of that time. The epistolary version of this holiday, Paska (peculiar primarily to the dialectal speech of Western Polissia), is the most frequent in the letters of the poetess’ brother Mykhailo. The synonymous version Paskha is explicated in only one letter of Lesya Ukrainka to Kliment Kvitka, written in Russian. Its regulatory use is observed in the epistolary texts of her father, Petro Antonovych (probably owing to the language of his daily communication). The article considers the use of the lexeme Easter in two main functions – chronotopic and etiquette. The author analyzes functioning of the geortonym Easter as an element of the holiday greetings with an emphasis on the Kosaches’ family tradition to send Easter cards, using them as a kind of interpersonal communication in letters. The article reproduces in fragments from the letters the dominant elements of Easter celebrations (traditional dishes, peculiarities of treating, behavioral elements) in the Kosaches’ family and in families of different ethnic communities, where Lesya Ukrainka and Mykhailo Kosach used to be on holidays.