Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж)
У статті висвітлено неологізаційні процеси в лексичному
 складі сучасної української літературної мови. Проаналізовано
 причини виникнення новацій й основні шляхи поповнення лексичного
 фонду неологізмами, зокрема внаслідок запозичень з інших мов,
 шляхом словотворенн...
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2020
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180229 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) / В. Красавіна // Культура слова. — 2020. — Вип. 92. — С. 203-215. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862540864565280768 |
|---|---|
| author | Красавіна, В. |
| author_facet | Красавіна, В. |
| citation_txt | Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) / В. Красавіна // Культура слова. — 2020. — Вип. 92. — С. 203-215. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Культура слова |
| description | У статті висвітлено неологізаційні процеси в лексичному
складі сучасної української літературної мови. Проаналізовано
причини виникнення новацій й основні шляхи поповнення лексичного
фонду неологізмами, зокрема внаслідок запозичень з інших мов,
шляхом словотворення та модифікації семантичного значення.
Схарактеризовано структурні, семантичні та функціональні
особливості нових слів у медіатекстах.
Having spread around the world, the Covid-19 pandemic has caused
an increase in the number of neologisms both in Ukrainian and in other
languages. In the first place, it happened due to extralinguistic factors –
specific features of the infectious disease itself as well as the unprecedented
social practices which have become a new method of adaptation to the
present day circumstances. Language has promptly reacted to large-scale
changes in the world and the society: new words and word combinations
denoting the phenomena, objects and notions unknown before have
appeared; the modification of the semantics of certain common words has
taken place; the sphere of usage of some specialized terms has broadened.
Globalization processes and a tendency towards language unification
have facilitated the spread of terms of international use, neolexemes,
neomorphemes, which is indicative of the emergence of the common
international vocabulary. English borrowings have been actively adopted
due to the language practice of mass media (in particular, the electronic
ones), which are dynamic and open to innovation, and, as is the case with
social networks, enable the communication of a great number of people of
various nationalities, ages and social status.
Thus, neologisms are social markers of transformations, typical of the
society in a globalized world. Renovation of the vocabulary is happening
by means of adoption of foreignisms, predominantly of the English origin,
international terms, which are replenishing terminology subsystems, in
particular the ones of healthcare and administration, etc.; by means of
word-formation using borrowed derivation tools; due to the activation
of the processes of extending the semantics of already familiar words. A
considerable amount of new words will not enter the general vocabulary as
upon the conclusion of the Covid-19 pandemic they will be excluded from
the active use and transferred to the corpus of historical words of the epoch
which will become the evidence of the period of the quarantine measures
and self-isolation of the citizens, and some words will be returned to a
specialized sphere of use.
|
| first_indexed | 2025-11-24T16:10:10Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180229 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0201-419X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T16:10:10Z |
| publishDate | 2020 |
| publisher | Інститут української мови НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Красавіна, В. 2021-08-28T16:21:27Z 2021-08-28T16:21:27Z 2020 Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) / В. Красавіна // Культура слова. — 2020. — Вип. 92. — С. 203-215. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 0201-419X DOI: doi.org/10.37919/0201-419X-2020.92.17 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180229 811.161.2’37 У статті висвітлено неологізаційні процеси в лексичному
 складі сучасної української літературної мови. Проаналізовано
 причини виникнення новацій й основні шляхи поповнення лексичного
 фонду неологізмами, зокрема внаслідок запозичень з інших мов,
 шляхом словотворення та модифікації семантичного значення.
 Схарактеризовано структурні, семантичні та функціональні
 особливості нових слів у медіатекстах. Having spread around the world, the Covid-19 pandemic has caused
 an increase in the number of neologisms both in Ukrainian and in other
 languages. In the first place, it happened due to extralinguistic factors –
 specific features of the infectious disease itself as well as the unprecedented
 social practices which have become a new method of adaptation to the
 present day circumstances. Language has promptly reacted to large-scale
 changes in the world and the society: new words and word combinations
 denoting the phenomena, objects and notions unknown before have
 appeared; the modification of the semantics of certain common words has
 taken place; the sphere of usage of some specialized terms has broadened.
 Globalization processes and a tendency towards language unification
 have facilitated the spread of terms of international use, neolexemes,
 neomorphemes, which is indicative of the emergence of the common
 international vocabulary. English borrowings have been actively adopted
 due to the language practice of mass media (in particular, the electronic
 ones), which are dynamic and open to innovation, and, as is the case with
 social networks, enable the communication of a great number of people of
 various nationalities, ages and social status.
 Thus, neologisms are social markers of transformations, typical of the
 society in a globalized world. Renovation of the vocabulary is happening
 by means of adoption of foreignisms, predominantly of the English origin,
 international terms, which are replenishing terminology subsystems, in
 particular the ones of healthcare and administration, etc.; by means of
 word-formation using borrowed derivation tools; due to the activation
 of the processes of extending the semantics of already familiar words. A
 considerable amount of new words will not enter the general vocabulary as
 upon the conclusion of the Covid-19 pandemic they will be excluded from
 the active use and transferred to the corpus of historical words of the epoch
 which will become the evidence of the period of the quarantine measures
 and self-isolation of the citizens, and some words will be returned to a
 specialized sphere of use. uk Інститут української мови НАН України Культура слова Мова засобів масової комунікації Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) Vocabulary neologization during a coronavirus pandemic (based on the materials of internet periodicals and social networks) Article published earlier |
| spellingShingle | Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) Красавіна, В. Мова засобів масової комунікації |
| title | Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) |
| title_alt | Vocabulary neologization during a coronavirus pandemic (based on the materials of internet periodicals and social networks) |
| title_full | Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) |
| title_fullStr | Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) |
| title_full_unstemmed | Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) |
| title_short | Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) |
| title_sort | неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) |
| topic | Мова засобів масової комунікації |
| topic_facet | Мова засобів масової комунікації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180229 |
| work_keys_str_mv | AT krasavínav neologízacíâleksikivčaspandemííkoronavírusunamateríalíínternetvidanʹtasocíalʹnihmerež AT krasavínav vocabularyneologizationduringacoronaviruspandemicbasedonthematerialsofinternetperiodicalsandsocialnetworks |