Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж)

Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж)

У статті висвітлено неологізаційні процеси в лексичному складі сучасної української літературної мови. Проаналізовано причини виникнення новацій й основні шляхи поповнення лексичного фонду неологізмами, зокрема внаслідок запозичень з інших мов, шляхом словотворення та модифікації семантичного зн...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Культура слова
Datum:2020
1. Verfasser: Красавіна, В.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут української мови НАН України 2020
Schlagworte:
Мова засобів масової комунікації
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180229
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) / В. Красавіна // Культура слова. — 2020. — Вип. 92. — С. 203-215. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180229
record_format dspace
spelling Красавіна, В.
2021-08-28T16:21:27Z
2021-08-28T16:21:27Z
2020
Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) / В. Красавіна // Культура слова. — 2020. — Вип. 92. — С. 203-215. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
0201-419X
DOI: doi.org/10.37919/0201-419X-2020.92.17
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180229
811.161.2’37
У статті висвітлено неологізаційні процеси в лексичному складі сучасної української літературної мови. Проаналізовано причини виникнення новацій й основні шляхи поповнення лексичного фонду неологізмами, зокрема внаслідок запозичень з інших мов, шляхом словотворення та модифікації семантичного значення. Схарактеризовано структурні, семантичні та функціональні особливості нових слів у медіатекстах.
Having spread around the world, the Covid-19 pandemic has caused an increase in the number of neologisms both in Ukrainian and in other languages. In the first place, it happened due to extralinguistic factors – specific features of the infectious disease itself as well as the unprecedented social practices which have become a new method of adaptation to the present day circumstances. Language has promptly reacted to large-scale changes in the world and the society: new words and word combinations denoting the phenomena, objects and notions unknown before have appeared; the modification of the semantics of certain common words has taken place; the sphere of usage of some specialized terms has broadened. Globalization processes and a tendency towards language unification have facilitated the spread of terms of international use, neolexemes, neomorphemes, which is indicative of the emergence of the common international vocabulary. English borrowings have been actively adopted due to the language practice of mass media (in particular, the electronic ones), which are dynamic and open to innovation, and, as is the case with social networks, enable the communication of a great number of people of various nationalities, ages and social status. Thus, neologisms are social markers of transformations, typical of the society in a globalized world. Renovation of the vocabulary is happening by means of adoption of foreignisms, predominantly of the English origin, international terms, which are replenishing terminology subsystems, in particular the ones of healthcare and administration, etc.; by means of word-formation using borrowed derivation tools; due to the activation of the processes of extending the semantics of already familiar words. A considerable amount of new words will not enter the general vocabulary as upon the conclusion of the Covid-19 pandemic they will be excluded from the active use and transferred to the corpus of historical words of the epoch which will become the evidence of the period of the quarantine measures and self-isolation of the citizens, and some words will be returned to a specialized sphere of use.
uk
Інститут української мови НАН України
Культура слова
Мова засобів масової комунікації
Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж)
Vocabulary neologization during a coronavirus pandemic (based on the materials of internet periodicals and social networks)
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж)
spellingShingle Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж)
Красавіна, В.
Мова засобів масової комунікації
title_short Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж)
title_full Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж)
title_fullStr Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж)
title_full_unstemmed Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж)
title_sort неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж)
author Красавіна, В.
author_facet Красавіна, В.
topic Мова засобів масової комунікації
topic_facet Мова засобів масової комунікації
publishDate 2020
language Ukrainian
container_title Культура слова
publisher Інститут української мови НАН України
format Article
title_alt Vocabulary neologization during a coronavirus pandemic (based on the materials of internet periodicals and social networks)
description У статті висвітлено неологізаційні процеси в лексичному складі сучасної української літературної мови. Проаналізовано причини виникнення новацій й основні шляхи поповнення лексичного фонду неологізмами, зокрема внаслідок запозичень з інших мов, шляхом словотворення та модифікації семантичного значення. Схарактеризовано структурні, семантичні та функціональні особливості нових слів у медіатекстах. Having spread around the world, the Covid-19 pandemic has caused an increase in the number of neologisms both in Ukrainian and in other languages. In the first place, it happened due to extralinguistic factors – specific features of the infectious disease itself as well as the unprecedented social practices which have become a new method of adaptation to the present day circumstances. Language has promptly reacted to large-scale changes in the world and the society: new words and word combinations denoting the phenomena, objects and notions unknown before have appeared; the modification of the semantics of certain common words has taken place; the sphere of usage of some specialized terms has broadened. Globalization processes and a tendency towards language unification have facilitated the spread of terms of international use, neolexemes, neomorphemes, which is indicative of the emergence of the common international vocabulary. English borrowings have been actively adopted due to the language practice of mass media (in particular, the electronic ones), which are dynamic and open to innovation, and, as is the case with social networks, enable the communication of a great number of people of various nationalities, ages and social status. Thus, neologisms are social markers of transformations, typical of the society in a globalized world. Renovation of the vocabulary is happening by means of adoption of foreignisms, predominantly of the English origin, international terms, which are replenishing terminology subsystems, in particular the ones of healthcare and administration, etc.; by means of word-formation using borrowed derivation tools; due to the activation of the processes of extending the semantics of already familiar words. A considerable amount of new words will not enter the general vocabulary as upon the conclusion of the Covid-19 pandemic they will be excluded from the active use and transferred to the corpus of historical words of the epoch which will become the evidence of the period of the quarantine measures and self-isolation of the citizens, and some words will be returned to a specialized sphere of use.
issn 0201-419X
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180229
citation_txt Неологізація лексики в час пандемії коронавірусу (на матеріалі інтернет-видань та соціальних мереж) / В. Красавіна // Культура слова. — 2020. — Вип. 92. — С. 203-215. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT krasavínav neologízacíâleksikivčaspandemííkoronavírusunamateríalíínternetvidanʹtasocíalʹnihmerež
AT krasavínav vocabularyneologizationduringacoronaviruspandemicbasedonthematerialsofinternetperiodicalsandsocialnetworks
first_indexed 2025-11-24T16:10:10Z
last_indexed 2025-11-24T16:10:10Z
_version_ 1850484083669336064
fulltext ÌÎÂÀ ÇÀÑÎÁI ÌÀÑÎÂί ÊÎÌÓÍIÊÀÖI¯ https://doi.org/10.37919/0201-419X-2020.92.17 УДК 811.161.2’37 НЕОЛОГІЗАЦІЯ ЛЕКСИКИ В ЧАС ПАНДЕМІЇ КОРОНАВІРУСУ (НА МАТЕРІАЛІ ІНТЕРНЕТ-ВИДАНЬ ТА СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ) У статті висвітлено неологізаційні процеси в лексичному складі сучасної української літературної мови. Проаналізовано причини виникнення новацій й основні шляхи поповнення лексичного фонду неологізмами, зокрема внаслідок запозичень з інших мов, шляхом словотворення та модифікації семантичного значення. Схарактеризовано структурні, семантичні та функціональні особливості нових слів у медіатекстах. Ключові слова: неологізм, інновація, лексика, запозичення, деривація, семантика, медіатекст. Пандемія коронавірусу, поширившись світом, спричинилася до збільшення кількості неологізмів як в українській, так і в інших мовах. Це пов’язано насамперед із позамовними КРАСАВІНА Валентина Василівна, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови і літератури Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка вул. Полуботка, 53, м. Чернігів, 14013 E-mail: krasava_v@ukr.net ORCID:https://orcid.org/0000-0001- 7946-6951 Valentyna KRASAVINA, PhD in Philology, Associate Professor of the Department of Ukrainian language and literature, T.H. Shevchenko National University “Chernihiv Colehium”, 53 Polubotok St., Chernihiv 14013, Ukraine E-mail: krasava_v@ukr.net Культура слова №92’ 2020 204 КРАСАВІНА Валентина чинниками – особливостями самої інфекційної хвороби та викликаними нею досі не баченими соціальними практиками, які стали новим способом адаптації до сучасної дійсності: у більшості країн запроваджено карантин, а громадян перевели на дистанційний режим роботи. Мова швидко відреагувала на глобальні зміни у світі й суспільстві: з’явилися нові слова, словосполучення на позначення невідомих раніше реалій, явищ, предметів, понять; відбулася модифікація семантичного значення деяких загальновідомих слів; вузькоспеціальні терміни розширили сферу вживання тощо. Глобалізаційні процеси, тенденція до мовної уніфікації сприяли використанню термінів інтернаціонального характеру, неолексем, неоморфем, що свідчить про утворення спільного міжнаціонального лексичного фонду. Оскільки в авангарді інтеграційних процесів перебуває англійська мова, то основним джерелом виникнення неологізмів стали запозичення з англійської мови. Вони інтенсивно засвоюються завдяки динамічній і відкритій до інновацій мовній практиці ЗМІ (особливо електронних), зокрема завдяки соціальним мережам, блогам, месенджерам, що дають можливість комунікувати великій кількості людей різних національностей, віку, соціального статусу. Вивчення нових слів має давню традицію як в Україні, так і за кордоном, на сьогодні їх розглядає новостворена наука неологія. Різні лінгвістичні аспекти неологізмів досліджували вітчизняні й зарубіжні мовознавці, зокрема Б. Ажнюк, І. Андрусяк, Л. Архипенко, М. Бакіна, К. Безпояско, А. Брагіна, В. Вокальчук, В. Заботкіна, О. Земська, Є. Карпіловська, Н. Клименко, Ж. Колоїз, Л. Крисін, К. Ленець, А. Ликов, Д. Мазурик, І. Самойлова, О. Стишов, О. Сербенська, J. Algeo, R. Baayen, G. Cannon, K. Fischer, B. Gardin, P. Gilbert, D. Herberg, J. Sheidlower та ін. Водночас питання лексичних інновацій, зокрема і новозапозичень, їх класифікації, словотворення, функціонування в різних стилях мови потребують подальшого вивчення. Однією з проблем сучасної неології є відсутність чіткої термінологічної бази, оскільки в сучасному мовознавстві немає усталеного погляду на поняття «неологізм». Неоднозначність трактування можна пояснити тим, що за основу беруть різні критерії для характеристики цього терміна. Культура слова №92’ 2020 Мова засобів масової комунікації 205 Одні мовознавці головним фактором вважають причини появи нових слів, другі приділяють увагу особливостям їх творення, треті – за основну ознаку вважають новизну номінації в межах певного часового проміжку тощо. Для позначення нової лексичної одиниці використовують синонімічні назви – новація, інновація, неономінація, неолексема, новотвір, нововведення та неологізм, проте деякі дослідники бачать відмінності в змісті цих найменувань. Найбільш уживаною назвою в мовознавчих працях є неологізм. Енциклопедія «Українська мова» визначає неологізм так: «Слово, а також його окреме значення, вислів, які з’явилися в мові на даному етапі її розвитку і новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні Н.) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські)» [Українська 2007: 377]. О. Селіванова трактує термін, як «слово чи сполука, використані мовою в певний період на позначення нового або вже наявного поняття або в новому значенні й усвідомлюються як такі носіями мови» [Селіванова 2006: 417]. Ж. Колоїз зауважує, що терміном неологізм «можна означити кожну новопредставлену одиницю номінативного характеру, номему, поява якої зумовлюється потребами номінації або переномінації [Колоїз 2008: 35]. У зарубіжній лінгвістиці неологізм традиційно розуміють як нові слова, морфеми або вирази чи нове значення наявного слова, морфеми або виразу, що з’явилося в мові [Picone 1996: 3]. Мовознавиця Н. Ємчура пропонує «з огляду на форму, спосіб творення та сферу вживання в результаті реалізації мовної потенції до неологізмів зараховувати нові лексичні одиниці, нові значення, відроджену лексику, оказіональні утворення та потенційні слова, запозичені слова та вислови, які з’явилися, розширили чи змінили сферу свого функціонування або конотативне забарвлення» [Ємчура]. Отже, на основі вищесказаного можемо виділити кілька основних ознак лексичного неологізму: слово, яке позначає нову реалію або модифікує значення; має часову конотацію новизни; утворене як синонім до вже наявного слова, й надає йому певного стилістичного забарвлення; часто ще не кодифіковане у словниках тощо. Культура слова №92’ 2020 206 КРАСАВІНА Валентина Дослідження різних підходів мовознавців до поняття «неологізм» показує, що в основі класифікації неологізмів можуть лежати різні ознаки. Наприклад, за структурою мовної одиниці новації можна поділити: на неолексеми, неофраземи, неосемеми і неоморфеми; за ступенем новизни – на абсолютні та відносні; за видом позначуваної реалії – на нові, старі, незафіксовані; за способом творення – на запозичені, словотвірні та семантичні. Відомий дослідник мови засобів масової інформації О. Стишов виокремлює такі групи неологізмів: новотвори (до них зараховує й оказіоналізми); запозичення; моментальні входження (які відразу ж засвоюються), абревіатури [Стишов 1999: 5]. До вищеназваних деякі мовознавці додають ще такі: перерозподіл значень у жанрах і видах мовлення та відродження слів і висловів із минулого. Усі науковці сходяться на тому, що неологізм є історично змінною категорією, оскільки поступово втрачає статус інновації в процесі соціалізації, функціонального закріплення в лексико-семантичній системі мови. Мета дослідження – проаналізувати структурно-семантичні та функціональні особливості нової лексики, спричиненої пандемією коронавірусу, простежити засвоєння неологізмів на матеріалі електронних ЗМІ. «Коронавірусна» лексика сформувалася досить швидко, відображаючи нові реалії, соціально-психологічні процеси адаптації в непростих умовах співіснування, спричинені коронавірусною інфекцією. Звичні слова набули нового «тривожного» змісту. Більшість неолексем – це медичні та адміністративні терміни, які швидко соціалізувалися й частково адаптувалися в мові завдяки діджиталізації, відкритості інформаційного простору й перейшли до загальновживаної лексики. Перше місце за частотністю вживання цього року, мабуть, належатиме терміну інтернаціонального походження – коронавірус, який став атрибутом (чи артефактом?) нашої доби й за кілька місяців суттєво змінив наше життя. (Учені знають це сімейство вірусів із 2002 року). Коронаві́русна хвороба 2019 (вірус отримав назву COVID-19 (від англ. Coronavirus Культура слова №92’ 2020 Мова засобів масової комунікації 207 disease 2019), абревіатура Covid-2019 або COVID-19, яка затверджена як офіційна скорочена назва) – інфекційна хвороба, яка виникла вперше у грудні 2019 року в місті Ухань, Центральний Китай [wikipedia]. Форма вірусу схожа на корону, тому й назвали коронавірус. Підпорядковуючись граматичним законам української мови, корону й вірус мала б з’єднати голосна літера о, як, наприклад, у слові лісостеп, але оскільки це калька з латинської мови «coronaviridae», то написання так і кодифікували – коронавірус. Одним із способів освоєння іншомовної лексики є гібридизація – використання чужомовних елементів під час термінотворення. Такі гібридні утворення, складені одночасно з питомих та інтернаціональних морфем, відбивають ступінь засвоєння мовою запозичення, що й спостерігаємо в медійних текстах. Першу частину новозапозиченого слова активно використовують у ролі твірної основи для формування термінів різних галузей, наприклад, уже з’явилася неолексема коронахворі. Пор.: Нові коронахворі: лідери Рівне та Дубно. Коронакриза – криза, викликана коронавірусом і загальносвітовим карантином [econs.online]. Напр.: Експертка з працевлаштування: через корона кризу вдвічі зменшилася кількість вакансій. Виявилось, корона-криза посилила запит бізнесу на пошук технічних рішень. Україну чекає стрімке зростання торгового дефіциту внаслідок коронакризи – міжнародні експерти. Із прикладів видно, що новотвір ще не має визначених норм у написанні. Коронапаніка – реакція людей на пандемію: занепадницькі прогнози, поширення фейків тощо. Наприклад: Коронапаніка в прямому ефірі. Коронафейк – це неправдива, недоведена і необґрунтована інформація про коронавірусну хворобу та її лікування, яку розповсюджують у соціальних мережах і месенджерах на тлі загальної тривожності й невизначеності. Пор.: Володарювання в часи «корони», або як сербська влада коронафейки поширювала. Коронаскептик, коронадисидент – громадяни, які заперечують небезпеку або навіть саме існування інфекції COVID-19. Пор.: PR-директорка модного дому Givenchy приєдналася до «коронадисидентів». Культура слова №92’ 2020 208 КРАСАВІНА Валентина Короноя (від англ. coronoia, за аналогією до параноя) – нав’язливі думки під час пандемії. Напр.: Дисидентство чи короноя? За аналогією з «міленіали» з’явилися короніали (від англ. сoronnials) – покоління дітей, які народилися під час пандемії коронавірусу чи народяться після неї. Назву запропонував індійський часопис The Economic Times: Coronnials – це millennials епохи карантину. Є й інше значення: так називають дітей, які зараз опановують нові практики й світ онлайн. Неприємні явища, які нас лякають, намагаємося зробити смішними, а значить – нестрашними, так виникло розмовно- жартівливе слово «коронавти» – це люди, які ходять у повній екіпіровці, тобто в масках, захисних окулярах і рукавичках. Спостерігаємо швидке усамостійнення першої частини терміна: його розмовний варіант поширився в мові ЗМІ, наприклад: Уляна Супрун вже неодноразово наголошувала на тому, що ризик підчепити «корону» на вулиці є в рази меншим, аніж у магазині чи в аптеці. Щоб надати новому слову більшої експресивності, прагматичності, його тропеїзують, пор.: «Корона» смерті: недомовлена правда про коронавіруси. Синонімом до лексеми коронавірус є іншомовна абревіатура COVID, яка еволюціонувала за кілька місяців. Оскільки ми живемо в атмосфері ковіду, то складноскорочене слово перетворилося в самостійне «ковід», яке пишемо без лапок, наголошуємо склад з і, утворюємо від нього нові терміни й частини мови. Пандемія призводить до напружених соціально- психологічних ситуацій, зокрема й до розлучень, коли люди не можуть бути разом у замкненому просторі. Взаємне нерозуміння, постійне з’ясовування стосунків – одна із причин розірвання взаємин під час пандемії. Так виник термін ковідіворс (від англ. соvid + divorce – розлучення). Лексичну новацію Covid-лук зафіксовано у сфері моди, пор.: Covid-лук: Наомі Кемпбелл поділилася новим фото в захисному костюмі. Саме слово лук (від англ. «look») є теж неологізмом, що означає образ, тільки у вужчому розумінні: як людина виглядає саме зараз, у цей момент. Культура слова №92’ 2020 Мова засобів масової комунікації 209 У часописі «Тиждень» зафіксовано новотвір, у якому збережена графіка мови-джерела, а зміст назви пояснено в контексті. Це вказує на те, що неолексема ще адаптується в українській мові. Напр.: Складається враження, що в Україні доволі популярне COVID-дисидентство (за аналогією з ВІЛ- дисидентами, які заперечують небезпеку чи існування ВІЛ), багато людей не вірять у вірус, вважають його не таким уже й небезпечним, ігнорують заходи безпеки, не носять масок правильно. У живому мовленні, соціальних мережах трапляється неономінація з негативним емоційно-експресивним забарвлен- ням ковідіот, утворена злиттям двох слів «ковід» й «ідіот». Онлайн-словник англомовного сленгу Urban Dictionary наводить два протилежні значення: Людина, яка заперечує наявність пандемії й небезпеки від неї, порушує режим самоізоляції, вперто ігнорує протокол «соціального дистанціювання», тим самим сприяючи поширенню Covid-19, та, навпаки, та, що занадто панікує, скуповує гречку, туалетний папір, надмірно миє руки, панічно боячись зараження, перебільшує страхи через Covid-19 [urbandictionary]. Поширення слова ковід мотивувало утворення похідного прикметника ковідний. Пор.: Про вартість лікування ковідних хворих, надбавки для медиків і вихід із карантину. У нашому госпіталі не було зафіксовано жодного ковідного випадку. Останні пів року багато хто із нас помітив за собою нову звичку – годинами гортати стрічку новин, навіть коли факти там невтішні й лякають нас, але ми сподіваємося знайти істину. Словник Вебстера називає таку поведінку «думскролінг» [від англ. doomscrolling, від слів «смерть» і «гортати»] – довготермінове читання негативних новин [merriam-webster]. Пор.: Думскролінг: чому ми не можемо відірватися від негативних новин і як з цим впоратися. Ще один термін закріпився в психології – синдром Covid-стресу. Лексика медичної сфери поповнилася також новозапозиченням із англійської мови санітайзер (від англ. sanitary), яке з’явилося й в інших національних мовах, – дезінфікуючий засіб, що використовується для запобігання передачі патогенних мікроорганізмів та дотримання Культура слова №92’ 2020 210 КРАСАВІНА Валентина елементарних правил гігієни рук [wikipedia.]. Пор: В Україні розробили санітайзер за рекомендаціями ВООЗ. В умовах карантину всі змушені були перейти на віддалену роботу й дистанційне навчання, використовуючи онлайн- платформу відеоконференцій «Zoom», зробивши її однією з найбільш затребуваних програм 2020 року. У результаті виникло чимале словотвірне гніздо, наприклад: зум-нарада, яка проводиться за допомогою цієї програми; зумінар – семінар, проведений у «Zoom»; зум-заняття; зум-етикет – правила для користувачів онлайн-програми. Разом із тим, люди не тільки працювали в «Zoom», а й проводили час із друзями, так з’явилися новотвори зум-вечірка, зум-концерт. Для «Zoom»- конференцій добирали вody mullet – спеціальний одяг, як правило, гарний топ зверху, а нижче пояса могла бути тільки спідня білизна або піжама-паті для вечірок. Утворилися дієслова, які описують нову практику: «зумитися», «зазумити» – від назви програми, «м’ютитися» (від англ. mute – тиша) – вимикати мікрофони під час відеоконференції. Напр., читаємо у фейсбуці: «Зумитися» чи не «зумитися» – ось питання»; «Ми зустрінемося з вами онлайн у ZOOM, щоб «зазумити» економіку, психологію та політику». У зв’язку з використанням онлайн-платформи з’явилося нове негативне явище зумбомбінг – раптова поява близьких людей або домашніх тварин під час відеоуроку або виступу в «Zoom», а також зрив відеоконференцій, онлайн-уроків пранкерами. (Теж нове слово, від англ. рrank – витівка, пустощі, розіграш, жарт – телефонне хуліганство. Люди, які практикують пранк, називаються пранкери) [slovotvir]. Неолексему зумбомбінг створено за аналогією до раніше відомого слова «фотобомбінг» – небажана поява кого-небудь або чого-небудь у момент здійснення фотозйомки. Отже, у сучасному інформаційному просторі адаптація, освоєння, унормування нових запозичень відбувається одночасно: спостерігаємо в медіатекстах варіативність у написанні, значенні, тлумаченні в тексті. Фіксуємо активну участь новозапозичень у словотвірних процесах. Ще зовсім недавно в активному словнику більшості людей слів «пандемія», «карантин» не було; вони вживалися лише Культура слова №92’ 2020 Мова засобів масової комунікації 211 в медичних наукових колах. У сучасних реаліях терміни набули нового змісту й розширили сферу функціонування. Наприклад, лексема «карантин» походить від італійського слова «quaranta», що буквально перекладається, як «час, що триває сорок днів». Раніше це була ізоляція групи людей, зараз явище набуло світового масштабу. Слово увійшло також до стійкого словосполучення. Пор., часопис «Тиждень» повідомляє: Україна прийняла режим так званого адаптивного карантину, який передбачає посилення (або послаблення) карантинних обмежень залежно від збільшення (зменшення) захворюваності на коронавірусну інфекцію та смертності від неї. З’явилося й нове запозичене слово, пов’язане з карантином, карантин-шеймінг (від англ. quarantine shaming) – це емоційна й гнівна реакція людей на недотримання кимось карантину або заходів безпеки. У соціальних мережах відразу після оголошення карантину виникло й миттєво розповсюдилося слово з емоційно- експресивним забарвленням «карантікули» – похідне від «карантину» й «канікул». Картинку із карантину, фото з перебування в самоізоляції називають карантинка (за аналогією до валентинка). У медіатекстах активно вживають новозапозичення локдаун (від англ. lockdown – обмеження), що є синонімом до узвичаєного слова. Пор.: Європа поступово виходить з локдауну (обмеження). Деякі раніше вживані слова сьогодні переосмислені й сприймаються інакше, до цього спричинилися нові соціальні умови, наприклад, слово самоізоляція до березня цього року обмежувалося значеннями: напрямок у зовнішній політиці й психіатричний симптом. У Словнику української мови зазначено: «Ізоляція себе від кого-, чого-небудь» (СУМ ІХ: 38). Наразі додалося нове – добровільне обмеження контактів із оточенням для запобігання поширенню коронавірусу. На самоізоляції перебувають також й українці, які контактували з хворими на Сovid-19. Постійне перебування вдома призвело до пригнічення психічного стану багатьох громадян, і люди, щоб повернути собі душевну рівновагу, посилено «заїдали» свій стрес, так виник народний жартівливий варіант слова – «салоізоляція». Культура слова №92’ 2020 212 КРАСАВІНА Валентина Фактом соціальної реальності стала «дистанційка» – дистанційна освіта. Раніше це був усвідомлений вибір форм навчання, що застосовувалися досить рідко, зараз – єдиноможливий спосіб набуття знань для школярів і студентів через оголошення карантину. В умовах розповсюдження коронавірусу в людей сформувалися нові норми поведінки в суспільстві: носіння маски, утримання від рукостискань, обіймів і дотримання соціальної дистанції – мінімальної відстані між людьми, якої вимагають правила карантину. З’явилися також «контактні» – люди, які контактували з хворим на коронавірус, й «підозрілі» – так сьогодні називають людей з підозрою на інфекційне захворювання. Слово безконтактний набуло нового значення: раніше безконтактними були види спорту, ігри, а зараз є безконтактна доставка їжі, продуктів тощо. Отже, неологізми – це соціальні маркери трансформацій, характерних для суспільства в умовах глобалізованого світу. Неологізація лексики відбувається через засвоєння іншомовних слів, переважно англіцизмів, термінів інтернаціонального характеру, які поповнюють термінологічні підсистеми, зокрема медичну, адміністративну тощо; шляхом словотворення з використанням запозичених дериваційних засобів; завдяки активізації процесів розширення семантичного обсягу давно відомих слів. Значна частина нової лексики не стане загальномовним надбанням, оскільки після закінчення пандемії коронавірусу вийде з активного вжитку й переміститься до історизмів доби, які стануть свідченням періоду карантинних заходів та самоізоляції громадян, а деякі слова повернуться до вузькоспеціальної сфери функціонування. Ємчура Н. Р. Неологізація чеської суспільно-політичної лексики кінця ХХ – початку ХХI століть. [Електронний ресурc]. – Режим доступу: https://www.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2015/12/dis_ yemchura.pdf Колоїз Ж. В. Основні підходи до визначення лінгвістичного статусу неологізму // Наук. вісник Криворізького державного педагогічного університету: Філологічні студії. 2008. Випуск 1. С. 27-36. Культура слова №92’ 2020 Мова засобів масової комунікації 213 Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля К., 2006. 716 с. Словник української мови: в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970–1980. – Т. 9: 1978. 916 с. Стишов О. А. Лексичні і стилістичні неологізми в ЗМІ з погляду мовної культури. Культура слова. Київ, 1999. Вип. 52. С. 3–12. Українська мова: енциклопедія / В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк (ред. колегія). Київ: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 2007. 856 с. Picone M. D. Anglicisms, neologisms and dynamic French. Amsterdam: J. Benjamins Pub. Company, 1996. 395 p. [Електронний ресурc]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/ wiki/% 0_2019 [Електронний ресурc]. – Режим доступу: https://econs.online/ articles/opinions/koronakrizis-novye-resheniya-/ [Електронний ресурc]. – Режим доступу: https://www. urbandictionary.com/ [Електронний ресурc]. – Режим доступу: https://www.merriam- webster.com/ [Електронний ресурc]. – Режим доступу: https://slovotvir.org.ua/ words/pranker REFERENCES Yemchura N.R. Neologizatsia cheskoi suspilno-politychnoi leksyky kintsia XX – pochatku XXI stolit [Neologization of the Czech social and political vocabulary of the end of the XX – the beginning of the XXI cent.] [Internet resource]. – Access mode: https://www.lnu.edu.ua/wp-content/ uploads/2015/12/dis_yemchura.pdf Koloiz, Zh. V. (2008). Osnovni pidkhody do vyznachennia lingvistychnogo statusu neologismu [Main approaches to the defi nition of the linguistic status of the neologism] In Scientifi c Bulletin of the Kryvyi Rih State Pedagogical University: Philology Studies. Issue 1. P. 27-36 (in Ukr.). Selivanova, О. О. (2006). Suchasna lingvistyka: terminologichna entsyklopedia [Contemporary Linguistics: Encyclopedia of Terminology]. Poltava: Dovkillia (in Ukr.). Slovnyk ukrainskoi movy [Dictionary of the Ukrainian language]. In 11 volumes (1970-1980). Volume 9 (1978) / Academy of Sciences of the Ukrainian SSR. Institute of Philology; ed. by I.K. Bilodid. Kyiv: Naukova dumka (in Ukr.). Культура слова №92’ 2020 214 КРАСАВІНА Валентина Styshov, О. А. (1999) Leksychni i stylistychni neologizmy v ZMI z pohliadu movnoi kultury [Lexical and stylistic neologisms in mass media from the language culture perspective]. Kultura slova. Kyiv. Issue 52. P. 3–12 (in Ukr.). Ukrainska mova: entsyklopedia (2007) [The Ukrainian Language: Encyclopedia] / ed. by V.M. Rusanivskyi, О.О. Taranenko, M.P. Ziabliuk. – 3rd ed. with changes and additions. Kyiv: “Ukrainska Entsyklopedia” named after M.P. Bazhan (in Ukr.). Picone, M. D. (1996) Anglicisms, neologisms and dynamic French. Amsterdam: J. Benjamins Pub. Company. [Internet resource]. – Access mode: https://uk.wikipedia.org/wiki/% 0_2019 [Internet resource]. – Access mode: https://econs.online/articles/ opinions/koronakrizis-novye-resheniya-/ [Internet resource]. – Access mode: https://www.urbandictionary. com/ [Internet resource]. – Access mode: https://www.merriam-webster. com/ [Internet resource]. – Access mode: https://slovotvir.org.ua/words/ pranker Статтю отримано 10.02.2020 Valentyna Krasavina VOCABULARY NEOLOGIZATION DURING A CORONAVIRUS PANDEMIC (BASED ON THE MATERIALS OF INTERNET PERIODICALS AND SOCIAL NETWORKS) Having spread around the world, the Covid-19 pandemic has caused an increase in the number of neologisms both in Ukrainian and in other languages. In the fi rst place, it happened due to extralinguistic factors – specifi c features of the infectious disease itself as well as the unprecedented social practices which have become a new method of adaptation to the present day circumstances. Language has promptly reacted to large-scale changes in the world and the society: new words and word combinations denoting the phenomena, objects and notions unknown before have appeared; the modifi cation of the semantics of certain common words has taken place; the sphere of usage of some specialized terms has broadened. Globalization processes and a tendency towards language unifi cation have facilitated the spread of terms of international use, neolexemes, neomorphemes, which is indicative of the emergence of the common Культура слова №92’ 2020 Мова засобів масової комунікації 215 international vocabulary. English borrowings have been actively adopted due to the language practice of mass media (in particular, the electronic ones), which are dynamic and open to innovation, and, as is the case with social networks, enable the communication of a great number of people of various nationalities, ages and social status. Thus, neologisms are social markers of transformations, typical of the society in a globalized world. Renovation of the vocabulary is happening by means of adoption of foreignisms, predominantly of the English origin, international terms, which are replenishing terminology subsystems, in particular the ones of healthcare and administration, etc.; by means of word-formation using borrowed derivation tools; due to the activation of the processes of extending the semantics of already familiar words. A considerable amount of new words will not enter the general vocabulary as upon the conclusion of the Covid-19 pandemic they will be excluded from the active use and transferred to the corpus of historical words of the epoch which will become the evidence of the period of the quarantine measures and self-isolation of the citizens, and some words will be returned to a specialized sphere of use. Keywords: neologism, innovation, vocabulary, borrowing, derivation, semantics, media text.

Ähnliche Einträge