Функційне навантаження градації оцінних значень у портретних описах жінки (на матеріалі творів сучасної української жіночої прози)
Стаття присвячена аналізові оцінного значення мовних одиниць шляхом з’ясування функційного навантаження аксіологічних мовних маркерів на шкалі градації в портретних описах жінки. Установлення зв’язку між оцінним значенням мовних одиниць та ознакою, вираженою більшою чи меншою мірою, виявляє град...
Saved in:
| Published in: | Культура слова |
|---|---|
| Date: | 2020 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української мови НАН України
2020
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180255 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Функційне навантаження градації оцінних значень у портретних описах жінки (на матеріалі творів сучасної української жіночої прози) / З. Шевчук // Культура слова. — 2020. — Вип. 93. — С. 174-182. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180255 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шевчук, З. 2021-08-30T16:24:31Z 2021-08-30T16:24:31Z 2020 Функційне навантаження градації оцінних значень у портретних описах жінки (на матеріалі творів сучасної української жіночої прози) / З. Шевчук // Культура слова. — 2020. — Вип. 93. — С. 174-182. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 0201-419X DOI: doi.org/10.37919/0201-419X-2020.93.13 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180255 811.161.2’276.3-055.2: [7.041.5-055.2:821.161.2-3 Стаття присвячена аналізові оцінного значення мовних одиниць шляхом з’ясування функційного навантаження аксіологічних мовних маркерів на шкалі градації в портретних описах жінки. Установлення зв’язку між оцінним значенням мовних одиниць та ознакою, вираженою більшою чи меншою мірою, виявляє градацію, виражену в семантичній структурі окремого слова. Дослідження градації оцінки на рівні тексту уможливлює з’ясування поступової зміни оцінних значень мовних одиниць. Засоби на позначення зовнішності та внутрішніх характеристик відображають специфіку оцінного акту і сприйняття зовнішності людини за допомогою їхньої візуалізації у суспільній свідомості. The article attempts to analyze the estimated value of language units by finding out their functional load on the gradation scale in woman’s portrait. The interpretation of the key concepts “portraiture”, “rating scale” is given. Due to the broad approach to modeling of woman’s portrait in fiction, the concept of “gradation” as a category that reproduces the positive / negative attitude to the object and, accordingly, its movement on the scale of general evaluation is proposed to interpret. The main markers of the expression of gradation in woman’s portrait descriptions are adjectives, adverbs, pronouns, which has been found. They intensify or de-intensify the meaning on the scale of traditional (established) antinomies. The role of color names on the gradation scale is determined (to characterize the hair of a woman with a red nucleus). The gradation of the estimated value of language units in other descriptions of the internal state, the character of a woman (mostly with negative values) is reproduced. The gradation series of nomenclatures is demonstrated, in which the process of formation of original paraphrased nominations is traced. uk Інститут української мови НАН України Культура слова Cлово в художньому творі Функційне навантаження градації оцінних значень у портретних описах жінки (на матеріалі творів сучасної української жіночої прози) Functional load of gradation of evaluative meanings in woman’s portrait descriptions (based on the material of modern Ukrainian women’s prose) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Функційне навантаження градації оцінних значень у портретних описах жінки (на матеріалі творів сучасної української жіночої прози) |
| spellingShingle |
Функційне навантаження градації оцінних значень у портретних описах жінки (на матеріалі творів сучасної української жіночої прози) Шевчук, З. Cлово в художньому творі |
| title_short |
Функційне навантаження градації оцінних значень у портретних описах жінки (на матеріалі творів сучасної української жіночої прози) |
| title_full |
Функційне навантаження градації оцінних значень у портретних описах жінки (на матеріалі творів сучасної української жіночої прози) |
| title_fullStr |
Функційне навантаження градації оцінних значень у портретних описах жінки (на матеріалі творів сучасної української жіночої прози) |
| title_full_unstemmed |
Функційне навантаження градації оцінних значень у портретних описах жінки (на матеріалі творів сучасної української жіночої прози) |
| title_sort |
функційне навантаження градації оцінних значень у портретних описах жінки (на матеріалі творів сучасної української жіночої прози) |
| author |
Шевчук, З. |
| author_facet |
Шевчук, З. |
| topic |
Cлово в художньому творі |
| topic_facet |
Cлово в художньому творі |
| publishDate |
2020 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Культура слова |
| publisher |
Інститут української мови НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Functional load of gradation of evaluative meanings in woman’s portrait descriptions (based on the material of modern Ukrainian women’s prose) |
| description |
Стаття присвячена аналізові оцінного значення мовних одиниць
шляхом з’ясування функційного навантаження аксіологічних мовних
маркерів на шкалі градації в портретних описах жінки. Установлення
зв’язку між оцінним значенням мовних одиниць та ознакою,
вираженою більшою чи меншою мірою, виявляє градацію, виражену в
семантичній структурі окремого слова. Дослідження градації оцінки
на рівні тексту уможливлює з’ясування поступової зміни оцінних
значень мовних одиниць. Засоби на позначення зовнішності та
внутрішніх характеристик відображають специфіку оцінного акту
і сприйняття зовнішності людини за допомогою їхньої візуалізації у
суспільній свідомості.
The article attempts to analyze the estimated value of language units by
finding out their functional load on the gradation scale in woman’s portrait.
The interpretation of the key concepts “portraiture”, “rating scale” is given.
Due to the broad approach to modeling of woman’s portrait in fiction,
the concept of “gradation” as a category that reproduces the positive /
negative attitude to the object and, accordingly, its movement on the scale
of general evaluation is proposed to interpret. The main markers of the
expression of gradation in woman’s portrait descriptions are adjectives,
adverbs, pronouns, which has been found. They intensify or de-intensify
the meaning on the scale of traditional (established) antinomies. The role
of color names on the gradation scale is determined (to characterize the
hair of a woman with a red nucleus). The gradation of the estimated value
of language units in other descriptions of the internal state, the character
of a woman (mostly with negative values) is reproduced. The gradation
series of nomenclatures is demonstrated, in which the process of formation
of original paraphrased nominations is traced.
|
| issn |
0201-419X |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180255 |
| citation_txt |
Функційне навантаження градації оцінних значень у портретних описах жінки (на матеріалі творів сучасної української жіночої прози) / З. Шевчук // Культура слова. — 2020. — Вип. 93. — С. 174-182. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ševčukz funkcíinenavantažennâgradacííocínnihznačenʹuportretnihopisahžínkinamateríalítvorívsučasnoíukraínsʹkoížínočoíprozi AT ševčukz functionalloadofgradationofevaluativemeaningsinwomansportraitdescriptionsbasedonthematerialofmodernukrainianwomensprose |
| first_indexed |
2025-11-24T02:55:06Z |
| last_indexed |
2025-11-24T02:55:06Z |
| _version_ |
1850840361857974272 |
| fulltext |
Культура слова №93’ 2020
ÑËÎÂÎ Â
ÕÓÄÎÆÍÜÎÌÓ ÒÂÎÐI
https://doi.org/10.37919/0201-419X-2020.93.13
УДК 811.161.2’276.3-055.2: [7.041.5-055.2:821.161.2-3
ФУНКЦІЙНЕ НАВАНТАЖЕННЯ ГРАДАЦІЇ
ОЦІННИХ ЗНАЧЕНЬ У ПОРТРЕТНИХ ОПИСАХ
ЖІНКИ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ СУЧАСНОЇ
УКРАЇНСЬКОЇ ЖІНОЧОЇ ПРОЗИ)
Стаття присвячена аналізові оцінного значення мовних одиниць
шляхом з’ясування функційного навантаження аксіологічних мовних
маркерів на шкалі градації в портретних описах жінки. Установлення
зв’язку між оцінним значенням мовних одиниць та ознакою,
вираженою більшою чи меншою мірою, виявляє градацію, виражену в
семантичній структурі окремого слова. Дослідження градації оцінки
на рівні тексту уможливлює з’ясування поступової зміни оцінних
значень мовних одиниць. Засоби на позначення зовнішності та
внутрішніх характеристик відображають специфіку оцінного акту
і сприйняття зовнішності людини за допомогою їхньої візуалізації у
суспільній свідомості.
ШЕВЧУК
Зореслава Сергіївна,
кандидат філологічних наук, старший
викладач кафедри української
мови Кам’янець-Подільського
національного університету імені
Івана Огієнка;
вул. Данила Галицького, 22/52а,
К а м ’ я н е ц ь - П о д і л ь с ь к и й ,
Хмельницька область, 32302;
e-mail: zoreslava19@ukr.net
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-
9309-5517
Zoreslava
SHEVCHUK,
PhD in Philology, Senior Lecturer of
the Ukrainian Language Department,
Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko
National University;
22/52a Danyla Halytskoho St.,
Kamianets-Podilskyi, Khmelnytskyi
region, 32302, Ukraine;
e-mail: zoreslava19@ukr.net
Культура слова №93’ 2020
Cлово в художньому творі 175
Ключові слова: портретна характеристика, оцінка, градація,
шкала, інтенсифікатор, сигналізатор.
Аналіз конкретної мовної особистості пов’язаний із
індивідуальним підходом до її опису – портретуванням – описом
зовнішніх і внутрішніх характеристик на основі широкого
мовного матеріалу (текстів публіцистичного, наукового,
художнього стилів тощо). З-поміж праць, присвячених питанню
співвідношенню понять мовна особистість – мовний портрет,
виокремимо розвідки, у яких продемонстровано різноаспектні
підходи до моделювання портрета людини (Л.О. Белей,
С.П. Бибик, С.К. Богдан, К.Ю. Голобородько, О.А. Земська,
О.О. Калінюк, К.Я. Кусько, К.І. Левченко, С.В. Леорда,
Л.О. Науменко, О.Р. Сенькович, І.М. Сирко, Л.О. Ставицька,
Г.М. Сюта, Р. Уеллек, В. Флейшер та ін.).
Оцінний компонент відіграє провідну роль для вираження
експресивного навантаження портретних описів жінки. Відтак
з-поміж різновидів портретів у лінгвістиці виокремлюють
оцінний портрет (О.В. Михайлова, Н.О. Родіонова,
Т.В. Шмельова та ін.). Категорію оцінки трактують як складне і
багатоаспектне явище із зазначенням класифікаційних варіацій
та її антропоцентричної природи, яка втілена «…всюди, де
відбувається яке б то не було зіткнення суб’єкта пізнання з
об’єктивним світом…» [Колшанский 1975: 142]. Вимір оцінки
репрезентують через опис інших категорій (стану, модальності,
градації тощо), суміжних із нею.
У мовознавчих працях лінгвісти активно опрацьовують
питання природи оцінки, її лексико-семантичної реалізації,
вербалізації на різних мовних рівнях, (Н.Д. Арутюнова,
Г.А. Золотова, Т.А. Космеда, В.Л. Крищук, М.М. Михальченко,
Г.І. Приходько, Е. Сепір, В.А. Чабаненко та ін.). Оцінне
значення мовних одиниць є невід’ємним елементом портретної
характеристики. Установлення зв’язку між оцінним значенням
мовних одиниць та ознакою, вираженою більшою чи меншою
мірою, дозволяє проаналізувати градацію, виражену в
семантичній структурі окремого слова. Дослідження градації
оцінки на рівні тексту дає змогу простежити поступову зміну
оцінних значень, виокремити чинники, що впливають на неї.
Культура слова №93’ 2020
176 ШЕВЧУК Зореслава
Маркери на позначення зовнішності та внутрішніх характеристик
відображають специфіку оцінного акту і сприйняття зовнішності
людини за допомогою їхньої візуалізації у свідомості, що
зумовлюють актуальність нашої статті.
Мета дослідження полягає в описі прагматичного потенціалу
мовних одиниць шляхом з’ясування їхнього функційного
навантаження на шкалі градації в портретних описах жінки.
Оцінна шкала – це градація оцінних ознак, на яку
натрапляємо в тексті через уживання оцінних лексем
[Арутюнова 1999: 54]. На думку М. Сціри, шкала градації
об’єднує емоційне, оцінне, інтенсивне та соціальне поле мовця
й відбиває кількісні та якісні ознаки об’єкта градації, які на
основі соціальних уявлень, орієнтації щодо норми у свідомості
мовця узагальнені в психологічне градаційне значення
елемента шкали градації [Сціра 2019: 194]. Градаційну оцінку
розглядаємо як загальнонаукову категорію, яка віддзеркалює
позитивне чи негативне ставлення до об’єкта та відповідно
його рух на шкалі загального оцінного значення, перехід до
нового ступеня (нижчого чи вищого). Опис функційного поля
градаційної оцінки в українській мові найповніше відтворено
шляхом аналізу лексичного і морфологічного рівнів для
вираження семантики градації у всіх її різновидах і варіантах.
У текстах сучасної жіночої прози основними маркерами
вираження градаційної оцінки в портретних описах жінки
найповніше виступають прикметники, прислівники,
займенники, які інтенсифікують або деінтенсифікують
значення на шкалі традиційних (усталених) антиномій великий
/ маленький, високий / низький, красива / некрасива (негарна),
тощо: У квартирi з червоними дверима жила Сера – дуже
красива чорнявка, схожа на циганку (РШД). Прикметник
красива доповнений прислівником дуже, що інтенсифікує
вираження ознаки. Негативну оцінку загальної зовнішності
жінки репрезентує характеристика негарна: З одного боку
тиха та негарна Улянида у новій квітчастій хустці, з іншого –
щасливий Василь, а в душі такий камінь, що ось-ось її розчавить
(ТРН). В аналізованому текстовому корпусі натрапляємо на
сигналізатори високого ступеня величини ознаки в описі
зовнішності за висотою (прислівники надто, занадто): Потім
Культура слова №93’ 2020
Cлово в художньому творі 177
почула смішок – сміялася Володимирова мати, надто масивна
жінка… (МСД); Увечерi вона зачиняється у ваннiй кiмнатi i,
не звертаючи уваги на стукiт та шепiт Олекси, прискiпливо
розглядає себе в дзеркало. Рот теж занадто великий
(РШД). Сигналізатор середнього/достатнього ступеня ознаки
репрезентовано прислівником доволі: А Люцина подібна на
маму <…> доволі висока на зріст, але витончено делікатна
та струнка (ГМКТК).
Продуктивністю в реалізації градаційного значення
відзначені інтенсифікатори, виражені суфіксами: Антоніна
перелякано витріщалася на Магду. Вона, сидячи, була десь
на голову нижча від невисокої Магдалени, але зараз хотіла
здаватися ще меншою (КЩМ); Як же Вероніка схожа на
свого батька! Така сама висока, струнка, худенька, волосся
світле, очі такі ж сині, саме сині, а не блакитні, навіть на
підборідді маленька ямочка, як у Лева (ТП).
Значення якісних прикметників передають також
кольороназвами, які тісно пов’язані із соціальною та етнічною
традицією. Можливість «наділення» кольором об’єкта, кольорова
картина світу існують у межах певної мовної спільноти і можуть
бути зрозумілі лише в межах категоріального членування,
прийнятого у певній спільноті. На прикладі вживання композитів
із домінантою рудий (рисунок 1), що вказують на колірні відтінки
волосся, відтворимо градаційну шкалу.
Рисунок 1.
Градаційна шкала колороназв
для характеристики волосся жінки
(із ядром червоний)
«Шкала градації об’єднує емоційне, оцінне, інтенсивне
й соціальне поле мовця та відбиває кількісні й якісні ознаки
об’єкта градуювання, які на основі соціальних уявлень,
орієнтації щодо норми у свідомості мовця узагальнюються у
психологічне градаційне значення елемента шкали градації. До
мисленнєвого акту градуювання мовець обирає один градаційний
елемент, який залежить від градаційного стереотипу, що
- -
Культура слова №93’ 2020
178 ШЕВЧУК Зореслава
постійно є в свідомості мовця як члена певної соціальної групи
з конкретно-історичними та культурними нормами, а також
емоційної оцінки, яка допомагає пересуванню градаційних
елементів на шкалі градації», – зауважує Л.М. Марчук [Марчук
2007: 47]. Пропорції кольороназв на нашій шкалі пояснюємо
тим, що звично класична шкала градації у висхідному напрямку
майже не має меж, відтак спадна (яка у нашому випадку
наближається до темнішого кольору, майже коричневого) має
межі. Тобто фіксуємо перехід одного кольору в інший.
Крім того, колір можна використовувати не лише на
позначення барви, а й для опису характеру жінки, її вдачі. У
таких випадках кольори в художньому мовленні є складниками
лексико-тематичної парадигми «внутрішні характеристики»,
наприклад:«І чоловікові було трохи нудно, бо любив жінок
яскравих, нахабно-впевнених і… клубастих (ТН); І згадала
Марту, свою вогненну, нетерплячу, зухвалу Марту, ради
якої вже двадцять літ живу черствим, добропорядним,
безпросвітним життям, мов коняка в борозні: дім –
університет – дім, і жодного кроку вбік, ні на сантиметр, аби
чогось та не сталося, щоби, бува, ніхто нічого не подумав про
мене в цьому тісному, вічно дощовому місті (ТН).
Процес інтенсифікації внутрішніх характеристик жінки
може бути виражений спадною (тиха, безневинна; тиха,
смирна): Отож охоронці порядку всі сили кинули на пошуки
озвірілого маніяка, першою жертвою якого, вірогідно, і
стала тиха, безневинна Віорелія Віорелівна (ТЖР); Почувши
таке від тихої, смирної Ясочки, мама вжахнулася, взялася
за голову… (ТЖР) та висхідною градацією прикметників
(нестримана, неспокійна): Останнім часом взагалі стала
якоюсь нестриманою, неспокійною, могла розплакатися
без причини, невідомо що наговорити, а потім жалкувати за
тим (ГМКТК).
Із лексемою-ядром легковажна виокремлюємо градаційний
ряд ознак, що характеризує жінку як несерйозну та неслухняну:
Може, домашні нарешті зрозуміють, що вона не лише не хоче
бачитися з Дмитром, але й ніколи не погодиться вийти за нього
заміж. І нехай собі кажуть, що вона непокірна, легковажна і
невдячна (ГМКТК).
Культура слова №93’ 2020
Cлово в художньому творі 179
Традиційно архетип матері в етнолінгвістичному аспекті
наділений позитивними рисами: доброта, лагідність, мудрість.
Проте натрапляємо на градаційне наростання прикметників
із ядром різка, що характеризують жінку-матір, позбавлену
лагідності (іронічна, різка, уїдлива). В антонімічному
протиставленні вжито ознаку вихована: Вчителька англійської
мови, що викладала в школі Майки. Така сама іронічна, різка
та уїдлива, як мати, тільки вихована (ДВЗДП).
Мовна апеляція до гендерних стереотипів і характеристик у
сучасній українській жіночій прозі репрезентована номенами,
які фіксують поняттєві та індивідуально-авторські оцінні
значення. Такі номінації актуалізовані внутрішньою формою
слова і вербалізують переважно негативну конотацію.
Наприклад, у романі «Добро і зло» Ірена Карпа коментує
ім’я Леся, використовуючи градаційний ряд номенів, у
якому простежуємо процес формування оригінальних
перифразованих номінацій: Лариса – Леся – Лесюндра – Лесяка:
«Мама у нас в сім’ї носила купу магічних імен. Починаючи з
того, що насправді її звати Лариса, але тато перейменував
цю кацапську Ларису в нормальну галицьку Лесю. Відтак це
деревувало в Лесюндру й Лесяку (КДЗ).
З’ясування природи градаційної оцінки потребує
ґрунтовного опрацювання, зокрема в аспекті дослідження
мовних портретів особистостей. Для вираження оцінних
відношень міри суб’єкта, що градуює, до градуйованого об’єкта
використовують різнорівневі засоби, з-поміж яких лексичних
та морфологічний – одні з найпродуктивніших репрезентантів
градаційної оцінної семантики слів-маркерів для вираження
зовнішності та внутрішніх характеристик жінки. Перспективу
нашого дослідження вбачаємо в здійсненні порівняльно-
зіставного аналізу портретних характеристик чоловіків і жінок
на основі ширшого текстового матеріалу із залученням творів
сучасної чоловічої прози.
Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие.
Факт. Москва, 1988.
Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека. Москва, 1999.
Культура слова №93’ 2020
Anastasiia Petrenko180
Колшанский Г. В. Соотношение субъективных и объективных
факторов в языке. Москва, 1975.
Коротун О. О. Семантика оцінки в номінаціях особи. Ономастика
і апелятиви: Збірник наукових праць. Донецьк, 2001. Вип. 14. С. 86–92.
Космеда Т. А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: засоби
вираження категорії оцінки в українській та російській мовах:
автореф. дис. ... д. філол. наук: 10.02.01. Харків, 2001. 32 с.
Марчук Л. М. Функціонально-семантичний аспект градації в
українській мові: монографія. Кам’янець-Подільський, 2007.
Михальченко М. М. Внутрішньотекстова градація оцінки:
комунікативно-прагматичні функції: автореф. дис. … канд. філол.
наук: 10.02.01. Київ: 2008. 22 с.
Приходько Г. І. Полістатусність категорії оцінки. Науковий журнал
Львівського державного університету безпеки життєдіяльності
«Львівський філологічний часопис». 2019. № 5. С. 128–133.
Сціра М. Фразеологічні засоби вираження категорії градуальності.
Теорія і практика викладання української мови як іноземної. 2019.
Вип. 14. С. 190–196.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
ВХТІ – Г. Вдовиченко «Хто такий Ігор?»
ГМКТК – Н. Гурницька «Мелодія кави у тональності кардамону»
ДВЗДП – Л. Денисенко «Відлуння: від загиблого діда до померлого»
КДЗ – І. Карпа «Добло і зло»
КЩМ – Д. Корній «Щоденник мавки»
МСД – В. Мастєрова «Суча дочка»
РШД – І. Роздобудько «Шості двері»
ТЖР – Г. Тарасюк «Жіночі романи»
ТН – Г. Тарасюк «Новели»
ТП – С. Талан «Помилка»
ТРН – С. Талан «Розколоте небо».
REFERENCES
Arutiunova, N. D. (1988). Types of language values: Assessment.
Event. Fact. Moscow (in Rus.).
Arutiunova, N. D. (1999) Human language and world. Moscow
(in Rus).
Культура слова №93’ 2020
Cлово в художньому творі 181
Kolshanskyi, H. V. (1975). The relation of subjective and objective
factors in language. Moscow (in Rus.).
Korotun, O. O. (2001). Semantics of estimation in the nomination of an
individual. Onomastics and appellations: Collection of Science Practices.
Donetsk, 14, 86–92 (in Ukr.).
Kosmeda, T. A. (2001). Axiological aspects of pragmatic language:
how to add the category of assessment in the Ukrainian and Russian: diss.
abstract … Doctor of Philology in specialty 10.02.01. 32 p. Kharkiv (in
Ukr.).
Marchuk, L. M. (2007). Functional-semantic aspect of gradation in the
Ukrainian language: monograph. Kamianets-Podilskyi (in Ukr).
Myhalchenko, M. M. (2008). Intratextual gradation of assessment:
communicative-pragmatic functions: diss. abstract … PhD of Philology in
specialty 10.02.01. 22 p. Kyiv (in Ukr.).
Pryhodko H. I. (2019). Polystatus assessment category. Scientifi c
Journal of Lviv State University of Life Safety «Lviv Philological Journal»,
5, 128–133 (in Ukr.).
Stsira, M. (2019). Phraseological means of expression of the category
of graduality. Theory and practice of teaching Ukrainian as a foreign
language, 14, 190–196 (in Ukr).
LEGEND
ВХТІ – H. Vdovychenko «Who is Ihor?»
ГМКТК – N. Hurnytska «The melody of coffee in the tone of
cardamon»
ДВЗДП – L. Denusenko «Echoes: from the dead grandfather to the
deceased»
КДЗ – I. Karpa «Doblo and evil»
КЩМ – D. Kornii «Diary of a moth»
МСД – V. Mastierova «Bitch daughter»
РШД – I. Rozdobudko «Sixth door»
ТЖР – H. Tarasiuk «Women’s novels»
ТН – H. Tarasiuk «Novels»
ТП – S. Talan «Error»
ТРН – S. Talan «Split sky»
Статтю отримано 02.11.2020
Культура слова №93’ 2020
182 ШЕВЧУК Зореслава
Zoreslava Shevchuk
FUNCTIONAL LOAD OF GRADATION OF
EVALUATIVE MEANINGS IN WOMAN’S
PORTRAIT DESCRIPTIONS (BASED ON THE
MATERIAL OF MODERN UKRAINIAN WOMEN’S
PROSE)
The article attempts to analyze the estimated value of language units by
fi nding out their functional load on the gradation scale in woman’s portrait.
The interpretation of the key concepts “portraiture”, “rating scale” is given.
Due to the broad approach to modeling of woman’s portrait in fi ction,
the concept of “gradation” as a category that reproduces the positive /
negative attitude to the object and, accordingly, its movement on the scale
of general evaluation is proposed to interpret. The main markers of the
expression of gradation in woman’s portrait descriptions are adjectives,
adverbs, pronouns, which has been found. They intensify or de-intensify
the meaning on the scale of traditional (established) antinomies. The role
of color names on the gradation scale is determined (to characterize the
hair of a woman with a red nucleus). The gradation of the estimated value
of language units in other descriptions of the internal state, the character
of a woman (mostly with negative values) is reproduced. The gradation
series of nomenclatures is demonstrated, in which the process of formation
of original paraphrased nominations is traced.
Keywords: portraiture, estimation, gradation, scale, intensifi er,
signaling device.
|