Із зали засідань Президії НАН України (17 березня 2021 р.)

На засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 року розглядалися такі питання: участь у термоядерних дослідженнях Євратом: результати, досягнуті за програмою «Горизонт-2020», та перспективи в наступній програмі ЄС на 2021–2027 рр. (доповідач — член-кореспондент НАН України І.Є. Гаркуша); п...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2021
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2021
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Офіційний розділ
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180262
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Із зали засідань Президії НАН України (17 березня 2021 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 4. — С. 16-21. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180262
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1802622025-02-23T18:32:30Z Із зали засідань Президії НАН України (17 березня 2021 р.) From the Conference Hall of Presidium of NAS of Ukraine (March 17, 2021) Офіційний розділ На засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 року розглядалися такі питання: участь у термоядерних дослідженнях Євратом: результати, досягнуті за програмою «Горизонт-2020», та перспективи в наступній програмі ЄС на 2021–2027 рр. (доповідач — член-кореспондент НАН України І.Є. Гаркуша); про результати виконання Цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проєкту «Горизонт-2020» ERA-Planet» на 2018–2020 рр. (доповідач — член-кореспондент НАН України О.П. Федоров); про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання. 2021 Article Із зали засідань Президії НАН України (17 березня 2021 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 4. — С. 16-21. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180262 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Офіційний розділ Офіційний розділ
spellingShingle	Офіційний розділ Офіційний розділ Із зали засідань Президії НАН України (17 березня 2021 р.) Вісник НАН України
description	На засіданні Президії НАН України 17 березня 2021 року розглядалися такі питання: участь у термоядерних дослідженнях Євратом: результати, досягнуті за програмою «Горизонт-2020», та перспективи в наступній програмі ЄС на 2021–2027 рр. (доповідач — член-кореспондент НАН України І.Є. Гаркуша); про результати виконання Цільової програми наукових досліджень НАН України «Аерокосмічні спостереження довкілля в інтересах сталого розвитку та безпеки як національний сегмент проєкту «Горизонт-2020» ERA-Planet» на 2018–2020 рр. (доповідач — член-кореспондент НАН України О.П. Федоров); про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов); кадрові та поточні питання.
format	Article
title	Із зали засідань Президії НАН України (17 березня 2021 р.)
title_short	Із зали засідань Президії НАН України (17 березня 2021 р.)
title_full	Із зали засідань Президії НАН України (17 березня 2021 р.)
title_fullStr	Із зали засідань Президії НАН України (17 березня 2021 р.)
title_full_unstemmed	Із зали засідань Президії НАН України (17 березня 2021 р.)
title_sort	із зали засідань президії нан україни (17 березня 2021 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2021
topic_facet	Офіційний розділ
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180262
citation_txt	Із зали засідань Президії НАН України (17 березня 2021 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 4. — С. 16-21. — укр.
series	Вісник НАН України
first_indexed	2025-11-24T10:36:12Z
last_indexed	2025-11-24T10:36:12Z
_version_	1849667692590530560
fulltext	16 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (4) ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ 17 березня 2021 року Засідання Президії НАН України 17 березня 2021 р. відбулося у режимі відеоконференції під головуванням президента НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього. Члени Президії HAH України заслухали наукову доповідь академіка НАН України Сергія Івановича Пирожкова про під- готовлену Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН Укра- їни Національну доповідь «Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності» (стенограму див. на с. 34). Цивілізаційна суб’єктність є станом країни, за якого вона зусиллями своєї політичної, економічної, наукової, творчої еліти та громадянського суспільства спроможна конструювати власне цивілізаційне майбутнє, формулювати та реалізовувати національні інтереси, втілювати національну стратегію розви- тку. Головним критерієм сили чи слабкості суб’єктності країни є здатність створити власний цивілізаційний проєкт — ціліс- ний образ майбутнього країни в економічному, політичному й духовно-культурному вимірах та послідовно втілювати його в життя. У Національній доповіді комплексно досліджено історичні передумови, специфіку, проблеми й чинники набуття Україною цивілізаційної суб’єктності у сучасному світі; докладно проана- лізовано уявлення громадян про ступінь самостійності держави в різних сферах внутрішньо- та зовнішньополітичної активнос- ті; показано ставлення міжнародних партнерів до суб’єктності України; визначено перспективи цивілізаційної суб’єктності України у ХХІ ст., шляхи її посилення в політичній, економіч- ній, міжнародно-правовій і духовно-культурній сферах. Яскраве і складне минуле одного з найбільших європейських народів — українського — є невід’ємною складовою загально- європейського та всесвітнього цивілізаційного поступу. При цьому Україна не просто включена в загальний цивілізаційний поступ, а й має власну цивілізаційну суб’єктність, яка неодна- ково проявлялася на різних етапах історії. Суб’єктність сучас- • Про Національну доповідь НАН України «Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності» (доповідач — академік НАН України С.І. Пирожков) • Про результати наукових досліджень українських учених в Антарктиці (доповідач — доктор геологічних наук В.Г. Бахмутов) • Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов) • Кадрові та поточні питання ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 4 17 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ної України, яка волею українського народу, висловленою на референдумі, почала розви- ватися з 1991 р. на основі незалежної держави, мала тривалу передісторію і глибокі корені, що сягають цивілізації і культури Київської Русі. Можна виділити принаймні три «сплески» ци- вілізаційної суб’єктності України в історії, які передують сьогоднішньому її стану: 1) Київ- ська Русь; 2) козацька держава; 3) Українська революція 1917–1921 рр. Специфіка набуття Україною цивілізацій- ної суб’єктності в сучасному світі пов’язана з його глобалізованістю. Україна, як і будь-який суб’єкт сучасної історії, залучена до процесів світового масштабу, які визначають її місце у глобальній ієрархії, а отже, її цивілізаційну суб’єктність. Водночас впродовж усього періо- ду незалежності через внутрішні деструктивні процеси та постійний, аж до збройної агресії, тиск Російської Федерації Україна не набу- ла ще належної суб’єктності. Нинішнє місце України у глобальному світі характеризуєть- ся тим, що вона й досі перебуває переважно в парадигмі об’єкта світової політики та циві- лізації. Внаслідок неефективного державного управління, посилення корупції та ролі олігар- хів у політичних і економічних процесах Укра- їна потрапила під вплив більш потужних грав- ців, які намагаються обстоювати свої інтереси, зокрема й за рахунок української суб’єктності. Причини низького рівня суб’єктності Укра- їни пов’язані також із недостатністю зусиль вітчизняних управлінських еліт щодо здій- снення процесів технологічної модернізації та забезпечення інноваційного прискорення розвитку української економіки. Тривалий час спостерігається таке негативне явище, як від- плив висококваліфікованих, зокрема науко- вих, кадрів за кордон, що зумовлює подальше розмивання геоекономічного статусу держави і перетворення її на об’єкт впливу потужних світових економік. Важливим показником суб’єктності дер- жави є уявлення громадян про ступінь її са- мостійності в різних сферах внутрішньо- та зовнішньополітичної активності. Фахівцями Інституту соціології НАН України було роз- роблено та використано в масовому опиту- ванні 2020 р. (2907 респондентів) спеціальну методику — індекс державної суб’єктності України (ІДСУ) з виділенням 15 основних сфер політичної активності, в межах яких дер- жава може здійснювати свої повноваження з різним ступенем самостійності чи залежнос- ті від інших політичних суб’єктів. Загальний висновок такий: громадяни України здебіль- шого невисоко оцінюють самостійність своєї держави у вирішенні проблем, пов’язаних із зовнішньою політикою і внутрішніми рефор- мами. Враховуючи, що переважна більшість населення високо оцінюють важливість для себе державної незалежності і демократично- го розвитку України, слід визнати, що в ма- совій свідомості дуже поширеним є дисонанс між високою оцінкою важливості державної незалежності й низькою оцінкою її практич- ного втілення. При цьому мешканці Заходу і Центру України, а також україномовні гро- мадяни вище оцінюють суб’єктність держави, ніж жителі Сходу, Півдня та російськомовні громадяни України. У ХХІ ст. набуття цивілізаційної суб’єктності будь-якою країною потребує атмосфери соці- альної злагоди, справедливості та суспільної довіри, що неможливо без подолання біднос- ті й розриву між багатими і незаможними. На жаль, сьогодні людей у їхньому ставленні до держави та її суб’єктності об’єднує низький матеріальний рівень життя. Подолання бід- ності, поліпшення матеріального стану укра- їнських сімей сприятиме поступовому підви- щенню оцінок державної суб’єктності. Для утвердження себе самодостатнім циві- лізаційним суб’єктом Україні належить досяг- ти високого рівня національної консолідації, створити у суспільстві атмосферу взаємної довіри і солідарності, посилити активістську динаміку, утвердити нормативно-ціннісну сис- тему, яка має відображати цінності, інтереси та ідеали всіх соціальних груп і бути результатом їх реальної взаємодії. На шляху демократичного будівництва ци- вілізаційна суб’єктність України може бути утверджена лише завдяки зміцненню соці- 18 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (4) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ альних інститутів, а також виробленню пра- вил гри, яких буде дотримуватися кожен у суспільстві. Сьогодні в Україні необхідно актуалізува- ти інноваційну гуманістичну суб’єктність, яка здатна вивести нашу країну на рівень проду- кування цікавих і цінних для глобалізованого світу ідей та їх технологічного й економічного втілення. Вкрай важливим є впровадження демокра- тичної моделі сучасної конкурентоспромож- ної політичної системи на основі верховенства права, розвиненої правової культури, збалан- сованої представницької демократії, сильного самоврядування, ефективного державного ме- неджменту. Одним із важливих завдань українських реформ є подолання корупції, створення ме- ханізмів зменшення визначального впливу олігархів та фінансово-промислових груп на політику держави. Актуальним для нашого суспільства залишається реформування пра- воохоронних органів та системи судочинства. Необхідно забезпечити реалізацію Страте- гії національної безпеки України, затвердже- ної Указом Президента України від 14.09.2020 № 392/2020, насамперед таких її положень, як деокупація Криму та окремих районів Доне- цької і Луганської областей, зміцнення Зброй- них Сил України, інших органів сектору безпе- ки і оборони. Важливим завданням зовнішньої політики України, зумовленим її належністю до євро- пейської культури та цивілізаційної спільноти, залишається подальша європейська і євроат- лантична інтеграція, а в перспективі — досяг- нення повноправного членства в ЄС і НАТО. Саме реалізація цієї стратегічної мети істотно зміцнить міжнародну правосуб’єктність Укра- їни. У Національній доповіді підкреслено, що посилення суб’єктності України значною мі- рою пов’язане з необхідністю ефективного використання наявних ресурсів — промисло- во-індустріального й наукового потенціалу; унікального географічного розташування, що створює сприятливі умови для розміщення виробництв, орієнтованих на ринки як ЄС, так і країн азійського регіону; сировинної бази; за- пасів чорнозему і потенційних можливостей виходу на позиції одного з аграрних лідерів су- часного світу; потужного людського капіталу, резерву освіченої трудової сили, системи під- готовки професійних кадрів. У контексті реформування і транзиту еконо- міки від сировинного до високотехнологічного укладу слід робити акцент на превалювання проривних галузей, покликаних стати «ло- комотивом» української економіки та підви- щення конкурентоспроможності вітчизняної продукції на світових ринках. Такими клас- терами зростання української економіки мо- жуть стати ІТ-технології, ІТ-бізнес, розбудова інфраструктури, будівельна галузь, туризм, розвиток «зеленої» енергетики, вирощування органічної продукції та інші сфери високотех- нологічного виробництва. Варто відмовитися від ілюзій, що цивіліза- ційна суб’єктність може сформуватися сама собою. Вона має бути предметом постійної уваги органів державної влади та громад- ськості, наукової спільноти та експертних кіл. У розвитку суб’єктності Україні слід розрахо- вувати передусім на власні сили, послідовно забезпечувати втілення свого цивілізаційного проєкту. У підготовці Національної доповіді взяли участь фахівці установ НАН України — Ін- Виступ академіка НАН України Сергія Івановича Пи- рожкова ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 4 19 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ституту історії України, Інституту соціології, Інституту політичних і етнонаціональних до- сліджень ім. І.Ф. Кураса, Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, Інституту філосо- фії ім. Г.С. Сковороди, Центру гуманітарної освіти. Доповідь є інтегрованим результатом наукових досліджень, виконаних у межах до- слідницьких проєктів установ НАН України в галузі соціогуманітарних наук у 2020 р. В обговоренні доповіді взяли участь акаде- мік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України академік НАН України В.А. Смолій; директор Національного інститу- ту стратегічних досліджень доктор політичних наук О.В. Литвиненко; віцепрезидент НАН України член-кореспондент НАН України О.О. Рафальський; президент Національної академії педагогічних наук України акаде- мік НАН України, академік НАПН України В.Г. Кремень; академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України академік НАН України Г.А. Скрип- ник; академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України В.Г. Радченко; директор Головної астрономіч- ної обсерваторії НАН України академік НАН України Я.С. Яцків; голова Північно-Східного наукового центру НАН України і МОН Украї- ни академік НАН України В.П. Семиноженко; академік-секретар Відділення фізики і астро- номії НАН України академік НАН України В.М. Локтєв. Підсумовуючи виступи, президент НАН України академік НАН України А.Г. Загоро- дній високо оцінив роботу, проведену устано- вами Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України з підготовки Національної допо- віді «Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності», і зазначив, що в сучасних умо- вах гібридного світового порядку і геополітич- ної турбулентності, безумовно, життєво важ- ливим завданням для України є утвердження себе як повноцінного суб’єкта світової цивілі- заційної системи. Враховуючи висловлені під час обговорення думки та зважаючи на акту- альність піднятих у доповіді питань, Президія НАН України постановила доопрацювати На- ціональну доповідь з урахуванням висловле- них зауважень і пропозицій та у встановлено- му порядку надіслати її до Офісу Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства закордон- них справ України, інших зацікавлених мініс- терств і відомств, а також забезпечити презен- тацію основних її положень для широких кіл громадськості, зокрема через засоби масової інформації. Повнотекстовий електронний ва- ріант Національної доповіді буде розміщено на вебсайтах Національної академії наук України, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вер- надського та Інституту історії України. * * * Далі члени Президії НАН України заслуха- ли наукову доповідь доктора геологічних наук Володимира Георгійовича Бахмутова про участь Національної академії наук України у виконанні Державної цільової науково-тех- нічної програми проведення досліджень в Ан- тарктиці на 2011–2023 рр., заходи з нагоди 25-ї річниці заснування української антарктичної станції «Академік Вернадський» та найваго- міші результати наукових досліджень україн- ських учених в Антарктиці (cтенограму див. на с. 48). Після приєднання України до Договору про Антарктику у 1992 р. було створено між- відомчий Антарктичний комітет під керів- Виступ доктора геологічних наук Володимира Георгі- йовича Бахмутова 20 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (4) ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ництвом академіка НАН України В.І. Старо- стенка, а у 1993 р. — Центр антарктичних до- сліджень, який очолив академік НАН України П.Ф. Гoжик. Визначною подією було підпи- сання у 1995 р. Меморандуму про передачу Україні британської антарктичної станції «Фа- радей», яку в 1996 р. було перейменовано на «Академік Вернадський». Отримавши у 2004 р. статус консультатив- ного члена Антарктичного договору, Україна посіла гідне місце серед країн-учасниць. Ця подія мала важливі геополітичні наслідки, оскільки нашу державу було визнано однією з провідних науково розвинених країн світу, які представлені в Антарктиці на постійній осно- ві. Це стало можливим завдяки дослідженням українських учених у приантарктичних морях, зокрема й на Українській антарктичній станції «Академік Вернадський». За 25 років досліджень в Антарктиці зу- силлями 35 наукових установ НАН України, університетів та організацій під загальним керівництвом Національного антарктично- го наукового центру при МОН України було створено науково-методологічну основу та ма- теріально-технічну базу для цілеспрямованих фундаментальних і прикладних досліджень льодового континенту. Це дає Україні вагомі переваги, пов’язані з можливостями та політи- ко-економічними перспективами використан- ня морського простору, мінеральних ресурсів і біоресурсів Антарктики. Реалізація національних наукових та еконо- мічних інтересів України в Антарктиці мож- лива лише за умови розроблення довгостроко- вої комплексної програми. Кабінет Міністрів України 03.11.2010 прийняв постанову № 1002 «Про затвердження Державної цільової науко- во-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2020 роки», яку було по- довжено до 2023 р. Програмою передбачено проведення комп- лексних досліджень, які підтримуються Між- народним науковим комітетом з антарктичних досліджень, за такими основними науковими напрямами: геолого-геофізичні, гідрометеоро- логічні, океанографічні, геокосмічні, біологіч- ні, медико-фізіологічні дослідження, розро- блення і впровадження нових технологій. Серед наукових напрямів програми слід від- значити дослідження в галузі наук про Землю, що забезпечують комплексне вивчення різних геосфер Землі, які проводять фахівці науко- вих установ НАН України з геології, геофізи- ки, геодезії, радіофізики, електромагнетизму та приладобудування, зокрема з Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна та його Карпат- ського відділення, Інституту геологічних наук, Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворен- ня ім. М.П. Семененка, Радіоастрономічного інституту, Українського гідрометеорологічного інституту та ін. З цією метою створено полігони, апаратурні комплекси, нові технології, методи- ки, теоретичні моделі, бази даних моніторинго- вих спостережень. Впроваджено нові підходи і методи обробки геофізичних даних, зокрема в галузі тектономагнітних і магнітоваріаційних спостережень, дистанційного зондування Зем- лі, моніторингу динаміки льодовикового по- криву, електромагнітного зондування тощо, які широко застосовують у практиці геолого-геофі- зичних і геокосмічних досліджень. Отримано низку нових фундаментальних результатів, зокрема стосовно геодинамічної еволюції та глибинної будови літосфери, що дозволило вдосконалити критерії регіональ- ного прогнозу та визначати умови й області формування мінеральних і вуглеводневих ре- сурсів. Моніторингові спостереження глобаль- них резонансних систем та введення поняття електромагнітного клімату сприяли форму- ванню нового напряму, пов’язаного з глобаль- ними електромагнітними резонаторами як ін- дикаторами космічної погоди, та розвиненню наукової концепції щодо зв’язку атмосферної і космічної погодних систем. За цикл робіт «Структура і динаміка геофізичних полів як відображення еволюції та взаємодії геосфер в Антарктиці» авторському колективу, у скла- ді якого було 7 представників різних установ НАН України, у 2015 р. присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки. Отже, впродовж досить невеликого проміж- ку часу створено науково-методологічну осно- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 4 21 ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ ву і базу для розширення цілеспрямованих до- сліджень не лише у фундаментальних науках, а й у сфері практичних завдань, пов’язаних з політико-економічними перспективами вико- ристання Україною морського простору і ре- сурсів Антарктики. При цьому провідну роль традиційно відігравали і мають відігравати на- далі наукові установи НАН України. В обговоренні доповіді взяли участь дирек- тор Карпатського відділення Інституту гео- фізики ім. С.І. Субботіна НАН України член- кореспондент НАН України В.Ю. Максимчук; академік-секретар Відділення наук про Землю НАН України академік НАН України О.М. По- номаренко; директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік НАН України Я.С. Яцків; в.о. академіка-секретаря Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України академік НАН України С.В. Комісаренко; академік-секретар Відділен- ня фізики і астрономії НАН України академік НАН України В.М. Локтєв; голова Донецько- го наукового центру НАН України та МОН України член-кореспондент НАН України В.А. Устименко; почесний директор Інституту географії НАН України академік НАН Украї- ни Л.Г. Руденко; академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України В.Г. Радченко. Підбиваючи підсумки обговорення доповіді, президент НАН України академік НАН Укра- їни А.Г. Загородній зазначив, що назріла необ- хідність подати клопотання до Міністерства освіти і науки України щодо створення Міжві- домчої наукової ради з вивчення Антарктики з метою налагодження ефективнішої координа- ції діяльності НАН України і МОН України у цій сфері. Президія НАН України ухвалила рі- шення про делегування науковців НАН Укра- їни для участі у Х Міжнародній антарктичній конференції, присвяченій 25 річчю підняття Державного Прапора України на станції «Ака- демік Вернадський», яка відбудеться 11–13 травня 2021 р., і якнайширше висвітлення у за- собах масової інформації досягнень провідних установ НАН України у дослідженні Антарк- тики та приантарктичних акваторій. * * * Члени Президії НАН України розглянули також низку поточних питань: • заслухали повідомлення президента НАН Украї- ни академіка НАН України А.Г. Загороднього про Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2020 році та схвалили проєкт Звіту; • затвердили списки зареєстрованих кандидатів у дійсні члени (академіки) і члени-кореспонденти НАН України на виборах до складу НАН України у 2021 році; • ухвалили Порядок проведення конкурсу заявок від наукових установ НАН України на виконання на- уково-дослідних тем у рамках постдокторальних до- сліджень у Національній академії наук України; • затвердили Порядок проведення конкурсу заявок від претендентів для участі у програмі постдоктораль- них досліджень у Національній академії наук України; • розглянули питання про цільові програми науко- вих досліджень відділень НАН України; • заслухали інформацію віцепрезидента НАН України академіка НАН України В.Г. Кошечка про Державну наукову установу «Державний центр інно- ваційних біотехнологій»; • затвердили оновлений склад Ради Донецького наукового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України; • затвердили оновлений склад Ради Західного на- укового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України; • затвердили оновлений склад Ради Північно- Східного наукового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України; • затвердили оновлений склад Ради Придніпров- ського наукового центру Національної академії наук України і Міністерства освіти і науки України; • ухвалили оновлені склади таких наукових рад і комітетів при Президії НАН України: Міжвідомчої науково-технічної ради з проблем корозії і протико- розійного захисту металів; Наукової ради з проблеми «Інформація. Мова. Інтелект»; Українського комітету Міжнародної асоціації з дослідження і поширення сло- в’ян ської культури; Комітету наукової термінології; • прийняли рішення про ліквідацію Науково-ко- ординаційної та експертної ради з питань ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин у зв’язку з прийняттям у грудні 2020 р. рішення про започаткування нової цільової програми наукових до- сліджень НАН України «Науково-технічні проблеми моніторингу стану, оцінювання і подовження ресурсу конструкцій, обладнання та споруд тривалої експлуа- тації» («Ресурс-3»). За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик

Із зали засідань Президії НАН України (17 березня 2021 р.)

Institution

Ähnliche Einträge