Про розвиток міжнародного співробітництва в НАН України
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Datum: | 2021 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2021
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180326 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Про розвиток міжнародного співробітництва в НАН України / Т.О. Пріхна // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 6. — С. 78-80. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180326 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Пріхна, Т.О. 2021-09-09T11:11:13Z 2021-09-09T11:11:13Z 2021 Про розвиток міжнародного співробітництва в НАН України / Т.О. Пріхна // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 6. — С. 78-80. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2021.06.078 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180326 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Про розвиток міжнародного співробітництва в НАН України On the development of international cooperation in the NAS of Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Про розвиток міжнародного співробітництва в НАН України |
| spellingShingle |
Про розвиток міжнародного співробітництва в НАН України Пріхна, Т.О. Загальні збори НАН України |
| title_short |
Про розвиток міжнародного співробітництва в НАН України |
| title_full |
Про розвиток міжнародного співробітництва в НАН України |
| title_fullStr |
Про розвиток міжнародного співробітництва в НАН України |
| title_full_unstemmed |
Про розвиток міжнародного співробітництва в НАН України |
| title_sort |
про розвиток міжнародного співробітництва в нан україни |
| author |
Пріхна, Т.О. |
| author_facet |
Пріхна, Т.О. |
| topic |
Загальні збори НАН України |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
On the development of international cooperation in the NAS of Ukraine |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180326 |
| citation_txt |
Про розвиток міжнародного співробітництва в НАН України / Т.О. Пріхна // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 6. — С. 78-80. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT príhnato prorozvitokmížnarodnogospívrobítnictvavnanukraíni AT príhnato onthedevelopmentofinternationalcooperationinthenasofukraine |
| first_indexed |
2025-11-25T20:37:30Z |
| last_indexed |
2025-11-25T20:37:30Z |
| _version_ |
1850524518886408192 |
| fulltext |
78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (6)
ПРО РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОГО
СПІВРОБІТНИЦТВА В НАН УКРАЇНИ
Шановні члени Національної академії!
Шановні присутні!
У своїй звітній доповіді президент НАН України академік Ана-
толій Глібович Загородній підкреслив важливість міжнародно-
го співробітництва та робіт, що виконуються за міжнародними
грантами і проєктами. Цілком зрозуміло, що створення сучас-
них технологій виробництва, вирішення завдань математики,
фізики, хімії, астрономії, економіки, медицини, соціології, біо-
логії, філософії та інших наукових галузей потребують тісно-
го співробітництва не лише між науковцями України, а й між
ученими всього світу.
Безсумнівно, що одними з найбільш рейтингових вважа-
ються проєкти нової рамкової програми ЄС на 2021–2027 рр.
«Горизонт Європа» (European Union Framework Programme
for Research and Innovation “Horizon Europe”), програми Євра-
том на 2021–2025 рр. (EURATOM Research and Training Pro-
gramme), програми НАТО «Наука заради миру» (NATO Sci-
ence for Peace) та ін.
Ключовими пріоритетами програми «Горизонт Європа» є
здоров’я людини, охорона навколишнього середовища та елек-
троніка. У цій програмі, на відміну від попередніх, немає окре-
мого напряму з матеріалознавства, але конкурси, пов’язані з
матеріалознавством, можна знайти в робочих програмах пріо-
ритетного напряму «Цифрові технології, промисловість та кос-
мічний простір» (Digital, Industry and Space).
Сподіваємося, що найближчим часом Україна завершить
технічні перемовини з представниками Єврокомісії, підпише
та ратифікує договір про асоціацію з програмою «Горизонт Єв-
ропа» і тоді матиме можливість брати участь у цій програмі як
асоційована країна. Це дуже важливо, оскільки на початку літа
буде оголошено нові конкурси цієї програми на 2021–2023 рр.
Хоча і зараз українські науковці можуть подавати проєктні про-
позиції на вже оголошені конкурси цієї програми, а також ви-
користовувати можливості проєкту FIT-4-NMP, бенефіціаром
ПРІХНА
Тетяна Олексіївна —
академік НАН України,
завідувач відділу технологій
високих тисків, функціональних
керамічних композитів та
дисперсних надтвердих
матеріалів Інституту надтвердих
матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН
України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2021.06.078
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 6 79
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
якого є НАН України. Цей проєкт спрямовано
на збільшення участі талановитих новачків,
що проводять дослідження в галузі нанотех-
нологій, новітніх матеріалів та передових ви-
робничих процесів, у проєктах програми «Го-
ризонт Європа», а її потужний міжнародний
консорціум здійснює консультації з пошуку
відповідних конкурсів та наукових контактів
для підготовки і подання проєктних заявок.
Слід також відзначити надзвичайну важли-
вість для України проєктів програми НАТО
«Наука заради миру». Вони передбачають фі-
нансування придбання високовартісного об-
ладнання, участі у конференціях, організацію
наукових форумів, стажування за кордоном та
надання стипендій молодим ученим. І я хочу
від імені грантоотримувачів проєктів програ-
ми «Наука заради миру» подякувати Анатолію
Глібовичу Загородньому і Вячеславу Леоні-
довичу Богданову та всім дотичним до цього
співробітникам Академії за те, що цього року
Національною академією наук було започат-
ковано фінансову підтримку таких проєктів,
оскільки заробітна плата для виконавців у них
не передбачена. Я вже вдруге поспіль є спів-
керівником проєктів цієї програми, в рамках
яких займаюся розробленням ударостійких
керамічних матеріалів та ультрависокотемпе-
ратурних матеріалів для надзвукових літаків
та інших застосувань. Національна академія
наук і раніше підтримувала проєкти програми
НАТО «Наука заради миру», але вибірково, на
основі особистих звернень. Вважаю, що пре-
зидент Академії повною мірою виконав свою
передвиборну обіцянку, про що минулого року
говорив як про справу честі. Сподіваємося, що
в майбутньому підтримка таких проєктів стане
ще відчутнішою.
Як член Національного агентства із забезпе-
чення якості вищої освіти знаю, що при акреди-
тації освітніх програм і особливо програм PhD
велику увагу приділяють мобільності студен-
тів, закордонним зв’язкам студентів і викла-
дачів, їх участі у міжнародних конференціях і
семінарах, публікаціям у високорейтингових
журналах. Організації, що виконують проєкти
за програмами ERASMUS, Copernicus, COST,
у яких, до речі, можуть брати і беруть участь
установи Академії, як правило, при прохо-
дженні акредитації повною мірою задовольня-
ють усім вимогам оцінювання за переліченими
вище критеріями.
Національний фонд досліджень України, до
складу Наукової ради якого я також входжу,
цього року планує фінансування двосторон-
ніх проєктів з Німеччиною, виграних два роки
тому, а також оголошення конкурсів за програ-
мами міжнародного співробітництва з Фран-
цією, що дають змогу організовувати закордон-
ні відрядження лише для молодих учених (до
10 проєктів), Японією (це всього 1–2 проєкти
на 2 роки) та Польщею (до 10 проєктів). Втім,
на жаль, кількість таких двосторонніх проєктів
буде дуже малою. Зі свого досвіду знаю, що і
невеликі двосторонні проєкти (у мене їх було
понад 20) дозволяють значною мірою підтри-
мувати зацікавленість закордонних і особливо
європейських партнерів у проведенні спільних
досліджень, мати доступ до найпередовішого
обладнання і, що найголовніше, не сприяють
відтоку наукової молоді, допомагають у пошу-
ку партнерів для подання проєктів за такими
програмами, як «Горизонт Європа», «Наука за-
ради миру» тощо.
Тому, на мій погляд, перспективним для
НАН України було б створення спільних дво-
сторонніх наукових програм між Академією і
організаціями на зразок BMBF (Німеччина),
CNRS (Франція), організацією з міжнародно-
го співробітництва OeAD (Австрія) та ін., тим
більше, що законодавство України це дозволяє.
Як приклад дуже вдалого співробітництва з
BMBF хочу навести проєкт UKRATOP, який
уже четвертий рік поспіль виконує Київський
академічний університет (керівник проєкту —
директор університету О.А. Кордюк, обраний
учора академіком НАН України). В рамках
цього проєкту десятки українських студентів,
аспірантів і постдоків уже пройшли стажу-
вання і працювали протягом пів року, року чи
півтора в Інституті твердого тіла та матеріало-
знавства ім. Лейбніца у м. Дрезден, Німеччина
(Leibniz Institute for Solid State and Materials
Research Dresden — IFW), директора яко-
80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (6)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
го Бернда Бюхнера (Prof. Dr. Bernd Büchner)
було також обрано вчора іноземним членом
нашої Академії.
Великий інтерес до співробітництва з на-
уковцями України останнім часом виявляє
Китай, який витрачає великі кошти на фінан-
сування нових високотехнологічних розробок,
але переважна більшість китайських проєктів
усе ж спрямовані на те, щоб українські науков-
ці працювали в Китаї, а спільні розробки ста-
вали власністю цієї країни.
Наша держава опікується оновленням на-
укового обладнання та забезпеченням стало-
го соціально-економічного розвитку України,
розвитку науки, про що свідчить нещодавно
схвалена Урядом і затверджена Кабінетом Мі-
ністрів України концепція Державної цільо-
вої програми розвитку дослідницьких інфра-
структур в Україні на період до 2026 р., одним
з результатів якої має бути створення та функ-
ціонування щонайменше 50 центрів колектив-
ного користування обладнанням, 9 державних
ключових лабораторій і 3 національних науко-
вих центрів.
МОН України ініціювало громадське обго-
ворення порядку надання державної підтрим-
ки в рамках міжнародної європейської іннова-
ційної науково-технічної програми EURECA,
oсновною метою якої є підвищення рівня кон-
курентоспроможності Європи через сприяння
інноваційному підприємництву і партнерству
між малими та великими підприємствами,
науково-дослідними інститутами та універ-
ситетами.
Національний фонд досліджень України
планує провести цього року конкурс, спрямо-
ваний на придбання високовартісного науко-
вого обладнання вартістю до 30 млн грн.
Однак реальну можливість вигравати такі
конкурси, як і конкурси міжнародних проєк-
тів, матимуть науковці з високими наукоме-
тричними показниками. А найвищі показники
в Україні, як правило, мають учені, які досить
тривалий час працювали в університетах і на-
укових установах Європи та/або США. Про-
те навіть у високорозвинених країнах важко
знайти університет чи лабораторію, які б були
забезпечені всім необхідним обладнанням, на-
приклад для всебічного дослідження надпро-
відних матеріалів. Тому кооперація і спільні
міжнародні дослідження є невід’ємною рисою
сучасної науки.
Тенденція до «відкритої науки» передбачає
публікації у відкритих наукових виданнях, що
потребує значних коштів. Доступ до опубліку-
вання матеріалів у високорейтингових журна-
лах, що входять до баз Scopus та Web of Science
і мають, зокрема, квартилі Q1 і Q2, спрощуєть-
ся, якщо публікація є результатом доповіді на
міжнародній конференції. Тому дозвіл на ви-
трачання бюджетних коштів, що виділяються
в рамках базового фінансування, на публікації
статей чи книжок, а також збільшення коштів,
призначених для забезпечення участі у міжна-
родних конференціях і семінарах, закордонних
відряджень, у кінцевому підсумку сприятиме
підвищенню рейтингу українських науковців,
розширенню їх участі у міжнародних та націо-
нальних проєктах, залученню більшої кількос-
ті грантів, що виконуватимуться на території
України, дозволить придбати нове обладнання
чи принаймні модернізувати старе, поповнити
приладами центри колективного користуван-
ня і розширити наукову співпрацю з іноземни-
ми закладами вищої освіти, науковими уста-
новами, тобто посилити інтеграцію України у
європейський та світовий дослідницький про-
стір і зменшити відплив наукової молоді.
На завершення свого виступу пропоную
схвалити звітну доповідь президента НАН
України Анатолія Глібовича Загороднього.
Дякую за увагу!
|