Кліматична програма України як основа цілісної екологічної політики держави в умовах зміни клімату
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Вісник НАН України |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180327 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Кліматична програма України як основа цілісної екологічної політики держави в умовах зміни клімату / В.І. Осадчий // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 6. — С. 81-84. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180327 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Осадчий, В.І. 2021-09-09T11:11:24Z 2021-09-09T11:11:24Z 2021 Кліматична програма України як основа цілісної екологічної політики держави в умовах зміни клімату / В.І. Осадчий // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 6. — С. 81-84. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2021.06.081 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180327 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Загальні збори НАН України Кліматична програма України як основа цілісної екологічної політики держави в умовах зміни клімату Climate program of Ukraine as a basis of integral ecological policy of the state in the conditions of climate change Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Кліматична програма України як основа цілісної екологічної політики держави в умовах зміни клімату |
| spellingShingle |
Кліматична програма України як основа цілісної екологічної політики держави в умовах зміни клімату Осадчий, В.І. Загальні збори НАН України |
| title_short |
Кліматична програма України як основа цілісної екологічної політики держави в умовах зміни клімату |
| title_full |
Кліматична програма України як основа цілісної екологічної політики держави в умовах зміни клімату |
| title_fullStr |
Кліматична програма України як основа цілісної екологічної політики держави в умовах зміни клімату |
| title_full_unstemmed |
Кліматична програма України як основа цілісної екологічної політики держави в умовах зміни клімату |
| title_sort |
кліматична програма україни як основа цілісної екологічної політики держави в умовах зміни клімату |
| author |
Осадчий, В.І. |
| author_facet |
Осадчий, В.І. |
| topic |
Загальні збори НАН України |
| topic_facet |
Загальні збори НАН України |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Climate program of Ukraine as a basis of integral ecological policy of the state in the conditions of climate change |
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180327 |
| citation_txt |
Кліматична програма України як основа цілісної екологічної політики держави в умовах зміни клімату / В.І. Осадчий // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 6. — С. 81-84. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT osadčiiví klímatičnaprogramaukraíniâkosnovacílísnoíekologíčnoípolítikideržavivumovahzmíniklímatu AT osadčiiví climateprogramofukraineasabasisofintegralecologicalpolicyofthestateintheconditionsofclimatechange |
| first_indexed |
2025-11-26T01:39:49Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:39:49Z |
| _version_ |
1850603879956217856 |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 6 81
КЛІМАТИЧНА ПРОГРАМА УКРАЇНИ
ЯК ОСНОВА ЦІЛІСНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ
ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ В УМОВАХ
ЗМІНИ КЛІМАТУ
Шановний Анатолію Глібовичу!
Шановні члени Президії та учасники сесії Загальних зборів!
Дякую за можливість виступити на такому поважному зібран-
ні. По-перше, я пропоную схвалити звітну доповідь президента
НАН України академіка НАН України А.Г. Загороднього про
результати наукової і науково-організаційної роботи Академії
у дуже складний період пандемії COVID-19, а по-друге, хочу
докладніше розповісти про напрями досліджень, які стосують-
ся глобальних кліматичних змін та їх регіональних проявів в
Україні.
Гадаю, що зараз уже не залишилося скептиків, які стверджу-
вали, що зміни клімату — це велика вигадка. На сьогодні це вже
доконаний факт, і прояви змін клімату ми можемо практично
щодня спостерігати за вікном. Вони дедалі більше впливають
на майже всі сфери життя суспільства і торкаються кожного,
незалежно від матеріальних статків.
Наведу приклад. Пам’ятаєте літо 2010 року в Києві? Серпень,
вдень стовпчик термометра підіймається вище за 39 °С. Це були
найспекотніші дні у столиці України за весь період інструмен-
тальних метеорологічних спостережень, починаючи з 1812 р.
Розбалансованість кліматичної системи призвела до частої
зміни синоптичних ситуацій і проявляється в різких коливаннях
атмосферного тиску, температури, кількості опадів та інших ме-
теорологічних параметрів. Усе це негативно впливає на здоров’я
людей, особливо хворих на серцево-судинні захворювання.
Іншим наслідком змін клімату є збільшення частоти та ін-
тенсивності стихійних гідрометеорологічних явищ — катастро-
фічних паводків, штормів, посух, сніговіїв, смерчів тощо. Ми
навіть уже звикли до подібної негативної інформації у ЗМІ і не
звертаємо на неї особливої уваги, але за всіма цими явищами
стоять значні економічні втрати, а часом і людські життя.
ОСАДЧИЙ
Володимир Іванович —
член-кореспондент НАН
України, директор Українського
гідрометеорологічного інституту
ДСНС України та НАН України
doi: https://doi.org/10.15407/visn2021.06.081
82 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (6)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
У нинішньому столітті гуманітарний розви-
ток став глобальним цивілізаційним трендом,
який супроводжується швидким зміненням
умов діяльності і способу життя людей у всьо-
му світі. Водночас несприятливі кліматичні
умови можуть спричиняти значні економічні та
екологічні збитки, якщо своєчасно не вживати
комплексних заходів з адаптації до них різних
галузей економіки, населення, екосистем.
Лише кілька прикладів. У 2015–2020 рр.
в Україні було низьке водопілля. Минулого
року в річках басейну Десни зафіксовано істо-
ричний мінімум весняного та меженного стоку
за весь період інструментальних спостережень
(з 1891 р.). Подібна ситуація спостерігалася і
на річках лівобережних приток Дніпра.
Цілком зрозуміло, що без урахування клі-
матичних змін з усіма їхніми проявами не-
можливо побудувати стратегію продовольчої,
енергетичної, екологічної, гідрометеорологіч-
ної безпеки держави та безпосередньо безпеки
мешканців країни.
Наприкінці березня цього року відбулася
дуже важлива подія, яка, можливо (підкрес-
люю, можливо), змінить ставлення нашої дер-
жави до однієї з найгостріших екологічних
проблем планетарного масштабу, зумовлених
глобальними кліматичними змінами. Йдеться
про Указ Президента України від 23 березня
2021 р. № 111/2021 «Про рішення Ради на-
ціональної безпеки і оборони України від 23
березня 2021 року «Про виклики і загрози на-
ціональній безпеці України в екологічній сфері
та першочергові заходи щодо їх нейтралізації».
В цьому документі Президент України поста-
вив завдання підготувати концепцію держав-
ної кліматичної програми.
Упродовж багатьох років Президія Академії
разом із Відділенням наук про Землю НАН
України на всіх рівнях, від наукової спільно-
ти до різних міністерств та відомств, РНБО
України, Верховної Ради України, доводили
необхідність підготовки та реалізації загально-
державної науково-технічної програми у сфе-
рі змін клімату. Нарешті ми маємо документ
дуже високого рівня — Указ Президента Укра-
їни з дорученням підготувати таку програму.
Сьогодні і серед урядовців, і в ЗМІ, і в на-
уковому середовищі, і серед широких кіл гро-
мадськості практично вже не лунають рито-
ричні запитання, які були поширені ще 5 років
тому, — навіщо Україні з її «хворою» еконо-
мікою, дуже низьким рівнем життя, війною з
російським агресором потрібна державна про-
грама, на реалізацію якої знадобиться не один
десяток мільйонів гривень щороку.
До речі, під час виконання першої (вона ж
поки що єдина) кліматичної програми в 1998–
2002 рр., незважаючи на те, що профінансува-
ли її менш ніж на 10 % від потреби, було отри-
мано низку важливих наукових результатів.
Це дало змогу закласти наукове підґрунтя для
прогнозування та оцінки можливих наслідків
змін клімату для розвитку окремих галузей
економіки і стану навколишнього середовища.
22 квітня цього року Генеральний секретар
ООН Антоніу Гутерреш на кліматичному са-
міті у Вашингтоні емоційно висловився щодо
змін клімату — «це повзуча катастрофа». З цим
твердженням важко не погодитися.
На рисунку наведено результати інструмен-
тальних спостережень зміни середньодобової
температури повітря у Києві з 1812 до 2020 р. і
прогнозні дані на 2021–2100 рр. Як можна ба-
чити, перепочинку в нас не буде, температура
збільшуватиметься протягом усіх сезонів року.
Слід зазначити, що взимку ми будемо мати
певні переваги (зменшення використання
енергоносіїв для опалення, відсутність явищ
задухи на водосховищах), навесні на рівнин-
3
1
8
1
2
Дані натурних спостережень
Кліматичне моде юваннял
за 8.1RCP
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
Т
ем
п
ер
ат
ур
а
п
о
в
іт
р
я
, °
С
1
8
2
1
1
8
3
0
1
8
3
9
1
8
5
4
1
8
6
3
1
8
7
2
1
8
8
1
1
8
9
0
1
8
9
9
1
9
0
8
1
9
1
7
1
9
2
6
1
9
3
5
1
9
4
5
1
9
5
4
1
9
6
3
1
9
7
2
1
9
8
2
1
9
9
1
2
0
0
0
2
0
0
9
2
0
1
8
2
0
2
7
2
0
3
6
2
0
4
5
2
0
5
4
2
0
6
3
2
0
7
2
2
0
8
1
2
0
9
0
2
0
9
9
Динаміка зміни температури приземного шару повітря
в м. Київ
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 6 83
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
них річках зменшиться ймовірність катастро-
фічних повеней, але в Карпатах, з їхньою оро-
графією, проблеми з паводками та повенями
залишаться. Фізичні закони не скасуєш. Од-
нак влітку, якщо не вжити відповідних заходів,
деякі екологічні проблеми можуть стати про-
сто катастрофічними.
Наведу конкретний приклад. Зі збільшен-
ням температури води в ній знижується кіль-
кість розчинного кисню. Це призводить до
зменшення швидкості окиснення токсичних
речовин, уповільнення процесу нітрифікації
амонійних форм азоту з накопиченням канце-
рогенних нітритних іонів, ремобілізації спо-
лук, задепонованих у донних відкладах, по-
гіршення умов водопідготовки. Таким чином,
навіть без додаткового надходження речовин
від антропогенних джерел, значно погіршить-
ся якість питної води. А в разі зростання еко-
номіки всі ці явища лише посиляться. І таких
прикладів безліч.
Отже, постає питання: що з цим робити?
У Паризькій угоді 2015 р. прописано першо-
чергові заходи: 1) скорочення викидів пар-
никових газів та збільшення їх поглинання;
2) оцінка стану кліматичної системи, адаптація
до змін клімату, зміцнення опірності та зни-
ження вразливості соціально-економічних та
природних екосистем. Перед Україною також
постає завдання з адаптації до змін клімату.
Це комплексне питання, вирішення якого по-
требує знань не лише про кліматичні характе-
ристики, а й про соціально-економічні аспекти
проблеми. Важливим у цьому контексті є до-
слідження кліматичних ризиків, ключовими з
яких є погіршення здоров’я людей, ослаблення
продовольчої та водної безпеки, порушення
інфраструктури та ін. При цьому виникають
також і значні секторальні ризики.
Наступне питання: хто буде це робити?
Єдиним інструментом вирішення проблеми є
наука і технології. На сьогодні в Україні є до-
статньо потужний науковий потенціал — в
НАН України, галузевих академіях, універси-
тетах є фахівці, які на високому рівні можуть
виконувати окремі завдання майбутньої клі-
матичної програми. Уже напрацьовано сучасні
технології прогностичного спрямування, такі
як процес-орієнтовані моделюючі комплекси,
в тому числі з елементами штучного інтелек-
ту, прогностичні системи з використанням су-
путникових технологій, цільові інформаційно-
аналітичні системи тощо.
Так, науковці Українського гідрометеоро-
логічного інституту ДСНС України та НАН
України у співпраці з провідними науковими
центрами світу отримали вагомі результати
щодо застосування кліматичних моделей для
прогнозування окремих метеорологічних па-
раметрів, одержали прогнозні характеристи-
ки складових майбутнього клімату для різних
сценаріїв розвитку економіки та суспільства.
Плануємо, що вже на початку наступного
року на вебпорталі Інституту буде доступною
інформація, необхідна для подальшої робо-
ти науковців різного профілю, про минулі та
майбутні кліматичні параметри в масштабі як
України, так і окремих регіонів та міст.
Наведу кілька прикладів вирішення склад-
них завдань прикладного характеру. Зокрема,
йдеться про використання супутникових тех-
нологій контролю пожежної небезпеки в Укра-
їні. У квітні 2020 р. лісові пожежі охопили
значні території в Житомирській і Київській
областях, а в липні — в Луганській області.
Їх масштаб, спричинені ними людські жертви
та матеріальні збитки поставили на порядок
денний питання щодо наявних проблем у сис-
темі запобігання і ліквідації пожеж в Україні.
Насамперед це стосується своєчасного вияв-
лення вогнищ займання, моніторингу пожеж
і контролю за процесом гасіння, а також ін-
формування населення про небезпеку. Розро-
блено комп’ютерну інформаційно-аналітичну
систему під назвою «Картографічно-аналі-
тична система моніторингу викидів тепла та
виявлення потенційно небезпечних пожеж».
За даними зі штучних супутників система в
автоматичному режимі створює карти викидів
тепла на території України (від 6 до 15 разів на
добу) і здійснює пошук потенційно небезпеч-
них пожеж. У разі їх виявлення система авто-
матично формує карти відповідних територій
і надсилає їх оперативним підрозділам ДСНС
84 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (6)
ЗАГАЛЬНІ ЗБОРИ НАН УКРАЇНИ
України електронною поштою, а також на спе-
ціально створений для цього канал зв’язку.
Одним з елементів мінімізації ризиків для
здоров’я людей в умовах кліматичних змін
є контроль за якістю атмосферного повітря.
Ми розробили методи моніторингу якості ат-
мосферного повітря за даними європейського
супутника Sentinel-5P у режимі, близькому до
реального часу, з можливістю деталізації стану
забруднення для окремих міст. Оброблення
супутникової інформації здійснюється щодня
в автоматичному режимі. При цьому створю-
ються файли третього рівня архівації, які міс-
тять виокремлені для території України дані,
відфільтровані за індексом якості та прив’язані
до регулярної координатної сітки.
Для моніторингу вмісту хімічних складових
над окремими містами використано методи де-
талізації даних, і щодня інформація надається
в автоматичному режимі з просторовою роз-
дільною здатністю 22 км. Результатом робо-
ти системи моніторингу є створення картосхем
просторового розподілу NO2, CO, HCHO, SO2
і O3 над територією України з деталізованою
візуалізацією над окремими великими міста-
ми. Наступним нашим завданням є допов нен-
ня системи з можливістю контролю повітря
для всіх обласних центрів, небезпечних вироб-
ництв, насамперед теплових електростанцій,
які працюють на вугіллі.
Розроблена система дозволяє також отри-
мувати порівняльні просторово-часові харак-
теристики стану атмосферного повітря для
територій інших держав.
Для розроблення ефективних адаптаційних
заходів у водному секторі важливо мати ме-
тодики гідрологічного прогнозування водно-
го стоку. Впровадження процес-орієнтованих
гідрологічних моделей нового покоління для
прогнозування водного стоку в умовах кліма-
тичних змін — один з пріоритетних напрямів
наших досліджень. Ми налагодили систему
оперативного та довгострокового прогнозу-
вання водного стоку в басейні Десни засоба-
ми SWAT-моделі з частковою автоматизацією
процесу формування вхідних даних (темпе-
ратура, опади, швидкість вітру, відносна во-
логість повітря, сонячна радіація). Отримані
прогнозні дані щодо максимуму весняного во-
допілля, динаміки ходу гідрографа виявилися
близькими до реальних спостережень. Наступ-
ного року, після завершення процедури оцінки
якості прогнозування, розроблений комплекс
буде впроваджено в Українському гідрометео-
рологічному центрі.
Знаю, що в багатьох інших установах нашої
Академії є не менш вагомі наукові досягнення,
які допоможуть у виконанні завдань майбут-
ньої кліматичної програми.
Проблема наслідків змін клімату складна,
і для її розв’язання та успішного вирішення
великої кількості наукових, організаційних
та інших питань вкрай потрібна консолідація
наукової спільноти, урядовців, суспільства.
Впевнений, що це можливо зробити в рамках
виконання загальнонаціонального проєкту —
Державної цільової науково-технічної програ-
ми комплексних досліджень клімату.
Програми передбачає такі конкретні зав-
дання:
1) проведення комплексних досліджень ми-
нулого і сучасного клімату України;
2) оцінка ризиків та вразливості соціально-
економічних і природних екосистем до сучас-
них та майбутніх змін клімату;
3) розроблення методів і технологій моніто-
рингу та прогнозування небезпечних стихій-
них явищ;
4) забезпечення кліматичного обслугову-
вання населення і галузей економіки з ураху-
ванням найкращих світових практик.
Усі проєкти, які плануються в рамках реалі-
зації кліматичної програми, матимуть виключ-
но прикладний характер. Іншого вибору в нас
немає. Зараз ми повинні трансформувати на-
копичені фундаментальні знання в конкретні
методи, технології, методики, якими зможуть
користуватися органи державної влади, регі-
они, бізнес, зрештою — всі українці. Це допо-
може створити основу цілісної екологічної по-
літики держави в умовах змін клімату.
Дякую за увагу!
|