Виступ на засіданні Науково-технічної ради НАН України (1 липня 2021 р.)
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180364 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Виступ на засіданні Науково-технічної ради НАН України (1 липня 2021 р.) / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 7. — С. 5-8. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860265479719878656 |
|---|---|
| author | Горбулін, В.П. |
| author_facet | Горбулін, В.П. |
| citation_txt | Виступ на засіданні Науково-технічної ради НАН України (1 липня 2021 р.) / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 7. — С. 5-8. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Вісник НАН України |
| first_indexed | 2025-12-07T19:00:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 7 5
ВИСТУП НА ЗАСІДАННІ
НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ РАДИ
НАН УКРАЇНИ
1 липня 2021 року
Шановні колеги!
Дозвольте привітати всіх і подякувати за те, що ви знайшли час
та можливість взяти участь у сьогоднішньому першому засі-
данні Науково-технічної ради НАН України.
Як уже зазначив академік А.Г. Загородній, основною метою
діяльності Ради є спрямовування потенціалу Академії на за-
безпечення реальних потреб інноваційного розвитку україн-
ської економіки.
На мій погляд, друге десятиріччя ХХІ ст. значно розширює
можливе поле діяльності НТР. Відбувся світовий гіперстри-
бок у розвитку технологій. І це стосується не тільки створення
дронів, танкових роботів, засобів електромагнітної та лазерної
зброї. Сьогодні поверхнею Марса пересуваються вже не лише
американські, а й китайські ровери, підскакують марсіанські
гелікоптери НАСА. Ціла низка країн заявила про свої «місяч-
ні» програми.
Тому я вважаю, що Науково-технічна рада в нинішньому
складі здатна очолити всеукраїнський трикутник «наука —
технології — промисловість» та трансформувати його у творчу
й структуровану інституцію.
Слід зазначити, що Академія вже робила окремі кроки в цьо-
му напрямі. Так, у 1999 р. НАН України ініціювала створення
на базі своїх наукових установ низки технологічних парків з
дослідними виробництвами. Однак після скасування фінан-
сових пільг, які й забезпечували можливість функціонування
технопарків, вони практично припинили свою роботу.
У 2004 р. за ініціативою НАН України та за підтримки Кабі-
нету Міністрів України було розпочато конкурс науково-тех-
нічних проєктів, що мають інноваційну спрямованість. Роботи
за цими проєктами виконувалися академічними установами
спільно із зацікавленими виробничими структурами, що забез-
ГОРБУЛІН
Володимир Павлович —
академік НАН України, перший
віцепрезидент НАН України
6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (7)
ПОДІЇ
печувало партнерське фінансування.Академія
намагалася активно використовувати меха-
нізм реалізації державних цільових програм.
Варто згадати державні програми з науково-
технічного забезпечення ядерної енергетики,
створення нанотехнологій і наноматеріалів,
вирішення проблем ресурсу і безпеки кон-
струкцій, споруд та машин, створення галузі
виробництва чистого кремнію.
Проте фінансування цих програм не ви-
тримувало критики, оскільки фактично не за-
безпечувалася їх виробнича складова. Більше
того, в 2011 р. значну їх частину було достро-
ково припинено, а в 2014 р. Кабінет Міністрів
України запровадив мораторій на формування
нових програм. В останні роки нові держав-
ні цільові програми затверджуються урядом
лише як виняток, причому науково-технічних
програм серед них немає. Достатньо проана-
лізувати зміст Державного оборонного замов-
лення.
Загалом, незважаючи на те, що є багато при-
кладів успішної взаємодії установ НАН Укра-
їни з промисловими підприємствами, обсяги
такої співпраці далеко не повною мірою відпо-
відають наявному потенціалу інститутів Ака-
демії та потребам галузей економіки. Сьогодні
лише незначна частина інноваційних розробок
українських вчених знаходить своє впрова-
дження, причому лише на окремих вітчизня-
них підприємствах.
Отже, якими і в яких галузях можуть та ма-
ють бути наші дії щодо посилення взаємодії
науки і промисловості? На яких принципах
вона має вибудовуватися? Чим і як може до-
помогти влада? Спробую окреслити варіанти
відповідей на ці питання.
По-перше, майже одночасно з початком ві-
йни Росії проти України стартувала далеко-
сяжна трансформація вітчизняного оборонно-
промислового комплексу. В результаті вперше
за роки незалежності України стало можливим
створення трикутника «наука — промисло-
вість — ЗСУ». Безумовно, під політичним ке-
рівництвом наших вищих органів влади. І як
наслідок, сьогодні в Україні є передумови для
створення високотехнологічних збройних сил.
Прикладом може бути ефективна діяльність
створеної у 2012 р. Координаційної ради НАН
України — ДП «КБ «Південне».
Найважливішою метою оборонно-промис-
лової реформи є посилення можливостей для
побудови національної оборони за рахунок
активного, системного переозброєння та ефек-
тивного впровадження в цій сфері новітніх
технологій. Не слід забувати, що технології,
застосовувані в ОПК, здебільшого мають по-
двійне призначення, відповідно вони справля-
ють каталітичний вплив і на інші, немілітарні
сфери діяльності. Це може також бути під-
ґрунтям для застосування крос-секторального
підходу до інноваційного розвитку.
Як свідчить досвід виконання Цільової на-
уково-технічної програми оборонних дослі-
джень НАН України, установи Академії спро-
можні на сучасному світовому рівні викону-
вати розробки в інших галузях. Це, зокрема,
інформаційні технології, роботизовані систе-
ми, радіоелектроніка, дистанційний контроль
тощо.
Слід зауважити, що створення інформацій-
них технологій та роботизованих систем у
нинішньому світі є надзвичайно актуальним
оборонним і безпековим завданням. Зокре-
ма, сьогодні вже створюється потужна науко-
во-технічна й виробнича інфраструктура для
розроблення на основі штучного інтелекту
автономної зброї у вигляді роботів. Ці систе-
ми озброєння володіють надлюдськими реф-
лексами, швидкістю, точністю, витривалістю
й невибагливістю і відкривають можливості
для планування військових операцій, масш-
таб яких не обмежений людськими ресурсами.
З огляду на такі переваги автономного озбро-
єння, Україна, маючи відповідну потужну на-
уково-технічну та промислову базу, не може
собі дозволити відмовитися від розвитку цього
напряму.
По-друге, форвардна співпраця науки і біз-
несу має слугувати зміцненню зв’язків між
галузевими науково-дослідними установами
та технологічними підрозділами підприємств
промислового сектору у вирішенні проблем
створення нових матеріалів і технологій, по-
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 7 7
ПОДІЇ
шуку й реалізації проривних ідей. Тут особлива
роль належить бізнес-структурам, які можуть
бути не лише споживачами, а й ініціаторами та
співрозробниками і співвласниками інновацій.
По-третє, слід приділити увагу розвитку
регенеративного екологічно чистого виробни-
цтва, обігу та споживання, а також державно-
приватному партнерству у сферах декарбо-
нізації галузей важкої індустрії, підвищенню
енергоефективності промислових виробництв,
екологічній та промисловій безпеці.
По-четверте, необхідно стимулювати вироб-
ництво продукції, призначеної для адаптації
до кліматичних змін та протиепідемічного за-
хисту населення. В цьому аспекті зауважу, що
НАН України має низку розробок, які можна
ефективно застосовувати в боротьбі з поши-
ренням коронавірусної хвороби COVID-19 та
інших небезпечних захворювань. Це, зокрема,
тест-системи для діагностування захворювань,
озонатори для знезараження повітря, води, по-
верхонь предметів, для дезінфекції приміщень,
транспорту, одягу, стерилізації інструменту.
Причому ці розробки збережуть свою актуаль-
ність і після подолання пандемії COVID-19,
оскільки практика показала необхідність ство-
рення в країні налагодженої системи діагнос-
тування населення на захворювання, пов’язані
з мікробіологічними інфекціями, а ефективні
системи знезараження важливі для медицини
катастроф та бойових дій, публічного тран-
спорту, сільського господарства (тваринни-
цтва, обробки насіння).
І це далеко не повний перелік сфер, дій та
орієнтирів для розбудови взаємодії науки, тех-
нологій і промисловості.
Варто також торкнутися ще одного дуже
складного питання: якою ж має бути роль вла-
ди в употужненні тріади «наука — технології —
промисловість»?
Наведу п’ятірку найважливіших функцій,
які, на мою думку, в межах своїх повноважень
мають виконувати всі гілки влади.
1. Сприяння інклюзивності. Всі учасники
інноваційного процесу мають бути задіяні у
створенні та отриманні результату і відчувати
відповідальність за цей результат.
2. Пріоритетність. Ідеться про пріоритети
в сприянні реалізації національного еконо-
мічного потенціалу шляхом активізації його
внутрішніх резервів. Використання наявного
в Україні (за певними напрямами) кадрового,
ресурсного, промислового та науково-техніч-
ного потенціалу дає змогу національному ви-
робнику, інвесторам та державі зменшити ви-
трати на організацію виробництва наукоміст-
кої продукції й сприяє забезпеченню її конку-
рентоспроможності.
3. Дихотомічна підтримка. Поряд із за-
гальними інституційними рамками сприяння
розвитку науки і технологій, які мають бути
апріорі однаковими для всіх сфер, має бути
фінансова підтримка за принципом «крапель-
ного поливу», яка поширюватиметься на точ-
ки інноваційного зростання, що повинні стати
стрижнями національної стійкості та драйве-
рами економічного розвитку України. Напри-
клад, пріоритетна підтримка робіт зі створення
інформаційних технологій та роботизованих
систем для потреб оборони й безпеки, про які
згадувалося вище, дасть змогу Україні не до-
пустити критичного відставання від інших
країн у цій сфері, а в окремих випадках може
забезпечити наш пріоритет.
4. Стимулювання взаємодії між суб’єктами
інновацій, тобто використання таких нефі-
нансових важелів, як регулярне проведення
форумів за участю урядовців, науковців, про-
мисловців та інвесторів; розвиток цифрової
інфраструктури для комунікації між дозвіль-
ними та іншими організаціями і промислови-
ми підприємствами; надання інжинірингових
послуг тощо.
5. Випереджальне створення гнучкого ринку
праці. Стратегування внутрішньої мобільності
ринку праці, прогностичність щодо підготов-
ки, перекваліфікації та релокації трудових ре-
сурсів може стати неоціненною послугою для
інноваційних підприємств.
Хоча Україна володіє необхідною для інно-
ваційного розвитку базою — інтелектуальним
потенціалом, здатним ефективно вирішува-
ти актуальні технологічні проблеми, на жаль,
низький рівень сприяння інноваційній діяль-
8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (7)
ПОДІЇ
ності зумовлює недостатні обсяги інвестицій у
науково-технічні розробки з боку виробничої
сфери.
У цьому плані хотів би звернути увагу на до-
свід НТУУ «Київський політехнічний інсти-
тут імені Ігоря Сікорського». В серпні цього
року вони проводять уже Х Міжнародний фес-
тиваль інноваційних проектів «Sikorsky Chal-
lenge 2021: Україна і Світ».
Разом з тим, є значні проблеми і в діяльності
самої науково-технічної сфери. Це далеко не
завжди високий рівень готовності пропоно-
ваних розробок, слабка фінансова підтримка
пріоритетних напрямів наукових досліджень,
у результатах яких зацікавлена промисловість,
недостатнє залучення фахівців промислових
підприємств до відбору конкурсних проєктів
та інші внутрішні проблеми НАН України, які
не заохочують бізнес до співпраці з нашими
науковцями.
Допомогти Академії і державі загалом у ви-
рішенні окреслених вище проблем і є головним
завданням нашої Науково-технічної ради.
Хотів би зазначити, що ми були б зацікав-
лені в отриманні інформації від міністерств,
відомств та науково-виробничих підприємств
щодо потреб у науково-технічному забезпе-
ченні вирішення нагальних чи перспективних
проблем наших потенційних замовників.
Дякую за увагу!
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180364 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-6436 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T19:00:15Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Горбулін, В.П. 2021-09-15T14:29:43Z 2021-09-15T14:29:43Z 2021 Виступ на засіданні Науково-технічної ради НАН України (1 липня 2021 р.) / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 7. — С. 5-8. — укр. 0372-6436 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180364 uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Події Виступ на засіданні Науково-технічної ради НАН України (1 липня 2021 р.) Speech at the Meeting of the Scientific and Technical Council of the NAS of Ukraine July 1, 2021 Article published earlier |
| spellingShingle | Виступ на засіданні Науково-технічної ради НАН України (1 липня 2021 р.) Горбулін, В.П. Події |
| title | Виступ на засіданні Науково-технічної ради НАН України (1 липня 2021 р.) |
| title_alt | Speech at the Meeting of the Scientific and Technical Council of the NAS of Ukraine July 1, 2021 |
| title_full | Виступ на засіданні Науково-технічної ради НАН України (1 липня 2021 р.) |
| title_fullStr | Виступ на засіданні Науково-технічної ради НАН України (1 липня 2021 р.) |
| title_full_unstemmed | Виступ на засіданні Науково-технічної ради НАН України (1 липня 2021 р.) |
| title_short | Виступ на засіданні Науково-технічної ради НАН України (1 липня 2021 р.) |
| title_sort | виступ на засіданні науково-технічної ради нан україни (1 липня 2021 р.) |
| topic | Події |
| topic_facet | Події |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180364 |
| work_keys_str_mv | AT gorbulínvp vistupnazasídannínaukovotehníčnoíradinanukraíni1lipnâ2021r AT gorbulínvp speechatthemeetingofthescientificandtechnicalcouncilofthenasofukrainejuly12021 |