Науково-технічний супровід робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 28 квітня 2021 р.)
У доповіді відзначено роль науковців Національної академії наук України у вирішенні актуальних науково-технічних проблем, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Розглянуто досвід Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України з науково-технічного супроводу робіт...
Saved in:
| Published in: | Вісник НАН України |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180368 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Науково-технічний супровід робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 28 квітня 2021 р.) / А.В. Носовський // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 7. — С. 32-36. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180368 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Носовський, А.В. 2021-09-15T14:30:24Z 2021-09-15T14:30:24Z 2021 Науково-технічний супровід робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 28 квітня 2021 р.) / А.В. Носовський // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 7. — С. 32-36. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2021.07.032 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180368 У доповіді відзначено роль науковців Національної академії наук України у вирішенні актуальних науково-технічних проблем, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Розглянуто досвід Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України з науково-технічного супроводу робіт, спрямованих на подолання наслідків аварії на ЧАЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та окреслено напрями подальших наукових досліджень. The report notes the role of scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine in solving current scientific and technical problems related to the aftermath of the Chernobyl disaster. The experience of the Institute for Safety Problems of Nuclear Power Plants of the NAS of Ukraine in scientific and technical support of works aimed at overcoming the consequences of the Chernobyl disaster and transformation of the Shelter into an environmentally safe system is considered, and areas of further research are outlined. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України З кафедри Президії НАН України Науково-технічний супровід робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 28 квітня 2021 р.) Scientific and Technical Support of Works to Overcome the Consequences of the Chernobyl Disaster (Transcript of the report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, April 28, 2021) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Науково-технічний супровід робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 28 квітня 2021 р.) |
| spellingShingle |
Науково-технічний супровід робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 28 квітня 2021 р.) Носовський, А.В. З кафедри Президії НАН України |
| title_short |
Науково-технічний супровід робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 28 квітня 2021 р.) |
| title_full |
Науково-технічний супровід робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 28 квітня 2021 р.) |
| title_fullStr |
Науково-технічний супровід робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 28 квітня 2021 р.) |
| title_full_unstemmed |
Науково-технічний супровід робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 28 квітня 2021 р.) |
| title_sort |
науково-технічний супровід робіт з подолання наслідків чорнобильської катастрофи (стенограма доповіді на засіданні президії нан україни 28 квітня 2021 р.) |
| author |
Носовський, А.В. |
| author_facet |
Носовський, А.В. |
| topic |
З кафедри Президії НАН України |
| topic_facet |
З кафедри Президії НАН України |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Вісник НАН України |
| publisher |
Видавничий дім "Академперіодика" НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Scientific and Technical Support of Works to Overcome the Consequences of the Chernobyl Disaster (Transcript of the report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, April 28, 2021) |
| description |
У доповіді відзначено роль науковців Національної академії наук України у
вирішенні актуальних науково-технічних проблем, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Розглянуто досвід Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України з науково-технічного супроводу робіт, спрямованих на подолання наслідків аварії на ЧАЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та
окреслено напрями подальших наукових досліджень.
The report notes the role of scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine in solving current scientific and
technical problems related to the aftermath of the Chernobyl disaster. The experience of the Institute for Safety Problems
of Nuclear Power Plants of the NAS of Ukraine in scientific and technical support of works aimed at overcoming the
consequences of the Chernobyl disaster and transformation of the Shelter into an environmentally safe system is
considered, and areas of further research are outlined.
|
| issn |
0372-6436 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180368 |
| citation_txt |
Науково-технічний супровід робіт з подолання наслідків Чорнобильської катастрофи (стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 28 квітня 2021 р.) / А.В. Носовський // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 7. — С. 32-36. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT nosovsʹkiiav naukovotehníčniisuprovídrobítzpodolannânaslídkívčornobilʹsʹkoíkatastrofistenogramadopovídínazasídanníprezidíínanukraíni28kvítnâ2021r AT nosovsʹkiiav scientificandtechnicalsupportofworkstoovercometheconsequencesofthechernobyldisastertranscriptofthereportatthemeetingofthepresidiumofnasofukraineapril282021 |
| first_indexed |
2025-11-27T00:50:06Z |
| last_indexed |
2025-11-27T00:50:06Z |
| _version_ |
1850789474767732736 |
| fulltext |
32 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (7)
НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ СУПРОВІД
РОБІТ З ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ
ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
Стенограма доповіді на засіданні
Президії НАН України 28 квітня 2021 року
У доповіді відзначено роль науковців Національної академії наук України у
вирішенні актуальних науково-технічних проблем, пов’язаних з ліквіда-
цією наслідків Чорнобильської катастрофи. Розглянуто досвід Інституту
проблем безпеки атомних електростанцій НАН України з науково-техніч-
ного супроводу робіт, спрямованих на подолання наслідків аварії на ЧАЕС
та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, та
окреслено напрями подальших наукових досліджень.
Шановний Анатолію Глібовичу!
Шановні члени Президії!
Тридцять п’ять років тому, 26 квітня 1986 р., під час випробу-
вань однієї з систем забезпечення безпеки на четвертому енер-
гоблоці Чорнобильської АЕС сталася аварія, яка за своїми на-
слідками класифікується, відповідно до міжнародної шкали
ядерних подій, як важка аварія найвищого, 7-го рівня. Внаслі-
док аварії було повністю зруйновано активну зону реакторної
установки, всі фізичні бар’єри, що виконували функції утри-
мання радіоактивних матеріалів, та стався викид у довкілля
величезної кількості радіоактивних речовин.
З перших днів після катастрофи працівники Національної
академії наук України брали активну участь у науковому забез-
печенні заходів з подолання її наслідків. У перших числах трав-
ня 1986 р. при Президії НАН України було створено Постійно
діючу комісію з питань ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка
забезпечувала зв’язок Академії з відповідними міністерствами
та відомствами, готувала пропозиції для центральних органів
влади. Крім того, було організовано оперативний штаб Акаде-
мії, основним завданням якого було координування наукових
робіт, що виконували співробітники 42 академічних наукових
установ, з проведення діагностики стану зруйнованого реакто-
ра четвертого блока, оцінювання ступеня радіаційного забруд-
НОСОВСЬКИЙ
Анатолій Володимирович —
академік НАН України, доктор
технічних наук, професор,
директор Інституту проблем
безпеки атомних електростанцій
НАН України
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ
НАН УКРАЇНИНАН УКРАЇНИ
doi: https://doi.org/10.15407/visn2021.07.032
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 7 33
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
нення територій, вирішення нагальних питань
щодо захисту населення, водних ресурсів, при-
родного середовища.
Одним із перших особливо відповідальних
завдань з подолання наслідків Чорнобиль-
ської катастрофи стало спорудження об’єкта
«Укриття» — захисної оболонки над зруйнова-
ним четвертим енергоблоком. Після його зве-
дення в найкоротші терміни постало наступне
завдання — перетворення об’єкта «Укриття»
на екологічно безпечну систему. Наукове ке-
рівництво цими роботами здійснював Інститут
атомної енергії ім. І.В. Курчатова АН СРСР.
Після здобуття Україною незалежності
функцію науково-технічного супроводу робіт
з перетворення об’єкта «Укриття» на еколо-
гічно безпечну систему було покладено на но-
востворений у системі Національної академії
наук України Міжвідомчий науково-техніч-
ний центр (МНТЦ) «Укриття», який у 2004 р.
було реорганізовано в Інститут проблем безпе-
ки атомних електростанцій НАН України. Тож
наступного року колектив нашого Інституту
відзначатиме 30-річчя від дня його створення.
Починаючи з 1993 р. Україна спільно з між-
народною спільнотою вживає заходів щодо
перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно
безпечну систему. Майже в усіх цих роботах
активну участь брали науковці Інституту про-
блем безпеки атомних електростанцій. Наші
співробітники виконували наукові та науково-
практичні роботи з радіаційної розвідки при-
міщень аварійного енергоблока з метою визна-
чення місцезнаходження залишків ядерного
палива, створення діагностичних та експлуата-
ційних систем, аналізу розподілу паливовміс-
них матеріалів, визначення кількості ядерного
палива, дослідження нестійких будівельних
конструкцій аварійного енергоблока і розро-
блення стратегії перетворення об’єкта «Укрит-
тя» на екологічно безпечну систему.
У результаті наприкінці 2016 р. на майдан-
чику Чорнобильської АЕС відбулося вста-
новлення Нового безпечного конфайнмен-
та (НБК), спроєктованого і спорудженого у
співпраці з міжнародною спільнотою. Протя-
гом кількох років тривали роботи з введення
НБК в експлуатацію, і нарешті у 2020 р. Дер-
жавне спеціалізоване підприємство «Чорно-
бильська АЕС» отримало окремий дозвіл на
здійснення дослідно-промислової експлуата-
ції конфайнмента.
Серед широких кіл громадськості досить
поширена думка про те, що після зведення
Нового безпечного конфайнмента проблему
перетворення об’єкта «Укриття» на екологіч-
но безпечну систему повністю вирішено. Од-
нак, згідно з чинною стратегією спорудження,
НБК є лише проміжним етапом. Для остаточ-
ного перетворення об’єкта «Укриття» на дій-
Зруйнований четвертий енергоблок ЧАЕС. 1986 р.
Зруйновані будівельні конструкції четвертого енерго-
блока ЧАЕС
34 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (7)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
сно екологічно безпечну систему необхідно
забезпечити переведення ядерних матеріалів у
контрольований стан, для чого потрібно вжити
ще багато наукових і технічних заходів.
Зокрема, найближчим часом належить ви-
конати роботи з демонтажу будівельних кон-
струкцій об’єкта «Укриття», термін експлуата-
ції яких завершується у 2023 р. До виконання
цього завдання нас спонукають випадки руй-
нування і обвалів будівельних конструкцій
цього об’єкта, які вже траплялися в минулі
роки, а тому ця проблема потребує невідклад-
ного вирішення.
Після демонтажу будівельних конструкцій
особливої актуальності набуває питання по-
етапного вилучення ядерних матеріалів. Ці ма-
теріали потрібно перевести у контрольований
стан і поставити на зберігання з подальшим за-
хороненням.
Після встановлення НБК науковці Інститу-
ту проблем безпеки атомних електростанцій
проводили дослідження з вивчення впливу
зміни температурно-вологого режиму на стан
об’єкта «Укриття». Результати цих робіт свід-
чать про те, що після встановлення НБК іс-
тотно змінилися волого-температурні умови
перебування паливовмісних матеріалів. Так,
змінення рівня зволоження ядерно небезпеч-
них скупчень призводить до поступового зрос-
тання щільності потоку нейтронів. У цей пері-
од важливо здійснювати постійний контроль
відповідних параметрів, розробляти і впрова-
джувати заходи для запобігання зростанню
критичності до небезпечних рівнів.
Час, умови середовища та особливості фі-
зико-хімічних характеристик паливовмісних
матеріалів певною мірою позначилися на влас-
тивостях цих небезпечних матеріалів — відбу-
вається змінення їх міцності, що призводить
до утворення та накопичення дрібних, пило-
подібних частинок з високою радіоактивністю.
Зараз спостерігається зростання інтенсивності
процесів деградації. За розробленою нами мо-
деллю еволюції паливовмісних матеріалів, яка
враховує наявні швидкості їх окиснення, руй-
нування ядерних матеріалів може відбутися
через 25–50 років. Проте вплив спорудження
НБК над об’єктом «Укриття» на ці процеси по-
трібно ще досліджувати.
Спорудження Нового безпечного конфай-
нмента істотно вплинуло на стан радіаційної
безпеки на майданчику. Рівні потужності екс-
позиційної дози на прилеглій до майданчика
території після встановлення НБК знизилися
більше ніж на порядок. Такі самі радикальні
зміни спостерігаються і в поведінці радіоак-
тивних аерозолів, які раніше з рухом повітря
викидалися з об’єкта «Укриття» в навколиш-
нє середовище. Після побудови НБК загальна
активність викидів радіоактивних аерозолів у
простір під аркою зменшилася майже втричі.
Однак через відсутність можливості розсіюва-
тися в просторі на великі відстані радіоактив-
ний пил тепер накопичується на внутрішніх
Об’єкт «Укриття». 1993 р.
Новий безпечний конфайнмент
ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 7 35
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
поверхнях НБК та об’єкта «Укриття». Зараз
щільність випадінь радіонуклідів на внутрішні
поверхні зросла вдвічі порівняно з періодом,
коли НБК не було встановлено.
Унеможливлення потрапляння опадів до
об’єкта «Укриття» призвело до суттєвої змі-
ни в стані та характеристиках радіоактивних
вод. Частина водних скупчень узагалі зни-
кла, частина має об’єм лише кілька кубічних
метрів, який коливається залежно від сезону.
При цьому об’ємна активність радіонуклідів у
цих скупченнях збільшилася в кілька разів. На
місці висохлих скупчень радіоактивної води
залишаються донні відкладення з високим
вмістом радіонуклідів. Такі дрібнодисперсні
відкладення можуть стати новими джерелами
радіоактивних аерозолів, що також потребує
додаткового вивчення.
Отже, будівництво Нового безпечного кон-
файнмента зумовило значні зміни у стані ком-
понентів та параметрів, що визначають раді-
аційну безпеку об’єкта «Укриття». Поряд зі
значним поліпшенням умов одночасно спосте-
рігаються негативні прояви, важливість яких
ще належить дослідити.
Особливе місце посідають питання,
пов’язані з визначенням критичності пали-
вовмісних матеріалів і прогнозними оцінками
можливої зміни параметрів критичності після
встановлення НБК. Зараз необхідно забезпе-
чити постійний контроль нейтронних потоків
у місцях основних скупчень паливовмісних
матеріалів.
Отже, на сьогодні можна виділити такі осно-
вні напрями майбутніх наукових досліджень:
• моніторинг рівня ядерної та радіаційної
безпеки;
• контроль і прогноз стану паливовмісних
матеріалів;
• поводження з ядерними матеріалами;
• розроблення технологій демонтажу буді-
вельних конструкцій та вилучення ядерних
матеріалів.
Кожний з перелічених напрямів передбачає
проведення величезного обсягу досліджень,
експериментів, розрахунків, побудову числен-
них аналітичних моделей.
З урахуванням уже наявних і нещодавно
отриманих нових знань було розроблено Про-
граму науково-технічного супроводу на етапах
введення в експлуатацію та експлуатації НБК,
однак вона майже не фінансується.
Отже, введення в експлуатацію Нового без-
печного конфайнмента дало змогу істотно
знизити ризик можливого радіоактивного за-
бруднення території в результаті обвалення
нестійких будівельних конструкцій об’єкта
«Укриття». Однак це лише початковий етап
перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно
безпечну систему, кінцевою метою якого є ви-
лучення ядерних матеріалів з об’єкта, пакуван-
ня їх у контейнери і розміщення контейнерів у
спеціально створеному сховищі.
Обвал перекриття південної частини машинного залу
Співробітники Інституту проблем безпеки АЕС НАН
України відбирають проби радіоактивної води
36 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (7)
З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
І останнє. Ми всі знаємо, що саме результати
дослідницьких робіт, які проводили науковці
Інституту проблем безпеки атомних електро-
станцій НАН України, було покладено в основу
й використано при проведенні проєктних та бу-
дівельних робіт з перетворення об’єкта «Укрит-
тя» на екологічно безпечну систему. Саме на-
уковці першими заходили до приміщення
аварійного ядерного реактора, у складних ра-
діаційних умовах проводили там дослідження
ядерних матеріалів, будівельних конструкцій.
Кожного робочого дня вони їдуть на майданчик
Чорнобильської АЕС, переодягаються у сан-
пропускнику в спецодяг, одягають засоби інди-
відуального захисту, беруть дозиметри і входять
у зруйнований четвертий енергоблок ЧАЕС (до
цього приміщення заборонено доступ усім пра-
цівникам станції, крім науковців), пробирають-
ся крізь завали будівельних конструкцій, щоб
здобути нові наукові знання.
Тому хочу привернути вашу увагу до того,
що у проєкті переліку показників розподілу ба-
зового фінансування установ НАН України не
враховано низку параметрів, які суттєво впли-
вають на функціонування наукових установ,
які виконують наукові дослідження в Чорно-
бильській зоні відчуження і науковий персонал
яких працює в особливо шкідливих умовах.
Так, Інститут проблем безпеки АЕС НАН
України знаходиться в місті Чорнобиль і
здійснює свою діяльність на території Чорно-
бильської зони відчуження. Для виконання
статутних функцій і проведення наукових до-
сліджень на об’єктах, пов’язаних з використан-
ням ядерних технологій, потрібні додаткові
витрати на такі специфічні види діяльності,
як дозиметричний контроль, медичні огляди,
державна метрологічна атестація радіологіч-
ного обладнання, дезактивація, забезпечення
працівників спецодягом та засобами індиві-
дуального захисту, оформлення спеціальних
дозволів та перепусток у Чорнобильську зону
відчуження, утримання гуртожитків для про-
живання науковців у місті Чорнобиль, переве-
зення наукового персоналу, виплата пільгових
пенсій тощо.
Зазначені вище та інші потреби Інституту,
пов’язані зі специфікою функціонування уста-
нови на території Чорнобильської зони від-
чуження, призводять до додаткових витрат у
сумі понад 15 % бюджету установи.
Тому пропонуємо включити додаткові кри-
терії (або додатковий ваговий коефіцієнт), які
б враховували діяльність установ НАН Укра-
їни в радіаційно небезпечних умовах Чорно-
бильської зони відчуження.
Дякую за увагу!
За матеріалами засідання
підготувала О.О. Мележик
Anatolii V. Nosovskyi
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-2594-3780
Institute for Safety Problems of Nuclear Power Plants
of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
SCIENTIFIC AND TECHNICAL SUPPORT OF WORKS
TO OVERCOME THE CONSEQUENCES OF THE CHERNOBYL DISASTER
Transcript of the report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, April 28, 2021
The report notes the role of scientists of the National Academy of Sciences of Ukraine in solving current scientific and
technical problems related to the aftermath of the Chernobyl disaster. The experience of the Institute for Safety Problems
of Nuclear Power Plants of the NAS of Ukraine in scientific and technical support of works aimed at overcoming the
consequences of the Chernobyl disaster and transformation of the Shelter into an environmentally safe system is
considered, and areas of further research are outlined.
Keywords: Chernobyl disaster, elimination of the consequences, Object Shelter, New Safe Confinement.
|