Децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки

Проанализировано направления применения и использования децентрализованных (распределенных) систем на примере технологии блокчейн в международной логистике. Рассмотрены перспективы и ключевые аспекты дальнейшего развития децентрализованных систем и больших баз данных. Рассмотрены основы функциониров...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2020
Hauptverfasser:	Летичевський, О.О., Горбатюк, С.О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут програмних систем НАН України 2020
Schriftenreihe:	Проблеми програмування
Schlagworte:	Програмні системи захисту інформації
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180423
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки / О.О. Летичевський, С.О. Горбатюк // Проблеми програмування. — 2020. — № 1. — С. 55-73. — Бібліогр.: 67 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180423
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1804232025-02-10T01:11:26Z Децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки Децентрализированные системы в логистике: обзор использования и проблемы безопасности Decentralized systems in logistics: usage overview and security issues Летичевський, О.О. Горбатюк, С.О. Програмні системи захисту інформації Проанализировано направления применения и использования децентрализованных (распределенных) систем на примере технологии блокчейн в международной логистике. Рассмотрены перспективы и ключевые аспекты дальнейшего развития децентрализованных систем и больших баз данных. Рассмотрены основы функционирования смарт-контрактов на базе Etherium и языка Solidity. Проанализированы основные проблемы безопасности в целостной цепи поставки, выявлены направления улучшения отслеживания непрерывности контроля качества товара при движении в мультимодальной цепи поставок. Предложены методы усиления контроля за безопасностью в децентрализованных системах в логистике. Рассмотрена методология формальных алгебраических методов для анализа и исследования свойств перевозок при взаимодействии агентов определенной логистической среды. Проаналізовано напрямки застосування та використання децентралізованих (розподілених) систем на прикладі технології блокчейн в міжнародній логістиці. Розглянуто перспективи та ключові аспекти подальшого розвитку децентралізованих систем та великих баз даних. Розглянуто основи функціонування смарт-контрактів на базі Etherium та мови Solidity. Проаналізовано основні проблеми безпеки в цілісному ланцюгу постачання, виявлено напрямки покращення відслідковування безперервності контролю якості товару під час руху в мультимодальному ланцюгу постачання. Запропоновано методи посилення контролю за безпекою в децентралізованих системах у логістиці. Розглянуто методологію формальних алгебраїчних методів з метою аналізу та дослідження властивостей перевезень при взаємодії агентів певного логістичного середовища. The directions of the application and use of decentralized (distributed) systems are analyzed using the example of blockchain technology in the international logistics. The prospects and key aspects of the further development of decentralized systems and large databases are considered. The basics of the functioning of smart contracts based on Etherium and Solidity language are considered. The main security problems in the integrated supply chain are analyzed, and directions for improving the monitoring of the continuity of product quality control during movement in a multimodal supply chain are identified. Methods are proposed for strengthening security control in decentralized systems in logistics. The methodology of formal algebraic methods is considered in order to analyze and study the properties of transportations in the interaction of agents of a certain logistic environment. 2020 Article Децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки / О.О. Летичевський, С.О. Горбатюк // Проблеми програмування. — 2020. — № 1. — С. 55-73. — Бібліогр.: 67 назв. — укр. 1727-4907 DOI: https://doi.org/10.15407/pp2020.01.055 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180423 004.05 uk Проблеми програмування application/pdf Інститут програмних систем НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Програмні системи захисту інформації Програмні системи захисту інформації
spellingShingle	Програмні системи захисту інформації Програмні системи захисту інформації Летичевський, О.О. Горбатюк, С.О. Децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки Проблеми програмування
description	Проанализировано направления применения и использования децентрализованных (распределенных) систем на примере технологии блокчейн в международной логистике. Рассмотрены перспективы и ключевые аспекты дальнейшего развития децентрализованных систем и больших баз данных. Рассмотрены основы функционирования смарт-контрактов на базе Etherium и языка Solidity. Проанализированы основные проблемы безопасности в целостной цепи поставки, выявлены направления улучшения отслеживания непрерывности контроля качества товара при движении в мультимодальной цепи поставок. Предложены методы усиления контроля за безопасностью в децентрализованных системах в логистике. Рассмотрена методология формальных алгебраических методов для анализа и исследования свойств перевозок при взаимодействии агентов определенной логистической среды.
format	Article
author	Летичевський, О.О. Горбатюк, С.О.
author_facet	Летичевський, О.О. Горбатюк, С.О.
author_sort	Летичевський, О.О.
title	Децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки
title_short	Децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки
title_full	Децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки
title_fullStr	Децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки
title_full_unstemmed	Децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки
title_sort	децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки
publisher	Інститут програмних систем НАН України
publishDate	2020
topic_facet	Програмні системи захисту інформації
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180423
citation_txt	Децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки / О.О. Летичевський, С.О. Горбатюк // Проблеми програмування. — 2020. — № 1. — С. 55-73. — Бібліогр.: 67 назв. — укр.
series	Проблеми програмування
work_keys_str_mv	AT letičevsʹkiioo decentralízovanísistemivlogísticíoglâdvikoristannâtaproblemibezpeki AT gorbatûkso decentralízovanísistemivlogísticíoglâdvikoristannâtaproblemibezpeki AT letičevsʹkiioo decentralizirovannyesistemyvlogistikeobzorispolʹzovaniâiproblemybezopasnosti AT gorbatûkso decentralizirovannyesistemyvlogistikeobzorispolʹzovaniâiproblemybezopasnosti AT letičevsʹkiioo decentralizedsystemsinlogisticsusageoverviewandsecurityissues AT gorbatûkso decentralizedsystemsinlogisticsusageoverviewandsecurityissues
first_indexed	2025-12-02T09:53:32Z
last_indexed	2025-12-02T09:53:32Z
_version_	1850389784074125312
fulltext	Програмні системи захисту інформації © О.О. Летичевський, С.О. Горбатюк, 2020 ISSN 1727-4907. Проблеми програмування. 2020. № 1 55 УДК 004.05 https://doi.org/10.15407/pp2020.01.055 О.О. Летичевський, С.О. Горбатюк ДЕЦЕНТРАЛІЗОВАНІ СИСТЕМИ В ЛОГІСТИЦІ: ОГЛЯД ВИКОРИСТАННЯ ТА ПРОБЛЕМИ БЕЗПЕКИ Проаналізовано напрямки застосування та використання децентралізованих (розподілених) систем на прикладі технології блокчейн в міжнародній логістиці. Розглянуто перспективи та ключові аспекти по- дальшого розвитку децентралізованих систем та великих баз даних. Розглянуто основи функціонування смарт-контрактів на базі Etherium та мови Solidity. Проаналізовано основні проблеми безпеки в ціліс- ному ланцюгу постачання, виявлено напрямки покращення відслідковування безперервності контролю якості товару під час руху в мультимодальному ланцюгу постачання. Запропоновано методи посилення контролю за безпекою в децентралізованих системах у логістиці. Розглянуто методологію формальних алгебраїчних методів з метою аналізу та дослідження властивостей перевезень при взаємодії агентів певного логістичного середовища. Ключові слова: децентралізована система, блокчейн, смарт-контракт, логістика, Solidity. 1. Загальна інформація У зв’язку із зростаючими обсягами промислового виробництва, ростом насе- лення, глобалізацією та міжнародною тор- гівлею, у світі зростає роль міжнародної логістики та все більше уваги приділяється до зростання її ефективності та вирішення проблем. ІТ сектор також не міг лишитись у стороні від глобальних трендів, тенденцій та широко залучається до міжнародної логістики. Одна з таких прогресивних ІТ технологій, що набула популярності про- тягом останнього десятиліття – це техно- логія блокчейн [1, 2], що характеризується принципом децентралізації. Блокчейн тех- нологія є технологією загального, надзви- чайно широкого призначення [3] та може застосовуватись в будь-якій галузі проми- словості. Згідно визначенню автора цієї технології Сатоші Накамото, це «розподі- лена база даних з записами або публічний реєстр всіх транзакцій або цифрових подій, що були виконані та поширені серед всіх учасників» [1]. Система надійна та захи- щена – записи перевіряються публічними реєстрами та ніколи не можуть бути вида- леними в майбутньому, тобто зберігаються завжди. Головні переваги технології блок- чейн – це прозорість та висока ефектив- ність [4]. Нині контроль за товарооборотом та документообігом здійснюється через багатьох посередників, які збирають знач- ну комісію за свою діяльність, а також ви- трачають деякий час та ресурси на здійс- нення цієї діяльності. Технологія блокчейн дає змогу всім зацікавленим сторонам ро- бити транзакції та здійснювати контроль безпосередньо один між одним, при чому це здійснюється дуже швидко та безпечно. Іншою перевагою технології блокчейн є можливість виконувати «смарт контракти» («smart contracts»). «Смарт контракти» – комп’ютерні програми, які створені для автоматичного виконання контрактів чи обміну інформацією [1]. В мультимодальних перевезеннях у міжнародній логістиці використання тех- нології блокчейн у розрізі швидкості та надійності контролю, та обміну інформаці- єю виглядає особливо перспективно, так як там задіяно безліч учасників з різними фу- нкціями в різних країнах світу (виробник товару, склад, експортер, митниця та конт- ролюючі органи держави, власники засобів перевезень, портові оператори, оператори перевантаження, імпортери, продавці та покупці, проміжні власники товарів). Тому оперативний контроль та реагування має особливе значення. Технологія блокчейн викликала ін- терес та швидко розвивається в багатьох галузях: енергетика, охорона здоров’я, фінанси, державний контроль та інше. Не виключенням є і міжнародна логістика, проте, на жаль вивчення можливостей за- стосування технології блокчейн в міжна- родній логістиці не є достатнім [5]. Проте, Програмні системи захисту інформації 56 без сумнівів, міжнародна логістика – одна із галузей, в якій технологія блокчейн має надзвичайні перспективи застосування, тому кількість наукових досліджень буде зростати. Проте ряд скандинавських країн вже виявило зацікавлення та використо- вують блокчейн у своїй діяльності. Це пов’язано з тим, що вони в силу обставин вимушені використовувати в основному міжнародні морські перевезення. Ряд зна- чних міжнародних морських операторів вже почали використовувати технологію блокчейн та вивчають можливості більш широкого використання [6]. Також міжнародне судоходство – це галузь, яка жорстко регулюється Міжнаро- дною Судоходною Організацією (Internati- onal Maritime Organization – IMO) та зако- нодавством Евросоюзу [7]. Законодавство стає щороку все суворішим, вимоги все вищими, тому ведучі морські перевізники виявили зацікавленість в подальшому роз- витку технології блокчейн для оптимізації своїх бізнес-процесів. Згідно з дослідженням міжнародної сертифікаційної та класифікаційної спіль- ноти DNV GL один незапланований про- стій під завантаження-вивантаження чи запізнення може коштувати логістичному оператору $2–5 млн. в день. Приблизно 50 % трапляються через різноманітні ме- ханічні поломки. Але недостатній мене- джмент інформації призводить до прихо- ваних втрат, який може вимірюватись у розмірі до 20 % операційного бюджету [8]. Тому вони заявляють про своє бажання вивчати та розробляти технологію великих масивів інформації у розподілених систе- мах з подальшим її застосуванням в авто- матизованій системі менеджменту ризиків використання активів. Вони називають свою технологію «cloud-based digital twin» (цифрові двійники в хмаровому сховищі). На сьогоднішній день потік інфор- мації типової системи постачання складає близько 100 гігабайт в день [9], за оцінка- ми експертів цей потік інформації зросте до 35 зетабайт до 2020 [10]. Доктор Мартін Стопфорд, один з передових світових експертів та аналітиків в економіці та морських перевезеннях, зая- вляє, що «діджіталізація» (перехід в циф- ровий світ) є єдиним та невідворотним виходом для галузі морських перевезень. Аналізуючи економічні цикли, розвиток судобудівницва та перевезень з початку 20 століття, він заявляє, що три методи здатні змінити бізнес-модель циклів перевезень за допомогою діджіталізації, яка так необ- хідна галузі: «розумні» кораблі, «розум- ний» флот (з інтегрованою системою відс- лідковування та контролю торгового фло- ту як єдиної цілісної системи) та «розум- на» глобальна логістика (з інтегрованою системою постачання «від-дверей-до- дверей»). Він додає, що великі культурні зміни повинні передувати таким змінам та для подальшого застосування додатків за технологією блокчейн у морській логісти- ці. Середнє комерційне судно має близько 2000 різних датчиків та сенсорів, але вони використовуються в малій мірі, в основно- му людьми, а повинні контролюватись автоматизованою системою. Така система передбачалась ще в 70–80 роки, але лише нині системи GPS-навігації та блокчейн технології дозволяють втілити їх в життя. Він заявляє, що «мати технологію – це пе- рший крок, проте масиви інформації по- винні використовуватись заради того, щоб показати зростання показників продуктив- ності та ефективності галузі» [11]. На сьогодні практично кожне ван- тажне судно, що здійснює міжнародні пе- ревезення, оснащене системою ідентифі- кації за радіочастотами (Radio Frequency Identification – RFID). Ця система інтегро- вана з «інтернетом речей», початково для відслідковування місцезнаходження судна, а потім послужила для більш широкого застосування, та нині є основою для пере- дових технологій на основі технології бло- кчейн [12]. Радіочастотне розпізнавання здійснюється за допомогою закріплених за об'єктом спеціальних міток, що несуть іде- нтифікаційну та іншу інформацію. Цей метод вже став основою побудови сучас- них безконтактних інформаційних систем, і має стійку назву RFID-технології. Вико- ристання RFID-міток, за прогнозами, зрос- те до 209 мільярдів одиниць до 2021 року [13], а технології, що використовують такі мітки, дадуть змогу знизити операційні Програмні системи захисту інформації 57 витрати на 10–25 % [14]. Проте, найбільш вживаною технологією для Інтернету ре- чей є GPS-навігація, що дозволяє з найбі- льшою точністю слідкувати за місцепере- буванням об’єктів [15]. У березні 2017 року Норвезький Університет Науки та Технологій разом з комерційними партнерами Kongsberg Seatex, Marintek, Maritime Robotics та Rolls-Royce Marine у водах фьйорду Трон- дхейм розпочали пілотний проект з запус- ку першого в світі автоматизованого само- керованого судна без жодної людини на борту, супроводжувати який будуть повіт- ряні та підводні дрони. Ще одним прикладом є портові оператори. Морські перевізники та інші логістичні оператори жорстко конкурують за місце в порту та портовому складі, створюючи при цьому величезні черги, але зібрана інформація не поширюється між пірсами навіть одного порту. Тому системі надзвичайно важко проаналізувати та роз- поділити інформацію від порту до зацікав- лених сторін з метою оптимізації викорис- тання доступного ресурсу обслуговуючої логістики. Таким чином порти стають «ву- зьким місцем» логістичних операцій, а обсяг таких операцій щодня зростає. Порт Гамбург оцінює, що число обороту кон- тейнерів, що проходять через порт, зросте до 25 мільйонів у рік до 2015 року, тому обробка такого величезного обсягу потре- бує залучення нових технологій обробки великих масивів інформації, швидкого та надійного розподілу інформації між заці- кавленими сторонами, що, без сумніву, під силу блокчейн-системам [15]. Ще один інноваційний проект в мі- жнародній логістиці розпочав Морський та портовий департамент порту Сінгапур під назвою Smart Port Challenge. Вони спів- працюють з портом Ротердам, який розпо- чав подібну ініціативу (проект Onboard). Вони залучають Інтернет речей до індуст- рії морських перевезень, пропонуючи від- криту платформу з повністю інтегрованим програмним забезпеченням для спостере- ження в реальному часі за рухом суден та портовими операціями [16]. Більшість сучасних новітніх розро- бок фокусується на аналізі великих баз даних та на штучному інтелекті з метою зниження споживання палива та інших ресурсів, зниження викидів CO2 в атмос- феру, оптимізації маршрутів, скорочення затрат часу та праці, інтеграцію з іншими популярними технологіями, такими як дрони та проектування вищезгаданих ко- раблів без людей на борту. Проте бази даних, аналітичне про- грамне забезпечення, додатки, що базу- ються на Інтернеті речей потребують дія- льності посередників у ланцюгу доступу, що додає лишніх кроків, затрат ресурсів та коштів. Помітно, що в галузі зростає увага до подальших інновацій та технологій. Разом з тим технологія блокчейн може бути тим рішенням, яке задовольнить зро- стаючі потреби міжнародної логістики, такі як децентралізація, кодування, безпе- чність, доступність, швидкодія. 2. Огляд використання блокчейн-рішень у логістиці Велика фрахтова форвардна компа- нія Marine Transport International Limited (MTI) заявила, що з середини 2016 року використовує систему блокчейн відкрито- го типу під назвою TrustMeTM для конт- ролю за відповідністю ваги брутто заван- тажених контейнерів, що надходять на завантаження, новим нормам постанов Міжнародної Морської Організації «SOLAS», які вступили в дію з липня 2016 року. Нове законодавство перекладає на відправника відповідальність за порушен- ня норм гранично допустимої ваги брутто до етапу, коли контейнер поступає на за- вантаження на судно. Компанія почала використовувати технологію блокчейн TrustMeTM через необхідність надання бесперебійних та реальних актів перевірок портовим державним органам, перевізни- кам та власникам вантажу, таким чином уникаючи посередників при передачі ін- формації, приватних баз даних, логів та паперової роботи [5]. DNV GL – міжнародна сертифіка- ційна та класифікаційна спільнота, ключо- ва компетентність якої є оцінка, консал- тинг та менеджмент ризику в морській логістиці. DNV GL – найбільша класифі- каційна спільнота, в реєстрі якої знахо- Програмні системи захисту інформації 58 диться 13175 суден та мобільних морських судоходних установок, сумарна водотон- нажність 265.4 млн. т., що являє собою 21 % світового ринку [17]. DNV GL помістила всі свої 90 000 сертифікатів у системи менеджменту та ланцюгів постачання в закриту систему блокчейн, став першою, хто це зробив в галузі сертифікації морської логістики. Кожен сертифікат має цифрову ідентифі- кацію, відслідковуваність та зберігається в приватній системі блокчейн. Технологія запобігає фальсифікації сертифікатів та дає можливість компанії повідомлювати про свої сертифікати прозорим та безпеч- ним способом. Серед головних переваг користування технологією блокчейн ком- панія зазначає «аутенчичність (підтвер- дження істинності), децентралізацію та кодування». Також з вересня 2017 року компанія оснащує всі випущені та переви- пущені сертифікати QR-кодами, а бажаю- чий за допомогою мобільного телефону може перевірити його достовірність, відс- канувавши код, а система перевірить сер- тифікат у мережі блокчейн [18]. Також компанія DNV GL розроб- ляє проект «Blockchains in the shipping world» (блокчейн у світі поставок), який включає наступні модулі: складування, відвантаження, митниця, страхування, оплата [19]. DNV GL пояснюють функцію кож- ного модуля наступним чином: Модуль «Складування»: кожна одиниця товару чи відвантаження, кожна одиниця інвентарю чи документ може бу- ти відслідкований покроково. Причини втрат чи псування можуть бути ідентифі- ковані. Документообіг, затримки та люд- ські помилки вражаюче знижуються. Осо- бливий ефект дає в поєднання з Інтернетом речей. Модуль «Відвантаження»: особлива увага в системі менеджменту ланцюгів поставок приділяється спрощенню, зни- женню документообороту та уникненню шахрайству. Відвантажуюча сторона збе- рігає повний контроль, інші зацікавлені сторони мають доступ лише до даних, які потрібні для їх роботи. Це значно знижує величезний обсяг супутнього документоо- бороту та вартість транзакцій з залученням багатьох учасників. В ідеалі кожна заціка- влена сторона (судновласник, уряд, регу- лятивні органи, агенства) нададуть свою ноду, де відповідний блок з належною ін- формацією буде дублюватись. Перші ви- пробування разом з Maersk та IBM в лю- тому 2017 року показали високу ефектив- ність. Модуль «Митниця»: митні органи повинні впевнитись в цілісності та захи- щеності імпортних та експортних опера- цій. Технологія блокчейн здатна надзви- чайно сильно скоротити час та зусилля моніторингу та відслідковування відван- тажень. Оформлені митні декларації, інте- гровані з системою блокчейн, видимі всім зацікавленим сторонам миттєво. Імпортери матимуть достовірну інформацію про від- вантаження, товар, країну походження, місце, час замитнення та всі відповідні фінансові операції. Всі відомі методи шах- райства відсікаються. Значно покращуєть- ся взаємодія між державними органами, учасниками бондових, ф’ючерсних та ак- редитивних договорів. Модуль «Страхування»: за рахунок миттєвої доступності та видимості всім відповідним зацікавленим сторонам знач- но знижуються ризики та час, необхідний на перевірку інформації. Особливо важли- вим є відслідковування виконання та часу виконання бізнес-процесів, які є умовою здійснення певних наступних дій. Вже ви- пробувано разом з Maersk та Microsoft та показало вражаючі результати. Модуль «Оплата». Міжнародні бан- ківські транзакції у міжнародній логістиці отримують значні переваги у вигляді при- скорення платіжного процесу, перегляді балансів, дебету, кредиту, боргів та зо- бов’язань. Моментально відслідковуються дії контрагентів, угоди стають безпечними за допомогою залучення «смарт контрак- тів». 9 серпня 2018 року найбільша судо- ходна компанія на планеті Maersk та ІТ гігант IBM презентували [20] свою спільну розробку TradeLens [21] – комплексну пла- тформу для контролю відвантажень та від- слідковування суден та вантажів на базі технології блокчейн, побудовану на відк- Програмні системи захисту інформації 59 ритих стандартах. На момент анонсування 94 організації брали активну участь або тестували платформу TradeLens. Екосис- тема TradeLens включала: понад 20 портів та портових операторів, що включають в себе 234 морських коридори, трьох морсь- ких перевізники, митні органи Нідерлан- дів, Саудівської Аравії, Сінгапуру, Авст- ралії та Перу, великі логістичні та транс- порті компанії. В загальному, морські пе- ревізники, об’єднані в систему TradeLens, покривають 20 % долі глобального ринку ланцюгів постачання [22, 23]. В травні 2019 року перевізники MSC та CMA CGM заявили про своє ба- жання залучитись до мережі TradeLens. Таким чином незабаром TradeLens об’єднає трьох найбільших перевізників в світі: Maersk на першому місці, MSC на другому та CMA CGM на третьому [24, 25]. Система TradeLens базується на трьох компонентах: Екосистема, Платфо- рма та Торговий майданчик [26]. Екосистема – це, власне, бізнес- мережа учасників: відправники, порти, термінали, митниця, морські та наземні перевізники. Платформа доступна у вигляді про- грамного забезпечення та поєднує екосис- теми в єдине ціле за допомогою відкритих стандартів. Працює за допомогою так зва- ного «Hyperledger Fabric blockchain» та IBM Cloud (хмарне рішення від IBM). Торговий майданчик – відкриті до- датки та сервіси дозволяють TradeLens та третім сторонам публікувати пропозиції щодо сервісів поверх Платформи. За основу TradeLens використовує технологію блокчейн від IBM для діджита- лізації ланцюга постачання, дозволяючи торговим партнерам співпрацювати, уста- новлюючи загальне широке бачення тран- закції без приватності чи конфіденційнос- ті. Відправники, морські перевізники, пор- тові оператори, порти та термінали, назем- ні транспортні компанії, митні органи мо- жуть взаємодіяти більше ефективно через доступ в реальному часі до бази даних та відправних документів, а також до Інтер- нету речей та даних різноманітних сенсо- рів широкої дії – від температурного конт- ролю до ваги контейнера. За допомогою блокчейн смарт- контрактів від IBM TradeLens дає можли- вість цифрової взаємодії багатьох сторін, що залучені до операцій міжнародної тор- гівлі. Модуль торгових документів, що був представлений у бета-режимі під назвою ClearWay дозволяє імпортерам/експорте- рам, митним брокерам та третім зацікавле- ним особам, таким як державні контролю- ючі органи, взаємодіяти в міжорганізацій- них бізнес-процесах. Протягом 12-місячного терміну ви- пробування Maersk та IBM працювали з десятками екосистем партнерів для іден- тифікації можливостей запобігти запізнен- ням, спричинених помилками в докумен- тації, затримками у поданні інформації та інше. Один приклад продемонстрував як TradeLens зміг скоротити транзитний час поставки товару в США на 40 %, зеконо- мивши тисячі доларів втрат. Інші приклади показали, що TradeLens змогла скоротити операційні проміжні дії, щоб відповісти на типове питання клієнта «де мій контей- нер?» з десяти кроків та п’ять осіб до од- ного кроку та однієї особи. Як альтернативу TradeLens та як його основний конкурент у кінці 2018 року створено подібний проект під назвою Global Shipping Business Network (GSBN) [27, 28], ще на початку процесу тестування включав дев’ять великих морських переві- зників, випробування проводились на базі порту Роттердам, розробкою програмного забезпечення на основі технології блок- чейн закритого типу займалась ІТ- компанія з Гонконку CargoSmart, яка є структурним підрозділом OOCL, створе- ним спеціально для цієї цілі. Функціонал та технологія GSBN схожі до TradeLens, проте в засобах масо- вої інформації не розголошуються досить широко [29]. Зазначається, що CargoSmart залучить свій багаж знань по доменам ван- тажоперевезень, аналізатори великих баз даних та багаторічний досвід розробок програмного забезпечення з штучним ін- телектом, Інтернетом речей та блокчейн технологіями для того, щоб допомогти Програмні системи захисту інформації 60 мережі учасників покращити свої логісти- чні операції. Було заявлено, що на етапі тесту- вання нового програмного забезпечення воно буде працювати з документооборо- том та перевезеннями небезпечних ванта- жів з метою спрощення процесу обміну інформацією з регулятивними органами та прискорення процесу відвантажень. Проте, як зазначалось раніше, в травні 2019 року CMA CGM заявила про своє бажання залишити проект Global Shipping Business Network та долучитись до проекту TradeLens. Вірогідною причи- ною є повільні темпи розробки та перене- сення старту початку тестової роботи пла- тформи (таблиця). Ще одним інноваційним проектом є проект Xeneta від американського розроб- ника Aberdeen Group [31]. Проект фокусу- ється на відслідковування в реальному часі вартості морського фрахту заданого марш- руту від різних перевізників, їх порівняння та обрання рекомендованого перевізника (комбінації перевізників з перевантажен- ням в портах транзиту) з критерієм вартос- ті та/або часу. Хоч розробники і заявили про намір виносу бази даних у мережу блокчейн, проте на сьогодні дана техноло- гія ще не використовується. Технологія блокчейн також була за- стосована для створення системи єдиної торгівлі електроенергією між торговими біржами. Компанія Волт Маркетс, що є продавцем відновлюваної енергії, застосу- вав відкритий блокчейн для підтвердження надійності продаж та надав можливість відслідковувати сертифікати відновлюва- ної енергії. В лютому 2017 інший торговий дім «Меркурія» застосували таку ж техно- логію в сферу торгівлі нафтою з банками ING та Société Générale banks [32]. Існує декілька інших можливих ва- ріантів застосування технології блокчейн у міжнародній логістиці, в основному щодо питання вирішення регулювання докумен- тообігу та власності на товар. Блокчейн може вирішити питання діджіталізації бо- ртових коносаментів, основного докумен- ту при міжнародних морських перевезен- нях. Бортовий коносамент – це підтвер- дження прийняття на борт вантажу переві- зником та підтвердження права власності. Отримання цього документу часто затя- гується через банківські процедури, що призводить до того, що корабель переві- зника прибуває у порт призначення до моменту отримання покупцем бортового коносаменту. Ізраїльський проект Wave сфокусо- ваний на створенні «безпаперової» торгів- лі, з створенням усіх транспортних доку- ментів (бортовий коносамент, інвойс, сер- тифікат походження, сертифікат відповід- ності, банківський акредитив) в електрон- ному виді та подальшому зберіганні за технологією блокчейн. Їх головним конку- рентом є американська фірма Skuchain, що знаходиться в Каліфорнії. Шведська компанія SkyCell створи- ла спеціальний блокчейн – асоційований контейнер з температурним режимом для повітряних перевезень біофармацевничних препаратів. Як відомо, даний тип продукції Таблиця. Порівняння кількості учасників платформ TradeLens та Global Shipping Business Network станом на 22 квітня 2019 року [30] TradeLens Global Shipping Business Network Перевізник Кількість контейнерів Перевізник Кількість контейнерів Maersk PIL ZIM Seaboard Marine 4,115,597 405,870 305,247 35,708 COSCO CMA CGM Evergreen Yang Ming 2,822,551 2,661,799 1,248,375 673,354 Всього: 4,862,422 7,406,079 Програмні системи захисту інформації 61 особливо чутливий до перепадів темпера- тур, тому контейнер здатен підтримувати температурний режим з відхиленням до 0,1 % від заданого, однак розміри такого контейнера дуже малі та підходять лише для перевезень специфічної продукції аві- аційним транспортом [33]. Американська асоціація вантажних перевізників BiTA створила на базі техно- логії блокчейн мобільний додаток для по- шуку клієнтів та вантажів, який покриває 85 % наземних вантажних перевезень в США та Канаді [34]. Microsoft також активно підключи- лись до тенденцій використання блокчейн. В партнерсві з розробником програмного та апаратного забезпечення для відслідко- вування вантажів та транспорту Adents розробили платформу Adents NovaTrack, яка дозволяє побачити увесь шлях руху товарів та місцезнаходження протягом всього ланцюжка постачання. Початково платформа розроблялась з метою боротьби з підробками медичних препаратів та вакцин, але пізніше розробники розши- рили можливу сферу застосування техно- логії [35]. Існують також ряд проектів від менш відомих розробників, які покликані спростити взаємодію між учасниками між- народної торгівлі та логістики, коротко розглянемо найбільш перспективні з них. Розробники Citizens Reserve анонсували запуск закритого блокчейн протоколу «Zerv», який покликаний стати «операцій- ною системою для ланцюга постачання». Мережа, доступ до якої забезпечується токенами з реальним фінансовим забезпе- ченням, створена підтримувати стабільні безризикові транзакції між ключовими учасниками в ланцюгу постачання [36]. Автоматизацією комерційних процесів та розрахунків зайнялись розробники компа- нії Libelli. Вони розробили систему блок- чейн, яка виступає в ролі банківського аге- нта-посередника між продавцем та покуп- цем. Система створює систему смарт- контрактів згідно побажань учасників уго- ди та є альтернативою паперового банко- вого акредитиву. Libelli заявляють, що їх система виконує ту ж роботу, але в десять раз дешевше, ніж банківська установа. Та- кож вони мають намір добавити функції відслідковування транспортного шляху, походження товару, аукціонні торги та інше, чим не займається банк-посередник [37]. Інший проект під назвою OriginTrail займається наданням надійної та перевіре- ної інформації учасникам ланцюжку пос- тачання. Ланцюг постачання часто пред- ставляється, як один з найефективніших способів застосування технології блок- чейн, але розробники заявляють, що пото- чні децентралізовані рішення не здатні забезпечити відповідний рівень взаємодії, стабільності та ефективності. Заявлено, що їх протокол OriginTrail відповідає високим вимогам децентралізованої мережі [38]. Варто також згадати проект ShipChain, ще одну систему відслідковування вантажів, що опирається на блокчейн. Система відс- лідковує товар з моменту, коли він поки- дає конвеєр фабрики, та до його доставки до дверей покупця. Відповідна інформація продукується на всіх етапах ланцюга пос- тачання. Система може виконувати смарт- контракти, як тільки виконуються задані вимоги. Для прикладу, тільки водій з логі- стичної компанії підтверджує доставку товару покупцю, система автоматично ма- ркує продукцію та завдання, як виконане, та надсилає новий маршрут водієві [39]. 3. Смарт-контракти та мова Solidity Смарт-контракт (англ. Smart contract – “розумний контракт”) – різновид угоди в формі закодованих математичних алгоритмів, укладення, зміна, виконання і розірвання яких можливо лише з викорис- танням комп'ютерних програм (Блокчейн платформ) в рамках мережі Інтернет. Мо- жна сказати, що йдеться про врегулювання відносин сторін шляхом закріплення їх вираженої волі у формі певного коду, який придатний для зчитування комп'ютером. Смарт-контракт базується на основі чіткої логіки і перевірки, або виконання через криптографічні протоколи та інші механі- зми цифрової безпеки, являє собою різке поліпшення в порівнянні з традиційним контрактом, навіть для деяких традиційних видів договірних положень, які можуть Програмні системи захисту інформації 62 бути передані під владу комп'ютерних протоколів [40, 41]. Кілька формальних мов були роз- роблені та запропоновані для визначення договірних положень. [42, 43]. Для розуміння поняття «смарт- контракт», що діє в мережі блокчейн «Ethereum» необхідно спочатку згадати біткоін – першу та все ще найпопулярнішу відкриту систему блокчейн. Блокчейн біт- коін був розроблений з єдиною метою: передавання валюти біткоін від одного власника до іншого. Однак з поширенням технології люди почали додавати «метада- ні» в процесі транзакцій для досягнення інших цілей, таких як завірення та коригу- вання документів. Система блокчейн Ethereum виник- ла дещо пізніше та на відміну від інших систем блокчейн Ethereum дає змогу будь-кому створювати «контракти» всере- дині блокчейн. Цей контракт є ком- п’ютерною програмою з асоційованою мініатюрною базою даних, яка може бути змінена лише програмою, яка нею володіє. Якщо користувачі блокчейн бажають внести зміни до бази даних, вони повинні вислати повідомлення з цифровим підпи- сом до цього контракту. Код контракту перевіряє ці повідомлення та вирішує як реагувати [44]. Контракти в Ethereum можуть бути написані на одній з декількох мов програмування, найпопулярнішими з яких є Solidity та Serpent. Як і більшість мов програмування, вони відповідають крите- рію «повноти за Тюрингом», що також означає, що вони мають кільцеву структу- ру, тобто виконують операції повторно до того часу, коли виконуються задані умови. Коли в блокчейн створюється Ethereum-контракт, він визначає початкові дані та стан бази даних. Потім контракт призупиняє роботу, очікуючи поки корис- тувач блокчейн (або інший контракт) відп- равляє повідомлення про транзакцію, після чого контракт знову починає працювати. В залежності від прописаного коду він може ідентифікувати джерело повідомлення, бути тригером для іншого контракту, змі- нювати базу даних чи надсилати відповідь на запит користувача. Всі ці кроки вико- нуються незалежно на будь-якій ноді в мережі блокчейн з ідентичними результа- тами. Виконання Ethereum-контрактів ви- магає певних комп’ютерних потужностей для проведення розрахунків, обчислень та зберігання інформації в мережі. Дана про- блема вирішується комісією від клієнта. Користувач, який створює транзакцію, платить за комп’ютерні обчислення, які є тригером контракту, цю комісію отри- мує «майнер», що підтверджує інформацію та заносить її в блок. Комісія утримується покроково згідно етапам виконання конт- ракту. Solidity – одна з чотирьох мов (три інші: Serpent, LLL і Mutan), спроектованих для трансляції в байт-код віртуальної ма- шини Ethereum. Отримала широке поши- рення з появою технологій блокчейну, зо- крема, стека технологій на основі Ethere- um, для створення програмного забезпе- чення розумних контрактів. Мова була запропонована в серпні 2014 року Гейві- ном Вудом (Gavin Wood). Надалі розробка мови була виконана під керівництвом Крі- стіана Райтвизнера (Christian Reitwiessner) командою Solidity в рамках проекту Ethereum [45]. Solidity – об'єктно-орієнтована та предметно-орієнтована мова програмуван- ня високого рівня для виконання розумних контрактів, які керують поведінкою гро- шових рахунків всередині платформи Ethereum [46]. Мова Solidity була створена під впливом C++, Python та JavaScript та розроблена з ціллю взаємодії з віртуаль- ною машиною Ethereum (Ethereum Virtual Machine або EVM). Solidity – статично ти- пізована мова, що підтримує спадкування, бібліотеки та комплексну типізацію, ви- значену користувачем. На мові Solidity можна створювати контракти з функцією голосування, колективного фінансування (краудфандинг), сліпі аукціони та гаманці з мульти-підписами. Хоч мова Solidity виглядає дещо схоже на JavaScript та C++, проте вона має ряд синтаксичних додатків, щоб бути при- датною та зручною для написання контра- ктів в Ethereum. Програмні системи захисту інформації 63 4. Проблеми, які зустрічаються в ланцюгу постачання Розглянемо типові проблеми, що зустрічаються при перевезенні товарів у міжнародній логістиці та які впливають на якість товарів, та придатність до їх пода- льшого використання: 1) дотримання відповідного темпе- ратурного режиму. Деяким товарам (замо- рожена риба та м'ясо) необхідна досить низька температура (–18–20 о ) для підтри- мання їх в стані глибокої заморозки, іншим товарам (свіжі овочі, фрукти, живі рослини, квіти) необхідна стабільна помірна темпе- ратура (+15–20 о ) для підтримання їх у сві- жому стані. Навіть короткочасне коливання температури в заданому режимі може нега- тивно позначитись на їх якості або навіть привести до повної втрати товару; 2) дотримання відповідної вологості повітря. Відомо, що ряд товарів бояться високої вологості або різких її перепадів. Такими товарами, для прикладу, є елект- ротехніка, медикаменти, ряд продовольчих товарів, таких як борошно, крупи та інше. Зазвичай прості вантажні контейнери є досить герметичними, щоб захищати товар від надмірного зволоження, також у кон- тейнер в різних місцях закладається спеці- альний силікатний гель, який вбирає над- лишки вологи. Проте при тривалих морсь- ких та океанічних перевезеннях судно пе- ретинає декілька кліматичних зон, потрап- ляє під зливи та й просто тривалий час перебуває під впливом вологого морського повітря; 3) термін придатності продукту та його стан до початку транспортування. При дотриманні оптимальних умов транс- портування товарів вони можуть витрима- ти тривалий час міжнародних перевезень, який може сягнути двох місяців і навіть більше. Однак слід враховувати стан това- рів до початку завантаження та час їх збе- рігання до моменту продажу або підтвер- дження угоди. Цей контроль досягається шляхом ветеринарного, фіто-санітарного, епідеміологічного та іншого контролю, який виконується інспекторами відповід- них державних органів під час процедур імпортного та експортного митного офор- млення. Тому необхідно забезпечувати швидкий та безперешкодних доступ до цих документів усім зацікавленим сторо- нам. Для прикладу розглянемо, як Walmart, мережа супермаркетів в США, застосували технологію блокчейн з метою контролю повного ланцюжку постачання продуктів харчування. В кооперації з IBM вони почали роботу над пілотним проек- том, який створений з метою посилення прозорості ланцюга постачання та більш ефективного відслідковування шляху товару, після випадку масового отруєння забрудненим листовим салатом. З систе- мою блокчейн, над якою вони нині пра- цюють, було б можливо миттєво відслід- кувати всі партії забрудненого салату, швидко їх прибрати з полиць та блокува- ти постачання від цього виробника [47]. Нещодавно Walmart провели відкрите пу- блічне тестування відслідковування повно- го шляху постачання манго з Мексики та замороженої свинини з Китаю [48]; 4) можливість відслідковування по- вного ланцюжку постачання товарів з мо- менту їх виробництва та до моменту отри- мання кінцевим споживачем. Імпортер, покупець, державні органи країни- отримувача повинні бачити увесь ланцю- жок руху товарів та країни їх транзиту з метою відповідного контролю у разі тран- зиту вантажу через зони можливої небез- пеки. Яскравим прикладом служить нещо- давні спалахи епідемії африканської сви- нячої чуми в Україні та ряду сусідніх кра- їн, що призвело до створення карантинних зон та заборони імпорту чи експорту свинячого м’яса з цих регіонів з метою локалізації регіонів поширення епідемії [49, 50]. Однак недобросовісні продавці шляхом транзиту через треті країни та заміну документів через посередників змогли обходити ці заборони та обмежен- ня. Частими також є випадки завезення незвичних для даного регіону шкідників з країн транзиту, в результаті ці шкідники через відсутність природніх ворогів швид- ко призводили до великих втрат урожаю [51, 52]. Тому зробити увесь ланцюжок постачання товарів максимально прозо- рим, відкритим та доступним для контро- Програмні системи захисту інформації 64 люючих державних органів є вкрай важли- во. Можливо навіть корегувати маршрут для уникнення зон карантину та епідемій у реальному часі; 5) можливість відслідковувати міс- цезнаходження вантажу в реальному часі. Для планування оплат, обміну дозвільною документацією, відповідного державного контролю необхідно знати максимально точний час прибуття вантажу в країну призначення. Сучасні технології GPS та навігації дають змогу це зробити, проте доступ до цієї інформації повинні мати не лише логістичні оператори та перевіз- ники, а й усі зацікавлені особи та органи. Однією з перших почала звертати увагу на цю проблему відома китайська торгова онлайн платформа Alibaba – через свою дочірню компанію Lynx International, Alibaba застосували технологію блок- чейн для відслідковування інформації в міжнародній логістиці. Нині система ро- бить записи специфікації товару, деталі транспортування, митниці, державних інспекцій. Як вони самі зазначили, тех- нологія блокчейн стала для них ідеаль- ним рішенням [47]; 6) легкість документообігу та підт- вердження оригінальності документів та країни походження вантажів. Лише два десятиліття назад документообіг був пов- ністю паперовим, що призводило до вели- чезних втрат часу на створення докумен- тів, перевірку їх оригінальності та переси- лання поштою оригіналів зацікавленим особам та державним органам контролю. Сучасні технології електронного докумен- тообігу не лише значно скорочують час та полегшують створення документів, але й значно знижують можливість підробки або заміну документів, що було частим яви- щем в епоху паперових документів. Тех- нологія блокчейн та смарт-контрактів вза- галі зводить можливість підробки чи коре- гування документів шахраями практично до нуля; 7) аварії та інші надзвичайні ситуа- ції в морі, що призводять до псування чи втрати вантажу або значної затримки часу постачання вантажу внаслідок арешту су- дна до остаточного рішення суду, міжна- родного морського арбітражу та реакції страхових компаній. Відомо багато випад- ків, коли через велику кількість учасників та постраждалих від морських аварій суд затягується на багато років. Наприклад, всесвітньо відомою є аварія в Чорному морі комерційного контейнерного танкера CMA CGM Verlaine, що перевозив близько 8700 контейнерів різного типу на борту, та круїзного судна Odessa Star, в результаті чого значна частина вантажу була втраче- на, інша частина значно пошкоджена, а контейнери з температурним режимом були відключені від мережі енергопоста- чання на значний час, крім того для утри- мання судна на плаву та запобігання втра- ти всього вантажу команда була вимушена викинути певну частину контейнерів за борт [53, 54]. Судові слухання почалися в жовтні 2010 року, однак станом на вере- сень 2019 року ситуація все ще остаточно не врегульована. Час судових слухань зна- чно б скоротився за умови достатнього обсягу достовірної та перевіреної інфор- мації про маршрути суден, їх дії безпосе- редньо до та під час аварій, а також за ная- вності в контейнерах датчиків, що збира- ють та передають інформацію про стан товару; 8) своєчасна оплата за товар та га- рантії безпеки продавця та покупця. Існує багато варіантів та умов оплати за товар в залежності від стану його готовності та етапу постачання, однак продавець та по- купець завжди в тій чи іншій мірі несуть ризик втрати вантажу або коштів. Дана проблема вирішується шляхом механізму банківського акредитиву, коли банк- посередник виступає гарантом здійснення угоди. Класична схема акредитиву вигля- дає так: банк-гарант утримує кошти поку- пця як передплату та передає ці кошти або частину коштів поетапно продавцю за умови виконання ним певних умов, зазна- чених в контракті, наприклад, замитнення товару, приймання на борт судна, виси- лання оригінальних документів, прибуття в порт призначення та інше. Однак дана класична схема має ряд значних недоліків та незручностей: банк, як фінансовий по- середник, утримує значну комісію за свої послуги, дана операція сильно розтягнута Програмні системи захисту інформації 65 в часі через пересилання паперових доку- ментів поштою, а також покупець у виді передплати за товар заморожує кошти на значний період часу. Згідно досліджень [55] щодня в світі у секторі міжнародної логістики заморожується 140 мільярдів доларів США через питання оплати, а та- кож у середньому компанія змушена чека- ти 42 дні до моменту отримання оплати; 9) затримки в строках постачання. Згідно спільних досліджень компаній IBM та Maersk [56] в середньому простий кон- тейнер з температурним режимом прохо- дить через 30+ різних інстанцій та органі- зацій, що вимагає 200+ комунікаційних зусиль. Будь-яка затримка на будь-якому етапі призводить до зриву строків поста- вок, а в деяких випадках навіть до втрати вантажу. Також раніше вже зазначалось про черги в доках портів для вивантаження суден; 10) пошук клієнтів/вантажів або пе- ревізників/транспорту. Дана проблема на даний час не є критичною та практично вирішена, тому що, як зазначалося вище, на базі технології блокчейн вже створено безліч платформ та служб, що допомага- ють клієнтам та перевізникам знайти один одного та контактувати напряму [57]. Для уникнення або мінімізації нас- лідків зазначених проблем вимагається повний та безперервний контроль за ста- ном заданих параметрів на будь-якому відрізку ланцюга постачання, особливо на стадіях перевантаження між різними логіс- тичними операторами, наприклад, між су- хопутним та морським транспортом або перевантаження контейнеру з судна в порт. На короткий час контейнер відклю- чається від енергопостачання, тому над- звичайно важливо стежити за заданими параметрами в цей період та відстежувати можливі критичні відхилення від оптима- льного стану та тривалість такого періоду. Для прикладу, мінімальна температура зберігання м’яса або риби глибокої замо- розки становить –18 о С [58], при підготовці до тривалого за часом перевантаженню доречно знизити температуру до –20–22 о С, що дає змогу утримувати температуру в оптимальному діапазоні протягом 15–20 годин за умови, що герметичний контей- нер-рефрижиратор не буде відкриватися. Зазвичай цього часу досить, щоб переван- тажити контейнер та підключити його до іншої мережі енергопостачання. Однак при мультимодальних міжнародних перевезен- нях, коли використовується багато логіс- тичних операторів та перевантажень (су- хопутна доставка в країні імпорту та екс- порту, один або більше морських перевіз- ників, портовий оператор у країні імпорту та експорту) вкрай важливо мати безпере- рвний запис станів заданих параметрів якості товару з метою контролю та вияв- лення випадків порушень цих параметрів, а також чіткого визначення часу та місця таких порушень, логістичних операторів, винних в цьому. Технологія блокчейн та смарт- контрактів якщо не повністю вирішують зазначені тут проблеми, то значно мінімі- зують їх негативний вплив, особливо ефе- ктивно в поєднанні з технологіями GPS та програмованими датчиками, що розміщу- ються всередині контейнерів та контро- люють визначені користувачем параметри. 5. Формальна верифікація властивостей перевезень в логістиці Системи міжнародних перевезень із часом стають складнішими і користувачу логістичних застосунків стає все важче відслідковувати та передбачати проблеми, пов’язані із перевезенням. Великі обсяги даних ускладнюють і автоматичну обробку можливих сценаріїв, оскільки їх кількість росте експоненційно при вирішуванні за- дач аналізу дотримування умов або влас- тивостей ланцюжка перевезення. Дану проблему можна вирішувати впровадженням формальних алгебраїчних методів з метою аналізу та дослідження властивостей перевезень. З цією метою в сучасній методології існують такі напря- ми, як перевірка моделей (model checking), що базується на використанні методів мо- делювання та статичного доведення влас- тивостей. Метод широко використовується для верифікації формальних моделей, у тому числі логістичних, що реалізують деякий ланцюг постачання. Такі інструме- Програмні системи захисту інформації 66 нти, як MDIST [59], SPIN [60], MaceMC [61], TLC [62] показали свою практичність в застосуванні до певних індустріальних областей. Певна складність існує у формалі- зації моделей, тому що найбільш розвинуті та розширені формальні методи верифіка- ції використовують складну математичну нотацію, наприклад, системи Coq [63] та TLA. При аналізі безпеки перевезень у мо- делях також проводиться формальне дове- дення властивостей безпеки, при чому вико- ристовуються логіки вищих порядків та ав- томатична система доведення теорем [64]. Логістичні моделі належать до роз- поділених систем, в яких бере участь деяка кількість агентів, що взаємодіють між со- бою. У верифікації та тестуванні розподі- лених систем виникає явище експоненцій- ного вибуху, спричиненого паралельною активністю агентів, що завдає труднощі в аналізі сценаріїв логістики. Логістичні моделі належать також до класу систем, що критичні до безпеки, тому аналіз та доведення їх властивостей стає одною із основних задач, що має ви- рішуватись ще на ранніх стадіях розробки моделей. Для оцінки безпеки в логістиці ви- користовуються так звані блок діаграми надійності (Reliability Block Diagrams) [65], які представляють ланцюг постачання. Здебільшого безпека перевезень аналізу- ється за допомогою моделювання. При розгляданні децентралізованої моделі логістики складність доведень зро- стає, тому моделювання є недостатнім і для верифікації моделі створеної на основі блокчейну використовують алгебраїчний підхід. В Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України розроблено теорію інсерційного моделювання [66], об’єктом якої є взаємодія агентів та сере- довищ. Кожен агент має свій тип, що ви- значається атрибутами та може взаємодія- ти із іншими агентами за допомогою відп- равки повідомлень один одному. Агент має також свою поведінку, яка складається із дій агента та інших поведінок. Кожна дія агента визначається деякою передумовою, що дозволяє її виконання та зміною сере- довища агента. Середовище є сутністю над агентами, що вважаються зануреними в середовище, та взаємодіють із середови- щем зміною атрибутів. Середовище має свої атрибути, які відомі всім агентам та може бути багаторівневим. Модель поведінки агентів та сере- довища задається за допомогою алгебри поведінок [67], операції якої визначені над діями та поведінками агентів. Такими опе- раціями є префіксінг, недетермінований вибір, паралельна та послідовна компози- ція поведінок. Розроблені методи в алгебрі поведі- нок дозволяють вирішувати задачі верифі- кації властивостей розподілених систем такі як аналіз повноти та детермінізму, досяжність порушень формалізованих вла- стивостей безпеки, аналіз життєздатності системи, пошук вразливостей та тестуван- ня. Блокчейн є розподіленою системою в якій взаємодіючі вузли є агентами, тому розглянуті алгебраїчні методи можуть бу- ти застосовані до логістичної децентралі- зованої моделі. Висновки Отже, підсумовуючи все вищеска- зане, ми виділили глобальні проблеми, які накопичились у сучасній системі міжнаро- дної логістики, та які можуть бути виріше- ні за допомогою застосування технології блокчейн та формальних методів: - децентралізація та відмова від використання потужних стаціонарних сер- верів, які накопичують та зберігають вели- чезні обсяги інформації; - безпека зберігання та обміну інформацією. Частково вирішується деце- нтралізацією, мінімізуючи загрози пошко- дження чи збою у роботі стаціонарних серверів шляхом винесення інформації у розподілені системи, такі як блокчейн, де інформація дублюється на багатьох носіях (нодах). Також безпека досягається шля- хом кодування та шифрування інформації, та можливістю доступу до неї тільки тим особам, які мають до неї безпосереднє від- ношення. Ще однією великою перевагою є неможливість фізичного втручання люди- ни до попередньо внесеної інформації та Програмні системи захисту інформації 67 зміни нею цієї інформації із зловмисних чи інших мотивів, так як технологія блокчейн аналізує та валідує будь-які зміни інфор- мації, що вносяться до розподіленої бази даних; - доступність – клієнт з мініма- льним рівнем технічних знань має можли- вість здійснювати необхідні йому операції за допомогою комп’ютера чи мобільного телефону за допомогою спеціальних дода- тків та програм; - швидкодія – розподілені системи прискорюють реакцію робочої екосистеми на запит оператора, ніж стаціонарний сер- вер, який у часи максимального наванта- ження може досить довго обробляти інфор- мацію та відповідати на запит оператора; - економія часу та людських ре- сурсів – розподілені системи обробляють інформацію та відповідно реагують на неї у тисячі разів швидше, ніж людина, що до- зволяє економити час та людські ресурси; - усунення людського фактору. Більшість затримок у роботі системи та, як наслідок, втрат часу та ресурсів відбува- ється через людський фактор (неправильне трактування інформації, пізня реакція на збій, ігнорування сигналів системи, низька кваліфікація, природня фізична обмеже- ність швидкості реакції людини та аналіз інформації тощо), тому доцільно намага- тися максимально усунути залежність сис- теми від людського фактору. Розглянувши основні проблеми в ланцюжку постачання та контролю якості товарів у міжнародній логістиці, ми бачи- мо величезний потенціал розвитку та за- стосування технології блокчейн, смарт- контрактів на її основі, які вирішують або значно спрощують ці проблеми: - можливість постійного та без- перервного контролю дотримання заданих параметрів, наприклад, температурного режиму та вологості, відслідковування порушень та чітке визначення часу, місця та етапу такого порушення; - можливість відслідковування повного шляху товару в ланцюжку поста- чання, тобто від дверей виробника до две- рей покупця; - прискорення документообігу, спрощення порядку створення, верифікації документів, підвищення рівня надійності, підтвердження оригінальності документів та інформації. - відслідковування великої кіль- кості об’єктів логістики в реальному часі, корегування оптимального маршруту, по- шук найближчого та найбільш відповідно- го характеристикам вантажу транспортно- го засобу, можливість отримання незалеж- ної правдивої інформації про дії логістич- них операторів під час колізій, аварій та інших небажаних випадків; - зростання надійності та безпеки міжнародних торгових операцій, строків постачань та оплати через використання смарт-контрактів, прискорення розрахун- ків та виконання умов контрактів. Література 1. Nakamoto S. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System (2008). 2. Crosby M., Pattanayak P., Verma S., Kalyanaraman V. Blockchain technology: beyond bitcoin. Appl. Innov. 2016. 2(6). P. 6–10. 3. McPhee C., Ljutic A. Blockchain. Technol. Innov. Manag. Rev. 2017. 7(10). P. 3–5. 4. Electricity journal homepage: blockchain technology: will it make a difference? Electr. J. 2017. 30 (3). P. 86–87. 5. Finextra: Marine Transport International Applies Blockchain to Shipping Supply Chain (2016). URL: https://www.finextra.com/ pressarticle/66223/marine-transportinternatio- nal-applies-blockchain-to-shipping-supply- chain 6. Solesvik M.Z. Interfirm collaboration in the shipbuilding industry: the shipbuilding cycle perspective. Int. J. Bus. Syst. Res. 2011. 5(4). P. 388–405. 7. Official website of International Maritime Organization. URL: http://www.imo.org. 8. Den Norske Veritas – DNV GL: Making your Asset Smarter with the Digital Twin. URL: https://www.dnvgl.com/article/making-your- asset-smarter-with-the-digital-twin-63328. 9. The Economist. The data deluge, 25 Feb 2010. URL: http://www.economist.com/ node/15579717. Програмні системи захисту інформації 68 10. Tien J.M.: Internet of connected servgoods: considerations, consequences and concerns. J. Syst. Sci. Syst. Eng. 2015. 24(2). P. 130–167. 11. Splash 24: Dr. Martin Stopford on the Future of Shipping. URL: http://splash247.com/dr- martinstopford-future-shipping 12. Kondratenko Y.P., Kozlov O.V., Korobko O.V., Topalov A.M. Internet of things approach for automation of the complex industrial systems. In: ICTERI-2017, CEUR Workshop Proceedings Open Access. 2017. Vol. 1844. P. 3–18. URL: https://pdfs. semanticscholar.org/3ff6/4e4a07be1e8c2f0b1 6f4736397be1405218a.pdf 13. Tachizawa E.M., Alvarez-Gil M.J., Montes- Sancho M.J. How “smart cities” will change supply chain management. Supply Chain Manag. Int. J. 2015. 20(3). P. 237–248. 14. Hahn G.J., Packowski J. A perspective on applications of in-memory analytics in supply chain management. Decis. Support Syst. 2015. 76(1). P. 45–52. 15. Lacey M., Lisachuk H., Giannopoulos A., Ogura A. Shipping smarter: IoT opportunities in transport and logistics. The Internet of Things in Shipping. Dupress-Deloitte. 2015. 16. Offshore Energy Today: Meet Onboard, the Maritime Internet of Things. URL: http://www.offshoreenergytoday.com/oeec- meet-onboard-the-maritime-internet-of- things/?utm_source=emark&utm_medium=e mail&utm_campaign=daily-update-offshore- energy-today-2017-10-02&uid=207087. 17. Maritime: Six Maritime Start-Ups That Are Changing the GAME. URL: https://knect365. com/talentandtraining/article/1149354e-68d9- 4e74-9f91-a900ac869526/6-maritime- startupsthat-are-changing-the-game. 18. Den Norske Veritas – DNV GL: Certificates in the blockchain. URL: https://www.dnvgl.com/ assurance/certificates-in-the-blockchain.html. 19. Den Norske Veritas – DNV GL: Blockchains in the shipping world. URL: https://www. dnvgl.com/expert-story/maritime-impact/ Blockchains-in-the-shipping-world.html. 20. Maersk and IBM Introduce TradeLens Blockchain Shipping Solution. Aug. 9, 2018. URL: https://newsroom.ibm.com/2018-08-09- Maersk-and-IBM-Introduce-TradeLens- Blockchain-Shipping-Solution. 21. TradeLens – official website. URL: https://www.tradelens.com. 22. Forbes. IBM-Maersk Blockchain Platform Adds 92 Clients As Part Of Global Launch. URL: https://www.forbes.com/sites/michael- delcastillo/2018/08/09/ibm-maersk- blockchain-platform-adds-92-clients-as-part- of-global-launch-1/#c469d5068a4a. 23. Сoindesk. IBM and Maersk Struggle to Sign Partners to Shipping Blockchain. Oct 26, 2018. URL: https://www.coindesk.com/ibm- blockchain-maersk-shipping-struggling 24. Сomputerworld. Maersk adds two big shipping firms to its blockchain ledger. 29 травня 2019р. URL: https://www.compu- terworld.com/article/3398923/maersk-adds- two-big-shipping-firms-to-its-blockchain- ledger.html 25. ТС. IBM-Maersk blockchain shipping consortium expands to include other major shipping companies. URL: https://techcrunch.com/2019/05/28/ibm- maersk-blockchain-shipping-consortium- expands-to-include-other-major-shipping- companies/ 26. TradeLens official brochure. Solution brief. Edition two. 27. SupplyChain Dive. 9 ocean carriers, terminal operators join new blockchain initiative to rival TradeLens. Nov. 7, 2018. URL: https://www.supplychaindive.com/news/ocea n-carriers-new-blockchain-cosco-cma- cgm/541630/ 28. CargoSmart. Global Shipping Business Network. URL: https://www.cargosmart.ai/en/ 29. Globe news wire. Top Ocean Carriers and Terminal Operators Initiate Blockchain Consortium. November 06, 2018. URL: https://www.globenewswire.com/news- release/2018/11/06/1646014/0/en/Top-Ocean- Carriers-and-Terminal-Operators-Initiate- Blockchain-Consortium.html 30. Supply Chain Dive. Maersk blockchain solution TradeLens adds ZIM. April 22, 2019. URL: https://www.supplychaindive.com/ news/maersk-blockchain-solution-tradelens- adds-zim/553146/ 31. Ball B. Reducing Global Logistics Cost with Benchmarking and Shipping Container Pricing Transparency. Aberdeen Group. 2016. 32. Dhanji T. Blockchain – Where Oil and Gas Traders Dare to Trade. Ernest Young Publications. 2017. URL: https://www. linkedin.com/pulse/blockchain-where-oilgas- traders-dare-tread-talib-dhanji 33. Freight Waves.: Swiss firm brings blockchain to the biopharmaceutical cold chain. 02/23/2018. URL: https://www.freightwa- ves.com/news/blockchain/skycellblockchainc oldchain. 34. John G. Smith.: Block by Block: How blockchain will transform trucking. 18.01.2018. URL: https://www.todaystruc- Програмні системи захисту інформації 69 king.com/block-block-blockchain-will- transform-trucking/ 35. Ana Alexandre.: New Blockchain-Based Supply Chain System Is Presented by Microsoft and Adents. URL: https://cointelegraph.com/news/new- blockchain-based-supply-chain-system-is- presented-by-microsoft-and-ardents 36. Suku. The future of supply chain is here. URL: https://www.suku.world/ 37. DHL Trend Research. URL: https://www.logistics.dhl/content/dam/dhl/glo bal/core/documents/pdf/glo-core-blockchain- trend-report.pdf 38. OriginTrail. URL: https://origintrail.io 39. Shipchain. The end-to-end logistics platform of the future: trustless, transparent tracking. URL: https://shipchain.io/ 40. Nick Szabo – Smart Contracts: Building Blocks for Digital Markets. URL: www.fon.hum.uva.nl 41. Nick Szabo. Formalizing and Securing Relationships on Public Networks. 42. Welcome to ERights.Org. URL: erights.org 43. A Formal Language for Analyzing Contracts. URL: vwh.net 44. Gideon Greenspan.: Smart contracts make slow blockchains. URL: https://www.multichain.com/blog/2015/11/sm art-contracts-slow-blockchains 45. StackEdit Viewer / Benoit Schweblin. URL: https://stackedit.io/viewer#!url=https://gist.git hubusercontent.com/gavofyork/31b35cd2252a 00d0d057/raw/16de06189d2175d2e31b300f1f 8531e20c927635/solidity-original 46. Solidity – Solidity 0.2.0 documentation. URL: https://solidity.readthedocs.io/en/latest/ 47. Zigurat. Blockchain Success cases: Supply Chain and Logistics. URL: https://www.e- zigurat.com/innovation- school/blog/blockchain-success-cases/ 48. Robert Hackett.: Walmart and 9 Food Giants Team Up on IBM Blockchain Plans. URL: https://fortune.com/2017/08/22/walmart- blockchain-ibm-food-nestle-unilever-tyson- dole/ 49. Карта випадків африканської чуми свиней в Україні та зони карантину. URL: http://www.asf.vet.ua/index.php/asfinukraine 50. Державна служба України з питань безпе- чності харчових продуктів та захисту спо- живачів: Африканська чума свиней? URL: http://www.asf.vet.ua/index.php/ purpose- project/about-asf/124-african-swine-fever 51. Укрінформ. Нашестя метеликів – розплата за людську необачність. 03.06.2019 URL: https://www.ukrinform.ua/rubric- economy/2713807-nasesta-metelikiv- rozplata-za-ludsku-nenazerlivist.html 52. Petropavlivka. City. Миколаївку атакує гу- сінь. 05.06.2019 URL: https:// petropavlivka.city/read/experiance/33845/mik olaivku-atakue-gusin 53. Carnet Maritime. Collision CMA CGM Verlaine et Odessa Star. 04.04.2010 URL: http://carnet-maritime.com/accidents- naufrages/collision-cma-cgm-verlaine-et- odessa-star.html 54. Информационный портал «Транспортный бизнес Украины». К ситуации столкнове- ния контейнеровоза Verlaine и теплохода Odessa Star 4 апреля в Мраморном море - Международная юридическая служба. URL: http://tbu.com.ua/news/ k_situatsii_stolknoveniia_konteinerovoza_ver laine_i_teplohoda_odessa_star_4_aprelia_v_ mramornom_more___mejdunarodnaia_uridic heskaia_slujba_foto.html 55. Cristina Commendatore.: Blockchain in trucking: What about the middlemen? 20.10.2017 URL: https://www.fleetowner.com/ electronic-security/blockchain-trucking-what- about-middlemen 56. Robert Hackett.: IBM and Maersk Are Creating a New Blockchain Company. 16.01.2017 URL: https://fortune.com/ 2018/01/16/ibm-blockchain-maersk-company/ 57. Winnesota.: How blockchain is revo- lutionizing the world of transportation and logistics. URL: https://www.winnesota.com/ blockchain 58. Temperature Measurement in the Fish Industry. URL: http://www.fao.org/3/x5992e/ X5992e01.htm 59. Yang J., Chen T., Wu M., Xu Z., Liu X., Lin H., Yang M., Long F., Zhang L., Zhou L. 2009. MODIST: transparent model checking of unmodified distributed systems. URL: https://www.usenix.org/legacy/events/n sdi09/tech/full_papers/yang/yang_html/index. html 60. Spin. URL: http://spinroot.com/spin/ whatispin.html 61. Killian C., Anderson J.W., Jhala R., Vahdat A. 2006. Life, death, and the critical transition: finding liveness bugs in system code. URL: http://www.macesystems.org/ papers/MaceMC_TR.pdf 62. Lamport L., Yu Y. 2011. TLC—the TLA+ model checker. URL: http://research. microsoft.com/en-us/um/people/lamport/ tla/tlc.html https://petropavlivka.city/ Програмні системи захисту інформації 70 63. Wilcox J.R., Woos D., Panchekha P., Tatlock Z., Wang X., Ernst M.D., Anderson T. 2015. Verdi: a framework for implementing and formally verifying distributed systems. Proceedings of the ACM SIGPLAN 2015 Conference on Programming Language Design and Implementation: 357-368. URL: https://homes.cs.washington.edu/ ~mernst/pubs/verify-distsystem-pldi2015- abstract.html 64. Towards Formal Reliability Analysis of Logistics Service Supply Chains using Theorem Proving Waqar Ahmed , Osman Hasan , and Sofi`ene Tahar EPiC Series in Computing Volume 40, 2016, Pages 1–14 IWIL-2015. 11th International Workshop on the Implementation of Logics 65. Li Y., Yi H. Research on the Inherent Reliability and the Operational Reliability of the Supply Chain. u- and e-Service, Science and Technology. 2014. 7(1). Р. 104–112. 66. Letichevsky A., Letychevskyi O., Peschanenko V. “Insertion Modeling and Its Applications”, Computer Science Journal of Moldova. 2016. Vol. 24. Issue 3. Р. 357–370. 67. Letichevsky A. and Gilbert D. “Interaction of agents and environments,“ in: Recent Trends in Algebraic Development Technique, LNCS 1827 (D. Bert and C. Choppy, eds.), Springer- Verlag, 1999. References 1. Nakamoto S.: Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System (2008). 2. Crosby M., Pattanayak P., Verma S., Kalyanaraman V.: Blockchain technology: beyond bitcoin. Appl. Innov. 2016. 2(6).,P. 6– 10. 3. McPhee C., Ljutic A.: Blockchain. Technol. Innov. Manag. Rev. 2017. 7(10). P. 3–5. 4. Electricity journal homepage: blockchain technology: will it make a difference? Electr. J. 2017. 30 (3). P. 86–87. 5. Finextra: Marine Transport International Applies Blockchain to Shipping Supply Chain (2016). URL: https://www.finextra.com/ pressarticle/66223/marine-transportinternatio- nal-applies-blockchain-to-shipping-supply- chain 6. Solesvik M.Z.: Interfirm collaboration in the shipbuilding industry: the shipbuilding cycle perspective. Int. J. Bus. Syst. Res. 2011. 5(4). P. 388–405. 7. Official website of International Maritime Organization. URL: http://www.imo.org. 8. Den Norske Veritas – DNV GL: Making your Asset Smarter with the Digital Twin. URL: https://www.dnvgl.com/article/making-your- asset-smarter-with-the-digital-twin-63328. 9. The Economist. The data deluge, 25 Feb 2010. URL: http://www.economist.com/ node/15579717. 10. Tien J.M.: Internet of connected servgoods: considerations, consequences and concerns. J. Syst. Sci. Syst. Eng. 2015. 24(2). P. 130–167. 11. Splash 24: Dr. Martin Stopford on the Future of Shipping. URL: http://splash247.com/dr- martinstopford-future-shipping 12. Kondratenko Y.P., Kozlov O.V., Korobko O.V., Topalov A.M.: Internet of things approach for automation of the complex industrial systems. In: ICTERI-2017, CEUR Workshop Proceedings Open Access. 2017. Vol. 1844. P.3–18. URL: https://pdfs.semanticscholar.org/3ff6/4e4a07b e1e8c2f0b16f4736397be1405218a.pdf 13. Tachizawa E.M., Alvarez-Gil M.J., Montes- Sancho M.J.: How “smart cities” will change supply chain management. Supply Chain Manag. Int. J. 2015. 20(3). P. 237–248. 14. Hahn G.J., Packowski J.: A perspective on applications of in-memory analytics in supply chain management. Decis. Support Syst. 2015. 76(1). P.45–52. 15. Lacey M., Lisachuk H., Giannopoulos A., Ogura A.: Shipping smarter: IoT opportunities in transport and logistics. The Internet of Things in Shipping. Dupress-Deloitte. 2015. 16. Offshore Energy Today: Meet Onboard, the Maritime Internet of Things. URL: http://www.offshoreenergytoday.com/oeec- meet-onboard-the-maritime-internet-of- things/?utm_source=emark&utm_medium=e mail&utm_campaign=daily-update-offshore- energy-today-2017-10-02&uid=207087. 17. Maritime: Six Maritime Start-Ups That Are Changing the GAME. URL: https://knect365.com/talentandtraining/article/ 1149354e-68d9-4e74-9f91-a900ac869526/6- maritime-startupsthat-are-changing-the-game. 18. Den Norske Veritas – DNV GL: Certificates in the blockchain. URL: https://www.dnvgl.com/ assurance/certificates-in-the-blockchain.html. 19. Den Norske Veritas – DNV GL: Blockchains in the shipping world. URL: https://www.dnvgl.com/expert-story/mariti- me-impact/Blockchains-in-the-shipping- world.html. 20. Maersk and IBM Introduce TradeLens Програмні системи захисту інформації 71 Blockchain Shipping Solution. Aug. 9, 2018. URL: https://newsroom.ibm.com/2018-08-09- Maersk-and-IBM-Introduce-TradeLens- Blockchain-Shipping-Solution. 21. TradeLens – official website. URL: https://www.tradelens.com. 22. Forbes. IBM-Maersk Blockchain Platform Adds 92 Clients As Part Of Global Launch. URL: https://www.forbes.com/sites/michael- delcastillo/2018/08/09/ibm-maersk- blockchain-platform-adds-92-clients-as-part- of-global-launch-1/#c469d5068a4a. 23. Сoindesk. IBM and Maersk Struggle to Sign Partners to Shipping Blockchain. Oct 26, 2018. URL: https://www.coindesk.com/ibm- blockchain-maersk-shipping-struggling 24. Сomputerworld. Maersk adds two big shipping firms to its blockchain ledger. 29 травня 2019р. URL: https://www.compu- terworld.com/article/3398923/maersk-adds- two-big-shipping-firms-to-its-blockchain- ledger.html 25. ТС. IBM-Maersk blockchain shipping consortium expands to include other major shipping companies. URL: https://techcrunch.com/2019/05/28/ibm- maersk-blockchain-shipping-consortium- expands-to-include-other-major-shipping- companies/ 26. TradeLens official brochure. Solution brief. Edition two. 27. SupplyChain Dive. 9 ocean carriers, terminal operators join new blockchain initiative to rival TradeLens. Nov. 7, 2018. URL: https://www.supplychaindive.com/news/ocea n-carriers-new-blockchain-cosco-cma- cgm/541630/ 28. CargoSmart. Global Shipping Business Network. URL: https://www.cargosmart.ai/en/ 29. Globe news wire. Top Ocean Carriers and Terminal Operators Initiate Blockchain Consortium. November 06, 2018. URL: https://www.globenewswire.com/news- release/2018/11/06/1646014/0/en/Top-Ocean- Carriers-and-Terminal-Operators-Initiate- Blockchain-Consortium.html 30. Supply Chain Dive. Maersk blockchain solution TradeLens adds ZIM. April 22, 2019. URL: https://www.supplychaindive.com/ news/maersk-blockchain-solution-tradelens- adds-zim/553146/ 31. Ball B. Reducing Global Logistics Cost with Benchmarking and Shipping Container Pricing Transparency. Aberdeen Group. 2016. 32. Dhanji T.: Blockchain – Where Oil and Gas Traders Dare to Trade. Ernest Young Publications. 2017. URL: https://www.linkedin.com/pulse/blockchain- where-oilgas-traders-dare-tread-talib-dhanji 33. Freight Waves.: Swiss firm brings blockchain to the biopharmaceutical cold chain. 02/23/2018. URL: https://www.freightwa- ves.com/news/blockchain/skycellblockchainc oldchain. 34. John G. Smith.: Block by Block: How blockchain will transform trucking. 18.01.2018. URL: https://www.todaystruc- king.com/block-block-blockchain-will- transform-trucking/ 35. Ana Alexandre.: New Blockchain-Based Supply Chain System Is Presented by Microsoft and Adents. URL: https://cointelegraph.com/news/new- blockchain-based-supply-chain-system-is- presented-by-microsoft-and-ardents 36. Suku. The future of supply chain is here. URL: https://www.suku.world/ 37. DHL Trend Research. URL: https://www.logistics.dhl/content/dam/dhl/glo bal/core/documents/pdf/glo-core-blockchain- trend-report.pdf 38. OriginTrail. URL: https://origintrail.io 39. Shipchain. The end-to-end logistics platform of the future: trustless, transparent tracking. URL: https://shipchain.io/ 40. Nick Szabo – Smart Contracts: Building Blocks for Digital Markets. URL: www.fon.hum.uva.nl 41. Nick Szabo. Formalizing and Securing Relationships on Public Networks. 42. Welcome to ERights.Org. URL: erights.org 43. A Formal Language for Analyzing Contracts. URL: vwh.net 44. Gideon Greenspan.: Smart contracts make slow blockchains. URL: https://www.multichain.com/blog/2015/11/sm art-contracts-slow-blockchains 45. StackEdit Viewer / Benoit Schweblin. URL: https://stackedit.io/viewer#!url=https://gist.git hubusercontent.com/gavofyork/31b35cd2252a 00d0d057/raw/16de06189d2175d2e31b300f1f 8531e20c927635/solidity-original 46. Solidity – Solidity 0.2.0 documentation. URL: https://solidity.readthedocs.io/en/latest/ 47. Zigurat. Blockchain Success cases: Supply Chain and Logistics. URL: https://www.e- zigurat.com/innovation- school/blog/blockchain-success-cases/ 48. Robert Hackett.: Walmart and 9 Food Giants Team Up on IBM Blockchain Plans. URL: https://fortune.com/2017/08/22/walmart- blockchain-ibm-food-nestle-unilever-tyson- dole/ Програмні системи захисту інформації 72 49. Map of cases of African swine fever in Ukraine and quarantine areas. [In Ukrainian] URL: http://www.asf.vet.ua/index.php/ asfinukraine 50. The State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection: African swine fever? [In Ukrainian] URL: http://www.asf.vet.ua/index.php/purpose- project/about-asf/124-african-swine-fever 51. Ukrinform. The butterfly invasion is the pay for human indiscretion. 03.06.2019. [In Ukrainian] URL: https://www.ukrinform.ua/ rubric-economy/2713807-nasesta-metelikiv- rozplata-za-ludsku-nenazerlivist.html 52. Petropavlivka.City. Mykolayivka is attacked by a caterpillar. 05.06.2019. [In Ukrainian] URL: https://petropavlivka.city/read/ experiance/33845/mikolaivku-atakue-gusin 53. Carnet Maritime. Collision CMA CGM Verlaine et Odessa Star. 04.04.2010 URL: http://carnet-maritime.com/accidents- naufrages/collision-cma-cgm-verlaine-et- odessa-star.html 54. Information portal "Transport business of Ukraine". On the situation of collision of the container carrier Verlaine and the ship Odessa Star on April 4 in the Marmara Sea - International Legal Service. [In Ukrainian] URL: http://tbu.com.ua/news/k_situatsii_ stolknoveniia_konteinerovoza_verlaine_i_tepl ohoda_odessa_star_4_aprelia_v_mramornom _more___mejdunarodnaia_uridicheskaia_sluj ba_foto.html 55. Cristina Commendatore.: Blockchain in trucking: What about the middlemen? 20.10.2017 URL: https://www.fleetowner.com/ electronic-security/blockchain-trucking-what- about-middlemen 56. Robert Hackett.: IBM and Maersk Are Creating a New Blockchain Company. 16.01.2017 URL: https://fortune.com/ 2018/01/16/ibm-blockchain-maersk-company/ 57. Winnesota.: How blockchain is revolutionizing the world of transportation and logistics. URL: https://www.winnesota.com/ blockchain 58. Temperature Measurement in the Fish Industry. URL: http://www.fao.org/3/x5992e/ X5992e01.htm 59. Yang, J., Chen, T., Wu, M., Xu, Z., Liu, X., Lin, H., Yang, M., Long, F., Zhang, L., Zhou, L. 2009. MODIST: transparent model checking of unmodified distributed systems. URL: https://www.usenix.org/legacy/events/n sdi09/tech/full_papers/yang/yang_html/index. html 60. Spin. URL: http://spinroot.com/spin/ whatispin.html 61. Killian, C., Anderson, J. W., Jhala, R., Vahdat, A. 2006. Life, death, and the critical transition: finding liveness bugs in system code. URL: http://www.macesystems.org/ papers/MaceMC_TR.pdf 62. Lamport, L., Yu, Y. 2011. TLC—the TLA+ model checker. URL: http:// research.microsoft.com/en- us/um/people/lamport/tla/tlc.html 63. Wilcox J. R., Woos D., Panchekha P., Tatlock Z., Wang X., Ernst M. D., Anderson T. 2015. Verdi: a framework for implementing and formally verifying distributed systems. Proceedings of the ACM SIGPLAN 2015 Conference on Programming Language Design and Implementation: 357-368. URL: https://homes.cs.washington.edu/ ~mernst/pubs/verify-distsystem-pldi2015- abstract.html 64. Towards Formal Reliability Analysis of Logistics Service Supply Chains using Theorem Proving Waqar Ahmed , Osman Hasan , and Sofi`ene Tahar EPiC Series in Computing Volume 40, 2016, Pages 1–14 IWIL-2015. 11th International Workshop on the Implementation of Logics 65. Li Y., Yi H. Research on the Inherent Reliability and the Operational Reliability of the Supply Chain. u- and e-Service, Science and Technology. 2014. 7(1). Р. 104–112. 66. Letichevsky A., Letychevskyi O., Peschanenko V. “Insertion Modeling and Its Applications”, Computer Science Journal of Moldova. 2016. Vol. 24. Issue 3. Р. 357–370. 67. Letichevsky A. and Gilbert D. “Interaction of agents and environments,“ in: Recent Trends in Algebraic Development Technique, LNCS 1827 (D. Bert and C. Choppy, eds.), Springer- Verlag, 1999. Одержано 20.11.2019 https://petropavlivka.city/ Програмні системи захисту інформації 73 Про авторів: Летичевський Олександр Олександрович, доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу теорії цифрових автоматів. Кількість наукових публікацій в українських виданнях – 32. Кількість наукових публікацій в зарубіжних виданнях – 37. Індекс Гірша – 4. https://orcid.org/0000-0003-0856-9771, Горбатюк Сергій Олександрович, аспірант кафедри Комп’ютерних наук та інформаційних технологій. https://orcid.org/0000-0001-6834-4211. Місце роботи авторів: Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України. 03187, м. Київ проспект Академіка Глушкова, 40. Тел.: (044) 526 20 08. E-mails: gorbatiuk_sergiy@i.ua, lit@issukraine.com https://orcid.org/0000-0001-6834-4211 mailto:gorbatiuk_sergiy@i.ua mailto:lit@issukraine.com

Децентралізовані системи в логістиці: огляд використання та проблеми безпеки

Institution

Ähnliche Einträge