Зовнішній настінний розпис кріпосних мурів Києво-Печерської лаври. Історія реставрації, дослідження та проблеми збереження

Стаття присвячена історії створення та реставрації настінних розписів на кріпосних мурах перед Троїцькою надбрамною церквою Києво-Печерської лаври та аналізу основних періодів реставраційних втручань. На підставі сучасного всебічного дослідження надана характеристика сучасного стану пам’ятки та ре...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2018
Автор:	Зайцева, В.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2018
Назва видання:	Сіверщина в історії України
Теми:	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180695
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Зовнішній настінний розпис кріпосних мурів Києво-Печерської лаври. Історія реставрації, дослідження та проблеми збереження / В.О. Зайцева // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 26-31. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180695
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1806952025-02-23T18:21:10Z Зовнішній настінний розпис кріпосних мурів Києво-Печерської лаври. Історія реставрації, дослідження та проблеми збереження Внешняя настенная роспись крепостных стен Киево-Печерской лавры. История реставрации, исследования и проблемы сохранения External wall painting of the fortress walls of the Kyiv-Pechersk Lavra. History of restoration, research and conservation problems Зайцева, В.О. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Стаття присвячена історії створення та реставрації настінних розписів на кріпосних мурах перед Троїцькою надбрамною церквою Києво-Печерської лаври та аналізу основних періодів реставраційних втручань. На підставі сучасного всебічного дослідження надана характеристика сучасного стану пам’ятки та рекомендації щодо подальшого її збереження та реставрації. Статья посвящена истории создания и реставрации настенных росписей на крепостных стенах перед Троицкой надвратной церковью Киево-Печерской лавры, анализу основных периодов реставрационных вмешательств. На основании всестороннего исследования дана характеристика современного состояния памятника и рекомендации по дальнейшему сохранению и реставрации. Article is devoted to the history of creation and restoration of wall paintings on the fortress walls in front of the Trinity Gate Church of the Kyiv-Pechersk Lavra, analysis of the main periods of restoration interventions. On the basis of a comprehensive study, the characteristics of the current state of the monument and recommendations for further preservation and restoration are given. 2018 Article Зовнішній настінний розпис кріпосних мурів Києво-Печерської лаври. Історія реставрації, дослідження та проблеми збереження / В.О. Зайцева // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 26-31. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180695 94(477):7.025.4(27-526.62) uk Сіверщина в історії України application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
spellingShingle	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Зайцева, В.О. Зовнішній настінний розпис кріпосних мурів Києво-Печерської лаври. Історія реставрації, дослідження та проблеми збереження Сіверщина в історії України
description	Стаття присвячена історії створення та реставрації настінних розписів на кріпосних мурах перед Троїцькою надбрамною церквою Києво-Печерської лаври та аналізу основних періодів реставраційних втручань. На підставі сучасного всебічного дослідження надана характеристика сучасного стану пам’ятки та рекомендації щодо подальшого її збереження та реставрації.
format	Article
author	Зайцева, В.О.
author_facet	Зайцева, В.О.
author_sort	Зайцева, В.О.
title	Зовнішній настінний розпис кріпосних мурів Києво-Печерської лаври. Історія реставрації, дослідження та проблеми збереження
title_short	Зовнішній настінний розпис кріпосних мурів Києво-Печерської лаври. Історія реставрації, дослідження та проблеми збереження
title_full	Зовнішній настінний розпис кріпосних мурів Києво-Печерської лаври. Історія реставрації, дослідження та проблеми збереження
title_fullStr	Зовнішній настінний розпис кріпосних мурів Києво-Печерської лаври. Історія реставрації, дослідження та проблеми збереження
title_full_unstemmed	Зовнішній настінний розпис кріпосних мурів Києво-Печерської лаври. Історія реставрації, дослідження та проблеми збереження
title_sort	зовнішній настінний розпис кріпосних мурів києво-печерської лаври. історія реставрації, дослідження та проблеми збереження
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
publishDate	2018
topic_facet	Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180695
citation_txt	Зовнішній настінний розпис кріпосних мурів Києво-Печерської лаври. Історія реставрації, дослідження та проблеми збереження / В.О. Зайцева // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 26-31. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.
series	Сіверщина в історії України
work_keys_str_mv	AT zajcevavo zovníšníjnastínnijrozpiskríposnihmurívkiêvopečersʹkoílavriístoríârestavracíídoslídžennâtaproblemizberežennâ AT zajcevavo vnešnâânastennaârospisʹkrepostnyhstenkievopečerskojlavryistoriârestavraciiissledovaniâiproblemysohraneniâ AT zajcevavo externalwallpaintingofthefortresswallsofthekyivpechersklavrahistoryofrestorationresearchandconservationproblems
first_indexed	2025-11-24T09:24:15Z
last_indexed	2025-11-24T09:24:15Z
_version_	1849663165659348992
fulltext	Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018 26 – [Електронний ресурс] – Режим доступу: fi le:///C:/Documents%20 and%20Settings/Владелец/Рабочий%20стол/Uxxs_2016_21_18.pdf. 7. Енциклопедія сучасної України. Лопушинська Є.І. – [Електро- нний ресурс]. – Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles. php?id=56458. 8. Обмірні креслення дзвіниці церкви Феодосія Печерсько- го зберігаються в архіві інституту «УкрНДІпроектреставрація». 9. Протокол Ученого совета Госстроя УССР. 1960 р. Архів служ- би головного архітектора НКПІКЗ. 10. Баран В., Даниленко В. Україна в умовах системної кризи (1946–1980-ті рр.). – К.:Альтернативи, 1999. – 304 с. 11. Об ошибках при ведении научно-атеистической пропаган- ды среди населения // «Правда». – 1954. – № 315. 12. Антирелігійна пропаганда у закладах культури УРСР у 1953– 1964 рр. (на прикладі Полтавської області). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cerkva.pl.ua/index.php?view=orthodox_ article&id_orth=287&date=2012-07&ikl=0&id_cat=65&nm=Єпар- хіальні%20відомості. 13. Нижник Л. До питання реставрації та руйнування дзвіни- ці П’ятницької церкви м. Чернігова // Карнабідівські читання. – 2017. – Вип. 1–3. – С. 363–375. 14. Історико-містобудівне обгрунтування. «Відтворення дзві- ниці церкви Феодосія Печерського». Науково-дослідний інсти- тут архітектури та містобудування. – 2015. Архів служби голов- ного архітектора НКПІКЗ 15. Сіткарьова О. Споруди Євгенія Федоровича Єрмакова у Києво-Печерській лаврі. – [Електронний ресурс]. – Режим досту- пу: http://chtyvo.org.ua/authors/Sitkarova_Olha/Sporudy_Yevheniia_ Fedorovycha_Yermakova_u_Kyievo-Pecherskii_lavri/. 16. Відтворення дзвіниці церкви Феодосія Печерського по вул. Лаврській, 14 у Печерському районі м. Києва. Проект погоджений МКУ 01.08.2016. Розробник – НДІ історії архітектури та містобу- дування УТОПІК. Авторський колектив: С. Юрченко – ГАП, О. Ли- хвар – кер. гр., Г. Александрова – пр. арх. Архів служби головно- го архітектора НКПІКЗ. Романченко О .Д . Проблемы и тенденции реставрационной практики средины ХХ – начала ХХІ вв. (на примере церкви Феодосия Печерского в Киеве) На примере памятника архитектуры – церкви Фе- одосия Печерского в г. Киеве прослеживается история ее реставрации (середина ХХ в. – начало ХХІ в.) и от- дельные аспекты проблематики, связаной с формиро- ванием основ охраны и реставрации объектов архи- тектурного наследия в Украине. Ключевые слова: реставрация, религия, архитектур- ное наследие. Romanchenko O.D. Problems and tendencies of restoration practice in the middle of the XX – early XXI centuries (on the example of the church of Theodosius Pechersky in Kyiv) On the example of the monument of architecture – the church of Theodosius Pechersky in Kyiv the history of its restoration (mid. ХХ cent. – the begin. ХХІ cent.) and the aspects of the problematic connected with the formation of the foundations of protection and restoration of architectural heritage objects in Ukraine are traced. Key words: restoration, religion, architectural heritage. 16.03.2018 р. УДК 94(477):7.025.4(27-526.62) В.О. Зайцева ЗОВНІШНІЙ НАСТІННИЙ РОЗПИС КРІПОСНИХ МУРІВ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ. ІСТОРІЯ РЕСТАВРАЦІЇ, ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ПРОБЛЕМИ ЗБЕРЕЖЕННЯ Стаття присвячена історії створення та рестав- рації настінних розписів на кріпосних мурах перед Тро- їцькою надбрамною церквою Києво-Печерської лаври та аналізу основних періодів реставраційних втручань. На підставі сучасного всебічного дослідження надана ха- рактеристика сучасного стану пам’ятки та рекомен- дації щодо подальшого її збереження та реставрації. Ключові слова: Києво-Печерська лавра, монастирські мури, монументальний живопис, історія реставрації, дослідження, моніторинг. Живопис на укосах кріпосних мурів перед Троїцькою брамою ніколи не привертав особливої уваги дослідни- ків. Зазвичай він зрідка згадувався в наукових працях та монографіях тільки в контексті вивчення внутрішньо- го стінопису Троїцької надбрамної церкви. Ускладнюва- ло вивчення і схильність зовнішніх розписів до руйнації під дією атмосферних чинників, а відтак, і часті понов- лення та реставраційні заходи, що раз за разом спотво- рювали їх вигляд. На сьогодні окремі аспекти з дослі- джуваного питання викладені в публікаціях Ф. Уманцева, П. Жолтовського, В. Шиденка, А. Кондратюк та ін. Однак, праць, присвячених загальній історії реставрації унікаль- них розписів, аналізу техніко-технологічних особливос- тей пам’ятки у вітчизняній історіографії практично не- має. В зв’язку з чим залишається поза увагою визначний доробок українських реставраторів, їх багаторічні дослі- дження, напрацювання та проблематика сучасного стану збереження пам’ятки. В період інтенсивного кам’яного будівництва у 1698– 1701 рр. на кошти гетьмана Івана Мазепи Києво-Печерсь- ка лавра огороджується кріпосними мурами. Ставши скла- довою Печерської фортеці, до комплексу мурів увійшли Троїцька та Економічна брами, вежі Годинникова, Ону- фріївська, Малярна та Кущника. Перед головною брамою монастиря, над якою височіє Троїцька церква, кріпосні стіни утворюють простір, що за своєю формою нагадує трапецію і має фортифікаційне значення. Підкреслюючи урочистість споруди та акцентуючи її винятковість з обох сторін, мури, що примикають до Троїцької брами, при- крашено настінним розписом із зображенням двох Собо- рів преподобних Печерських Ближніх та Дальніх печер. Появу живописних композицій на укосах стін перед брамою попередні дослідники пов’язують з приїздом до Києва імператриці Єлизавети Петрівни у 1743–1744 ро- ках [1]. Так звані «ілюмінації» [2] за Троїцькою брамою створювались за участю лаврського іконописця Алім- пія (Галика) [3], а також художників І. Кондельського, М. Якубовича [4, с. 14]. Підтримуючи ошатний стан бу- дівлі, лаврське керівництво постійно піклувалося про екстер’єр Троїцької церкви та живопис на мурах, адже j ISSN 2218-4805 27 церква височіла над парадним входом до монастиря. Цим можна пояснити і часті поновлення зовнішнього убранства храму як єдиного способу «реставрації» жи- вопису від середньовіччя до початку ХХ ст. Одні з перших відомостей про поновлення розписів відносяться до періоду 1772–1776-х рр. [5, с. 57]. Під ке- рівництвом малярного начальника Захарії Голубовського живописні роботи виконували іконописці Данііл, Ігнатій, Микола, Антон Києвщинський та Григорій Карвашев- ський [6, с. 85]. Однак, в 1794 р., проіснувавши 50 років, живопис на мурах перед церквою був цілковито знищений у зв’язку зі значними руйнуваннями тиньку та фарбового шару. Тоді, за проектом архітектора Івана Гелмара, про- понувалось очистити старе тинькування та оббити стіни для міцності мідними бляхами, і вже по них виконати но- вий розпис. Проте, для здійснення задуму необхідно було близько 500 листів міді, яка була дорогим задоволенням навіть для заможної Лаври. Тому іконописець ієромонах Захарія запропонував виконати розпис на більш дешевій сировині – залізі. Для реалізації проекту взимку 1795 р. в Москві було закуплено 200 пудів покрівельного заліза на загальну суму 740 карбованців. В березні 1795 р. теслею Йосифом Буряком до стін було прикріплено 60 дерев’я- них брусків, на які штатний лаврський служитель Кіпрі- ян Харченко прибив залізні листи. Всі штукатурні роботи виконав київський майстер Герасим Сорокоумов, а живо- писне відновлення доручили іконописному начальнику ієромонаху Захарії [7]. Використання в живописі (виключно олійному) мета- левих дошок призвело прагнення замінити більш міцни- ми матеріалами традиційні, проте схильні до руйнації, полотно та дерево. З цього боку вони дійсно перевершу- ють звичні матеріали, однак мають і серйозні недоліки, пов’язані зі здатністю металів до розширення – стискан- ня під впливом змін температури, схильністю до корозії та поганим зв’язком з ґрунтом та олійними фарбами [8, с. 285]. Та, незважаючи на це, металева основа була до- сить популярна, особливо в лаврській іконописній май- стерні, і широко застосовувалась під живопис для оздо- блення лаврських храмів. Наступну згадку про поновлення стінопису зустріча- ємо в рапорті лаврського екклезіарха Ієрона від 3 травня 1803 р.: «Написанные на двух за Св. Троицкими воротами стенах на железных листах обеих пещер преподобных печер- ских угодников иконы от солнечного зноя во многих местах попрогорали […] равно на обоих стенах Троицкой церкви […] чтобы не было безобразия нужно проолеять и по прежнему иконописной работой исправить» [9]. Чергові заходи ви- конувались в 1825 та 1832 роках дворянином І.Г. Оробі- овським та міщанином О. Суховчевим [10, арк. 13]. Далі стінопис мурів оновився на честь приїзду до Києва ім- ператора Миколи Павловича в 1839 р,. Тоді за резолюці- єю Духовного Собору для виконання роботи було нака- зано задіяти власних іконописців, «присовокупив к оным знающих сие искусство монаха Иеремию, послушников Ко- марницкого и Монзалевского» [11, арк. 1]. Судячи з архівних матеріалів, майже всі заходи по збе- реженню та підтримці «должного благолепия» монумен- тального живопису проводилися силами лаврських ху- дожників. Зокрема, дані про чергові реставраційні роботи на мурах зустрічаємо в звітних та витратних відомостях лаврського живописного відомства за 1861 р. До перелі- ку робіт входили промивка поверхні від забруднень, ви- правлення зображень та покриття живопису олією. В ро- ботах брали участь ієромонах Алвіан, ієродиякон Аліпій, Мануїл Ханецький, Єфим Гапченко та інші [12, арк. 3]. На жаль, обмаль інформації про методи та рецептуру, що застосовувалась лаврськими майстрами під час від- новлення живопису. В архівних документах згадуються лише деякі засоби, що використовувались для окремих реставраційних операцій. Так, для промивання стінопи- су застосовувалась традиційна для того часу рецептура: поташ, мило просте, губка грецька, спирт, спирт винний, пензлі щетинні; для очищення золочення – мордан рід- кий [13]. Ділянки відшарування штукатурної основи від кладки в ті часи не закріплювались, а видалялися за до- помогою ножа. Не дивно, що під час такої «реставрації» втрати живопису були колосальними, проте, вони з лег- кістю вкривались свіжою фарбою. Так, зображення обох Соборів були заново прописані влітку 1889 р. [14, арк. 40]. Наступне поновлення розписів було доручено київсько- му іконописцю Володимиру Соніну в 1899 р. Живопис крі- Рис. 1. Троїцька надбрамна церква та живопис на південній стіні, 1890 р. Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018 28 посних стін зазнав тоді суттєвих змін. В описі Троїцької церкви 1853 р. зазначається, що «Съ внешней стороны пе- ред вратами в уступе ограды по обоим бокам стен в верх- ней части, оббитой цинковыми листами, написано Лаврское небо, т.е. Святая Лавра, обе пещеры с церквами, построен- ными над ними, и по их небу в звездах лики Печерских угод- ников, и Собор их шествуемый из церкви Лавры» (рис. 1). В рапорті доглядача іконописної школи ієромонаха Фе- огноста відмічаємо: «Соборы Св. Печерських на зрителя производят неправильное впечатление[…]преподобные, написанные на небе, почитаются за святых, а которые изображены на земле признаются за грешников, но чтобы избежать такой нелепости,[...]уничтожить верхние звез- ды, а преподобных, находящихся в оных присоединить к об- щим группам» [15]. Таким чином, в 1900 р. було змінено композиційне рішення обох зображень. Крім того, під час виконання підготовчих робіт було з’ясовано, що стан ме- талевих листів, на яких був нанесений живопис, незадо- вільний. Відтак, їх було видалено та виконано новий роз- пис в техніці олійного живопису вже по тиньку (рис. 2). Останні відомості про заходи на укосах стін перед бра- мою, що були ініційовані церквою, знаходимо в звітних документах про виконані роботи лаврської іконописної майстерні за травень-серпень 1911 р. [16, арк. 290]. З при- ходом радянської влади фактично закінчується період цер- ковних поновлень. Подальші спроби духовенства приве- сти зовнішні розписи в благоліпний вигляд не знаходили підтримки у нової влади [17, арк. 196]. Після згубних наслідків Другої світової війни Дер- жавний історико-культурний заповідник «Києво-Пе- черська лавра» розпочав відродження своїх пам’яток. Реалізацію програми відновлення монументального жи- вопису Києво-Печерської лаври планувалось розпочати з реставрації розписів Троїцької надбрамної церкви та мурів [18]. Питання організації та проведення «рестав- рації, консервації та відновлення пам’яток архітекту- ри та споруд, що мають художньо-історичну цінність» було покладено на Республіканський спеціалізований Рис. 2. Троїцька церква та живопис на південній стіні, поч. ХХ ст. Рис. 3. Композиція «Собор преподобних Печерських Ближніх печер» на північній стіні мурів, 1956 р. ISSN 2218-4805 29 трест з будівництва монументів та реставрації пам’я- ток архітектури (трест «Будмонумент») [19, арк. 5]. Од- нак, згубні наслідки тривалого негативного ставлення до пам’яток культової архітектури в 30-ті роки дава- лись взнаки. Акцент в охороні і реставрації дедалі пе- реносився на новоспоруджені об’єкти, а увага до пам’я- ток старовини ставала неактуальною. Крім того, мали місце значні економічні труднощі, нестача кваліфіко- ваних кадрів, будівельних матеріалів, проектної до- кументації тощо. Відтак, безпосередня підготовка до відновлення розписів розпочалася тільки в 1956 р. По- передні дослідження відмічають аварійний стан роз- писів: «По всій площині фарбовий шар знебарвлений і великими ділянками змитий до левкасу… Олійний живо- пис сильно зруйнований та має багато втрат[…]Шту- катурний шар композиції «Собор ближніх печер» відстав на 80 %. Потріскався від різких коливань температури та внаслідок просідання стіни. В лівій частині компози- ції на площі 14 м² тиньк втрачений. Місцями фарбовий шар цілком змитий» (рис. 3). 20 березня 1957 р. за ініціативою Держбуду відбулося засідання комісії, що мала вирішити питання «о целесо- образности реставрации живописных композиций на обо- ронных стенах перед Троицкой церковью». Усі члени комісії висловились за збереження живопису на стінах, врахову- ючи той факт, що «в даному комплексі живопис на стінах є невід’ємною частиною ансамблю та зразком синтезу ар- хітектури, скульптури та живопису, єдиним прикладом в Києві». На засіданні ухвалили провести реставрацію жи- вопису оборонних стін, взявши за основу відновлення загальних форм композиції зі збереженням колориту. Чергові заходи щодо відновлення живопису, розмі- щеного на мурах, виконувалися в 1976 та 1985 роках Ки- ївською госпрозрахунковою міжобласною спеціальною науково-реставраційною виробничою дільницею [20]. В супроводжуючій документації зазначалося: «Стіна постій- но зазнає впливу сонячних променів, атмосферних опадів та перепадів температур. На сьогоднішній день негатив- но впливає на збереження живопису загазованість повітря та вібрація від транспорту, що проїжджає поряд. Вібрація стіни викликає появу нових тріщин в штукатурному шарі». Стан фарбового шару на момент обстеження був незадо- вільний. Під дією дощу та снігу відбувалося механічне потоншення та вимивання фарбового шару, а від впливу ультрафіолетових променів сталося вицвітання багатьох пігментів, всю поверхню композиції вкривав жорсткий кракелюр. До переліку основних проблем загального ста- ну додалися ще й наслідки невдалих реставраційних за- ходів, проведених в повоєнний період. Як відмічав ху- дожник-реставратор КМСНРВМу В.І. Бабюк, реставрація 1958–1959 рр. прискорила процес руйнування розписів, так як для закріплення тиньку були використані нагелі з Рис. 4. Композиція «Собор преподобних Печерських Ближніх печер» на північній стіні мурів, сучасний стан Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018 30 шляпками, виготовленими з оргскла, а «коефіцієнт роз- ширення цього матеріалу та тиньку різні, що спричинило появу нових тріщин навколо кожного нагеля». Після реставрації для збереження експозиційного вигляду спеціалістами було рекомендовано щороку ви- даляти пилове забруднення з поверхні композицій та насичувати розчином олії з піненом (1:2), постійно слід- кувати за станом водостоків, карнизів та архітектурою стіни. На жаль, рекомендації не були взяті до уваги ке- рівництвом Заповідника. Вже через рік – в 1986 році – візуальний огляд виявив, що покрівля стін зношена і не виконує своїх функцій захисту від атмосферних опадів. На відреставрованих в минулому році розписах з’яви- лися рецидиви, характерні для підвищеної вологості стін: здіймання і відшарування фарбового шару внаслі- док просочення вологи; утворення білястих «висолів» на поверхні внаслідок виносу водорозчинних солей з тов- щі кладки. Дослідження, виконане спеціалістами лабо- раторії технологічного відділу «Укрпроектреставрації», показало дуже високі показники вологості. Ситуація ви- глядала катастрофічною. І без того складні умови живо- пису оборонних стін, що не захищені від морозу, снігу та дощу, зазнаючи впливу сонячних променів, вібрації, вихлопів автотранспорту, фактично зводили нанівець всі минулорічні старання реставраторів. Дах над стіною виглядав як решето, вологість стіни зашкалювала. Не- обхідно було терміново міняти покрівлю стін, викона- ти водовідведення та дашки над розписами, інакше всі подальші заходи були б марні. Засіданням науково-рес- тавраційної ради КМХСНРВу від 2 жовтня 1986 р. було вирішено у весняний період провести примусове вису- шування стін методом свердлення в стіні отворів [20]. У 2001 р. фахівцями «Укрпроектреставрації» були роз- роблені «Проектні технологічні рішення по нормаліза- ції вологісного стану стін з живописом, що прилягають до Троїцької надбрамної церкви» [21]. Вони передбача- ли виконання двох основних видів робіт (влаштування горизонтальної протикапілярної гідроізоляції та вер- тикальної гідроізоляції стін), реалізація яких забезпе- чила б захист кладки від капілярного підсосу вологи від ґрунту. Аналогічні науково-технологічні дослідження були здійснені і в 2007 році Державним науково-техно- логічним центром консервації та реставрації пам’яток (ДНТЦ «Конрест») та надані рекомендації щодо техно- логії першочергових робіт по нормалізації вологісного стану кладки. Головними причинами замокання були визначені атмосферні опади та підсмоктування вологи з ґрунту на капілярному рівні, неповноцінне водовідве- дення вологи з прилеглої території та від стін в умовах відсутності гідроізоляції стін і фундаментів. Крім цього, мали місце газові викиди автотранспорту, штучна засо- леність ґрунтів, вібрації, біологічні чинники та некорек- тні ремонти. Згідно проекту в тому ж році був викона- ний комплекс робіт, пов’язаний з гідроізоляцією стіни з північної сторони мурів та реставрація живопису обох композицій із застосуванням традиційної методики. На сьогодні питання збереження та реставрації сті- нопису кріпосних стін досі актуальне. Під впливом уль- трафіолету та атмосферних опадів пігменти фарбового шару знебарвилися, а вивітрювання та постійні коливан- ня температури та вологості вплинули на олійне в’язи- во. На поверхні живопису простежується розкладання шару лаку, ущільнене забруднення, кіптява від вихлопів автотранспорту та сітка жорсткого кракелюру з актив- ним лущенням фарби (рис. 4, 5). Незадовільним є і су- часний стан стін з північної сторони, де здійснено ро- боти з гідроізоляції. Простежується значне зволоження поверхні, втрати штукатурного шару, накопичення во- логи перед вимощенням після атмосферних опадів. На жаль, не вирішена проблема і постійної вібрації пам’ят- ки внаслідок проїзду автотранспорту по вул. Лаврська. Останні спостереження фіксують прогресуючу динамі- ку до розширення конструктивних тріщин як на ділян- ках з живописом на мурах, так і в інтер’єрі Троїцької надбрамної церкви. Враховуючи зазначені вище чинники, необхідним є створення комплексної програми реставрації пам’ятки на основі проведення ретельних досліджень. Постає пробле- ма як забезпечення захисту розписів від зовнішніх клі- матичних впливів, так і вибору реставраційних матеріа- лів з урахуванням тривалості збереження експозиційного вигляду. Суттєвого значення набуває питання довговіч- ності застосованих реставраційних матеріалів для збере- ження вже відреставрованого живопису. Окрім цього, ос- новні принципи та методи реставрації, вибір матеріалів для консервації зовнішнього живопису, що знаходиться під дією сонячної радіації та агресивних домішок у по- вітрі сучасного міста, мають бути спрямовані на забез- печення умов збереження автентичності його матері- альної структури, художнього та історичного значення. А рішення щодо визначення оптимальної програми за- ходів, направлених тільки на консервацію розписів або на цілісне живописне відновлення, має бути прийняте з залученням провідних спеціалістів-реставраторів на ос- нові як вітчизняного, так і світового досвіду. Рис. 5. Стан композиції «Собор преподобних Печерських Ближніх печер», фрагмент ISSN 2218-4805 31 j УДК 624.131.1:726:2-523.6(477) І.А. Черевко РОЗВИТОК ЕКЗОГЕННИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ НА ТЕРИТОРІЇ КИЄВО- ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СТАН ПАМ’ЯТОК На території Києво-Печерської лаври широкого розвитку набули екзогенні геологічні процеси. В ро- боті проаналізовані види процесів, головні чинники їх прояву, характер поширення на території Лаври, вплив на пам’ятки. Ключові слова: просідання, підтоплення, суфозія, еро- зія, чинники процесів, деформації будівель. Територія Києво-Печерської лаври займає значну пло- щу і охоплює різні геоморфологічні елементи. Врахову- ючи складність рельєфу та особливості інженерно-гео- логічної будови території (наявність в основі пам’яток різних за фізико-механічними властивостями порід, еро- зійним розчленуванням рельєфу, високим рівнем ґрунтових вод тощо) широкого розвитку набули екзогенні геологіч- ні процеси, які суттєво впливають на технічний стан та збереженість пам’яток архітектури. Мета даної роботи – визначення характеру поширення екзогенних процесів, чинників, що призводять до їх розвитку, типів деформа- цій території, будівель та споруд. Актуальність роботи по- лягає у визначенні впливу тих чи інших процесів на стан пам’яток архітектури та заповідної території. Серед екзогенних процесів, що розвинені на території Києво-Печерської лаври, виділяється, перш за все, просі- дання, притаманне лише для лесових ґрунтів, особливіс- тю яких є здатність ущільнювати структуру (просідати) при перезволоженні. Головним чинником, що призводить до просідання, є перезволоження лесових ґрунтів, втрата ними міцності внаслідок подальшого розвитку процесів суфозії. Лесові ґрунти у природному стані характеризу- ються досить високими міцнісними показниками, про- те при додатковому навантаженні або при умові їх пе- резволоження лесовидні супіски можуть просідати (I тип ґрунтових умов), що призводить до деформації поверх- ні і окремих споруд. Лесові ґрунти чутливі до тривалого навантаження, яке впливає на значення об’ємної ваги, вологості, пористості. Процес їх стиснення характеризу- ють різні показники коефіцієнта пористості лесовидних супісків (наприклад, під фундаментами Монастирських мурів – 0,3, за їх межами – 0,93) та вологості – відповід- но 6,4 % та 5,8 % [1]. Характеристики міцності зменшу- ються у 2–2,5 рази, а деформаційні – у 5–10 разів (за умо- ви повного водонасищення). На ділянці церкви Спаса на Берестові лесовидні супіски до глибини 10,7 м володі- ють просідними властивостями – ІІ тип ґрунтових умов за просідністю – сумарна просадка від власної ваги при замочуванні складає 7,2 см [2]. Інтенсивне замочування (аварійні витоки, перезволо- ження внаслідок інфільтрації атмосферних опадів) ле- сових ґрунтів та подальше їх просідання неодноразово ПОСИЛАННЯ 1. Центральний державний історичний архів, м. Київ (далі – ЦДІАК України), ф. 128, оп. 2 заг., спр. 2 2. Назва картин, вкритих фарбами різних кольорів, що існу- вала в середні віки до XVII ст. (за словником Брокгауза і Єфрона) 3. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1 заг, спр. 135. 4. Монументальний живопис Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври: Каталог / автор-упор. Кондратюк А.Ю., – К.: Видавництво «КВІЦ», 2005. – 252 с. 5. Уманцев Ф.С. Троїцька надбрамна церква. – К.: Мистецтво, 1970. – 216 с. 6. Очерки истории Киево-Печерской лавры и заповедника / А.Д. Гришин, П.В. Голобуцкий, Е.П. Кабанец, Ю.Д. Кибальник, О.П. Коваль, Т.М. Кусок, И.А. Писларий, И.Ф. Черепагов, В.А. Ши- денко // Из-во «Радянська Україна» – К.:1992. – 287 с. 7. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 2 заг., спр. 22. 8. Киплик Д.И. Техника живописи / Д.И. Киплик – М.:ЗАО «Сва- рог и К», 1998, – 502 с. 9. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 1120. 10. ЦДІАК України, ф. 128, опис 2 заг., спр. 103. 11. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 1939. 12. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 2 друк., спр. 522. 13. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1 заг., спр. 716 14. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 1, спр. 276. 15. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 2 заг., спр. 410. 16. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 2 друк., спр. 998. 17. ЦДІАК України, ф. 128, оп. 2 заг., спр. 516. 18. Документальний архів НКПІКЗ. КПЛ-А-1463. Опись № 3, Ед. хр. № 3. Подшивка документов по вопросам снабжения рес- таврационных работ на територии Киево-Печерского монастыря 1945–1951 гг. 19. ЦДАВО України, ф. 4794, оп. 1, спр. 6, арк. 5. 20. Документальний архів НКПІКЗ, інв. № 17. Звіт про рестав- рацію настінного живопису південної та північної сторони крі- посних стін біля центрального входу. м. Київ. 1987 рік. 21. Науково-технічний архів «УкрНДІпроектреставрація», інв. № 11237-П. Зайцева В.А. Внешняя настенная роспись крепостных стен Киево-Печерской лавры. История реставрации, исследования и проблемы сохранения Статья посвящена истории создания и реставра- ции настенных росписей на крепостных стенах пе- ред Троицкой надвратной церковью Киево-Печерской лавры, анализу основных периодов реставрационных вмешательств. На основании всестороннего исследо- вания дана характеристика современного состояния памятника и рекомендации по дальнейшему сохране- нию и реставрации. Ключевые слова: Киево-Печерская лавра, крепостные стены, монументальная живопись, история реставра- ции, исследования, мониторинг. Zaitseva V.О. External wall painting of the fortress walls of the Kyiv-Pechersk Lavra. History of restoration, research and conservation problems Article is devoted to the history of creation and restoration of wall paintings on the fortress walls in front of the Trinity Gate Church of the Kyiv-Pechersk Lavra, analysis of the main periods of restoration interventions. On the basis of a comprehensive study, the characteristics of the current state of the monument and recommendations for further preservation and restoration are given. Key words: Kyiv-Pechersk Lavra, fortress walls, monumental painting, history of restoration, research, monitoring. 26.02.2018 р.

Зовнішній настінний розпис кріпосних мурів Києво-Печерської лаври. Історія реставрації, дослідження та проблеми збереження

Репозитарії

Схожі ресурси