Чернігівський Іллінський монастир за результатами археологічних досліджень
У статті розглядаються результати археологічних досліджень на території Чернігівського Іллінського монастиря. В статье рассматриваются результаты археологических исследований на территории Ильинского монастиря в Чернигове. The article is devoted to the results of archeological
 researches on...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180697 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Чернігівський Іллінський монастир за результатами археологічних досліджень / В.Я. Руденок, А.А. Василенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 37-40. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860205225618440192 |
|---|---|
| author | Руденок, В.Я. Василенко, А.А. |
| author_facet | Руденок, В.Я. Василенко, А.А. |
| citation_txt | Чернігівський Іллінський монастир за результатами археологічних досліджень / В.Я. Руденок, А.А. Василенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 37-40. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті розглядаються результати археологічних досліджень на території Чернігівського Іллінського монастиря.
В статье рассматриваются результаты археологических исследований на территории Ильинского монастиря в Чернигове.
The article is devoted to the results of archeological
researches on the territory of Chernihiv Monastery of St. Elias.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:11:53Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
37
ПОСИЛАННЯ
1. Котлов В.Ф., Брашнина И.А., Сипягина И.К. Город и геологи-
ческие процессы. – М.: Наука, 1967. – 228 с.
2. Архипенко О.А., Архипенко А.О. Пам’ятка архітектури націо-
нального значення «Церква Спаса на Берестові» / Т. 2. Комплексні
наукові дослідження / Кн. 2.7. Технічний звіт про проведення ін-
женерно-геологічних вишукувань на майданчику реставрації. – К.
3. ДБН В 1.1-25-2009 – «Інженерний захист територій та спо-
руд від підтоплення та затоплення».
4. Черевко І.А., Котляренко І.В. Комплексні дослідження цер-
кви Спаса на Берестові з метою визначення чинників впливу на
стан її збереження // Архітектурний вісник КНУБА. – К.: КНУБА,
2017. – Вип. 11–12. – С. 293–304.
5. Черевко І.А., Головатенко Ю.Г. Історичний аспект форму-
вання системи інженерного захисту Ближньопечерного пагорба
// Лаврський альманах – 27, спец. вип. 10 (Дослідження печерних
комплексів Києво-Печерської лаври) – С. 362–375.
6. Черевко І.А. Інженерно-геологічні умови Дальньопечерно-
го пагорбу в контексті збереження об’єктів культурної спадщи-
ни // Збір. наук. праць «Могилянські читання-2015». – К.:НКПІКЗ,
2016 – С. 306–313.
Черевко И.А. Развитие экзогенных геологических
процессов на территории Киево-Печерской лавры и их
влияние на состояние памятников
На территории Киево-Печерской лавры широкое
развитие получили экзогенные геологические процес-
сы. В работе проанализированы виды процессов, глав-
ные факторы их проявления, характер распростра-
нения на территории Лавры, влияние на памятники.
Ключевые слова: просадки, подтопления, суффозии,
эрозия, факторы процессов, деформации зданий.
Cherevko I.A. Development of exogenous geological pro-
cesses in the territory of Kyiv-Pechersk Lavra and their infl u-
ence on the technical state of monuments
In the territory of Kyiv Pechersk Lavra broad development
was gained by exogenous geological processes. In work types
of processes, the main factors of their manifestation, the
nature of distribution in the territory of Lavra, infl uence on
monuments are analyzed.
Key words: subsidence, fl ooding, suff usion, erosion, process
factors, deformations of buildings.
12.03.2018 р.j
УДК 94(477):902(726:2-523.6)
В.Я. Руденок
А.А. Василенко
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ІЛЛІНСЬКИЙ
МОНАСТИР ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ
АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
В статті розглядаються результати археологіч-
них досліджень на території Чернігівського Іллін-
ського монастиря.
Ключові слова: Іллінський монастир, Антонієви пе-
чери, археологічні дослідження.
Чернігівський Іллінський монастир, до 1649 р. Бого-
родичний, а з 1695 р. Троїцький Іллінський, протягом
майже тисячоліття посідає важливе місце в духовному,
культурному та економічному житті Чернігова і всієї
Сіверської землі. Але вивчення цієї видатної історич-
ної пам’ятки суттєво ускладнює брак писемних джерел.
Давньоруська доба історії монастиря репрезентова-
на лише літописним повідомленням про його заснуван-
ня у 1069 р. Антонієм Печерським [1, Стб. 185] та згадкою
ігумена Св. Богородиці Єфрема (1178 р.) [2, с. 323], яко-
го традиційно, але без вагомої аргументації, називають
настоятелем Чернігівського Єлецького монастиря. Ін-
ших документальних свідчень відносно даного періоду
у розпорядженні дослідників немає. Міститься у Іпатієв-
ському літописі розповідь про те, що у 1094 р. князь Олег
Святославович привів до Чернігова половців. Самого мі-
ста захопити він не зміг, але заміські монастирі спалив.
Не виключно, що серед них був і Богородичний [3, с. 90].
Значно більша кількість історичних документів про
монастир датується XVII–XVIII ст., але це твори релігій-
ного напрямку та листування монастирського та єпар-
хіального керівництва, де висвітлюються переважно
духовні та господарчі питання [4, с. 1–232]. Тільки напри-
кінці XVIII – на початку XIX ст. з’являються літературні
праці, у яких монастир починає розглядатися як пам’ят-
ка історії [5; 6, с. 144; 7, с. 12; 8; 9; 10, с. 40; 11; 12; 13].
Окрему групу джерел з історії пам’ятки складають
ілюстративні матеріали – топографічні плани, книжко-
ва графіка, іконопис, але їх теж небагато, тому виключно
важливого значення для отримання нової наукової інфор-
мації набули археологічні дослідження, які розпочалися
одразу після створення Чернігівського архітектурно-іс-
торичного заповідника. Перший їх етап був пов’язаний з
ремонтно-реставраційними роботами у Антонієвих пе-
черах та їх музеєфікацією. Він тривав протягом майже
двох десятиліть. За цей час було зібрано цікавий науко-
вий матеріал про пам’ятку, поставлено низку важливих
питань, що стало потужним підґрунтям наступних архе-
ологічних досліджень [14, с. 1–68; 15, с. 1–27; 16, с. 1–17;
17, с. 1–66; 18, с. 1–63; 19, с. 1–82].
Після створення у складі заповідника відділу істо-
рії печер, археологічні розкопки у спорудах монастиря
та на його території набули регулярного характеру і від
того стали більш результативними.
Комплексні дослідження розпочалися у травні 1987 р. Були
частково досліджені муровані опори мосту через Іллінський
яр та залишки цегляної споруди кінця XVII – поч. XVIII ст. на
південний захід від Іллінської церкви. В Антонієвих пече-
рах, за склепінням притвору церкви Феодосія Тотемського,
зафіксували залишки стародавньої поховальної камери та
розпочали дослідження великої заповненої перевідкладе-
ним ґрунтом порожнини – так званого «Гроту» з південно-
го боку церкви Миколи Святоші [20, с. 1–90]. У 1989 р. після
завершення робіт пам’ятку укріпили металевими конструк-
ціями. Було встановлено, що це – давньоруська монастир-
ська костниця, створена за афонською традицією. Внаслідок
розкопок 1990 р. було доведено, що за давньоруської доби
це була окрема підземна споруда, вхід до якої знаходився
з північного боку Іллінської церкви [22, с. 1–50; 23, с. 1–20].
Одночасно з дослідженнями костниці роботи прово-
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
38
дилися і на інших ділянках комплексу. У 1988 р. в під-
лозі вівтаря церкви Феодосія Тотемського зафіксували
залишки келії ченця-відлюдника, зруйнованої під час
будівництва храму. У Нижньому ярусі дослідили келію
ХVII ст., поховання в стінах та підлозі, а біля стародав-
нього входу зафіксували ділянку, підлога та стіни якої
були обмазані глиною та обпалені [21, с. 1–37].
1992 р. археологічні дослідження проводилися як в
Антонієвих печерах, так і на прилеглий до них тери-
торії. Було розкопано та підготовлено до відновлення
первісний вихід з Нижнього ярусу. На західній терасі
у гирлі Іллінського яру знайшли та частково досліди-
ли залишки дерев’яної житлової споруди другої поло-
вини XVII – початку XVIII ст., а на північ від неї – вхід
до печер, муровану стіну біля нього та залишки гале-
реї, яка з’єднувала протилежні схили яру. Наступного
року дослідили залишки цегляної пізньосередньовіч-
ної каплиці, яка оформлювала вхід до підземелля, що
отримало назву «Новоантонієва печера», а поруч з нею
– напівзруйнований підземний хід, який закінчувався
стінкою з жолобчатої цегли [24, с. 1–87].
Протягом 1993–1994 рр. були виявлені та дослідже-
ні залишки плінфовипалювальної печі XII ст. на пів-
денний захід від Іллінської церкви, також культурний
шар XII–XIV ст. на прилеглий до неї території, завер-
шені розкопки каплиці біля входу до «Новоантонієвої
печери». У Нижньому ярусі Антонієвих печер вивчалися
два поховання XVIII ст. [25, с. 1–39; 26, с. 1–89]. Наступ-
ні три роки роботи проводилися на східній терасі яру. У
1995 р. на північний захід від Іллінської церкви прово-
дилися дослідження так званої «Печери Іова» – штучної
підземної споруди, згодом перетвореної на костницю,
та дерев’яної келії біля неї. Зафіксовані на стінах пе-
чери графіті та численний речовий матеріал вказують
на давньоруське походження пам’ятки. У 1996–1997 рр.
з південного боку від даного підземелля була знайде-
но та обстежено ще дві давньоруські підземні споруди
– «Печеру схимника» та «Печерну церкву». Крім того
здійснювалися розкопки обрушеної келії відлюдника
над вівтарем церкви Миколи Святоші та залишків ще
однієї плінфовипалювальної печі неподалік від попе-
редньої [27, с. 1–112; 28, с. 1–69; 29, с. 1–38 ].
У 1998 р. проводилися дослідження поховальних ка-
мер у Нижньому ярусі Антонієвих печер та парафіяльно-
го кладовища на північ від Іллінської церкви. У 1999 р.
на західному схилі Іллінського яру було зафіксовано
давньоруський культурний шар, а у 2000 р. продовже-
но дослідження залишків галереї, яка з’єднувала східну
і західну садиби монастиря. Тоді ж було знайдено та ча-
стково досліджено залишки давньоруської житлової спо-
руди біля Іллінської церкви та валу і рову біля курган-
ного некрополя на вершині Болдиної гори [30, с. 1–104;
31, с. 1–106; 32, с. 1–116].
Під час розкопок 2001 р., на терасі з західного боку
яру, де у 1992 р. зафіксували залишки пізньосередньо-
вічної будівлі кінця XVII – початку XVIII ст., досліджу-
вався комплекс житлових та виробничих споруд, який
складався з великого дерев’яного будинку, обладнаного
опалювальними печами, та виробничих і господарських
приміщень, до складу яких входили п’ять печей для від-
ливки літер. Речовий археологічний матеріал був пред-
ставлений уламками кліше з книжковими гравюрами,
на яких містяться зображення образу Іллінської Божої
Матері, та фігур св. Миколая та Іоанна Богослова, личи-
ною, виготовленою зі зламаного кліше, залізним різцем,
керамічним соплом, ножицями, дерев’яним гвинтом від
друкарського пресу, металевими шлаками, а також злив-
ками свинця та олова, які використовувалися в процесі
виготовлення гарту – металевого сплаву, з якого відли-
вали літери. Набір посуду складається з розписної фля-
ги, скляних посудин, олов’яного штофу, прикрашеного
гравірованими зображеннями чоловічих та жіночих по-
статей і рослинного орнаменту. Крім того була зібрана
колекція пічних кахлів різноманітної форми та орна-
ментації. Таким чином археологічні дослідження дали
підстави зробити висновок, що наприкінці XVII – на
початку XVIII ст. даний будинок було використано для
розміщення друкарні, перенесеної Лазарем Баранови-
чем з Новгорода-Сіверського до Чернігова [33, с. 1–11].
У 2002 р. біля входу до «Новоантонієвої» печери було
знайдене підземелля ХІІ–ХІІІ ст., яке являло собою ке-
лію ченця-відлюдника з місцем для його поховання.
2004 р. у яру з західного боку Іллінської церкви зафіксо-
вано культурний шар із залишками двох давньоруських
житлових споруд та однієї господарчої будівлі XVII ст., а
також ложе зниклого струмка, який протікав у давнину
по дну Іллінського яру [34, с. 1–68; 35, с. 1–110].
2006 року роботи здійснювалися в гирлі яру на півден-
ний захід від Іллінської церкви. Були досліджені культур-
ні нашарування XII–XIII ст. та пізнього середньовіччя,
господарча яма XVII–XVIII ст., господарча яма та жит-
лова споруда XIII ст., виявлені рештки дерев’яної огоро-
жі кінця XVII–XVIII ст. [36, с. 1–56].
У 2010–2011 рр. досліджувалися залишки мурованих
опор мосту, перекинутого у XVII–XVIII ст. через яр. Були
розкопані залишки цегляних опор, рештки глинобитної
печі з основою зі шматків плінфи, ложе струмка на дні
яру та простежено динаміку формування схилу яру. Між
східними опорами в давньоруських нашаруваннях до-
сліджено 6 християнських поховань. Тоді ж проводило-
ся обстеження Аліпієвих печер [37, с. 1–134; 38, с. 1–79].
Додаткові дослідження типографського комплексу
здійснювалися у 2012 р., а у 2014 р. – Нижнього ярусу
Антонієвих печер [39, с. 1–46; 40, с. 297–300].
Таким чином в результаті археологічних досліджень
на території Чернігівського Іллінського монастиря, про-
ведених науковцями Національного архітектурно-істо-
ричного заповідника «Чернігів стародавній», було до-
ведено, що за давньоруської доби на Болдиних горах, з
обох боків яру, у гирлі якого збереглася Іллінська церква
ISSN 2218-4805
39
поч. XI ст., існував монастирський комплекс, до складу
якого входила значна кількість печерних споруд та на-
земних будівель. Після захоплення Чернігова монго-
ло-татарами у 1239 р., він довгий час перебував в стані
занепаду, а після відновлення у 1649 р. поступово пере-
творився на потужний духовний, культурний та еконо-
мічний центр величезного регіону. Вивчення виявле-
них під час розкопок археологічних пам’яток дозволило
встановити місце розташування, призначення, зовніш-
ній вигляд та взаємний зв’язок окремих монастирських
споруд різних часів і таким чином здійснити науково об-
ґрунтовану історичну реконструкцію монастиря віднос-
но двох найбільш важливих періодів його історії.
ПОСИЛАННЯ
1. Ипатьевская летопись // Полное собрание русских летопи-
сей. М.; Л., 1962. – Т. 2. – Стб. 185.
2. Літопис Руський. – К., 1989. – 590 с.
3. Полное собрание русских летописей. В 43 т. Т. 38. Радзиви-
ловская летопись. – Ленинград : «Наука», 1989. – 177 с.
4. Святитель Дмитрий Ростовский. Руно Орошенное. – СПб.:
Мир, 2003. – 232 с.
5. Шафонский А. Черниговского наместничества топографи-
ческое описание с кратким географическим и историческим опи-
санием Малыя России, из частей коей оное наместничество со-
ставлено. – К., 1851. – 672 с.
6. Маркевич Н. Чернигов. Историческое и статистическое опи-
сание Чернигова. – Чернигов, 1852. – 177 с.
7. Марков. О достопамятностях Чернигова. – Чернигов., 1882.
– 47 с.
8. Котляров С. Город Чернигов // Черниговские губернские ве-
домости. 1851. – № 26. – Прибавления.
9. Исаенко М. Пещеры близ Ильинской церкви в Чернигове
// Черниговские губернские ведомости. – 1860. – № 39. – Неофи-
циальная часть.
10. Филарет (Гумилевский). Ильинский монастырь // Истори-
ко-статистическое описание Черниговской епархии. – Чернигов,
1873. – Т. 2. – С. 40.
11. Тищинский А. Пещеры при церкви св. Ильи в Чернигове.
– Черниговские губернские ведомости. – 1887. – № 59. – Неофи-
циальная часть.
12. Стефановский Т. Реставрация древней Ильинской церкви
города Чернигова в 1890 году // Черниговские епархиальные изве-
стия. – 1890. – № 21. – Неофициальная часть.
13. Стефановский Т. О древних пещерах, находящихся в Бол-
диной горе, при Ильинской г. Чернигова церкви, близ Троицко-
го монастыря // Черниговские епархиальные известия. – 1892. –
№ 7–8. – Неофициальная часть.
14. Кузнецов Г.А. Отчет спелео-археологической секции про-
водившей противоаварийные роботы и археологические иссле-
дования Антониевых пещер в г. Чернигове в период с марта 1972
по март 1973 гг. – Чернигов, 1973. – 68 с. ЧГАИЗ ДФ-453 КП-630.
15. Карнабед А.А. Отчет об охранных архитектурно-археоло-
гических исследованиях в 1977–1978 гг. – Чернигов, 1979. – 27 с.
ЧГАИЗ ДФ-435. КН-576.
16. Карнабед А.А. Отчет об охранных архитектурно-архео-
логических исследованиях на территории охранной зоны запо-
ведника в 1979 г. – Чернигов, 1980. – 17 с. ЧГАИЗ ДФ-86, КП-436.
17. Кузнецов Г.А. Отчет о работе черниговского городского от-
ряда ЧАЭ за полевой сезон 1983 г. – Чернигов, 1984. – 66 с. – ЧГАИЗ
КП-2-629 Д-1-452.
18. Кузнецов Г.А. Отчет черниговской городской спелео-архе-
ологической секции по разведкам и охранным исследованиям в
1984 г. – Чернигов, 1985. – 63 с. – ЧДАІЗ ДФ-610 КН-681.
19. Кузнецов Г.А. Научный отчет Черниговского городского от-
ряда ЧАЭ по итогам исследований в г. Чернигове в 1985 г. – Чер-
нигов, 1986. – 82 с. – ЧДАІЗ ДФ-617 КН- 731.
20. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній» ДФ–638, КП–957. Руденок В.Я., Кузнецов Г.А.
Отчет об охранных археологических исследованиях Троицкого
Ильинского пещерного монастырского комплекса в г. Черниго-
ве в 1987 г. – Чернигов, 1988. – 90 с.
21. Національний архітектурно-історичний заповідник «Черні-
гів стародавній» ДФ–625, КП-829 Руденок В.Я. Отчет об охранных
археологических исследованиях в Антониевых пещерах Троицко-
го Ильинского монастиря в г. Чернигове в мае–декабре 1988 г. –
Чернигов, 1989 г. – 37 с.
22. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній», Дф-637, КП-956, Руденок В.Я. Отчет об охран-
ных археологических исследованиях в Антониевых пещерах
Троицкого Ильинского монастыря в Чернигове в 1989 г. – Чер-
нигов, 1990. – 50 с.
23. Національний архітектурно-історичний заповідник «Черні-
гів стародавній», ДФ-635, КП-1950, Руденок В.Я. Отчет об охранных
археологических исследованиях в Антониевых пещерах Черниговс-
кого Ильинского монастиря в 1990 году. – Чернигов, 1991. – 20 с.
24. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній» ДФ-638, КП-826. Руденок В.Я., Кузнецов Г.А.
Отчет об охранных археологических исследованиях в Антоние-
вих пещерах Троицкого Ильинского монастыря в Чернигове и на
прилегающей территории в 1992 году. – Чернигов, 1993. – 87 с.
25. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній» ДФ-644, КН-1258. Руденок В.Я., Новик Т.Г. От-
чет об охранных археологических исследованиях в Новоанто-
ниевых пещерах Троицкого Ильинского монастыря в г. Чернигове
и на прилегающей территории в 1993 г. – Чернигов, 1994. – 39 с.
26. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній» ДФ-645, КН-1259. Руденок В.Я., Новик Т.Г. От-
чет об охранных археологических исследованиях на территории
Троицкого Ильинского монастыря в Чернигове в 1994 г. – Чер-
нигов, 1995.–89 с.
27. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів
стародавній», Дф-646, КП-1260, Руденок В.Я., Новик Т.Г. Отчет об
охранных археологических исследованиях на территории Ильин-
ского монастыря в Чернигове в 1995 г. – Чернигов, 1996. – 112 с.
28. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній», ДФ-652, КН-1464. Руденок В., Семенюк Н., Ва-
силенко А. Отчет об охранных археологических исследованиях на
территории Ильинского монастыря в Чернигове в 1996 г. – Чер-
нигов, 1997. – с. 69.
29. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній» ДФ-657, КН-1519. Руденок В.Я. Отчет об охран-
ных археологических исследованиях на территории Ильинского
монастыря в г. Чернигове в 1997 г. – Чернигов, 1998. – 38 с.
30. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній» ДФ-1035, КН-1579. Руденок В.Я., Новик Т.Г. От-
чет об охранных археологических исследованиях на территории
Троицкого Ильинского монастыря в Чернигове в 1998 году. – Чер-
нигов, 1999. – 104 с.
31. НА ІА НАН України, ф. е. 1999. Руденок В.Я. Отчет об архе-
ологических исследованиях на территории Троицкого Ильинско-
го монастыря в г. Чернигове Черниговской области в 1999 году. –
Чернигов, 2000. – 106 с.
32. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній» ДФ-1043, КН-1654. Руденок В.Я. Отчет об охран-
ных археологических исследованиях на территории Троицкого
Ильинского монастыря в г. Чернигове в 2000 году. – Чернигов,
2001 – 126 с.
33. НА ІА НАН України, ф. е. 2001. Руденок В.Я. Отчет об архе-
ологических исследованиях на территории бывшего Ильинского
монастыря в городе Чернигове в 2001 г. – Чернигов, 2002. – С. 1–11.
34. НА ІА НАН України, ф. е. 2002. Руденок В.Я., Семенюк Н.В.,
Василенко А.А. Отчет об охранных археологических исследова-
ниях на территории Ильинского монастиря в 2002 г. – Черни-
гов, 2003. – 68 с.
35. НА ІА НАН України, ф. е. 2004. Руденок В.Я., Семенюк Н.В.,
Василенко А.А. Отчет об археологических исследованиях на тер-
ритории Ильинского монастыря в г. Чернигове в 2004 г. – Черни-
гов. 2005. – 110 с.
36. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній», ДФ-1049, КН-1716. Руденок В.Я. Звіт про архе-
ологічні дослідження на території колишнього Іллінського монас-
тиря в м. Чернігові в 2006 році. – Чернігів, 2009. – 56 с.
37. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній», ДФ-1052, КН-1756. Руденок В.Я., Новик Т.Г., Со-
лобай П.В., Василенко А.А., Дем’яненко Д.Р. Звіт про наукові ар-
хеологічні дослідження Троїцького Іллінського комплексу в зоні
розташування Антонієвих печер і «Печери Аліпія» у м. Чернігові
у 2010 році. – Чернігів, 2011. – 134 с.
38. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній», ДФ-1064, КН-1802. Руденок В.Я., Новик Т.Г.
Звіт про наукові археологічні дослідження на території Черні-
гівського Троїцького Іллінського монастиря у 2011 році. – Чер-
нігів, 2012. – 79 с.
39. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чер-
нігів стародавній» ДФ-1223, КН-1843, В.Я. Руденок, Т.Г. Новик. Звіт
про наукові археологічні дослідження на території колишнього
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
40
Іллінського монастиря у Чернігові у 2012 р. – Чернігів, 2013. – 46 с.
40. Новик Т., Руденок В., Солобай П. Нові дослідження ниж-
нього ярусу Антонієвих печер в Чернігові у 2014 р. // Покликан-
ня – археологія. Матеріали Других Самоквасівських читань, при-
свячених 80-річчю О.В. Шекуна. – Чернігів. 2015. – С. 297–300.
Руденок В.Я., Василенко А.А. Черниговский Ильинский
монастирь по результатам археологических исследований
В статье рассматриваются результаты археоло-
гических исследований на територии Ильинского мо-
настиря в Чернигове.
Ключевые слова: Ильинский монастир, Антониевы
пещеры, археологические исследования.
Rudenok V.Ya., Vasylenko A.A. Chernihiv Monastery of
St. Elias according to the results of archeological researches
The article is devoted to the results of archeological
researches on the territory of Chernihiv Monastery of St. Elias.
Key words: Monastery of St. Elias, St. Anthony’s Caves,
archeological researches.
26.02.2018 р.j
УДК 902(477):(303.4)(1-75.3)
І.О. Старенький
ОХОРОННІ АРХЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
НА ТЕРИТОРІЇ ЗАПОВІДНИКІВ
(НА ПРИКЛАДІ КАМ’ЯНЦЯ-ПОДІЛЬСЬКОГО)
У статті розповідається про значення охоронних
археологічних досліджень на території заповідників.
Як приклад наводяться археологічні дослідження на те-
риторії Національного історико-архітектурного запо-
відника «Кам’янець», їх значення для дослідження істо-
рії та історико-культурної спадщини міста, тих тем,
які не були зафіксовані в писемних джерелах.
Ключові слова: охоронні археологічні дослідження, ар-
хеологічна експедиція, археологічний матеріал, Кам’я-
нець-Подільський, НІАЗ «Кам’янець».
Важливою складовою пам’яткоохоронної роботи на те-
риторії міста є археологічні дослідження. Зазвичай вони
носять охоронний або рятівний характер. Розглянемо
охоронні археологічні дослідження на прикладі Кам’ян-
ця-Подільського на території Національного історико-ар-
хітектурного заповідника «Кам’янець».
Історична частина Кам’янця-Подільського зацікавила
дослідників ще у ХІХ ст. Проте довгий час пам’ятки ар-
хітектури використовувались виключно з практичною
метою, а дослідженню археологічних нашарувань уваги
взагалі не приділялось. Дещо покращилася ситуація на-
прикінці століття. 1890 року в місті на базі Подільського
єпархіального історико-статистичного комітету було за-
сновано Давньосховище, до фондів якого потрапляв під-
йомний археологічний матеріал. Перші невеликі архео-
логічні дослідження на території міста провів у 1901 р.
Ю. Сіцінський на вулиці Вірменській. Наприкінці 1920-х –
на початку 1930-х рр. невеликі археологічні розвідки про-
водилися Ю. Сіцінським та О. Неселовським на території
Карвасар, Старого замку та поруч з Кушнірською баштою.
На жаль, усі знахідки з цих об’єктів було втрачено у ХХ ст.
Далі протягом трьох десятиліть жодних робіт не прово-
дилося. У 1959–1969 рр. досліджувалась територія Старо-
го замку І. Винокуром, Є. Пламеницькою та С. Шкурком.
Зазначимо, що на сьогодні у фондах Кам’янець-Поділь-
ського державного історичного музею-заповідника ви-
явлено тільки матеріали з досліджень 1959 року; місце
знаходження археологічних знахідок з розкопок 1961–
1969 рр. залишається невідомим.
Важливим кроком для збереження історико-культур-
ної спадщини Кам’янця-Подільського стало створення 18
травня 1977 р. Державного історико-архітектурного запо-
відника «Кам’янець». Однак це не пожвавило археологіч-
ні дослідження. Переважно земляні роботи проводилися
без залучення археологів. Водночас у 1980-х рр. прове-
дено розкопки фундаментів знищених більшовиками у
1930-х рр. Вірменської Миколаївської та Іоанно-Предте-
ченської церков, а також на площі Польський ринок до-
сліджено залишки будинку давньоруського часу. Розкоп-
ками у 1990-х рр. займалася археологічна експедиція під
керівництвом Адріана Мандзія. У 2008 та 2010 роках роз-
копки на Північному бастіоні Старого замку проводила
співробітник Інституту археології НАН України Л. Вино-
гродська. У ході досліджень було виявлено матеріали три-
пільської культури трьох хронологічних періодів: етапу
ВІ борисівської групи, ВІ-ВІІ заліщицької групи та горди-
нештського типу фіналу етапу СІІ. Окрім того досліджено
потужні нашарування пізнього етапу чорноліської куль-
тури, середньовічні нашарування ХІІІ – початку XVI ст.
та пізнішого часу [6; 7].
Незважаючи на величезне значення описаних вище
археологічних досліджень, на жаль, вони були епізодич-
ними, не мали системності і не було можливості опера-
тивно їх провести під час різних земляних робіт на те-
риторії заповідника.
Переломним став 2012 р., коли в складі ДП НДЦ «ОАСУ»
«Подільська археологія» було створено постійно діючу
археологічну експедицію «Кам’янець», співробітниками
якої стали В. Мегей та П. Болтанюк, до яких пізніше при-
єднався автор статті.
Варто зазначити, що починаючи з 2012 р. всі земля-
ні роботи на території НІАЗ «Кам’янець» проводяться за
участі археологів, які представлять археологічну експе-
дицію в складі «Охоронної археологічної служби Украї-
ни» Інституту археології НАН України. При прокладанні
комунікацій або ж їх ремонту проводиться археологіч-
ний нагляд, а за необхідності – розкопки. Особливістю
Кам’янця-Подільського є те, що в ході Другої світової
війни, у 1941 і особливо у 1944 р., внаслідок авіабомбар-
дувань сильно постраждала історична частина міста. По-
шкоджені бомбами будинки, переважно, були розібрані
наприкінці 1940-х – на початку 1960-х рр. Тогочасна пар-
тійна верхівка міста вирішила, що значно простіше буде
розібрати пошкоджені архітектурні пам’ятки, розбити на
їх місці парк чи звести нову споруду, ніж реставрувати. У
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180697 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:11:53Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Руденок, В.Я. Василенко, А.А. 2021-10-15T18:51:03Z 2021-10-15T18:51:03Z 2018 Чернігівський Іллінський монастир за результатами археологічних досліджень / В.Я. Руденок, А.А. Василенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 37-40. — Бібліогр.: 40 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180697 94(477):902(726:2-523.6) У статті розглядаються результати археологічних досліджень на території Чернігівського Іллінського монастиря. В статье рассматриваются результаты археологических исследований на территории Ильинского монастиря в Чернигове. The article is devoted to the results of archeological
 researches on the territory of Chernihiv Monastery of St. Elias. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Чернігівський Іллінський монастир за результатами археологічних досліджень Черниговский Ильинский монастырь по результатам археологических исследований Chernihiv Monastery of St. Elias according to the results of archeological researches Article published earlier |
| spellingShingle | Чернігівський Іллінський монастир за результатами археологічних досліджень Руденок, В.Я. Василенко, А.А. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title | Чернігівський Іллінський монастир за результатами археологічних досліджень |
| title_alt | Черниговский Ильинский монастырь по результатам археологических исследований Chernihiv Monastery of St. Elias according to the results of archeological researches |
| title_full | Чернігівський Іллінський монастир за результатами археологічних досліджень |
| title_fullStr | Чернігівський Іллінський монастир за результатами археологічних досліджень |
| title_full_unstemmed | Чернігівський Іллінський монастир за результатами археологічних досліджень |
| title_short | Чернігівський Іллінський монастир за результатами археологічних досліджень |
| title_sort | чернігівський іллінський монастир за результатами археологічних досліджень |
| topic | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180697 |
| work_keys_str_mv | AT rudenokvâ černígívsʹkiiíllínsʹkiimonastirzarezulʹtatamiarheologíčnihdoslídženʹ AT vasilenkoaa černígívsʹkiiíllínsʹkiimonastirzarezulʹtatamiarheologíčnihdoslídženʹ AT rudenokvâ černigovskiiilʹinskiimonastyrʹporezulʹtatamarheologičeskihissledovanii AT vasilenkoaa černigovskiiilʹinskiimonastyrʹporezulʹtatamarheologičeskihissledovanii AT rudenokvâ chernihivmonasteryofsteliasaccordingtotheresultsofarcheologicalresearches AT vasilenkoaa chernihivmonasteryofsteliasaccordingtotheresultsofarcheologicalresearches |