Храми села Некрасового
Стаття присвячена історії православних храмів села Некрасове Глухівського району Сумської області. На основі археологічних, писемних, картографічних та етнографічних джерел подана історія виникнення та розвитку сакральних споруд і окремих моментів церковного життя села протягом XVII–ХХ ст. Стать...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180702 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Храми села Некрасового / Ю.О. Коваленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 56-60. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180702 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Коваленко, Ю.О. 2021-10-15T18:52:01Z 2021-10-15T18:52:01Z 2018 Храми села Некрасового / Ю.О. Коваленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 56-60. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180702 94(477): 726:2–523.4 Стаття присвячена історії православних храмів села Некрасове Глухівського району Сумської області. На основі археологічних, писемних, картографічних та етнографічних джерел подана історія виникнення та розвитку сакральних споруд і окремих моментів церковного життя села протягом XVII–ХХ ст. Статья посвящена истории православных храмов села Некрасово Глуховского района Сумской области. На основе археологических, письменных, картографических и этнографических источников представлена история возникновения и развития сакральных сооружений и отдельных моментов церковной жизни села на протяжении XVII–XX вв. The article is devoted to the history of Orthodox churches in the village of Nekrasovo in the Hlukhiv district of the Sumy region. On the basis of archaeological, written, cartographic and ethnographic sources, the history of the emergence and development of church buildings and individual moments of the church life of the village during the 17th-20th centuries is presented. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Храми села Некрасового Храмы села Некрасово Сhurches of Nekrasovo village Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Храми села Некрасового |
| spellingShingle |
Храми села Некрасового Коваленко, Ю.О. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title_short |
Храми села Некрасового |
| title_full |
Храми села Некрасового |
| title_fullStr |
Храми села Некрасового |
| title_full_unstemmed |
Храми села Некрасового |
| title_sort |
храми села некрасового |
| author |
Коваленко, Ю.О. |
| author_facet |
Коваленко, Ю.О. |
| topic |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Храмы села Некрасово Сhurches of Nekrasovo village |
| description |
Стаття присвячена історії православних храмів
села Некрасове Глухівського району Сумської області.
На основі археологічних, писемних, картографічних та
етнографічних джерел подана історія виникнення та
розвитку сакральних споруд і окремих моментів церковного життя села протягом XVII–ХХ ст.
Статья посвящена истории православных храмов
села Некрасово Глуховского района Сумской области.
На основе археологических, письменных, картографических и этнографических источников представлена
история возникновения и развития сакральных сооружений и отдельных моментов церковной жизни села на
протяжении XVII–XX вв.
The article is devoted to the history of Orthodox churches
in the village of Nekrasovo in the Hlukhiv district of the Sumy
region. On the basis of archaeological, written, cartographic
and ethnographic sources, the history of the emergence and
development of church buildings and individual moments of
the church life of the village during the 17th-20th centuries
is presented.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180702 |
| citation_txt |
Храми села Некрасового / Ю.О. Коваленко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 56-60. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kovalenkoûo hramiselanekrasovogo AT kovalenkoûo hramyselanekrasovo AT kovalenkoûo shurchesofnekrasovovillage |
| first_indexed |
2025-11-26T12:00:54Z |
| last_indexed |
2025-11-26T12:00:54Z |
| _version_ |
1850620669271736320 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
56
ССЫЛКИ
1.Минея.– Июль.– Ч. III.– М.,–2006.– 450 с.
2. Российский государственный архив давних актов, ф. 1209,
оп. 1, д. 310553, 824 л. Путивльская переписная книга за 1678 год.
3. Логвин Г. Н.Чернигов, Новгород-Северский, Глухов, Путивль.
– М.:Искусство.– 1965.–252 с.
4. Российский государственный исторический архив, ф. 796,
оп. 36, д. 364005, 12 л. Дело о пожаловании Киево-Печерской Лавре
ружной Великорецкой церкви в Путивле, 1755 г.
5. Вечерський В.В. Актуальнi науково-методичнi проблеми
регенерацiї та музеєфiкацiї «Городка» в Путивлi // Путивльский
краєзнавчий збiрник. – Вип. 3. – Суми: Унiверситетська книга,
2007. – 288 с.
6. Павел Алеппский (архидиакон). Путешествие антиохийско-
го патриарха Макария в Россию в половине XVII века. Описан-
ное его сыном архидиаконом Павлом Алеппским (По рукописи
Московского Главного Архива Министерства Иностранных Дел)
/ Пер. с араб. Г.А. Муркоса – М.: Общество сохранения литератур-
ного наследия, 2012. – 3-е изд. – 728 с.: ил.
7. Российский государственный военно-исторический архив,
ф. 418, оп. 1, д. 487, 1 л. План города Путивля. 1782 г.
8. Вечерський В.В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лі-
вобережної України: виявлення, дослідження, фіксація. – К.: Ви-
давничий дім А.С.С, 2005. – 588 с.: іл.
9. Пономаренко П.В. Очерки истории Путивльского края. – Пу-
тивль, – 2014. – 388 с.
10. Левитский И. И., свящ. Монастыри и церкви (существую-
щие и упразднённые) и святыни г. Путивля // Курские епархиаль-
ные ведомости, – 1900 – № 35.
11. Левитский И.И., свящ. Город Путивль. – М., 1905. – 54 с.
12. Государственный архив Сумской области (далее – ГАСО),
ф. П-460, оп 1, д. 188, 52 л. Материалы секретной комиссии по
изъятию церковных ценностей (Путивльский уезд). 10 апреля
1922 – 12 июня 1922.
13. Епископ Серафим (Кокотов). Материалы Википедии – сво-
бодной энциклопедии. –[Электронный ресурс]. – Режим доступа:
https://ru.wikipedia.org/wiki/Серафим_(Кокотов).
14. ГАСО, ф. Р-7641, оп. 2, Арх. № 449, д. 36345. Дело по обви-
нению Ильинского Семена Ивановича.
15. ГАСО, ф. Р-2196, оп. 12, д. 14. Решения Облисполкома об
удовлетворении и отклонении ходатайств религиозных общин
о предоставлении помещений для церквей и молитвенных до-
мов. 4 февраля 1948 – 8 октября 1948.
Чурочкін О.А., прот. Церква Миколи Великоріцького
у Путивлі
Стаття присвячена унікальній пам’ятці народної
архітектури XVIII століття – церкві Миколи Велико-
ріцького у Путивлі. У науковий обіг вводяться архівні
матеріали, що раніше не публікувалися, які розкрива-
ють деякі факти історії храму XVIII–ХХ ст., зроблена
спроба розібратися в плутанині з назвами пам’ятника.
Ключові слова: церква Миколи Великоріцького, Путивль.
Churochkin A.A., prot. The church of Nikolai Veliko-
retsky in Putivl
The article is dedicated to the unique monument of folk
architecture of the XVIII century - the church of Nikolai
Velikoretsky in Putivl. The archival materials that were
previously unpublished, revealing some facts of the history
of the 18th-20th century church, are introduced into the
scientifi c circulation, an attempt to understand the confusion
with the names of the monument is made.
Key words: church of Nikolai Velikoretsky, Putivl.
01.03.2018 г.j
УДК 94(477): 726:2–523.4
Ю.О. Коваленко
ХРАМИ СЕЛА НЕКРАСОВОГО
Стаття присвячена історії православних храмів
села Некрасове Глухівського району Сумської області.
На основі археологічних, писемних, картографічних та
етнографічних джерел подана історія виникнення та
розвитку сакральних споруд і окремих моментів цер-
ковного життя села протягом XVII–ХХ ст.
Ключові слова: восьмерик, притвор, клірос, барабан.
Село Некрасове Глухівського району Сумської області у
пізньому середньовіччі входило до складу Чернігово-Сі-
верських земель. Вперше воно згадується у документах
кінця XVI ст. Серед старовинних рукописів, що зберіга-
ються у фондах Державного історико-культурного запо-
відника у м. Путивлі, є документ, датований 1617-м роком.
Першим, хто вдався до історичного опису Некрасового,
був архієпископ чернігівський Філарет (Гумілевський).
Саме він зробив і опис цінних стародруків, що зберіга-
лися у некрасівській церкві [1, с. 295–296]. Пізніше кри-
тичному аналізу уривок з роботи архієпископа Філарета,
де безпосередньо згадується Некрасове, піддав О. Лаза-
ревський [2, с. 475]. Автором статті частково розглядала-
ся тема церковної топографії Некрасового, але повного
аналізу історії храмів села не проводилось [3, с. 82–84].
Перша офіційна згадка про церкву у селі Некрасове від-
носиться до періоду Національно-визвольної війни україн-
ського народу. У переліку українських міст, що склали при-
сягу на вірність московському цареві у 1654 р., значиться
кілька ратушних сіл, серед яких знаходимо і Некрасове: «…
Да село Некрасова. В том селе поставлена церков древеная
во имя Покрова пресвятыя Богородицы; у тое церкви слу-
жащей поп Федор» [4, с. 830]. Отже, перша відома некрасів-
ська церква була дерев’яною і носила назву Покровської.
Місце, де вона знаходилася, невідомо. Про існування хра-
мів у Некрасовому до зазначеної дати можна тільки здо-
гадуватися. Так, в урочищі Некрасов, де первісно розташо-
вувалося селище у XIII–XVIІ ст., трапляються фрагменти
плінфи, що не виключає можливості існування тут храму
в часи Великого князівства Литовського. Саме цим періо-
дом датується ряд археологічних матеріалів, виявлених в
урочищі. У місцевих жителів існує легенда, що, начебто,
тут стояла церква, яка провалилася у безодню.
У календарі Чернігівської єпархії за 1891 р. є відомості
про існування церкви в селі Некрасове Чернігівської гу-
бернії Глухівського повіту, і що збудована вона була 1795 р.
на честь Покрови Пресвятої Богородиці [3, с. 82]. Розташо-
вувалась дерев’яна одноверха церква на підвищенні, на
правому березі річки Есмані. Автор проекту невідомий.
Зберігся запис про кількість прихожан некрасівської
Покровської церкви: за 1770 р. – 578 чоловіків та 567 жі-
нок; 1790 р. – 532 чоловіка, 560 жінок; 1810 р. – 454 чоло-
віка, 499 жінок; 1830 р. – 620 чоловіків, 659 жінок; 1850 р. –
532 чоловіка 637 жінок; 1860 р. – 550 чоловіків, 625 жінок.
З особливо цінних предметів сакрального призначення в
ISSN 2218-4805
57
храмі зберігались старовинні кни-
ги, зокрема, служебник 1637 р. ви-
дання, Євангеліє 1663 р. та требник
1681 р. видання [1, с. 297].
У пам’ятній книзі Чернігівської
губернії за 1878 р. згадується не-
красівський священик Г. Голобут-
ський [5, с. 55]. На 1891 р. в Не-
красівській Покровській церкві
священиком був Іван Григорович
Крачковський, псаломщиком –
Олександр Себастьянович Кільді-
євський [6, с. 266].
Згідно «Метрики для получения
верных сведений о древне-право-
славных храмах Божиих, зданиях и
художественных предметах» та фо-
тографії (Рис. 1), що збереглись в ар-
хіві Інституту історії матеріальної
культури РАН у м. Санкт-Петербурзі,
було зроблено опис дерев’яної По-
кровської церкви села Некрасового.
Церква була хрещата в плані,
збудована з дерев’яного брусу й
обшальована тесом горизонталь-
но. Всі зруби квадратові у плані.
Центральна частина підвищена.
Перший ярус квадратовий у плані,
з двозаломним дахом. Два верхні
яруси – восьмерики. Останній, тре-
тій ярус, увінчаний кулею з заліз-
ним восьмикінечним хрестом. Ви-
сота церкви становила 25 аршинів, довжина – 25 аршинів,
ширина – 23 аршини. Інтер’єр, вірогідно, був гарно освіт-
лений завдяки тому, що у верхній частині центрального
зрубу знаходилось вісім вікон і по чотири вікна у кожно-
му з бічних зрубів. Дверей троє –із західної, південної та
північної сторін. Всі двері дерев’яні, оббиті листовим за-
лізом. Дах церкви також покритий листовим залізом. Вну-
трішнє убранство храму описане доволі стисло. Притворів
два – південний і північний. Західний притвор влашто-
ваний у вигляді палати. Підлога у храмі дерев’яна. Кліро-
сів церква не мала. Іконостас дерев’яний, в ньому цінних
ікон старовинного письма не відмічено. Споруджено іко-
ностас у 1838 р. коштом Тимофія Петровича Магеровсько-
го. У 1894 р. іконостас зазнав реконструкції [7,арк. 8–21].
П.Я. Литвинова-Бартош у своїй роботі «Очерки из жи-
зни старосветских помещиков», опублікованій у «Київ-
ській старовині» у 1904 р., згадувала про некрасівську
церкву: «Будынки пана Луки Андреевича Борзаковско-
го стояли на пригорке, по правой стороне р. Эсмани, де-
лившей село на две части: Некрасов – по правой стороне
речки и Мазуровку по левому берегу ее. Будынки были
крыты гонтом, имели стеклянные окна из двух подъем-
ных половинок: верхней и нижней, как устраивались тог-
да окна во всех панских домах. При доме был небольшой
сад, просторный, поросший травой двор, весь окружен-
ный хозяйственными постройками, крытыми соломой.
Ворота из панского двора выходили на проезжую улицу,
по которой от ворот направо, возле самого двора, стояла
деревянная церковь во имя Покрова Пресвятой Богоро-
дицы…». Опис відноситься до першої половини XIX ст. У
цьому ж нарисі знаходимо інформацію про те, що у трав-
ні місяці 1814 р. помер некрасівський поміщик Лука Ан-
дрійович Борзаківський, який був похований на цвинта-
рі при Покровській церкві [8, с. 176–177].
Відтоді, як у 1904 р. була збудована кам’яна Покров-
ська церква на новому місці, постало питання про долю
старого дерев’яного храму, служба в якому вже не велась.
На початку 1911 р. парафіяни на чолі з церковним старо-
стою звернулись до Чернігівської духовної консисторії з
проханням дозволити їм розібрати недіючу церкву. Кон-
систорія по інстанції звернулась до Імператорської Ар-
хеологічної комісії, яка на той час контролювала всі пи-
тання по знесенню, реконструкції або іншим роботам, що
могли проводитись на будь-яких історичних об’єктах, у
тому числі церквах. Відповідь на перший лист некрасів-
ської церковної громади була категоричною – Комісія
Рис. 1. Дерев’яна Покровська церква у с. Некрасове (1795 р.). Фото поч. ХХ ст.
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
58
прохання не задовольнила. Натомість у листі, надіслано-
му до консисторії, вимагалось дослідити Покровську цер-
кву і докласти всіх зусиль для її ремонту та збереження, а
якщо це неможливо, то розібрати її і перенести на інше
місце зі збереженням первісного вигляду. Також вимага-
лось надіслати знімки іконостаса старої церкви, архітек-
турних планів та розрізів, зробити докладний опис хра-
му за наданим стандартним бланком метрики. Оскільки
до листа парафіян додавалась фотографія Покровської
церкви для ознайомлення Археологічної комісії з її ста-
ном, за наявним зображенням було зроблено зауважен-
ня з вимогою провести ремонт та вставити вікна, які, як
видно на фото, були вибиті. Іншого листа парафією було
направлено у вересні 1911 р. В ньому повідомлялось про
неможливість вишукати кошти на утримання старої де-
рев’яної церкви. По-перше, на той час пройшло тільки
п’ять років після закінчення будівництва нової кам’яної
Покровської церкви та розпочато будівництво дзвіниці;
по-друге, потрібні були кошти на будівництво квартири
для священика та огорожі навколо парафіяльного кладо-
вища. Парафія не мала фінансів на утримання у належно-
му стані старої Покровської церкви. У наступному листі
зазначалось, що її плани та розрізи не збереглися, а іко-
ностас, перенесений до нової мурованої церкви, зазнав
суттєвих змін і втратив свій попередній вигляд внаслідок
пристосування під інтер’єри нового храму [7, арк. 1–6].
Останній лист до консисторії датований 1912 роком. Віро-
гідно саме цього року і було розібрано дерев’яну Покровську
церкву у селі Некрасовому. Залишки церковного цвинтаря
згадуються ще у 20-х роках XX ст. За твердженням жителів
села ще й зараз залишилось декілька старих будинків, які
були збудовані з колод старовинної некрасівської церкви.
Наразі на тому місці по вул. Пушкіна де стояла Покровська
церква, знаходиться приватна садиба А. Черненка.
Покровська кам’яна церква у Некрасовому
збудована у 1904 р. коштом парафіян (Рис. 2).
Вона мала три притвори, була однопрестоль-
ною з тимчасовою дзвіницею на 8-ми де-
рев’яних стовпах. Автор проекту невідомий.
На момент побудови у власності церкви
знаходились будинок (1868 р.), стара дерев’я-
на церква, нова дерев’яна сторожка, вкрита
залізом, та дерев’яна каплиця на кладовищі.
Старий будинок священика був непридат-
ний для житла, натомість псаломщик жив
у новому будинку. У храмі зберігалися ко-
пії метричних книг з 1780 р. та сповідаль-
ні розписи з 1805 р.
За даними 1911 р. обсяг фінансових над-
ходжень церкви становив 196 рублів ка-
зенних грошей і 140 рублів доходів. Також
церква мала 1 десятину 66 кв. саж. садиб-
ної землі, 33 десятини орної та 3 десятини
сінокісної землі. Зі всієї кількості тільки 8
десятин орної землі приносили прибуток у
середньому 120 руб. на рік. При парафії була школа. Старо-
ста церкви – козак Яків Терентійович Кириченко, свяще-
ник – Петро Михайлович Балаба, 40 років, закінчив Черні-
гівську духовну семінарію у 1893 р. З дружиною, Румалією
Аркадіївною, 1874 р. н., мали дітей: Леонід 1898 р. н., Ан-
геліна 1902 р. н., Владислав 1904 р. н., Римма 1908 р. н. [9,
арк. 89–105].
Парафія некрасівської
Покровської церкви станом на 1912 р.
будинків чоловіків жінок
Духівн. 2 7 4
Дворян 4 7 11
Міщан - 6 6
Селян 81 326 354
Козаків 126 526 498
Всього: 213 872 873
У 1911 р.чернігівським єпархіальним архітектором
П. Макуловським (?) до духовної консисторії був нада-
ний проект кам’яної дзвіниці, яку планувалось збудува-
ти при некрасівській Покровській церкві під його нагля-
дом (Рис. 3). Спроектована дзвіниця мала точно такий же
вигляд, як збудована при храмі Святої Трійці за наглядом
того ж таки Макуловського у повітовому містечку Город-
ні Чернігівської губ. (Рис. 4). Згідно плану та пояснюваль-
ної записки до нього, дзвіниця повинна була мати три
яруси: «Вес обрешетки стропил и кровельного железа
крыши 600 пуд. Вес стен 3-го яруса колокольни с куполь-
ным сводом 10.040 пуд. Вес стен 2-го яруса колокольни
18.560 пуд. Вес стен 1-го яруса 51.350 пуд. Вес фундамен-
та, заложенного на 1,5 саж. глубины, 30.40 пуд. Общий вес
колокольни – 110790 пуд. Площадь подошвы фундамен-
та – 20,16 кв. саж.». Дзвіницю планувалося збудувати як
Рис. 2. Кам’яна Покровська церква у с. Некрасове (1904 р.) Фото 2015 р.
ISSN 2218-4805
59
окрему споруду (Рис. 5), але проект так і не був утілений
у життя. Дзвіницю звели, але конструктивно вона відріз-
нялася від запропонованої і була влаштована у західній
частині церкви перед бабинцем.
Після жовтневого перевороту 1917 р. служба у некра-
сівській Покровській церкві деякий час продовжувалася.
На початку 30-х років ХХ ст. дзвіницю розібрали на цеглу.
У 1935 р. церкву закрили. З 1939 р. у її приміщенні розмі-
стився сільський клуб, при якому діяв драмгурток та хор.
Хрест з церковної бані зняли, замінивши червоною зір-
кою. На місці вівтаря було влаштовано сцену. По суботах
у клубі проводилися танці.
На початку Другої світової війни, коли бойові дії роз-
горнулися на території Глухівщини, у церкві розмістили
поранених червоноармійців. Відкрили церкву для про-
ведення Служби Божої під час німецької окупації. Після
відступу німецької армії з території Глухівщини церква
знову була закрита. Вона відновила свою роботу тільки
наприкінці 40-х років минулого століття. Після того храм
більше не зачинявся.
Рис. 3. Проект кам’яної дзвіниці: план фундаменту, боковий фасад, головний фасад, розріз
Незважаючи на те, що церкву упродовж тривалого часу
не використовували за призначенням, зруйнували дзвіни-
цю, неодноразово перебудовували всередині, на сьогод-
ні вона зберегла свій автентичний вигляд. Церква збудо-
вана з цегли, нетинькована, побілена вапном, однобанна,
хрестоподібна у плані, з напівкруглою апсидою та подов-
женою західною частиною, де раніше розміщувалася дзві-
ниця. Центральний простір перекритий сферичною банею
на циліндричному барабані. Вісім світлових вікон розмі-
щені на ньому таким чином, щоб забезпечити рівномірне
освітлення підкупольної частини храму. Вікна мають на-
півциркульні завершення. Дерев’яні віконні рами наразі
замінено на пластикові. Шість вікон на фасадах основно-
го об’єму храму прямокутної форми, сімнадцять – мають
напівциркульне завершення, як і вікна на барабані. Всере-
дині вікон встановлено металеві решітки. Центральне вікно
на апсиді закладене цеглою. Вірогідно, первісно воно мало
такий же вигляд, тобто було декоративним. Над централь-
ним входом розміщене напівциркульне вікно. Ще двоє две-
рей влаштовані з західного боку південного і північного
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
60
притворів. Всі вони оббиті листовим залізом і пофарбовані
блакитною фарбою. Дах також вкритий оцинкованим залі-
зом і пофарбований. Церква зведена у стилі класицизму –
досить популярному у церковному будівництві на теренах
колишньої Гетьманщини на початку ХІХ ст. І хоча на зміну
класицизму вже у другій половині ХІХ ст. приходять інші
архітектурні форми, будівництво подібних храмів ще де-
який час продовжувалося аж до початку ХХ ст. Зокрема, на
Глухівщині майже ідентичний храм знаходиться у с. Ша-
лигине. Автентичність його, на відміну від некрасівського,
була значно порушена у часи совєцької антирелігійної бо-
ротьби, але навіть зараз можна стверджувати, що ці храми
були збудовані за аналогічним креслениками.
ПОСИЛАННЯ
1. Историко-статистическое описание Черниговской епархии.
Кн. 7. Стародубский, Мглинский, Новозыбковский, Глуховский и
Нежинский уезды. – Чернигов, 1873. – 436 с.
2. Лазаревский А.М. Описание старой Малороссии. Т. 2. Полк
Нежинский. – К., 1893. – 559 с.
3. Коваленко Ю.О. Покровська церква у селі Некрасове Глухів-
ського району – невідома сакральна споруда кінця XVIII ст. // Пра-
вославна Україна: історія, сучасність, перспективи. Збірник нау-
кових праць. – Суми, 2005. – С. 82–84.
4. Акты относящиеся к истории Южной и Западной России со-
бранные и изданные археографическою комиссиею. – СПБ., 1878.
– Т. Х. (Доп. К ІІІ Т.). – 838 с.
5. Губернские и уездные учреждения Черниговской губернии.
Памятная книжка на 1878 год. – Чернигов, 1878. – 173 с.
6. Календарь Черниговской епархии на 1891 год. Отд. первый.
– 334 с.
7. Інститут історії матеріальної культури Російської академії
наук, ф. 1. оп. 1, спр. 47. 1911.
8. Литвинова П. Очерки из жизни старосветских помещиков //
Киевская старина. Ежемесячный исторический журнал. Год двад-
цать третий. – К., 1904. Т. LXXXVI. – С. 76–212.
9. Державний архів Чернігівської області, ф. 679, спр. 388,
арк. 89–105.
Коваленко Ю.А. Храмы села Некрасово
Статья посвящена истории православных храмов
села Некрасово Глуховского района Сумской области.
На основе археологических, письменных, картографи-
ческих и этнографических источников представлена
история возникновения и развития сакральных соору-
жений и отдельных моментов церковной жизни села на
протяжении XVII–XX вв.
Ключевые слова: восьмерик, притвор, клирос, барабан.
Kovalenko Yu.О. Сhurches of Nekrasovo village
The article is devoted to the history of Orthodox churches
in the village of Nekrasovo in the Hlukhiv district of the Sumy
region. On the basis of archaeological, written, cartographic
and ethnographic sources, the history of the emergence and
development of church buildings and individual moments of
the church life of the village during the 17th-20th centuries
is presented.
Key words: octagon, porch, choir, basis of temple dome.
30.03.2018 р. j
Рис. 4. Дзвіниця храму Святої Трійці у м. Городні
Чернігівської губ. Фото кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
Рис. 5. Схема земельної ділянки з планами Покровської
церкви та дзвіниці, як її потрібно було влаштувати
|