Топографія знахідок монетно-речових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району
Автор, вивчивши десятки скарбів та окремих знахідок європейських і російських монет ХVІІ–ХVІІІ ст., робить спробу систематизувати відомий і ввести до наукового обігу новий нумізматичний матеріал, визначити топографію знахідок в межах сучасного Глухівського району Сумської області. Автор, изучив д...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180709 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Топографія знахідок монетно-речових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району / А.М. Клюєв // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 96-104. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180709 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Клюєв, А.М. 2021-10-15T18:53:11Z 2021-10-15T18:53:11Z 2018 Топографія знахідок монетно-речових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району / А.М. Клюєв // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 96-104. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180709 94 (477): (903.8 +737.1) «165/18» Автор, вивчивши десятки скарбів та окремих знахідок європейських і російських монет ХVІІ–ХVІІІ ст., робить спробу систематизувати відомий і ввести до наукового обігу новий нумізматичний матеріал, визначити топографію знахідок в межах сучасного Глухівського району Сумської області. Автор, изучив десятки кладов и отдельных находок европейских и русских монет ХVІІ–ХVІІІ вв., делает попытку систематизировать известный и ввести в научный оборот новый нумизматический материал, определить топографию находок в пределах современного Глуховского района Сумской области. The author after discovering and describing dozens of treasures and separating findings of the European and Russian coins of the seventeenth and eighteenth centuries makes an attempt to systematize the numismatic material and determines the topography of findings within the boundaries of the modern Hlukhiv district of Sumy region. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Польсько-литовська доба та Гетьманщина Топографія знахідок монетно-речових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району Топография находок монетно-вещевых кладов ХVІІ–ХVІІІ вв. на территории Глуховского района Topography of finding coins and things treasures of the 17th-18th centuries of the territory of Hlukhiv district Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Топографія знахідок монетно-речових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району |
| spellingShingle |
Топографія знахідок монетно-речових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району Клюєв, А.М. Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| title_short |
Топографія знахідок монетно-речових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району |
| title_full |
Топографія знахідок монетно-речових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району |
| title_fullStr |
Топографія знахідок монетно-речових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району |
| title_full_unstemmed |
Топографія знахідок монетно-речових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району |
| title_sort |
топографія знахідок монетно-речових скарбів хvіі–хvііі ст. на території глухівського району |
| author |
Клюєв, А.М. |
| author_facet |
Клюєв, А.М. |
| topic |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| topic_facet |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Топография находок монетно-вещевых кладов ХVІІ–ХVІІІ вв. на территории Глуховского района Topography of finding coins and things treasures of the 17th-18th centuries of the territory of Hlukhiv district |
| description |
Автор, вивчивши десятки скарбів та окремих знахідок європейських і російських монет ХVІІ–ХVІІІ ст.,
робить спробу систематизувати відомий і ввести
до наукового обігу новий нумізматичний матеріал,
визначити топографію знахідок в межах сучасного Глухівського району Сумської області.
Автор, изучив десятки кладов и отдельных находок
европейских и русских монет ХVІІ–ХVІІІ вв., делает
попытку систематизировать известный и ввести в
научный оборот новый нумизматический материал,
определить топографию находок в пределах современного Глуховского района Сумской области.
The author after discovering and describing dozens of
treasures and separating findings of the European and
Russian coins of the seventeenth and eighteenth centuries
makes an attempt to systematize the numismatic material
and determines the topography of findings within the
boundaries of the modern Hlukhiv district of Sumy region.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180709 |
| citation_txt |
Топографія знахідок монетно-речових скарбів ХVІІ–ХVІІІ ст. на території Глухівського району / А.М. Клюєв // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 96-104. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT klûêvam topografíâznahídokmonetnorečovihskarbívhvííhvííístnateritoríígluhívsʹkogoraionu AT klûêvam topografiânahodokmonetnoveŝevyhkladovhvííhvííívvnaterritoriigluhovskogoraiona AT klûêvam topographyoffindingcoinsandthingstreasuresofthe17th18thcenturiesoftheterritoryofhlukhivdistrict |
| first_indexed |
2025-11-26T08:46:03Z |
| last_indexed |
2025-11-26T08:46:03Z |
| _version_ |
1850616224106414080 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
96
жемо побачити таку картину: так, питома вага підробок
у гаманцевих комплексах з околиць Миргорода [2], Вели-
ких Сорочинців та Лубенщини (готуються до друку) ста-
новить лише 3–4 %. У більшій мірі – це «фальшаки» з при-
мітивним виконанням (В. Сорочинці та Лубенщина) чи з
якісними, але малокількісними, сучавськими підробками
(Миргородщина). Дата випадіння комплексу з Миргород-
щини – рубіж 1650–1660-х рр., інших двох – ще раніше.
Відсоток підробок у скарбі зі Старої Аврамівки, те-
заврація якого припадає на 1662–1664 рр., становить
17,5 % [1, с. 117], і, судячи з їх опису, – це, певно, в біль-
шій мірі, сучавська продукція.
Таким чином, такий відсотковий показник підро-
бок (8,8 %) вказує на, певно, проміжну позицію цього
комплексу між гаманцями з Миргородщини та Ст. Ав-
раміки (тобто, випадіння можна локалізувати в межах
1661–1662/1663 рр.), і відображає поступове насичен-
ня монетно-грошового ринку Лівобережжя сучавськи-
ми підробками.
Означена публікація вводить до наукового обігу но-
вий монетний скарбовий (гаманцевий) комплекс втраче-
ного типу. Його випадіння (формування) встановлюєть-
ся досить точно завдяки цілій низці індикаторів у межах
1661–1663 рр. За бідності джерельної бази (перш за все
щодо найдрібнішої монети) кожен такий комплекс є дуже
цікавим для дослідження монетно-грошового обігу Лі-
вобережжя у ХVІІ ст. Представлений «скарб»-гаманець
незабаром буде переданий на зберігання до фондів Пол-
тавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
ПОСИЛАННЯ
1. Безпалько В. Скарб солідів ХVІІ ст. із с. Стара Аврамівка Пол-
тавської області / Владислав Безпалько // Нові дослідження пам›я-
ток козацької доби в Україні: зб. наук. статей / НДЦ «Часи козаць-
кі», УТОПІК, Центр пам’яткознавства НАН України та ін.; [ред. кол.:
Телегін Д.Я., відп. ред., Титова О.М., заст. відп. ред., Бондарен-
ко І.П. та ін.]. – К.: ТОВ НВП «Ферокол», 2010. – Вип. 19. – С. 117–120.
2. Коваленко М. Невеликий скарб солідів ХVІІ ст. з околиць Ми-
ргорода / Михайло Коваленко, В’ячеслав Шерстюк // Село Жуки –
Батьківщина літописця Самійла Величка: зб. матер. другої нау-
кової конференції / ДКТ ПОДА, ПКМ імені Василя Кричевського,
Полтавська районна рада [ред. кол.: Л.Л. Бабенко, М.М. Кононен-
ко (голова), О.Б. Супруненко (відп. ред.) та ін.]. – К. – Полтава: ЦП
НАН України і УТОПІК, 2018. – С. 111–115. – ІІІ кол. вкл.
3. Осадчий Є.М. Скарби середини XVII ст. з міста Охтирки /
Є.М. Осадчий // Старожитності Лівобережного Подніпров’я – 2014.
– К. – Полтава: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК,
2014. – С. 116–121.
4. Коротя О.В. Скарб польських монет середини XVII ст. з форш-
тадту Сумської фортеці / О.В. Коротя // Старожитності Лівобереж-
ного Подніпров’я – 2014. – К. – Полтава: Центр пам’яткознавства
НАН України і УТОПІК, 2014. – С. 122–126.
5. Мельникова А.С. Русские монеты от Ивана Грозного до Петра
Первого (история русской денежной системы с 1533 по 1682 годы)
/ А.С. Мельникова. – М.: Финансы и статистика, 1989. – 318 с.
6. Гришин И.В. Каталог русских средневековых монет време-
ни правления царей Алексея Михайловича, Федора, Ивана и Пе-
тра Алексеевичей (1654–1696) / И.В. Гришин, В.Н. Клещинов. –
М.: Ленанд, 2007. – 147 с.
7. Отчет Императорской Археологической комиссии за 1913–
1915 года. – Петроград: Девятая государственная типография,
Моховая № 40, 1918. – 295 с.
8. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби фео-
далізму / М.Ф. Котляр. – К.: Наукова думка, 1971. – 176 с.
9. Нудельман А.А. Топография кладов и находок единичных
монет / А.А. Нудельман. – Кишинев: Штиница, 1976. – 196 с. – (Ар-
хеологическая карта Молдавской ССР. – Выпуск 8).
j
10. Pinzar A. Talerul «leu» al lui Gheorghe Duca [Електронний ре-
сурс] / Alexandru Pinzar. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:
http://romaniancoins.ancients.info/art/Taler%20Duca.pdf.
11. Fortress Catalogue – 2017. – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: www.fortresskatalog.com.
12. Kopicki Е. Ilustrowany skorowidz pieniędzy polskich i z Polską
związanych / Edmund Kopicki. – Warszawa: Polskie Towarzystwo
Numizmatyczne, 1995. – Texsty. Czesc 1 (poz. 1-7058). – 315 s.
13. Федоров Д. Монеты Прибалтики ХІІІ–ХVІІ столетий: Оп-
ределитель монет / Д. Федоров. – Таллин: Валгус, 1966. – 423 с.
СКОРОЧЕННЯ
ВКЛ – Велике князівство Литовське
КП – Королівство Польське
МЦ – Московське царство.
Шерстюк В.В., Коваленко М.В. Монетный «клад»
(кошелек) средины ХVІІ в. с Роменщины
Публикуется новый монетный «клад» (утраченный
кошелек) с мелкой монетой, обнаруженный возле с. Гал-
ка Роменского района Сумской области. Его выпадение
фиксируется в пределах 1661–1663-х гг. Анализирует-
ся его качественно-количественный состав.
Ключевые слова: Галка, Роменщина, монетный клад,
кошелек, Левобережная Украина, ХVІІ в.
Sherstyuk V. V., Kovalenko M. V. Coin «hoard» (purse) of
the mid-XVII century from Romenshchina
Published a new coin «hoard» (a lost purse) with a small
coins, found near the village Halka of the Romny district of
the Sumy region. Its formation occurred in 1661–1663. Its
qualitative and quantitative composition is analysed.
Key words: Halka, Romny district, сoin hoard ,purse, Left
Bank Ukraine, XVII century.
15.03.2018 р.
УДК 94 (477): (903.8 +737.1) «165/18»
А.М. Клюєв
ТОПОГРАФІЯ ЗНАХІДОК МОНЕТНО-
РЕЧОВИХ СКАРБІВ ХVІІ–ХVІІІ СТ.
НА ТЕРИТОРІЇ ГЛУХІВСЬКОГО РАЙОНУ
Автор, вивчивши десятки скарбів та окремих зна-
хідок європейських і російських монет ХVІІ–ХVІІІ ст.,
робить спробу систематизувати відомий і ввести
до наукового обігу новий нумізматичний матеріал,
визначити топографію знахідок в межах сучасного
Глухівського району Сумської області.
Ключові слова: Сіверщина, Глухівщина, скарб, копійка,
рубль, талер, імперіал, дукач, Лжедмитрій І.
Монетні скарби та окремі знахідки монет є важливим
джерелом для реконструкції товарно-грошових відно-
син, особливостей грошового обігу в той чи інший період
історії певного населеного пункту, регіону чи держави.
Метою нашої розвідки є реконструкція грошового
обігу на території міста Глухова та Глухівського райо-
ну через призму якісного та кількісного аналізу складу
38 скарбів монет ХVІІ–ХVІІІ ст., виявлених на терито-
рії колишньої гетьманської столиці Глухів та в її око-
лицях протягом ХХ – на початку ХХІ ст.
Вивченням грошового обігу Сіверщини ХVІІ–ХVІІІ ст. за-
ймалися відомі українські нумізмати: І. Спаський, М. Кот-
ISSN 2218-4805
97
ляр, В. Рябцевич, В. Шугаєвський, Р. Шуст. В останні роки
значний внесок у дослідження грошового обігу та лічби мо-
нет Глухівщини внесли О. Бакалець [1; 4], Ю. Коваленко [2],
В. Бєлашов [3; 4], А. Клюєв [4; 5], А. Армен [6; 7], С. Тупик [8].
Вказані дослідники багато уваги приділяли фіксації та
опису окремих скарбів чи музейних колекцій, виявлених
на локальних територіях Глухівщини, міста Глухова, ана-
лізували якісний та кількісний склад окремих скарбів мо-
нет. Проте недостатньо уваги приділено вивченню осо-
бливостей грошового обігу, комплексному аналізу скарбів
монет ХVІІ–ХVІІІ ст., виявлених в різний час на терито-
рії сучасного Глухівського району.
Фіксація та глибокий аналіз 38 монетних комплексів (зна-
чна частина з яких вводиться вперше до наукового обігу),
знайдених в межах сучасного Глухівського району, допо-
може краще усвідомити місце в грошовому обігу та торгів-
лі Сіверщини м. Глухова і Глухівщини, розкрити роль у цьо-
му процесі європейських та російських монет ХVІІ–ХVІІІ ст.
Топографія розміщення скарбів на території Глухівщи-
ни в досліджуваний період яскраво свідчить про головні
центри ремесла і торгівлі, про існуючі в той час міжна-
родні торговельні шляхи. Перший проходив з Новгоро-
да-Сіверського через села Гірино, Березу до Глухова, Глу-
хівського Петропавлівського монастиря (с. Будищі), а далі
– до російського Рильська, Путивля, Сум. Другий торго-
вельний шлях проходив із заходу, з Києва через Ніжин, Ба-
турин, села Обложки, Дунаєць до м. Глухова, а далі – через
села Пустогород, Сопич – в напрямку Брянська і Москви.
Проаналізуємо скарбовий матеріал за часом відкла-
дення і країнами-емітентами. Із 38 зафіксованих монет-
них скарбів до тезаврацій ХVІІ ст. ми відносимо 9 (23,68%)
комплексів та знахідок окремих монет. 29 (76,31%) монет-
них скарбів належать до знахідок ХVІІІ ст. 19 (50%) скарбів
виявлено в районі с. Будище, поблизу Глухівського Петро-
павлівського монастиря і колишньої ярмарки, 9 (23,68%)
знахідок зафіксовані у м. Глухові, 3 (7, 89%) – у с. Пустого-
роді, 2(5,26%) – в с. Обложки, і по одному скарбу – у селах
Береза, Сопич, Гірино, Дунаєць і Глинській пустині. Тобто
скарбові комплекси були в різний час закладені переваж-
но у 9 населених пунктах Глухівського району із майже 40.
Із цього випливає висновок про те, що майже усі зафіксо-
вані скарби закладалися на основних місцевих та міжна-
родних торговельних шляхах, в тому числі 29 (76,31%) – у
сільській місцевості і 9 (23,68%) – у міській.
За період з 1896 р. до 2017 р. під час будівельних, сіль-
ськогосподарських робіт, планових археологічних роз-
копок на території міста Глухова виявлено 9 скарбів єв-
ропейських та російських монет досліджуваного періоду.
3 (33%) з них датовані другою половиною ХVІІ ст., тобто
періодом, коли Глухів у добу Гетьманщини із другої по-
ловини ХVІІ ст. до 1708 р. був сотенним містом. 6 (67%)
скарбів ХVІІІ ст. було відкладено з 1708 р. до 1782 р., в
час, коли Глухів був столицею Лівобережної України [5].
Монетні скарби, датовані другою половиною ХVІІ ст.,
нараховують 1662 (87,56%) срібні європейські та москов-
ські монети, а у шістьох комплексах ХVІІІ ст. присутні 236
(12,44%) російських срібних, одна золота та мідні розмін-
ні монети російських імператорів і імператриць Петра І
(1689–1725), Анни Іоанівни (1730–1740), Єлизавети Пе-
трівни (1741–1761), Петра ІІІ (1761–1762), срібні, мідні
монети, золотий імперіал (10 рублів). Разом у 9 скарбах
зафіксовано 1898 монет (переважно російських).
Серед європейських монет в глухівських скарбах при-
сутні срібні талери Іспанських Нідерландів, Голландської
республіки, орти, шостаки, трояки та півтораки Речі По-
сполитої, соліди Прибалтійських володінь Швеції, копійки
(дротові «чешуйки») Московського царства ХVІІ ст., сріб-
ні рублі, полтина, мідні полушки, денги, 1, 2, 5,10 копійок
російського імператора Петра І (1682–1725), імператриць
Анни Іоанівни (1730–1740), Єлизавети Петрівни (1741–
1761), срібні, мідні монети та золотий імперіал з припа-
яним вушком (у вигляді дукача) 1762 року Російської ім-
перії Катерини ІІ (1762–1796), талер Австрійської імперії
Марії Терезії (1740–1780) 1780 р. та інші [5].
У ХVІІ ст. на грошовому ринку Глухова та найближчих
сіл переважали європейські великі срібні монети талер-
ного типу: патагони, альбертусталери, левки, талери Іс-
панських Нідерландів, Голландської республіки вагою
близько 27–29 г (тут майже не трапляються рейхсталери
і флорини Священної Римської імперії, які домінували у
цей період на Правобережній Україні).
Найбільш поширеними серед простих глухівчан в дру-
гій половині ХVІІ ст. були срібні орти (1/4 талера), шоста-
ки (1/5 талера) трояки (3 гроші), півтораки (1 ½ гроша),
гріш, білонний солід (1/3 гроша) переважно 20–60-х років
королів Речі Посполитої Сигізмунда ІІІ Вази (1587–1632),
Яна ІІ Казимира (1648–1668), драйпелькери (1½ гроша) і
соліди Прибалтійських володінь Швеції королеви Христи-
ни Августи (1632–1654). Як і в більшості міст, сіл, монас-
тирів Сіверщини, у м. Глухові в цей період були поширені
срібні дротові копійки московських царів Михайла Ро-
манова (1613–1645), Олексія Михайловича (1645–1676),
Федора Олексійовича (1676–1782), Петра Олексійовича
(1689–1725), які прирівнювалися до срібного півторака
Топографія знахідок монет ХVІІ–ХVІІІ ст.
на території Глухівщини
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
98
Речі Посполитої і до драйпелькера Прибалтійських во-
лодінь Швеції чи Пруссії [1].
У фондах Глухівського міського краєзнавчого музею
наявні понад 400 срібних копійок Московського цар-
ства, із яких 294 знайдені в Глинській пустині [9]. У глу-
хівському скарбі 1896 р., описаному В.І. Бєлашовим, з 351
срібної монети були присутні 300 московських копійок
ХVІІ ст. [3, с. 172].
У 1989 році під час земляних робіт у с. Сопич, за 44 км
від м. Глухова, було виявлено великий скарб монет ХVІІ ст.
Комплекс містив 3000 срібних московських копійок, 290
талерів, 50 ортів (1/4 талера). Поява скарбу цілком зако-
номірна, адже с. Сопич знаходилося на північно-східно-
му кордоні з Московією, на перетині колишніх шляхів
Гетьманщини з Московським царством. Срібні копійки
належать до часів правління московських царів Михай-
ла Федоровича, Олексія Михайловича, Федора Олексійо-
вича, Петра Олексійовича Романових. Талери переваж-
но карбування Голландської республіки (левендалери, на
лицевій стороні мають зображення лева). Орти карбова-
ні за часів правління польських королів Сигізмунда ІІІ,
Яна ІІ Казимира. Із російських монет найстаріша – ко-
пійка Михайла Федоровича (1613–1645), наймолодша з
іноземних – талер Голландської республіки міста Утрех-
та 1639 р. На нашу, думку скарб міг належати заможно-
му купцу чи торговцю [10, с. 68].
Факти присутності у багатьох скарбах Глухова і Глухів-
ського району московських копійок ХVІІ ст. свідчать про
значне поширення цього номіналу в грошовому обігу мі-
ста та в навколишніх населених пунктах. Це пояснюється
тим, що Сіверщина розташовувалася майже на кордоні з
Московським царством, а також у місті періодично зна-
ходився московський гарнізон, солдати якого отримува-
ли платню срібними копійками та купували товари і про-
дукти на глухівському ринку.
В ході проведення грошової реформи Петром І у 1698–
1718 рр. на території Глухівщини, яка межувала з Москов-
ським, а з 1709 року Російським царством, в грошовому
обігу набувають поширення срібний рубль (вагою 28 г),
полтина (14 г), полуполтина (7 г), гривенка (10 копійок),
мідні полушки (1/4 копійки), денга (1/2 копійки), 1, 2, 5,
10 копійок російських імператорів Петра І, Анни Іоанів-
ни, Єлизавети Петрівни, золотий імперіал (10 срібних ру-
блів), який набув поширення за імператриць Єлизавети
Петрівни та Катерини ІІ. Імперіал – золота монета, що
карбувалася у 1755–1897 рр. в Російській імперії: 10 ру-
блів – імперіал, 5 рублів – напівімперіал. Вага імперіала
становила 11,61 г [11] З 1897 р. імперіал складав 15 рублів.
У 2012 р. на вулиці Червоноармійській м. Глухова була
виявлена золота монета номіналом 10 золотих карбован-
ців (імперіал) 1762 р. Катерини ІІ. На нашу думку, імпері-
ал використовувався заможною жінкою (можливо дружи-
ною одного з представників козацької старшини) в якості
нашийної прикраси – дукача, адже має місце прикріпле-
не до монети золоте вушко (рис. 7).
Під час городніх робіт у 2012 р. по вул. Валовій виявлено
скарб із 10 мідних російських монет: п’ятаки 1757 р., 1758 р.,
1759 р., 1761 р. – часу правління імператриці Єлизавети Пе-
трівни, п’ятаки 1762 р., 1764 р., 1767 р. Катерини ІІ та 10 ко-
пійок імператора Петра ІІІ 1762 року з зображенням «ба-
рабана» та військової атрибутики навколо нього (рис. 5).
У 2014 р. під час улаштування льоху по пров. Ушинсько-
го було виявлено скарб з двох горщиків. В них містилося
185 мідних п’ятаків часів правління імператриць Єлиза-
вети Петрівни 1757 р., 1758 р., 1759 р., 1761 р. та Катери-
ни ІІ 1762 р. В садибі Ю. Шемшученка у 2015 р. виявлено
8 мідних монет: полушку (1/4 копійки), денгу (1/2 копій-
ки), 2 і 5 копійок імператриць Єлизавети Петрівни та Ка-
терини ІІ. Стан монет задовільний, але деякі з них силь-
Рис. 1. Московське царство, Лжедмитрій І (1605–1606),
срібна копійка, с. Будищі Глухівського р-ну, 2016 р.
Рис. 2. Фрагмент експозиції
музею археології Національного заповідника «Глухів».
№ 2. Скарб мідних солідів Речі Посполитої 1659–1666 рр.
№ 6. Срібні копійки Московського царства ХVІ–ХVІІ ст.
ISSN 2218-4805
99
но витерті в процесі використання.
Важливе значення для вивчення грошового обігу на те-
риторії Глухівщини досліджуваного періоду мають опи-
сані В. Бєлашовим, О. Бакальцем і А. Клюєвим у 2017 р. 19
скарбів європейських, московських та російських монет
ХVІІ–ХVІІІ ст., виявлених на території Глухівського Петро-
павлівського монастиря у кінці ХХ – на початку ХХІ ст. [4].
Глухівський Петропавлівський монастир у другій поло-
вині ХVІІ–ХVІІІ ст., тобто у період Гетьманщини, накопи-
чив великі матеріальні статки та гроші, якими він розпо-
ряджався і вкладав у різні торговельні операції, ярмаркову
торгівлю, але в умовах постійних загроз і можливого по-
грабування частину коштів ховав у землю у вигляді мо-
нетних скарбів, згодом знайдених на руїнах монастиря
та в навколишніх полях і лісах біля с. Будищі.
Детальний аналіз скарбового матеріалу, знайденого
навколо монастиря у 1993–2017 рр., підтверджує його
неординарну значущість у виробничому і торговельному
житті Гетьманщини та Новгород-Сіверського намісництва
(1782–1797 рр.). Проаналізуємо основні із цих знахідок.
Весь масив знайденого грошового матеріалу слід розді-
лити на монети другої половини ХVІІ ст. та ХVІІІ ст., а за
державною приналежністю – на європейські та російські.
Всього із 19 зафіксованих скарбів Глухівського Петро-
павлівського монастиря до першого періоду можна від-
нести 6 (31,57%) комплексів, до ХVІІІ ст. – 13 (68,43%).
Перший скарб був знайдений у 2009 р. на полі уздовж до-
роги до Глухівсько-Петропавлівського монастиря. Комп-
лект монет був захований у керамічний глечик. Знахідка
складалася із 400 мідних солідів (боратинок) Речі По-
сполитої часу правління короля Яна ІІ Казимира (1648–
1668). Це були традиційні для грошового обігу Польщі,
Литви та України другої половини ХVІІ ст. литовські та
коронні монети карбування 1659–1666 рр. Вага скарбу
становила 530 г, однієї монети – близько 1,35 г. Стан збе-
реження монет задовільний. Вони відкарбовані якісно, і
на них майже не видно слідів перебування у грошовому
обігу. На нашу думку, хтось із монахів спеціально відби-
рав кращі монети із дрібних пожертв прихожан і відкла-
дав у глечик для схову у землю для подальшого викори-
стання у роздрібній торгівлі або на ярмарку.
Монастирська казна, як правило, складалася із золотих
дукатів, срібних талерів, півталерів, ортів (1/4 талера), шо-
стаків, трояків Речі Посполитої, Голландської республіки,
Іспанських Нідерландів, Священної Римської імперії, рідше
– з «єфимків» 1655 р. московського царя Олексія Михайло-
вича (1645–1676). Мідні «боратинки» українське населен-
ня широко використовувало для здійснення незначних по-
купок як у 60–90-х роках ХVІІ ст., так і на початку ХVІІІ ст.
Другий монетний комплекс був знайдений у тому ж ро-
ці, в лісі поблизу Глухівського Петропавлівського монастиря.
Він мав на 300 монет більше від попереднього і складався
з 700 мідних солідів (1/3 гроша) Речі Посполитої часу прав-
ління Яна ІІ Казимира 1659–1666 рр. карбування. Монети
були загорнуті у полотняну тканину, тому сильно окисли-
лись і мали потертості. Вага скарбу становила 940 г [4, с. 111].
Набір монет третього скарбу був «традиційним» для
українських скарбів 20–80-х років ХVІІ ст. Він виявлений
у 2016 р. на полі поблизу підсобного господарства Буди-
щанського будинку інвалідів. Скарб опинився на поверх-
ні землі після глибокої оранки трактором. На нашу думку,
знахідка складається з кількох скарбів європейських мо-
нет 20–60-х років ХVІІ ст. У скарбі містилися переважно
срібні та білонні монети Речі Посполитої часу правлін-
ня короля Сигізмунда ІІІ Вази, Прибалтійських володінь
Швеції королів Густава Адольфа (1621–1632) та Христини
Августи (1632–1654). Знайдено переважно білонні низь-
копробні соліди (1/3 гроша), гроші, півтораки (1 ½ гро-
ша). Незначну частину скарбу становили срібні коронні
орти (1/4 талера) вагою 7,2 г, 250–700 проби срібла Сигіз-
мунда ІІІ Вази (1587–1632) 1621–1623 рр. (8 екз.), шостаки
коронні 1627–1632 рр. вагою 3,48–3,97 г, 375–476 проби
срібла (30 екз.). Вага півтораків 1622–1632 рр. Сигізмун-
да ІІІ Вази становить 0,6 –1,22 г, проба срібла – 250–375.
Їх загальна кількість – 35 екз. Вони переважно потерті,
частина надщерблена. Всього знахідка містить 73 моне-
ти (близько 200 г низькопробного срібла). Скарб міг за-
копати один із впливових ченців монастиря.
Весною 2016 р. поблизу Глухівського Петропавлівського
монастиря у гарному стані було виявлено унікальну мо-
нету – срібну копійку Лжедмитрія І (1605–1606). На авер-
сі монети зображено Георгія Переможця на коні вправо,
який списом вбиває змія, на реверсі розміщено напис у 5
рядків: «ЦАРЬ ВЕЛИКИЙ ДМИТРЕІВАНОВІ И ВСЕЯ РУСІ».
Це монета Лжедмитія І, який за найбільш поширеною вер-
сією був Григорієм Отреп’євим – монахом із Чудова мо-
Рис. 3. Московське царство,
Петро І (1682–1725), срібний алтин (три копійки)
1704 р. с. Будищі Глухівського р-ну, 2017 р.
Рис. 4. Російська імперія, Петро І (1682–1725),
рубль 1724 р., с. Будищі Глухівського р-ну, 2017 р.
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
100
настиря у Москві, що видавав себе за сина Івана Грозно-
го – Дмитра. Король Речі Посполитої Сигізмунд ІІІ Ваза,
князі Вишневецькі, Сапеги, Мнішеки у 1601 р. визнали в
ньому сина Івана Грозного і протягом 1603–1604 рр. ро-
били все можливе, щоб посадити його на московський
трон. Це йому вдалося зробити, коли він на чолі військ,
сформованих Річчю Посполитою в жовтні 1604 р., вторгся
у Сіверщину, яка в цей час була захоплена московськими
військами. У 1605 р., підтриманий козаками і селянами,
Лжедмитрій І зазнав поразки під Добриничами, укріпив-
ся у Путивлі (у місцевому краєзнавчому музеї зберігаєть-
ся його крісло), а після смерті Б. Годунова у червні 1605 р.
зайняв Москву. Марія Нагая, дружина Івана Грозного, в
липні визнала його своїм сином.
Лжедмитрій І проводив самостійну внутрішню політи-
ку, не виконував обіцянок, даних Сигізмунду ІІІ, не пускав
до Московії єзуїтів, карбував власні золоті та срібні моне-
ти. Але погіршення його відносин з поляками, литовця-
ми, боярами призвело до заколоту угрупування бояр на
чолі з Василем Шуйським. 17 травня 1606 р. в день свого
весілля із Мариною Мнішек Лжедмитрій І був убитий за-
колотниками [12, c. 138]. Виявлена у 2016 р. срібна копій-
ка Лжедмитрія І є важливим свідком тих подій.
У ХVІІІ ст. за «Глухівського періоду» української історії
(1708–1782 рр.) фінансова могутність Петропавлівського
монастиря набула свого найвищого економічного розвит-
ку. У цей час відбувається фінансова реформа Петра І в Ро-
сії (1698–1718 рр.). Її наслідки найшвидше проявилися в
Лівобережній Україні, насамперед, на території Сіверщи-
ни, яка була найближче розташована до російського кор-
дону. Характер скарбів першої чверті ХVІІІ ст. переважно
змішаний – тут присутні російські (срібні і мідні) та єв-
ропейські срібні монети (переважно талери і півталери).
В другій-четвертій чвертях в грошовому обігу Сіверщи-
ни домінує російська золота, срібна та мідна монета. Але
монастирські скарби, які присутні в нашому досліджен-
ні, за складом дорогоцінного металу є переважно одно-
рідними. Це підтверджує кількісний та якісний склад 13
скарбів Петропавлівського монастиря ХVІІІ ст.
Перший скарб російських монет ХVІІІ ст. на території
Глухівського Петропавлівського монастиря був виявлений
у серпні 1993 р. Він містив п’ять мідних копійок Єлиза-
вети Петрівни 1760 р., десять мідних копійок 1762 р. Пе-
тра ІІІ із зображенням барабанів та прапорів і срібний
рубль 1768 р. Катерини ІІ вагою 24 г із зображенням пор-
трета імператриці та позначенням абревіатури Москов-
ського монетного двору (ММД).
У 2009 р. на території Глухівського Петропавлівсько-
го монастиря трапився оригінальний за своїм складом і
кількістю монет монастирський скарб першої полови-
ни ХVІІІ ст. Він нараховував близько 1000 європейських
та російських монет. Поблизу нього на місці проведен-
ня ярмарок було виявлено багато одиничних знахідок та
більше 30 невеликих скарбів. Більшість знахідок не вда-
лося ідентифікувати. Нам відомо лише про срібний та-
лер 1702 р., вага якого складає 28 г, проба срібла 800 ко-
роля Речі Посполитої Августа ІІ (1697–1733), 2 півталери
1733 р. вагою 14 г, проби 800 Священної Римської імпе-
рії, курфюршества Ганновер та срібний талер 1753 р. ва-
гою 28 г, проба срібла 800 Речі Посполитої Августа ІІІ. Стан
збереження монет добрий.
У 2009 р. на полі біля самого Петропавлівського мо-
настиря було знайдено невеликий скарб із 5 європей-
ських талерів другої половини ХVІІІ ст. Австрійська ім-
перія представлена талерами імператриці Марії Терезії
1753 р., 1764 р., 1777 р. Вміст срібла у монетах становить
23,386 г, проба срібла – 800. У скарбі присутні також два
талери Священної Римської імперії часу правління Мак-
симіліана Баварського 1777 та 1778 років. Вага кожної мо-
нети складала близько 28 г, проба срібла – 800. Стан збе-
реження добрий. Якісний вміст цього скарбу переконливо
доводить те, що високопробні талери європейських мо-
нет, насамперед Священної Римської імперії, цінували-
ся українцями і продовжували перебувати у грошовому
обігу Гетьманщини в умовах домінування російського
рубля. Про це також свідчить ще один невеликий скарб,
виявлений у тому ж році на території Глухівсько-Петро-
павлівського монастиря. Комплекс складається з 10 мід-
них трояків: на аверсі зображено коронного орла і литов-
ського, озброєного мечем, вершника на коні – «погоні»,
на реверсі – портрет останнього короля Речі Посполитої
Станіслава Августа Понятовського (1764–1795).
У 2009 р. на території, прилеглій до Глухівського Петро-
павлівського монастиря, виявлено ще 5 скарбів срібних ко-
пійок Московського царства другої чверті ХVІІ – початку
Рис. 5. Російська імперія, Петро ІІІ (1761–1662),
10 копійок, мідь, 1762 р., с. Будищі Глухівського району, 2016 р. Рис. 6. Російська імперія, золотий імперіал (10 рублів),
Катерина ІІ (1762–1796), 1777 р.,
с. Пустогород Глухівського району, 1978 р.
ISSN 2218-4805
101
ХVІІІ ст.: Михайла Федоровича Романова (1613–1645), Олек-
сія Михайловича та Петра Олексійовича. Серед кількох де-
сятків дротяних копійок-«чешуйок» було виявлено чотири
срібні петровські копійки круглої форми, машинного кар-
бування 1713 р., 1714 р., 1718 р. На аверсі останніх зобра-
жено Георгія Переможця на коні, який списом вбиває змія,
на реверсі – напис «ко-пейка» у два рядки та дата цифрами.
Окремі скарби були досить значними і різноманітни-
ми. Ще один змішаний скарб Глухівського Петропавлів-
ського монастиря, виявлений у 2009 р., складається з 70
«чешуйок» Михайла Федоровича Романова, Олексія Ми-
хайловича (1645–1676) ХVІІ ст. та 15 срібних і 50 мідних
монет Петра Олексійовича початку ХVІІІ ст. (переважно
рублі, полтини, копійки, денги та полушки). Стан збере-
ження монет скарбу задовільний.
Подібним до попереднього скарбу Петропавлівсько-
го монастиря був монетний комплекс з 70 російських
срібних та мідних монет початку ХVІІІ ст. царя Петра
Олексійовича. Монети карбувалися у 1704–1718 рр. на
російських монетних дворах: Набережному (НД), Крас-
ному (МД), Кадашевському (БК). В скарбі також присут-
ні 3 бронзові копійки 1713 р. Петра І у доброму стані. У
2010 р. на території, прилеглій до Глухівського Петро-
павлівського монастиря, знайдено рідкісну мідну копій-
ку у вигляді квадратної плати імператриці Катерини І
(1725–1727) 1726 р. На монеті в квадраті наявний звер-
ху напис «Копейка», внизу «Екатеринбурх», посереди-
ні відкарбований двоголовий орел і дата карбування по
чотирьох кутах плати від орла «1726». Вага монети ста-
новила 13,2 г, розміри – 23 х 23 мм.
У тому ж році в лісі поблизу Глухівського Петропав-
лівського монастиря був виявлений скарб із 426 монет.
Серед них – 56 мідних російських п’ятаків 20–30-х ро-
ків ХVІІІ ст. (на нашу думку, захованих монахами). Це
п’ятаки Петра І 1723 та 1725 р., п’ятаки Петра ІІ (1727–
1730) 1727, 1728, 1729, 1830 рр. з позначеннями монет-
них дворів – МД, НД, КД. У скарбі також присутні 300
мідних денг (1/2 копійки) 1730–1741 рр. та 70 полушок
(1/4 копійки) 1730–1740 рр. імператриць Анни Іоанів-
ни та Єлизавети Петрівни. Найстаріша монета скарбу
– п’ятак 1723 р. Петра І, наймолодша – денга Єлизаве-
ти Петрівни 1741 р. Період накопичення скарбу стано-
вив 14 років [4, 113].
Наступний скарб знайдений у 2010 р. в лісі поблизу
монастиря. Він містив 100 мідних копійок імператора
Петра ІІ 1728 – 1729 рр. із зображенням на аверсі Ге-
оргія Переможця на коні, який вбиває змія списом, на
реверсі – хреста, року карбування та написом під по-
двійною рискою «Москва». У тому ж році в лісі за мо-
настирем був виявлений новий скарб (на нашу думку,
відібраний і захований монахами) мідних монет Росії.
Оригінальність комплексу полягає в тому, що він скла-
дається лише з 53 мідних монет Петра ІІІ. Вони дато-
вані лише 1762 р., мають зображення військової атри-
бутики і нараховують 18 монет номіналом 10 копійок
(так звані «Барабани»), 20 монет номіналом в 4 копій-
ки, 15 монет номіналом в 2 копійки.
Дещо інший характер має ще один скарб російських
монет, знайдений в лісі біля Петропавлівського монасти-
ря, недалеко від руїн його господарської частини. Монет-
ний комплекс складався із 200 срібних рублів та 35 полтин
(1/2 рубля). Скарб був загорнутий у полотняну тканину,
Рис. 7. Російська імперія, Катерина ІІ (1762–1796),
10 золотих рублів (імперіал) 1762 р. (дукач), м. Глухів, 2012 р.
Рис. 8. Верхів’я посоху архімандрита Глухівського
Петропавлівського монастиря Мельхіседека Значко-
Яворського, с. Будищі Глухівського р-ну, 2016 р.
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
102
покладений у керамічний глечик і захований у землю. Усі
монети перебували у відмінному стані: вага рублів ста-
новила від 28, 44 г до 24 г, проба срібла – від 720 до 800;
вага полтин – від 14,22 до 12 г, проба срібла – від 720 до
800. У комплексі наявні монети Петра І, Катерини І, Пе-
тра ІІ, Анни Іоанівни, Іоанна Антоновича, Єлизавети Пе-
трівни, Катерини ІІ. Вдалося дослідити наступні моне-
ти скарбу: рублі Петра І 1724 р. (ММД), 1727 р. Петра ІІ,
1733 р., 1738 р. Анни Іоанівни (СПБ), 1744 р. (СПБ.), 1747 р.
(ММД), 1751 р. (ММД) Єлизавети Петрівни, 1762 р. (СПБ)
Петра ІІІ, 1768 р. (ММД) Катерини ІІ; полтини: 1734 р.,
1735 р. Анни Іоанівни; 1745 р., 1754 р., 1755 р, 1756 р.,
1758 р. (СПБ) Єлизавети Петрівни; 1764 р. (СПБ), 1768 р.
(ММД) Катерини ІІ. Найстаріша монета скарбу – рубль
1724 р. Петра І, наймолодша – срібний рубль 1768 р. Ка-
терини ІІ. Період накопичення скарбу становив 44 роки,
тобто два покоління [4, с. 114].
У травні 2016 р. в лісі, поблизу Глухівського Петропав-
лівського монастиря, на місці залишків кам’яних гос-
подарських приміщень були виявлені залишки старо-
го рядна, у яке було замотано унікальну знахідку (№ 32)
– верхівку срібного посоху, срібну полуполтину (25 копі-
йок) 1747 р. імператриці Єлизавети Петрівни та затерту
срібну полтину (50 копійок) 1768 р. (СПБ) імператриці Ка-
терини ІІ з пробитим отвором. Вага верхів’я посоху ста-
новила 220 г, проба срібла – 875. З одного боку цієї зна-
хідки в центрі розміщений барельєф ігумена монастиря,
поборника православ’я Данила Туптала (Дмитра Ростов-
ського) (1651–1709). Обабіч верхівки знаходяться дві на-
піввигнуті змії, внизу у центрі була прикріплена золота
накладка з гербом настоятеля монастиря кінця ХVІІІ ст.,
архімандрита Мельхіседека Значко-Яворського (рис. 8).
На жаль, верхівка посоху була переплавлена, а золота на-
кладка знаходиться у невідомого колекціонера [4, с. 114].
У 2017 р. поблизу монастиря виявлено ще одну цікаву
монету – срібний алтин (3 копійки) Петра І
1704 р. з датою на староруському алфаві-
ті (рис. 3). На аверсі монети по всьому полю
– карбований герб Московського царства –
орел із двома головами, над якими розміще-
ні три корони, зі скіпетром в лівій лапі і дер-
жавою у правій. На реверсі зверху вказано рік
карбування кирилицею, нижче – у два рядки
номінал – «АЛТЫ-НЪ. Б.К.». Гурт обрамлений
стрічкою із колосків. Стан монети задовіль-
ний. Алтин у 1704–1718 рр. за правління Пе-
тра І виготовлявся зі срібла високої проби.
Весною 2017 р. на території Глухівсько-
го Петропавлівського монастиря виявлено
срібний рубль (хрестовик) російського ім-
ператора Петра І 1724 р. в доброму стані.
Вага монети складає 28 г (рис. 4). У цьому ж
році, поблизу зруйнованих приміщень Пе-
тропавлівського монастиря, знайдено мо-
нетний скарб, який складався із 4 срібних
та 6 мідних російських монет першої чверті ХVІІІ ст. за-
довільної збереженості. Серед них – 4 срібні копійки кін-
ця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Московського царства Петра І.
Вага копійок становить 0,28 г. В комплексі присутні та-
кож російські мідні копійка із зображенням Георгія Пе-
реможця та полушка 1720 р., одна мідна копійка 1723 р.
Російської імперії, дві копійки 1728 р. і 1729 р. із зобра-
женням хреста і написом «Москва», п’ять мідних копійок
1729 р. імператора Петра ІІ.
У 2017 р. на території Глухівського Петропавлівського
монастиря виявлено ще один скарб ХVІІІ ст., який скла-
дався із 30 срібних та 8 мідних російських монет першої
чверті ХVІІІ ст. Московське царство представлене у зна-
хідці мідною копійкою Олексія Михайловича до 1662 р.
карбування, 30 срібними копійками-«чешуйками» кінця
ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Петра І; Росія – мідною копійкою
з зображенням Георгія Переможця, полушкою 1717 р., 3
мідними полушками 1720 р. з написами арабськими циф-
рами. У знахідці присутні також дві мідні копійки Росій-
ської імперії Петра ІІ 1728 та 1729 рр. із зображенням хре-
ста і написом «Москва». Стан монет задовільний.
Весною 2017 р., поблизу села, на старій дорозі з с. Ду-
найця на російський Рильськ, було виявлено змішаний
скарб, який складався із 29 срібних монет ХV – кінця
ХVІІ ст. У нього входили 3 потертих празькі гроші чесь-
ких королів Карла І (1346–1378) та 20 монет Владисла-
ва ІV (1378–1419). У комплексі присутні 4 срібні «чешуй-
ки» Московського царства Петра І кінця ХVІІ – початку
ХVІІІ ст. та два срібні гроші початку ХVІІ ст. Речі Поспо-
литої Сигізмунда ІІІ Вази.
Нещодавно, на початку 2018 р., нам вдалося опрацюва-
ти ще один скарб із Глухівського р-ну, який зберігається у
фондах Путивльського краєзнавчого музею. У 1964 р. на
городі селянка с. Обложки Н. Кузьменко викопала великий
скарб срібних монет Російської імперії ХVІІІ ст. Монетний
Рис. 9. Російська імперія, скарб срібних рублів і золотих імперіалів
Катерини ІІ (1762–1796), с. Пустогород Глухівського р-ну, 1978 р.
ISSN 2218-4805
103
комплекс складався із 64 срібних
монет: рублів, полтин (½ рубля),
полуполтин (1/4 рубля), гривени-
ків (1/10 рубля) імператриць Анни
Іоанівни, Єлизавети Петрівни, Ка-
терини ІІ. Але 30 монет було викра-
дено з музею у 1966 р, 10 списано у
1982 р., 7 викрадено у 2002 р. У фо-
ндах станом на 10.02.2018 р. зна-
ходиться 17 описаних монет скар-
бу: Анни Іоанівни рубль 1732 р. – 1
(СПб, 24,92 г), полтина 1732 р. – 1
(12,31 г), полтина 1733 р. – 1 (СПб,
12,88 г), рубль 1735 р. – 2 (25,59 г,
25,84 г), рубль 1737 р. – 2 (25,64 г,
26,05 г), рубль 1738 р. – 2 (25,54 г,
25,33 г (з портретом Анни робо-
ти Дмитрієва), рубль 1739 р. – 1
(25,80 г); Єлизавети Петрівни ру-
бль 1742 р. – 1 (СПб, 25,61 г), рубль
1744 р. – 1 (ММД, 25,17 г), гриве-
ник 1745 р. – 1 (2,73 г), полупол-
тина 1747 р. – 1 (ММД. 6,35 г), ру-
бль 1753 р. – 1 (СПб, 25,17 г), рубль
1754 р. – 1 (СПб, 25,82 г), рубль
1755 р. – 1 (ММД, 25,49 г).
У 1968 р. в цьому ж селі під час копання льоху знайшли
горщик, у якому налічувалося близько 230 срібних карбо-
ванців початку – середини XVIIІ ст. Скарб містив рубльові
монети Петра І, Петра ІІ, Анни Іоанівни, Іоанна Антонови-
ча, Єлизавети Петрівни, Катерини ІІ. Двома найцінніши-
ми монетами є рубль 1740 року. Іоанна Антоновича (СПб)
і рубль 1741 р. з поясним портретом Єлизавети Петрівни
(СПб). Монети передали до шкільного музею, але подаль-
шу їх долю на даний момент встановити не вдалося [10].
Найбільш об’ємним за вагою (12230 г) і кількістю сріб-
них та золотих російських монет 20–90-х XVIIІ ст. зали-
шається скарб з с. Пустогород, яке знаходиться за 30 км
від м. Глухова біля російсько-українського кордону. Зна-
хідку виявили у 1978 р. робітники під час прокладання
в селі водогону. Скарб складався із 580 срібних рублів та
400 золотих червінців (золотих російських монет), що
представляють весь спектр карбування рублевої та золо-
тої російської монети. У монетному комплексі представ-
лені срібні рублі російських імператорів та імператриць
ХVІІІ ст.: Петра І, Катерини І, Петра ІІ, Анни Іоанівни, Єли-
завети Петрівни, Петра ІІІ, Катерини ІІ. Золоті червінці –
імперіали – карбовані за часів правління імператриці Ка-
терини ІІ у 1762 р., 1766 р., 1771 р., 1778 р., 1786 р., 1790 р.
Скарб був вилучений і переданий до Державного історич-
ного музею у м. Москві. До Глухівського міського краєз-
навчого музею потрапив лише надбитий глечик, у якому
зберігався скарб. Та й місцеві жителі привласнили знач-
ну частину монет. Це дозволило отримати дані про сріб-
ні рублі 1741 р., 1742 р., 1747 р., 1756 р., 1762 р., 1779 р.,
1780 р., 1785 р. та десять золотих рублів 1778 р. Найстарі-
ші монети скарбу – срібні рублі Петра І 20-х років, наймо-
лодші – золоті червінці 1790 р. Катерини ІІ. Отже, час на-
копичення скарбу складав близько 70 років (рис. 6, 9, 10).
Таким чином, розглянувши та проаналізувавши зна-
чний масив монетних скарбів та окремих знахідок мо-
нет XVII–XVIIІ ст., виявлених в різний час на території
м. Глухова та Глухівського району, ми можемо зробити
наступні висновки.
По-перше, із 38 зафіксованих нами на території Глу-
хівського району монетних скарбів і музейних колекцій,
до ХVІІ ст. ми відносимо 9 (23,68%) монетних комплек-
сів, серед яких переважають срібні монети дрібних но-
міналів: московські копійки, орти, шостаки, півтораки,
гроші, мідні соліди Речі Посполитої, Прибалтійських во-
лодінь Швеції, рідше талери, півталери Голландської рес-
публіки, Іспанських Нідерландів, Священної Римської ім-
перії, Австрійської імперії.
По-друге, фінансова реформа Петра І 1698–1718 рр.
найшвидше проявилися в Лівобережній Україні, на-
самперед на території Сіверщини, яка була найближ-
че розміщена до російського кордону. У нашій топогра-
фії знахідок ХVІІІ ст. зафіксовано 29 (76,31%) скарбів, які
переважно складалися із російських срібних рублів та їх
фракцій: полтин (50 коп.), полуполтин (25 коп.), гриве-
ників (10 коп.), п’ятаків (5 коп.), алтинів (3 коп.), копійок;
мідних монет номіналом 10 копійок, 5 копійок, 2 копій-
ки, копійки, денги (1/2 коп.) і полушки (1/4 коп.). У двох
скарбах також наявні золоті імперіали часу правління ім-
ператриці Катерини ІІ.
Рис. 10. Російська імперія, золоті імперіали та напівімперіали (230 г) Катерини ІІ
(1762–1796 ), с. Пустогород Глухівського р-ну, 1978 р.
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
104
По-третє, велике значення для розвитку економіки та
торгівлі в регіоні, в тому числі міжнародної, мав столич-
ний статус м. Глухова (9 знахідок зафіксовані у самому
місті), наявність традиційних міжнародних торговель-
них шляхів, які проходили з північних білоруських, ро-
сійських міст через Новгород-Сіверський, Глухів на Пу-
тивль, Суми, Брянськ, та із заходу від Києва через Ніжин,
Батурин, Кролевець, Глухів на Курськ, Воронеж, Москву.
Важливу роль також відігравали економічні зв’язки Глу-
хова із полковими та сотенними містами Гетьманщини.
По-четверте, 50% усіх зазначених нами скарбів було
виявлено в районі с. Будище поблизу Глухівського Пе-
тропавлівського монастиря і колишньої ярмарки. Мо-
настир відігравав важливу роль в сакральному, еконо-
мічному, торговельному і фінансовому житті Сіверщини,
зокрема Глухівщини другої половини ХVІІ–ХVІІІ ст. Ана-
ліз одиничних знахідок монет та 19 монетних скарбів,
виявлених у 1993–2017 рр. на території монастиря, ко-
лишньої ярмарки, у найближчих лісах та полях, свідчать
про те, що Петропавлівський монастир вів активну тор-
гівлю, мав великі фінансові заощадження, різноманітне
господарство і промисли, потужну економічну підтримку
з боку гетьманів та українських старшин, купців та пра-
вославних віруючих.
По-п’яте, майже усі зафіксовані скарби закладалися
поблизу основних центрів торгівлі та міжнародних тор-
говельних шляхів, в тому числі 29 (76,31%) – у сільській
місцевості і лише 9 (23,68%) – у місті.
Зразки монет досліджуваного періоду, знайдені на Глу-
хівщині, можна побачити в експозиції музею археології
Національного заповідника «Глухів» (рис. 2).
ПОСИЛАННЯ
1. Бакалець О.А. Скарби монет як джерело вивчення грошо-
вого обігу Гетьманщини (1648–1781 рр.) / О.А. Бакалець. – Київ:
Стилос, 2012.– 336 с.
2. Коваленко Ю.О. Археологічні дослідження Державного істо-
рико-культурного заповідника у м. Глухові / Ю.О. Коваленко // Іс-
торико-культурні надбання Сіверщини в контексті історії України.
Матеріали п’ятої науково-практичної конференції. Зб. наукових
праць. – Глухів: РВВ ГДПУ, 2006. – С. 32–37.
3. Бєлашов В.І., Клюєв А.М. Монетні скарби колишньої столи-
ці Гетьманщини м. Глухова та його округи (друга половина ХVІІ–
ХVІІІ ст.) / В.І. Бєлашов, А.М. Клюєв // Збірник матеріалів ІІІ Міжна-
родної науково-практичної конференції «Барська земля Поділля:
європейська спадщина та перспективи сталого розвитку». – К. –
Бар, 2014. – С. 171–174.
4. Бєлашов В.І., Бакалець О.А., Клюєв А.М. Монетно-речові скар-
би Глухівського Петропавлівського монастиря другої половини
ХVІІ–ХVІІІ ст. / В.І. Бєлашов, О.А Бакалець, А.М. Клюєв // Історич-
ні студії суспільного прогресу. – Вип. 5– Глухів, 2017. – С. 109–124.
5. Клюєв А.М. Грошовий обіг на території м. Глухова в другій
половині ХVІІ–ХVІІІ ст. (за скарбовими джерелами) / А.М. Клюєв
// Студентські студії. – Глухівський НПУ ім. О. Довженка. – Вип. 3.
– Глухів, 2018. – С. 224–232.
6. Армен А.Е. Грошовий обіг на Глухівщині в період Гетьман-
щини / А.Е. Армен // Сіверщина в історії України. Зб. наук. праць.
– Вип. 3. – К. – Глухів, 2010. – С. 133–137.
7. Армен А.Е. Російські монети в грошовому обігу Глухівщи-
ни / А.Е. Армен // Сіверщина в контексті історії України. Зб. наук.
праць. – Вип. 4. – К. – Глухів, 2011. – С. 180–184.
8. Тупик С. Маєтності Глухівсько-Петропавлівського монас-
тиря у ХVІІ–ХVІІІ ст. / С. Тупик // Збереження історико-культур-
них надбань Сіверщини: Матеріали третої науково-практичної
конференції 16 квітня 2004 р. – Глухів: РВВ ГДПУ, 2004. – С. 71–75.
9. Заїка В.В., Бакалець О.А. Глинський скарб срібних копійок
j
XVI–XVII ст. із Глухівського району / В.В. Заїка, О.А. Бакалець //
Історико-культурна спадщина Дніпровського Лівобережжя, Кур-
ського Посейм’я та Слобожанщини: минуле і сучасне. Зб. матер.
Міжнар. наук-практ. конф., присвяченої 285-річчю обрання Да-
нила Апостола гетьманом Лівобережної України (24 лют. 2012 р.,
Глухів). – Глухів, Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2012. – С. 54–57.
10. Клюєв А.М. Монетні скарби м. Глухова та його округи (дру-
га половина ХVІІ–ХVІІІ ст.) / А.М. Клюєв // Актуальні проблеми
нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки:
тези доповідей ІІІ міжнародної науково-практичної конферен-
ції, 5–6 листопада 2015 р. – Кіровоград – К. – Переяслав-Хмель-
ницький, 2015. – С. 66–68.
11. Бакалець О. Аналіз складу монетних скарбів Гетьманщи-
ни ХVІІІ ст. / О.А. Бакалець // Спеціальні історичні дисципліни:
питання теорії і методики: зб. наук. праць. – К.: НАНУ. Ін-т істо-
рії України, 2007. – Число 14. – С. 310–340.
12. Мордвінцев В.М. Лжедмитрій І // Енциклопедія історії Укра-
їни. – К.: Наукова думка, 2009. – Т. 6.: Ла-Мі. – С. 138–139.
Клюев А.Н. Топография находок монетно-вещевых
кладов ХVІІ–ХVІІІ вв. на територии Глуховского района
Автор, изучив десятки кладов и отдельных находок
европейских и русских монет ХVІІ–ХVІІІ вв., делает
попытку систематизировать известный и ввести в
научный оборот новый нумизматический материал,
определить топографию находок в пределах современ-
ного Глуховского района Сумской области.
Ключевые слова: Северщина, Глуховщина, клад, ко-
пейка, рубль, талер, империал, дукач, Лжедмитрий І.
Кliuiev А.M. Topography of fi nding coins and things treasures
of the 17th-18th centuries of the territory of Hlukhiv district
The author after discovering and describing dozens of
treasures and separating fi ndings of the European and
Russian coins of the seventeenth and eighteenth centuries
makes an attempt to systematize the numismatic material
and determines the topography of findings within the
boundaries of the modern Hlukhiv district of Sumy region.
Кey words: Sivers’k territory, Hlukhiv district, treasure,
copeck, rubel’, taler, imperial, dukach, Lzhedmytrii the 1st.
27.02.2018 р.
УДК 94(477):528.931 «165»
А.П. Гриценко
ЗАСНУВАННЯ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ
ГЛУХІВЩИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ
ХVІІ СТОЛІТТЯ В РЕЗУЛЬТАТІ
ПЕРЕСЕЛЕННЯ ЖИТЕЛІВ
ПРАВОБЕРЕЖЖЯ УКРАЇНИ
Стаття присвячена питанню заселення терито-
рії Глухівщини на початку другої половини ХVII сто-
ліття в результаті масового переселення населення
з Правобережної України в часи Руїни. Розглянуто ас-
пекти заснування нових населених пунктів та їх по-
дальшого розвитку.
Ключові слова: Глухівщина, Руїна, переселення, «вели-
кий згін», заснування нових населених пунктів.
Нетривалий період розбудови української державнос-
ті (1648–1657 роки) під час Національно-визвольної вій-
ни українського народу під керівництвом Богдана Хмель-
ницького вже скоро змінився періодом громадянської
|