Українська мемуаристика історії Глухова (автобіографічні спомини, записи, щоденники)
Статтю присвячено автобіографічним спогадам, записам, щоденникам суспільно-політичних діячів України XVIII ст. Особливу увагу приділено щоденникам, журналам-діаріушам українських мемуаристів козацько-гетьманської доби, а також аналізу оригіналів щоденників Генеральної військової канцелярії, зокре...
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180721 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українська мемуаристика історії Глухова (автобіографічні спомини, записи, щоденники) / С.П. Тюльпа // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 148-150. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180721 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1807212025-02-09T14:23:32Z Українська мемуаристика історії Глухова (автобіографічні спомини, записи, щоденники) Украинская мемуаристика истории Глухова (автобиографические воспоминания, записи, дневники) Ukrainian memoirs of Hlukhiv history (autobiographical memories, notes, diaries) Тюльпа, С.П. Польсько-литовська доба та Гетьманщина Статтю присвячено автобіографічним спогадам, записам, щоденникам суспільно-політичних діячів України XVIII ст. Особливу увагу приділено щоденникам, журналам-діаріушам українських мемуаристів козацько-гетьманської доби, а також аналізу оригіналів щоденників Генеральної військової канцелярії, зокрема інформації, що стосується Глухова. Статья посвящена автобиографическим воспоминаниям, записям, дневникам общественно-политических деятелей Украины XVIII в. Особое внимание уделяется дневникам, журналам-диарушам украинских мемуаристов казацко-гетманского периода, а также анализу оригиналов дневников Генеральной военной канцелярии, в часности информации, касающейся Глухова. The article is devoted to Ukrainian public and political figures of the 18th century, their autobiographical memories, notes, diaries. Special attention is devoted to Ukrainian memorialists’ diaries and journals «diariusz» of Cossacks- Hetman era and to analysis of Hetman office’s original diaries, especially to information relating Hlukhiv. 2018 Article Українська мемуаристика історії Глухова (автобіографічні спомини, записи, щоденники) / С.П. Тюльпа // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 148-150. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180721 94+908] (477.52-21 Глухів) «17»(093) uk Сіверщина в історії України application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| spellingShingle |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина Польсько-литовська доба та Гетьманщина Тюльпа, С.П. Українська мемуаристика історії Глухова (автобіографічні спомини, записи, щоденники) Сіверщина в історії України |
| description |
Статтю присвячено автобіографічним спогадам,
записам, щоденникам суспільно-політичних діячів
України XVIII ст. Особливу увагу приділено щоденникам, журналам-діаріушам українських мемуаристів
козацько-гетьманської доби, а також аналізу оригіналів щоденників Генеральної військової канцелярії, зокрема інформації, що стосується Глухова. |
| format |
Article |
| author |
Тюльпа, С.П. |
| author_facet |
Тюльпа, С.П. |
| author_sort |
Тюльпа, С.П. |
| title |
Українська мемуаристика історії Глухова (автобіографічні спомини, записи, щоденники) |
| title_short |
Українська мемуаристика історії Глухова (автобіографічні спомини, записи, щоденники) |
| title_full |
Українська мемуаристика історії Глухова (автобіографічні спомини, записи, щоденники) |
| title_fullStr |
Українська мемуаристика історії Глухова (автобіографічні спомини, записи, щоденники) |
| title_full_unstemmed |
Українська мемуаристика історії Глухова (автобіографічні спомини, записи, щоденники) |
| title_sort |
українська мемуаристика історії глухова (автобіографічні спомини, записи, щоденники) |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180721 |
| citation_txt |
Українська мемуаристика історії Глухова (автобіографічні спомини, записи, щоденники) / С.П. Тюльпа // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 148-150. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT tûlʹpasp ukraínsʹkamemuaristikaístoríígluhovaavtobíografíčníspominizapisiŝodenniki AT tûlʹpasp ukrainskaâmemuaristikaistoriigluhovaavtobiografičeskievospominaniâzapisidnevniki AT tûlʹpasp ukrainianmemoirsofhlukhivhistoryautobiographicalmemoriesnotesdiaries |
| first_indexed |
2025-11-26T19:25:20Z |
| last_indexed |
2025-11-26T19:25:20Z |
| _version_ |
1849882183163969536 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
148
3. Мицик Ю., Тарасенко І. З нових документів до історії Сі-
верщини (ХVІІ–ХVІІІ ст.) // Сіверянський літопис.– 2016. – № 2. –
С. 61–77 (частина 1); № 3. – С. 58–80 (ч. 2); № 4. – С. 62–87; № 5.
– С. 67–89 (ч. 4); 2017. – № 1–2. – С. 140–175 (ч. 5); № 3. – С. 43–82
(ч. 6); № 5. – С. 41–74 (ч. 7); № 6. – С. 89–127 (ч. 8).
4. Мицик Ю. Сім універсалів гетьмана Івана Скоропадського
(із зібрань Ніжинського краєзнавчого музею) // Сіверянський лі-
топис. – 2006. – № 4. – С. 40.
5. ІР НБУВ, ф. І, № 50958.
6. Музей Національного університету «Києво-Могилянська
Академія» (експозиція).
7. ІР НБУВ, ф. ІІ, № 14513, 14521, 14524, 14527, 14534, 14536–14539.
Мыцык Ю.А. Новые документы по истории Глуховщины
гетманского периода
В статье рассматриваются неизвестные документы
по истории Глуховщины ХVІІ–ХVІІІ вв., выявленные ав-
тором в архивах Украины и Польши, указано на их зна-
чение как источников по истории края.
Ключевые слова: Глухов, Гетманщина, казачество, ар-
хивы, источники.
Mytsyk Yu. А. New documents on the history of Hlukhivsh-
china Hetman period
The article deals with unknown documents on the history
of the Hlukhivschina of the 17th-18th centuries, identifi ed by
the authors in the archives of Ukraine and Poland, indicated
their importance as sources for the history of the region.
Key words: Нlukhіv, Hetman, Cossacks, archives, sources.
21.03.2018 р.j
УДК 94+908] (477.52-21 Глухів) «17»(093)
С.П. Тюльпа
УКРАЇНСЬКА МЕМУАРИСТИКА
ІСТОРІЇ ГЛУХОВА (АВТОБІОГРАФІЧНІ
СПОМИНИ, ЗАПИСИ, ЩОДЕННИКИ)
Статтю присвячено автобіографічним спогадам,
записам, щоденникам суспільно-політичних діячів
України XVIII ст. Особливу увагу приділено щоденни-
кам, журналам-діаріушам українських мемуаристів
козацько-гетьманської доби, а також аналізу оригіна-
лів щоденників Генеральної військової канцелярії, зо-
крема інформації, що стосується Глухова.
Ключові слова: Яків Маркович, Микола Ханенко, Глу-
хів, щоденники, Генеральна військова канцелярія.
Особливість української мемуаристики XVIII ст. по-
лягає в тому, що вона набула антикварного характеру, а
її представників поєднали спільне походження і прина-
лежність до козацької еліти, військова та державна служ-
ба, прагнення осягнути різні сторони громадського та
родинного життя, політичні події, суспільні настрої, вза-
ємини між різними верствами українського суспільства.
В українській історіографії існує низка робіт, у яких
так чи інакше описані події «глухівського періоду» істо-
рії України. Метою данного дослідження є спроба най-
більш повної та ґрунтовної систематизації мемуарис-
тичних праць, присвячених Глухову доби Гетьманщини,
їх глибоке аналітичне вивчення і відображення змісту.
Чільне місце в мемуарній прозі XVIII ст. посідають
діаріуші (щоденники) – щоденні записки про адміні-
стративно-політичну діяльність правителя держави,
урядовця краю і т. п. Від XVIII ст. лишилося три основ-
ні різновиди пам’яток цього жанру: щоденники про
поточну діяльність гетьманів, щоденні записки адмі-
ністративно-політичної чинності Генеральної військо-
вої канцелярії, приватні або авторські щоденники. Їх
історичне значення полягає в тому, що в них ми зна-
ходимо достовірне відтворення домашнього побуту,
щоденного життя, урядової служби козацької старши-
ни, зображення стану господарства у певні пори року,
картин військових походів, нотаток про деякі суспіль-
но-політичні події періоду Гетьманщини.
Автономний устрій Лівобережної України сприяв роз-
витку культури. За судженням Д. Дорошенка, українська
культура кiнця ХVII – початку ХVIII ст. розвинулась до
тiєї вишини, яка дає право поставити Гетьманщину ча-
сів І. Мазепи, I. Скоропадського, Д. Апостола і К. Розумов-
ського на один рiвень з найбiльш освiченими країнами
тодiшньої Європи [1, с. 207]. Навiть росiйський терор і по-
лiтика виснаження духовних, фiзичних та економiчних
сил українського народу не могли знищити цiєї культури.
Гетьманська столиця Глухiв перетворилася в культур-
ний центр України, який мiг конкурувати з самим Киє-
вом. На вiдмiну вiд полiфонiчного і культурно багато-
манiтного Києва, Глухiв представляв Україну свiтську
і аристократичну. Великий всенок у пiдготовку україн-
ської свiтської елiти надала Генеральна вiйськова кан-
целярiя. У нiй починали свою державну дiяльнiсть дiти
української старшини та інших привiлейованих верств
населення, якi, як правило, закiнчували Києво-Моги-
лянську академiю і мали певний стаж роботи у полко-
вих канцелярiях. Для їх пiдготовки в мiстi було ство-
рено спецiальний канцелярський «курiнь». Вiйськові
канцеляристи, постiйно маючи справи з історични-
ми документами, розумiли, що київська духовна елiта
(Києво-Могилянська академiя, Києво-Печерська лавра)
значно вiдстала вiд дiйсного полiтичного і економiч-
ного життя і не бачила його нових реалiй [2, с. 62–63].
Саме тому вони стали носiями історичної пам’ятi сво-
го народу і змогли реалiзувати потребу створення свiт-
ської історiї України.
Найбiльший інтерес і значення для української історiо-
графiї доби Гетьманщини мають праці мемуаристів Ми-
коли Ханенка, Якова Марковича, Пилипа Борзакiвського,
Павла Ладинського та ін.
Микола Ханенко (1691–1760 рр.) походив з роду геть-
мана Михайла Ханенка (його брата). Навчався в Киє-
во-Могилянськiй академiї разом з іншим мемуаристом
Яковом Марковичем. Генеральний канцелярист, потiм ге-
неральний хорунжий, Микола Ханенко написав два вiдо-
мі щоденники: «Дiарiуш або Журнал» (Записи першої
половини 1722 р.) і «Щоденник генерального хорунжого
Миколи Ханенка», 1727–1731, 1742–1753 рр. [3, с. 1–20; 4,
ISSN 2218-4805
149
с. 21–47]. Перерва в написаннi щоденника пояснюється
тим, що Ханенко разом з Полуботком та іншими члена-
ми української делегацiї був ув’язнений в С.-Петербурзi і
до початку 1729 р. перебував у Петропавлiвськiй фортецi.
«Дiарiуш або Журнал» – не лише безцiнне історичне
джерело, з якого ми дiзнаємося про багатогранні сто-
рони життя Гетьманщини, але і джерело, яке найбільш
повно вiдображає спосiб мислення української елiти.
Вiн засвiдчує ту епоху, коли український народ жив пов-
ним нацiональним життям.
Окрiм урядового «Дiарiуша» у приватному «Щоденни-
ку» Ханенко записував різні подiї свого особистого, ро-
динного й господарського життя, занотовуючи, зокрема, і
факти з полiтичного життя Гетьманщини. Цi записки ха-
рактеризують громадські, економiчні і культурні вiдно-
сини Гетьманщини за майже пiвстолiття.
Трохи молодший сучасник і товариш Ханенка по ака-
демiчнiй лавi, автор «Денних записок» Якiв Андрiйович
Маркович (1690–1770 рр.), був сином лубенського пол-
ковника Андрiя Марковича (його сестра Анастасiя була
дружиною гетьмана І. Скоропадського). Одружився на
дочцi Павла Полуботка Оленi, володiв с. Сваркове пiд
Глуховом. Однак, незважаючи на родиннi зв’язки, вiн не
зробив великої кар’єри і тiльки в 1762 р. одержав «ранг»
генерального пiдскарбiя. Людина дуже освiчена, з вели-
кими культурними інтересами. Проте Маркович мав тип
українського старшини, який дбав усiма способами про
поліпшення свого службового і матеріального стану. У
своїх записках вiн зображує себе добрим батьком роди-
ни і господарем, надзвичайно рухливим і енергiйним.
Багатством побутових подробиць вiн перевищує мему-
ари Ханенка, а його «Денні записки» дають ґрунтовний
матерiал полiтичних, громадських, економiчних, куль-
турних і навiть метерологiчних вiдомостей.
Особливий історичний інтерес мають описи Сулацько-
го (1725–1727 рр.), Хотинського (1739 р.) походів, у яких
він знайомить з рисами харакеру гетьмана Д. Апостола [5].
Рукопис «Денних записок» починається «Хронiкою
1432–1715 рокiв», написаною П. Полуботком, тестем
Я. Марковича, а далi йде текст щоденникових записiв вiд
1717 до 1767 року. Після 1723 р. знищено кiлька сторi-
нок, мабуть тих, де було щось записане про змагання По-
луботка з росiйським царем Петром I. Рукопис мiстив у
собi 10 томiв у цiлий аркуш.
«Денні записки» видав вперше в 1859 році у двох то-
мах Олександр Маркович (правнук Якова Андрійовича)
пiд назвою «Дневные Записки малороссийского под-
скарбия генерального Якова Марковича». Тут умiщено
цiлий щоденник 1717–1767 рр., але в скороченiй редак-
цiї. До наукового видання повного тексту долучилася
редакцiя «Киевской старины», доручивши редагування
О. Лазаревському. «Дневник генерального подскарбия
Якова Марковича» був виданий у 3-х томах: т. 1, Київ,
1893; т. 2, Київ, 1895; т. 3, Київ, 1897. У цих трьох томах
умiщено текст 1717–1734 рокiв. Продовжило видання
«Денних записок» Наукове товариство ім. Шевченка у
Львовi, доручивши редакцiю В. Модзалевському.
У 1913 р. було випущено «Дневник Якова Марковича,
рр. 1735–1740, як ХХII том «Джерел до історiї України-Русi»
. Але найголовнішою пам’яткою при цьому є «Денні за-
писки генерального підскарбія Якова Марковича» (ори-
гінальна назва від автора – «Домашній протокол») [6].
Маркович почав писати «Денні записки...» випадко-
во: гетьман Павло Полуботок залишив по собі короткі за-
писки, доведені до 1716 р., і зять спочатку просто продо-
вжив ці записи [7, с. 96]. Надалі, з 1717 року, він став вести
свій власний щоденник, куди ретельно записував день
за днем події, які відбувалися в полі його зору, упродовж
50 років –з 1716 по 1767 рр. Навіть тоді, коли сам Марко-
вич лежав хворим і не мав змоги робити записи у «Що-
деннику», він просив своїх знайомих писати під диктов-
ку. Це можна визначити, читаючи оригінал рукопису, за
зміною почерку. Яків Маркович помер у 1770 р., а запи-
си доведені ж до 1767 р., що говирить про втрату авто-
ром зору за три роки до смерті [7, с. 99].
Глухівщина у щоденнику Якова Марковича згадуєть-
ся досить часто, оскільки саме тут знаходилася більша
частина його володінь. Найбільше часу він проводив у
с. Сваркове та у м. Глухові. Серед інших населених пунк-
тів, що згадуються у щоденнику, можна знайти наступні:
Сваркове, Береза, Полошки, передмістя Глухова Білопо-
лівка. Наявна інформація про них стосується переважно
господарських питань. Так, із записів ми дізнаємося, що
у Соснівці та Глухові робили найкраще пиво, яке йшло як
на власне вживання, так і на продаж [6, арк. 7], а із Глухова
та Сваркового Яків Маркович отримував жито [6, арк. 19].
Яків Маркович регулярно відвідував Генеральну військо-
ву канцелярію, в якій розташовувалися слідчі комісії, що
вирішували проблемні земельні питання. У «Денних за-
писках…» можна також знайти інформацію про високо-
посадовців, які у той час перебували у Глухові. Так, 13 лю-
того 1741 р. у місті знаходився президент Комерц-колегії
фон Мейден [6, арк. 10], 5 березня того ж року – київський
генерал-губернатор Леонтьєв [6, арк. 16], а 18 квітня – ге-
нерал Джеймс Кейт [6, арк. 24]. Вони знаходились тут зде-
більшого проїздом, однак Яків Маркович фіксував навіть
таку інформацію. Необхідно зазначити, що він разом із
партнером на прізвище Меєр у період між 1742–1744 рр.
відкрив у Глухові аптеку, щоправда, коли саме – дізнати-
ся неможливо, оскільки частина рукопису, що припадає
на ці роки, втрачена. Однак, діяла вона успішно, про що
свідчать записи щодо її фінансового стану.
Крiм мемуарiв, писаних українською мовою, має-
мо ще кiлька щоденникiв та мемуарів іноземними мо-
вами, якi належать українцям і стосуються безпосеред-
ньо українського життя. Так, значний інтерес викликає
щоденник гетьманича Петра Даниловича Апостола, на-
писаний французькою мовою з травня 1725 по серпень
1727 р., коли вiн перебував в ролi почесного закладника
в Санкт-Петербурзi перед вибором свого батька в геть-
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
150
мани [8, с. 37]. Щоденник охоплює короткий період, але
насичений надзвичайно цінною інформацією з історії
Глухова. О. Лазаревський пізніше оприлюднив щоденник
в перекладi на росiйську мову в «Київськiй старовинi» у
1895 р. Щоденник П. Апостола цiкавий побутовими по-
дробицями й деякими рисами щодо характеристики по-
лiтичних вiдносин царювання Катерини I.
Гетьман Пилип Орлик залишив по собі цiкавий що-
денник під назвою «Дiарiуш подорожнiй», який вівся з
1720 до 1732 року [8, с. 38]. латинською мовою пiд час
його перебування в емiграцiї, коли вiн намагався пору-
шити перед рiзними європейськими дворами україн-
ську справу. У щоденнику П. Орлик дуже докладно за-
писував як особисті пригоди, враження від подорожей
та життя у чужих країнах, так і всі факти своєї полiтич-
ної дiяльностi, свою активну дипломатичну кореспон-
денцiю, особистi мiркування.
З XVIII ст., окрім щоденникiв і записок приватного
характеру, залишилися щоденники урядового і офiцiй-
ного характеру – так званi «Дiарiушi або Журнали», що
велися у Генеральнiй військовiй канцелярiї за часи геть-
манів І. Скоропадського та Д. Апостола, які знаходилася
на той час у Глухові. У них фіксувалося все, що відбува-
лося у гетьманських дворах, занотовувався змiст най-
важливішої кореспонденцiї Генеральної канцелярiї. Їх
вели, зазвичай, старші канцеляристи за дорученням геть-
мана чи того, хто виконував його обов’язки [1, с. 94]. До
цього часу нам вiдомі три «Дiарiушi»: перший належить
вже згадуваному Миколi Ханенку; «Дiарiуш» за другу
половину 1722 й за 1723 роки, який після Ханенка про-
довжили канцеляристи Пилип Борзакiвський та Павло
Ладинський [3, с. 76], де у стислiй і зрозумiлiй формi пе-
реданий драматизм змагань українського уряду на чолi
з П. Полуботком за козацькi права і вольностi з першою
Малоросiйською колегiєю; «Дiарiуш» за часи перебуван-
ня гетьмана Апостола в Москвi вiд 9 сiчня до 6 вересня
1728 р. (видав пізніше М. Судiєнко в своїх «Материалах
для отечественной истории», К., 1853, т. 1.).
З українських мемуаристiв ХVIII ст. варто згадати
ще авторiв спогадів Г. Винського та І. Тимкiвського. За-
писки Григорiя Винського (народився 1752 р. в м. По-
чеп, вчився у Києвi) написанi в 1810-х роках пiд назвою
«Мое время». Вони цiкавi тим, що вiдобразили вражен-
ня освiченого українця від побуту Санкт-Петербурга й
московської провінції [9, с. 18]. Вiдчуваючи особливості
свого «малороссийского воспитания», життя й вiдноси-
ни росiйського дворянства вважалися йому некультур-
ними. Особливо вражало Винського жорстоке поводжен-
ня з крiпаками і грубiсть родинних вiдносин.
Спогади Іллi Тимкiвського (1777–1853 рр.) окреслю-
ють нам цiкавi подробицi побуту і шкiльної науки кiнця
ХVIII ст. Автор народився в Переяславi, навчався у Пере-
яслiвськiй колегiї і Київськiй академiї. Був професором
Харкiвського унiверситету, членом Британського і Геттин-
генського наукового товариств [3]. Він є один із засновни-
ків школи української державностi, деякий час працював
суддею Глухiвського повiтового суду, потiм – директором
Новгород-Сiверської гiмназiї.
Отже, проаналізувавши автобіографічні спомини, за-
писи, щоденники, можна зробити висновок, що мему-
арні твори суспільно-політичних діячів України ХVIII ст.
містять для дослідників цінну інформацію з історії Геть-
манщини, зокрема з різних аспектів повсякденного, сус-
пільно-політичного та соціально-економічного життя ко-
лишньої її столиці – міста Глухова.
ПОСИЛАННЯ
1. Дорошенко Д. Нарис історії України. – Т. 2. / Д. Дорошенко.
– К.: Глобус, 1991. – 349 с.
2. Пріцак О. Доба військових канцеляристів / О. Пріцак // Ки-
ївська старовина. – 1993. – № 4. – С. 62–66.
3. Шевчук В. Малі українські хроніки, літописи та діаруші /
В. Шевчук // Київська старовина. – 1993. – № 6. – С. 17–20.
4. Ханенко М. Діаріуш або Журнал / М. Ханенко // Київська ста-
ровина. – 1993. – № 6. – С. 21–47; 1994. – № 1. – С. 10–35.
5. Лазаревський О. Предисловие (первое) к Дневнику Якова
Марковича // Дневник генерального подскарбия Якова Марко-
вича (1717–1767 гг.). – К., 1893. – т. 1. – 148 с.
6. Інститут рукопису Національної бібліотеки України
ім. В.І. Вернадського, ф. ХІІ, спр. 4.
7. Антонович В.Б. Лекції з джерелознавства / Б.В. Антонович.
– Острог: Острозька академія, 2003. – 382 с.
8. Дорошенко Д. Огляд української історіографії / Д. Дорошен-
ко. – К.: Українознавство, 1996. – 255 с.
9. Терлецький В.В. Глухiв в загальному процесi українського
нацiонального самоутвердження ХIII ст. // Історико-культурна
спадщина Глухiвщини: Матерiали мiжв. наук.-практ. конферен-
цiї. – Глухiв, 1992. – С. 18.
Тюльпа С.П. Украинская мемуаристика истории Глухова
(автобиографические воспоминания, записи, дневники)
Статья посвящена автобиографическим воспоми-
наниям, записям, дневникам общественно-политиче-
ских деятелей Украины XVIII в. Особое внимание уде-
ляется дневникам, журналам-диарушам украинских
мемуаристов казацко-гетманского периода, а также
анализу оригиналов дневников Генеральной военной кан-
целярии, в часности информации, касающейся Глухова.
Ключевые слова: Яков Маркович, Николай Ханен-
ко, Глухов, дневники, Генеральная военная канцелярия.
Tiulpa S.P. Ukrainian memoirs of Hlukhiv history (autobi-
ographical memories, notes, diaries)
The article is devoted to Ukrainian public and political
fi gures of the 18th century, their autobiographical memories,
notes, diaries. Special attention is devoted to Ukrainian
memorialists’ diaries and journals «diariusz» of Cossacks-
Hetman era and to analysis of Hetman offi ce’s original
diaries, especially to information relating Hlukhiv.
Key words: Yaki v Markovych, Mykola Khanenko, Hlukhiv,
diaries, Military General offi ce.
07.03.2018 р.j
|