Матеріали Кролевецької сотенної канцелярії (фонд 64 ЦДІАК України)
У статті зроблено огляд матеріалів 64 фонду ЦДІАК України, присвячених історії Кролевецької сотні Ніжинського полку. Також наведено декілька цікавих документів з цього фонду. В статье сделан обзор материалов 64 фонда ЦДИАК Украины, посвященных истории Кролевецкой сотни Нежинского полка. Также пр...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180722 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Матеріали Кролевецької сотенної канцелярії (фонд 64 ЦДІАК України) / І.Ю. Тарасенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 151-154. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180722 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Тарасенко, І.Ю. 2021-10-15T18:59:57Z 2021-10-15T18:59:57Z 2018 Матеріали Кролевецької сотенної канцелярії (фонд 64 ЦДІАК України) / І.Ю. Тарасенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 151-154. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180722 930.22:35.072.2(477.52) «17» У статті зроблено огляд матеріалів 64 фонду ЦДІАК України, присвячених історії Кролевецької сотні Ніжинського полку. Також наведено декілька цікавих документів з цього фонду. В статье сделан обзор материалов 64 фонда ЦДИАК Украины, посвященных истории Кролевецкой сотни Нежинского полка. Также приведено несколько документов из этого фонда. The article gives an overview of the materials of the 64 Fund оf Central State Historical Archives of Ukraine, devoted to the history of the Krolevets Hundreds of the Nizhyn Regiment. There are also some interesting documents from this fund. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Польсько-литовська доба та Гетьманщина Матеріали Кролевецької сотенної канцелярії (фонд 64 ЦДІАК України) Материалы Кролевецкой сотенной канцелярии (фонд 64 ЦДИАК Украины) Materials of Krolevets hundreds chancellery (64 Fund оf Central State Historical Archives of Ukraine) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Матеріали Кролевецької сотенної канцелярії (фонд 64 ЦДІАК України) |
| spellingShingle |
Матеріали Кролевецької сотенної канцелярії (фонд 64 ЦДІАК України) Тарасенко, І.Ю. Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| title_short |
Матеріали Кролевецької сотенної канцелярії (фонд 64 ЦДІАК України) |
| title_full |
Матеріали Кролевецької сотенної канцелярії (фонд 64 ЦДІАК України) |
| title_fullStr |
Матеріали Кролевецької сотенної канцелярії (фонд 64 ЦДІАК України) |
| title_full_unstemmed |
Матеріали Кролевецької сотенної канцелярії (фонд 64 ЦДІАК України) |
| title_sort |
матеріали кролевецької сотенної канцелярії (фонд 64 цдіак україни) |
| author |
Тарасенко, І.Ю. |
| author_facet |
Тарасенко, І.Ю. |
| topic |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| topic_facet |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Материалы Кролевецкой сотенной канцелярии (фонд 64 ЦДИАК Украины) Materials of Krolevets hundreds chancellery (64 Fund оf Central State Historical Archives of Ukraine) |
| description |
У статті зроблено огляд матеріалів 64 фонду
ЦДІАК України, присвячених історії Кролевецької
сотні Ніжинського полку. Також наведено декілька
цікавих документів з цього фонду.
В статье сделан обзор материалов 64 фонда ЦДИАК
Украины, посвященных истории Кролевецкой сотни Нежинского полка. Также приведено несколько документов из этого фонда.
The article gives an overview of the materials of the 64
Fund оf Central State Historical Archives of Ukraine, devoted
to the history of the Krolevets Hundreds of the Nizhyn
Regiment. There are also some interesting documents from
this fund.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180722 |
| citation_txt |
Матеріали Кролевецької сотенної канцелярії (фонд 64 ЦДІАК України) / І.Ю. Тарасенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 151-154. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT tarasenkoíû materíalikrolevecʹkoísotennoíkancelâríífond64cdíakukraíni AT tarasenkoíû materialykroleveckoisotennoikancelâriifond64cdiakukrainy AT tarasenkoíû materialsofkrolevetshundredschancellery64fundofcentralstatehistoricalarchivesofukraine |
| first_indexed |
2025-11-27T03:32:55Z |
| last_indexed |
2025-11-27T03:32:55Z |
| _version_ |
1850797038121254912 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
151
УДК 930.22:35.072.2(477.52) «17»
І.Ю. Тарасенко
МАТЕРІАЛИ КРОЛЕВЕЦЬКОЇ СОТЕННОЇ
КАНЦЕЛЯРІЇ (ФОНД 64 ЦДІАК УКРАЇНИ)
У статті зроблено огляд матеріалів 64 фонду
ЦДІАК України, присвячених історії Кролевецької
сотні Ніжинського полку. Також наведено декілька
цікавих документів з цього фонду.
Ключові слова: джерела, козацтво, Кролевець.
Кролевецька сотня – одна з 55 сотень Ніжинського пол-
ку з сотенним містом Кролевець – знаходилась близь-
ко 130 км від полкового міста і пролягала увздовж річки
Реті [1, с. 362]. Головні населенні пункти цієї сотні – Кро-
левець, Алтинівка, Любитов, Райгородок. За час існуван-
ня сотні 1654–1782 рр. та сотенної канцелярії накопичи-
лась маса документів, що розкриває різні аспекти життя
населення міста і навколишніх сіл. У фонді № 64, де об’єд-
нані матеріали сотенних канцелярій Лівобережної Укра-
їни, зберігаються документи і Кролевецької сотні (спра-
ви № 532–541). Це не найбільша колекція документів, але
все ж таки краща, ніж у сусідньої Коропської сотні, пред-
ставленої 2-ма одинцями зберігання.
Розглянемо справи 64 фонду по Кролевецькій сотні, які
охоплюють період 1728–1779 рр. Здебільшого вони стосу-
ються саме середини XVIII ст. Так тут є дві об’ємні справи
– «Книга запису купчих, актів передачі у спадщину, усту-
почних, духівниць та інші документи старшини, козаків,
міщан» [2]. Датування документів припадає на 1728–1765
та 1743–1750 рр., причому більшість за 1747–1749, 1760–
1762 рр. і без хронологічного порядку. Вони підтверджу-
ють законність торговельних угод. Головним предметом
купівлі-продажу, цінністю в будь-які часи була земля. За-
галом більшість справ так чи інакше стосуються купівлі,
продажу, захоплення землі чи майна. І справи Кролевець-
кої сотенної канцелярії це яскраво ілюструють.
У книгах зібрані копії справ, що фіксують продаж, об-
мін, взяття під заставу, передачу у спадок, повернення
за борги земельних угідь, «пляців» тощо. Так, наприклад,
цікаві у цьому конетексті документи, пов’язані між со-
бою, – купча та уступочний документ від 18 серпня 1749 р.
Житель кролевецький Іван Кішка (Кішкін), син настояте-
ля Преображенської кролевецької церкви Олексія Кіш-
ки, «уступил» свої рідній сестрі Анастасії Карповій за
20 руб. «пляц з двома колодязями, состоящий при горо-
ді Кролевец на подворках неподалече церкви Преобра-
ження Господня над шляхом главним глуховским». Вже
за два місяці Анастасія Карпова уступила цей же пляц
«во вічност» як сплату боргу в 25 руб., «которие крайне
не имея чим заплатити» товаришу сотні Кролевецької
Опанасу Макаренку [2, арк. 2–4].
У лютому 1761 р. кролевецька козачка Параска Яков-
лева (в дівоцтві Різниченко), вже удова того самого Опа-
наса Макаренка, передавала всі права на свій власний
млин, що був поставлений ще її прадідом козаком Іва-
ном Різниченком на річці Реті, своєму зятю, кролевець-
кому отаману Івану Зубасі. Як пояснює вона сама у до-
кументі, «по підступно виправленим у бувшого гетмана
изменника Мазепи Ивана Скоропадского и Данила Апо-
стола», частина прибутків млина пішла на кролевець-
ку ратушу – «то як предки мої и я сама не могла того
надання отискати». Зрозумівши, що так ані вона, ані її
сини і не знайдуть доказів, стверджуючих право влас-
ності на половину свого млина, удова передає всі права
зятю, сподіваючись, що він «как правной человек может
совершенно того доискатся» [2, арк. 4–5].
В цій же книзі є копія купчої від 21 лютого 1761 р.,
якою оформлено угоду між удовою генерального підскар-
бія Марфою Скоропадською з її дочкою Ганною Черни-
шовою та майоршею Софією Єремієвою, дочкою Сичев-
ською. Скоропадська продала свою власну «дворовую»
землю на Подолі в місті Києві «близ братства лежачую»,
що високомонаршею грамотою була стверджена в 1718 р.
за 100 рублів. Як вона пояснює в купчій «яко она ныкакой
прибыли не приносит нам, так единственно чрез то про-
далы» [2, арк. 6–6 зв.] Також серед багатьох подібних до-
кументів є і розписки про прийом грошей по закладній
за землю (1761 р.), монастирської казни (240 руб. 73 коп.),
зібраних шафарем у Дубогаєвській волості (1755), 180 руб.
та малодівицьким пресвітером Симеоном (1757 р.) тощо.
У другій книзі зібрані справи 1715–1748 рр. Є, напри-
клад, запис про зміну в тестаменті значкового товари-
ша Захарія Калістратовича Калиновського (колишній
кролевецький сотник) на користь свого сина Никифо-
ра, одночасно обвинувачується зять Леонтій Гранов-
ський, суддя полковий ніжинський, що намагається
сфальсифікувати заповіт і присвоїти млин на Замко-
вищі (1747 р.). Тут же подано і сам тестамент на кіль-
кох аркушах від 4.08.1747, який Калиновський просить
конфірмувати [2, арк. 77 зв. 78; 86–96].
Слід зауважити, що судилися не тільки козаки чи мі-
щани. Досить часто були суди й позови на духовних осіб.
Так, наприклад, кролевецький отаман городовий Іван
Зубаха судився з кролевецьким священиком Олексієм
Федоровим за батьківські землі, які ще у 1728 р. свя-
щеник захопив у матері позивача. І хоча мати Зубахи
зверталася і до світського, і до духовного суду, так ні-
чого і не отримала, окрім збитків. Вся судова тяганина
розписана на 7 аркушах [2, арк. 107 зв. 114].
Нашу увагу привернули справи про різноманітні по-
рушення закону. Наприклад, Ян Глущенко подав про-
тест проти захоплення його власної сіножаті погребин-
ським старостою і генеральним осавулом Валькевичем.
У 1749 р. бунчуковий товариш Федір Діаковський подав
протест на розбійницькі дії реутинських Забіл – Петра,
Данила, Семена, які у 1748 р. напали на «дідизний і от-
чеський» сінокіс і забрали 150 копиць сіна. Справа тягла-
ся вже рік, а Забіли, не очікуючи рішення суду, викосили
сіножать. Позивач звернувся до сотенної кролевецької
канцелярії [2, арк. 163–163 зв.] Ще одне «доношення»
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
152
надійшло від військового товариша Федора Михайлов-
ського на дії Пашинського, архімандрита Гамаліївсько-
го Харлампієва монастиря, котрий без всякої причини
і суду знущався над дядьком Михайловського, постри-
женцем монастиря Акинфом Костровським, посадивши
його в підземелля [2, арк. 57 зв. 58].
У книзі записів зафіксовано і важливі документи щодо
відомого міжнародного Семенівського ярмарку (тривав
протягом вересня місяця). Тут є копії чолобитних жите-
лів Кролевця до імператриці Єлизавети щодо перенесен-
ня часу ярмарку з 1 вересня на грудень, лаконічно і по-ді-
ловому обґрунтовується непродуманість такого кроку,
що несе збитки і як місту Кролевцю, так і казні в цілому.
Склав цю чолобитну Антін Руденко у 1749 р. Крім того тут
же є чолобитна і в правлячий сенат [2, арк. 171–176 зв.].
Наступна справа, невелика за обсягом, містить всього
три аркуші (1740 р.). Це – чолобитна на ім’я імператри-
ці Анни Іоанівни від кролевецького протопопа і свяще-
ника Свято-Покровської церкви Федора Калиновсько-
го про захоплення його сіножаті та майна значковим
товаришем Григорієм Огієвським з дружиною. Йдеть-
ся про спадок Федора Калиновського після смерті його
рідного брата Микити – орні і сінокосні землі, двори,
«лавки в городі Кролевці й за городом». Протопіп скар-
житься, що дружина Огієвського Марія Карпіковна, «на-
чавши невідомо для чего владіт без жадной урядовой
купчой», що «наїхала кгвалом з многолюдством» у во-
лодіння Калиновського, забрала скошеного сіна 150 ко-
пиць і «нікоторие ниви веліла позасівати житом». Огі-
євські ж доводять, що купили ці землі і мають всі права
на них. Очевидно, що це тільки початок затяжної су-
дової справи, яка тяглася протягом двадцяти років між
двома заможними і впливовими землевласниками [3].
Подібна до попередньої справа за спадок між житель-
ками Колевецької сотні Параскою Назарихою та Ганною
Кобизькою (1743 р.) [4]. Ганна Назариха, андріївська ко-
зачка, скаржиться на свою тітку. Ще у 1721 р. після смерті
її батька Петра Кобизького його майно перейшло до дядь-
ка Прокопа. Сама ж позивачка була ще малолітньою і її
дід Фесько Хоменко подавав чолобитну кролевецькому
сотнику для виділення їй належного спадку (3-я частина
двору, з коморою, пекарнею, світлицею, 9 овець, жупан
«тузинковий», поля орного, також третя частина в лісах і
гаях і т. д.). Але дядько не віддавав цього майна до самої
своєї смерті, а по смерті його жінка дотримувалася тієї ж
лінії поведінки. Було вчинено розгляд справи і з’ясувало-
ся, що позивачка або її матір взяла частину овець, а шку-
ри продала; що й тітки її брали якусь частину того спадку
для організації поминальних обідів і ще на якісь потре-
би, а третя частина двору стоїть в пустці і ніхто його не
займає. А ще тітка заплатила позивачці гроші. Тут же на
кількох сторінках подано витрати дядька на організацію
похорон Петра і Стефана Кобизького і поминальні обі-
ди на 9 і 40 днів. У кошторисах враховано всі витрати до
копійки від ладану до плати кухарці і дяку (вказано, що
одна кухва горілки була своя власна, а не куплена, ціни
на булки, рибу, олію, мед, пиво, м’ясо і т. д.)
Ще одна справа стосується захоплення гаю коміса-
ром Григорієм Пікусом у священика Олексія Федорови-
ча (1744–1759 рр.), що разом зі справою Калиновського і
Огієвського підтверджує про постійні конфлікти між ду-
ховною і світською владою [5]. Тут судилися ще з 1742 р. за
ліс Лоловщина, в якому Пікус рубав дерева. І за рішенням
Кролевецької сотенної канцелярії Федоровський начеб-
то домігся заборони Пікусу пустошити ліс. Та Пікус про-
довжував робити своє і у 1757 р. справу було поновлено
та послано козаків від сотенної канцелярії на місце зло-
чину, що було зроблено і складено «доездное доношениє»
(протокол), де пораховано кількість і сорти порубаних де-
рев (разом 41 пень – дуб, береза, осика, ясен), зафіксова-
но цього року ще й побита трава на сіножаті. Та Пікус по-
дав зустрічний позов на Федоровського – начебто йому
чинять образи, відбирають ґрунт, коней, а кролевецька
канцелярія не чинить справедливо. Він просив передати
розгляд його справ до Воронізької сотенної канцелярії.
Судячи з документів, переданих до Вороніжа, з Пікусом
судилися і мали претензії багато кролевчан.
Об’ємна справа № 537 (71 аркуш) стосується супере-
чок за землю в селі Обтові між жінкою бунчукового то-
вариша І. Забіли та жителями сіл Лукнів, Райгородок та
Бужанка Коропівської сотні. У липні 1749 р. удова бунчу-
кового товариша Івана Забіли Параска подала чолобит-
ну до Кролевецької сотенної канцелярії на козаків і під-
даних генеральної артилерії, що нібито захопили її землі
у селі Обтові (всього близько 50 козаків). Відповідачі не
з’явилися на перше ж слухання справи. Як вони поясни-
ли, «за домашними нуждами отлучится и ходит не мож-
на» і доручили відповідати у суді Михайлові Кисловсько-
му від імені Тараса Цілка, Семена Грищенка, сина його
Івана, Грицька Солодкого, Романа Грищенка, Гордія та
Федора Солодких, Іллі Куценка, Захарія Самоділка, Іва-
на Костенка та інших. Позивачка прохала кролевецько-
го сотника Григорія Огієвського викликати відповідачів
прямо на місце – у поле, яке вимагає розмежувати до по-
чатку зими. Але в ході справи козаки з Райгородка дають
впевнені відповіді хто, коли і у кого придбав землю, через
яку з ними судиться Забіла. Так Тарас Цілок купив свою
землю в козака і жителя Райгородка Дідика ще 1737 р.,
і ця земля була зайнята ще батьком і дідом того Дідика
не менше ста років, на що маються і свідоцтва. Іван, син
Семена Грищенка, володіє нивою з березняком, купле-
ну ще покійним дідом, в кого він її купив не знає, але по
цій землі не було ні з ким суперечки вже 60 років. Роман
Грищенко володіє нивою, як і його батько, вже сто років
і ніколи спору за цю землю не було. Гордій Солодкий по-
казав, що цю землею зайняв ще його батько, родина во-
лодіє нею близько ста років, і він не купував її у підданого
Забіли, як заявляє позивачка. Федір Солодкий хоч і купив
у підданого позивачки, але «завладіл токмо так от умер-
ших истициного свекра ніжинского полковника Стефана
ISSN 2218-4805
153
и мужа еї Ивана Забіли яко і от неї спору где тридцат год
не было». Врешті козаки склали чолобитну на ім’я імпе-
ратриці Єлизавети, де виклали по пунктах своїх кривди
і безпідставні обвинувачення з боку Параски Забіли [6].
Справа № 539 дотична до попередньої і стосуєть-
ся порубки козаком Вороніжа Сукманом лісу бунчуко-
вого товариша Івана Забіли (1760–1761 рр.) На жаль,
перші сторінки справи зіпсовано, але хід справи мож-
на відновити по наступних документах. Взимку 1760 р.
бунчуковий товариш Іван Забіла подав скаргу на коза-
ка Воронізької сотні Івана Сукмана (Сухмана) за те, що
він вирубав багато дерева в лісі, в урочищі Дідовщині,
що йому належать. Почалося слідство, вручення коза-
ку Сукману повісток з викликом до сотенної канцеля-
рії для розгляду справи. Але, незважаючи на повістки,
відповідач не з’явився і не прислав замість себе повіре-
ного. Судячи з тексту «доношения» І. Забіла не очікував
такої зневаги («я имею волокиту и убыток!») і вимагав
повторного виклику відповідача, а за неявку – стягнен-
ня грошей. В березні 1760 р. було складено «доездное
доношение» огляду порубаного лісу Забіли, де виявле-
но «березини на дрова годячой в едном містце возов на
30, да еще саженей на 15 от той возов на 10…». З’ясува-
лося, що пуща знаходиться у 12 верстах від Обтова «по
той стороні річки Есмані» і Сукман придбав її у козака
Левченка у 1740 р., а той раніше у козачки Піскунки. Ще
довідалися, що Сукман рубав дерева і не таївся, що він
спокійно володів цим лісом і сам рубав, і другим людям
давав. Але вже в середині справи є «доношения» само-
го Сукмана в сотенне правління Воронізької сотні про
порядок подій. 8.01.1760 р. Сукман для вирубки дров у
винокурню найняв 13 возів з людьми і разом з Василем
Якименком поїхав до лісу. Там нарубали дров, поскла-
дали на вози і вирушили назад. Сам він з сином поїхав
уперед, а на вози напав господар хутору І. Забіли разом
з робітниками. Найнятих людей жорстоко били без при-
чини, а Якименка вбили і завезли невідомо куди. Крім
того схопили з возів 5 сокир, та ще й погрожували роз-
правою, коли зустрінуть самого Сукмана. Є і «доноше-
нія» від удови Якименка – його тіло знайшли у хуторі
Забіли. Далі йдуть допити робітників, але хто вбив Яки-
менка – ніхто не бачив і не зізнався. Врешті Забілі при-
судили сплатити удові Якименка Євдокії 100 рублів та
13 рублів козаку Якову Піскуну «за рани», а посполито-
му Сергію Свистуну – 2 рублі. Також слідство довело, що
Сукман рубав дерева «не в собственном лісі Забіли», але
«за поруб в оном доношении иску ніт» [7].
У 540 справі (1763–1779 рр.) йдеться про захоплен-
ня землі у козака с. Реутинці Федора Закоморного. Вже
військовий товариш Семен Данилович Забіла захопив
орні землі та 2 сіножаті. Зрозуміло, що представники
давнього роду Забіл мали значні маєтки, гроші, зв’яз-
ки, велику владу і почувалися справжніми господаря-
ми. Вони не зупинялися навіть перед фізичною роз-
правою і не боялися ніякого суду [8].
Справа 541 – це відомість про кількість грошей, во-
лів та зброї, зібраних з козаків сотні для армії у 1769 та
1773 рр. Досить великий документ (30 арк.) складається
цілком зі списків козаків по селах, списків власників во-
лів, опису худоби, її масті, особливих прикмет. Ця спра-
ва, насичена інформацією про майновий стан населення
Кролевецької сотні, також буде цікава філологам і етно-
графам, бо містить багато прізвищ [9].
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок,
що розглянутий фонд хоча і не є повним зібранням ма-
теріалів Кролевецької сотні, тим не менш має досить по-
тужний інформаційний потенціал. Незважаючи на те, що
документи охоплюють досить невеликий період (близько
50 років), вони проливають світло на соціально-економіч-
ну сферу життя, правову систему Гетьманщини XVIII ст.
Додатки
№ 1
1749, січня 17 (6). – Кролевець. – Дарча.
«Тисяща седмсот сорок девятого году генвара, шосто-
го числа.
Ми, нижеподписавшиеся старшина сотенная кроле-
вецкая, також товариство, атамани и козаки Кролевецкой
сотні, занятие ктиторами соборной кролевецкой вновь со-
строенной каменной Рождества Бци церкви Алексіем Ка-
мінским, Корніем Никитовим и Прокопом Котлярем на
строение оной церкви, с козачей суми денги от Афанасия
Макаренка сто тридцат чотири рублі да от атамана горо-
дового Ивана Зубахи тридцят рублей, итого сто шістдесят
чотири рублі всі обще на оную каменую соборную Рож-
дества Бци церков уклад подарили, вовся и впред оних
на показанной церкві и ктиторах доправлят не иміем,
для чего и сей наш общий доброволний приговор в кни-
гу урядовую в сотенной кролевецкой канцеляриї от сло-
ва до слова вписат и показанних атамана Зубаху и Афа-
насия Макаренка в оних денгах (якових содержаниї били)
кому надлежит, квітоват позволяем, в том и подписуемся.
В подленном подпис таков:
Сотник кролевецкий Григорий Огиевский
Товариш сотні Кролевецкой Онисим Стефанов
Товариш сотні Кролевецкой Васил Николаенко
Асаул сотенний кролевецкий Стефан Кобизкий под-
писался
Сотенний писар Клим Мосціпанов
Товариш сотні Кролевецкой Алексій Камінский
Атаман алтиновский Лаврін Кошовий и козаки Есиф
Ваще[н]ко, Яков Савинец, Мойсій Оболоник, Алексій До-
роженко, Матвій Бурдій, Савка Мулявка, Иван Сніжко, Фе-
дор Горкуша, Иван Федченко, Дмитро Тарасенко, Иван
Иванов Кру(…)*, Павел Кобзар, Иван Паламаренко, Иван
Лисман, а вмісто их неграмотних, по их прошению козак
и жител кролевецкий Никита Рева подписался.
Атаман добротовский Афанасий Булах и козаки Грицко
Малко, Грицко Паламаренко, Павел Грищенко, Иван Кор-
да, Опанас Бондар, Иван Шутка, Васил Мирочниченко,
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
154
Грицко Дряпка, а вмісто их неграмотних по их прошению
и за себе козак добротовский Иван Корпец подписался.
Атаман андріевский Каленик Кусий и козаки Семен
Бутенко, Иван Сергиенко, Антон Возняк, Мирон Уласенко,
Мирон Сурмаченко, Федор Яковенко, Сайко Кошовенко,
Игнат Хоменко, а вмісто их неграмотних по их прошению
козак и жител андріевский Стефан Ленко руку приложил».
(ЦДІАК України, ф. 64, оп. 1, спр. 534, арк. 152 зв.–153)
№ 2
1749, січня 17 (6). – Кролевець. – Рішення кроле-
вецької старшини щодо призначення сотенним кан-
целяристом Семена Шарого.
«Тисяча сімсот сорок девятого году генвара шестого дня.
Ми, нижеподписавшиеся старшина сотення кроле-
вецкая також и товариство сотенное, атамани сілские и
козаки всей сотні общесогласно канцеляристу сотенно
кролевецкого Семена Шарого відая яко он чоловік по-
стоянний и при канцеляриї сотенной от тисяча семсот
сорокового года по сей семсот сорок девятий год обріта-
ючис поручаемиї ему діла исправлял добропорядочно и
неліностно и нам всім бил послушним, приговорили на
містцу сотенного писара Клима Мосціпанова сотенним
кролевецким писарем и должен он, Шарий в том званиї
находитис честно и діла в сотенной канцелярії по зва-
нию его под[л]ежащие исправлят вірно, добропорядочно
и неліностно и нам в писанні бит послушним и подлежа-
щую чест по должности его нам отдават и канцеляристов
сотенних и подписков обучат канцелярських порядков
должен же також ими его, Шарого за сотенную старши-
ну признават и почитат, иміем наш товариство и козаки
сотні Кролевецкой за тот его труд согласно и добровіль-
но опреділяем кромі у казни на него надлежащих денег
для содержания канцелярист двох и подписков со всяко-
го нашого козачого и козачих подсусідков диму сов сей
сотні по дві копійки в год собрат и в дачи тих денег спо-
рит не иміем в том на селі нашем обществі приговор со-
гласно подписуется.
Сотник Григорий Огіевский
Товариш сотні Кролевецкой Семен Стефанов
Товариш сотні Кролевецкой Иван Кобизкий»
(ЦДІАК України, ф. 64, оп. 1, спр. 534, арк. 153 зв.)
№ 3
1749, травня 27(16). – Кролевець. – Рішення кроле-
вецької церковної громади щодо призначення нових
керівників воскобійні.
«Тисяча сімсот сорок девятого году мая 16 дня.
Ми, нижеподписавшиеся духовного и мирского чина
люде согласно всі обще приговорили в Кролевцы воскобій-
ню изстари церковную от жителя кролевецкого Грицка
Воскобойника, яко он приходи чрез несколко десят годов
на себе приватно употреблял без всякого вида, а у церкви
приходов не давал отобрат, а опреділит козакам и жите-
лям кролевецким Остапу Волочаю и Грицку Дубовику, ко-
торие ту воскобійню в добром своїм порядки и смотре-
ниї содержат и воск всяким обывателем забивает (…)*за
уволнене их от общенародних повинностей и от походов
яко то им діло ползу Бжиюх церков опреділяется, за вся-
кий же забой воску иміют они взимат по пяти копіек и с
тіх денен за силу прежнего обыкновения и ради крайнебо
их убожества опреділяем им Волочаю и дубовику за труд
их от забою по дві копейки, а ті приходние по три копій-
ки денги собирая погодно содержат в цілостиі без малій-
шей утайки и по окончаниї года иміем відат по равной
части в церкви Бжие Преображенскую соборную Рожде-
ства Богородици, Покровскую и Николскую на церковние
потреби и аби сей наш общий сотенний приговор могл
в своїй силі ненарушито всегда состоят для того оний от
слова до слова вписат в сотенной кролевецкой канцеля-
рии в крепостную книгу и таких чтири листа написат за
підписом рук наших видат для впред будущого знания
во всякую церков, что и впред не могл хто другой таких
приходов церковних приватно похитит сим предостері-
гаем и в том подписуемся.
В подліном подпис таков:
Протопоп кролевецкий Федор Каліновский, пресвітор
свтониколский, кролевецкий
Алексій Федоров, пресвітер соборний
Соборний кролевецкий Яков Маковский
Сотник кролевецкий Григорий Огіевский
Бунчуковий товариш Федор Диаковский»
(ЦДІАК України, ф. 64, оп. 1, спр. 534, арк. 160 зв.)
ПОСИЛАННЯ
1. Лазаревский А. Описание старой Малороссии. Материалы
для истории заселения, землевладения и управления. Том 2. Полк
Нежинский. – К. 1893. – 521 с.
2. ЦДІАК, ф. 64, оп. 1, № 532.
3. ЦДІАК ф. 64, оп. 1, № 533.
4. ЦДІАК ф. 64, оп. 1, № 535.
5. ЦДІАК ф. 64, оп. 1, № 536.
6. ЦДІАК ф. 64, оп. 1, № 537.
7. ЦДІАК ф. 64, оп. 1, № 539.
8. ЦДІАК ф. 64, оп. 1, № 540.
9. ЦДІАК ф. 64, оп. 1, № 541.
Тарасенко И.Ю. Материалы Кролевецкой сотенной
канцелярии (фонд 64 ЦДИАК Украины)
В статье сделан обзор материалов 64 фонда ЦДИАК
Украины, посвященных истории Кролевецкой сотни Не-
жинского полка. Также приведено несколько докумен-
тов из этого фонда.
Ключевые слова: источники, казачество, Кролевец.
Tarasenko I.Yu. Materials of Krolevets hundreds chancel-
lery (64 Fund оf Central State Historical Archives of Ukraine)
The article gives an overview of the materials of the 64
Fund оf Central State Historical Archives of Ukraine, devoted
to the history of the Krolevets Hundreds of the Nizhyn
Regiment. There are also some interesting documents from
this fund.
Key words: sources, Cossacks, Krolevets.
02.03.2018 р. j
|