М.І. Мурашко – фундатор Київської рисувальної школи (1875–1901)
У статті розглядаються основні напрямки, методи діяльності та тенденції в розвитку Київської рисувальної школи (1875–1901 рр.), засновником і керівником якої був художник, педагог, історик мистецтва,
 художній критик і громадський діяч Микола Іванович
 Мурашко. Упродовж тривалого час...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180751 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | М.І. Мурашко – фундатор Київської рисувальної школи (1875–1901) / В.В. Снагощенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 241-244. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860219490917154816 |
|---|---|
| author | Снагощенко, В.В. |
| author_facet | Снагощенко, В.В. |
| citation_txt | М.І. Мурашко – фундатор Київської рисувальної школи (1875–1901) / В.В. Снагощенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 241-244. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті розглядаються основні напрямки, методи діяльності та тенденції в розвитку Київської рисувальної школи (1875–1901 рр.), засновником і керівником якої був художник, педагог, історик мистецтва,
художній критик і громадський діяч Микола Іванович
Мурашко. Упродовж тривалого часу він готував талановиту молодь, майбутніх діячів мистецтва.
В статье рассматриваются основные направления,
методы деятельности и тенденции в развитии Киевской
рисовальной школы (1875–1901 гг.), основателем и руководителем которой был художник, педагог, историк
искусства, художественный критик и общественный
деятель Николай Иванович Мурашко. На протяжении
длительного времени он готовил талантливую молодежь, будущих деятелей искусства.
The article deals with the main directions, methods of
activity and trends in the development of the Kyiv drawing
school (1875-1901), the founder and leader of which was
the artist, teacher, art historian, art critic and public figure,
Mykola Ivanovych Murashko. For a long time, he trained
talented young people, future art workers.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:17:28Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
241
УДК 75.071.4(477) М. Мурашко «1875/1901»
В.В. Снагощенко
М.І. МУРАШКО – ФУНДАТОР КИЇВСЬКОЇ
РИСУВАЛЬНОЇ ШКОЛИ (1875–1901)
У статті розглядаються основні напрямки, мето-
ди діяльності та тенденції в розвитку Київської ри-
сувальної школи (1875–1901 рр.), засновником і керів-
ником якої був художник, педагог, історик мистецтва,
художній критик і громадський діяч Микола Іванович
Мурашко. Упродовж тривалого часу він готував тала-
новиту молодь, майбутніх діячів мистецтва.
Ключові слова: М. Мурашко, художник, педагог, Київ-
ська рисувальна школа.
Актуальність дослідження полягає в тому, що період
другої половини ХІХ – початку ХХ століття набуває осо-
бливого значення для докладного вивчення, адже в цей
час під впливом певних прогресивних змін у суспільстві
відбувався інтенсивний розвиток системи освіти, орга-
нічною складовою якої була загальна художня освіта. На-
прикінці ХІХ – на початку ХХ ст. в Україні помітних успіхів
у підготовці фахівців образотворчого мистецтва досягли
художні школи Києва, Львова, Харкова, Одеси.
Педагогічна спадщина українських мистецьких шкіл ак-
тивно розглядалася в наукових дослідженнях О. Волинської,
Л. Волошин, Л. Соколюк, Н. Талалуєвої, О. Цвігун, зокрема
дисертаційних, І. Небесника, Л. Проціва, де висвітлено вне-
сок митців різних регіонів України у розвиток мистецької
освіти; О. Попика, присвяченого розвитку художньої осві-
ти на Поділлі в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. та ін.
Життєвий та творчий шлях М.І. Мурашка неоднора-
зово привертав увагу дослідників як минулого (Ю. Тур-
ченко [1]), так і сучасності (Л. Амеліну М. Антонець [3],
А. Близнюка [7], М. Гурець [7], О. Волинець [4], І. Павлен-
ко [5], В. Шпак [8], Г. Черкаську [5] та ін.).
Метою нашого дослідження є розширення й погли-
блення знань про діяльність глухівчанина М.І. Мураш-
ка як педагога й засновника Київської рисувальної шко-
ли, що діяла в другій половині ХІХ – на початку XX ст., її
вплив на підготовку майбутніх діячів мистецтва.
Микола Іванович Мурашко увійшов в історію україн-
ського культури та освіти не тільки як відомий худож-
ник, педагог, художній критик, історик мистецтва і гро-
мадський діяч, але й як засновник та керівник Київської
рисувальної школи (1875–1901).
М.І. Мурашко народився 20 травня 1844 р. в місті Глухові,
у сім’ї різьбяра іконостасів. У багатодітній родині Мурашків
Микола був визнаним лідером; він опікувався меншими,
не давав їх ображати. Хлопчик ріс і мужнів у середовищі
закоханих у мистецтво. Інтерес до малювання проявився
в нього з дитинства – збирав і копіював картинки з книг,
робив самостійні малюнки тощо. «Народившись у сім’ї іко-
ностасного майстра, – писав він, – я перебував серед маси
оригіналів («кунштів», як називали їх у цьому оточенні), що
правили за взірці під час писання ікон. Ці куншти збуджу-
вали в мені невситимий інтерес і бажання якщо не твори-
ти так само, то хоча б зрисовувати» [1; 2].
Так минали дитячі роки майбутнього художника. Кон-
статуючи вплив оточення на розвиток своїх творчих зді-
бностей, Мурашко пізніше писав: «Окрім природного
прагнення, силою різних життєвих обставин я потрапив
саме на шлях мистецтва» [2].
Цілком природнім є те, що постійне перебування в пов’я-
заному з мистецтвом середовищі викликало в ньому ба-
жання стати художником. Тому чотирнадцятилітній юнак
приїздить до Києва і стає учнем реставратора-копіїста.
Але через п’ять років, побачивши безперспективність та-
кого «навчання», юнак за порадою художника І. Сошенка
їде до Петербурга і вступає до Академії мистецтв, де одра-
зу опиняється в атмосфері бурхливих мистецьких подій.
В Академії Мурашко потоваришував зі скульптором
М. Антокольським, критиком А. Праховим, а особливо
близько – з І. Репіним. «Я сердечно і глибоко полюбив
Іллю, спільне читання, симпатії до однієї й тієї ж справи,
справи мистецтва, нас єднали... літо 1866 року ми про-
жили в одній кімнаті в Академічному провулку», – згаду-
вав художник. Та «для жителя півдня північ непривітна, і,
не закінчивши Академії, наприкінці шістдесятих років я
вже мусив виїхати на провінцію. У 1868 р. Академія ви-
знала за можливе вислати мені диплом учителя, завдяки
якому я посів місце в класичній прогімназії у Києві» [2].
З 1868 р. Микола Іванович розпочинає викладацьку ро-
боту. Учителюючи в гімназії, а згодом – в реальному учили-
щі, даючи приватні уроки малювання, М. Мурашко все біль-
ше переймався ідеєю відкриття власної рисувальної школи.
Тогочасний Київ становив собою звичайне провінційне мі-
сто великої імперії – тут було мало художників, дуже рідко
влаштовувалися виставки живопису. Вболіваючи за розви-
ток національної культури, митець відчував гостру потре-
бу в такій школі – важливому мистецькому осередку [3; 4].
Варто зазначити, що спроби заснувати в Києві рису-
вальну школу були й до М. Мурашка. Однак функціонува-
ли вони недовго і особливих слідів по собі не залишили.
Зокрема, наприкінці 50-х рр. ХІХ ст. любитель живопису
Буяльский відкрив приватну рисувальну школу, яку нетри-
валий час відвідували декілька юнаків. У 1859 р. відкрили-
ся вечірні класи малювання при університеті Св. Володи-
мира. Але ці класи проіснували лише один зимовий сезон
і зникли безслідно, як і школа Буяльского. У 60-х рр. від-
кривається школа при Києво-Печерській лаврі. Вона роз-
містилася в одному з будинків, що належав лаврі. Світле,
просторе приміщення було обставлене шкільними мебля-
ми, для роботи були придбані гарні посібники, необхідні
статуї, манекени та інше приладдя, що коштувало декіль-
ка тисяч карбованців. Викладачами запросили академіка
Рокачевського і Сорокіна. Все це повинно було сприяти
продуктивній праці. Проте, школа також не мала успіху.
На початку 70-х рр. при першій гімназії були влаштова-
ні класи малювання по недільних днях для ремісників.
Основою послужив невеликий капітал, пожертвуваний
М.А. Ригельманом. Але пожертвувані кошти розходили-
ся швидко, інших надходжень не було, тому незабаром
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
242
класи припинили своє існування [2, с. 14].
Прагнення відкрити рисувальну школу визріло в Мико-
ли Івановича в 1874 р. У той період йому доводилося давати
багато приватних уроків, оскільки в місті не існувало від-
повідного навчального закладу для бажаючих здобути ху-
дожню освіту. Художник плекав надію створити такі умови,
за яких ті, хто любить мистецтво, могли б вільно розвива-
тись й удосконалюватись естетично, спостерігаючи шедев-
ри майстрів і красу навколишньої природи [3]. «У 1875 році
я оголосив, що припиняю приватні уроки і приймаю тих,
що бажають учитися рисуванню, у себе вдома... У скром-
ній, невеличкій кімнаті на Михайлівській вулиці... я че-
кав почину. Добре пам’ятаю свою маленьку публіку: один
юнак привів сестру. Потім поміщик з Борзни... надумав з
нудьги потішитись олівцем... і, нарешті, кілька дітей. Ось
і уся школа перших днів її існування» [2, с. 23].
Навчання у Київській рисувальній школі починалось
з малювання по клітинках з літографованих оригіналів.
Від учнів вимагалось уважно і якомога точніше відтво-
рити малюнки-оригінали, на яких були зображені різно-
манітні декоративні візерунки. Потім учні переходили до
малювання найпростіших геометричних фігур (конусів,
кубів) безпосередньо з натури. Після цього їх знайомили
з технікою тушовки. Поступово моделі ускладнювались. З
метою пожвавлення занять їх фарбували у різні тони: сі-
рий, білий або чорний [4]. Пропонуючи нові методи викла-
дання, М.І. Мурашко видає 1869 р. посібник із малювання
для дітей, що мав великий успіх і 1875 р. був перевиданий.
Ішов час, стараннями Миколи Івановича школа зроста-
ла, набирала силу. Незабаром кімната квартири, призна-
чена для школи, виявилась затісною, а коштів на більше
приміщення в нього не було. Художник з проханням про
матеріальну допомогу школі звернувся до своїх земляків,
до заможної родини цукропромисловців Терещенків. Іван
Ніколович Терещенко, який на той час закінчував Київський
університет і захоплювався малюванням, надав школі по-
трібну суму, в подальшому пообіцяв виділяти щорічно по
200 крб. Він і став постійним її покровителем більш ніж на
чверть століття, адже матеріальна підтримка від Міністер-
ства народної освіти школі не передбачалась, оскільки її
відкриття вважали приватною справою [3; 5].
Офіційне затвердження рисувальної школи відбулося
16 вересня 1875 р., коли вона була дозволена урядом. За
відсутністю Опікуна Київського округу і його помічника
дозвіл підписав ректор університету Св. Володимира про-
фесор Матвєєв [2, с. 27]. У серпні 1876 р. першим відвідав
школу брат мецената – Олександр Ніколович Терещенко.
Окрилений успіхом, Микола Іванович негайно поїхав
до Петербурга за навчальними посібниками, звернувся
до професора А. Прахова з проханням познайомити його
з петербурзьким гуртком художників-передвижників [6].
16 вересня 40 учнів і двоє вчителів розпочали офіційні
заняття. Рисувальна школа не була офіційним закладом,
що готував лише художників. Сюди йшли всі, хто любив і
цікавився мистецтвом, незалежно від віку, освіти і стану:
так, серед дорослих відвідувачів були й фотографи-ретуше-
ри, і столяри, різьбярі, ювеліри... Мурашко згадував: «Зде-
більшого у нас були бідняки, вчилися безкоштовно. Це були
діти ремісників, для яких рисування було істотною необ-
хідністю, і це нас морально задовольняло...» [2, с. 32]. Бід-
ні люди, які мали талант, але не мали коштів, не лише не
платили за навчання, а навпаки – отримували стипендію.
Школа працювала з десятої ранку до третьої години дня. З
п’ятої до сьомої вечора відбувалися заняття в старших кла-
сах. Іноді від сьомої до восьмої години тут читалися лекції
з історії мистецтва, анатомії, перспективи.
Необхідно відмітити, що допомогу М. Мурашку в органі-
зації школи в різний період надавали професор П.В. Павлов,
відомий російський географ П.П. Семенов-Тянь-Шанський,
голова Російського Технічного Товариства П.А. Кочубей,
місцеві колекціонери художніх творів П. Носов, В. Тар-
новський, І. Терещенко. Зусилля Миколи Івановича були
підтримані відомими художниками І. Рєпіним, І. Крам-
ським, Г. Мясоєдовим, В. Маковським, О. Корзухіним та ін.
У лютому 1877 р. в залі Дворянського зібрання відбу-
лася перша виставка учнів рисувальної школи. Але її ос-
новою все ж таки слугували фамільні картини сім’ї меце-
натів Терещенків. Охоче брали участь й інші громадяни
міста. Рекламувати виставку, звернути увагу жителів мі-
ста на цю подію допомагала Софія Василівна Тарновська,
дружина збирача української старовини. М. Мурашко так
характеризував цю жінку: «Це була видатна, красива пані,
яку усі називали гетьманшею» [2, с. 34]. Квитки були над-
руковані завчасно, плата за вхід складала 1 крб. Відвіду-
вачів виставки було близько 80 осіб, зібрали 205 крб. Всі
кошти пішли на потреби школи.
У рисувальній школі проводились практичні заняття
з малювання та живопису, а також вивчались теоретич-
ні дисципліни: перспектива, анатомія, загальна історія
мистецтв, до викладання яких залучались кваліфікова-
ні педагоги – професор Г.Г. Павлуцький, доктор філосо-
фії і астрономії В.І. Фабріціус, художник Г.К. Дядченко
та ін. Періодично організовувались лекції й бесіди, які
доповнювали курс теоретичних дисциплін. До читання
лекцій залучались викладачі школи і відомі художники –
М.М. Ге, Г.Г. Мясоєдов, П.А. Івачов; професори Київського
університету – Ф.Г. Міщенко, П.В. Павлов, І.А. Сікорський
та ін. Всебічному розвитку учнів сприяли виставки гра-
вюр, офортів, фотографій, малюнків і акварелей, оригі-
нальних творів і репродукцій творів кращих вітчизняних
і зарубіжних художників. Кожного тижня виставлені у віт-
ринах твори заміняли новими. Такі виставки свідчать про
активну організаційну діяльність М.І. Мурашка [5, с. 3].
Восени і весною досвідчений учитель виводив юних ху-
дожників на мальовничі околиці Києва. Тут він учив їх розу-
міти природу, бачити красу її різноманітних форм, розвивав
їхню спостережливість. Як палкий прихильник малюван-
ня з натури М. Мурашко не поділяв поглядів тих педагогів,
котрі були за повне вилучення з системи художньої осві-
ти малювання з оригіналів. Він вважав неправильним не
ISSN 2218-4805
243
використовувати в навчальному процесі репродукцій ви-
сокохудожніх творів, оскільки цю проблему ставив у без-
посередній зв’язок із вивченням і використанням досвіду
великих майстрів минулого та творчості кращих художни-
ків сучасності. Микола Іванович звертав особливу увагу на
необхідність систематичного підвищення рівня художньої
майстерності учнів, тому закликав їх завжди наполегливо
вчитися, оскільки вважав, що до мистецтва миттєво втра-
чає цікавість той, хто перестає вдосконалюватись.
У 1878 р. М. Мурашко уперше послав до Петербурга в
Академію мистецтв декілька робіт учнів школи. Звідти
було отримано відгук короткий, але не позбавлений зна-
чення: «Справа поставлена правильно» [2, с. 68]. Це був
перший відгук Академії про школу.
29 листопада 1878 р. відбулася виставка в Думі на ко-
ристь школи, яку організував В.В. Тарновський на свої
кошти. Крім того, колекціонер долучив колекції свого іс-
торичного музею, які збирав упродовж усього життя, не
жаліючи часу й коштів. Збирав все, що стосувалось істо-
рії своєї рідної України: гравюри, малюнки, портрети,
костюми, зброю, документи, зокрема гетьманські уні-
версали тощо. Але жителів Києва на той час мало ціка-
вила історія, і, як зазначав художник у спогадах, «мало-
культурне місто, в якому ідеями обрусіння пригнічений
всякий інтерес до свого рідного минулого, слабо цікави-
лося виставкою. З 130 тисячного населення виставку від-
відали впродовж 22 днів 1 тис. осіб» [2, с. 69]. Лише завдя-
ки безкоштовному приміщенню, меценатам і витратам,
які взяв на себе В.В. Тарновський, утворилася сума на ко-
ристь школи у розмірі 317 крб.
М.І. Мурашко у «Спогадах старого учителя» подає звіти
про діяльність школи, зокрема за осіннє півріччя 1876 р.
У цей час школа працювала в приміщенні Думи. Викла-
дачі школи – М.І. Мурашко, П.М. Попов; М.С. Котлярев-
ський – помічник репетитора.
Дохід школи від Івана Ніколовича Терещенка – 300 крб.
Спектаклі на користь школи – 100 крб.
Внески учнів – 382 крб.
Від пана Амосова – 100 крб.
Учнів чоловічої статі в школі – 47 осіб.
Жіночої статі – 8 осіб.
Недільних безкоштовних відвідувачів не менше 20 осіб.
У Звіті за 1877 р. вказувалось, що викладачами у школі
працювали М.І. Мурашко і П.М. Попов; М. Котляревський
і С. Гайдук – учні помічники репетитора. Кошти для шко-
ли поступили від Івана Ніколовича Терещенка – 400 крб.
Допомога від Думи – 300 крб.
Виставки на користь школи дали – 632 крб.
Шкільний внесок за навчання становить – 907 крб.
Учнів чоловічої статі в школі – 71 особа; жіночої ста-
ті – 12 осіб.
Недільних безкоштовних відвідувачів – 25 осіб.
Наступна звітність за 1878 рік називала прізвища ви-
кладачів (М.І. Мурашко та І.Н. Будкевич) і учнів помічни-
ків репетитора (Ф.А. Чирка, А.Х. Климена).
Школа знову отримала кошти від Івана Ніколовича Те-
рещенка у розмірі 400 крб.
Допомога від Думи – 300 крб.
Виставки на користь школи – 317 крб.
Кошти, внесені учнями за навчання – 712 крб.
Учнів чоловічої статі – 81 особа; жіночої статі – 9 осіб.
Недільних безкоштовних відвідувачів – 30 осіб [2, с. 75]
У 1880 р. школу відвідували понад 100 учнів. І.Н. Тере-
щенко збільшив допомогу школі до 1 тис. крб., а згодом
– до 9 тис. крб. щорічно. Майже за 26 років існування на-
вчального закладу одним тільки Іваном Ніколовичем було
витрачено на неї майже 150 тис. крб. [6].
Шкільна програма навчання 80-90-х рр. ХІХ ст. вже
включала вивчення всієї фігури людини. В цей період учні
малювали не тільки з гіпсових бюстів і фігур, але й з жи-
вої натури. Замість двох груп створюється чотири класи:
підготовчий, масковий, головний і фігурний.
Підготовчий клас був укомплектований учнями, ко-
трі протягом першого року навчання малювали з оригі-
налів геометричні тіла та орнаменти. У масковому класі
учні переходили від орнаментів до малювання з гіпсових
зліпків частин тіла людини, а наприкінці року – до ма-
лювання гіпсової маски. Вони малювали маску звичайно
ввечері, а вдень знайомилися з технікою акварельного
й олійного живопису. В середині або наприкінці тре-
тього року навчання більшість вихованців школи пере-
ходила до головного класу, де, продовжуючи вдоскона-
люватися в техніці живопису, малювала гіпсові бюсти й
живу натуру. На четвертому році навчання – у фігурно-
му класі – учні починали малювати гіпсову фігуру лю-
дини, а з відкриттям в школі у 90-х рр. натурного класу
найбільш підготовлені учні починали малювати оголену
натуру. Перед ними ставилось завдання навчитися пе-
редавати пластику фігури, одягненої в сучасний костюм.
Однією з особливостей навчання у Київській рисуваль-
ній школі було те, що учні вступали до неї протягом всьо-
го навчального року й приходили на заняття залежно від
наявності у них вільного часу, що вимагало з боку викла-
дачів індивідуального підходу до кожного учня й виклю-
чало можливість одночасного навчання всіх вихован-
ців молодшої групи за єдиною програмою [4, с. 211–212].
Восени 1882 р. Н.К. Пимоненко з групою учнів худож-
ньої школи (їх було 11 осіб – 10 юнаків і 1 дівчина) від-
правився до Петербурга. Усі прекрасно витримали іспити
і були зараховані для навчання в Академії. Н.К. Пимонен-
ко в перший же рік був нагороджений по звичаю старої
Академії трьома медалями.
З 1883 р. М. Мурашко вводить у школі такий метод
навчання, як малювання по пам’яті. Суть його поляга-
ла в наступному: в учнів мав бути напоготові чистий ар-
куш паперу чи записник; на станку виставлявся закритий
твір мистецтва; коли увага і цікавість учнів активізува-
лися, твір відкривали. Через п’ять хвилин твір знову за-
кривали, й учні починали малювати. Згодом відкривали
твір ще раз, але вже на менший проміжок часу. Вправи
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
244
на рисування по пам’яті проводили в школі в певні дні
тижня, і в них брали участь усі учні. У такій спосіб акти-
візувалась пам’ять, з’ясовувалось, що в ній залишається
з побаченого і що відтворено, наскільки потрібні повто-
рення й доповнення знань, зокрема з анатомії. У тодіш-
ніх художніх закладах учні майже весь час проводили за
змальовуванням предмета, що нерухомо стояв перед їх-
німи очима, – орнаменту, погруддя, статуї чи живої на-
тури. Однак художнику, вважав Микола Іванович, необ-
хідно вміти «схопити» певний момент життя, руху, а не
статичний предмет, оскільки митець покликаний надати
іншим можливість споглядати випадково ним побачене
і зображене. Цей метод М. Мурашко не вважав своїм ав-
торським винаходом. Однак заслуга Миколи Івановича в
тому, що він активно взявся за нього, бо вірив, що в май-
бутньому така вправа набуде подальшого розвитку і ста-
не основою в навчанні малярства [4, с. 61].
На початку 90-х рр. ХІХ ст. шкільна система навчання
була узагальнена у вигляді наочних таблиць-рисунків уч-
нів з коротким пояснювальним текстом. Подана в тако-
му вигляді 1892 р. на розгляд в Академію мистецтв, вона
дістала високу оцінку Ради Академії [6].
Довкола школи об’єдналося багато київських худож-
ників. Тут викладали X. Платонов, Й. Будкевич, М. Пи-
моненко, І. Селезньов, Г. Дядченко... Певний час у шко-
лі працював Михайло Врубель, який близько зійшовся з
М. Мурашком і навіть жив у його сім’ї. Всі визначні майс-
три, що приїздили до Києва, вважали за свій обов’язок
відвідати заклад М. Мурашка. Гостями учнів були В. По-
лєнов, І. Репін, В. Васнецов, М. Ге, І. Айвазовський [7; 8]...
Критичне ставлення до академічної системи вихован-
ня переконало Мурашка в необхідності вивчати й вико-
ристовувати позитивний досвід інших навчальних закла-
дів з метою подальшого розвитку школи. Він ґрунтовно
вивчав методику викладання малювання в кращих зару-
біжних рисувальних школах Кракова, Відня, Парижа, Боло-
ньї, Флоренції і Риму. У ці поїздки Микола Іванович брав
із собою племінника Олександра Мурашка
Для багатьох вихованців школа стала початковим ета-
пом художньої освіти, яку вони продовжили в Петер-
бурзькій академії. Серед них такі визначні майстри, як
М. Пимоненко та О. Мурашко, відомі українські художни-
ки І. Селезньов, Г. Дядченко, К. Крижицький, Г. Світлиць-
кий, І. Їжакевич, Ф. Балавенський. З відзнакою закінчив
Краківську академію мистецтв учень школи М. Жук. Ко-
роткий час навчався тут і Валентин Сєров, який приїздив
з Репіним до Києва. Зазначимо, що на початку 80-х ро-
ків у Київській рисувальній школі М. Мурашка навчалися
Леся Українка і Ольга Форш. В стінах створеної ним шко-
ли здобули початкову художню освіту близько 3000 осіб.
У 1903 р. помер покровитель школи І. Терещенко. Ме-
ценат заповів 200 тис. крб. на відкриття в Києві худож-
ньо-промислового училища. Школі він не лишив нічого.
Для Миколи Івановича Мурашка це було тяжким ударом.
Так припинила своє існування рисувальна школа, що за
j
чверть століття стала центром художньої діяльності не тіль-
ки Києва, а й цілого краю. Рисувальна школа М. Мурашка
відіграла важливу роль у розвитку образотворчого мис-
тецтва й художньої освіти в Україні, підготовці україн-
ських національних художніх кадрів. З неї вийшло бага-
то видатних художників.
9 вересня 1909 р. Микола Іванович Мурашко помер, так
і не закінчивши свою книгу «Спогади старого вчителя».
Діяльність Мурашка не обмежувалась лише педагогікою.
Він відомий як талановитий художник, видатний критик і
громадський діяч. Проте найбільше визнання М.І. Мураш-
ко дістав саме як педагог. Педагогічна діяльність – най-
значніша і найважливіша в його творчій біографії.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї
багатогранної проблеми. Перспективними напрямками
подальших наукових розвідок, на наш погляд, може ста-
ти глухівський період життя художника та ін.
ПОСИЛАННЯ
1. Турченко Ю. М.І. Мурашко: Нарис про життя, творчість і пе-
дагогічну діяльність. – К.: Держвидав образотворчого мистецтва
і муз. літератури, 1956. – 35 с.
2. Киевская рисовальная школа 1875–1901. Воспоминания
Старого Учителя (репринтне видання) – К.: Видавець О. Філюк,
2014. – 283 с.
3. Антонець М. Мистецько-педагогічні погляди Миколи Мураш-
ка: до 160-річчя від дня народження / М. Антонець // Мистецтво
та освіта. – 2009. – № 4. – С. 10.
4. Волинська О. Традиції художньої освіти в Україні: досвід
шкіл М. Раєвської і М. Мурашка / О. Волинська // Діалог культур:
Україна у світовому контексті. Художня освіта. Зб. наук. праць /
Ред. кол. І.А. Зязюн, С.О. Черепанова, Н.Г. Ничкало, О.П. Рудниць-
ка та ін. – Львів: Світ, 2000. – Вип. 5. – 488 с.
5. Павленко И.Т. Художник и педагог Николай Мурашко /
И.Т. Павленко // Сумской голос, 1994. – № 4. – С. 4
6. Черкаська Г. Микола Мурашко. – [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://uahistory.com/topics/famous_people/6113#prettyPhoto.
7. Близнюк А. Краса Сумщини в слові, музиці, живописі / А. Близ-
нюк, М. Гурець. – Суми: Тов. «Видавничо-поліграфічне підприєм-
ство «Фабрика друку», 2014. – 134 с.
8. Шпак В. Учитель художників: 170 років від дня народжен-
ня Миколи Мурашка / В. Шпак // Урядовий кур’єр. – 2014. – № 87.
– 17 травня. – С. 19.
Снагощенко В.В. Н.И. Мурашко – основатель Киевской
рисовальной школы (1875–1901 гг.)
В статье рассматриваются основные направления,
методы деятельности и тенденции в развитии Киевской
рисовальной школы (1875–1901 гг.), основателем и ру-
ководителем которой был художник, педагог, историк
искусства, художественный критик и общественный
деятель Николай Иванович Мурашко. На протяжении
длительного времени он готовил талантливую моло-
дежь, будущих деятелей искусства.
Ключевые слова: Н.И. Мурашко, художник, педагог,
Киевская рисовальная школа.
Snahoschenko V.V. M.I. Murashko – founder of the Kyiv
drawing school (1875–1901)
The article deals with the main directions, methods of
activity and trends in the development of the Kyiv drawing
school (1875-1901), the founder and leader of which was
the artist, teacher, art historian, art critic and public fi gure,
Mykola Ivanovych Murashko. For a long time, he trained
talented young people, future art workers.
Key words: M. Murashko, artist, teacher, Kyiv painting school.
12.03.2018 р.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180751 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:17:28Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Снагощенко, В.В. 2021-10-16T17:49:29Z 2021-10-16T17:49:29Z 2018 М.І. Мурашко – фундатор Київської рисувальної школи (1875–1901) / В.В. Снагощенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 241-244. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180751 75.071.4(477) М. Мурашко «1875/1901» У статті розглядаються основні напрямки, методи діяльності та тенденції в розвитку Київської рисувальної школи (1875–1901 рр.), засновником і керівником якої був художник, педагог, історик мистецтва,
 художній критик і громадський діяч Микола Іванович
 Мурашко. Упродовж тривалого часу він готував талановиту молодь, майбутніх діячів мистецтва. В статье рассматриваются основные направления,
 методы деятельности и тенденции в развитии Киевской
 рисовальной школы (1875–1901 гг.), основателем и руководителем которой был художник, педагог, историк
 искусства, художественный критик и общественный
 деятель Николай Иванович Мурашко. На протяжении
 длительного времени он готовил талантливую молодежь, будущих деятелей искусства. The article deals with the main directions, methods of
 activity and trends in the development of the Kyiv drawing
 school (1875-1901), the founder and leader of which was
 the artist, teacher, art historian, art critic and public figure,
 Mykola Ivanovych Murashko. For a long time, he trained
 talented young people, future art workers. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія М.І. Мурашко – фундатор Київської рисувальної школи (1875–1901) Н.И. Мурашко – основатель Киевской рисовальной школы (1875–1901 гг.) M.I. Murashko – founder of the Kyiv drawing school (1875–1901) Article published earlier |
| spellingShingle | М.І. Мурашко – фундатор Київської рисувальної школи (1875–1901) Снагощенко, В.В. Нова історія |
| title | М.І. Мурашко – фундатор Київської рисувальної школи (1875–1901) |
| title_alt | Н.И. Мурашко – основатель Киевской рисовальной школы (1875–1901 гг.) M.I. Murashko – founder of the Kyiv drawing school (1875–1901) |
| title_full | М.І. Мурашко – фундатор Київської рисувальної школи (1875–1901) |
| title_fullStr | М.І. Мурашко – фундатор Київської рисувальної школи (1875–1901) |
| title_full_unstemmed | М.І. Мурашко – фундатор Київської рисувальної школи (1875–1901) |
| title_short | М.І. Мурашко – фундатор Київської рисувальної школи (1875–1901) |
| title_sort | м.і. мурашко – фундатор київської рисувальної школи (1875–1901) |
| topic | Нова історія |
| topic_facet | Нова історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180751 |
| work_keys_str_mv | AT snagoŝenkovv mímuraškofundatorkiívsʹkoírisuvalʹnoíškoli18751901 AT snagoŝenkovv nimuraškoosnovatelʹkievskoirisovalʹnoiškoly18751901gg AT snagoŝenkovv mimurashkofounderofthekyivdrawingschool18751901 |