Три листи Ніколи Терещенка, що стосуються будівельної історії Трьох-Анастасіївської церкви
У статті йдеться про датування каплиці Скоропадських у Глухові.
Збережено в:
| Дата: | 2018 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Назва видання: | Сіверщина в історії України |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180754 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Три листи Ніколи Терещенка, що стосуються будівельної історії Трьох-Анастасіївської церкви / С.Б. Юрченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 252-253. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180754 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1807542025-02-09T17:09:18Z Три листи Ніколи Терещенка, що стосуються будівельної історії Трьох-Анастасіївської церкви Три письма Николы Терещенко, касающихся строительной истории Трех-Анастасиевской церкви Three letters of Mykola Tereshchenko, that touch building history of church of Three Anastasias Юрченко, С.Б. Нова історія У статті йдеться про датування каплиці Скоропадських у Глухові. В статье идёт речь о датировке часовни Скоропадских в Глухове. To the article speech goes about the dating of chapel of Skoropadsky in Hlukhіv. 2018 Article Три листи Ніколи Терещенка, що стосуються будівельної історії Трьох-Анастасіївської церкви / С.Б. Юрченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 252-253. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180754 94(477): 726:2-523.4 uk Сіверщина в історії України application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Нова історія Нова історія |
| spellingShingle |
Нова історія Нова історія Юрченко, С.Б. Три листи Ніколи Терещенка, що стосуються будівельної історії Трьох-Анастасіївської церкви Сіверщина в історії України |
| description |
У статті йдеться про датування каплиці Скоропадських у Глухові. |
| format |
Article |
| author |
Юрченко, С.Б. |
| author_facet |
Юрченко, С.Б. |
| author_sort |
Юрченко, С.Б. |
| title |
Три листи Ніколи Терещенка, що стосуються будівельної історії Трьох-Анастасіївської церкви |
| title_short |
Три листи Ніколи Терещенка, що стосуються будівельної історії Трьох-Анастасіївської церкви |
| title_full |
Три листи Ніколи Терещенка, що стосуються будівельної історії Трьох-Анастасіївської церкви |
| title_fullStr |
Три листи Ніколи Терещенка, що стосуються будівельної історії Трьох-Анастасіївської церкви |
| title_full_unstemmed |
Три листи Ніколи Терещенка, що стосуються будівельної історії Трьох-Анастасіївської церкви |
| title_sort |
три листи ніколи терещенка, що стосуються будівельної історії трьох-анастасіївської церкви |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| publishDate |
2018 |
| topic_facet |
Нова історія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180754 |
| citation_txt |
Три листи Ніколи Терещенка, що стосуються будівельної історії Трьох-Анастасіївської церкви / С.Б. Юрченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 252-253. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Сіверщина в історії України |
| work_keys_str_mv |
AT ûrčenkosb trilistiníkolitereŝenkaŝostosuûtʹsâbudívelʹnoíístoríítrʹohanastasíívsʹkoícerkvi AT ûrčenkosb tripisʹmanikolytereŝenkokasaûŝihsâstroitelʹnojistoriitrehanastasievskojcerkvi AT ûrčenkosb threelettersofmykolatereshchenkothattouchbuildinghistoryofchurchofthreeanastasias |
| first_indexed |
2025-11-28T09:55:20Z |
| last_indexed |
2025-11-28T09:55:20Z |
| _version_ |
1850027524522770432 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
252
УДК 94(477): 726:2-523.4
С.Б. Юрченко
ТРИ ЛИСТИ НІКОЛИ ТЕРЕЩЕНКА,
ЩО СТОСУЮТЬСЯ БУДІВЕЛЬНОЇ ІСТОРІЇ
ТРЬОХ-АНАСТАСІЇВСЬКОЇ ЦЕРКВИ
В статті йдеться про датування каплиці Скоро-
падських у Глухові.
Ключові слова: Терещенко, український архітек-
турний стиль.
Трьох-Анастасіївська церква у Глухові належить до най-
більш яскравих прикладів неовізантійської архітектури
в Україні. Перша мурована споруда храму була зведена
ще гетьманом Іваном Скоропадським та його дружиною
Анастасією. Згодом саме ця церква стала родовою уси-
пальницею для представників родини Скоропадських.
У 1884 р. будівельне відділення Чернігівського губерн-
ського правління затвердило проект нової Трьох-Анас-
тасіївської церкви, розроблений петербурзьким архітек-
тором А.Л. Гуном. Будівництво нової споруди велося з
1885 по 1893 роки [1, с. 350 ]. У сучасному російському
виданні роком початку будівництва помилково вказано
1884 рік [2, с. 257]. Відповідно до указу Синоду від 1895 р.
стара церква була розібрана і на її місці над склепом Ско-
ропадських збудована капличка [1, с. 350 ].
Нещодавно виявлено три листи Ніколи Терещенка, що
дозволяють уточнити деякі деталі будівельної історії як
самої Трьох-Анастасіївської церкви, так і каплички. Всі
три листи написані до управителя глухівських маєтків
П.В. Бека. Перший з них відісланий із с. Головківки біля
Чигирина і датований 8 червня 1899 р. Ось його текст:
«Милостивый государь Петр Вильгельмович!
Я думаю, что Скоропадские должны быть у себя в де-
ревне Чемер и я очень прошу Вас подвинуть дело на счет
снесения остатка Старо-Анастасиевской церкви, постро-
енной ими. По словам Ольги Николовны обрушившая-
ся церковь еще более портит вид новой и посему очень
прошу Вас принять все меры чтоб убедить Скоропад-
ских снести старую постройку поскорее и вообще о по-
следствиях сообщить мне» [3, с. 44].
Із листа зрозуміло, що на час його написання стара
церква ще не була розібрана повністю. Згадка про Оль-
гу Ніколівну, дочку Н. Терещенка, свідчить про те, що до
справи були залучені кілька членів родини.
У другому листі, що помічений датою 17 червня
1899 р. і складений також у Головківці, Нікола Тере-
щенко пише: «Письмо Ваше от 14 июня я получил, как
приедет Скоропадский, то пожалуйста настоятельно
просите, чтобы он разобрал старую постройку Анаста-
сиевской церкви.
Вы хорошо сделали, что послушали совета Надежды
Владимировны и устроили из досок хоры, чтобы иметь
наглядное представление как оно выйдет, а так как Вы пи-
шете, что хоры очень будут затемнять то место, над ко-
торым они будут устроены, то когда приедет к Вам Мураш-
ко посоветуйтесь с ним как сделать так, чтобы отнюдь не
затемнять церковь и как это выйдет пришлите нам ри-
сунок. Я думаю, что Мурашко к Вам уже приехал или до-
лжен скоро приехать, в Киеве его бомбандируют» [3, с. 45].
Згаданий у листі Скоропадський – це, скоріш за все,
Павло Петрович, котрий через два десятиліття, а саме
29 квітня 1918 року, буде обраний гетьманом України.
Саме він знаходився у цей час у від’їзді у Санкт-Петер-
бурзі, де перебував на військовій службі у Кавалергард-
ському полку у чині поручника [4, с. 37]. Його рідний брат
Михайло через хворобу проживав переважно у Полошках.
Цікавим також є факт, що, незважаючи на освячен-
ня храму чотири роки потому, як велося це листуван-
ня, у ньому ще тривали опоряджувальні роботи, зокре-
ма, планувалося влаштувати хори. Зараз над західним
компартиментом хорів немає, отже, цей задум був від-
хилений замовниками та залишився нереалізованим. В
листі згадано прізвище Мурашка. Скоріш за все, мова
йде про Олександра Івановича, який мав власну іко-
нописну майстерню і, крім того, займався виготовлен-
ням церковних меблів та іншого начиння. Саме він об-
слуговував родину Терещенків, створюючи розписи та
обстановку у численних церквах, що зводилися знани-
ми підприємцями у своїх маєтках та у м. Києві. Рані-
ше нічого не було відомо про участь Мурашка в опоря-
Іл. 1. Каплиця Скоропадських. Фото 1930 р. С. Таранушенка
ISSN 2218-4805
253
джувальних роботах в Трьох-Анастасіївській церкві у
Глухові. Поява його прізвища у переліку творців храму
відкриває цікаві дослідницькі горизонти та, можливо,
згодом дозволить знайти його авторство у деяких збе-
режених елементах інтер’єру.
Третій лист відправлений з Києва 28 липня 1899 р. В
ньому Н. Терещенко повідомляв, що «вчера у меня был
Черниговский губернатор и я при этом случае просил
его оказать содействие к скорейшему утверждению
строительным отделением представленнаго Скоро-
падскими плана на разборку старой постройки Треха-
настасиевской церкви и постройку вместо нея часовни,
и губернатор обещал мне дело это двинуть, следова-
тельно через дней 4–5 полагаю получите разрешение
на разборку старой постройки церкви, а потому про-
шу Вас как только получится это разрешение, то пох-
лопочите, чтобы Скоропадские немедленно приступи-
ли к разборке этой постройки» [3, с. 47].
Як бачимо, проект каплички над склепами Скоро-
падських на місці старої церкви був готовий вже у
1899 р. Визначальним є факт зведення каплиці у фор-
мах, що наслідували українське бароко. Відомий дослід-
ник українського архітектурного модерну В. Чепелик у
своїй монографії наводить у якості першого прикладу
українського архітектурного стилю дерев’яний буди-
нок у с. Лебединці, зведений у 1856 р. на замовлення
Григорія Павловича Галагана академіком архітектури
Є.І. Червінським [5, с. 47]. Потім після кількадесятирічної
перерви до теми національного зодчества звернулися
лише на початку ХХ ст. Етапним архітектурним твором
для Лівобережжя став будинок Полтавського земства,
запроектований В.Г. Кричевським. Саме з цієї будівлі
почалося відродження самобутніх форм національно-
го зодчества. Цікаво, що проект земства розроблявся у
1903 р., а проект каплиці у Глухові – у 1899. Таким чи-
ном, каплиця Скоропадських хронологічно випереджає
відому полтавську пам’ятку на чотири роки і є предте-
чею нової течії в українській архітектурі.
Архітектурне рішення нової Трьох-Анастасіївської
церкви витримано у формах неовізантійського стилю,
що на той час був популярним на території імперії. Нато-
мість українські барокові мотиви популярними не були.
Скоропадські свідомо протиставили космополітизму Те-
рещенків національну традицію, через що в одному ар-
хітектурному комплексі опинилися дві цілком відмінні
споруди. На даний час важко сказати, хто був автором
проекту каплиці, але щодо задуму архітектурної програ-
ми можна висловити припущення, що він міг належати
матері останнього гетьмана – Марії Андріївні Скоропад-
ській, яка походила зі старовинного козацько-старшин-
ського роду Миклашевських та займала активну позицію
у питанні відновлення старовинних споруд. Стилістич-
ні риси українського бароко повинні були підкреслюва-
ти давність роду та вірність багатовіковій традиції, чим,
звичайно, не могли похвалитися Терещенки.
j
Враховуючи викладене, хочеться сподіватися, що ка-
плиця Скоропадських у Глухові отримає належне їй місце
в історії української архітектури на рубежі ХІХ– ХХ століть.
ПОСИЛАННЯ
1. Вечерський В.В. Пам’ятки архітектури і містобудування Лі-
вобережної України. Виявлення, дослідження, фіксація. – Київ:
Видавничий дім А.С.С., 2005. – 586 с.
2. Савельев Ю.Р. «Византийский стиль» в архитектуре России.
Вторая половина ХІХ – начало ХХ века. – СПб.: Лики России – Про-
ект – 2003, 2005. – 272 с.
3. Центральний державний історичний архів, м. Київ, ф. 830,
оп. 1, спр. 31.
4. Скоропадський П.П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918.
– Київ-Філадельфія: Інститут української археографії та джере-
лознавства, 1995. – 494 с.
5. Чепелик В. В. Український архітектурний модерн. – Київ:
КНУБА, 2000. – 378 с.
Юрченко С.Б. Три письма Николы Терещенко, касающихся
строительной истории Трех-Анастасиевской церкви
В статье идёт речь о датировке часовни Скоро-
падских в Глухове.
Ключевые слова: Терещенко, украинский архитек-
турный стиль.
Yurchenko S.B. Three letters of Mykola Tereshchenko, that
touch building history of church of Three Anastasias
To the article speech goes about the dating of chapel of
Skoropadsky in Hlukhіv.
Key words: Tereshchenko, Ukrainian architectural style.
10.04.2018 р.
УДК 94(477)
Ю.А. Шишкіна
НЕВІДОМИЙ МАЙСТЕР КАМ’ЯНИХ СПРАВ
На основі джерельної бази Державного архіву Чер-
нігівської області досліджується історія храмового
будівництва у с. Береза, що на Глухівщині. Аналізую-
чи проблему, автор вперше акцентує увагу на поста-
ті невідомого архітектора, що займався споруджен-
ням церкви у кінці ХІХ ст.
Ключові слова: архітектурна спадщина, споруджен-
ня церкви, дзвіниця, військовий інженер, с. Береза, Шо-
сткинський пороховий завод.
Архітектурне надбання – наше історичне багатство. Ти-
сячі пам’ятників, старовинних споруд прикрашають мі-
ста і села України. Вони повертають нас до яскравих сто-
рінок нашої історії, розповідають про драматичні події.
Однак, у більшості випадків автори цих архітектурних
шедеврів залишаються в нащадків у несправедливому за-
бутті. Повернення заслуженої слави і доброго імені будів-
ничих, здавалось би, незначних храмових архітектурних
споруд, і ставить за мету автор зазначеного дослідження.
Вивчення архітектурної спадщини Сумщини розпо-
чалося ще у ХІХ ст. Відомості про окремі пам’ятки тра-
пляються у працях архієпископа Філарета Гумілевсько-
|