Формування місцевих органів радянської влади на Глухівщині у 20-ті роки ХХ ст.
У статті на базі архівних джерел досліджуються проблеми формування місцевих владних структур на теренах Глухівщини в період утвердження радянської влади в Україні. Аналізуються питання становлення та розвитку виборчого законодавства у зазначений час, обґрунтовуються причини та наслідки проведен...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180764 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Формування місцевих органів радянської влади на Глухівщині у 20-ті роки ХХ ст. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 300-304. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859805218800140288 |
|---|---|
| author | Мошик, І.В. |
| author_facet | Мошик, І.В. |
| citation_txt | Формування місцевих органів радянської влади на Глухівщині у 20-ті роки ХХ ст. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 300-304. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті на базі архівних джерел досліджуються
проблеми формування місцевих владних структур на
теренах Глухівщини в період утвердження радянської
влади в Україні. Аналізуються питання становлення
та розвитку виборчого законодавства у зазначений
час, обґрунтовуються причини та наслідки проведення виборчої кампанії на Глухівщині у 1927–1929 роках.
В статье на базе архивных источников исследуются проблемы формирования местных властных структур на территории Глуховщины в период утверждения
советской власти в Украине. Анализируются вопросы
становления и развития избирательного законодательства в указанное время, обосновываются причины
и последствия проведения избирательной кампании на
Глуховщине в 1927–1929 годах.
In the article on the basis of archival sources, the
problems of the formation of local power structures in
the territory of Hlukhivshchina during the period of the
approval of Soviet power in Ukraine are being investigated.
The issues of the formation and development of electoral
legislation at the specified time are analyzed, the reasons and
consequences of the election campaign at Hlukhivshchina
in 1927-1929 are justified.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:15:38Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
300
парторганізації і про завдання боротьби з ними // Червоний шлях.
– 1933. – № 7. – С. 112.
27. ГДА СБУ, справа-формуляр на М. Грушевського 7537. – Т. 1.
28. Винниченко В. Заповіт борцям за визволення. – К., 1991.
– 127 с.
29. Винар Л. Михайло Грушевський в українській і світовій іс-
торії. У 125-ліття з дня народження. – Нью-Йорк. – Торонто – Київ
– Париж, 1993. – 153 c.
30. ГДА СБУ, cправа-формуляр на М. Грушевського № 7537. – Т. 4.
Шаповал Ю.И. Михаил Грушевский: эмиграция и
возвращение в Украину (1919–1924)
Освещаются обстоятельства пребывания М. Гру-
шевского в вынужденной эмиграции в 1919–1924 гг.,
мотивы и обстоятельства его возвращения в комму-
низированную Украину.
Ключевые слова: Грушевский, эмиграция, УПСР, КП(б)У,
ВУАН, возвращение.
Shapoval Yu.I. Mykhailo Hrushevsky: emigration and re-
turn to Ukraine (1919-1924)
The circumstances of M. Hrushevsky’s stay in forced
emigration in 1919-1924, motives and circumstances of his
return to Ukraine under communists are elucidated.
Key words: Hrushevsky, emigration, UPSR, CP(b)U, VUAN,
return.
24.03.2018 р.
Проблема формування місцевих органів влади в зазна-
чений період не знайшла всеохоплюючого висвітлення в
історичній літературі, хоча значна кількість дотичних до
теми питань порушувалася. У радянській історіографії
питання висвітлювалися однобоко, без аналізу причин та
наслідків процесу розвитку радянського виборчого права
(А.В. Гонтар [1], К.В. Гусєв [2], А.Т. Давидюк [3], А.І. Кім [4],
Ю.С. Кукушкін [5], А.І. Лєпьошкін [6], П.Л.Рудик [7]).
Після проголошення незалежності України з’явилися
перші публікації, пов’язані з новим підходом до оцінки
подій політичного життя України в 20-х рр. ХХ ст. Висвіт-
ленню становлення та розвитку виборчого законодав-
ства в Україні присвячено низку досліджень, у яких ав-
тори Н. Богашева, Ю. Ключковский [8], В.М. Єрмалаєв [9],
М. Рибачук, І. Шкурат [10], М.О. Мягков [11], Г.П. Поно-
марьова [12], В.В. Павленко [13] та ін. вивчають природу
народовладдя, аналізують виборчу систему того чи іншо-
го періоду історії нашої країни, вплив її на формування
місцевих органів влади. Але коло науково-дослідницьких
завдань, вирішенню яких присвячені ці праці, не перед-
бачали цілісного висвітлення проблеми формування міс-
цевих владних структур на теренах Глухівщини в період
становлення радянської влади в Україні. Враховуючи те,
що певні аспекти означеної проблематики вже знайш-
ли своє відображення в науковій літературі, автор статті
спробує, використовуючи наукові та краєзнавчі публіка-
ції на основі регіональної джерельної бази, проаналізува-
ти процес формування місцевих органів влади, окресли-
ти загальні риси і тенденції цього процесу у зазначеному
регіоні у визначений період. На нашу думку, розвиток
української державності і процес реформування вибор-
чого законодавства може бути більш ефективним при ви-
вченні та врахуванні власної практики державотворення.
Процес встановлення більшовицької влади в Україні
супроводжувався створенням мережі рад із контрольо-
ваним складом депутатів. Ради від часу свого виникнен-
ня ніколи не мали фактичної політичної влади, оскільки
створювались і діяли під контролем комуністичної пар-
тії. Органи радянської влади були лише вітриною або фа-
садом, за яким приховувалася реальна влада партії. Узур-
пація владних функцій рад компартійними структурами
відтворювалася під час кожного оновлення їхнього скла-
ду. Тому вибори до органів радянської влади завжди були
для партійного апарату справою величезного політично-
го значення. Щоб утримати контроль над країною, пар-
тія розробила таку виборчу процедуру, яка дозволяла їй
штучно підбирати персональний склад органів влади за
всіма параметрами: класовим походженням, партійною
приналежністю, демократичними ознаками, особистими
якостями. Для цього проводилася ретельна підготовка ви-
борчих кампаній, перевірка списків виборців, продуму-
валися всі заходи агітаційного характеру [14]. Вибори до
рад у 20–30-х рр ХХ ст. не стільки втілювали права гро-
мадян самостійно вирішувати питання місцевого зна-
чення, скільки реалізовували демократичними способа-
j
УДК 94(477):324(352) «192»
І.В.Мошик
ФОРМУВАННЯ МІСЦЕВИХ ОРГАНІВ
РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ НА ГЛУХІВЩИНІ
У 20-ті РОКИ ХХ СТ.
У статті на базі архівних джерел досліджуються
проблеми формування місцевих владних структур на
теренах Глухівщини в період утвердження радянської
влади в Україні. Аналізуються питання становлення
та розвитку виборчого законодавства у зазначений
час, обґрунтовуються причини та наслідки проведен-
ня виборчої кампанії на Глухівщині у 1927–1929 роках.
Ключові слова: виборча система, формування спис-
ків, виборче законодавство, мережа рад, депутати.
В сучасних умовах реформування органів місцевого са-
моврядування постає актуальними вивчення історичного
досвіду вирішення зазначених проблем. Неупереджений
аналіз, осмислення процесу формування місцевих орга-
нів радянської влади у перше десятиліття її становлення
є однією з умов запобігання повторення помилок мину-
лого, створення дійсного самоуправління народу, що по-
винно реалізуватись у дійових і оптимальних структурах
представницьких органів влади, які б відповідали сучас-
ним формам організації суспільного життя.
На сьогоднішній день стало можливим вивчення та
переосмислення даної проблеми з нових позицій на базі
місцевих матеріалів, а саме на прикладі Глухівщини як
складової частин України, де проглядаються й загальні
тенденції, й певні особливості.
ISSN 2218-4805
301
ми та методами процес радянізації населення України в
цілому і Глухівщини зокрема.
30 березня 1921 р. Президія ЦВК своєю постановою
«Про регулярні перевибори Рад і про скликання у вста-
новлені строки з’їздів Рад» визначила, що перевибори міс-
цевих органів влади – міських, сільських, селищних рад,
волвиконкомів, а також комнезамів – повинні проводи-
тися через кожні шість місяців [1, с. 88]. 8 березня 1922 р.
було встановлено продовження повноважень у всіх міс-
цевих рад до одного року [1,с. 92]. Єдиних термінів про-
ведення виборів не існувало. Зазвичай вони передували
з’їздам рад. Встановлення точних дат було прерогативою
виконкомів, у разі потреби вони мали право й переноси-
ти терміни перевиборів.
На початку 20-х рр. ХХ ст. позиції радянської влади в
Україні ще були слабкими, тому практика утворення рад
робітничих і селянських депутатів у цей період показала,
що туди обиралися представники з різними політични-
ми поглядами та прагненнями. Наявність у радах певного
політичного плюралізму заважала більшовикам проводи-
ти свою політику. Особливо це стосувалося сільських рад,
до складу яких під час виборчої кампанії 1921 р. увійшов
значний відсоток заможних селян як найбільш впливових
та авторитетних серед сільського населення. Тому перед
більшовиками постало досить складне завдання обмежи-
ти, а по можливості взагалі ліквідувати вплив останніх на
політичну ситуацію. Залучення селян до активної громад-
ської діяльності в радах вимагало добору кандидатів за
ознакою їх «революційності», що мало забезпечуватися
маніпулюванням нормами представництва, незаконним
позбавленням виборчих прав, висуванням партійних кан-
дидатур та суто волонтерським відведенням кандидатів
на виборах у ради. Для виконання цих завдань владі була
необхідна певна політична база на селі та відповідне ви-
борче законодавство [14]. Однак із впровадженням НЕПу
разом з економічним зміцненням селян-власників акти-
візувалося і їх прагнення до оволодіння політичною вла-
дою. У резолюції травневого 1922 р. ЦК КП(б)У вказува-
лося, що «цьому натискові куркульсько-петлюрівської
стихії наша партія зможе вчинити опір тільки в тому разі,
якщо вона на селі буде, як і раніше, спиратися на верстви
батрацтва і незаможного селянства» [15, с. 271].
У середині 1925 р. ЦК КП(б)У змушений був неофіцій-
но визнати, що замість союзу незаможника із середняком
фактично склався союз середняка із куркулем, який був
особливо небезпечним для режиму. Настрої, що панува-
ли на селі, яскраво виявилися під час часткових переви-
борів рад навесні 1925 р., які здебільшого закінчувалися
провалом кандидатур членів КНС і комуністів та зміцнен-
ням позицій селян-власників [16, с. 36]. Загроза втратити
свій вплив у радах змусила державну партію шукати вихід.
Рішенням липневого 1925 р. пленуму ЦК КП(б)У комнеза-
ми були позбавлені виконання адміністративних функцій
і перетворилися на добровільні організації. Однак поряд
з такими кроками у наступному році збільшилася кіль-
кість «позбавленців». Так згідно з постановою ЦВК УСРР
та РНК «Про вибори до Рад» 1926 р. виборчих прав поз-
бавлялися: а) землероби, що застосовують найману пра-
цю, сезонну чи постійну, в такому об’ємі, який розширює
їх господарство за межі трудового; б) землероби, що мають
поряд із землеробським господарством промислові закла-
ди (млини, крупорушки тощо) із застосуванням найманої
праці; в) особи, що підпорядковують собі оточуюче насе-
лення шляхом систематичного надання їм у користуван-
ня наявних у них сільськогосподарських машин, робочої
худоби тощо, чи тих, хто постійно займається наданням
населенню кредитів; г) ремісники, що вдаються до найму
постійної робочої сили [17, с. 11]
Отже до кінця 20-х років виборча система в радянській
Україні була чітко визначеною і слугувала виключно ін-
тересам правлячої партії, про що і свідчить звіт про пе-
ревиборчу кампанію рад на Глухівщині у 1929 р.
Кампанію перевиборів рад у 1929 р. Глухівський окр-
виконком проводив, керуючись директивою П’ятнадця-
того партійного з’їзду, Десятого Всеукраїнського з’їзду
рад, директивами уряду та досвідом минулої кампа-
нії [18, арк 2]. У кінці вересня 1928 р. Глухівським окрви-
бочкомом були надані вказівки на місця щодо складання
виборчих списків. За місяць вони були складені і переда-
ні на затвердження, однак під час проведення зазначе-
ної кампанії було виявлено низку недоліків, що, на думку
тогочасного керівництва, суттєво впливало на результат
підготовчої роботи до виборів. Зокрема, «… по Н-Сівер-
ському району організація виборчкомів була проведена
за старою інструкцією, не залучалися до їх складів жін-
ки та наймити, порушений порядок представництва від
кооперації та інших установ» [18, арк. 2].
В грудні по районах було проведено низку організа-
ційних заходів та зібрань щодо обговорення виборних
кандидатур, а 15 грудня по містах та селах почали виві-
шувати списки осіб, позбавлених виборчих прав. До про-
блеми псування чи невчасного вивішування цих спис-
ків долучалися питання їх неправильного складання.
Були непоодинокими випадки внесення до цих списків
прізвищ громадян, які не підпадали під категорію «поз-
бавленців». Зокрема, по с. Бачівськ таких було виявлено
35 осіб, а по с. Ястребщина – 32 особи.
Кількість осіб, позбавлених виборчих прав, по
Глухівському округу у порівнянні з минулою
виборчою кампанією [18, арк. 3]
райони
кількість позбавлених відсоток до загальної
кількості виборців
1929 1927 1929 1927
Глухівський 738 791 2,9 3,2
Есманський 710 665 4,0 3,9
Н.-Сіверський 866 1108 2,8 3,6
Понорницький 749 679 3,4 2,7
Путивльський 989 715 3,1 2,2
С.-Будський 565 874 3,0 4,8
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
302
Семенівський 363 378 1,9 2,1
Хильчанський 558 646 3,0 3,5
Шостенський 915 903 3,3 3,5
Ямпільський 945 663 3,8 3,3
Ярославецький 749 834 4,9 5,6
По округу 8166 8156 3,2 3,5
По Україні - - 4,4 4,6
Зазначалося, що середній відсоток позбавлених вибор-
чих прав «відставав від пересічного українського» на 1%.
Також, у порівнянні з 1927 р., збільшилась чисельність
скарг з приводу списків «позбавленців». «На 15 лютого
1929 р. надійшло до окрвиборчкому 1055 скарг, було за-
доволено в проханні – 285; відмовлено – 770, що у від-
сотковому еквіваленті становить 72,9% відмовленнь і
27,1% задоволень» [18, арк. 3].
Складання карток виборців відбулося без особливих
проблем, окрім поодиноких випадків недостачі самих
бланків, зокрема у Семенівському та Ямпільському ра-
йонах. Організація виборчих дільних проводилась з ог-
ляду наявності приміщень для таких потреб. Всього по
округу було організовано 732 дільниці. Однак, первірка
роботи самих сільрад виявила низку недоліків, зокрема,
невиконання наказів по самих сільрадах.
Виконання наказів по сільрадам [18, арк. 3 зв.]
№ Назва району Відсоток виконання
наказів по сільрадам
1. Понорницький 89,2%
2. Семенівський 80,6%
3. С.-Будський від 3% до 80%
4. Ямпільський від 65% до 70%
5. Глухівський від 75,9%
6. Шостенський 78%
7. Путивльський 89,1%
8. Хильчанський 86%
9. Есманський відомостей немає
10. Ярославецький -
11. Н.-Сіверський -
Недоліками також були визначені: «…кволе керівниц-
тво суспільними організаціями, недостатнє засвоєння
поширених прав сільрад, слабе виконання своїх ухвал та
вищестоячих органів, кволість роботи комісій, а по дея-
ких районах повна відсутність їх роботи, кволе виконан-
ня завдань по благоустрою сіл, неуважність по веденню
лісового господарства, квола робота сільрад щодо під-
несення сільськогосподарських питань колективізації,
невиконання законів по відібранню землі у куркулів та
нетрудового елементу, наявність заможного елементу у
складі сільрад» [18, арк. 4 зв.]. У С.-Будському, Путивль-
ському та Семенівському районах деякі члени сільрад
були притягнуті до суду за неналежне виконання своїх
службових обов’язків.
Напередодні виборів були проведені звітні кампанії,
що пройшли фактично по всіх виборчих дільницях. Та-
блиця відсоткової явки виборців на них подана нижче.
Явка по районам на звітні збори [18, арк. 5 зв.]
№ Назва району Середній відсоток
явки на звітні збори
1. Есманський 41%
2. С.-Будський 35%
3. Ямпольський 34%
4. Ярославецький 36%
5. Хильчанський 39%
6. Путивльський 38%
7. Семенівський 41%
8. Глухівський 36%
9. Н.-Сіверський 32%
10. Понорницький 42%
11. Шостенський 45%
По одинадцяти районах звітувалося 237 сільрад; власне
самих звітів було призначено 1091, фактично ж відзвіту-
валося 1036 осіб: «…звітність сільрад проведена під кутом
зору самокритики, яка була скерована як на виконання
директив та ухвал низового апарату, так і вищих радян-
ських органів, з приводу чого у промовах по доповідям
сільрад виступала досить значна кількість виборців, які
зупинялися більш на загальних питаннях місцевого ха-
рактеру, але в поодиноких сільрадах жваво обговорюва-
лось кволе виконання наказу виборців» [18, арк. 4].
Кінець 20-х років позначився розгортанням кампанії
боротьби з «класовими ворогами», що своєю підривною
діяльністю заважали радянському будівництву. З почат-
ком процесу колективізації було чітко визначено низ-
ку таких ворогів на селі: куркулі, їх поплічники, глитаї,
крамарі, церковники та різні «бувші люди», які «…мають
будь-який зв’язок з селом, складають контрреволюцій-
ний блок, який зміцнився, зробився більш сміливим і зно-
ву спробує заволодіти радянським апаратом» [18, арк. 5].
Більшовики навіть в умовах, позбавлених елементів де-
мократії виборів, панічно боялися реваншу. Колективі-
зація, що проводилася насильницькими методами і ви-
кликала різкий супротив населення, обумовлювала ці
перестороги. У владних кабінетах здійснювали титанічні
зусилля задля дискредитації сільської еліти, щоби не до-
пустити її до керівництва. Тому виборча кампанія прохо-
дила в умовах жорсткого протистояння із зазделегідь ві-
домим результатом. Конкурувати з радянською владою
було справою безперспективною, проте деякі представ-
ники опозиційної сторони намагалися не стільки проти-
стояти владі, скільки власне вистояти та не втратити за-
собів до існування. Однак, коліщатка владної державної
машини безжально втоптували відчайдухів у небуття.
На Глухівщині в процесі цього протистояння представ-
ники влади недоліки в економічному розвитку обгрунто-
вували спробами ворожих елементів «...використати всі
наші господарсько-економічні труднощі, поклавши за них
відповідальність на пролетаріат через проведення при-
скореної індустріалізації». Вони звинувачували опонен-
тів у намаганні скористатися несвідомістю середняка та
«…перетягнути його на свій куркульський бік, здійсню-
ючи компроментацію комуністів та працездатних бідня-
ISSN 2218-4805
303
ків», використати державні установи на селі для захоплен-
ня влади («…сводка № 5 С. Буда, звіт Есманського району,
матеріали газети «Червоне село»), внести зміни до спис-
ків виборців шляхом ігнорування чи бойкотування цих
списків в кращому випадку, у гіршому ж – псування їх чи
знищення. Здійснювалися спроби внести на обговорення
зборів гасла «Совєти без комуністів», «Нада платить цар-
скіє долгі», «Соціалізм – це пророк на небі зі своєю про-
повіддю», «Радянська влада звеличує бідноту». На зборах
піднімалися питання різниці медичного обслуговування
робітників і селян, нерівності розцінок на продукцію, ви-
готовлену робітником та селянином, про що зазначалося
у звіті голови сільради Кравчука с. Хотіївка Семенівського
району та у звіті С.-Будського району [18, арк 6]. У с. Лит-
виновичі Ярославецького району та у Хильчанському і Ес-
манському районах траплялися навіть випадки відкритих
погроз представникам влади з боку селян. У с. Хотіївка
Семенівського району власники млинів та крупорушок
напередодні виборів не сплачували місцевій владі пода-
ток з мірчука, щоб «викликати незадоволення бідноти і
середняків» [18,арк. 6 зв.]. Проте як не намагалися селя-
ни протистояти свавіллю владної машини, перемога пе-
редбачувано залишалася за останньою.
Глухівським окрвиконкомом, аналізуючи у звіті резуль-
тати виборчої кампанії 1929 р. у порівнянні з 1927 р., за-
значалося, що останні вибори відрізняються плановістю,
якістю підготовчої роботи, більшим підвищенням актив-
ності мас і зацікавленістю в них, кількісним збільшенням
участі жінок. Однак, поряд з цим відмічалися і негатив-
ні момементи, зокрема «…траплялися випадки слабого
висвітлення настроїв села, заходів антирадянських еле-
ментів та їх виступів, особливо в Семенівці, частково у
Путивлі, повне замовчування таких випадків у Яросла-
вецькому, Хильчанському, Ямпільському, Н.-Сіверському
районах, що призвело до моментів хвостизму сільських
пролетарських осередків, благодушного поверхового по-
гляду на диференціацію на селі, а тому і пердвиборча під-
готовча робота у цих місцевостях не була проведена як
слід» [18, арк. 7]. Окрім того відзначалися випадки, коли
до складу сільрад обиралося дуже мало середняків, най-
митів, жінок. Особлива увага наголошувалася на слаб-
кій виробничій дисципліні, якщо виборча документація
надходила невчасно, а інколи із великим запізненням.
Вибори у Глухівському окрузі відбулися 15 січня
1929 р. Їх результати відображені у нижче наведених
таблицях [18, арк. 9, 10, 14].
Результати виборчої активності
Райони
В
сі
х
сі
ль
ра
д
М
ає
м
о
ві
д
ом
ос
ті
В
сь
ог
о
м
ал
о
ви
бо
рч
і
пр
ав
а
З’
яв
ил
ос
ь
на
в
иб
ор
и %
активності
1929 1927
Глухівський 25 25 24457 14036 57,4 55,2
Есманський 15 15 16946 9343 55,2 52,9
Н.-Сіверський 35 35 30189 17349 57,5 49,5
Понорницький 17 17 21147 12988 61,2 51,5
Путивльський 36 36 30957 18123 56,8 52,9
Семенівський 16 16 19112 10971 57,4 48,7
С.-Будський 21 21 18264 10788 59,0 59,6
Хильчанський 19 19 17887 10801 60,4 51,1
Шостенський 19 19 27183 16605 61,1 48,7
Ямпільський 22 22 22665 12954 54,7 49,7
Ярославецький 12 12 14963 9141 61,1 52,4
По округу 237 237 224770 148049 58,4 51,8
По Україні - - - - 63,4 51,6
Загальна кількість обраних до сільрад
Райони Обрано до
сільрад
Жінок У тому числі жінок
1929 1927
Глухівський 501 95 19,0 10,4
Есманський 386 58 16,3 6,2
Н.-Сіверський 636 77 12,2 9,4
Понорницький 422 70 16,0 9,0
Путивльський 631 112 19,6 9,6
Семенівський 400 58 14,5 9,2
С.-Будський 385 59 15,5 10,3
Хильчанський 378 66 17,9 8,9
Шостенський 557 70 12,6 7,0
Ямпільський 544 66 14,3 10,6
Ярословецький 325 57 17,5 10,9
По округу 5145 788 15,8 9,1
По Україні - - 17,0 9,6
Жінки, які займають відповідальні посади
Райони
В
сь
ог
о
сі
ль
ра
д
К
іл
ьк
.
сі
ль
ра
д
Із числа обраних жінки, які за-
ймають посади
Го
ло
ви
Се
кр
е-
та
рі
За
м
.
го
ло
ви
Ч
ле
ни
пр
ез
ид
.
В
сь
ог
о
ж
ін
ок
Глухівський 24 5 3 - - 2 5
Есманський 14 3 - - 1 2 3
Н.-Сіверський 35 4 - - 2 2 4
Понорницький 17 3 3 1 - - 4
Путивльський 16 3 - 1 9 13 26
Семенівський 16 7 1 1 2 3 7
С.-Будський 21 5 1 - 4 - 5
Хильчанський 19 2 2 - - - 2
Шостенський 17 8 1 1 2 4 8
Ямпільський 16 2 1 1 - - 2
Ярославецький 12 2 1 - - 1 2
Разом 208 44 44 5 20 27 68
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
304
Аналізуючи вищезазначені статистичні відомості, вар-
то наголосити, що на кінець 20-х років ХХ ст. процес радя-
нізації українського суспільства на Глухівщині поступо-
во набирав потужності, невпинності та невідворотності.
Примус і розгортання боротьби з «ворогами радянської
влади» давали потрібні результати. Водночас слід конста-
тувати, що виборча система УРСР, яка формувалася з по-
чатку 20-х років, на законодавчому рівні була позбавлена
елементів демократії. Однією з характерних ознак радян-
ської виборчої системи до середини 30-х років було за-
провадження виборів на принципах нерівного непрямого
права при відкритому голосуванні, а також незагальність
виборів, тобто діяв принцип нерівноправності громадян.
ПОСИЛАННЯ
1. Гонтар А.В. Городские Советы Украины: История становле-
ния и развития (20–30-е годы). – К. – 1990 г. – 204 с.
2. Гусев К.В., Дробижев В.З. Рабочий класс в управлении госу-
дарством (1926–1937 гг). – М., 1968. – 100 с.
3. Давидюк А.Т. Политическая активность рабочего класса. –
Львов. 1986. – 157 с.
4. Ким А.И. Советское избирательное право. – М., 1965. – 608 с.
5. Кукушкин Ю.С. Сельсоветы и классовая борьба в деревне
(1921–1932 гг). – М., МГУ, 1968. – 294 с.
6. Лепёшкин А.И. Местные органы власти Советского государ-
ства (1921–1936 гг). – М., 1957. – 411 с.
7. Рудик П.Л. История советского избирательного права (1917–
1936 гг). – М., 1991. – 426 с.
8. Богашева Н., Ключковский Ю. Еволюція виборчої системи
в Україні // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2005. – № 1.
– С. 42–49.
9. Єрмалаєв В.М. Вищі представницькі органи влади в Україні
(історико-правове дослідження). – Х.: Право, 2005,– 272 с.
10. Рибачук М., Шкурат І. Історичні аспекти становлення ви-
борчої системи в Україні // Політичний менеджмент. – 2004.–
№ 1. – С. 83–96.
11. Мягков М.О. Національна традиція українського права у
формуванні законодавства України про вибори // Держава і пра-
во: зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки. Вип. 29. – К.: Ін-т держа-
ви і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – С. 510–514.
12. Пономарьова Г.П. Становлення виборчої системи Україн-
ської СРР у 1917–1937 рр. // Проблеми законності. Республікан-
ський міжвідомчий науковий збірник. – Харків, 2008. – Вип. 97.
– С. 203–206.
13. Павленко В.В. Формування виборчої системи в радянській
Україні за Конституціями 1919 р., 1929 р., 1937 р. // Європейські
перспективи. – 2015. – № 1. – С. 32–37.
14. Стадник О.О. Формування місцевих органів влади на По-
діллі у 20-ті роки ХХ ст. – [Електронний ресурс]. – Режим досту-
пу: http://www.info-library.com.ua/books-text-11103.
15. Кульчицький С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя
(1919–1929). – К., 1996. – 310 с.
16. Мельничук О.А. Боротьба за владу на селі в 1920–1925 рр.:
сільські ради проти комнезамів // Нова політика. – 1998. – № 2.
– С. 29–38.
17. Материалы к избирательной кампании 1928–1929 года. –
Харьков, 1928. – С. 11–12.
18. Центральний державний архів вищих органів влади та
управління України, ф. 1, оп. 5, спр. 1076, арк. 2–22.
Мошик И.В. Формирование местных органов советской
власти на Глуховщине в 20-е годы ХХ в.
В статье на базе архивных источников исследуют-
ся проблемы формирования местных властных струк-
тур на территории Глуховщины в период утверждения
советской власти в Украине. Анализируются вопросы
становления и развития избирательного законода-
тельства в указанное время, обосновываются причины
и последствия проведения избирательной кампании на
Глуховщине в 1927–1929 годах.
Ключевые слова: избирательная система, формиро-
вание списков, избирательное законодательство, сеть
советов, депутаты.
Moshik I.V. The formation of local organs of Soviet power
in the Hlukhivshchina in the 1920 s.
In the article on the basis of archival sources, the
problems of the formation of local power structures in
the territory of Hlukhivshchina during the period of the
approval of Soviet power in Ukraine are being investigated.
The issues of the formation and development of electoral
legislation at the specifi ed time are analyzed, the reasons and
consequences of the election campaign at Hlukhivshchina
in 1927-1929 are justifi ed.
Key words: electoral system, formation of lists, electoral
legislation, network of councils, deputies.
10.04.2018 р.
Склад обраних до міських та селищних рад
Міста Насе-
лення
Вибор-
чого
віку
Позб.
прав % Мали
право Явка %
Склад обраних членів рад
О
бр
ан
і
Ж
ін
ки Член
парт. Комс. Роб. Служб.
Шостка
1929
1927
9115
8539
6374
4922
404
244
6,3
4,9
5970
4678
4785
2140
80,1 49
44
11
6
20
18
6
2
29
23
6
9
Н.-Сіверськ.
1929
1927
9262
9161
4383
4376
783
676
17,1
15,4
3600
3700
2053
1697
57 73
25
4
3
23
12
8 29
6
21
10
С.-Буда
1929
1927
7506
7265
3487
2980
796
754
22,8
25,3
2691
2226
1414
800
52,5 81
84
17
2
18
21
8
2
29
26
41
45
Семенівка
1929
1927
17227
16932
8189
9132
849
884
10,3
9,6
7340
8248
4339
3831
60,5 177
178
41
19
26
23
18
3
14
9
36
34
Путивль
1929
1927
8300
7999
3703
2858
574
381
15,5
13,2
3129
2477
1894
1227
60,5 82
67
18
2
27
23
12 32
10
29
57
Глухів
1929
1927
16741
16000
9005
9162
1193
884
13,2
9,6
7812
8278
4803
3414
61,4 85
50
17
6
33
23
12
2
36
18
22
7
Разом
1929
1927
68151
65896
35141
33430
4599
3049
13
8,9
30542
29507
19278
13109
68,1
44,3
547
448
118
41
147
130
56
16
169
92
155
162
j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180764 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:15:38Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Мошик, І.В. 2021-10-16T17:53:09Z 2021-10-16T17:53:09Z 2018 Формування місцевих органів радянської влади на Глухівщині у 20-ті роки ХХ ст. / І.В. Мошик // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 300-304. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180764 94(477):324(352) «192» У статті на базі архівних джерел досліджуються проблеми формування місцевих владних структур на теренах Глухівщини в період утвердження радянської влади в Україні. Аналізуються питання становлення та розвитку виборчого законодавства у зазначений час, обґрунтовуються причини та наслідки проведення виборчої кампанії на Глухівщині у 1927–1929 роках. В статье на базе архивных источников исследуются проблемы формирования местных властных структур на территории Глуховщины в период утверждения советской власти в Украине. Анализируются вопросы становления и развития избирательного законодательства в указанное время, обосновываются причины и последствия проведения избирательной кампании на Глуховщине в 1927–1929 годах. In the article on the basis of archival sources, the problems of the formation of local power structures in the territory of Hlukhivshchina during the period of the approval of Soviet power in Ukraine are being investigated. The issues of the formation and development of electoral legislation at the specified time are analyzed, the reasons and consequences of the election campaign at Hlukhivshchina in 1927-1929 are justified. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Формування місцевих органів радянської влади на Глухівщині у 20-ті роки ХХ ст. Формирование местных органов советской власти на Глуховщине в 20-е годы ХХ в. The formation of local organs of Soviet power in the Hlukhivshchina in the 1920 s Article published earlier |
| spellingShingle | Формування місцевих органів радянської влади на Глухівщині у 20-ті роки ХХ ст. Мошик, І.В. Нова історія |
| title | Формування місцевих органів радянської влади на Глухівщині у 20-ті роки ХХ ст. |
| title_alt | Формирование местных органов советской власти на Глуховщине в 20-е годы ХХ в. The formation of local organs of Soviet power in the Hlukhivshchina in the 1920 s |
| title_full | Формування місцевих органів радянської влади на Глухівщині у 20-ті роки ХХ ст. |
| title_fullStr | Формування місцевих органів радянської влади на Глухівщині у 20-ті роки ХХ ст. |
| title_full_unstemmed | Формування місцевих органів радянської влади на Глухівщині у 20-ті роки ХХ ст. |
| title_short | Формування місцевих органів радянської влади на Глухівщині у 20-ті роки ХХ ст. |
| title_sort | формування місцевих органів радянської влади на глухівщині у 20-ті роки хх ст. |
| topic | Нова історія |
| topic_facet | Нова історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180764 |
| work_keys_str_mv | AT mošikív formuvannâmíscevihorganívradânsʹkoívladinagluhívŝiníu20tírokihhst AT mošikív formirovaniemestnyhorganovsovetskoivlastinagluhovŝinev20egodyhhv AT mošikív theformationoflocalorgansofsovietpowerinthehlukhivshchinainthe1920s |