Панорама Чернігівського Дитинця за матеріалами кінострічки «Там, на неведомых дорожках…» (1982 р.)
У статті йдеться про роль архітектурно-ландшафтного середовища історичного центру Чернігова
 у створенні фільму-казки «Там, на неведомых дорожках…». Частина зйомок цієї кінострічки проходила на
 території стародавнього Дитинця у 1981 р., що дає
 змогу простежити стан пам’яток...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2018 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2018
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180776 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Панорама Чернігівського Дитинця за матеріалами кінострічки «Там, на неведомых дорожках…» (1982 р.) / О.Л. Литовченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 350-353. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860245450411474944 |
|---|---|
| author | Литовченко, О.Л. |
| author_facet | Литовченко, О.Л. |
| citation_txt | Панорама Чернігівського Дитинця за матеріалами кінострічки «Там, на неведомых дорожках…» (1982 р.) / О.Л. Литовченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 350-353. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті йдеться про роль архітектурно-ландшафтного середовища історичного центру Чернігова
у створенні фільму-казки «Там, на неведомых дорожках…». Частина зйомок цієї кінострічки проходила на
території стародавнього Дитинця у 1981 р., що дає
змогу простежити стан пам’яток та історичного центру на час створення фільму.
В статье речь идет о роли архитектурно-ландшафтной среды исторического центра Чернигова в создании фильма-сказки «Там, на неведомых дорожках…».
Часть сьемок этой киноленты проходила на территории древнего Детинца в 1981 г., что дает представление о состоянии памятников архитектуры и исторического центра во время создания фильма.
The article is devoted to the role of architectural and
landscape environment of historical center of Chernihiv in
making film-tale «On Unknown Paths…». The part of the film
was made in Chernihiv in 1981 that gave a chance to analize
state of architectural monuments on Dytynets territory.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:36:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
350
10. Поспеловский Д.В. Русская православная церковь в ХХ веке
/ Д. Поспеловский. – М.: Республика, 1995 – 511 с.
11. Паніна Л. Російська православна церква на Житомирщи-
ні 50–80 рр. ХХ ст. / Л. Паніна // Актуальні проблеми вітчизняної
та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державно-
го гуманітарного університету. Збірник наукових праць. – Рівне:
РДГУ, 2009. – Вип. 15. – С. 51–54.
12. Тевікова О.В. Форми та методи антирелігійної бороть-
би в Україні (1953–1964 рр.) / О.В. Тевікова // Вісник Київсько-
го міжнародного університету. Серія «Міжнародні відносини».
– К. КиМУ, 2009. – Вип. 8. – С. 292–311.
13. Шкаровский М.В. Русская православная церковь в ХХ веке.
/ М.В. Шкаровский. – М.: Вече, 2010 – 479 с.
14. Тарасенко О. Ковальов М. Церква і влада на Чернігівщині за
радянського часу в кн. «Реабілітовані історією»: у 27 т. Чернігів-
ська область / Упорядники О.Б. Коваленко, Р.Ю. Подкур, О.В. Ли-
сенко. – Кн. 3. – Чернігів: Десна Поліграф, 2011. – 600 c.
15. Шліхта Н. Церква тих, хто вижив. Радянська Україна, се-
редина 1940-х – початок 1970-х рр. / Н. Шліхта. – Харків: Акта,
2011. – 468 с.
16. Реабілітовані історією: у двадцяти семи томах. Чернігівська
область / Упорядники О.Б. Коваленко, Р.Ю. Подкур, О.В. Лисенко.
– Кн. 1. – Чернігів: Десна Поліграф, 2008. – 799 с.
17. Центральний державний архів вищих органів влади та управ-
ління України м. Київ (далі – ЦДАВО), ф. 4648, оп. 1, спр. 150, арк. 151.
18. ЦДАВО, ф. 4648, оп. 1, спр. 55, арк 25.
19. Центральний державний архів громадських об’єднань Укра-
їни м. Київ, ф. 1. оп. 24 спр. 3532, арк. 220.
20. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО),
ф. Р. 5166, оп. 1 спр. 13, арк. 87.
21. ДАЧО, ф. Р. 5166, оп 1, спр. 7, арк 50.
22. ДАЧО, ф. П. 470, оп. 9, спр. 413, арк 225.
23. ДАЧО, ф. П. 470, оп. 9, спр. 214, арк 221.
24. ДАЧО, ф. Р. 5166, оп. 1, спр. 4, арк. 5.
25. ДАЧО, ф. Р. 5166, оп. 1, спр. 14, арк 28.
26. ДАЧО, ф. Р. 5166, оп. 1, спр. 8, арк 14.
27. ДАЧО, ф. П. 470, оп. 10, спр. 78, арк 241.
28. ДАЧО, ф. П. 470, оп. 8, спр. 1635, арк. 223.
29. ДАЧО, ф. П. 470, оп. 10, спр. 78, арк. 360.
30. ДАЧО, ф. П. 470, оп. 10, спр. 428, арк. 357.
31. ЦДАВО, ф. 4648, оп. 1, спр. 182, арк 303.
32. Деснянська правда. – 1959. – № 120(6955). – 17 червня.
Юхно Ф.А. Переписка верующих с органами власти как
зеркало их оношений на Черниговщине у 50-х гг.ХХ века
У статье анализируется переписка верующих с ор-
ганами власти как одна их форм сопротивления дей-
ствиям государства, которые были направлены на
искоренение религиозного фактора из общественных
отношений. Систематизируется информация, подня-
тая в письмах к органам власти и должностным лицам,
показывается положение верующих и священнослужи-
телей, освещяются конкретные примеры рефлексии
на обращения граждан и противодействие религиоз-
ной политике государства.
Ключевые слова: власть, верующие, изъятие, обще-
ство, приход, переписка, сопротивление, церковь.
Yukhno F.A. The correspondence of believers with the au-
thorities as a refl ection of their relationship at Chernigiv re-
gion in the 1950th of the 20th century
The article analyses correspondence between religious
believers and the authorities as a form of defi ance to the
Soviet Union, who were oppressing religious freedom. The
information contained in the letters to the authorities as well
as to the offi cials has been catalogued. The predicament of
religious believers and clergy is being addressed. Letters from
authority replying to citizens’ pleas are given as well as the
citizens’ opposition to the religious policy of the Soviet Union.
Key words: authority, believers, withholding, community,
parish, resistance, church.
19.03.2018 р. j
УДК 711.523 (477.51-25) : [791.221.8:82-343] (47+57)«198»
О.Л. Литовченко
ПАНОРАМА ЧЕРНІГІВСЬКОГО ДИТИНЦЯ ЗА
МАТЕРІАЛАМИ КІНОСТРІЧКИ «ТАМ, НА
НЕВЕДОМЫХ ДОРОЖКАХ…» (1982 Р.)
У статті йдеться про роль архітектурно-ланд-
шафтного середовища історичного центру Чернігова
у створенні фільму-казки «Там, на неведомых дорож-
ках…». Частина зйомок цієї кінострічки проходила на
території стародавнього Дитинця у 1981 р., що дає
змогу простежити стан пам’яток та історичного цен-
тру на час створення фільму.
Ключові слова: фільм-казка, Дитинець, пам’ятки ар-
хітектури, декорації.
Чернігівський Дитинець – історичний центр міста,
який протягом віків змінював своє функціональне при-
значення. Свого часу це була житлова, монастирська та
фортечна територія. На сьогодні сформовано паркову
зону з неперевершеним архітектурно-ландшафтним
комплексом. Ця територія нині є унікальною, оскіль-
ки тут з високим ступенем концентрації збережені різ-
норідні та різновікові пам’ятки культурної спадщини,
що вирізняє її з-поміж інших подібних історико-архі-
тектурних комплексів [1, с. 356; 2, с. 88–89].
Особливий колорит та панорамність історичного
центру Чернігова привернули увагу і кіномитців філь-
му-казки «Там, на неведомых дорожках…» у 1981 р. Ок-
рім того, на окраїнах міста проглядалися чудові краєвиди
на ліси, поля, річки та озера, які відповідали заплано-
ваним ідеям режисера [3, с. 4; 4, с. 4].
До зйомок цієї кінокартини було залучено кілька пам’я-
ток стародавнього Дитинця. Мова йде про один з най-
давніших збережених до наших днів храмів на теренах
України – Спасо-Преображенський собор (XI ст.), родо-
ву княжу усипальню – Борисоглібський собор (XII ст.) та
культурно-освітній осередок доби Гетьманщини – Коле-
гіум (XVII–XVIII ст.). Дві з них первісно виконували релі-
гійну функцію, третя – освітню. Почасти у стрічці також
проглядається перша пам’ятка доби класицизму, що по-
будована на території Дитинця – Будинок архієпископа
(XVIII ст.) та мур, що оточує його західний фасад [2, с. 89].
Протягом років функції вказаних будівель неодноразово
змінювались. Так, на момент зйомок стрічки, собори та
колишній навчальний заклад мали музейне призначен-
ня, а Будинок архієпископа був архівом.
Дослідники велику увагу приділяли вивченню історії
кінематографа у різновекторних напрямках. Однак, ця ро-
бота переважно зводилась до мистецтвознавчого аналізу
відзнятих кінострічок та формування фільмів під впли-
вом радянської ідеології. Деякі з них розглядали кінодо-
кумент як історичне джерело, інші вивчали роль артпро-
стору в створенні того чи іншого кінопродукту [5; 6; 7].
Втім, питання історії зйомок кінофільмів на локально-
му рівні, зокрема у Чернігові, відображені тільки у поо-
диноких роботах із зазначенням основних об’єктів (осо-
ISSN 2218-4805
351
бливо пам’яток архітектури), які були залучені до зйомок
у фільмах. Також ми окремо звернемо увагу на події, що
супроводжували кінознімання [8; 9; 10].
Основною метою цієї публікації є з’ясування ролі істо-
ричного середовища Чернігівського Дитинця у зйомках
фільму-казки «Там, на неведомых дорожках…».
Зйомки цієї кінострічки проводила Ялтинська кіностудія,
котра на початку 1980-х рр. була філією Центральної кіно-
студії дитячих та юнацьких фільмів ім. М. Горького (Москва).
Сценарій було розроблено за мотивами книги Е. Успенсько-
го «Вниз по волшебной реке» [3, с. 4; 4, с. 4; 11, с. 1].
У сюжеті фільму йдеться про фантастичні пригоди
хлопчика Дмитра Сидорова під час літніх канікул у чу-
десному заповіднику. Тут він зустрічав таких казкових
персонажів, як Бабу Ягу, царя Макара, Василису Прему-
дру, Чахлика Невмирущого, Солов’я-розбійника та ін.
У стрічці йдеться про споконвічну боротьбу добра та
зла, але зважаючи на те, що описуються казкові події,
це суперництво висвітлене у добрій, наївній та часом
кумедній манері [3, с. 4; 4, с. 4; 11, с. 4].
Автором сценарію до фільму була А. Ахундова, режи-
сером-постановником – М. Юзовський. Ролі виконували
такі актори, як Р. Монастирський, Т. Пельтцер, Л. Хари-
тонов, Т. Аксюта, О. Філіппенко, Ю. Чернов, Ю. Медведєв,
Л. Каневський, О. Анофрієв та ін. [3, с. 4; 4, с. 4; 11, с. 4].
Зйомки фрагментів фільму-казки «Там, на неве-
домых дорожках…» у Чернігові проводились у серп-
ні-вересні 1981 р. Один з творців цієї кінострічки, ре-
жисер М. Юзовський, зазначав, що Чернігів постає як
жива казка під відкритим небом. Особливу увагу ми-
тець звертав на древні пам’ятки архітектури та зелені
насадження. Це все неабияк підходило для створення
кінофільму з казковим змістом [4, с. 4; 11, с. 1].
Поруч зі стародавніми будівлями на Дитинці будівель-
ники з кіностудії зводили за ескізами художника Б. Ко-
мякова «білокам’яний заповідник». Цей знімальний май-
данчик був розміщений на галявині зі східної сторони
будівлі Чернігівського Колегіуму. Вказана територія була
обнесена декораціями муру, терема, дзвіниці та проїзних
арок. Майданчик почасти було вимощено бутафорською
бруківкою. Біля східного фасаду Колегіуму було зробле-
но декоративну прибудову у вигляді входу до царського
палацу. Створені біля Колегіуму декорації вдало вписа-
лися в навколишню панораму, в якій також проглядалися
Спасо-Преображенський та Борисоглібський собори. Тут
знімали епізоди картини, де показано казкове містечко з
царським палацом. Під час створення багатолюдних сцен,
на місці цієї локації, до роботи кіномитці залучали у ма-
совку не тільки професійних акторів, а й бажаючих чер-
нігівців, котрі пройшли відбір. Поки тривали підготовчі
роботи на Дитинці, знімальна група працювала над філь-
муванням деяких епізодів на околицях Чернігова, зокре-
ма на березі р. Білоус [3, с. 4; 4, с. 4; 11, с. 1].
У перших чернігівських відеокадрах цього фільму (епі-
зод триває кілька секунд) з північно-східного боку Ко-
легіуму було видно палацову площу. Продемонстровано
декорації, котрі були зроблені біля будівлі Чернігівсько-
го Колегіуму та Будинку архієпископа. В епізоді прогля-
дається частина покрівлі останньої споруди [11, с. 16]. В
іншому фрагменті показано відкрите північне вікно ко-
лишньої трапезної церкви Всіх Святих, що у XVIII ст. роз-
міщувалася на другому поверсі Колегіуму. В цьому епізоді
цар Макар з вікна давав вказівку підлеглим про вигнання
з міста писаря Чумичку, котрий виявився крадієм. Вже у
наступних кадрах показано декоративну в’їзну браму та
вид на східний фасад Колегіуму. За спорудженими декора-
ціями було помітно третій ярус цієї пам’ятки [11, c. 19–20].
Цей фільм дає змогу простежити, що стан Чернігів-
ського Колегіуму на 1981 р. був подібний до нинішнього.
Споруда була відновлена в повоєнні часи, однак вже на
початку 1970-х рр. знову потребувала уваги реставра-
торів. Другий етап реставраційних робіт пам’ятки про-
ходив під керівництвом М. Говденко в 1973–1977 рр.,
за кілька років до зйомок [2, с. 106].
У подальших епізодах, котрі були відзняті на Дитинці,
показано, як в темну пору доби до будівлі палацу про-
крадався Чумичка з метою визволення з в’язниці Чахли-
ка Невмирущого. Спочатку він, замаскувавшись у неве-
ликий стіг сіна, проходив біля охоронця через ворота, а
потім рухався повз палац до дверей у підвал, куди у по-
дальшому і спустився. У цьому фрагменті фільму мож-
на почасти побачити перший поверх південного фаса-
ду Колегіуму, двері, що нині ведуть до одного з відділів
Національного архітектурно-історичного заповідника
«Чернігів стародавній», та вхід до підвального примі-
щення [11, с. 27–28]. Стан будівлі був таким, який вста-
новився після реставрації 1970-х рр.
Після свого звільнення, за сюжетом, Чахлик вночі біля
криниці на палацовій площі, щоб поповнити свої сили,
напивався водою. Спочатку в фільмі показано декорації
казкового містечка, на фоні яких писар Чумичка напував
Чахлика Невмирущого. Цей же епізод був продемонстро-
ваний і з іншого ракурсу, з якого помітно південно-схід-
ний бік цієї споруди у декораційному оздобленні. Такі ж
локації показані у фрагменті стрічки, де самохідна піч з
хлопчиком Дмитром та Бабою Ягою заїжджала на палацо-
ву площу [11, c. 30, 34]. До речі, бутафорська піч була вста-
новлена на автомобільне шасі та завдяки певним сило-
вим діям приводилась у рух, створюючи ефект казковості.
Правильно підібрану панораму з архітектурними
пам’ятками Чернігівського Дитинця вдало доповнювали
декорації казкового містечка. В одному з епізодів філь-
му таке зображення за сюжетом демонструвало ранок у
місті. Саме у цій частині стрічки проглядалися північ-
ні фасади Спасо-Преображенського та Борисоглібського
соборів та східна частина будівлі Чернігівського Колегі-
уму [11, с. 36]. На цьому ж майданчику було зафільмова-
но фрагмент фільму-казки, де продемонстровано втечу
Дмитра від вояків Чахлика. Хлопчик для втечі викори-
став збудований декоративний мур, також втік від писа-
Сіверщина в історії України, випуск 11, 2018
352
ря поблизу південного фасаду Колегіуму та на самохід-
ній пічці виїхав через браму палацової площі. В одному
з епізодів цього відеофрагменту проглядався четвертий
ярус будівлі Чернігівського Колегіуму з невеликою по-
золоченою банею з хрестом. Це фонове зображення на
тлі дзвону декоративної дзвіниці на передньому плані
стало яскравим доповненням відеокадру. До створення
фрагменту було залучено свійських тварин, а також ви-
користовувалась піротехніка [11, с. 37–40].
Панорама Чернігівського Дитинця з видом на два хра-
ми Київської Русі та барокову перлину – Колегіум – зно-
ву простежувалась у тій частині фільму, де йшлося про те,
як двоє чоловіків привезли Солов’я-розбійника на кін-
ському возі до Чахлика Невмирущого. У цьому епізоді
також показано, як розбійника завели до царського па-
лацу. Оскільки до східного фасаду Чернігівського Коле-
гіуму було прибудовано декоративну стіну з дверми, то
у фільмі за нею можна простежити справжні двері схід-
ної сторони споруди [11, с. 42–43].
У тій частині кінострічки, де йшлося про очікування
на палацовій площі Лиха Одноокого та Змія Горинича,
можна побачити Чахлика, який сидів на троні біля пала-
цу. Поруч з ним була свита. Ця сцена знімалась зі схід-
ного фасаду Чернігівського Колегіуму. За режисерською
розробкою на знімальний майданчик залучили близь-
ко сотні чоловік масовки, використовували піротехніч-
ні засоби [11, с. 46–47]. Локація з троном на фоні декора-
цій царського палацу також демонструвалась в епізоді, де
Чахлик спілкувався з Солов’єм-розбійником. У цьому ж
фрагменті фільму стрільці на площу конем притягли са-
мохідну піч, на якій втікав хлопчик Дмитро [11, с. 47–48].
Казкове містечко з палацом у темну пору доби, в ін-
шому, кількасекундному, епізоді фільму демонструва-
ло на екрані вигляд північного фасаду Борисоглібсько-
го собору (котрий було спеціально підсвічено), а також
прибудовані декорації до східного фасаду Колегіуму.
Далі, за сюжетом, показано банкет у царському палаці.
На нього у шапці-невидимці прийшов хлопчик Дмитро
і влаштував безлад з метою заволодінням ключем від
дверей підвалу, в якому було ув’язнено царя Макара та
Бабу Ягу. Саме за допомогою цього ключа і було відкри-
то підвальне приміщення у наступній сцені. У фільмі по-
казані двері, котрі є одним із входів до підвалу Черні-
гівського Колегіуму. Вони розміщені з південного боку
споруди поруч із входом до одного з приміщень першо-
го поверху цієї пам’ятки [11, с. 53–56].
В останнє панораму зі Спасо-Преображенським та Бо-
рисоглібським соборами показано у фільмі, коли з площі
виїздила карета, в яку було запряжено трійку коней. Вона
рухалась через проїзну декоративну арку, котра вела на
дорогу між муром Будинку архієпископа та Борисогліб-
ським собором у напрямку Спаського собору [11, с. 59].
Фінальні сцени, що увійшли до фільму, знімалися
на околицях Чернігова на р. Білоус та поблизу неї. Для
цього було збудовано бутафорський міст, на якому від-
бувалося протистояння між представниками, які під-
тримували царя Макара, з одного боку, Чахлика Невми-
рущого, з іншого [3 с. 4; 11, с. 1, 69–73].
У вільний від зйомок час кіномитці відвідували різ-
ні заклади та спілкувалися з чернігівцями. Один з та-
ких випадків трапився з Л. Студьоновою – бібліографом
Чернігівської обласної універсальної наукової бібліоте-
ки ім. В.Г. Короленка. Так, у кінці серпня 1981 р. до відді-
лу мистецтв бібліотеки завітав актор Л. Харитонов (грав
роль царя Макара). Відомий актор цікавився журналом
«Искусство кино» та запрошував бажаючих ввечері до
одного з міських кінотеатрів на зустріч з кіномитцями.
Л. Харитонов погодився дати Л. Студьоновій автограф,
який було зроблено на буклеті з інформацією про Черні-
гівський державний архітектурно-історичний заповід-
ник (нині Національний архітектурно-історичний запо-
відник «Чернігів стародавній») [10, с. 67].
Для тієї чи іншої кінострічки вибір панорами має
відповідати певним критеріям. Вибираючи локації для
створення фільму-казки «Там, на неведомых дорож-
ках…», кінематографістів вразила просторово-архітек-
турна композиція Чернігівського Дитинця. Для створен-
ня казкового містечка працівники кіностудії доповнили
панораму з пам’ятками архітектури масштабними деко-
раціями. Стародавні будівлі переважно простежувались
як фонове наповнення відеоряду, однак, були й епізоди,
де події розвивались з використанням конструктивних
елементів будівлі Чернігівського Колегіуму.
З мистецтвознавчої точки зору зроблені локації на те-
ренах Дитинця у повній мірі змогли перенести глядача
в атмосферу минувшини та казковості. Окрім того, кіно-
фільм «Там, на неведомых дорожках…» – один з тих, що
частково демонструє стан історико-культурного ареалу
з архітектурними пам’ятками на момент зйомок. Події,
які супроводжували знімальний процес і є частиною іс-
торії Чернігова, її суттєво урізноманітнили.
ПОСИЛАННЯ
1. Непотенко І. Охорона культурної спадщини Національно-
го архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній»:
нормативне врегулювання / І. Непотенко // Карнабідівські читан-
ня. – 2017. – № 1–3. – С. 356–362.
2. Непотенко І., Руденок В., Михеєнко Н. Збереження істори-
ко-культурного спадку / Національний архітектурно-історичний
заповідник «Чернігів стародавній». 50 років діяльності. – Черні-
гів: Десна Поліграф, 2017. – С. 88–143.
3. Ващук Г. Казка прийшла! / Г. Ващук // Комсомольський гарт.
– 1981. – № 98. – С. 4.
4. Юзовський М. «Там, на незнаних доріжках…»: [бесіда з режи-
сером-постановником фільму М. Юзовським] / [записала Т. Бас-
кіна] // Деснянська правда. – 1981. – № 154. – С. 4.
5. Госейко Л. Історія українського кінематографа. 1896 — 1995
/ Л. Госейко. – К.: KINO-КОЛО, 2005. – 464 с.
6. Маркітан Л. Інформаційний потенціал кінофотовідеодоку-
ментів як історичного джерела / Л. Маркітан // Український істо-
ричний журнал. – 2002. – № 5. – С. 34–49.
7. Мусієнко Н. Місто як артпростір кінематографу / Н. Мусі-
єнко // Міждисциплінарне пізнання закономірностей сучасного
екранного дискурсу: зб. наукових праць. – К.: Ін-т культурології
НАМ України, 2014. – С. 76–86.
8. Литовченко О. Екранізація повісті М. Гоголя «Вій» на Чер-
нігівщині (до 50-ї річниці виходу кінострічки на екрани) / О. Ли-
товченко // Сіверянський літопис. – 2017. – № 4. – С. 146–153.
ISSN 2218-4805
353
9. Литовченко О. Храми Чернігова у кіномистецтві / О. Литов-
ченко // Хрещення Київської Русі: визначна подія в історії україн-
ського народу: матеріали науково-практичної конференції. – Чер-
нігів: Сіверський центр післядипломної освіти, 2013. – С. 60–63.
10. Студьонова Л. Чернігівський beau monde, або Записки біблі-
ографа / Л. Студьонова. – Чернігів: Десна Поліграф, 2016. – 256 с.
11. Ахундова А. «Там на неведомых дорожках…» (По мотивам
книги Э. Успенского «Вниз по волшебной реке» / [Режиссерская
разработка Михаила Юзовского]. – М., 1981. – 77 с.
Литовченко А.Л. Панорама Черниговского Детинца
по материалам киноленты «Там , на неведомых
дорожках…» (1982 г.)
В статье речь идет о роли архитектурно-ландшаф-
тной среды исторического центра Чернигова в созда-
нии фильма-сказки «Там, на неведомых дорожках…».
Часть сьемок этой киноленты проходила на террито-
рии древнего Детинца в 1981 г., что дает представле-
ние о состоянии памятников архитектуры и истори-
ческого центра во время создания фильма.
Ключевые слова: фильм-сказка, Детинец, памятники
архитектуры, декорации.
Lytovchenko O.L. The view of Chernihiv Dytynets by the
materials of fi lm «On unknown paths…» (1982)
The article is devoted to the role of architectural and
landscape environment of historical center of Chernihiv in
making fi lm-tale «On Unknown Paths…». The part of the fi lm
was made in Chernihiv in 1981 that gave a chance to analize
state of architectural monuments on Dytynets territory.
Key words: fi lm-tale, Dytynets, architectural monuments
and scenery.
26.02.2018 р.j
УДК 37.014.62-057.343 П. Зайцев
Н.М. Демиденко
ДІЯЛЬНІСТЬ ПАВЛА ЗАЙЦЕВА (1886–1965) –
ВІДОМОГО ШЕВЧЕНКОЗНАВЦЯ,
ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОГО ДІЯЧА:
ПОВЕРНЕННЯ ІЗ ЗАБУТТЯ
У статті досліджуються основні віхи біографії та
наукової діяльності ученого, відомого шевченкознавця,
публіциста, редактора, громадсько-політичного діяча,
уродженця м. Суми Павла Івановича Зайцева. Особлива
увага приділена його праці «Життя Тараса Шевченка».
Ключові слова: П.І Зайцев, Т.Г Шевченко, наукова ді-
яльність, шевченкознавство.
«В епохи, коли «дрібніють люди на землі»,
збуджується цікавість до біографій «великих»,
наслідком чого з’являється життєпис,
як літературна форма».
(Євген Маланюк, «Книга спостережень»)
Павло Іванович Зайцев – один із найвідоміших до-
слідників життя і творчості Т. Шевченка, котрому на
початку ХХ ст. вдалося створити академічну біографію
Тараса Шевченка, яка активно в подальшому буде вико-
ристовуватися великою плеядою шевченкознавців. Ро-
боти П.І. Зайцева засвідчили перехід від аматорства до
наукового дослідження життя і творчості українського
Пророка. Професор Павло Зайцев, провідний шевчен-
кознавець, широко відомий у світових наукових колах,
на жаль, залишався довгий час маловідомим в Україні
і навіть у своєму рідному місті.
Життя і творчість видатного українця стали предме-
том вивчення дослідників Є. Маланюка, В. Міяковського,
С. Білоконя, Н. Грайцера, Р. Радишевського, Г. Іванущенка
та інших. Але у висвітленні постаті Павла Зайцева доте-
пер існує чимало прогалин. Метою даного дослідження
є узагальнення його впливу на національно-культурний
розвиток та вклад у науку як шевченкознавця.
На батьківщині документальні свідчення про діяль-
ність П. Зайцева були практично відсутніми. Зокрема, до-
слідник, архівіст Г.М. Іванущенко згадує, що вперше про
свого земляка дізнався у Мюнхені, навчаючись у 1999 р.
в Українському Вільному Університеті [1, с. 43].
Народився П.І. Зайцев у місті Суми. Згідно запису
у метричних книгах сумської Іллінської церкви дата
його народження –10 вересня 1886 р., дата хрещен-
ня – 16 вересня 1886 р.. Батько Павла, Іван Арсенович,
«був помічником класних наставників Сумської Олек-
сандрівської гімназії, був справжнім консерватором,
«стовпом» тодішнього режиму і не виявляв ніякої сим-
патії до українського» [1, с. 44].
Навчався Зайцев у Сумській Олександрійській гім-
назії, де на той час існував підпільний український гур-
ток, учасники якого розповсюджували листівки, так зва-
ні «метелики» українознавчого змісту. Про свої дитячі
та юнацькі роки Зайцев завжди згадував з великою те-
плотою. У 1904 р., після закінчення гімназії, він вступив
до юридичного факультету Петербурзького універси-
тету. З часом він став активним учасником української
громади, до складу якої входили представники україн-
ської передової інтелігенції: Д. Дорошенко, С. Єфре-
мов, О. Лотоуцький, П. Стебницький, О. Грушевський,
Д. Донцов та інші [1, с. 45].
Інтерес до творчості Шевченка у Зайцева проявив-
ся ще у студентські роки. Тоді ж він і почав друкувати
перші літературознавчі статті. З 1909 року він упродовж
чотирьох років зібрав чималу кількість матеріалів, які
не увійшли до повного видання Кобзаря 1907 року. У
своєму зібранні молодий дослідник мав багату колек-
цію автографів Шевченка.
Отримавши у 1909 році диплом юриста, П. Зайцев
вступив на навчання до історико-філологічного факуль-
тету цього ж Петербурзького університету. Після закін-
чення навчання в університеті у 1913 р. він відвідав рід-
ні Суми. Вельми цікавим є той факт, що учений, котрого
з неабияким азартом у той час звинувачували в націона-
лізмі, рішуче виступив за шанобливе ставлення до сво-
го земляка, російського літератора Івана Клюшникова.
У «Сумському віснику» Зайцев надрукував статтю, в якій
наголошував, що саме сумському письменнику Клюш-
никову зобов’язані своєю успішною творчістю такі ви-
датні письменники, як Бєлінський та Тургенєв. Беззасте-
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180776 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:36:08Z |
| publishDate | 2018 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Литовченко, О.Л. 2021-10-16T17:55:30Z 2021-10-16T17:55:30Z 2018 Панорама Чернігівського Дитинця за матеріалами кінострічки «Там, на неведомых дорожках…» (1982 р.) / О.Л. Литовченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2018. — Вип. 11. — С. 350-353. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180776 711.523 (477.51-25) : [791.221.8:82-343] (47+57)«198» У статті йдеться про роль архітектурно-ландшафтного середовища історичного центру Чернігова
 у створенні фільму-казки «Там, на неведомых дорожках…». Частина зйомок цієї кінострічки проходила на
 території стародавнього Дитинця у 1981 р., що дає
 змогу простежити стан пам’яток та історичного центру на час створення фільму. В статье речь идет о роли архитектурно-ландшафтной среды исторического центра Чернигова в создании фильма-сказки «Там, на неведомых дорожках…».
 Часть сьемок этой киноленты проходила на территории древнего Детинца в 1981 г., что дает представление о состоянии памятников архитектуры и исторического центра во время создания фильма. The article is devoted to the role of architectural and
 landscape environment of historical center of Chernihiv in
 making film-tale «On Unknown Paths…». The part of the film
 was made in Chernihiv in 1981 that gave a chance to analize
 state of architectural monuments on Dytynets territory. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Панорама Чернігівського Дитинця за матеріалами кінострічки «Там, на неведомых дорожках…» (1982 р.) Панорама Черниговского Детинца по материалам киноленты «Там, на неведомых дорожках…» (1982 г.) The view of Chernihiv Dytynets by the materials of film «On unknown paths…» (1982) Article published earlier |
| spellingShingle | Панорама Чернігівського Дитинця за матеріалами кінострічки «Там, на неведомых дорожках…» (1982 р.) Литовченко, О.Л. Нова історія |
| title | Панорама Чернігівського Дитинця за матеріалами кінострічки «Там, на неведомых дорожках…» (1982 р.) |
| title_alt | Панорама Черниговского Детинца по материалам киноленты «Там, на неведомых дорожках…» (1982 г.) The view of Chernihiv Dytynets by the materials of film «On unknown paths…» (1982) |
| title_full | Панорама Чернігівського Дитинця за матеріалами кінострічки «Там, на неведомых дорожках…» (1982 р.) |
| title_fullStr | Панорама Чернігівського Дитинця за матеріалами кінострічки «Там, на неведомых дорожках…» (1982 р.) |
| title_full_unstemmed | Панорама Чернігівського Дитинця за матеріалами кінострічки «Там, на неведомых дорожках…» (1982 р.) |
| title_short | Панорама Чернігівського Дитинця за матеріалами кінострічки «Там, на неведомых дорожках…» (1982 р.) |
| title_sort | панорама чернігівського дитинця за матеріалами кінострічки «там, на неведомых дорожках…» (1982 р.) |
| topic | Нова історія |
| topic_facet | Нова історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180776 |
| work_keys_str_mv | AT litovčenkool panoramačernígívsʹkogoditincâzamateríalamikínostríčkitamnanevedomyhdorožkah1982r AT litovčenkool panoramačernigovskogodetincapomaterialamkinolentytamnanevedomyhdorožkah1982g AT litovčenkool theviewofchernihivdytynetsbythematerialsoffilmonunknownpaths1982 |