Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації

Процеси глобалізації та цифровізації призводять до значних змін суспільства й економіки, у тому числі сфери оподаткування. Зусилля урядів багатьох країн спрямовані на впровадження заходів боротьби з переміщенням прибутків та забезпеченням надходжень до бюджетів від податку на прибуток підприємств і...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Економіка промисловості
Дата:	2021
Автори:	Гаркушенко, О.М., Кувалдіна, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Українська
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2021
Теми:	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180809
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації / О.М. Гаркушенко, О.О. Кувалдіна // Економіка промисловості. — 2021. — № 3 (95). — С. 52–69. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860268980686553088
author	Гаркушенко, О.М. Кувалдіна, О.О.
author_facet	Гаркушенко, О.М. Кувалдіна, О.О.
citation_txt	Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації / О.М. Гаркушенко, О.О. Кувалдіна // Економіка промисловості. — 2021. — № 3 (95). — С. 52–69. — Бібліогр.: 33 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Економіка промисловості
description	Процеси глобалізації та цифровізації призводять до значних змін суспільства й економіки, у тому числі сфери оподаткування. Зусилля урядів багатьох країн спрямовані на впровадження заходів боротьби з переміщенням прибутків та забезпеченням надходжень до бюджетів від податку на прибуток підприємств і ПДВ в належних обсягах. Проаналізовано основні проблеми оподаткування податком на прибуток та ПДВ, можливі шляхи їх вирішення на короткострокову та більш віддалену перспективу. Досліджено ключові аспекти протидії розмиванню податкової бази та ухиленню від сплати зазначених податків із використанням нових цифрових методів, а також стан процесу імплементації кроків BEPS у цій частині.Оскільки податок на прибуток підприємств у сучасних умовах має певні недоліки, існує імовірність того, що в майбутньому його буде замінено альтернативним - податком на виведений капітал або податком на грошові потоки у місці призначення. ПДВ, у свою чергу, є нейтральним податком, який легко піддається алгоритмізації та адмініструванню. Тому він також може витіснити податок на прибуток підприємств із податкових систем країн. Водночас щодо ПДВ також існує низка проблем: випадки шахрайства, неоподаткування або подвійне оподаткування операцій при здійсненні міжнародної торгівлі.Встановлено, що в короткостроковій перспективі (до 5 років) для протидії переміщенню прибутків та розмивання податкової бази, а також випадкам шахрайства з податком на прибуток підприємств та ПДВ національним урядам важливо збільшитизусилля щодо імплементації плану BEPS та посилити інформаційний обмін і міжнародну співпрацю. Для спрощення адміністрування ПДВ та поліпшення взаємодії між платниками податків і податковими органами як у рамках однієї країни, так і в міжнародних операціях доцільно ширше використовувати практику e-invoicing. У віддаленій перспективі передбачається можливість застосування технології блокчейн.З урахуванням світових тенденцій надано рекомендації щодо вдосконалення ПДВ та податку на прибуток підприємств в умовах глобалізації і цифровізації (зокрема, подальша імплементація заходів плану BEPS у всіх країнах світу, обов’язкова реєстрація як платників ПДВ у країнах продажу товарів та послуг кінцевим споживачам, посилення міжнародної координації та кооперації у сфері податків), а також загальні рекомендації, що мають сприяти цифровізації та економічному розвитку України в найближчій та більш віддаленій перспективі. Процессы глобализации и цифровизации приводят к значительным изменениям общества и экономики, в том числе сферы налогообложения. Кроме того, усилия правительств многих стран направлены на внедрение мер по борьбе с перемещением доходов и обеспечению поступлений в бюджеты от налога на прибыль предприятий и НДС в надлежащих объемах. Проанализированы основные проблемы налогообложения налогом на прибыль и НДС, возможные пути их решения на краткосрочную и более отдаленную перспективу. Исследованы ключевые аспекты противодействия размыванию налоговой базы и уклонению от уплаты указанных налогов с использованием новых цифровых методов, а также состояние процесса имплементации шагов BEPS в этой части.Поскольку налог на прибыль предприятий в современных условиях имеет ряд недостатков, существует вероятность того, что в будущем он будет заменен альтернативным - налогом на выведенный капитал или налогом на денежные потоки в месте назначения. НДС, в свою очередь, является нейтральным налогом, который легко поддается алгоритмизации и администрированию. Поэтому он также может вытеснить налог на прибыль предприятий из налоговых систем стран. В то же время в части реализации НДС также существует ряд проблем: случаи мошенничества, неналогообложение или двойное налогообложение операций при осуществлении международной торговли.Установлено, что в краткосрочной перспективе (до 5 лет) для противодействия перемещению доходов и размыванию налоговой базы, а также случаям мошенничества с налогом на прибыль предприятий и НДС национальным правительствам важно увеличить усилия по имплементации плана BEPS и усилить информационный обмен и международное сотрудничество. Для упрощения администрирования НДС и улучшения взаимодействия между налогоплательщиками и налоговыми органами как в рамках одной страны, так и в международных операциях целесообразно шире использовать практику e- invoicing. В отдаленной перспективе предусматривается возможность применения технологии блокчейн.С учетом мировых тенденций представлены рекомендации по усовершенствованию НДС и налога на прибыль предприятий в условиях глобализации и цифровизации (в частности, дальнейшая имплементация мероприятий плана BEPS во всех странах мира, обязательная регистрация в качестве плательщиков НДС в странах продажи товаров и услуг конечным потребителям, усиление международной координации и кооперации в сфере налогов), а также общие рекомендации, которые должны способствовать цифровизации и экономическому развитию Украины в ближайшей и более отдаленной перспективе. Globalization and digitalization lead to significant changes in society and economy, including the field of taxation. Moreover, the efforts of governments of many countries are aimed at implementing measures to combat profit shifting and ensure that budget revenues from corporate income tax and VAT are received in the proper amount. The article analyses main problems of corporate income tax and VAT, possible ways to solve them in near and distant perspectives. With regard to respective taxes, the main aspects of combating tax base erosion and tax evasion with the use of new digital methods, and the state of BEPS steps implementation in this part are analysed.Given that the corporate income tax in modern conditions has a number of disadvantages, it is likely that in the future it will be replaced by an alternative - a tax on withdrawn capital or a tax on cash flows at destination. VAT, in turn, is a neutral tax that is easy to algorithmize and administer. Therefore, it can also displace corporate income tax from the tax systems of countries. At the same time, there are a number of problems with VAT: cases of fraud, non-taxation or double taxation of transactions in international trade. It has been found that in the short run (up to 5 years) it is important for national governments to increase efforts to implement BEPS plan and to strengthen information exchange and international cooperation to counteract base erosion and profit shifting. To simplify VAT administration and improve the interaction between taxpayers and tax authorities within the same country, as well as in international trade, it is feasible to use the e-invoicing practice more widely. In distant perspective, it is possible to use blockchaintechnology.Taking into account global trends, the article provides recommendations for improving VAT and corporate income tax in the context of globalization and digitalization (in particular - further implementation of BEPS measures in all countries of the world, mandatory registration as VAT payers in jurisdictions, where sells of goods and services to end users take place, strengthening international coordination and cooperation in the field of taxation), as well asgeneral recommendations that should contribute to digitalization and economic development of Ukraine in the near and distant future.
first_indexed	2025-12-07T19:04:36Z
format	Article
fulltext	–––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 52 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95) УДК [336.226.12+336.226.322]:004.9 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.03.052 Оксана Миколаївна Гаркушенко, канд. екон. наук, старший науковий співробітник E-mail: garkushenko.o.n@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-9153-3763; Ольга Олександрівна Кувалдіна, аспірант Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна E-mail: olga_kuvaldina@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-4133-9206 ПРОБЛЕМИ І МАЙБУТНЄ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВ ТА ПДВ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ Процеси глобалізації та цифровізації призводять до значних змін суспільства й еко- номіки, у тому числі сфери оподаткування. Зусилля урядів багатьох країн спрямовані на впровадження заходів боротьби з переміщенням прибутків та забезпеченням надходжень до бюджетів від податку на прибуток підприємств і ПДВ в належних обсягах. Проаналізо- вано основні проблеми оподаткування податком на прибуток та ПДВ, можливі шляхи їх вирішення на короткострокову та більш віддалену перспективу. Досліджено ключові аспе- кти протидії розмиванню податкової бази та ухиленню від сплати зазначених податків із використанням нових цифрових методів, а також стан процесу імплементації кроків BEPS у цій частині. Оскільки податок на прибуток підприємств у сучасних умовах має певні недоліки, іс- нує імовірність того, що в майбутньому його буде замінено альтернативним – податком на виведений капітал або податком на грошові потоки у місці призначення. ПДВ, у свою чер- гу, є нейтральним податком, який легко піддається алгоритмізації та адмініструванню. То- му він також може витіснити податок на прибуток підприємств із податкових систем країн. Водночас щодо ПДВ також існує низка проблем: випадки шахрайства, неоподаткування або подвійне оподаткування операцій при здійсненні міжнародної торгівлі. Встановлено, що в короткостроковій перспективі (до 5 років) для протидії перемі- щенню прибутків та розмивання податкової бази, а також випадкам шахрайства з податком на прибуток підприємств та ПДВ національним урядам важливо збільшити зусилля щодо імплементації плану BEPS та посилити інформаційний обмін і міжнародну співпрацю. Для спрощення адміністрування ПДВ та поліпшення взаємодії між платниками податків і по- датковими органами як у рамках однієї країни, так і в міжнародних операціях доцільно ширше використовувати практику e-invoicing. У віддаленій перспективі передбачається можливість застосування технології блокчейн. З урахуванням світових тенденцій надано рекомендації щодо вдосконалення ПДВ та податку на прибуток підприємств в умовах глобалізації і цифровізації (зокрема, подальша імплементація заходів плану BEPS у всіх країнах світу, обов‟язкова реєстрація як платників ПДВ у країнах продажу товарів та послуг кінцевим споживачам, посилення міжнародної координації та кооперації у сфері податків), а також загальні рекомендації, що мають спри- яти цифровізації та економічному розвитку України в найближчій та більш віддаленій пер- спективі. Ключові слова: податок на прибуток, ПДВ, цифровізація, BEPS, блокчейн, e-invoice. JEL: H24, H25, O14 Процеси глобалізації та цифровізації суспільства й економіки виступають ката- лізатором змін у сфері оподаткування та зумовлюють необхідність пошуку дієвих заходів для боротьби з ухиленням від спла- ти податків й акумулювання для реалізації © О. М. Гаркушенко, О. О. Кувалдіна, 2021 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 53 2021, № 3 (95) державних програм різної спрямованості країнами світу. Зокрема, низка проблем існує у сфері застосування ПДВ та податку на прибуток підприємств. Оскільки під- приємства пристосовують свою діяльність до сучасних умов та вибудовують внутріш- ні й зовнішні процеси з урахуванням роз- витку технологій, а також використовують різні шляхи для ухилення від оподаткуван- ня або виведення своїх прибутків в інші країни, виникає необхідність упроваджен- ня урядами дієвих заходів для забезпечен- ня належного функціонування системи оподаткування. Серед науковців існує думка про те, що ПДВ і податок на прибуток підпри- ємств можуть зазнати змін у майбутньому. Тому актуальним є здійснення додаткових досліджень сценаріїв подальшого розвитку цих податків в умовах цифровізації. Мета статті ‒ аналіз основних проб- лем обкладання ПДВ і податком на прибу- ток підприємств у сучасних умовах та ви- значення можливих шляхів їх вирішення. Тема оподаткування ПДВ і податків на прибуток підприємств, застосування цифрових технологій у цій сфері є предме- том досліджень багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Аналіз поглядів учених на зміст і принципи податку на прибуток, а також сценарії майбутньої трансформації цього податку викладено в роботі О. Вієцької (Виецкая, 2018). Особливості податку на грошові потоки в місці призначення, ос- новні його компоненти, переваги та недо- ліки досліджують такі вчені, як Е. Ауербах, М. Деверо, М. Кін, Дж. Велла (Auerbach A., Devereux M. P., Keen M., Vella J., 2017). Терада-Хагівара, К. Гонзалес, Ж. Ванг, М. Ольберт, К. Шпенгель розглядають особливості оподаткування в умовах циф- ровізації та розвитку інформаційних тех- нологій, можливості впровадження подат- ку на цифрові послуги для оподаткування доходів компаній, які надають електронні послуги (Olbert & Spengel, 2019, р. 11; Terada-Hagiwara, Gonzales, Wang, 2019). Дослідження спроб реформування ПДВ у Європейському Союзі та можливі напрями застосування блокчейну для запобігання шахрайству з ПДВ у міжнародній торгівлі висвітлено у праці Р. Ейнсворт, М. Алво- хайбі, М. Чітам, К. Тіран (Ainsworth R. T., Alwohaibi M., Cheetham M., Tirand C., 2018). Канадський досвід щодо застосу- вання GST (goods and service tax – близь- кий аналог ПДВ) в умовах цифрової еко- номіки досліджено у праці Р. Вонч, (Wyonch, 2017). Також у праці М. Ламенш увагу приділено дослідженню шахрайських схем із ПДВ, оцінено поточний стан та роз- роблено рекомендації щодо модернізації системи ПДВ, використання нових техно- логій для ефективної боротьби з шахрайст- вом із ПДВ (Lamensch, 2018). Однак як щодо майбутнього податку на прибуток та ПДВ, так і стосовно цифро- вих технологій в оподаткуванні є багато невизначеностей та проблем, які необхідно конкретизувати й окреслити можливі шля- хи їх вирішення. Податок на прибуток підприємств Податок на прибуток підприємств є одним із ключових. Його ставки різняться між країнами та змінювалися в історичній ретроспективі. На основі даних 177 юрис- дикцій середнє значення ставки податку на прибуток в світі у 2020 р. становило 23,85% (Tax Foundation, 2020). Нижчі став- ки податку на прибуток підприємств хара- ктерні для європейських країн, тоді як вищі за середньосвітові показники ставки цього податку діють у багатьох країнах, що роз- виваються. Основними проблемами податку на прибуток у сучасних умовах є розмивання податкової бази та ухилення від оподатку- вання, а також проблеми в механізмі опо- даткування, спричинені цифровізацією та глобалізацією економіки (наприклад, пи- тання, пов'язані з вибором місця реєстрації компаній, труднощі при розрахунку бази оподаткування шляхом зіставлення витрат і доходів від діяльності компаній, пробле- ми з оцифруванням податку тощо). У зв‟язку з існуючими викликами та недосконалістю моделі оподаткування по- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 54 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95) датком на прибуток у майбутньому є мож- ливим його реформування. Серед альтер- нативних варіантів – заміна податком на виведений капітал (на розподілений прибу- ток) (Європейський інформаційно-дослід- ницький центр, ст. 20; Виецкая, 2018) або податком на грошові потоки у місці при- значення (англ. Destination-based cash-flow tax – DBCFT). Кожна з цих пропозицій має певні переваги та недоліки. Оскільки місце сплати податків часто відрізняється від місця фактичного генеру- вання прибутків, важливим стає зосеред- ження уваги на оподаткуванні прибутку бізнесу у відносно фіксованому місці – роз- ташуванні кінцевих споживачів товарів та послуг (місці призначення), на що і спря- мований податок на грошові потоки у місці призначення. Цей податок складається з двох основних елементів: «грошовий по- тік» (від оподаткування звільняються всі витрати, включно з капітальними витрата- ми) та «місце призначення» (коригування за аналогією з податком на додану вар- тість – експорт не оподатковується, тоді як імпорт оподатковується). Особливості DBCFT полягають у такому: DBCFT дозволяє зменшити ухилення від оподаткування в операціях між компа- ніями однієї групи, які можуть використо- вувати такі інструменти, як внутрішньо- групове кредитування, розміщення немате- ріальних активів у юрисдикціях із низьки- ми ставками податків або навмисну недо- оцінку операцій між компаніями (Auerbach, Devereux, Keen, Vella, 2017, pр. 4-5); відмінності в економічному розвит- ку між країнами можуть призвести до нерівномірних наслідків упровадження DBCFT – одні країни можуть виграти (такі як Гватемала, Мексика, Гондурас, Греція та США), інші – програти (Люксембург, Норвегія, Казахстан, Китай та Кіпр) (Hebous, Klemm, Stausholm, 2019, р. 11); імплементація DBCFT є ефективною за умови впровадження більшістю країн, а не локально, оскільки якщо податок буде запроваджено в одній чи декількох країнах, підприємства цих країн будуть прагнути отримати прибуток від реалізації в інших країнах, де цей податок не діє. Таким чином, DBCFT у місці призна- чення може стати ефективним фіскальним інструментом та гідною альтернативою податку на прибуток підприємств, хоча слід ураховувати, що він має як переваги, так і недоліки. Наразі однією з найважливіших про- блем податку на прибуток підприємств є ерозія податкової бази та ухилення від оподаткування. Компанії, особливо ті, які входять до складу міжнародних груп, при здійсненні транскордонних операцій вико- ристовують можливі шляхи для зменшення бази оподаткування та намагаються за можливості перенести свої прибутки у кра- їни з низькими ставками податку. Вирі- шення цих питань стало важливим напря- мом роботи ОЕСР та країн «Великої двад- цятки», в результаті чого було розроблено План дій щодо запобігання розмиванню податкової бази та переміщенню прибутків (англ. Base erosion and profit shifting (BEPS) project, final BEPS package) (далі – План дій BEPS), який включає 15 заходів (кроків, дій, ініціатив). При цьому Мінімальним стандартом є сукупність обов'язкових чо- тирьох заходів: Захід 5 – Протидія шкідли- вій податковій практиці (англ. Countering harmful tax practices); Захід 6 – Запобігання зловживанням податковим законодавством (англ. Preventing tax treaty abuse); Захід 13 – Документація про трансфертне ціноутво- рення та звітність по країнах (англ. Transfer pricing documentation and country-by- country reporting); Захід 14 – Вирішення транскордонних податкових спорів (англ. Cross-border tax dispute resolution) (OECD, 2021). Імплементація заходів Плану дій BEPS націлена на зміну існуючих податко- вих правил щодо справляння податку на прибуток підприємств, посилення вимог щодо розкриття контролюючим органам відомостей про транскордонні операції, розподіл прибутків між країнами, продажі та податки по країнах; посилення контро- лю за передачею високовартісних немате- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 55 2021, № 3 (95) ріальних активів, зокрема до низькоподат- кових юрисдикцій, що фактично не пов‟я- зано з діловою активністю тощо. Оподаткування цифрового бізнесу стосується Захід 1 Плану дій BEPS. Однак у процесі спроб упровадження цього захо- ду не було знайдено послідовних рішень, які б дозволили комплексно вирішити проблеми країн щодо цифровізації та пов‟язаної з нею системи оподаткування прибутку підприємств. У зв‟язку з цим у травні 2019 р. ОЕСР опубліковано Програ- му роботи з проблемних питань оподатку- вання, пов'язаних із цифровізацією глоба- льної економіки (далі – Програма), спря- мовану на економічну присутність та ви- рішення питань нерівномірного оподатку- вання компаній, які реалізовують товари чи послуги та, відповідно, отримують дохід від такої реалізації без фізичної присутнос- ті в юрисдикціях споживачів та/або замов- ників (OECD, 2019, р. 11). Програма складається з Компонен- та 1 (англ. Pillar One) та Компонента 2 (англ. Pillar Two). Регламентовані кожним із Компонентів пропозиції є різними за ме- тою та сферою перерозподілу прав оподат- кування. У рамках Компонента 1 сформо- вано такі пропозиції щодо розподілу між країнами прав на оподаткування доходів компаній від транскордонної діяльності (OECD, 2019, р. 6): «участі користувачів» (англ. the user participation); «маркетингових нематеріальних цін- ностей» (англ. the marketing intangibles); «значної економічної присутності» (англ. the significant economic presence). Згідно з правилами економічної при- сутності країни, у яких розташовані кінцеві споживачі товарів або послуг, мають право на отримання сплачених компаніями-про- давцями частини податків на прибуток, на- віть якщо останні є резидентами іншої кра- їни. Крім того, Компонентом 1 запропоно- вано методи кількісної оцінки та розподілу прибутку компаній-продавців між юрисди- кціями. Положення, викладені в Компонен- ті 2, усувають прогалини в оподаткуванні податку на прибуток, які невирішені у Плані дій BEPS. У цьому напрямі розроб- лена Глобальна пропозиція щодо протидії розмиванню податкової бази (англ. Global Anti-Base Erosion), спрямована на вирі- шення проблем BEPS-ризиків щодо пере- несення членами міжнародних груп компа- ній своїх прибутків до країн із низькою або нульовою ставкою податку на прибуток. Також цією Глобальною пропозицію ви- значаються правила оподаткування при- бутку підприємств та мінімальна ставка оподаткування прибутку транснаціональ- них корпорацій. Таким чином, Компоненти 1 і 2 та Глобальна пропозиція щодо протидії роз- миванню податкової бази спрямовані на уніфікацію глобальної системи оподатку- вання, прийняття всестороннього підходу до визначення прибутку для цілей оподат- кування та запровадження єдиного меха- нізму оподаткування цифрових послуг. Слід зазначити, що важливий крок в імплементації Компонента 1 та Компонен- та 2 було здійснено 5 червня 2021 р. на зу- стрічі в Лондоні, де міністри фінансів країн G7 (США, Японії, Німеччини, Італії, Вели- кобританії, Канади, Франції) досягли попе- редньої домовленості щодо реформування глобальної податкової системи та прийня- ли рішення про запровадження у своїх юрисдикціях мінімальної ставки глобаль- ного корпоративного податку на прибуток (податку на прибуток підприємств) у роз- мірі 15%. Очікується, що такий крок спри- ятиме уніфікації податкових правил та ін- вестиціям. Разом з тим усі цифрові подат- ки, введені окремими країнами раніше, бу- дуть скасовані. Більш детальні умови угоди мають бути узгоджені найближчим часом. Наразі існує припущення, що нові умови оподаткування стосуватимуться лише най- більших корпорацій (Milliken, Holton, 2021). Проте такий захід одержав неодно- значний відгук серед науковців. За оцінкою Дж.К. Сундарам та А. Чаудурі, використо- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 56 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95) вувана багатими країнами ставка глобаль- ного податку є занадто малою. У зв‟язку з цим країни, що розвиваються, повинні на- полягати на вищому мінімальному податку і більш справедливому перерозподілі дохо- дів (Сундарам, Чаудури, 2021). Дж. Стігліц зауважує, що хоча такий крок щодо прий- няття мінімальної ставки має на меті стяг- нення податків із транснаціональних кор- порацій у справедливих розмірах, існує імовірність, що лише невелика частина до- ходів може потрапити до країни, що розви- вається. Тому варто зробити так, щоб хоча б декілька багатих країн ввели вищу ставку податку на прибуток, а поточне рішення щодо мінімальної ставки цього податку було переглянуто через п'ять років, і, в разі відсутності збільшення або неналежного отримання країнами, що розвиваються, по- даткових надходжень, переглянути та збі- льшити мінімальну ставку (Stiglitz, 2021). Разом із тим досягнення домовленос- ті щодо мінімальної ставки податку на прибуток в умовах глобалізації, цифровіза- ції та пандемії COVID-19 є суттєвим кро- ком уперед. Податок на додану вартість Дещо менше, ніж у випадку з подат- ком на прибуток підприємств, існує труд- нощів з іншим поширеним у світі бюдже- тоутворюючим податком – на додану вар- тість, проте вони є. Значна їх частка наразі пов‟язана з послугами та інтенсифікацією міжнародної торгівлі, що відбувається на тлі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Зокрема, розвиток елект- ронної комерції (англ. e-commerce), поява товарів у нематеріальній формі стали ще одним підґрунтям до вже існуючих про- блем з оподаткуванням послуг, особливо в міжнародній торгівлі, оподаткування опе- рацій між бізнесом та кінцевими спожива- чами та між споживачами. Як наслідок, збільшується кількість шахрайських схем типу «зниклий продавець» та «карусельне» шахрайство, через які Європейський Союз у період з 2009 по 2016 р. щорічно втрачав приблизно 100-150 млрд євро податкових надходжень (Lamensch, 2018, р. 10). Цифровізація призводить до того, що у випадку з послугами часто виникають ситуації, коли їх надає юридична особа в одній країні, оплата за них здійснюється юридичною особою з другої країни, а спо- живання – в третій. Тоді складно визначи- ти місце споживання послуги і, відповідно, суму ПДВ та бюджет, до якого вона потра- пить. А у випадку з фізичними особами, у тому числі при придбанні товарів у рамках е-комерції (книг, аудіо-, відеозаписів в еле- ктронній формі, програмного забезпечення тощо), витрати на адміністрування таких сум ПДВ можуть перевищити самі суми ПДВ, які мають бути нараховані та підля- гати сплаті. Таким чином, розвиток міжнародної торгівлі та цифрових технологій зумовили складності в адмініструванні ПДВ та інтен- сифікацію шахрайських схем, що призво- дить до втрат країнами надходжень ПДВ. Це, у свою чергу, обумовлює необхідність удосконалення даного податку. З метою усунення таких проблем ОЕСР викладено низку рекомендацій, зокрема в рамках Ке- рівництва з міжнародного обкладання ПДВ/GST (англ. International VAT/GST guidelines) (OECD, 2015a) та Плану дій BEPS (OECD, 2015b). Згідно з рекомендаціями ОЕСР ПДВ має бути нейтральним податком та не за- лежати від виду товару (матеріальні або нематеріальні блага), форми комерції (еле- ктронна або традиційна – офлайн-торгівля) та покупця (бізнес або кінцеві споживачі). Для практичної реалізації цих рекоменда- цій країнам пропонується запровадити обов‟язкову реєстрацію продавців у краї- нах продажу товарів з одночасним запро- вадженням можливості перевірки ПДВ- номерів через їх електронні бази даних та здійснювати міжнародну координацію сво- їх дій щодо цього податку (Lang&legeune, eds., 2015, p. 21-22). При застосуванні цих рекомендацій на практиці країни керують- ся своїми внутрішніми міркуваннями, еко- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 57 2021, № 3 (95) номічними та технологічними можливос- тями. У високорозвинутих країнах Азії (Японія, Сінгапур, Південна Корея) для цілей обкладання ПДВ / GST запроваджена обов‟язкова реєстрація підприємств, які бажають здійснювати електронну комер- цію на їх території. В Австралії та Півден- ній Кореї запроваджена реєстрація торго- вельних майданчиків як платників ПДВ / GST. Такі майданчики нараховують ці по- датки від імені продавців, які здійснюють на них операції щодо торгівлі товарами та послугами в електронній формі, стягують відповідні суми з покупців та вносять їх до бюджетів країн (Wyonch, 2017, p. 17). З метою вдосконалення системи ПДВ, усунення недоліків адміністрування цього податку в ЄС у період з 2018 по 2021 р. вживаються заходи, яспрямовані на спрощення системи ПДВ (The Asia Internet Coalition, 2017, p. 2). Такий комплекс захо- дів включає розроблення спрощеної схеми реєстрації платників ПДВ, удосконалення та забезпечення доступності для всіх еко- номічних агентів реєстру платників ПДВ, налагодження ефективної взаємодії подат- кових та митних органів країн-членів ЄС. Також окремим важливим заходом є впровадження Mini-One Stop Shop (MOSS), що використовується в ЄС з 1 січня 2015 р. і призначений для організації перерозподі- лу надходжень ПДВ до бюджету саме тієї країни ЄС, де знаходиться покупець това- ру. Продавцям рекомендовано зареєструва- тися як платник ПДВ у будь-якій країні- члені ЄС, а також приєднатися до MOSS. Здійснюючи торговельні операції, продавець ідентифікує покупця: є він біз- несом або кінцевим споживачем, країну походження покупця, а також отримує від покупця відомості про підтвердження його особи. Після цього продавець формує від- повідну документацію та зберігає її 10 ро- ків в електронній формі. За необхідності продавець нараховує ПДВ за ставками кра- їни перебування покупця та передає через MOSS раз на квартал відомості про опера- ції щодо продажі та накопичені суми пода- ткових зобов‟язань. Таким чином, функці- єю MOSS є перерахування приналежних кожній країні-члену ЄС суми надходжень ПДВ. Слід відзначити, що приєднання до MOSS здійснюється на добровільній осно- ві, але у випадку приєднання всі операції з клієнтами зі всіх країн-членів ЄС мають проводитися виключно через MOSS. Якщо компанії відмовляються зареєструватися в MOSS, то вони повинні зареєструватися в кожній країні-члені ЄС, де в них є покупці, та самостійно нараховувати ПДВ у кожній країні ЄС, де вони здійснюють торговельні операції, за ставками такої країни і вносити належні суми ПДВ до бюджету цих країн (Quaderno Library, 2018). У процесі здійснення заходів щодо вдосконалення системи ПДВ у ЄС плану- ється: розробити спрощену схему реєстра- ції платників ПДВ, особливо це стосується компаній, які розташовані поза межами ЄС, але планують здійснювати операції у ЄС; зробити реєстр платників ПДВ доступ- ним для максимальної кількості економіч- них агентів; налагодити процеси кооперації та координації податкових, митних органів країн-членів ЄС для посилення інформа- ційної взаємодії між ними. Разом з тим навіть з урахуванням вищезазначених заходів щодо вдоскона- лення адміністрування ПДВ у ЄС у цій сфері залишаються певні проблеми. Вони зумовлені відсутністю інструментів для того, щоб примусити підприємства за ме- жами ЄС до реєстрації як платників ПДВ, забезпечити стягнення з їх клієнтів цього податку до бюджетів країн-членів ЄС. Та- кож, зважаючи на стрімкий розвиток циф- рових технологій, проблематичним зали- шається відстеження операцій у сфері еле- ктронної комерції за участю суб‟єктів, роз- ташованих поза межами ЄС. Серед податківців існує така думка: поширення цифрових техніки і технологій стане чинником, через який податки, що важко піддаються алгоритмізації, припи- нять своє існування. Водночас податки на споживання (у першу чергу ПДВ) зали- шаться та навіть стануть домінуючими в податкових системах країн світу (Wolfers, 2019a). –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 58 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95) У все більшій кількості країн засто- совується система електронного форму- вання та подання податкових накладних (англ. e-invoicing), яка дозволяє онлайн в електронному вигляді формувати податко- ві накладні (англ. invoice), які потім пере- даються покупцям та в податкові органи. Система e-invoicing сприятиме від- мові від паперового документообігу та зни- зить вірогідність людських помилок через неуважність. Відповідно зменшується не- обхідність у поданні звітів щодо коригу- вання сум ПДВ, зазначених у податкових деклараціях, нарахуванні пені та/або штрафів за несвоєчасне (не в повному об- сязі тощо) перерахування коштів до бю- джету. Якщо в систему e-invoicing інтегро- вано елементи штучного інтелекту, то при здійсненні операцій щодо купівлі-продажу немає необхідності в залученні людини до формування звітності з ПДВ, оскільки по- даткові накладні та декларації будуть фор- муватися автоматично і також в автоматич- ному режимі надаватимуть їх своїм контр- агентам та податковим органам (Wolfers, 2019a). А якщо e-invoicing реалізовано на єдиній (хоча б у рамках країни) платформі, то це значно спрощує аналіз інформації про нарахування ПДВ, адміністрування цього податку та відповідні витрати (VATBox, 2020). Разом із тим системи e-invoicing ‒ як існуючі, так і ті, що планується запровади- ти, мають такі невирішені питання: 1. Єдина платформа e-invoice та витрати. Для успішної взаємодії багатьох платників податків між собою та з подат- ковими органами необхідно використову- вати одне й те саме (щонайменше сумісне) програмне забезпечення, розроблення, під- тримання функціонування та оновлення якого потребують витрат як державних бюджетів, так і самих підприємств. 2. Забезпечення повноти та конфі- денційності даних платників ПДВ, оскіль- ки не виключено ризик втручання зловмис- ників у роботу системи, яка містить дані платників ПДВ. Щоб запобігти цьому, слід розробити механізми захисту інформації із системи e- invoicing від зовнішнього та внутрішнього несанкціонованого втручання, а також дієві норми адміністративної, карної відповіда- льності за таке втручання, механізми реалі- зації цих норм на практиці. 3. Охоплення економічних агентів системою e-invoicing. Наразі системи ді- ють тільки для угод з юридичними особа- ми – business-to-business (B2B), що мають статус платників ПДВ (Wolfers, 2019а; Wolfers, 2019b; VATBox, 2020; Ainsworth, Alwohaibi, Cheetham & Tirand, 2018) та, можливо, фізичними особами-підприєм- цями, якщо національне законодавство пе- редбачає для них статус платників ПДВ. Торговельні операції між бізнесом та кін- цевими споживачами ‒ фізичними особами або тими, які не зареєстровані як платники податків – business-to-consumer (B2C) та між фізичними особами – consumer-to- consumer (С2С), не охоплені цією систе- мою, а спроби їх адміністрування можуть виявитися дорожчими, ніж суми ПДВ, що можуть бути отримані внаслідок цього. Також проблемним усе ще залиша- ється обкладання ПДВ послуг, особливо цифрових. У зв‟язку з цим у ЄС виникла пропозиція щодо введення в податкову си- стему країн-членів цього об‟єднання подат- ку на цифрові послуги (англ. Digital Services Tax), яким буде обкладатися чис- тий валовий дохід мультинаціонального підприємства ‒ постачальника послуг, оде- ржаний у країні, де розташований їх отри- мувач. Ставка такого податку становитиме 3%, і застосовуватиметься він до підприєм- ства, якщо його чистий валовий дохід, оде- ржаний у масштабі всього світу за рік, пе- ревищує 750 млн євро (Olbert & Spengel, 2019, р. 11; Terada-Hagiwara; Gonzales & Wang, 2019). За оцінками, надходження від цього податку в рамках усього ЄС мають скласти 5 млн євро на рік. Проте оскільки наразі в ЄС відсутні ефективні механізми відстеження факту отримання послуги та, відповідно, відстеження місця отримання доходу, реалізувати на практиці цей пода- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 59 2021, № 3 (95) ток вкрай складно. У зв‟язку з цим його не запроваджено в цьому об‟єднанні, але окремі країни вводять аналогічні податки. 4. Ефективність боротьби з шах- райськими схемами. Ефективність системи e-invoicing залежить не лише від того, чи реалізована вона на практиці, як вона реа- лізована, але і від загальної податкової ку- льтури, що склалася в конкретній країні, рівня тінізації її економіки, особливостей законодавства про ПДВ. 5. ІКТ-Інфраструктура. Для функ- ціонування системи e-invoicing потрібна відповідна інфраструктура (від мережево- го, серверного обладнання, комунікаційних споруд та обладнання до установ із підго- товки та перепідготовки кадрів, що можуть користуватися цією системою та підтриму- вати її роботу) (Гаркушенко, 2018). Відпо- відно, упровадження та підтримка в належ- ному стані такої інфраструктури потребує додаткових витрат. У зв‟язку з цим розви- ток системи e-invoicing в економічно не- розвинутих країнах або їх окремих регіо- нах буде гальмуватися. 6. Кооперація та координація між країнами. Необхідно, щоб системи, які ді- ють у різних країнах, були сумісними. Оскільки передбачається, що доступ до інформації, яку містить система, отримає інша сторона шляхом обміну даними, це може становити загрозу національній без- пеці. У такому випадку варіантом може стати обмежений функціонал e-invoicing у міжнародних угодах або використання між країнами іншої системи, наприклад, на ос- нові розробленого ОЕСР та вже існуючого у світі з 15 липня 2014 р. Єдиного стандар- ту звітності (англ. CRS – Common Reporting Standard) (OECD, 2021). Разом з тим паралельне існування двох систем звіт- ності (внутрішньої та міжнародної) зумов- люватиме додаткові витрати та дублюван- ня інформації. Наведені ідеї щодо майбутнього ПДВ, на думку експертів ЄС та ОЕСР, бу- дуть реалізовані щонайменше в розвинутих країнах світу і тих, що намагаються їх на- здогнати за економічним та цифровим роз- витком, уже в найближчі 5 років (Wolfers, 2019a, 2019b). Відповідно, менш розвину- тим країнам на це знадобиться більше часу. Однак, з огляду на розвиток цифро- вих техніки та технологій, а також низку невирішених проблемних питань з адмініс- труванням ПДВ, система e-invoicing може бути проміжною ланкою між сучасним способом нарахування, стягнення та адмі- ністрування ПДВ і наступним – ПДВ, ад- міністрування якого здійснюється за допо- могою блокчейну. Технологія блокчейн уже деякий час розвивається та застосовується на практиці в різних країнах світу для різних потреб. Щодо ПДВ, то у випадку цього податку блокчейн є привабливим через свою висо- ку безпечність (тобто гарантію конфіден- ційності) та вкрай малу вірогідність зламу, що скорочує можливість підробки даних або їх крадіжки. Проте водночас більшість пропозицій щодо використання блокчейну у сфері оподаткування (Alkhodre, Jan, Khusro, Ali, Alsaawy & Yasar, 2019, Setyowati, Utami, Saragih & Hendrawan, 2020) фактично обмежується заміною сис- тем e-invoicing на них. Тобто, крім підви- щення безпечності користування та захис- ту від шахраїв, решта недоліків, притаман- них системі e-invoicing, у такому випадку залишаться і в блокчейн. Разом з тим у ЄС було розроблено пропозицію, завдяки якій можливо буде за допомогою сучасних ІКТ, технологій блок- чейн та криптовалют вирішити проблему більшої кооперації між країнами та шах- райства з ПДВ (у першу чергу карусельно- го). Її суть полягає в тому, що коли імпор- тер купує товар за кордоном, то він має спочатку здійснити купівлю криптовалюти, призначеної для сплати ПДВ у своїй країні, на суму, що відповідає сумі ПДВ у конк- ретній угоді. Лише потім такий імпортер може здійснити безпосередньо перераху- вання коштів за товар в іншу країну і вве- зення товару. У цьому випадку країна роз- ташування імпортера отримує належну за такою торговельною угодою суму ПДВ та страхує себе від шахрайства на етапі імпо- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 60 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95) рту товару або послуги. Придбана імпорте- ром криптовалюта після укладання угоди несе лише інформаційні відомості щодо цієї конкретної угоди, не має ніякої моне- тарної цінності ні для кого і підлягає лікві- дації (Ainsworth, Alwohaibi, Cheetham & Tirand, 2018). На основі оцінки фахівців щодо по- ширення системи e-invoicing та вирішення супутніх проблем можна припустити, що блокчейн щонайменше в розвинутих краї- нах може стати поширеною та використо- вуваною на практиці технологією адмініст- рування ПДВ найближчих 15-20 років. Щодо решти країн, то ситуація залежить від їх можливостей розбудувати та підтри- мувати відповідну ІКТ-інфраструктуру, а також від ступеня економічного і техноло- гічного розвитку, комп‟ютерної грамотнос- ті всіх економічних агентів (Wolfers, 2019a, 2019b). Також альтернативою ПДВ в епоху цифровізації економіки може стати пода- ток на транзакції. Його суть полягає в то- му, що при здійсненні безготівкового роз- рахунку банківська установа, де відкрито розрахунковий або картковий рахунок платника, фактично виступає податковим агентом, нараховує та стягує суму ПДВ з кожної транзакції за ставкою своєї країни та потім перераховує таку суму до бюдже- ту. Втім, істотним недоліком такого подат- ку є те, що уряд змушує банківські устано- ви виконувати нетипові для них операції. Відповідно, введення такого податку в по- даткові системи країн має супроводжува- тися змінами в законодавстві щодо діяль- ності банків. Така ситуація призводить до незадоволення представників банківського сектору та їх опору введенню податку на транзакції (Li, 2014, p. 38; Barros, 2019, p. 18). Податок на прибуток, ПДВ та їх цифрове майбутнє в Україні В Україні, як і в багатьох країнах сві- ту, надходження від ПДВ та податку на прибуток підприємств становлять суттєву частину податкових надходжень – до 38% податкових надходжень і 22% ВВП на рік у період з 2014 по 2020 р. (Державна казна- чейська служба України, 2021, Державна служба статистики України, 2021). Із розвитком процесів цифровізації в Україні наступних 15-20 років акцент у по- датковій політиці може зміститися з подат- ку на прибуток підприємств на ПДВ. У та- кому випадку слід ураховувати, що для то- го щоб компенсувати втрачені надходжен- ня від податку на прибуток підприємств, потрібно буде скоригувати ставку ПДВ убік збільшення. Зокрема, якщо виходити з поточного рівня надходжень від податку на прибуток підприємств та ПДВ, то для збереження їх сумарного обсягу на тому самому рівні за умови усунення податку на прибуток під- приємств із податкової системи, ефективна ставка ПДВ має бути збільшена з 10,82 (се- редня за 2014-2020 рр.) до 13,72%, тобто майже на 3 відсоткових пункти вище. Зро- бити це можливо за рахунок подальшого скасування пільг і знижених ставок даного податку. Зважаючи на євроінтеграційні прагнення України, така пропозиція цілком кореспондується з курсом ЄС у частині на- прямів реформування ПДВ та подальшої конвергенції податкових систем країн-чле- нів цього об‟єднання (Гаркушенко, Філіп- пова, 2016). У частині використання цифрових техніки і технологій для зменшення про- блем із шахрайством щодо ПДВ та спро- щення адміністрування цього податку в Україні прийнято низку законів та змін до Податкового кодексу. У 2014-2017 рр. було запроваджено систему e-invoice в Україні, з 2015 р. – ви- користання системи стало обов‟язковим для великих платників податків, з 2016 р. усі підприємства мають бути охоплені да- ною системою з одночасним відкриттям спеціальних рахунків у Державній казна- чейській службі, з квітня 2017 р. у системі реалізовано опцію автоматичного відшко- дування ПДВ експортерам (Синютка, Кри- совата, 2019). Зазначена опція є особливо актуальною для підтримки ліквідності ве- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 61 2021, № 3 (95) ликих промислових підприємств України у сфері металургійної, машинобудівної, до- бувної та харчової промисловості, обсяги експорту продукції яких є найбільшими в загальній структурі експорту товарів Укра- їни (Державна служба статистики України, 2021b). Такі зміни, з одного боку, свідчать про впровадження в Україні найсучасні- ших трендів і тенденцій, спрямованих на спрощення та прискорення процесів обліку та адміністрування ПДВ, а e-invoice в Україні сприяє вирішенню такої проблеми, як відшкодування експортного ПДВ. З ін- шого боку, система e-invoice є дещо одно- бічною та більшою мірою спрямована на отримання максимально повної інформації податковими органами, а не на спрощення роботи з ними платників податків. У цьому контексті система не сприяє зменшенню кількості порушень щодо сплати ПДВ. А з урахуванням наявності в країні спрощеної системи оподаткування, яка не охоплена системою e-invoice, та значного тіньового сектору економіки залишається простір для шахрайських схем і втрат бюджетних над- ходжень. Тому в Україні все ще актуаль- ною є потреба в детінізації економіки і під- вищенні податкової культури платників податків. У подальшому слід надати платникам ПДВ, а не лише податковим органам до- ступ до інформації про інших платників податків (податковий номер, точні реквізи- ти, потрібні при оформленні податкової накладної, поточний статус – ліквідоване підприємство, або функціонуюче тощо). Актуальним питанням залишається подальший розвиток ІКТ-інфраструктури в Україні для більшого охоплення цифрови- ми технологіями всіх економічних агентів з метою надання їм якісних послуг держав- ним сектором загалом та податковими ор- ганами зокрема. Серед останніх нововведень до По- даткового кодексу були прийнято зміни, регламентовані Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у ви- гляді виплати за виробництво та/або роз- повсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на дода- ну вартість операцій з постачання нерези- дентами електронних послуг фізичним особам» від 03.06.2021 р. № 1525-IX, який набув чинності 2 липня 2021 р. Починаючи з 2022 р. цифрові корпорації (Google, Youtube, Coursera, Amazon, Netflix, Facebook та ін.), що надають електронні послуги фізичним особам на території України, будуть зобов‟язані нараховувати та сплачувати ПДВ до бюджету України. Для реєстрації платників податків передба- чено спеціальне портальне рішення. База оподаткування електронних операцій ви- значається в іноземній валюті (євро або долар США) та виходячи з вартості таких послуг. Для ідентифікації місцезнаходжен- ня фізичної особи можуть враховуватися дані про місцезнаходження провайдера те- лекомунікацій, послугами якого користу- вався одержувач у процесі отримання елек- тронної послуги, код країни SIM-карти, місцезнаходження пристрою (за IP- адресою), що використовується під час отримання таких послуг, банківські рекві- зити, зокрема, місце ведення банківського рахунку, через який здійснюється оплата електронної послуги. Втім, попри намагання уряду України охопити нормативними актами сферу циф- рових послуг, цифрових товарів та елект- ронної комерції, наразі не відомо, чи дос- татньо у фіскальних органів України мож- ливостей та компетенцій для примусу не- резидентів до обов‟язкової реєстрації на території країни як платників ПДВ і чи не залишить ринок України частина компаній меншого розміру через введені правила. Таким чином, для України все ще ак- туальним залишається завдання подальшо- го вдосконалення правового поля податків та цифрових технологій, а для дійсно ефек- тивного адміністрування ПДВ в Україні за допомогою e-invoice може знадобитися більше, ніж прогнозовані фахівцями (Wolfers, 2019a, 2019b) 5 років. Щодо блок- чейну, то ця технологія за дуже оптиміс- тичним сценарієм в Україні зможе викори- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 62 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95) стовуватися для адміністрування ПДВ піз- ніше, ніж за 15-20 років, прогнозованих для країн ‒ технологічних та економічних лідерів. Висновки. Податок на прибуток під- приємств і ПДВ входять до найважливіших джерел податкових надходжень до бюдже- тів багатьох країн світу. Разом із тим су- часні умови глобалізації та цифровізації спричиняють виникнення додаткових про- блем із цими податками та призводять до необхідності їх модернізації відповідно до нових реалій. Наразі щодо цих податків відсутній чіткий вектор їх стратегічного розвитку ‒ є лише рекомендації, які стосуються окре- мих змін, та деякі пропозиції технічного характеру. Для податку на прибуток підпри- ємств, щонайменше найближчим часом, найважливішим є те, що протягом 5 років у світі відбуватиметься подальше впровад- ження заходів, передбачених Планом дій BEPS, та розвиток систем міжнародного обміну податковою і митною інформацією. Ці заходи спрямовані на зменшення обся- гів уникнення від сплати даного податку, забезпечення прозорості міжнародних опе- рацій, пом'якшення податкової конкуренції між країнами та збільшення надходжень від нього в тих країнах світу, де платники податків безпосередньо отримують прибу- ток. Разом з тим, з урахуванням практики здійснення багатьох операцій у мережі Ін- тернет, деякі країни локально ініціюють упровадження різновидів спеціальних по- датків. Втім, реалізувати їх на практиці до- сить складно та не завжди вигідно з пози- цій адміністрування, а також виникає за- гроза подвійного оподаткування прибутку платників податків, що може бути негатив- но сприйнято як платниками податків, так і урядами інших країн. Водночас, зважаючи на велику кіль- кість проблем, пов‟язаних із податком на прибуток підприємств і труднощі в його алгоритмізації та адмініструванні, усе час- тіше в наукових та урядових колах вислов- люється думка про доцільність усунення цього податку зі складу податкових систем та заміну його на податок на виведений капітал, податок на грошові потоки або взагалі відмову від нього на користь подат- ків на споживання (у першу чергу ПДВ та його аналогів). Тобто наразі у світі немає консенсусу про віддалене майбутнє подат- ку на прибуток підприємств, оскільки його альтернативи мають як переваги, так і не- доліки, а також не відомо точно, як вони проявлять себе на практиці. Щодо ПДВ, то цей податок має бага- то переваг сам по собі та порівняно з пода- тком на прибуток підприємств, оскільки є відносно нейтральним, досить легко підда- ється алгоритмізації та адмініструванню. Тому його часто розглядають як такий, що має залишитися в податкових системах країн, і навіть за деякими сценаріями роз- витку він може стати повноцінною замі- ною податку на прибуток підприємств. Ра- зом з тим при застосуванні ПДВ також по- стають проблеми, такі як шахрайські схеми з цим податком, неоподаткування або по- двійне оподаткування операцій у випадку міжнародної торгівлі товарами та послуга- ми переважно між бізнесом та кінцевими споживачами та між фізичними особами. Шляхом до вирішення цих проблем у провідних країнах світу, де застосовується ПДВ (у першу чергу ЄС) вважається поси- лення інструментів інформаційного обміну між країнами про рух товарів, послуг (у тому числі в електронній формі) та коштів, спрощення процедур реєстрації та звітності для платників ПДВ, застосування нових цифрових технологій і зменшення доку- ментообігу в паперовій формі, автоматиза- ція щонайменше частини процесів звітнос- ті щодо ПДВ. Система e-invoicing в найближчій пе- рспективі (упродовж 5 років) може стати такою цифрової технологією та вже почала діяти в багатьох країнах світу, у тому числі в Україні. У більш віддаленій перспективі такою технологією може стати блокчейн або блокчейн у комбінації з елементами штучного інтелекту. Однак нововведення потребують відповідної ІКТ-інфраструк- тури і значних витрат щонайменше на пер- ших етапах з боку держави та платників –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 63 2021, № 3 (95) податків на введення їх в експлуатацію і підтримку функціонування. В Україні також існують проблеми з ПДВ, зокрема в частині ухилення від спла- ти цього податку, але є і позитивні зру- шення у вигляді функціонуючої системи e- invoicing з реалізованою в ній автоматич- ній процедурі відшкодування ПДВ експор- терам. Для подальшого вдосконалення ПДВ в Україні в контексті глобалізації та циф- ровізації доцільно вжити таких першочер- гових заходів: 1) розробити базу даних платників ПДВ, відомості з якої (зокрема, ті, що сто- суються визначення дійсності номера ПДВ, точної інформації про платника податків, яка є обов‟язковим елементом у податко- вих накладних) зможуть отримати також і зареєстровані як платники ПДВ користува- чі e-invoice; 2) у системі e-invoicing для більш широкого охоплення цією технологією всіх економічних агентів пропонується розро- бити такий функціонал, у якому б відобра- жалися також операції платників податків, що використовують спрощену систему оподаткування; 3) здійснити дослідження щодо того, як блокчейн може бути застосований в Україні для справляння ПДВ (конкретні технології, стандарти, які норми законо- давства потрібно змінити або ввести, які витрати на реалізацію цієї технології бу- дуть необхідними тощо). У контексті напрямів удосконалення податку на прибуток підприємств в Україні слід здійснити такі кроки: 1) подальша реалізація заходів, пе- редбачених Планом BEPS; 2) забезпечення приєднання України до систем міжнародного обміну податко- вою та митною інформацією з метою змен- шення можливостей ухилення від сплати цього податку; 3) здійснення досліджень перспектив цього податку в Україні через 10-20 років та можливих способів компенсації втрат надходжень у разі виключення цього по- датку з податкової системи України. З урахуванням євроінтеграційного курсу України на основі ретроспективного аналізу виконано приблизні оцінки щодо зміни ПДВ для компенсації податкових надходжень у тому випадку, якщо податок на прибуток підприємств буде усунуто з податкової системи та іншого податку за- мість нього введено не буде. Визначено, що в цьому разі ефективна ставка ПДВ в Україні має бути збільшена з майже 11% до майже 14%. Зазначені заходи щодо ПДВ та подат- ку на прибуток підприємств необхідно здійснювати в контексті можливих сценарі- їв довгострокового розвитку і реалізації більш широкої довгострокової (на 10 і бі- льше років) державної стратегії, що охоп- люватиме не лише податок на прибуток підприємств і ПДВ, але й економіку країни загалом. У такому документі доцільно перед- бачити: 1) механізми зменшення тіньового сектору економіки та підвищення податко- вої культури в країні; 2) розвиток та підтримку функціону- вання ІКТ-інфраструктури; 3) напрями цифровізації економіки країни та підвищення комп‟ютерної гра- мотності населення. Ці елементи мають бути конкретни- ми (зміст заходу, строк здійснення, очіку- вані результати, відповідальні виконавці, джерело фінансування, обсяг фінансування тощо). Відповідно, розроблення такого до- кумента та його окремих елементів, так само як і подальший аналіз особливостей упровадження в Україні технології блок- чейн для адміністрування ПДВ, є перспек- тивним напрямом подальших досліджень. Література Виецкая О. В. (2018). Современные тен- денции в налогообложении прибыли корпораций: перспективы налога на вы- веденный капитал. Економіка про- мисловості. № 2 (82). C. 24-49. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2018. 02.024 –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 64 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95) Вишневський В. П., Гаркушенко О. М., Князєв С. І., Липницький Д. В., Чекі- на В. Д. (2020). Цифровізація економіки України: трансформаційний потенціал: монографія. В. П. Вишневський, С. І. Кня- зєв (заг. ред.). Київ: ВД "Академперіо- дика", 2020. 188 с. DOI: https://doi.org/ 10.15407/akademperiodyka.398.188 Гаркушенко О. М., Філіппова Н. В. (2016). Шляхи гармонізації ставок ПДВ з євро- пейськими: проблеми та виклики. Еко- номіка промисловості. № 3 (75). С. 49- 73. DOI: https://doi.org/10.15407/econin dustry2016.03.080 Гаркушенко О. Н. (2018). Информационно- коммуникационные технологии в эпоху становления смарт-промышленности: проблемы определения и условия раз- вития. Экономика промышленности. № 2(82). С. 50-75. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2018.02.050. Державна казначейська служба України (2021). Файлове сховище. Звітність. Державна казначейська служба Украї- ни. URL: https://www.treasury.gov.ua/ua/ file-storage/vikonannya-derzhavnogo-byud zhetu (дата звернення: 04.03.2021) Державна служба статистики України (2021a). Національні рахунки. Валовий внутрішній продукт у фактичних цінах. Державна служба статистики Украї- ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 04.03.2021) Державна служба статистики України (2021b). Товарна структура зовнішньої торгівлі України. Державна служба статистики України. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звер- нення: 04.03.2021) Європейський інформаційно-дослідниць- кий центр (2016). Трансформація по- датку на прибуток підприємств у пода- ток на виведений капітал. URL: http://euinfocenter.rada.gov.ua/uploads/do cuments/28909.pdf (дата звернення: 12.01.2021). Синютка Н., Крисовата К. (2019). Фіскаль- на дисфункція електронного адміністру- вання ПДВ в Україні. Світ фінансів. № 4 (61). С. 23-36. Сундарам Дж.К., Чаудури А. (2021). Мифы и лобби блокируют международное налоговое сотрудничество. Эксперт. № 30 (1216). 19-25 июля. С. 9. URL: https://expert.ru/expert/2021/30/mify-i-lob bi-blokiruyut-mezhdunarodnoye-nalogovo ye-sotrudnichestvo/ (дата звернення: 28.07.2021). Ainsworth R. T., Alwohaibi M., Cheetham M., Tirand C. (2018). A VATCoin Solution to MTIC Fraud: Past Efforts, Present Tech- nology, and the EU's 2017 Proposal. Bos- ton Univ. School of Law. Law and Eco- nomics Research Paper, 37 р. Alkhodre A., Jan S., Khusro S., Ali T., Al- saawy Y., Yasar, M. (2019). A blockchain- based value added tax (VAT) system: Sau- di Arabia as a use-case. Int. J. Adv. Comput. Sci. Appl. Vol. 10(9), pp. 708- 716. DOI: 10.14569/IJACSA.2019.0100 588 Auerbach A., Devereux M. P., Keen M., Vella J. (2017). Destination-Based Cash Flow Tax- ation. Saïd Business School. Research Papers. URL: https://eml.berkeley.edu/~ auerbach/CBTWP1701.pdf (дата звернен- ня: 12.01.2021). Barros M. (2019). Robots and Tax Reform: Context, Issues and Future Perspectives. International Tax Studies. Iss. 6-2019. 22 p. Hebous S., Klemm A. D., Stausholm S. (2019, 15 January). Revenue Implications of Des- tina-tion-Based Cash-Flow Taxation. IMF Working Paper. URL: https://www.imf. org/en/Publications/WP/Issues/2019/01/15/ Revenue-Implications-of-Destination- Based-Cash-Flow-Taxation-46506 (дата звернення: 20.02.2021). Lamensch M. (2018). VAT fraud: Economic impact, challenges and policy issues. Brus- sel: European Union. 74 p. Li Jinyan (2014, June). Protecting the Tax Base in the Digital Economy. UN Papers on Selected Topics in Protecting the Tax Base of Developing Countries. Paper No. 9. 49 p. Milliken D., Holton K. (2021, June). Tech gi- ants and tax havens targeted by historic G7 deal Reuters. URL: https://www.reuters. –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 65 2021, № 3 (95) com/business/g7-nations-near-historic-deal- taxing-multinationals-2021-06-05/ (дата звернення: 20.02.2021). OECD (2015a, November). International VAT/GST guidelines. OECD. 81 p. URL: http://www.oecd.org/ctp/consumption/inter national-vat-gst-guidelines.pdf (дата звер- нення: 12.01.2021). OECD (2015b, November). OECD delivers international standard for collection of VAT on cross-border sales. OECD. URL: http://www.oecd.org/ctp/consumption/oecd- delivers-international-standard-for-collec tion-of-vat-on-cross-border-sales.htm (дата звернення: 12.01.2021). OECD (2019). Programme of Work to Devel- op a Consensus Solution to the Tax Chal- lenges Arising from the Digitalisation of the Economy, OECD/G20 Inclusive Fra- mework on BEPS. URL: https://www.oecd. org/tax/beps/programme-of-work-to-deve lop-a-consensus-solution-to-the-tax-challen ges-arising-from-the-digi talisation-of-the- economy.pdf (дата звернення: 12.01.2021). OECD (2021). BEPS Actions. OECD. URL: https://www.oecd.org/tax/beps/beps-actions/ (дата звернення: 07.04.2021). Olbert M., Spengel C. (2019). Taxation in the Digital Economy–Recent Policy Develop- ments and the Question of Value Crea- tion. ZEW-Centre for European Economic Research Discussion Paper, № 19-010. 35 р. Quaderno Library (2018). The ultimate guide to EU VAT digital taxes. Quaderno. URL: https://quaderno.io/resources/eu-vat-guide/ (дата звернення: 02.04.2021). Setyowati M. S., Utami N. D., Saragih A. H., Hendrawan A. (2020). Blockchain Tech- nology Application for Value-Added Tax Systems. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity. Vol. 6(4), pp. 156-183. DOI: 10.3390/ joitmc6040156 Tax Foundation (2020). Corporate Tax Rates around the World, 2020. Tax Foundation. URL: https://taxfoundation.org/publications/ corporate-tax-rates-around-the-world/#Fin dings (дата звернення: 18.04.2021). Terada-Hagiwara A., Gonzales K., Wang J. (2019, May). Taxation Challenges in a Digital Economy – The Case of the People‟s Republic of China. ADB Briefs. № 108. 8 р. The Asia Internet Coalition (2017, June). Indi- rect Taxation Challenges in the Digital Economy. AIC Tax Policy Paper. 4 p. VAT GST in A Global Digital Economy: Eu- cotax Series on European Taxation (Book 43). (2015, 19 August). Eds. M. Lang & I. Legeune. Alphen aan den Rijn, The Netherlands: Walters Kluwer Law & Busi- ness. 256 p. VATBox (2020, 22 July). Experts weigh out on the future of VAT. VATBox. URL: https://vatbox.com/experts-weigh-out-on- the-future-of-vat/ (дата звернення: 07.04.2021). Wolfers, L. (2019a, 3 December). VAT and technology: The first fully automated tax? ITR. URL: https://www.internationaltax review.com/article/b1j8ydd4qghx0w/vat- and-technology-the-first-fully-automated- tax (дата звернення: 27.03.2021). Wolfers, L. (2019b, 3 December). Future of VAT: Continued evolution and increasing significance Wyonch, R. (2017, August). Bits, Bytes, and Taxes: VAT and the Digital Economy in Canada. Commentary 487. Toronto: C.D. Howe Institute. 28 p. References Vietskaya, О. V. (2018). Modern trends in corporate income taxation: perspectives of the withdrawn capital tax. Econ. promisl., 2 (82). pp. 24-49. DOI: https://doi.org/10. 15407/econindustry2018.02.024 [in Russian]. Vishnevsky, V. P., Harkushenko, O. M., Kniaziev, S. I., & Chekina, V. D. (2020). Digitalization of Ukrainian economy: transformational potential: monograph. In V. P. Vishnevsky, S. I. Kniaziev (Eds.). Kyiv: PH "Akademperiodyka" 2020. 188 p. DOI: https://doi.org/10.15407/akademperio dyka.398.188 [in Ukrainian]. Garkushenko, O. N., & Filippova, N. V. (2016). Directions of VAT rates harmo- –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 66 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95) nization to European ones: issues and challenges. Econ. promisl., 3 (75), pp. 49- 73. DOI: https://doi.org/10.15407/econin dustry2016.03.080 [in Ukrainian]. Harkushenko, O. M. (2018). Information and communication technologies in the era of the smart industry development: problems of definition and conditions of develop- ment. Econ. promisl., 2(82), pp. 50-75. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2018.02.050 [in Russian]. The State Treasury Service of Ukraine (2021). File hub. Reports. The State Treasury Service of Ukraine. Retrieved from https://www.treasury.gov.ua/ua/file-storage/ vikonannya-derzhavnogo-byudzhetu [in Ukrainian]. State Statistics Service of Ukraine (2021). Na- tional accounts. Gross Domestic Product in current prices. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukr stat.gov.ua/ [in Ukrainian]. State Statistics Service of Ukraine (2021). Commodity structure of Ukrainian foreign trade. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian]. European Information and Research Center (2016). Transformation of corporate in- come tax into tax on withdrawn capital. Retrieved from http://euinfocenter.rada. gov.ua/uploads/documents/28909.pdf [in Ukrainian]. Sinyutka, N., & Krysovata, K. (2019). Fiscal dysfunction of VAT electronic administ- ration in Ukraine. Svit finansiv, 4(61), pp. 23-36 p. [in Ukrainian]. Sundaram, J. K., & Chauduri A. (2021). Myths and lobbies are blocking international tax cooperation. Expert, 30 (1216), June 19-25, 9 p. Retrieved from https://expert.ru/ex pert/2021/30/mify-i-lobbi-blokiruyut-mezh dunarodnoye-nalogovoye-sotrudnichestvo/ Ainsworth, R. T., Alwohaibi, M., Cheetham, M., & Tirand, C. (2018). A VATCoin Solution to MTIC Fraud: Past Efforts, Present Technology, and the EU's 2017 Proposal. Boston Univ. School of Law, Law and Economics Research Paper, 37 p. Alkhodre, A., Jan, S., Khusro, S., Ali, T., Al- saawy, Y., & Yasar, M. (2019). A block- chain-based value added tax (VAT) system: Saudi Arabia as a use-case. Int. J. Adv. Comput. Sci. Appl, 10(9), pp. 708- 716. DOI: 10.14569/IJACSA.2019.01005 88 Auerbach, A., Devereux, M. P., Keen, M., & Vella, J. (2017). Destination-Based Cash Flow Taxation. Saïd Business School. Re- search Papers. Retrieved from https://eml. berkeley.edu/~auerbach/CBTWP1701.pdf Barros, M. (2019). Robots and Tax Reform: Context, Issues and Future Perspectives. International Tax Studies, 6-2019. 22 p. Hebous, S., Klemm, A. D., & Stausholm, S. (2019, 15 January). Revenue Implications of Destina-tion-Based Cash-Flow Taxa- tion. IMF Working Paper. Retrieved from https://www.imf.org/en/Publications/WP/ Issues/2019/01/15/Revenue-Implications- of-Destination-Based-Cash-Flow-Taxation- 46506 Lamensch, M. (2018). VAT fraud: Economic impact, challenges and policy issues. Brus- sel: European Union. 74 p. Li, Jinyan (2014, June). Protecting the Tax Base in the Digital Economy. UN Papers on Selected Topics in Protecting the Tax Base of Developing Countries. Paper No. 9. 49 p. Milliken, D., & Holton, K. (2021, June). Tech giants and tax havens targeted by histo- ric G7 deal Reuters. Retrieved from https://www.reuters.com/business/g7-nati ons-near-historic-deal-taxing-multinatio nals-2021-06-05/ OECD (2015a, November). International VAT/GST guidelines. OECD. 81 p. Re- trieved from http://www.oecd.org/ctp/con sumption/international-vat-gst-guidelines. pdf OECD (2015b, November). OECD delivers international standard for collection of VAT on cross-border sales. OECD. Re- trieved from http://www.oecd.org/ctp/con sumption/oecd-delivers-international-stan dard-for-collection-of-vat-on-cross-border- sales.htm –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 67 2021, № 3 (95) OECD (2019). Programme of Work to Devel- op a Consensus Solution to the Tax Chal- lenges Arising from the Digitalisation of the Economy, OECD/G20 Inclusive Framework on BEPS. Retrieved from https://www.oecd.org/tax/beps/programme -of-work-to-develop-a-consensus-solution- to-the-tax-challenges-arising-from-the-digi talisation-of-the-economy.pdf OECD (2021). BEPS Actions. OECD. Re- trieved from https://www.oecd.org/tax/ beps/beps-actions/ Olbert, M., & Spengel, C. (2019). Taxation in the Digital Economy–Recent Policy De- velopments and the Question of Value Cre- ation. ZEW-Centre for European Economic Research Discussion Paper, 19-010. 35 р. Quaderno Library (2018). The ultimate guide to EU VAT digital taxes. Quaderno. Re- trieved from https://quaderno.io/resources/ eu-vat-guide/ Setyowati, M. S., Utami, N. D., Saragih, A. H., & Hendrawan, A. (2020). Blockchain Tech- nology Application for Value-Added Tax Systems. Journal of Open Innovation: Technology, Market, and Complexity, 6(4), pp. 156-183. DOI: 10.3390/joitmc6040156 Tax Foundation (2020). Corporate Tax Rates around the World, 2020. Tax Foundation. Retrieved from https://taxfoundation.org/ publications/corporate-tax-rates-around- the-world/#Findings Terada-Hagiwara, A., Gonzales, K., & Wang, J. (2019, May). Taxation Challenges in a Digital Economy – The Case of the Peop- le‟s Republic of China. ADB Briefs, 108. 8 р. The Asia Internet Coalition (2017, June). Indi- rect Taxation Challenges in the Digital Economy. AIC Tax Policy Paper. 4 p. VAT GST in A Global Digital Economy: Eu- cotax Series on European Taxation (Book 43). (2015, 19 August). Eds. M. Lang & I. Legeune. Alphen aan den Rijn, The Neth- erlands: Walters Kluwer Law & Business. 256 p. VATBox (2020, 22 July). Experts weigh out on the future of VAT. VATBox. Retrieved from https://vatbox.com/experts-weigh- out-on-the-future-of-vat/ Wolfers, L. (2019a, 3 December). VAT and technology: The first fully automated tax? ITR. Retrieved from https://www.interna tionaltaxreview.com/article/b1j8ydd4qghx 0w/vat-and-technology-the-first-fully-auto mated-tax Wolfers, L. (2019b, 3 December). Future of VAT: Continued evolution and increasing significance Wyonch, R. (2017, August). Bits, Bytes, and Taxes: VAT and the Digital Economy in Canada. Commentary 487. Toronto: C.D. Howe Institute. 28 p. Оксана Николаевна Гаркушенко, канд. экон. наук, старший научный сотрудник E-mail: garkushenko.o.n@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-9153-3763; Ольга Александровна Кувалдина, аспирант Институт экономики промышленности НАН Украины ул. Марии Капнист, 2, г. Киев, 03057, Украина E-mail: olga_kuvaldina@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-4133-9206 ПРОБЛЕМЫ И БУДУЩЕЕ НАЛОГА НА ПРИБЫЛЬ ПРЕДПРИЯТИЙ И НДС В УСЛОВИЯХ ЦИФРОВИЗАЦИИ Процессы глобализации и цифровизации приводят к значительным изменениям об- щества и экономики, в том числе сферы налогообложения. Кроме того, усилия правитель- ств многих стран направлены на внедрение мер по борьбе с перемещением доходов и обес- печению поступлений в бюджеты от налога на прибыль предприятий и НДС в надлежащих –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Economy of Industry –––––––––––––––––––––––––––––– 68 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2021, № 3 (95) объемах. Проанализированы основные проблемы налогообложения налогом на прибыль и НДС, возможные пути их решения на краткосрочную и более отдаленную перспективу. Исследованы ключевые аспекты противодействия размыванию налоговой базы и уклоне- нию от уплаты указанных налогов с использованием новых цифровых методов, а также со- стояние процесса имплементации шагов BEPS в этой части. Поскольку налог на прибыль предприятий в современных условиях имеет ряд недо- статков, существует вероятность того, что в будущем он будет заменен альтернативным – налогом на выведенный капитал или налогом на денежные потоки в месте назначения. НДС, в свою очередь, является нейтральным налогом, который легко поддается алгоритми- зации и администрированию. Поэтому он также может вытеснить налог на прибыль пред- приятий из налоговых систем стран. В то же время в части реализации НДС также суще- ствует ряд проблем: случаи мошенничества, неналогообложение или двойное налогообло- жение операций при осуществлении международной торговли. Установлено, что в краткосрочной перспективе (до 5 лет) для противодействия пере- мещению доходов и размыванию налоговой базы, а также случаям мошенничества с нало- гом на прибыль предприятий и НДС национальным правительствам важно увеличить уси- лия по имплементации плана BEPS и усилить информационный обмен и международное сотрудничество. Для упрощения администрирования НДС и улучшения взаимодействия между налогоплательщиками и налоговыми органами как в рамках одной страны, так и в международных операциях целесообразно шире использовать практику e-invoicing. В отда- ленной перспективе предусматривается возможность применения технологии блокчейн. С учетом мировых тенденций представлены рекомендации по усовершенствованию НДС и налога на прибыль предприятий в условиях глобализации и цифровизации (в част- ности, дальнейшая имплементация мероприятий плана BEPS во всех странах мира, обяза- тельная регистрация в качестве плательщиков НДС в странах продажи товаров и услуг ко- нечным потребителям, усиление международной координации и кооперации в сфере нало- гов), а также общие рекомендации, которые должны способствовать цифровизации и эко- номическому развитию Украины в ближайшей и более отдаленной перспективе. Ключевые слова: налог на прибыль, НДС, цифровизация, BEPS, блокчейн, e-invoicing. JEL: H24, H25, O14 Оksana M. Garkushenko, PhD in Economics, Leading Researcher E-mail: garkushenko.o.n@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-9153-3763; Olha O. Kuvaldina, PhD Student Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine, 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: olga_kuvaldina@ukr.net https://orcid.org/0000-0003-4133-9206 PROBLEMS AND THE FUTURE OF CORPORATE INCOME TAX AND VAT IN THE CONDITIONS OF DIGITALIZATION Globalization and digitalization lead to significant changes in society and economy, includ- ing the field of taxation. Moreover, the efforts of governments of many countries are aimed at im- plementing measures to combat profit shifting and ensure that budget revenues from corporate income tax and VAT are received in the proper amount. The article analyses main problems of corporate income tax and VAT, possible ways to solve them in near and distant perspectives. With regard to respective taxes, the main aspects of combating tax base erosion and tax evasion –––––––––––––––––––––––––– Економіка промисловості Экономика промышленности –––––––––––––––––––––– ISSN 1562-109X Econ. promisl. 69 2021, № 3 (95) with the use of new digital methods, and the state of BEPS steps implementation in this part are analysed. Given that the corporate income tax in modern conditions has a number of disadvantages, it is likely that in the future it will be replaced by an alternative – a tax on withdrawn capital or a tax on cash flows at destination. VAT, in turn, is a neutral tax that is easy to algorithmize and admin- ister. Therefore, it can also displace corporate income tax from the tax systems of countries. At the same time, there are a number of problems with VAT: cases of fraud, non-taxation or double taxation of transactions in international trade. It has been found that in the short run (up to 5 years) it is important for national governments to increase efforts to implement BEPS plan and to strengthen information exchange and international cooperation to counteract base erosion and profit shifting. To simplify VAT administration and improve the interaction between taxpayers and tax authorities within the same country, as well as in international trade, it is feasible to use the e-invoicing practice more widely. In distant perspective, it is possible to use blockchain tech- nology. Taking into account global trends, the article provides recommendations for improving VAT and corporate income tax in the context of globalization and digitalization (in particular – further implementation of BEPS measures in all countries of the world, mandatory registration as VAT payers in jurisdictions, where sells of goods and services to end users take place, strengthen- ing international coordination and cooperation in the field of taxation), as well as general recom- mendations that should contribute to digitalization and economic development of Ukraine in the near and distant future. Keywords: corporate income tax, VAT, digitalization, BEPS, blockchain, e-invoice. JEL: H24, H25, O14 Формат цитування: Гаркушенко О. М., Кувалдіна О. О. (2021). Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації. Економіка промисловості. № 3 (95). С. 52-69. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.03.052 Garkushenko, O. M., & Kuvaldina, O. О. (2021). Problems and the future of corporate income tax and VAT in the conditions of digitalization. Econ. promisl., 3 (95), рр. 52-69. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.03.052 Надійшла до редакції 17.08.2021 р.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180809
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	1562-109Х
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T19:04:36Z
publishDate	2021
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
record_format	dspace
spelling	Гаркушенко, О.М. Кувалдіна, О.О. 2021-10-19T16:44:36Z 2021-10-19T16:44:36Z 2021 Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації / О.М. Гаркушенко, О.О. Кувалдіна // Економіка промисловості. — 2021. — № 3 (95). — С. 52–69. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180809 [336.226.12+336.226.322]:004.9 DOI: doi.org/10.15407/econindustry2021.03.052 JEL: H24, H25, O14 Процеси глобалізації та цифровізації призводять до значних змін суспільства й економіки, у тому числі сфери оподаткування. Зусилля урядів багатьох країн спрямовані на впровадження заходів боротьби з переміщенням прибутків та забезпеченням надходжень до бюджетів від податку на прибуток підприємств і ПДВ в належних обсягах. Проаналізовано основні проблеми оподаткування податком на прибуток та ПДВ, можливі шляхи їх вирішення на короткострокову та більш віддалену перспективу. Досліджено ключові аспекти протидії розмиванню податкової бази та ухиленню від сплати зазначених податків із використанням нових цифрових методів, а також стан процесу імплементації кроків BEPS у цій частині.Оскільки податок на прибуток підприємств у сучасних умовах має певні недоліки, існує імовірність того, що в майбутньому його буде замінено альтернативним - податком на виведений капітал або податком на грошові потоки у місці призначення. ПДВ, у свою чергу, є нейтральним податком, який легко піддається алгоритмізації та адмініструванню. Тому він також може витіснити податок на прибуток підприємств із податкових систем країн. Водночас щодо ПДВ також існує низка проблем: випадки шахрайства, неоподаткування або подвійне оподаткування операцій при здійсненні міжнародної торгівлі.Встановлено, що в короткостроковій перспективі (до 5 років) для протидії переміщенню прибутків та розмивання податкової бази, а також випадкам шахрайства з податком на прибуток підприємств та ПДВ національним урядам важливо збільшитизусилля щодо імплементації плану BEPS та посилити інформаційний обмін і міжнародну співпрацю. Для спрощення адміністрування ПДВ та поліпшення взаємодії між платниками податків і податковими органами як у рамках однієї країни, так і в міжнародних операціях доцільно ширше використовувати практику e-invoicing. У віддаленій перспективі передбачається можливість застосування технології блокчейн.З урахуванням світових тенденцій надано рекомендації щодо вдосконалення ПДВ та податку на прибуток підприємств в умовах глобалізації і цифровізації (зокрема, подальша імплементація заходів плану BEPS у всіх країнах світу, обов’язкова реєстрація як платників ПДВ у країнах продажу товарів та послуг кінцевим споживачам, посилення міжнародної координації та кооперації у сфері податків), а також загальні рекомендації, що мають сприяти цифровізації та економічному розвитку України в найближчій та більш віддаленій перспективі. Процессы глобализации и цифровизации приводят к значительным изменениям общества и экономики, в том числе сферы налогообложения. Кроме того, усилия правительств многих стран направлены на внедрение мер по борьбе с перемещением доходов и обеспечению поступлений в бюджеты от налога на прибыль предприятий и НДС в надлежащих объемах. Проанализированы основные проблемы налогообложения налогом на прибыль и НДС, возможные пути их решения на краткосрочную и более отдаленную перспективу. Исследованы ключевые аспекты противодействия размыванию налоговой базы и уклонению от уплаты указанных налогов с использованием новых цифровых методов, а также состояние процесса имплементации шагов BEPS в этой части.Поскольку налог на прибыль предприятий в современных условиях имеет ряд недостатков, существует вероятность того, что в будущем он будет заменен альтернативным - налогом на выведенный капитал или налогом на денежные потоки в месте назначения. НДС, в свою очередь, является нейтральным налогом, который легко поддается алгоритмизации и администрированию. Поэтому он также может вытеснить налог на прибыль предприятий из налоговых систем стран. В то же время в части реализации НДС также существует ряд проблем: случаи мошенничества, неналогообложение или двойное налогообложение операций при осуществлении международной торговли.Установлено, что в краткосрочной перспективе (до 5 лет) для противодействия перемещению доходов и размыванию налоговой базы, а также случаям мошенничества с налогом на прибыль предприятий и НДС национальным правительствам важно увеличить усилия по имплементации плана BEPS и усилить информационный обмен и международное сотрудничество. Для упрощения администрирования НДС и улучшения взаимодействия между налогоплательщиками и налоговыми органами как в рамках одной страны, так и в международных операциях целесообразно шире использовать практику e- invoicing. В отдаленной перспективе предусматривается возможность применения технологии блокчейн.С учетом мировых тенденций представлены рекомендации по усовершенствованию НДС и налога на прибыль предприятий в условиях глобализации и цифровизации (в частности, дальнейшая имплементация мероприятий плана BEPS во всех странах мира, обязательная регистрация в качестве плательщиков НДС в странах продажи товаров и услуг конечным потребителям, усиление международной координации и кооперации в сфере налогов), а также общие рекомендации, которые должны способствовать цифровизации и экономическому развитию Украины в ближайшей и более отдаленной перспективе. Globalization and digitalization lead to significant changes in society and economy, including the field of taxation. Moreover, the efforts of governments of many countries are aimed at implementing measures to combat profit shifting and ensure that budget revenues from corporate income tax and VAT are received in the proper amount. The article analyses main problems of corporate income tax and VAT, possible ways to solve them in near and distant perspectives. With regard to respective taxes, the main aspects of combating tax base erosion and tax evasion with the use of new digital methods, and the state of BEPS steps implementation in this part are analysed.Given that the corporate income tax in modern conditions has a number of disadvantages, it is likely that in the future it will be replaced by an alternative - a tax on withdrawn capital or a tax on cash flows at destination. VAT, in turn, is a neutral tax that is easy to algorithmize and administer. Therefore, it can also displace corporate income tax from the tax systems of countries. At the same time, there are a number of problems with VAT: cases of fraud, non-taxation or double taxation of transactions in international trade. It has been found that in the short run (up to 5 years) it is important for national governments to increase efforts to implement BEPS plan and to strengthen information exchange and international cooperation to counteract base erosion and profit shifting. To simplify VAT administration and improve the interaction between taxpayers and tax authorities within the same country, as well as in international trade, it is feasible to use the e-invoicing practice more widely. In distant perspective, it is possible to use blockchaintechnology.Taking into account global trends, the article provides recommendations for improving VAT and corporate income tax in the context of globalization and digitalization (in particular - further implementation of BEPS measures in all countries of the world, mandatory registration as VAT payers in jurisdictions, where sells of goods and services to end users take place, strengthening international coordination and cooperation in the field of taxation), as well asgeneral recommendations that should contribute to digitalization and economic development of Ukraine in the near and distant future. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економіка промисловості Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації Проблемы и будущее налога на прибыль предприятий и НДС в условиях цифровизации Problems and the future of corporate income tax and VAT in the conditions of digitalization Article published earlier
spellingShingle	Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації Гаркушенко, О.М. Кувалдіна, О.О. Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
title	Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації
title_alt	Проблемы и будущее налога на прибыль предприятий и НДС в условиях цифровизации Problems and the future of corporate income tax and VAT in the conditions of digitalization
title_full	Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації
title_fullStr	Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації
title_full_unstemmed	Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації
title_short	Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації
title_sort	проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та пдв в умовах цифровізації
topic	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
topic_facet	Макроекономічні та регіональні проблеми розвитку промисловості
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180809
work_keys_str_mv	AT garkušenkoom problemiímaibutnêpodatkunapributokpídpriêmstvtapdvvumovahcifrovízacíí AT kuvaldínaoo problemiímaibutnêpodatkunapributokpídpriêmstvtapdvvumovahcifrovízacíí AT garkušenkoom problemyibuduŝeenaloganapribylʹpredpriâtiiindsvusloviâhcifrovizacii AT kuvaldínaoo problemyibuduŝeenaloganapribylʹpredpriâtiiindsvusloviâhcifrovizacii AT garkušenkoom problemsandthefutureofcorporateincometaxandvatintheconditionsofdigitalization AT kuvaldínaoo problemsandthefutureofcorporateincometaxandvatintheconditionsofdigitalization

Проблеми і майбутнє податку на прибуток підприємств та ПДВ в умовах цифровізації

Репозитарії

Схожі ресурси