Рекуррентные модели рандомизированных процессов в задачах внешней разведки. Часть 1. Упрощенные модели низшего порядка
Для держави зовнішня розвідка в усі часи була сферою особливої уваги. Роль зовнішньої розвідки значно зросла в наш час, коли з’явилися нові форми міждержавних конфліктів (мережеві і гібридні війни, масштабні терористичні акти, системне втручання у внутрішні справи іншої держави і т.д.) і ускладнився...
Gespeichert in:
| Datum: | 2019 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Russian |
| Veröffentlicht: |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
2019
|
| Schriftenreihe: | Проблемы управления и информатики |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180840 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Рекуррентные модели рандомизированных процессов в задачах внешней разведки. Часть 1. Упрощенные модели низшего порядка / Ф.Ф. Идрисов // Проблемы управления и информатики. — 2019. — № 5. — С. 137-149. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180840 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1808402025-02-09T15:40:38Z Рекуррентные модели рандомизированных процессов в задачах внешней разведки. Часть 1. Упрощенные модели низшего порядка Рекурентні моделі рандомізованих процесів в задачах зовнішньої розвідки. Частина 1. Спрощені моделі нижчого порядку Recursive models of randomized processes in foreign intelligence tasks. Part I. Simplified models of lower order Идрисов, Ф.Ф. Экономические и управленческие системы Для держави зовнішня розвідка в усі часи була сферою особливої уваги. Роль зовнішньої розвідки значно зросла в наш час, коли з’явилися нові форми міждержавних конфліктів (мережеві і гібридні війни, масштабні терористичні акти, системне втручання у внутрішні справи іншої держави і т.д.) і ускладнився простір їх проведення (до традиційних просторів, морського, сухопутного та повітряного, додалася нова сфера — кіберпростір). У зв’язку з цим ускладнилися умови отримання розвідданих і вимоги до їх обробки. Найбільший інтерес становить контекст проведення розвідувальних операцій, тобто дослідження потенційних можливостей моделей обробки даних про фінансові транзакції, про пересування людських, матеріальних, інформаційних та інших ресурсів з позицій теорії випадкових процесів. Однак класична теорія випадкових процесів розроблялася для задач, коли спостереження за об’єктом проводилися через рівні інтервали часу (наприклад, врожайність, народжуваність і т.д.). Еквідистантність малася на увазі за замовчуванням. Але для задач розвідки таке уявлення об’єкта, що спостерігається, неприйнятно, оскільки інформація про нього, будучи випадковою, надходить у випадкові моменти часу. Назвемо такі процеси рандомізованими, підкреслюючи цим самим рандомізованість моментів надходження розвідданих. Але є ще одна важлива обставина — це висока динаміка старіння даних і обмеженість їх обсягу. Природно, в цьому випадку необхідні рекурентні моделі, що враховують як недостатність інформації, так і її «старіння» в умовах рандомізованих спостережень. Всі ці моменти враховано у запропонованих моделях, заснованих на модифікованих сплайнах. Розглянуто моделі, досліджені для випадків, коли моменти появи даних відомі точно або з тих чи інших причин невідомі. Побудовано відповідні алгоритми виділення трендів спостережуваних даних, а також проаналізовано статистичні властивості їх параметрів. Наведено результати імітаційного моделювання. У цій частині роботи досліджено досить прості моделі порівняно невисокого порядку, тоді як у ч. 2 завдання вирішується шляхом побудови моделі більш високого порядку. For the state, foreign intelligence has always been a sphere of special attention. The role of foreign intelligence has grown significantly in our time, when new forms of interstate conflicts appeared (network and hybrid wars, large-scale terrorist acts, systemic interference in the internal affairs of another state, etc.) and the space for their conduct became more complicated (for traditional maritime, land and airspace added a new sphere — cyberspace). In this regard, the conditions for obtaining intelligence and requirements for their processing have become more complicated. Of most interest is the context of intelligence operations, i.e. study of the potential possibilities of data processing models for financial transactions, the movement of human material, information and other resources from the standpoint of the theory of random processes. However, the classical theory of random processes was developed for tasks when observations of an object were made at regular time intervals (for example, yield, fertility, etc.). Equidistance was implied by default. But for reconnaissance tasks, such representation of the observed object is unacceptable, since information about it, being random, arrives at random times. We call such processes randomized, emphasizing the very randomization of the moments of receipt of intelligence. But there is another important circumstance — this is the high dynamics of data obsolescence and the limitedness of their volume. Naturally, in this case, recurrence models are necessary that take into account both the lack of information and its «obsolescence» in the context of randomized observations. All these points are taken into account in the proposed models based on modified splines. The models presented in this work are investigated for cases when the moments of the appearance of the data are known exactly, or we cannot know these moments for one reason or another. Corresponding algorithms for distinguishing trends of the observed data are constructed, as well as the analyzed statistical properties of their parameters. The results of simulation are presented. In the first part of this work, fairly simple models of a relatively low order are investigated, while in the second part of the floor the problem is solved by constructing a model of a higher order. Исследование выполнено за счет проекта 8.9562 2017/8.9. 2019 Article Рекуррентные модели рандомизированных процессов в задачах внешней разведки. Часть 1. Упрощенные модели низшего порядка / Ф.Ф. Идрисов // Проблемы управления и информатики. — 2019. — № 5. — С. 137-149. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. 0572-2691 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180840 519.2:53.05 ru Проблемы управления и информатики application/pdf Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Russian |
| topic |
Экономические и управленческие системы Экономические и управленческие системы |
| spellingShingle |
Экономические и управленческие системы Экономические и управленческие системы Идрисов, Ф.Ф. Рекуррентные модели рандомизированных процессов в задачах внешней разведки. Часть 1. Упрощенные модели низшего порядка Проблемы управления и информатики |
| description |
Для держави зовнішня розвідка в усі часи була сферою особливої уваги. Роль зовнішньої розвідки значно зросла в наш час, коли з’явилися нові форми міждержавних конфліктів (мережеві і гібридні війни, масштабні терористичні акти, системне втручання у внутрішні справи іншої держави і т.д.) і ускладнився простір їх проведення (до традиційних просторів, морського, сухопутного та повітряного, додалася нова сфера — кіберпростір). У зв’язку з цим ускладнилися умови отримання розвідданих і вимоги до їх обробки. Найбільший інтерес становить контекст проведення розвідувальних операцій, тобто дослідження потенційних можливостей моделей обробки даних про фінансові транзакції, про пересування людських, матеріальних, інформаційних та інших ресурсів з позицій теорії випадкових процесів. Однак класична теорія випадкових процесів розроблялася для задач, коли спостереження за об’єктом проводилися через рівні інтервали часу (наприклад, врожайність, народжуваність і т.д.). Еквідистантність малася на увазі за замовчуванням. Але для задач розвідки таке уявлення об’єкта, що спостерігається, неприйнятно, оскільки інформація про нього, будучи випадковою, надходить у випадкові моменти часу. Назвемо такі процеси рандомізованими, підкреслюючи цим самим рандомізованість моментів надходження розвідданих. Але є ще одна важлива обставина — це висока динаміка старіння даних і обмеженість їх обсягу. Природно, в цьому випадку необхідні рекурентні моделі, що враховують як недостатність інформації, так і її «старіння» в умовах рандомізованих спостережень. Всі ці моменти враховано у запропонованих моделях, заснованих на модифікованих сплайнах. Розглянуто моделі, досліджені для випадків, коли моменти появи даних відомі точно або з тих чи інших причин невідомі. Побудовано відповідні алгоритми виділення трендів спостережуваних даних, а також проаналізовано статистичні властивості їх параметрів. Наведено результати імітаційного моделювання. У цій частині роботи досліджено досить прості моделі порівняно невисокого порядку, тоді як у ч. 2 завдання вирішується шляхом побудови моделі більш високого порядку. |
| format |
Article |
| author |
Идрисов, Ф.Ф. |
| author_facet |
Идрисов, Ф.Ф. |
| author_sort |
Идрисов, Ф.Ф. |
| title |
Рекуррентные модели рандомизированных процессов в задачах внешней разведки. Часть 1. Упрощенные модели низшего порядка |
| title_short |
Рекуррентные модели рандомизированных процессов в задачах внешней разведки. Часть 1. Упрощенные модели низшего порядка |
| title_full |
Рекуррентные модели рандомизированных процессов в задачах внешней разведки. Часть 1. Упрощенные модели низшего порядка |
| title_fullStr |
Рекуррентные модели рандомизированных процессов в задачах внешней разведки. Часть 1. Упрощенные модели низшего порядка |
| title_full_unstemmed |
Рекуррентные модели рандомизированных процессов в задачах внешней разведки. Часть 1. Упрощенные модели низшего порядка |
| title_sort |
рекуррентные модели рандомизированных процессов в задачах внешней разведки. часть 1. упрощенные модели низшего порядка |
| publisher |
Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України |
| publishDate |
2019 |
| topic_facet |
Экономические и управленческие системы |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180840 |
| citation_txt |
Рекуррентные модели рандомизированных процессов в задачах внешней разведки. Часть 1. Упрощенные модели низшего порядка / Ф.Ф. Идрисов // Проблемы управления и информатики. — 2019. — № 5. — С. 137-149. — Бібліогр.: 8 назв. — рос. |
| series |
Проблемы управления и информатики |
| work_keys_str_mv |
AT idrisovff rekurrentnyemodelirandomizirovannyhprocessovvzadačahvnešnejrazvedkičastʹ1uproŝennyemodelinizšegoporâdka AT idrisovff rekurentnímodelírandomízovanihprocesívvzadačahzovníšnʹoírozvídkičastina1sproŝenímodelínižčogoporâdku AT idrisovff recursivemodelsofrandomizedprocessesinforeignintelligencetaskspartisimplifiedmodelsoflowerorder |
| first_indexed |
2025-11-27T13:19:39Z |
| last_indexed |
2025-11-27T13:19:39Z |
| _version_ |
1849949773681917952 |
| fulltext |
© Ф.Ф. ИДРИСОВ, 2019
Международный научно-технический журнал
«Проблемы управления и информатики», 2019, № 5 137
УДК 519.2:53.05
Ф.Ф. Идрисов
РЕКУРРЕНТНЫЕ МОДЕЛИ
РАНДОМИЗИРОВАННЫХ ПРОЦЕССОВ
В ЗАДАЧАХ ВНЕШНЕЙ РАЗВЕДКИ. Часть 1.
УПРОЩЕННЫЕ МОДЕЛИ НИЗШЕГО ПОРЯДКА
Ключевые слова: разведданные, рандомизированный процесс, тренд, сплайн,
дисперсия, ковариация оценок, рекуррентные оценки, имитационное модели-
рование.
Введение
Во все времена внешняя разведка являлась особо ответственной зоной вни-
мания для всех государств. Ее значение существенно возрасло в наше время, ко-
гда появились новые формы межгосударственных конфликтов (например, сетевые
и гибридные войны, масштабные террористические акты и т.д.) и усложнилось
пространство их проведения (к традиционным морскому, сухопутному и воздуш-
ному пространствам добавилась новая сфера — киберпространство). В связи с
этим проблемы внешней разведки привлекают внимание и спецслужб, и предста-
вителей научной среды [1–3] (сюда же можно отнести и работы [4–6], где иссле-
дованы модели финансовых потоков, обеспечивающих различные криминальные
и террористические группы). Но в целом представляет интерес рассматривать
внешнюю разведку в более системном контексте. В частности, естественнее
исследовать возможности моделей проведения разведывательных операций не
только для финансовых транзакций, но и таких направлений, как передвиже-
ние людских, материальных, информационных и других ресурсов с позиций
теории случайных процессов.
В данной работе не делается акцент на возможные детали этой огромной про-
блемы, а лишь предлагается ее концептуальное решение и исследуются его свойства.
Все дело в том, что реально на практике наблюдается очень быстрое устаре-
вание добытых данных. И гораздо более практичным может быть подход, учиты-
вающий быструю динамику информационной ценности этих данных. Другими
словами, нередко может представлять интерес рекуррентный подход к оценива-
нию параметров синтезируемой модели. Но в реальности задача усложняется еще
и тем, что разведываемые процессы являются не только сами по себе случайными,
но и наблюдаемыми в случайные моменты времени (в работе [4] такие процессы
названы рандомизированными, чтобы подчеркнуть их отличие от эквидистантных
случайных процессов).
Постановка проблемы
Для внешней разведки, как правило, ставится задача выявления некоторой
закономерности в наблюдаемой цепочке событий (например, в начавшейся пере-
броске сил и средств воинских соединений). По мере появления рандомизирован-
ных данных (т.е. поступающих в случайные моменты времени) необходимо оце-
нить возникающие тренды.
Исследование выполнено за счет проекта 8.9562 2017/8.9.
138 ISSN 0572-2691
Однако выделение тренда в виде полинома выше четвертого порядка [4–6]
нецелесообразно в силу того, что получается большая погрешность в оценке
его параметров. С другой стороны, когда длительность интервала наблюдений Т
достаточно велика, полином невысокого порядка может неудовлетворительно
описывать искомый тренд.
Выход из создавшейся ситуации может состоять в том, что весь интервал
наблюдения за объектом [0, Т] разбивается на интервалы ...],2,[],,0[ 000 TTT
],)1[(..., 00 nTTn , и на каждом таком небольшом интервале будем оценивать
тренд в виде полинома невысокого порядка. На границах интервалов эти полино-
мы «сшиваются» так, чтобы получалась непрерывная кривая. Такая кусочно-по-
линомиальная кривая, как известно, носит название сплайна [7, 8]. В работе рас-
сматривается проблема выделения тренда временного ряда в виде сплайна, при
этом строятся рекуррентные процедуры оценки параметров сплайна, когда коэффи-
циенты полиномов оцениваются не все сразу, а последовательно, один за другим.
Уточним эту постановку для сплайна первого порядка. Рассмотрим отрезок
])1(,[ 00 TrrT . Если момент ti i-го изменения наблюдаемого объекта лежит на
этом отрезке, то результат наблюдения можем представить в виде
,)()( iirii ntxtxx (1)
где ,1,0),( nrtxr — тренд временного ряда
.)1( ,)( 00
0
0 TrtrT
T
rTt
batx rrr
(2)
Таким образом, на r-м отрезке тренд имеет вид полинома первого порядка.
Потребуем, чтобы значения тренда на границах отрезков были «сшиты», т.е.
),)1(())1(( 010 TrxTrx rr
что приводит к условию
.1 rrr aba (3)
Таким образом, тренд имеет вид кусочно-ломаной линии, которая и называ-
ется сплайном первого порядка.
Выделение такого тренда сводится к нахождению оценок rr ba ˆ,ˆ параметров
rr ba , , причем значения этих оценок также должны быть сшиты, т.е.
.ˆˆˆ 1 rrr aba (4)
Другими словами, оценка тренда также должна быть сплайном первого порядка.
Выделение тренда в виде сплайна первого порядка
Заметим, что в рассматриваемом случае достаточно оценить коэффициенты ,ra
так как коэффициенты rb определяются через ra очень просто: .1 rrr aab
Поэтому естественно с самого начала записать тренд так, чтобы он содержал
только коэффициенты ra : на участке ])1(,[ 00 TrrT тренд )(txr может быть за-
писан в виде
,)1(,1)( 00
0
1
0
TrtrTr
T
t
a
T
t
ratx rrr
(5)
Международный научно-технический журнал
«Проблемы управления и информатики», 2019, № 5 139
так что если момент it попадает на интервал ])1(,[ 00 TrrT , то )( ii txx имеет вид
,1)(
0
1
0
i
i
r
i
rii nr
T
t
a
T
t
ratxx
(6)
где in — независимые случайные величины с 0}{ inM и .}{ 2inD
А. Моменты изменений наблюдаемого объекта известны точно. Пусть мо-
менты it известны точно. Образуем множества rM индексов i следующим образом:
.1,0},)1(:{ 00 nrTrtrTiM ir (7)
Другими словами, rM — это множество индексов у тех it , которые попали
на r-й интервал. Для оценки râ параметров ra рассмотрим статистики вида
.
1
0
0
0
i
Mi
i
r x
T
rTt
T
S
r
(8)
Вычислим математическое ожидание этой статистики. Учитывая пред-
ставление для ix (6) и усредняя сначала по in с учетом того, что 0}{ inM , а
затем по }{ it , получим
dtr
T
t
a
T
t
ra
T
rTt
T
SM r
Tr
rT
rr
0
1
)1(
00
0
0
0
0
1
1
}{
.
3262
))1()((
1
0
11
rrrr aadxxaxax (9)
Отсюда следует, что если взять = 4, = 6, то rr aSM }{ , а если взять
= 2, = 6, то 1}{ rr aSM .
Это позволяет предложить следующий рекуррентный алгоритм оценок пара-
метров ra начиная с 0a .
Оценку 0â параметра 0a следует брать в виде
0
.64
1
ˆ
00
0
Mi
i
i x
T
t
T
a (10)
Оценку 1̂a параметра 1a можно получить как из отрезка ],0[ 0T , так и
]2,[ 00 TT . В общем случае можно рассматривать некоторое взвешенное среднее
этих оценок, т.е. оценку вида
10
0
0
00
1 64)1(26
1
ˆ
Mi
i
i
Mi
i
i x
T
Tt
x
T
t
T
a
c некоторым [0, 1].
Аналогично можно построить оценки для 132 ...,,, naaa в виде
,64)1(2
)1(
6
1
ˆ
0
0
0
0
0
1
rr Mi
i
i
Mi
i
i
r x
T
rTt
x
T
Trt
T
a (11)
140 ISSN 0572-2691
и лишь оценка nâ последнего параметра 11 nnn baa имеет особый вид
.2
)1(
6
1
ˆ
1
0
0
0
nMi
i
i
n x
T
Tnt
T
a (12)
По-видимому, достаточно разумным выбором для является значение = 0, когда
.64
1
ˆ
0
0
0
rMi
i
i
r x
T
rTt
T
a (13)
В этом случае оценки 1210 ...,,,, naaaa будут некоррелированы, так как в
них фигурируют in и it из непересекающихся множеств, и лишь 1ˆ na и nâ будут
зависимы.
Найдем теперь дисперсию построенных оценок, считая поток моментов из-
мерений }{ it пуассоновским. Учитывая выражение (6) для ix , получаем
rMji
ji
r
T
rTt
T
rTt
T
a
, 0
0
0
0
2
0
2 6464
)(
1
ˆ
.)1()1(
0
1
00
1
0
j
j
r
j
ri
i
r
i
r nr
T
t
a
T
t
ranr
T
t
a
T
t
ra
Усредняя по in с учетом их независимости, запишем следующее выражение:
rr Mji
i
Mi
i
ir
T
rTt
TT
rTt
T
taM
, 0
0
2
0
2
0
0
2
0
2
2 64
)(
1
64}}{ˆ{
.1164
0
1
00
1
00
0
r
T
t
a
T
t
rar
T
t
a
T
t
ra
T
rTt j
r
j
r
i
r
i
r
j
Усредняя далее по моментам измерений }{ it с учетом того, что поток этих
моментов пуассоновский, после замены переменных получим
.))1(()64(
1
))1()(64()64(}ˆ{
1
0
2
1
2
0
1
0
2
1
0
1
2
0
2
2
dxxaxax
T
dxxaxaxdxx
T
aM
rr
rrr
Вычисляя интегралы, получаем
,
15
8
15
14
15
381
4}ˆ{ 2
11
2
00
2
22
rrrrrr aaaa
TT
aaM
отсюда окончательно
)81438(
15
1
4}ˆ{ 2
11
2
00
2
rrrrr aaaa
TT
aD . (14)
Международный научно-технический журнал
«Проблемы управления и информатики», 2019, № 5 141
Построим теперь несмещенную оценку величины }ˆ{ raD . Для этого рассмот-
рим статистики вида
.64
1 2
2
0
0
0
i
Mi
i x
T
rTt
T
S
r
(15)
Вычисляя математическое ожидание этой статистики аналогично тому, как
это сделано выше при вычислении }ˆ{ 2
raM , получим
),81438(
15
1
4}{ 2
11
22
rrrr aaaaSM
так что для пуассоновского потока моментов измерений несмещенная оценка
}ˆ{ˆ raD дисперсии }{ raD имеет вид
.64
)(
1
}ˆ{ˆ 2
2
0
0
2
0
i
Mi
i
r x
T
rTt
T
aD
r
(16)
Заметим, что относительно асимптотических свойств рассмотренных выше
статистик верны все теоремы, доказанные в [4–6].
В случае, если поток измерений является рекуррентным, изменяются лишь
выражения для }ˆ{ raD и ее оценки. Выражение для }ˆ{ raD примет вид
)81438(
15
4}ˆ{ 2
11
2
0
2
0
2
rrrrr aaaa
T
c
T
aD , (17)
и в качестве ее оценки можно взять статистику
).ˆ8ˆˆ14ˆ38(
15
1
64
1
}ˆ{ˆ 2
11
2
0
2
2
2
0
0
2
0
rrrri
Mi
i
r aaaa
T
c
x
T
rTt
T
aD
r
(18)
Б. Моменты изменений в наблюдаемом объекте неизвестны. Рассмотрим
теперь ситуацию, когда моменты изменений наблюдаемого объекта на интер-
вале [0, T] неизвестны, но предположим, что их было N и ....0 21 Tttt N
При исследовании данной ситуации воспользуемся результатами [5] относительно
свойств моментов it , а именно тем, что
.
)(
)2()1(
)1(
}{
,
1
}{
3
22
2
22
N
iNi
cT
NN
iNi
cTNtD
N
i
T
N
i
TNtM
i
i
(19)
Разобъем все измеренные N значений на n равных групп по 0N измерений в
каждой, так что 0nNN . Тогда в k-й группе ( 1,0 nk ) индекс измерения i
меняется в пределах 00 )1( NkikN . Обозначая jkNi 0 , представим изме-
ренные значения в k-й группе в виде
,1
0
00
0
00
1 jkN
jkN
k
jkN
kjkN n
T
t
kak
T
t
ax
(20)
где пренебрегли возможностью «перескока» измерения из одной группы в другую на
стыках групп. При достаточно большом 0N этот эффект играет незначительную роль.
142 ISSN 0572-2691
Отсюда
.1}{
0
0
0
0
10
NT
jkN
Tkak
NT
jkN
TaNxM kkjkN (21)
Однако
,)(
0
0
00
0
0
0
N
j
kjkN
TnN
nT
NT
jkN
T
так что
.1}{
00
10
N
j
a
N
j
aNxM kkjkN (22)
Рассмотрим теперь статистики вида
0
0
1 00
.
1
N
j
jkNk x
N
j
N
S (23)
Тогда, принимая во внимание (22), получаем
00
1
2
3
01
2
0
1
11
}{
N
j
N
j
kk j
N
j
N
aNSM
01
2
01 00
1
1
1
1 00
N
j
j
NN
j
N
a
N
j
N
j
k .
Входящие сюда суммы легко вычисляются [9]
;
2
1
1
1
;
2
11
0
0
1 000
0
10
00
N
N
N
j
NN
N
j
N
N
j
N
j
2
0
2
0
1 0
2
0
2
0
00
1
2
3
0 6
1
1
1
;
6
)12)(1(1 00
N
N
N
j
j
NN
NN
j
N
N
j
N
j
При больших 0N приближенно
,
6
1
1
1
;
3
11
;
2
1
1
1
;
2
11
01
2
01
2
3
01 0010
0000
N
j
j
N
j
NN
j
N
j
N
N
j
N
j
N
j
N
j
так что при 10 N
.
6232
}{ 1
kkk aaNSM
Если взять = 6, = + 4, то .}{ kk aNSM Поэтому в качестве оценки kâ
параметра ka можно брать статистику
0
0
1 00
,46
1
ˆ
N
j
jkNk x
N
j
N
a (24)
которая дает асимптотически несмещенную оценку параметра ka .
Международный научно-технический журнал
«Проблемы управления и информатики», 2019, № 5 143
Вычислим теперь асимптотическую (при 0N ) дисперсию оценки kâ .
Так как NjkNTNtM jkN /)(}{ 00
, то представим jkNt 0
в виде
.
00
0
jkNjkN t
N
jkN
Tt
(25)
Полагая , , 00 nNNnTT приведем это выражение к виду
jkNjkN t
N
j
kTt
00
0
0 ,
так что
.
000
00
T
t
N
j
k
T
t jkNjkN
(26)
Поэтому jkNx 0
можно представить в виде
0000
1
00
0
1
T
t
N
j
a
T
t
N
j
ax
jkN
k
jkN
kjkN
.1
0
0
0 1
000
1 jkNkk
jkN
kkjkN naa
T
t
N
j
a
N
j
an
(27)
Подставляя это разложение в выражение (24) для оценки kâ параметра ka ,
получим
0
0
0
1
1
000
,)(64
1
ˆ
N
j
kk
jkN
jkNkk aa
T
t
n
N
j
N
aa (28)
отсюда следует, что
2
1
1
2
0
2
0
2 )(64
1
}ˆ{
0
kk
N
j
k aa
N
j
N
aD
0 0
00
1 1 00
2
0
2
0
.),cov(6464
1
N
j
N
l
lkNjkN tt
N
l
N
j
TN
(29)
При 10 N суммы приближенно можно заменить интегралами, тогда
N
j
dxx
N
j
N 1
1
0
2
2
00
.4)64(64
1
(30)
Для ),cov(
00 lkNjkN tt нетрудно показать, что
)],()(),(min[),cov( 00003
2
00
lkNjkNlkNjkNN
N
T
tt lkNjkN
для второй суммы в (29) получим выражение
0 0
1 1 00
3
2
2
0
2
0
6464
1
N
j
N
l N
l
N
j
N
T
TN
.)]()(),(min[ 0000 lkNjkNlkNjkNN
144 ISSN 0572-2691
Снова полагая 00, nNNnTT , приведем это выражение к виду
0 0
1 1 00
2
00
6464
11
N
j
N
l N
l
N
j
NN
.
1
,min
0000
N
l
k
N
j
k
nN
l
k
N
j
k
Cчитая 10 N и заменяя суммы интегралами, получим, что
1
0
1
0
1 1 000000
2
0
.),(
1
),min()64)(64(
1
,min6464
1 0 0
dxdyykxk
n
ykxkyx
N
l
k
N
j
k
nN
l
k
N
j
k
N
l
N
j
N
N
j
N
l
Наконец, вычисляя полученный интеграл, получим, что он равен
,1
15
2
15
2 2
n
k
k
n
k
k
так что окончательное выражение для дисперсии }ˆ{ kaD оценки kâ принимает вид
.1
15
2
4ˆ
0
2
1
0
2
n
k
k
N
aa
N
aD kk
k
(31)
В этом выражении неизвестны 2 и
2
1 )( kk aa . Поэтому построим
оценку }ˆ{ˆ kaD этой дисперсии. Удобнее строить оценку величины },ˆ{0 kaDN так
как при 0N эта величина стремится к константе.
Для этого рассмотрим статистику вида
2
2
1 00
0
0
64
1
jkN
N
j
x
N
j
N
S
. (32)
Подставляя сюда выражение (27), получим
.164
1
2
1
000
1
2
1 00
0
0
0
jkNkk
jkN
kk
N
j
naa
T
t
N
j
a
N
j
a
N
j
N
S
С учетом того, что 0}{,0}{
00
jkNjkN tMnM и jkNjkN tn
00
, не-
зависимы, получаем
2
00
1
2
1 00
2
1 00
2 164
1
64
1
}{
00
N
j
a
N
j
a
N
j
NN
j
N
SM kk
N
j
N
j
}.{64
)( 2
2
1 0
2
00
2
1
0
0
jkN
N
j
kk tM
N
j
TN
aa
(33)
Международный научно-технический журнал
«Проблемы управления и информатики», 2019, № 5 145
Если заменить суммы соответствующими интегралами, то в (33) первое сла-
гаемое равно 24 , второе слагаемое — .)81438(
15
1 2
11
2
kkkk aaaa Что касается
последнего слагаемого, то учтем, что
,
))((
}{}{
3
0022
00 N
jkNNjkN
TtDtM
jkNjkN
так что коэффициент при 2
1 )( kk aa равен
0
1 00
2
0
2
0
64
1
N
j N
j
kn
N
j
k
N
j
nN
. (34)
Однако выражение
0
1 00
2
00
64
1
N
j N
j
kn
N
j
k
N
j
nN
при 0N стремится к конечному пределу, равному
nn
k
k
n
k
dxxknxkx
n 15
8
4421))(()64(
1 21
0
2 ,
и поэтому все выражение (34) при 0N стремится к нулю.
Таким образом, при 0N имеем асимптотическое равенство
)81438(
15
1
4}{ 2
11
22
kkkk aaaaSM , (35)
и поэтому с учетом сходимости kâ к ka , по крайней мере в среднеквадратичном
смысле, оценкой величины }ˆ{0 kaDN является величина
2
1
2
11
2
1
2
00
)ˆˆ()ˆ8ˆˆ14ˆ38(
15
1
64
1 0
kkkkkk
N
j
i aaaaaax
N
j
N
n
k
kaax
N
j
Nn
k
k
N
j
kkj 1)ˆˆ(64
1
1
15
2 2
1
1
2
00
0
),ˆ10ˆˆ18ˆ36(
15
1 2
11
2
kkkk aaaa (36)
что и дает асимптотически несмещенную оценку }ˆ{ˆ kaD дисперсии }ˆ{ kaD :
0
1
2
2
0
2
0
64
1
}ˆ{ˆ
N
j
ik x
N
j
N
aD
.)ˆ10ˆˆ18ˆ36(
15
1
1)ˆˆ(
1 2
11
22
1
0
kkkkkk aaaa
n
k
kaa
N
(37)
Знание }ˆ{ˆ kaD позволяет строить доверительные интервалы для kâ и са-
мого тренда.
146 ISSN 0572-2691
Оценка сплайном первого порядка тренда произвольного вида
Выше изучен случай, когда истинный тренд — сплайн первого порядка и его
оценка — также сплайн. Теперь пусть тренд является произвольной функцией от
времени, т.е.
.)()( iiii ntftxx (38)
В этом случае основная идея заключается в том, чтобы для произвольной
функции тренда f(t) все-таки сохранить те оценки kâ , которые были получены для
случая, когда f(t) — сплайн первого порядка, и выделить тренд в форме сплайна.
Однако в данном случае возникает неустранимая ошибка (которая не стре-
мится к нулю при 0N ), связанная с тем, что f(t) не является сплайном. Ниже
вычисляется эта неустранимая ошибка.
Данная ошибка проявляется при , т.е. когда все измерения выполняются
через бесконечно малые интервалы времени, и поэтому в выражениях для оценок
параметров все суммы превращаются в интегралы.
Пусть .)()}({ tftxM Тогда параметры сплайна ka определяются следую-
щим образом:
0
0
)1( 1
0
00
0
0
0
)64)((64)(
1
Tk
kT
k dxxkTxTfdt
T
kTt
tf
T
a (39)
для k = 0, 1, 2,... .
На участке )(])1(,[ 00 tfTkkT аппроксимируется сплайном
00
1 1
T
t
kak
T
t
a kk , (40)
и поэтому интеграл от квадрата разности f(t) и аппроксимирующего его
сплайна равен
0
0
)1( 2
00
1 1)(
Tk
kT
kk dt
T
t
kak
T
t
atf
,)]1()([
1
0
2
1000 dyyayakTyTfT kk (41)
тогда среднеквадратичная погрешность аппроксимации тренда f(t) таким сплай-
ном равна
0
0
)1( 2
00
1
1
00
2 1)(
1
Tk
kT
kk
n
k
dt
T
t
kak
T
t
atf
nT
,)]1()([
1
1
0
2
100
1
0
dyyayakTyTf
n
kk
n
k
(42)
где коэффициенты ka определяются формулой (39).
На одном примере покажем, чему равна среднеквадратичная погрешность .
Пусть tetf )( . Тогда (все вычисления проведены с помощью программы
Mathcad Plus 6.0 Pro)
Международный научно-технический журнал
«Проблемы управления и информатики», 2019, № 5 147
1
0
0
)( ,)64( akkxa
k eadxexa
где 0Ta и
1
0
0 ])3(32[
2
)64( aax eaa
a
dxexa . (43)
Поэтому k-е слагаемое в (42) имеет вид
1
0
2
00
1
0
22
00
,)]1([)(
),()]1([
dyyayeaea
aedyyeayeeae
aay
akakaakakay
и тогда
1
0
2
2
22
)1(
1
)()(
1 n
k
a
an
ak
en
e
aea
n
. (44)
Основным здесь является сомножитель ,)(a так как второй сомножитель
всегда меньше единицы. Что касается ,)(a то его явный вид следующий:
aeaaeaaa
a
a aa 72216()40192144()31624[(
6
1
)( 2232
4
)].84872()64192()3120 242332 aaeaaeaa aa
(45)
Разложение )(a в ряд Тейлора по а имеет вид
...
8340
1931
35
82
105
169
1
720
)( 432
4
aaaa
a
a , (46)
так что при малых a приближенно
2
2
037,0
512
)( a
a
a , (47)
т.е. при малых a среднеквадратичная погрешность аппроксимации
te
сплайном
первого порядка мала.
Для проверки работоспособности исследованных алгоритмов проведено ими-
тационное моделирование. Результаты моделирования, как и общее заключение,
приведены в ч. 2 данной работы.
Ф.Ф. Ідрісов
РЕКУРЕНТНІ МОДЕЛІ РАНДОМІЗОВАНИХ ПРОЦЕСІВ
В ЗАДАЧАХ ЗОВНІШНЬОЇ РОЗВІДКИ. Частина 1.
СПРОЩЕНІ МОДЕЛІ НИЖЧОГО ПОРЯДКУ
Для держави зовнішня розвідка в усі часи була сферою особливої уваги. Роль
зовнішньої розвідки значно зросла в наш час, коли з’явилися нові форми між-
148 ISSN 0572-2691
державних конфліктів (мережеві і гібридні війни, масштабні терористичні акти,
системне втручання у внутрішні справи іншої держави і т.д.) і ускладнився
простір їх проведення (до традиційних просторів, морського, сухопутного та
повітряного, додалася нова сфера — кіберпростір). У зв’язку з цим ускладни-
лися умови отримання розвідданих і вимоги до їх обробки. Найбільший інтерес
становить контекст проведення розвідувальних операцій, тобто дослідження
потенційних можливостей моделей обробки даних про фінансові транзакції,
про пересування людських, матеріальних, інформаційних та інших ресурсів з
позицій теорії випадкових процесів. Однак класична теорія випадкових проце-
сів розроблялася для задач, коли спостереження за об’єктом проводилися через
рівні інтервали часу (наприклад, врожайність, народжуваність і т.д.). Еквідис-
тантність малася на увазі за замовчуванням. Але для задач розвідки таке уяв-
лення об’єкта, що спостерігається, неприйнятно, оскільки інформація про ньо-
го, будучи випадковою, надходить у випадкові моменти часу. Назвемо такі
процеси рандомізованими, підкреслюючи цим самим рандомізованість момен-
тів надходження розвідданих. Але є ще одна важлива обставина — це висока
динаміка старіння даних і обмеженість їх обсягу. Природно, в цьому випадку
необхідні рекурентні моделі, що враховують як недостатність інформації, так і
її «старіння» в умовах рандомізованих спостережень. Всі ці моменти враховано
у запропонованих моделях, заснованих на модифікованих сплайнах. Розглянуто
моделі, досліджені для випадків, коли моменти появи даних відомі точно або з
тих чи інших причин невідомі. Побудовано відповідні алгоритми виділення
трендів спостережуваних даних, а також проаналізовано статистичні властиво-
сті їх параметрів. Наведено результати імітаційного моделювання. У цій части-
ні роботи досліджено досить прості моделі порівняно невисокого порядку,
тоді як у ч. 2 завдання вирішується шляхом побудови моделі більш високо-
го порядку.
Ключові слова: розвіддані, рандомізований процес, тренд, сплайн, дисперсія,
коваріація оцінок, рекурентні оцінки, імітаційне моделювання.
F.F. Idrisov
RECURSIVE MODELS OF RANDOMIZED PROCESSES
IN FOREIGN INTELLIGENCE TASKS.
Part I. SIMPLIFIED MODELS OF LOWER ORDER
For the state, foreign intelligence has always been a sphere of special attention. The
role of foreign intelligence has grown significantly in our time, when new forms of
interstate conflicts appeared (network and hybrid wars, large-scale terrorist acts, sys-
temic interference in the internal affairs of another state, etc.) and the space for their
conduct became more complicated (for traditional maritime, land and airspace added
a new sphere — cyberspace). In this regard, the conditions for obtaining intelligence
and requirements for their processing have become more complicated. Of most inter-
est is the context of intelligence operations, i.e. study of the potential possibilities of
data processing models for financial transactions, the movement of human material,
information and other resources from the standpoint of the theory of random proces-
ses. However, the classical theory of random processes was developed for tasks when
observations of an object were made at regular time intervals (for example, yield, fer-
tility, etc.). Equidistance was implied by default. But for reconnaissance tasks, such
representation of the observed object is unacceptable, since information about it, be-
ing random, arrives at random times. We call such processes randomized, emphasiz-
ing the very randomization of the moments of receipt of intelligence. But there is an-
other important circumstance — this is the high dynamics of data obsolescence and
the limitedness of their volume. Naturally, in this case, recurrence models are neces-
sary that take into account both the lack of information and its «obsolescence» in the
Международный научно-технический журнал
«Проблемы управления и информатики», 2019, № 5 149
context of randomized observations. All these points are taken into account in the
proposed models based on modified splines. The models presented in this work are
investigated for cases when the moments of the appearance of the data are known ex-
actly, or we cannot know these moments for one reason or another. Corresponding
algorithms for distinguishing trends of the observed data are constructed, as well as
the analyzed statistical properties of their parameters. The results of simulation are
presented. In the first part of this work, fairly simple models of a relatively low order
are investigated, while in the second part of the floor the problem is solved by con-
structing a model of a higher order.
Keywords: Intelligence, randomized process, trend, spline, variance, covariance of
estimates, recurrence estimates, simulation.
1. Шаваев А.Г., Лекарев С.В. Разведка и контрразведка. Фрагменты мирового опыта и теории.
М. : Издательская группа «БДЦ–Пресс», 2003. 544 с.
2. Соколов Г.Е. Шпионаж и политика. Тайная христоматия. М. : Изд-во «Алгоритм», 2017.
430 с.
3. Бобылов Ю.А. Специальные операции и технологическая модернизация России. Berlin :
Lambert Academic Publishing, 2016. 684 с.
4. Идрисов Ф.Ф. Приближенные алгоритмы выделения трендов в задачах финансовой развед-
ки. Часть 1. Моменты появления элементов финансового потока известны точно. Между-
народный научно-технический журнал «Проблемы управления и информатики». 2017. № 6.
С. 7–18.
5. Идрисов Ф.Ф. Приближенные алгоритмы выделения трендов в задачах финансовой развед-
ки. Часть 2. Моменты появления элементов финансового потока неизвестны. Междуна-
родный научно-технический журнал «Проблемы управления и информатики». 2018. № 1.
С. 146–155.
6. Идрисов Ф.Ф. Приближенные модели финансовой разведки при неточно заданных
моментах времени осуществления финансовых транзакций Международный научно-
технический журнал «Проблемы управления и информатики» . 2018. № 6. С. 119–131.
7. Завьялов Ю.С., Леус В.А., Скоропостелов В.А. Сплайны в инженерной геометрии. М. :
Машиностроение, 1985. 224 с.
8. Лифшиц К.И. Сглаживание экспериментальных данных сплайнами. Томск : Изд-во Том. ун-та,
1991. 180 с.
Получено 29.03.2019
|