Геохімічні особливості апатиту з лужних порід Українського щита
Рассмотрены особенности распределения редкоземельных элементов, фтора и стронция в апатитах щелочноультраосновной и габбро-сиенитовой формаций Украинского щита. The peculiarities of REE, F and Sr distribution in apatites from alkaline ultrabasic and gabbro-syenitic complexes in the Ukrainian Shield...
Gespeichert in:
| Datum: | 2009 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України
2009
|
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18085 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Геохімічні особливості апатиту з лужних порід Українського щита / О.В. Дубина // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2009. — № 5, ч. 2. — С. 149-157. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859475355385987072 |
|---|---|
| author | Дубина, О.В. |
| author_facet | Дубина, О.В. |
| citation_txt | Геохімічні особливості апатиту з лужних порід Українського щита / О.В. Дубина // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2009. — № 5, ч. 2. — С. 149-157. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Рассмотрены особенности распределения редкоземельных элементов, фтора и стронция в апатитах щелочноультраосновной и габбро-сиенитовой формаций Украинского щита.
The peculiarities of REE, F and Sr distribution in apatites from alkaline ultrabasic and gabbro-syenitic complexes in the Ukrainian Shield are described.
|
| first_indexed | 2025-11-24T11:40:22Z |
| format | Article |
| fulltext |
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 5 (частина II), 2009
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 5 (part II), 2009
149
УДК 553.641 (477)
ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АПАТИТУ З ЛУЖНИХ
ПОРІД УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
Дубина О. В.
(Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення
ім. М. П. Семененка НАНУ, м. Київ, Україна)
Рассмотрены особенности распределения редкоземельных
элементов, фтора и стронция в апатитах щелочно-
ультраосновной и габбро-сиенитовой формаций Украинского
щита.
The peculiarities of REE, F and Sr distribution in apatites from
alkaline ultrabasic and gabbro-syenitic complexes in the Ukrainian
Shield are described.
Вступ.
Апатит найбільш розповсюджений акцесорний мінерал в
масивах лужно-ультраосновної (карбонатитової) та габро-
сієнітової формацій Українського щита (УЩ). Названі формації
відрізняються як за часом формування (1,9-2,1 і 1,7-1,8 млрд.
років відповідно), петрологічними, мінералогічними та
геохімічними особливостями. Вихідні магматичні розплави
відрізняються, як за способом виникнення, хімічним складом так
і механізми кристалізації порід, характерними для цих формацій.
Вихідні магматичні розплави (олівінові меланефелініти) з
яких формувалися лужно-ультраосновні комплекси, вже були
збагачені на фосфор в результаті низького парціального плавлен-
ня мантії. Характеризуючи поведінку фосфору і умови його
концентрації в магматичних гірських породах, багато дослідників
звертали увагу на значну роль процесів ліквації в утворенні про-
мислових концентрацій апатиту в земній корі [1, 2]. Лікваційним
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 5 (частина II), 2009
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 5 (part II), 2009
150
способом утворення, що підтверджується і експериментальними
дослідженнями, найкраще пояснюється нагромадження фосфору
в карбонатитах і виникнення апатитоносних карбонатитів, а
наявність в карбонатитових комплексах окремих інтрузивних тіл
фосфоритів та нельсонітів, вказує на самостійне існування магма-
тичних розплавів такого складу.
Масиви габро-сієнітової формації УЩ формувалися при
провідної ролі кристалізаційної диференціації із базальтоїдної
магми, в результаті чого характеризуються високою залізистістю,
значними концентраціями титану і підвищеними апатиту (крім
Октябрського та Малотерсянського масивів). Апатитоносні проди
в них утворилися за рахунок кумуляції апатиту з досягненням
певного рівня концентрації фосфору в первинних розплавах.
Смірнов Ф. Д. (1980) вважав, що процес диференціації фосфато-
носних магматичних розплавів включав кристалізаційну
диференціацію і ліквацію як закономірні сторони загального про-
цесу еволюції магми, при цьому кристалізаційна диференціація
була головною причиною ліквації.
Особливу увагу, з практичної точки зору, привертає до себе
розподіл апатиту як в межах окремої формації, так і в породах
окремо взятого масиву. З іншої боку, оскільки апатит є
наскрізним мінералом у всіх різновидах порід згаданих формацій,
то розподіл в ньому рідкісноземельних елементів, ітрію,
стронцію, фтору та інших компонентів може слугувати важливи-
ми геохімічним індикатором мінералоутворення.
Геохімічні особливості апатитів.
На сьогодні геохімічні особливості апатиту із лужних порід
УЩ вивчені доволі слабо. З деяких масивів існують тільки
поодинокі хімічні аналізи цього мінералу з визначенням TR i F, а
по деяких – вони взагалі відсутні.
В літературі [3] вже відзначалося, що найбільші відмінності
в хімічному складі апатиту з лужних масивів УЩ
спостерігаються за вмістом фтору і рідкісно-земельних елементів
(РЗЕ). Була висловлена гіпотеза про те, що в глибоко еродованих
лужних комплексах апатит містить більше фтору ніж в
гіпабісальних [3]. В останніх лужних масивах УЩ фтор входить
переважно до складу флюориту, а апатит, слюди та амфібол на-
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 5 (частина II), 2009
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 5 (part II), 2009
151
лежать до низькофтористих різновидів, тоді як в абісальних умо-
вах кристалізації (сильно еродовані масиви) фтор концентрується
в апатиті і силікатних мінералах, не утворюючи флюориту та
фторкарбонатів.
Так, в глибокоеродованому Чернігівському масиві в апатиті
відмічається до 4 % F [3]. В той же час, за даними інших авторів
(Марченко, Кирилиця, 1983) концентрація фтору в апатиті цього
масиву значно менша. Вже висловлювалася думка [4] про те, що
вміст фтору в апатиті із порід Чернігівського масиву є дещо за-
ниженим. Підтвердженням цього слугували конрольні визначен-
ня фтору в апатиті цього масиву ядерно-активаційним методом,
що давало значно вищі його вмісти, порівняно із даними хімічних
аналізів.
До глибокоеродованих лужно-ультраосновних комплексів
УЩ відносяться також Проскурівський та Антонівський масиви
(хоча рівень їх ерозійного зрізу очевидно менший, ніж
Чернігівського масиву). В апатиті із лужних порід цих масивів
фіксується до 3,25 і 2,83 % F відповідно. Підвищений вміст фтору
(3,19 %) спостерігається і в апатиті із феніту Березової Гаті.
В апатитах із масивів лужно-ультраосновної формації фтор
розподіляється досить рівномірно. В Проскурівському та
Антонівському масивах не проявлена тенденція до його накопи-
чення від ранніх до пізніх диференціатів, не відмічається також і
кореляції між вмістом фтору та концентрацією РЗЕ. Із наявних в
літературі даних можна відмітити лише певну тенденцію до зро-
стання вмісту фтору в апатитах із доломітових карбонатитів
(бефорситів) та рингітів [3], а також із твейтозит-піроксенітів [5]
порівняно з іншими породами. В апатиті із кори вивітрювання
карбонатитів Чернігівського масиву суттєвого зростання вмісту
фтору не спостерігається, як це відмічалося для апатитів із кори
вивітрювання фоскоритів і карбонатитів Гулінського плутону,
масивів Єсей і Ираас.
Попередніми дослідженнями [4] було показано, що в луж-
них масивах УЩ існує певна закономірність між концентрацією
фтору в апатиті та співіснуючих силікатах (біотит-флогопіт,
амфібол). За наявності флюориту в породі (система насичена
фтором), апатит та співіснуючі силікати відзначаються низькою
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 5 (частина II), 2009
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 5 (part II), 2009
152
концентрацією фтору. Так, наприклад, в біотитах Південно-
Кальчикського масиву фіксується до 0,65 % F, Ястребецького –
до 0,48, Малотерсянського – до 0,68, Покрово-Киріївського – до
0,32, в той же час в цих породах постійно присутній флюорит. В
породах лужно-ультраосновної формації апатити належить до ви-
сокофтористого різновиду, а в співіснуючих амфіболах і
флогопіт-біотитах вміст фтору досягає 2,6 % [4]. В більшості
лужних масивів, в яких присутній флюорит, фіксувалися і
рідкісноземельні фтор-карбонати (бастнезит, паризит). В
Чернігівському масиві, при значному поширенні карбонатитів та
наявних в них високофтористих апатитів з високим вмістом
TR2O3 (до 8,6 % в твейтозит-піроксенітах і до 11,0 % в корі
вивітрювання), не було виявлено рідкісноземельних карбонатів та
флюориту, а бастнезит було зафіксовано як продукт розпаду і
вторинного заміщення апатитів з високим вмістом TR2O3 [5].
Дещо відмінними в цьому плані виявилися апатити із
агпаїтових фонолітів Октябрського масиву (Шаригін, 2009). Так,
з одного боку, в породах масиву відмічається акцесорний флюо-
рит і низькофтористі амфіболи та біотит, а з іншого – в апатиті
фіксується до 3,9 % фтору. Високофтористі апатити характерні і
для гіпабісальних агпаїтових порід Хібінського та Ловозерського
масивів, вулканічних карбонатитових комплексів Кенії та
Намібії. Очевидно, агпаїтовий характер магматичного розплаву
має значний плив на поведінку фтору та його розподіл в
кристалічних фазах. Це припущення, до певної міри,
підтверджується наявними в автора хімічними аналізами апатиту
та вмісних їх лужних і сублужних порід УЩ. Спостерігається по-
зитивна кореляція між кількістю фтору в апатитах та
коефіцієнтом агпаїтності вмісних порід. Із цих позицій можна по-
яснити і низьку концентрацію фтору в малоеродованих карбона-
титових комплексах Маймеча-Котуйської та Карело-Кольської
провінцій.
Можливо, що тенденція до накопичення фтору в апатиті і
силікатних мінералах в абісальних умовах кристалізації
зберігається і в апатит-ільменітових габроїдах анортозит-
рапаківігранітних плутонах УЩ. Так, апатити з габроїдів Коро-
стенського плутону мають в своєму складі від 1,76 до 2,65 % F,
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 5 (частина II), 2009
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 5 (part II), 2009
153
тоді як в Корсунь-Новомиргородському плутоні (Носачівське ро-
довище) – 2,92-3,66 % F.
Однією із важливих особливостей апатиту із лужних порід є
розподіл стронцію, рідкісноземельних елементів та ітрію. В кар-
бонатитах і силікатних породах Чернігівського масиву апатити
збагачені стронцієм (до 3,2 % SrO, а в рідкісноземельних апати-
тах до 4,25 %) та РЗЕ (до 8,25 % TR2O3, в рідкісноземельних
різновидах – до 11,0 %). В найбільш багатих стронцієм карбона-
титах масиву (до 5 % в породі і до 8 % в кальциті) виявлено
найбагатші TRСе апатити з підвищеним вмістом натрію
(до 1,41 % Na2O) – Na-TR апатити. В той же час в апатитах із
агпаїтових фонолітів Октябрського масиву вміст стронцію не
перевищує 0,42 % SrO, а в пегматоїдних сієнітах і граносієнітах
Південно-Кальчицького масиву - 0,20 %. Значні концентрації
стронцію характерні і для апатитів з лужних порід Хібінського та
Ловозерського масивів. В породах цих масивів відмічається від
2,02 до 8,44 % SrO, а з підвищенням концентрації стронцію утво-
рюються Sr-апатити в яких фіксується до 62,8 % SrO [6]. Для
апатитів з лужних порід УЩ спостерігається пряма кореляція між
концентрацією стронцію та РЗЕ. Така ж кореляція простежується
в масивах Кайзерштуль і Хібінському, але відсутня в апатитах з
Ловозерського масиву, Ковдор та Саланлатва. В апатитах із
карбонатитів Уганди (масиви Сукулу, Тороро) спостерігається
зворотна кореляція цих компонентів.
Для лужно-ультраосновних порід УЩ характерні апатит з
підвищеним вістом TRСе. В апатитах із лужних порід Дністрово-
Бузького району концентрація TR2O3 найчастіше більше 1 % (до
2 % в лужних сієнітах і фенітах). В Чернігівському масиві
концентрація РЗЕ може зростати в декілька разів. В рингітах і
твейтозитах цього масиву трапляються апатити з високим
вмістом РЗЕ (до 11,0 % TR2O3) і структурами розпаду твердого
розчину бритоліту.
Підвищений вміст РЗЕ спостерігається і в апатитах габро-
сієнітової формації УЩ, особливо в агпаїтових фонолітах Ок-
тябрського (до 14,5 % TR2O3) і пегматоїдних сієнітах і
граносієнітах Південно-Кальчицького масиву масивів (до
16,6 %).
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 5 (частина II), 2009
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 5 (part II), 2009
154
Співвідношення (La/Yb)N (N – нормування за хондритом) в
апатитах лужних комплексів УЩ змінюється в широких межах.
Так, в карбонатитах Чернігівського масиву (La/Yb)N=32-377 [7]
до 1013 [8] (в збагаченому рідкісними землями різновиді), а в
нефелінових і лужних сієнітах 118-155 (дані автора). В лужних
породах Дністрово-Бузького району цей показник значно мен-
ший: для Проскурівського масиву (La/Yb)N=80-93, а
Антонівського – (La/Yb)N=33-63. Загальною тенденцією для двох
останніх масивів є зменшення (La/Yb)N від піроксенітів-
мельтейгітів до нефелінових сієнітів. Для лужно-ультраосновної
формації спостерігається чітка позитивна кореляція між
концентрацією в апатитах стронцію та (La/Yb)N. В апатитах габ-
ро-сієнітової формації відношення (La/Yb)N менше ніж апатитах з
порід лужно-ультраосновної (19-51). Загалом в апатитах із луж-
них порід зі збільшенням загальної суми РЗЕ збільшується частка
TRCe.
Відношення Се/Y в породах лужно-ультраосновної формації
змінюється в межах 6,4-53. Найбільші значення відмічаються в
апатитах з порід Чернігівського комплексу – 8,4-53, в
Проскурівському і Антонівському масивах 12-13,4 і 6,4-9,4
відповідно. В апатиті із порід Південно-Кальчицького масиву
Се/Y становить 0,46-12 (різко зменшується в Y-апатитах), в
піроксеніті Покрово-Киріївського – 5,1. Значні варіації Се/Y
спостерігаються в апатиті з Октябрського масиву – 5,2-150.
Позитивної кореляції між ΣTR і концентрацією Y не
спостерігається як в апатитах лужно-ультраосновної так і габро-
сієнітової формацій.
Дослідження апатиту методом ICP MS в ІГМР ім.
М. П. Семененка НАН України, вказують на те, що значні
негативні Eu/Eu* аномалії не типові для апатитів із лужно-
ультраосновної формаці. В карбонатитах Чернігівського масиву
вони знаходяться в межах 0,92-0,97, що дещо розходиться з да-
ними [8], за якими в апатитах з карбонатитів цього масиву Eu/Eu*
змінюється в діапазоні 0,36-1,14. В нефелінових і лужних сієнітах
Чернігівського масиву це відношення становить 0,95 і 1,01
відповідно. В апатиті Проскурівського та Антонівського масивів
відмічаються дещо більші негативні Eu-аномалі (0,73-0,93) з
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 5 (частина II), 2009
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 5 (part II), 2009
155
тенденцією до її зменшення від меланократових до лейкократо-
вих різновидів лужних порід. Апатити габро-сієнітової формації
характеризуться значно більшим Eu/Eu*. Так, в габроїдах Ок-
тябрського і Південно-Кальчицького масивів апатит має Eu/Eu*
0,39 і 0,42 відповідно. Подібні значення цього коефіцієнту
спостерігаються в рудних габроїдах Коростенького плутону
(Стремигородське і Федорівське родовища). В апатиті з пуласкіту
Октябрського масиву негативна Eu-аномалія менша, порівняно з
габроїдами, до 0,76.
Як відомо РЗЕ, ітрій і стронцій заміщують кальцій в апати-
тах. Головними є дві схеми гетеровалентного ізоморфізму:
беловітова (Na+REE→2Cа) і бритолітова (Si+REE→Ca+P).
Беловітова схема виразно проявлена в апатитах з бефорситів
Чернігівського, агпаїтових нефелінових сієнітів і фонолітів Ок-
тябрського та Y-апатитах з пегматоїдних сієнітів і граносієнітів
Південно-Кальчицького масивів [9]. В останньому кальцій апати-
ту в основному заміщується РЗЕ за незначного вмісту в мінералі
Na2O (менше 0,43), а в Чернігівському і особливо Октябрському
масиві в цій схемі зростає роль натрію (до 1,41 і 2,68 % Na2O
відповідно). Крім того, в породах Південно-Кальчицькому маси-
ву не спостерігається зростання концентрації РЗЕ зі збільшенням
вмісту натрію, тоді як в апатитах Чернігівського і Октябрського
масивів така залежність існує. Позитивна кореляція між
концентрацією натрієм і РЗЕ відмічається і в апатитах з
Хібінського та Ловозерського масивів, Скергаарду, фоскоритів
Ковдору. В апатитах Проскурівського та Антонівського масивів
біловітова і бритолітова схеми ізоморфізму мають незначне по-
ширення, що обумовлено, очевидно, як відносно невеликою
концентрацією Na2O і SiO2, так і помірним (порівняно з апатита-
ми Чернігівського, Октябрського та Південно-Кальчицького
масивів) вмістом РЗЕ. В апатитах Чернігівського масиву висока
концентрація РЗЕ позитивно корелює з вмістом стронцію, що ха-
рактерно для карбонатитів, тоді як в апатитах з масивів габро-
сієнітової формації УЩ такої кореляції не відмічається.
Бритолітова схема ізоморфізму добре проявлена у збагаче-
них SiO2 меланократових карбонатитах (рингітах) і твейтозитах
Чернігівського масиву. В апатитах з рингітів цього масиву
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 5 (частина II), 2009
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 5 (part II), 2009
156
відмічається до 8,15 % TR2O3 і 2,84 % SiO2, а в рідкісноземельних
апатитах з вростками бритоліту та продуктами його вторинних
змін (ортит, кварц, кальцит) із твейтозит-піроксенітів – до 8,55 %
TR2O3 і 2,90 % SiO2 (до 11,0 % TR2O3 і 3,60 % SiO2 в апатиті з ко-
ри вивітрювання карбонатитів). В Октябрському масиві така схе-
ма проявлена в маріуполітах, де апатит з включеннями бритоліту
має 13,43 % TR2O3 і 3,70 % SiO2, а в агпаїтових фонолітах до
14,46 % TR2O3 (La2O3 – 2,55 %, Ce2O3 – 7,19 %, Y2O3 – 0,43 %) і
до 0,98 % SiO2. Добре проявлена бритолітова схема ізоморфізму і
в апатитах із сієнітів Південно-Кальчицького масиву. Апатит з
включеннями бритоліту з пегматоїдних сієнітів масиву містить
до 10,9 % TR2O3 при 3,60 % SiO2, а в апатитах з граносієнітів
фіксується до 14,0 % TR2O3 і 4,90 % SiO2 [9]. В ітроапатитах цьо-
го масиву встановлено до 11,60 % TR2O3 (Y2O3 – 7,90 %) і 7,30 %
SiO2.
Висновки.
1. В лужних породах і карбонатитах лужно-ультраосновної
формації апатит характеризується істотно TRCe, тоді як в породах
габбро-сієнітової формації значну роль відіграють TRY та Y.
2. В апатитах з порід лужно-ультраосновної формації значно
вищий вміст стронцію, ніж в габро-сієнітовій.
3. В глибокоеродованих масивах апатит представлений ви-
сокофтористим різновидом, тоді як в гіпабісальних
кристалізується низькофтористий апатит. В агпаїтових породах
апатит завжди належить до високофтористого різновиду.
4. В багатих TR апатитах встановлено дві головні схеми
ізоморфізму – беловітова і бритолітова.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Смирнов Ф. Д. Геология апатитовых месторождений Сиби-
ри. – Новосибирск: Наука, 1980.
2. Ланда Э. А., Егоров Л. С. Апатитовые месторождения карбо-
натитовых комплексов. – Москва: Недра, 1974. – 145 с.
3. Кривдик С. Г., Ткачук В. И. Петрология щелочных пород Ук-
раинского щита. – Киев: Наук. думка, 1990. – 406 с.
Наукові праці УкрНДМІ НАН України, № 5 (частина II), 2009
Transactions of UkrNDMI NAN Ukraine, № 5 (part II), 2009
157
4. Глевасский Е. Б., Кривдик С. Г. Докембрийские карбонатито-
вый комплекс Приазовья. - Киев: Наук. думка, 1981. – 227 с.
5. Воробьев Е. И. Полифазный тип распада апатита // Геохи-
мия. – № 5. – 2000. – С. 661-664.
6. Chakhmouradian A. R., Reguir E. P., Mittchell R. H. Strontinum-
apatite: new occurrences, and the extent of Sr-FOR-Ca substitu-
tion in apatite-group minerals // The Canadian Mineralogist. 2002.
Vol. 40. P. 121-136.
7. Вилькович Р. В., Пожарицкая Л. К. Редкие земли в кальцитах
и апатитах карбонатитов Черниговской зоны // Геохимия. -
№ 4. – 1982. – С. 511-518.
8. Марченко Е. Я., Проскурин Г. П. РЗМ в апатитах Украинско-
го щита // Мінер. ресурси України. - № 4. – 1999. – С. 26-29.
9. Марченко Е. Я., Пожарицкая Л. К., Нечелюстов Г. Н., Стреко-
зов С. Н. Типохимические особенности иттрийсодержащих
редкоземельных фофсфатов приазовья (Украинский щит) //
Минер. журн. – 17, № 6. – 1995. – С. 3-13.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-18085 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1996-885X |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T11:40:22Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Дубина, О.В. 2011-03-16T23:51:47Z 2011-03-16T23:51:47Z 2009 Геохімічні особливості апатиту з лужних порід Українського щита / О.В. Дубина // Наукові праці УкрНДМІ НАН України. — 2009. — № 5, ч. 2. — С. 149-157. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 1996-885X https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18085 553.641 (477) Рассмотрены особенности распределения редкоземельных элементов, фтора и стронция в апатитах щелочноультраосновной и габбро-сиенитовой формаций Украинского щита. The peculiarities of REE, F and Sr distribution in apatites from alkaline ultrabasic and gabbro-syenitic complexes in the Ukrainian Shield are described. uk Український науково-дослідницький і проектно-конструкторський інститут гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України Геохімічні особливості апатиту з лужних порід Українського щита Article published earlier |
| spellingShingle | Геохімічні особливості апатиту з лужних порід Українського щита Дубина, О.В. |
| title | Геохімічні особливості апатиту з лужних порід Українського щита |
| title_full | Геохімічні особливості апатиту з лужних порід Українського щита |
| title_fullStr | Геохімічні особливості апатиту з лужних порід Українського щита |
| title_full_unstemmed | Геохімічні особливості апатиту з лужних порід Українського щита |
| title_short | Геохімічні особливості апатиту з лужних порід Українського щита |
| title_sort | геохімічні особливості апатиту з лужних порід українського щита |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/18085 |
| work_keys_str_mv | AT dubinaov geohímíčníosoblivostíapatituzlužnihporídukraínsʹkogoŝita |