Архітектор Антон Карташевський – автор проекту дзвіниці Мгарського монастиря
У статті йдеться про проект дзвіниці Мгарського монастиря архітектора Антона Карташевського. В статье идёт речь о проекте колокольни Мгарского монастыря архитектора Антона Карташевского. In the article speech goes about the project of bell tower of monastery in Mhar of architect Anton Каrtashevs’k...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180905 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Архітектор Антон Карташевський – автор проекту дзвіниці Мгарського монастиря / С.Б. Юрченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 74-77. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180905 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Юрченко, С.Б. 2021-10-24T15:32:05Z 2021-10-24T15:32:05Z 2019 Архітектор Антон Карташевський – автор проекту дзвіниці Мгарського монастиря / С.Б. Юрченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 74-77. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180905 726:2–523.6«Карташевський» У статті йдеться про проект дзвіниці Мгарського монастиря архітектора Антона Карташевського. В статье идёт речь о проекте колокольни Мгарского монастыря архитектора Антона Карташевского. In the article speech goes about the project of bell tower of monastery in Mhar of architect Anton Каrtashevs’ky. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Архітектор Антон Карташевський – автор проекту дзвіниці Мгарського монастиря Архитектор Антон Карташевский – автор проекта колокольни Мгарского монастыря An architect Anton Каrtashevs’ky is an author of project of bell tower of monastery in Mhar Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Архітектор Антон Карташевський – автор проекту дзвіниці Мгарського монастиря |
| spellingShingle |
Архітектор Антон Карташевський – автор проекту дзвіниці Мгарського монастиря Юрченко, С.Б. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title_short |
Архітектор Антон Карташевський – автор проекту дзвіниці Мгарського монастиря |
| title_full |
Архітектор Антон Карташевський – автор проекту дзвіниці Мгарського монастиря |
| title_fullStr |
Архітектор Антон Карташевський – автор проекту дзвіниці Мгарського монастиря |
| title_full_unstemmed |
Архітектор Антон Карташевський – автор проекту дзвіниці Мгарського монастиря |
| title_sort |
архітектор антон карташевський – автор проекту дзвіниці мгарського монастиря |
| author |
Юрченко, С.Б. |
| author_facet |
Юрченко, С.Б. |
| topic |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Архитектор Антон Карташевский – автор проекта колокольни Мгарского монастыря An architect Anton Каrtashevs’ky is an author of project of bell tower of monastery in Mhar |
| description |
У статті йдеться про проект дзвіниці Мгарського монастиря архітектора Антона Карташевського.
В статье идёт речь о проекте колокольни Мгарского монастыря
архитектора Антона Карташевского.
In the article speech goes about the project of bell tower of monastery
in Mhar of architect Anton Каrtashevs’ky.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180905 |
| citation_txt |
Архітектор Антон Карташевський – автор проекту дзвіниці Мгарського монастиря / С.Б. Юрченко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 74-77. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ûrčenkosb arhítektorantonkartaševsʹkiiavtorproektudzvínicímgarsʹkogomonastirâ AT ûrčenkosb arhitektorantonkartaševskiiavtorproektakolokolʹnimgarskogomonastyrâ AT ûrčenkosb anarchitectantonkartashevskyisanauthorofprojectofbelltowerofmonasteryinmhar |
| first_indexed |
2025-11-26T18:08:53Z |
| last_indexed |
2025-11-26T18:08:53Z |
| _version_ |
1850767017836019712 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
74
УДК 726:2–523.6«Карташевський»
С.Б. Юрченко
АРХІТЕКТОР АНТОН КАРТАШЕВСЬКИЙ –
АВТОР ПРОЕКТУ ДЗВІНИЦІ
МГАРСЬКОГО МОНАСТИРЯ
В статті йдеться про проект дзвіниці Мгарського монасти-
ря архітектора Антона Карташевського.
Ключові слова: архітектор Антон Карташевський, Мгар-
ський монастир.
Видатний український мистецтвознавець Стефан Та-
ранушенко присвятив своє життя дослідженню та фікса-
ції пам’яток дерев’яного зодчества Лівобережної України.
Об’їжджаючи різні місцевості, дослідник також фотогра-
фував цікаві артефакти, що привертали його увагу. Так, пе-
ребуваючи у 1930 році в Лубнах, він відзняв проект дзві-
ниці Мгарського монастиря, який на той час знаходився
у місцевому краєзнавчому музеї. В особистому фонді Та-
ранушенка зберігся фотовідбиток, зроблений, очевидно,
контактним способом зі скляного негативу [1]. Оригінал
проекту, на жаль, до наших днів не зберігся, тому вивчення
його єдиного знімку (Іл. 1) є важливим як для дослідження
історії формування архітектурного комплексу Мгарського
монастиря, так і для заповнення білих плям в українській
історико-архітектурній науці взагалі. Після сканування
надпотужним сканером із високою розподільчою здатні-
стю та комп’ютерної обробки зображення вдалося прочи-
тати написи, зроблені на кресленні. Так, у верхній частині
аркуша написано: «Фасад с планами каменной колокольни
для построения в Лубенском Преображенском монастыре».
У правому верхньому куті вміщено погодження тодішньо-
го єпископа: «1839 марта 16 дня. Господь Бог да благосло-
вит истечение богоугоднаго намерения построить коло-
кольню по сему плану к украшению и благолепию обители.
Гедеон епископ Полтавский и Переяславский». У правому
нижньому куті проект підписано автором: «Бывший Пол-
тавским губернским архитектором коллежский советник
кавалер А. Корташевский» (Іл. 2).
Антон Іванович Карташевський (в авторському підпи-
сі під проектом дзвіниці прізвище написане через «о») –
один із провідних архітекторів України доби класициз-
му. Дати народження та смерті зодчого не встановлено.
Найбільш ранньою відомою його роботою є проект меди-
ко-хірургічної школи у Петербурзі, що датується 1790-ми
роками [2, с. 127]. Перші два десятиліття XIX ст. він працю-
вав у Полтаві та на Чернігівщині; за його проектами зве-
дено значну частину споруд у центрі Чернігова [3, с. 174].
Олександр Половцов у відповідній статті про зодчого в
«Русском биографическом словаре» вказує, що у 1824–
1830 рр. А. Карташевський обіймав посаду Полтавського
губернського архітектора, а також називає його братом
сенатора Григорія Івановича Карташевського [4]. Цікавим
фактом його біографії є згадана у особистому підписі ти-
тулатура «кавалер», що свідчить про наявність у зодчо-
го якоїсь нагороди, можливо – ордена. Датування крес-
лення 1839 р. свідчить про те, що в цей час архітектор ще
був активний та складав проекти. Таким чином, із відо-
мих його робіт проект дзвіниці Мгарського монастиря на
даний час є найпізнішою.
Особливо слід відзначити високий рівень кресляр-
ської культури Карташевського. Пропорції як цілого об’є-
му дзвіниці, так і окремих деталей свідчать про хорошу
професійну підготовку зодчого та про глибоку обізна-
ність в правилах класицистичної архітектури, а впевнено
прокреслені деталі видають руку досвідченого майстра.
Дзвіниця Мгарського монастиря вперше була описа-
на у «Румянцевському описі Малоросії» у 1769 р. Тут зга-
дано про просту дерев’яну споруду на стовпах, «при ней
часи полусутковие простие» [5, с. 160].
Опис монастиря кінця XIX ст. подає, що існуюча муро-
вана дзвіниця закладена у 1837, а закінчена у 1844 р. на
місці попередньої, також мурованої, яка довгий час за-
лишалася недобудованою і тому прийшла у поганий стан.
З огляду на дату, зазначену на проекті, вказаний в опи-
сі рік початку будівництва виглядає як малоймовірний.
Дзвіниця Мгарського монастиря належить до певної
групи із трьох споруд, що пов’язані між собою завдяки
спільним рисам планово-просторового вирішення, по-
дібним композиційним прийомам та характерним еле-
ментам і деталям фасадів.
Найбільш ранньою у групі є Введенська церква-дзві-
ниця у Охтирці (Іл. 3), збудована та освячена у 1784 р. Ав-
тором проекту був відомий слобожанський архітектор,
уродженець м. Охтирки П.А. Ярославський [7, с. 436]. За
об’ємно-просторовою композицією це центрична у пла-
ні триярусна споруда. План нижнього ярусу являє собою
хрестоподібну будівлю, що складається із окремих ізольо-
ваних компартиментів та вписана у коло. Торці виділено
ризалітами та акцентовано двохуступчастими портика-
ми, спарені колони яких підтримують трикутні фрон-
тони. Ззовні нижній ярус утворює масивний стилобат, з
якого виростають значно менші за діаметром другий та
третій яруси, що призначені для розміщення дзвонів. По
поздовжній та поперечній осях, орієнтованих за сторо-
нами світу, йдуть високі аркові прорізи, натомість по ді-
агональних осях в фасадних стінах влаштовано півкруг-
лі ніші. Простінки фланковано спареними колонами, що
поставлені на масивні п’єдестали та підтримують кре-
пований вінцевий карниз великого виносу. Завдяки гар-
ним пропорціям та продуманим співвідношенням мас
цілого та деталей споруда виглядає дуже гармонійною
та виразною, а глибоке світлотіньове моделювання, що
утворилося внаслідок застосування крупних виступаю-
чих елементів у різних ракурсах, ставить пам’ятку в ряд
найбільш виразних та довершених прикладів архітекту-
ри раннього класицизму на Слобожанщині.
Загальновідомим є факт подібності мгарської та пол-
тавської монастирських дзвіниць. Остання збудована у
1786 р. [6, с. 779]. Порівнюючи архітектуру обох пам’яток,
можна прийти до висновку, що у вирішенні полтавської
ISSN 2218-4805
75
Іл. 1. Проект дзвіниці Мгарського монастиря. ІР НБУ ім. Вернадського,
ф. 278, спр. 651, фото № 241
дзвіниці (Іл. 4) спостерігається роз-
виток об’ємної композиції, осно-
ви якої закладено в Охтирці, в бік
вертикалізації та монументалізму
мас із одночасною компактизаці-
єю плану. У нижньому ярусі змен-
шено площу плями забудови, про-
те залишено центричність шляхом
округлення кутів. Співвідношен-
ня ярусів по висоті та масивнос-
ті відрізняється від охтирсько-
го першоджерела зібраністю та
сконцентрованістю, хоча виразна
уступчастість об’єму в цілому збе-
рігається. У верхній частині додано
невисокий четвертий ярус, призна-
чений для розміщення годинни-
ка та оформлений вертикальни-
ми волютами, встановленими по
осях колон. Характер архітектур-
ного декору, незважаючи на подіб-
ність форм, помітно відрізняєть-
ся меншою об’ємністю та більшою
площинністю. Деякі елементи ви-
глядають надто спрощеними. Це
стосується, передусім, вінцевого
карнизу нижнього ярусу. Значна
подібність як композиційних за-
собів, так і окремих деталей доз-
воляє висловити припущення, що
автором полтавської дзвіниці був
також П.А. Ярославський.
Перша мурована дзвіниця Мгар-
ського монастиря, як вже згадува-
лося, розпочата будівництвом у
1785 р. [7, с. 236]. Судячи із напису
на проекті, треба здогадуватися,
що існуюча споруда зведена на її
місці; опосередковано про це свід-
чить характер пізньокласицистич-
ного декору, що вжитий у проекті
та реалізований в натурі. Цілком
імовірно також, що при будівни-
цтві першої мурованої будівлі було
використано проект полтавської
дзвіниці того ж автора. А. Карта-
шевський був молодшим сучас-
ником П. Ярославського, імовір-
ного автора проекту полтавської
дзвіниці, до того ж обоє належа-
ли до т. зв. «Попівської академії»
відомого слобожанського просві-
тителя А. Паліцина [8, с. 134], тому,
можливо, саме цим можна поясни-
ти той факт, що його було запро-
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
76
шено для розробки проекту у Мгар.
Антон Іванович виявив неабиякий такт та повагу до
творчої спадщини свого попередника. Ним було повні-
стю збережено планове та об’ємне рішення, реалізоване в
Полтаві (Іл. 5). Проте слід відмітити і суттєві розбіжності
в архітектурі двох будівель. Так, спарені колони за про-
порціями та малюнком профілів повністю відповідають
класичним зразкам, вінцевий карниз першого ярусу до-
повнено модульйонами на тригліфах, що надало пам’ят-
ці рис більшої виразності та монументальності. Замість
ускладнених наличників у простінках застосовано двоя-
русну композицію, що складається з високої півкруглої
в плані ніші внизу та овальної пласкої вгорі, обидві роз-
ділені невеликим карнизом.
Заслуга А.І Карташевського полягає у тому, що в умо-
вах згасання класицизму йому вдалося створити доско-
налий та виразний архітектурний твір.
ПОСИЛАННЯ
1. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. Вер-
надського, ф. 278, спр. 651, фото № 241.
2. Евсина Н.А. Проекты учебных зданий в России XVIII века //
Русское искусство XVIII века. – М.: Искусство, 1968. – 312 с.
3. Тимофієнко В.І. Зодчі України кінця XVIII – початку XX сто-
літь. Біографічний довідник. – К.: НДІТІАМ, 1999. – 478 с.
4. [Электронный ресурс]. – Режим доступу: https://dic.academic.
ru/dic.nsf/enc_biography/.
5. Полтавские епархиальные ведомости. Часть неофициаль-
ная. – № 4. – Полтава, 1888.
6. Полтавщина. Енциклопедичний довідник. – К.: Українська
енциклопедія ім. М.П. Бажана, 1992. – 1024 с.
7. Вечерський В.В. Пам’ятки архітектури і містобудування Лі-
вобережної України. Виявлення, дослідження, фіксація. – К.: Ви-
давничий дім А.С.С., 2005. – 586 с.
8. Записки В.И. Ярославского // Киевская старина. – № 9. – 1887.
Іл. 3. Введенська церква-дзвіниця у Охтирці.
Фонд НДІТІАМ, негатив № 290327. 1961 р.
Іл. 4. Дзвіниця Полтавського монастиря. Фонд НДІТІАМ,
негатив № 28733. 1953 р. Фотограф В.Г. Кацин
Іл. 2. Автограф А. Карташевського
ISSN 2218-4805
77
Юрченко С.Б. Архитектор Антон Карташевский – автор
проекта колокольни Мгарского монастыря
В статье идёт речь о проекте колокольни Мгарского монастыря
архитектора Антона Карташевского.
Ключевые слова: архитектор Антон Карташевский, Мгар-
ский монастырь.
Yurchenko S.B. An architect Anton Каrtashevs’ky is an au-
thor of project of bell tower of monastery in Mhar
In the article speech goes about the project of bell tower of monastery
in Mhar of architect Anton Каrtashevs’ky.
Key words: architect Anton Каrtashevs’ky, monastery in Mhar.
08.04.2019 р.
УДК 351.853.1:159.955.1(477) (045)
О.В. Вечерська
Ю.Г. Головатенко
ОСОБЛИВОСТІ МОНІТОРИНГУ
ПІДЗЕМНИХ ПАМ’ЯТОК НАЦІОНАЛЬНОГО
КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ІСТОРИКО-
КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА
Стаття присвячена проблематиці збереження пам’яток Наці-
онального Києво-Печерського історико-культурного заповідника, а
саме їх моніторингу як важливого засобу, що забезпечує отриман-
ня в режимі реального часу інформації про стан кожної пам’ятки
та динаміку його зміни. Розглянуто особливості здійснення мо-
ніторингу підземних пам’яток, характер і специфіку професійно-
го інструментарію пам’яткоохоронців, що забезпечує ефективне
здійснення цих завдань.
Ключові слова: пам’ятки, моніторинг, підземні споруди, На-
ціональний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.
На території Києво-Печерської лаври протягом сто-
літь формувався розгалужений комплекс різноманітних
за функціональним призначенням та конструктивними
особливостями підземних споруд, який був невід’єм-
ною частиною монастиря – це культові, господарські,
інженерні, фортифікаційні споруди. Найбільш давні та
відомі з них – культові споруди, розташовані на Ниж-
ній території Лаври – лабіринти Ближніх та Дальніх пе-
чер, пройдені в товщі пісковику Дальньопечерного та
Ближньопечерного пагорбів відповідно.
У процесі їх освоєння та використання спочатку у яко-
сті монастиря і місця молитовного усамітнення, потім
монастирського кладовища, пізніше – місця паломни-
цтва, а за радянських часів – як експозиційного об’єкта,
і, насамкінець, за часів незалежності України та після пе-
редачі печер монастирю як одночасно і культового, і па-
ломницького та експозиційного об’єктів, питання їх збе-
реженості завжди було у центрі уваги пам’яткоохоронців.
З огляду на статус пам’яток, що його мають підзем-
ні споруди, з метою їх збереження нагальним постає
питання впровадження надійної системи їх моніто-
рингу, особливо технічного стану. Для забезпечення
оптимальних умов збереження цього унікального істо-
рично-архітектурного комплексу підземних споруд, що
є невід’ємною частиною Національного Києво-Печер-
ського історико-культурного заповідника, сектором мо-
ніторингу Заповідника здійснюється багаторічне спо-
стереження за цими об’єктами, дослідження факторів
впливу на їх технічний стан.
Для цих пам’яток, з огляду на природні особливості їх
розташування, дуже важливими є питання інженерного
захисту їхніх комплексів та територій, на яких вони зосе-
реджені, а також інженерного моніторингу. Цьому присвя-
чені публікації провідних український фахівців, таких як
Ю. Маслов [1], В. Рибін з колегами В. Боковим, І. Черевко
та ін. [2; 3], М. Демчишин та Н. Соковніна з колегами [4].
Певним підсумком таких напрацювань стали матеріали
Міжнародної науково-практичної конференції «Пробле-
Іл. 5. Дзвіниця Мгарського монастиря. Фонд НДІТІАМ,
негатив № 28814. 1954 р. Фотограф В.Г. Кацин
j
|