Особливості моніторингу підземних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника
Стаття присвячена проблематиці збереження пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, а саме їх моніторингу як важливого засобу, що забезпечує отримання в режимі реального часу інформації про стан кожної пам’ятки та динаміку його зміни. Розглянуто особливості здійсне...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180906 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Особливості моніторингу підземних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника / О.В. Вечерська, Ю.Г. Головатенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 77-80. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180906 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Вечерська, О.В. Головатенко, Ю.Г. 2021-10-24T15:32:17Z 2021-10-24T15:32:17Z 2019 Особливості моніторингу підземних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника / О.В. Вечерська, Ю.Г. Головатенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 77-80. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180906 351.853.1:159.955.1(477) (045) Стаття присвячена проблематиці збереження пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, а саме їх моніторингу як важливого засобу, що забезпечує отримання в режимі реального часу інформації про стан кожної пам’ятки та динаміку його зміни. Розглянуто особливості здійснення моніторингу підземних пам’яток, характер і специфіку професійного інструментарію пам’яткоохоронців, що забезпечує ефективне здійснення цих завдань. Статья посвящена проблематике сохранения памятников Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника, а именно их мониторинга как важного средства, обеспечивающего получение в режиме реального времени информации о состоянии каждого памятника и динамике его изменения. Рассмотрены особенности осуществления мониторинга подземных памятников, характер и специфика профессионального инструментария специалистов, обеспечивающих эффективное осуществление этих задач. The article is devoted to the problems of preservation of monuments of the National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve, namely, their monitoring as an important means for obtaining in real time information about the state of each monument and the dynamics of its change. The peculiarities of the monitoring of underground monuments, the nature and specifics of the professional tools of memorial guardians are considered, which ensures the effective implementation of these tasks. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Особливості моніторингу підземних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Особенности мониторинга подземных памятников Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника Features of monitoring of the underground monuments of National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Особливості моніторингу підземних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника |
| spellingShingle |
Особливості моніторингу підземних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Вечерська, О.В. Головатенко, Ю.Г. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title_short |
Особливості моніторингу підземних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника |
| title_full |
Особливості моніторингу підземних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника |
| title_fullStr |
Особливості моніторингу підземних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника |
| title_full_unstemmed |
Особливості моніторингу підземних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника |
| title_sort |
особливості моніторингу підземних пам’яток національного києво-печерського історико-культурного заповідника |
| author |
Вечерська, О.В. Головатенко, Ю.Г. |
| author_facet |
Вечерська, О.В. Головатенко, Ю.Г. |
| topic |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Особенности мониторинга подземных памятников Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника Features of monitoring of the underground monuments of National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve |
| description |
Стаття присвячена проблематиці збереження пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, а
саме їх моніторингу як важливого засобу, що забезпечує отримання в режимі реального часу інформації про стан кожної пам’ятки
та динаміку його зміни. Розглянуто особливості здійснення моніторингу підземних пам’яток, характер і специфіку професійного інструментарію пам’яткоохоронців, що забезпечує ефективне
здійснення цих завдань.
Статья посвящена проблематике сохранения памятников Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника,
а именно их мониторинга как важного средства, обеспечивающего получение в режиме реального времени информации о состоянии
каждого памятника и динамике его изменения. Рассмотрены особенности осуществления мониторинга подземных памятников, характер и специфика профессионального инструментария специалистов, обеспечивающих эффективное осуществление этих задач.
The article is devoted to the problems of preservation of monuments
of the National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve, namely,
their monitoring as an important means for obtaining in real time
information about the state of each monument and the dynamics of its
change. The peculiarities of the monitoring of underground monuments,
the nature and specifics of the professional tools of memorial guardians
are considered, which ensures the effective implementation of these tasks.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180906 |
| citation_txt |
Особливості моніторингу підземних пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника / О.В. Вечерська, Ю.Г. Головатенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 77-80. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT večersʹkaov osoblivostímonítoringupídzemnihpamâtoknacíonalʹnogokiêvopečersʹkogoístorikokulʹturnogozapovídnika AT golovatenkoûg osoblivostímonítoringupídzemnihpamâtoknacíonalʹnogokiêvopečersʹkogoístorikokulʹturnogozapovídnika AT večersʹkaov osobennostimonitoringapodzemnyhpamâtnikovnacionalʹnogokievopečerskogoistorikokulʹturnogozapovednika AT golovatenkoûg osobennostimonitoringapodzemnyhpamâtnikovnacionalʹnogokievopečerskogoistorikokulʹturnogozapovednika AT večersʹkaov featuresofmonitoringoftheundergroundmonumentsofnationalkyivpecherskhistoricalandculturalpreserve AT golovatenkoûg featuresofmonitoringoftheundergroundmonumentsofnationalkyivpecherskhistoricalandculturalpreserve |
| first_indexed |
2025-11-24T15:54:04Z |
| last_indexed |
2025-11-24T15:54:04Z |
| _version_ |
1850849194363846656 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
77
Юрченко С.Б. Архитектор Антон Карташевский – автор
проекта колокольни Мгарского монастыря
В статье идёт речь о проекте колокольни Мгарского монастыря
архитектора Антона Карташевского.
Ключевые слова: архитектор Антон Карташевский, Мгар-
ский монастырь.
Yurchenko S.B. An architect Anton Каrtashevs’ky is an au-
thor of project of bell tower of monastery in Mhar
In the article speech goes about the project of bell tower of monastery
in Mhar of architect Anton Каrtashevs’ky.
Key words: architect Anton Каrtashevs’ky, monastery in Mhar.
08.04.2019 р.
УДК 351.853.1:159.955.1(477) (045)
О.В. Вечерська
Ю.Г. Головатенко
ОСОБЛИВОСТІ МОНІТОРИНГУ
ПІДЗЕМНИХ ПАМ’ЯТОК НАЦІОНАЛЬНОГО
КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОГО ІСТОРИКО-
КУЛЬТУРНОГО ЗАПОВІДНИКА
Стаття присвячена проблематиці збереження пам’яток Наці-
онального Києво-Печерського історико-культурного заповідника, а
саме їх моніторингу як важливого засобу, що забезпечує отриман-
ня в режимі реального часу інформації про стан кожної пам’ятки
та динаміку його зміни. Розглянуто особливості здійснення мо-
ніторингу підземних пам’яток, характер і специфіку професійно-
го інструментарію пам’яткоохоронців, що забезпечує ефективне
здійснення цих завдань.
Ключові слова: пам’ятки, моніторинг, підземні споруди, На-
ціональний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.
На території Києво-Печерської лаври протягом сто-
літь формувався розгалужений комплекс різноманітних
за функціональним призначенням та конструктивними
особливостями підземних споруд, який був невід’єм-
ною частиною монастиря – це культові, господарські,
інженерні, фортифікаційні споруди. Найбільш давні та
відомі з них – культові споруди, розташовані на Ниж-
ній території Лаври – лабіринти Ближніх та Дальніх пе-
чер, пройдені в товщі пісковику Дальньопечерного та
Ближньопечерного пагорбів відповідно.
У процесі їх освоєння та використання спочатку у яко-
сті монастиря і місця молитовного усамітнення, потім
монастирського кладовища, пізніше – місця паломни-
цтва, а за радянських часів – як експозиційного об’єкта,
і, насамкінець, за часів незалежності України та після пе-
редачі печер монастирю як одночасно і культового, і па-
ломницького та експозиційного об’єктів, питання їх збе-
реженості завжди було у центрі уваги пам’яткоохоронців.
З огляду на статус пам’яток, що його мають підзем-
ні споруди, з метою їх збереження нагальним постає
питання впровадження надійної системи їх моніто-
рингу, особливо технічного стану. Для забезпечення
оптимальних умов збереження цього унікального істо-
рично-архітектурного комплексу підземних споруд, що
є невід’ємною частиною Національного Києво-Печер-
ського історико-культурного заповідника, сектором мо-
ніторингу Заповідника здійснюється багаторічне спо-
стереження за цими об’єктами, дослідження факторів
впливу на їх технічний стан.
Для цих пам’яток, з огляду на природні особливості їх
розташування, дуже важливими є питання інженерного
захисту їхніх комплексів та територій, на яких вони зосе-
реджені, а також інженерного моніторингу. Цьому присвя-
чені публікації провідних український фахівців, таких як
Ю. Маслов [1], В. Рибін з колегами В. Боковим, І. Черевко
та ін. [2; 3], М. Демчишин та Н. Соковніна з колегами [4].
Певним підсумком таких напрацювань стали матеріали
Міжнародної науково-практичної конференції «Пробле-
Іл. 5. Дзвіниця Мгарського монастиря. Фонд НДІТІАМ,
негатив № 28814. 1954 р. Фотограф В.Г. Кацин
j
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
78
ми та досвід інженерного захисту урбанізованих тери-
торій і збереження спадщини в умовах геоекологічного
ризику», яка відбулася в Києві 5–7 листопада 2013 р. [1].
Метою цього дослідження є обґрунтування здійсню-
ваних Заповідником заходів щодо визначення і впрова-
дження оптимальних умов збереження підземних спо-
руд Києво-Печерської лаври. З цим пов’язані завдання
– аналіз результатів проведеної в останні роки прак-
тичної роботи і систематизація отриманої інформації
для її практичного застосування.
Підземні пам’ятки Києво-Печерської лаври (а це і
сакральні печерні комплекси, і різноманітні за своїм
призначенням підземні споруди) – своєрідний різновид
нерухомої культурної спадщини, який потребує окремої
уваги і окремого підходу до їх збереження. Особливістю
підземних пам’яток є відсутність наземної частини (за
виключенням входів до них) і знаходження конструктив-
них елементів (стіни, склепіння) в ґрунтовому масиві; до-
сить часто ґрунтовий масив відіграє роль конструкцій.
Для інженерного захисту, утримання та збереження
цих унікальних пам’яток протягом майже тисячолітнього
періоду їх існування поступово та безперервно набував-
ся специфічний досвід, що заклав підвалини своєрідної
методики обстеження печерних комплексів. За період їх
музейного функціонування визначились і певні правила
регуляції температурно-вологісного режиму.
Слід відзначити, що проблема збереження підземних
комплексів є не тільки практичною, а й теоретичною. На
сьогодні не існує методів, методик, правил та норм, будь-
яких методичних та регуляторних документів з питань
їх дослідження та збереження. Застосування затвердже-
них нормативних документів не завжди є прийнятним
щодо підземних комплексів. Тобто заходи, спрямова-
ні на їх збереження, мають розроблятись і виконуватись
не завжди згідно з чинними нормативними документа-
ми. Розробка проектної документації на реставрацію та
інженерний захист території може відходити від загаль-
них вимог, тобто передбачається розробка компенсацій-
них заходів, які розробляються не нормовано, а індивіду-
ально, під кожен конкретний об’єкт.
Організаційно моніторинг пам’яток у Заповіднику вла-
штовано наступним чином. Для системної роботи щодо
вивчення, збереження, інвентаризації (паспортизації) цих
історичних об’єктів у службі головного архітектора Націо-
нального Києво-Печерського історико-культурного запо-
відника у 1989 р. було створено окрему адміністративну
одиницю. Унаслідок низки структурних трансформацій
(оптимізацій, реструктуризацій та скорочень) робота по
виявленню, вивченню та опрацюванню архівних матеріа-
лів, постійний нагляд за технічним станом підземних спо-
руд, температурно-вологісним режимом з метою розроб-
ки рекомендацій щодо оптимальних умов їх збереження,
вивчення та розробка пропозицій щодо їх музеєфікації
здійснювалася працівниками відділу охорони та моніто-
рингу пам’яток культурної спадщини, а пізніше – науко-
вого відділу моніторингу та оренди нерухомих пам’яток
Національного Києво-Печерського історико-культурно-
го заповідника. За період здійснення пам’яткоохоронної
діяльності відповідними структурами Заповідника було
розроблено та організовано певну систему моніторингу
пам’яток архітектури за схемою «діагноз-прогноз-адмі-
ністрування (управління)» [5, с. 31–33].
Моніторинг технічного стану підземних споруд було за-
початковано ще у 1992 р., однак проводився він нерегуляр-
но, залежно від кліматичних умов (у сніжні зими у більшість
підземних споруд було важко потрапити). З 2007 р. введе-
ні спостереження за температурно-вологісним режимом,
з 2015 р. на «показових» підземних спорудах (споруди від-
різняються за глибиною закладання, конструктивними осо-
бливостями, місцем розташування і т. д.) запроваджується
посилений (регулярний) моніторинг температурно-воло-
гісного режиму, змін у технічному стані тощо.
З врахуванням накопиченого досвіду, нагальних по-
треб і наявних можливостей робота в рамках моніторин-
гових досліджень підземних споруд здійснювалась за ме-
тодикою, яка базується на таких константах: вивчення
(збір інформації про об’єкт/об’єкти), обстеження об’єкта/
об’єктів; завданням обстеження споруди – пам’ятки архі-
тектури є з’ясування актуального технічного стану. При
обстеженні споруди має бути встановлено геометричні
параметри споруди, тип будівельних конструкцій, вид бу-
дівельних матеріалів, стан будівельних елементів, прове-
дення ремонтних робіт.
Огляд починається з вивчення наявної технічної доку-
ментації, інвентаризаційних матеріалів, паспортів спору-
ди, матеріалів технічної експертизи та попередніх оглядів.
Окрім того, необхідно обстежити внутрішнє планування
споруди, благоустрій території. При цьому здійснюється
спостереження за станом (з застосуванням різних техніч-
них методів), а також вивчаються температурно-вологiс-
ний режим, вологість конструкцій, зміни у технічному ста-
ні (перевіряються маяки, замокання, підтоплення тощо),
вміщуюче середовище (ґрунтовий масив).
За роки спостережень визначено основні чинники впли-
ву на стан підземних споруд і розділено їх на зовнішні
(природні з накладеними на них техногенних – інфіль-
трація атмосферних опадів, аварії на водонесучих мере-
жах тощо) та внутрішні (порушення мікроклімату) [6, 7].
Поряд з тим, до моніторингу підземних споруд засто-
совуються і загальні принципи будівельного моніторингу,
як і щодо наземних пам’яток. Відмінністю є врахування
більшої кількості чинників негативного впливу.
На збереженість підземних споруд і на їх автентичність
опосередковано впливає відсутність комплексного, відпо-
відального та зваженого підходу до проведення будь-яких
земляних та будівельних робіт, що проводяться над під-
земними спорудами. Особливої шкоди може завдати при-
йняття проектних рішень, що не відповідають історичним
даним, при проведенні ремонтно-реставраційних робіт
в підземних спорудах як об’єктах культурної спадщини.
ISSN 2218-4805
79
Підземні споруди Верхньої лаври (глибина закладання
склепінь від денної поверхні становить 1–7 м) вміщені в
товщі лесових ґрунтів, які мають особливі властивості –
в сухому стані доволі міцні, при перезволоженні здатні
до просідання (втрачають структуру). Печерні комплекси
висічені у т. зв. пісковиках (пісок, зцементований глини-
стим мінералом), які при перезволоженні також втрача-
ють міцність. Одним з головних чинників впливу на тех-
нічний стан підземних пам’яток є саме перезволоження
ґрунтового масиву внаслідок дії як природних (інфільтра-
ція атмосферних опадів, утворення та розповсюдження
тимчасових водоносних горизонтів), так і техногенних
(полив, витоки з комунікацій) чинників. Також на воло-
гість конструкцій впливають мікрокліматичні умови вну-
трішнього простору підземних об’єктів, які в свою чергу
залежать від низки чинників. Таким чином, дослідження
вологості конструктивних елементів підземних пам’яток
та її зміни під впливом зовнішніх та внутрішніх факто-
рів є одним з визначальних для розробки заходів з опти-
мального режиму експлуатації підземних пам’яток з ме-
тою їх збереження.
Практика спостережень показала, що влаштування
будь-яких видів вентиляції в підземних спорудах по-
винно бути регульованим для перешкоджання потра-
пляння до внутрішнього простору підземних споруд
перезволоженого повітря.
Як показав досвід та результати спостережень, одним
з негативних чинників, що впливають на незадовільний
стан підземних споруд в цілому та порушення темпера-
турно-вологісного режиму зокрема, є влаштування так
званої «сануючої штукатурки» під час проведення ре-
монтно-реставраційних робіт у 2003–2004 рр., зокрема у
підземних спорудах № 4, 6 з метою їх осушення. В умовах
постійного притоку вологи (замокання в підземній спо-
руді № 6, нерегульована вентиляція та замокання в під-
земній споруді № 4) цей штукатурний шар сприяє утво-
ренню конденсату та акумулює його в собі.
За результатами проаналізованих даних проведених
спостережень можемо зробити висновок, що у зв’язку з ве-
ликою кількістю чинників, що впливають на мікроклімат
кожного окремого об’єкта, підхід до кожної споруди по-
винен бути індивідуальним. На даний час для підтримки
в підземних спорудах оптимального температурно-воло-
гісного режиму вироблено певні рекомендації. На осно-
ві проведених досліджень сформульовано кілька крите-
ріїв оптимального режиму експлуатації:
Регулювання температурно-вологісного режиму
передбачає:
- дотримання певної температури при провітрюван-
ні (провітрювання необхідно проводити в сухі дні, коли
різниця температур зовнішнього повітря та повітря усе-
редині приміщення не виходить за межі 2°С); у спекотні
дні провітрювання не рекомендується (внаслідок різни-
ці температур на холодних склепіннях миттєво випадає
конденсат, що сприяє перезволоженню приповерхневих
шарів цегли і подальшої її деструкції та росту грибів);
- регулювання вентиляції (в спекотні дні зачиняти, в
прохолодні – відкривати);
- морозне висушування внутрішнього об’єму (з метою
пригнічення росту та утворення колоній паразитичних
мікроорганізмів);
- гідроізоляція конструкцій підземних споруд зовні, у
т. ч. і благоустрій денної поверхні;
- теплоізоляція конструкцій підземних споруд ззовні.
Висновки і перспективи подальших розвідок у дано-
му напрямі базуються на розумінні принципових відмін-
ностей між наземними й підземними архітектурними
пам’ятками. Оскільки за низкою конструктивних ознак
підземні споруди суттєво відрізняються від наземних,
то методика проведення їх моніторингу потребує знач-
ного коригування. Наприклад, відсутність фасадів у цих
пам’ятках значно звужує можливості візуального та ін-
струментального обстеження конструкцій підземної спо-
руди. І, навпаки, надзвичайного значення набуває будова
та стан середовища вміщення підземної споруди, тобто
ґрунтового масиву її залягання сукупно з усім його при-
родним (ґрунтові води, рослинність тощо) та техноген-
ним (інженерні мережі та споруди) змістом.
За результатами проведених досліджень та врахову-
ючи історичний досвід згідно з виявленими історични-
ми даними можна зробити висновки, що до чинників,
що суттєво впливають на технічний стан, а відповідно
і збереженість автентичності підземних споруд Верх-
ньої Лаври, відносяться:
- прийняття проектних рішень, що не відповідають
історичним даним, при проведенні ремонтно-реставра-
ційних робіт у підземних спорудах – об’єктах культур-
ної спадщини;
- відсутність комплексного, відповідального та зваже-
ного підходу до проведення будь-яких земляних та бу-
дівельних робіт (у т. ч ремонтно-реставраційних, інже-
нерних, щодо благоустрою території), що проводяться на
денній поверхні над плямою забудови підземної спору-
ди або в безпосередній близькості від неї;
- аварії на водонесучих мережах;
- порушення умов оптимального температурно-воло-
гісного режиму в підземних спорудах.
Для отримання достовірних, вичерпних даних науково
обґрунтованого моніторингу підземних споруд-пам’яток
необхідні комплексні дослідження переміщення вологи в
ґрунтах зони аерації та будівельних матеріалів, деформа-
ційних процесів ґрунтів вміщення підземних споруд, ос-
нов споруд та схилів, мікроклімату та циркуляції повітря
в об’ємах підземних споруд. Паралельно повинні прово-
дитись спостереження за станом пам’яток, роботою гід-
ротехнічних споруд, за рівнем ґрунтових вод.
Таким чином, відповідно до наведених факторів не-
обхідними заходами щодо збереження підземних споруд
як об’єктів культурної спадщини, є:
- більш обґрунтований підхід до прийняття проектних
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
80
рішень при проведенні ремонтно-реставраційних робіт в
підземних спорудах як об’єктах культурної спадщини, з
урахуванням історичних даних (як наявних, так і новови-
явлених), відповідності поставленим завданням власти-
востей сучасних будівельних матеріалів;
- комплексний, відповідальний та зважений підхід до
проведення будь-яких земляних та будівельних робіт (у
т. ч ремонтно-реставраційних на інших об’єктах, інже-
нерних, по благоустрою території), які проводяться на
денній поверхні над плямою забудови підземної спору-
ди або в безпосередній близькості від неї;
- прокладення всіх водонесучих мереж, що знаходять-
ся на території в безпосередній близькості від підземних
споруд і інших пам’яток, у футлярах, за принципом «тру-
ба в трубі» для зниження ризику руйнівного впливу ви-
токів води під час аварій;
- для уникнення впливу зосереджених замокань кон-
струкцій підземних споруд здійснювати систематичний
контроль за прибиранням снігу;
- підтримання умов оптимального температурно-во-
логісного режиму в підземних спорудах шляхом регулю-
вання вентиляції;
- мінімалізація навантажень, особливо від руху тран-
спорту, на денній поверхні над плямою забудови під-
земних споруд.
Накопичений досвід діяльності сектору моніторингу
Національного Києво-Печерського історико-культурного
заповідника переконливо засвідчує, що ефективне збере-
ження пам’яток потребує комплексу науково-дослідних,
науково-вишукувальних і науково-проектних робіт та ви-
робничих заходів, спрямованих на забезпечення їх ціліс-
ності, відповідності критеріям історизму і автентичності.
ПОСИЛАННЯ
1. Маслов Ю. Проблемы сохранения объектов культурного на-
следия исторического центра Киева в условиях возрастающего эко-
лого-техногенного риска // Проблеми та досвід інженерного за-
хисту урбанізованих територій і збереження спадщини в умовах
геоекологічного ризику: Матеріали Міжнародної науково-прак-
тичної конференції / Під ред. В.М. Шестопалова, М.Г. Демчиши-
на, В.О. Кендзери, Ю.О. Маслова. – К.: Фенікс, 2013. – С. 70–84.
2. Рибін В., Скальський О., Кожан Є., Молочкова Н. Гідрогеоло-
гічний моніторинг Національного заповідника «Софія Київська»
// Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції
«Християнські святині – скрижалі Вічності, Мудрості й Краси:
нові грані пізнання». – К.: ВД «АДЕФ-Україна», 2013. – С. 418–424.
3. Рыбин В., Боковой В., Куцыба В., Черевко И. Инженерная за-
щита Киево-Печерской лавры от подтопления // Проблеми та дос-
від інженерного захисту урбанізованих територій і збереження
спадщини в умовах геоекологічного ризику: Матеріали Міжна-
родної науково-практичної конференції / Під ред. В.М. Шестопа-
лова, М.Г. Демчишина, В.О. Кендзери, Ю.О. Маслова. – К.: Фенікс,
2013. – С. 109–122.
4. Демчишин М., Соковнина Н., Вдовиченко С., Криль Т., Ана-
цкий А. Инженерная защита территории Киево-Печерского запо-
ведника и его буферной зоны // Проблеми та досвід інженерного
захисту урбанізованих територій і збереження спадщини в умовах
геоекологічного ризику: Матеріали Міжнародної науково-прак-
тичної конференції / Під ред. В. М. Шестопалова, М.Г. Демчиши-
на, В.О. Кендзери, Ю.О. Маслова. – К.: Фенікс, 2013. – С. 92–103.
5. Вечерська О. В. Організація моніторингу пам’яток Національ-
ного Києво-Печерського історико-культурного заповідника // Сі-
верщина в історії України. Наукове видання. – Вип. 10. – К. – Глухів:
Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК, 2017. – С. 30–33.
6. Черевко І. А., Літвінчук Д. В., Головатенко Ю. Г. Особливості
збереження підземних пам’яток Києво-Печерської лаври // Збір.
наук. Праць міжнародної науково-практичної конференції «Му-
зеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини:
актуальні виклики сучасності». – Київ, 2017. – С. 316–320.
7. Черевко І. А., Головатенко Ю. Г. Збереження підземних спо-
руд Верхньої лаври: критерії оптимального режиму експлуата-
ції // Болховітіновський щорічник – 2012 – К., 2013. – С. 49–60.
Вечерская О.В. , Головатенко Ю.Г. Особенности
мониторинга подземных памятников Национального
Киево-Печерского историко-культурного заповедника
Статья посвящена проблематике сохранения памятников На-
ционального Киево-Печерского историко-культурного заповедника,
а именно их мониторинга как важного средства, обеспечивающе-
го получение в режиме реального времени информации о состоянии
каждого памятника и динамике его изменения. Рассмотрены осо-
бенности осуществления мониторинга подземных памятников, ха-
рактер и специфика профессионального инструментария специа-
листов, обеспечивающих эффективное осуществление этих задач.
Ключевые слова: памятники, мониторинг, подземные со-
оружения, Национальный Киево-Печерский историко-культур-
ный заповедник.
Vecherska O.V., Holovatenko Y.H. Features of monitoring of
the underground monuments of National Kyiv-Pechersk His-
torical and Cultural Preserve
The article is devoted to the problems of preservation of monuments
of the National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve, namely,
their monitoring as an important means for obtaining in real time
information about the state of each monument and the dynamics of its
change. The peculiarities of the monitoring of underground monuments,
the nature and specifi cs of the professional tools of memorial guardians
are considered, which ensures the eff ective implementation of these tasks.
Key words: monuments, monitoring, underground structures,
National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve.
20.02.2019 р.j
УДК 502.6(477–25)
А.І. Звіряка
ІСТОРИЧНИЙ ЦЕНТР ПОРТОВОГО МІСТА
ОДЕСИ ЯК ОБ’ЄКТ, ЩО ЗАНЕСЕНИЙ
ДО ПОПЕРЕДНЬОГО СПИСКУ
ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО
Стаття присвячена нерухомій культурній спадщині історич-
ного центру м. Одеси в контексті його включення до Списку всес-
вітньої спадщини ЮНЕСКО.
Ключові слова: об’єкт культурної спадщини, ЮНЕСКО, Одеса.
Нерухома культурна спадщина України є вагомою части-
ною світового культурного надбання. Її належне збере-
ження та використання є не тільки одним із напрямів дер-
жавної політики, але й індикатором, за яким оцінюється
наша держава на європейському та міжнародному рівні.
Велика кількість об’єктів культурної спадщини, розта-
шованих на території України, мають виняткову загаль-
нолюдську цінність. Світова спільнота зацікавлена у збе-
реженні таких об’єктів, активізації заходів з їх вивчення,
охорони та популяризації.
У 1972 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО прийняла
Конвенцію про захист всесвітньої культурної та природ-
|