Історичний центр портового міста Одеси як об’єкт, що занесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО
Стаття присвячена нерухомій культурній спадщині історичного центру м. Одеси в контексті його включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Статья посвящена недвижимому культурному наследию исторического центра г. Одессы в контексте его включения в Список всемирного наследия ЮНЕСКО. The article i...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180907 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Історичний центр портового міста Одеси як об’єкт, що занесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО / А.І. Звіряка // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 80-83. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859721301214625792 |
|---|---|
| author | Звіряка, А.І. |
| author_facet | Звіряка, А.І. |
| citation_txt | Історичний центр портового міста Одеси як об’єкт, що занесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО / А.І. Звіряка // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 80-83. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | Стаття присвячена нерухомій культурній спадщині історичного центру м. Одеси в контексті його включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Статья посвящена недвижимому культурному наследию исторического центра г. Одессы в контексте его включения в Список
всемирного наследия ЮНЕСКО.
The article is devoted to the immovable cultural heritage of the
historical center of Odesa in the context of its inclusion in the UNESCO
World Heritage List.
|
| first_indexed | 2025-12-01T09:38:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
80
рішень при проведенні ремонтно-реставраційних робіт в
підземних спорудах як об’єктах культурної спадщини, з
урахуванням історичних даних (як наявних, так і новови-
явлених), відповідності поставленим завданням власти-
востей сучасних будівельних матеріалів;
- комплексний, відповідальний та зважений підхід до
проведення будь-яких земляних та будівельних робіт (у
т. ч ремонтно-реставраційних на інших об’єктах, інже-
нерних, по благоустрою території), які проводяться на
денній поверхні над плямою забудови підземної спору-
ди або в безпосередній близькості від неї;
- прокладення всіх водонесучих мереж, що знаходять-
ся на території в безпосередній близькості від підземних
споруд і інших пам’яток, у футлярах, за принципом «тру-
ба в трубі» для зниження ризику руйнівного впливу ви-
токів води під час аварій;
- для уникнення впливу зосереджених замокань кон-
струкцій підземних споруд здійснювати систематичний
контроль за прибиранням снігу;
- підтримання умов оптимального температурно-во-
логісного режиму в підземних спорудах шляхом регулю-
вання вентиляції;
- мінімалізація навантажень, особливо від руху тран-
спорту, на денній поверхні над плямою забудови під-
земних споруд.
Накопичений досвід діяльності сектору моніторингу
Національного Києво-Печерського історико-культурного
заповідника переконливо засвідчує, що ефективне збере-
ження пам’яток потребує комплексу науково-дослідних,
науково-вишукувальних і науково-проектних робіт та ви-
робничих заходів, спрямованих на забезпечення їх ціліс-
ності, відповідності критеріям історизму і автентичності.
ПОСИЛАННЯ
1. Маслов Ю. Проблемы сохранения объектов культурного на-
следия исторического центра Киева в условиях возрастающего эко-
лого-техногенного риска // Проблеми та досвід інженерного за-
хисту урбанізованих територій і збереження спадщини в умовах
геоекологічного ризику: Матеріали Міжнародної науково-прак-
тичної конференції / Під ред. В.М. Шестопалова, М.Г. Демчиши-
на, В.О. Кендзери, Ю.О. Маслова. – К.: Фенікс, 2013. – С. 70–84.
2. Рибін В., Скальський О., Кожан Є., Молочкова Н. Гідрогеоло-
гічний моніторинг Національного заповідника «Софія Київська»
// Матеріали VI Міжнародної науково-практичної конференції
«Християнські святині – скрижалі Вічності, Мудрості й Краси:
нові грані пізнання». – К.: ВД «АДЕФ-Україна», 2013. – С. 418–424.
3. Рыбин В., Боковой В., Куцыба В., Черевко И. Инженерная за-
щита Киево-Печерской лавры от подтопления // Проблеми та дос-
від інженерного захисту урбанізованих територій і збереження
спадщини в умовах геоекологічного ризику: Матеріали Міжна-
родної науково-практичної конференції / Під ред. В.М. Шестопа-
лова, М.Г. Демчишина, В.О. Кендзери, Ю.О. Маслова. – К.: Фенікс,
2013. – С. 109–122.
4. Демчишин М., Соковнина Н., Вдовиченко С., Криль Т., Ана-
цкий А. Инженерная защита территории Киево-Печерского запо-
ведника и его буферной зоны // Проблеми та досвід інженерного
захисту урбанізованих територій і збереження спадщини в умовах
геоекологічного ризику: Матеріали Міжнародної науково-прак-
тичної конференції / Під ред. В. М. Шестопалова, М.Г. Демчиши-
на, В.О. Кендзери, Ю.О. Маслова. – К.: Фенікс, 2013. – С. 92–103.
5. Вечерська О. В. Організація моніторингу пам’яток Національ-
ного Києво-Печерського історико-культурного заповідника // Сі-
верщина в історії України. Наукове видання. – Вип. 10. – К. – Глухів:
Центр пам’яткознавства НАН України та УТОПІК, 2017. – С. 30–33.
6. Черевко І. А., Літвінчук Д. В., Головатенко Ю. Г. Особливості
збереження підземних пам’яток Києво-Печерської лаври // Збір.
наук. Праць міжнародної науково-практичної конференції «Му-
зеї та реставрація у контексті збереження культурної спадщини:
актуальні виклики сучасності». – Київ, 2017. – С. 316–320.
7. Черевко І. А., Головатенко Ю. Г. Збереження підземних спо-
руд Верхньої лаври: критерії оптимального режиму експлуата-
ції // Болховітіновський щорічник – 2012 – К., 2013. – С. 49–60.
Вечерская О.В. , Головатенко Ю.Г. Особенности
мониторинга подземных памятников Национального
Киево-Печерского историко-культурного заповедника
Статья посвящена проблематике сохранения памятников На-
ционального Киево-Печерского историко-культурного заповедника,
а именно их мониторинга как важного средства, обеспечивающе-
го получение в режиме реального времени информации о состоянии
каждого памятника и динамике его изменения. Рассмотрены осо-
бенности осуществления мониторинга подземных памятников, ха-
рактер и специфика профессионального инструментария специа-
листов, обеспечивающих эффективное осуществление этих задач.
Ключевые слова: памятники, мониторинг, подземные со-
оружения, Национальный Киево-Печерский историко-культур-
ный заповедник.
Vecherska O.V., Holovatenko Y.H. Features of monitoring of
the underground monuments of National Kyiv-Pechersk His-
torical and Cultural Preserve
The article is devoted to the problems of preservation of monuments
of the National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve, namely,
their monitoring as an important means for obtaining in real time
information about the state of each monument and the dynamics of its
change. The peculiarities of the monitoring of underground monuments,
the nature and specifi cs of the professional tools of memorial guardians
are considered, which ensures the eff ective implementation of these tasks.
Key words: monuments, monitoring, underground structures,
National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural Preserve.
20.02.2019 р.j
УДК 502.6(477–25)
А.І. Звіряка
ІСТОРИЧНИЙ ЦЕНТР ПОРТОВОГО МІСТА
ОДЕСИ ЯК ОБ’ЄКТ, ЩО ЗАНЕСЕНИЙ
ДО ПОПЕРЕДНЬОГО СПИСКУ
ВСЕСВІТНЬОЇ СПАДЩИНИ ЮНЕСКО
Стаття присвячена нерухомій культурній спадщині історич-
ного центру м. Одеси в контексті його включення до Списку всес-
вітньої спадщини ЮНЕСКО.
Ключові слова: об’єкт культурної спадщини, ЮНЕСКО, Одеса.
Нерухома культурна спадщина України є вагомою части-
ною світового культурного надбання. Її належне збере-
ження та використання є не тільки одним із напрямів дер-
жавної політики, але й індикатором, за яким оцінюється
наша держава на європейському та міжнародному рівні.
Велика кількість об’єктів культурної спадщини, розта-
шованих на території України, мають виняткову загаль-
нолюдську цінність. Світова спільнота зацікавлена у збе-
реженні таких об’єктів, активізації заходів з їх вивчення,
охорони та популяризації.
У 1972 р. Генеральна конференція ЮНЕСКО прийняла
Конвенцію про захист всесвітньої культурної та природ-
ISSN 2218-4805
81
ський палац кримських ханів (2003), Археологічний комп-
лекс «Кам’яна могила» (2006), Миколаївська астрономічна
обсерваторія (2007), Комплекс пам’яток Судацької фор-
теці VI–XVI ст. (2007), Астрономічні обсерваторії Украї-
ни (2008), Історичний центр портового міста Одеса (2009),
Кирилівська та Андріївська церкви (як розширення номі-
нації «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські
будівлі, Києво-Печерська лавра») (2009), Укріплені посе-
лення на генуезьких торгівельних шляхах від Середзем-
ного до Чорного моря (2010), Держпром (Будинок Дер-
жавної промисловості) (2017); 3 – змішаної культурної
та природної спадщини (Могила Тараса Шевченка та Ка-
нівський історико-природний музей-заповідник (1989),
Дендрологічний парк «Софіївка» (2000), Культурний ланд-
шафт «печерних міст» Кримської Готії (2012); 1 – природ-
ної спадщини (Національний степовий біосферний запо-
відник «Асканія-нова» (1989).
Місто Одеса занесене до Списку історичних населе-
них місць України, затвердженого постановою Кабіне-
ту Міністрів України від 26.07.2001 р. № 878. На держав-
ному обліку в м. Одесі перебуває близько 1340 об’єктів
культурної спадщини.
До попереднього Списку всесвітньої спадщини ЮНЕ-
СКО у 2009 р. включено «Історичний центр портового мі-
ста Одеси» в межах території колишнього Порто Франко,
зокрема, в його прибережній частині, яка охоплює тери-
торію в межах вул. Приморської, Преображенської, Буні-
на і Польської. Найяскравішими елементами номінації є
комплекс Приморського бульвару з Потьомкінськими схо-
дами, Одеський оперний театр, Думська площа, Катери-
нинська площа та Воронцовський палац.
В Одесі розроблено історико-архітектурний опорний
план, затверджений наказом Міністерства культури і ту-
ризму України від 20.06.2008 № 728/0/16–08 та в складі
генерального плану м. Одеси рішенням Одеської міської
ради № 6489–VI від 25.03.2015 р., з визначеними режима-
ми використання історичних ареалів та регламентацією
містобудівних перетворень. Відповідно до історико-ар-
хітектурного опорного плану, територія об’єкта номіна-
ції входить до Центрального історичного ареалу та комп-
лексної охоронної зони.
Відповідно до історико-архітектурного опорного плану
м. Одеси гранична висота будівель, що виходять на черво-
ні лінії вулиць, не повинна перевищувати 18,6 м від рів-
ня денної поверхні, а висота акцентних будівель на розі
кварталів – не вище 21,3 м. Гранична висота будівель, які
розміщуються у глибині кварталів, має визначатися ма-
тематичними розрахунками таким чином, щоб видима
з вулиці проекція верхньої частини фасаду нової будів-
лі за висотою становила не більш ніж 62% висоти фасаду
будівлі, яка виходить на червону лінію вулиці.
Дотримання вимог режимів використання централь-
ної частини м. Одеси є вкрай важливим з огляду на про-
цес внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Історичний центр Одеси, відповідно до класифікації,
ної спадщини, якою визнано, що окремі об’єкти культур-
ної і природної спадщини народів світу мають виняткову
загальнолюдську цінність і, будучи складовою частиною
всесвітньої спадщини, потребують участі всього світово-
го співтовариства в їхній охороні [1, с. 8].
З цією метою Конвенцією було запроваджено скла-
дання списку об’єктів культурної та природної спадщи-
ни виняткової загальнолюдської цінності під назвою
«Список всесвітньої спадщини», а також засновано при
ЮНЕСКО Міжурядовий комітет з питань захисту куль-
турної і природної спадщини виняткової загальнолюд-
ської цінності під назвою «Комітет всесвітньої спад-
щини» і його допоміжний орган – Секретаріат (Центр
всесвітньої спадщини) [1, с. 8].
Комітетом всесвітньої спадщини було прийнято і, з
набуттям досвіду, кілька разів переглянуто й уточнено
чинний нині регулятивний документ ЮНЕСКО «Провід-
ні настанови щодо втілення у життя Конвенції про всес-
вітню спадщину». У цьому документі виписані вимоги,
умови, рекомендації та докладні роз’яснення, які стосу-
ються відбору об’єктів, що пропонуються для занесення
до Списку всесвітньої спадщини, складу, змісту й оформ-
лення матеріалів досьє щодо таких пропозицій [1, с. 9].
У 1988 р. Україна ратифікувала зазначену Конвенцію
і, як її сторона, набула права робити подання на зане-
сення своїх об’єктів культурної та природної спадщи-
ни до Списку всесвітньої спадщини, а також взяла на
себе зобов’язання забезпечити захист, зберігання, реа-
білітацію та належну презентацію занесених до Списку
об’єктів, вдаючись до вживання відповідних юридич-
них, адміністративних, наукових, технічних і фінансо-
вих заходів [1, с. 9].
Включення об’єктів до Списку всесвітньої спадщи-
ни ЮНЕСКО сприятиме активізації процесу досліджень,
збереженню, належному використанню і популяриза-
ції об’єктів як частини світової культурної спадщини;
сприятиме активізації розвитку туризму та підвищен-
ню міжнародного престижу України у сфері охорони
культурної спадщини.
На цей час від України до Списку всесвітньої спадщи-
ни ЮНЕСКО включено 6 об’єктів культурної спадщини:
Київ: Собор Святої Софії з прилеглими монастирськими
спорудами, Києво-Печерська лавра (1990), Ансамбль іс-
торичного центру Львова (1998), Геодезична дуга Стру-
ве (2005), Резиденція Митрополитів Буковини і Далма-
ції (2011), Дерев’яні церкви Карпатського регіону України
і Польщі (2013), Стародавнє місто Херсонес Таврійський
та його хора (V ст. до н. е. – ХІV ст. н. е. (Руїни античного
міста Херсонес, IV ст. до н.е. – ХІІ ст. н. е. (2013); 1 об’єкт
природної спадщини – Букові праліси Карпат (2007).
До Попереднього списку увійшли 16 об’єктів: 12 – куль-
турної спадщини (Історичний центр м. Чернігова ІХ–
ХІІІ ст. (1989), Культурний ландшафт каньйону м. Кам’я-
нець-Подільського (1989), Історичне середовище столиці
кримських ханів в місті Бахчисараї (2012), Бахчисарай-
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
82
встановленої Комітетом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО,
належить до категорії «живих історичних міст», які, за сво-
єю природою, еволюціонували та продовжують еволюці-
онувати під впливом соціально-економічних та культур-
них змін, що ускладнює будь-яку оцінку щодо критерію
автентичності та робить більш проблематичною будь-яку
політику збереження» [1, с. 12–13].
Використання території об’єктів номінації та об’єк-
тів всесвітньої спадщини регламентується низкою між-
народних документів, таких як: Конвенцією про охоро-
ну всесвітньої культурної природної спадщини (1972 р.),
ратифікованою Указом Президії Верховної Ради № 6673–
XI від 04.10.88; Рекомендацією із збереження і сучасної
ролі історичних ансамблів (1976 р.); Міжнародною харті-
єю про охорону історичних міст (Вашингтонської хартії,
1987 р.); Рекомендаціями про захист культурної та при-
родної спадщини на національному рівні (1972 р.); На-
прямними орієнтирами втілення в життя конвенції про
захист всесвітньої культурної та природної спадщини
(переглянуто 1994 р.); Провідними настановами щодо
занесення специфічних видів надбань до списку всес-
вітньої спадщини.
З 2014 р. розпочалась робота по розробці номінацій-
ного досьє «Історичного центру портового міста Одеси»,
занесеного до попереднього Списку всесвітньої спадщи-
ни ЮНЕСКО:
- у 2014 р. – в частині визначення території об’єкта та
підстав для його включення до Списку всесвітньої спад-
щини ЮНЕСКО;
- у 2015 р. – в частині визначення факторів, що впли-
вають на стан збереженості об’єкта;
- у 2016 р. – в частині обґрунтування цінності, автен-
тичності та цілісності об’єкта;
- у 2017 р. – в частині опису складових об’єкта, аналізу
буферної зони, проведення порівняльного аналізу об’єкта
номінації з об’єктами, включеними до основного Списку
всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У 2016 р. було розпочато роботу над планом управління
в частині визначення сучасного стану об’єкта, перспектив
вирішення проблемних питань, пов’язаних з охороною та
використанням об’єктів номінації, гарантій правового за-
хисту пам’яток, забезпечення їх інтеграції в державні та
місцеві програми розвитку; у 2017 р. – в частині прове-
дення аналізу з об’єктами, включеними до попереднього
Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, визначення ви-
мог щодо захисту та управління об’єктом, забезпечення
охорони території об’єкта, складання програми наукових
досліджень об’єктів культурної спадщини об’єкта номіна-
ції; у 2018 р. розглядались питання, пов’язані з моніто-
рингом та презентацією об’єктів, підготовкою фахівців,
фінансового забезпечення.
У 2016 р . ТОВ «Науково-виробничий центр
«ЕКОСТРОЙ+» зроблено обстеження технічного стану
об’єктів культурної спадщини, що розташовані на те-
риторії об’єкта номінації (196 об’єктів), а 2017 р. ТОВ
«Науково-виробничий центр «ЕКОСТРОЙ+» викону-
вались роботи по визначенню вимог щодо управління
об’єктом номінації та складання комплексної програ-
ми наукових досліджень об’єктів культурної спадщи-
ни об’єкта номінації.
До виконання робіт у 2017 р. була залучена Одеська
державна академія будівництва та архітектури по аналі-
зу буферної зони, обстеженню території буферної зони,
аналізу видового розкриття об’єкта номінації, обґрунту-
вання меж буферної зони, розробленню схеми видового
розкриття об’єктів культурної спадщини в межах об’єк-
та номінації «Історичний центр портового міста Одеси»
та його буферної зони.
На цей час розглядається територія, обмежена вулицями
Приморською, Преображенською, Грецькою (з виключен-
ням Грецької площі) і Польською. Площа території об’єк-
та номінації – 80,267 га, площа буферної зони – 719,95 га.
Дана територія розташована на підвищених позначках
приморського плато. Плато прорізано балками, по яких
нині пролягають два спуски – Польський і Військовий,
та має круті схили з боку моря. Тому силует історичного
центру добре проглядається з акваторії Одеської затоки.
Основні елементи міського організму виділені й гар-
монійно пов’язані завдяки вдалому використанню ре-
льєфу. Згідно проекту, житлова забудова передбачалась
на підвищеному плато, порт – на низинній прибережній
смузі. Яри використані як спуски від міських кварталів до
портових причалів. Широка Карантинна балка признача-
лась для стрічкового розміщення складів. Таке розмежу-
вання сельбищної і виробничої територій у двох рівнях
– прогресивне явище для європейського містобудування
кінця XVIII ст. Причальну набережну порту з виробничи-
ми і складськими будівлями й спорудами обслуговуючо-
го призначення доповнювали висунуті у море пристані,
хвилерізи та моли з майданчиками для розміщення під-
йомних засобів і маяків [2].
Розпланувальна структура в межах історичного цен-
тру в ХХ ст. не зазнала змін і має високу цінність як єди-
не ціле. Вона повинна зберігатися в тому вигляді, в якому
дійшла до нашого часу (траси вулиць, червоні лінії, габа-
рити площ, парцеляція, курдонери, фронти забудови, ар-
хітектурні акценти й домінанти, пропорційне співвідно-
шення між шириною вулиці й висотою її забудови, яка
виходить на червоні лінії). Дана територія є насиченою з
огляду на розташування об’єктів культурної спадщини. Це
– найстародавніша частина Одеси, розпланування і забу-
дова якої мають найвищу цінність та ансамблеві якості [2].
Також дана територія відповідає критеріям, визначе-
ним у пункті 7 «Порядку визначення категорій пам`яток
для занесення об’єктів культурної спадщини до Держав-
ного реєстру нерухомих пам’яток України», затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2016 р.
№ 626, як пам’ятка містобудування національного значен-
ня, адже є цілісною містобудівною структурою, унікальною
як з огляду загального планувального та об’ємно-просто-
ISSN 2218-4805
83
рового рішення, так і з огляду архітектури окремих спо-
руд, благоустрою та малих архітектурних форм.
Специфіка міського середовища Одеси випливала з
його статусу адміністративного центру, комерційних і
оборонних функцій міста, багатонаціональності насе-
лення і демократичного духу цього періоду. У сучасному
місті ці характеристики найбільш виражені на території
колишнього Порто Франко, зокрема, в його прибереж-
ній частині, яка охоплює територію, межі якої визна-
чені вул. Приморською, Преображенською, Грецькою і
Польською. У межах цієї території розташована значна
кількість пам’яток культурної спадщини національно-
го та місцевого значення та добре збережені архітектур-
ні ансамблі, в тому числі: Приморський бульвар з напів-
циркульною площею та пам’ятник Дюку де Рішельє, які
утворюють композиційну вісь портової частини міста;
Думська площа, що фланкує Приморський бульвар на
південному сході; Воронцовський палац фланкує буль-
вар на північному заході; Ланжеронівська вулиця із бу-
дівлею Одеського оперного театру [2].
Подаємо критерії, за якими об’єкт номінується на вклю-
чення до Списку всесвітньої спадщини.
Критерій (І): обґрунтовується значною збереженістю
автентичного антропогенного ландшафту, що склада-
ється із системи портів, прибережної зони і міської за-
будови. Історичний центр Одеси зберіг свій автентичний
ландшафт, що складається із системи портів, прибереж-
ної зони і широкого верхнього плато, прорізаного кіль-
кома балками. У цій частині міста також розташовано ба-
гато добре збережених історичних будівель, побудованих
відомими архітекторами та інженерами. Вона являє со-
бою цілісний історичний ансамбль ХІХ ст., в якому наяв-
на невелика кількість нових будівель.
Критерій (ІІ): обґрунтовується винятковою збережені-
стю містобудівної планувальної структури, що зберегла-
ся до нашого часу практично без змін. Історичний центр
Одеси демонструє унікальне співіснування двох прин-
ципів організації міського середовища, представлених
системою вулиць і площ, орієнтованих на європейські
архітектурні стилі, і системою внутрішніх дворів, що де-
монструють «одеський традиціоналізм».
Критерій (ІІІ): обґрунтовується значним вкладом ба-
гатонаціонального населення у розвиток міста, що відо-
бражається в архітектурі будівель та топонімічних назвах.
Історичний центр портового міста Одеса демонструє рід-
кісний для України та світу тип історичного розвитку ба-
гатонаціонального класицистичного поселення, де різні
культурні традиції болгар, греків, вірмен, євреїв, італій-
ців, молдаван, поляків, росіян, румун, татар і українців
об’єдналися в одному соціально-культурному середовищі.
Критерій (IV): обґрунтовується значенням збереже-
них архітектурних ансамблів Приморського бульвару,
Катерининської та Театральної площ як виняткового
зразка культурного ландшафту, сформованого на ос-
нові портового міста. Одеса є прикладом культурного
ландшафту, в основі якого закладено поєднання при-
родного ландшафту (плато) та класицистичного ан-
самблю монументальних будівель, що формує своєрід-
ний ландшафтний образ, об’ємно-просторовий устрій
та морський фасад міста.
Критерій (V): обґрунтовується визначною роллю етно-
культурних особливостей історичного центру Одеси, що
знайшли своє відображення не тільки у побуті, але й в ар-
хітектурі та плануванні міста. Етнокультурні особливості
історичного центру портового міста яскраво виражені в
організації внутрішньоквартального простору. У поєднан-
ні з головними фасадами, побудованими в кращих євро-
пейських традиціях класицизму і модерну, вони являють
собою цікаве явище загальноєвропейського значення [2].
Додаткової оцінки потребують об’єкти культурної спад-
щини, розташовані на території об’єкта номінації, тобто
розроблення паспортів з детальним визначенням їх тех-
нічного стану, чіткою регламентацією предмету охорони,
відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від
27.12.2001 № 1760 «Про затвердження Порядку визначен-
ня категорій пам’яток для занесення об’єктів культурної
спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток
України» (в редакції від 14.09.2016 № 626) для подаль-
шого безпечного використання та приведення об’єкта
до міжнародних вимог щодо презентації об’єктів всес-
вітньої спадщини.
ПОСИЛАННЯ
1. Касьяненко І. О. Методичні рекомендації щодо підготовки
пропозицій на занесення пам’яток до Списку всесвітньої спад-
щини // Праці науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних
досліджень. – К.: «Фенікс», 2007. – Вип. 3. – С. 8 –50.
2. Номінаційне досьє для внесення до Списку всесвітньої спад-
щини «Історичний центр портового міста Одеси», 2018 р. // Архів
Підприємства об’єднання громадян «Інститут культурної спадщи-
ни» Всеукраїнської Ради з охорони культурної спадщини України.
Зверяка А.И. Исторический центр портового города
Одессы как объект, который занесён в Предварительный
список всемирного наследия ЮНЕСКО
Статья посвящена недвижимому культурному наследию исто-
рического центра г. Одессы в контексте его включения в Список
всемирного наследия ЮНЕСКО.
Ключевые слова: объект культурного наследия, ЮНЕСКО,
Одесса.
Zviriaka A.I. The historic center of the port city of Odesa
as an object that is listed in the UNESCO World Heritage List
The article is devoted to the immovable cultural heritage of the
historical center of Odesa in the context of its inclusion in the UNESCO
World Heritage List.
Key words: cultural heritage, UNESCO, Odesa.
15.04.2019 р.j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180907 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T09:38:18Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Звіряка, А.І. 2021-10-24T15:32:28Z 2021-10-24T15:32:28Z 2019 Історичний центр портового міста Одеси як об’єкт, що занесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО / А.І. Звіряка // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 80-83. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180907 502.6(477–25) Стаття присвячена нерухомій культурній спадщині історичного центру м. Одеси в контексті його включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Статья посвящена недвижимому культурному наследию исторического центра г. Одессы в контексте его включения в Список всемирного наследия ЮНЕСКО. The article is devoted to the immovable cultural heritage of the historical center of Odesa in the context of its inclusion in the UNESCO World Heritage List. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Історичний центр портового міста Одеси як об’єкт, що занесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Исторический центр портового города Одессы как объект, который занесён в Предварительный список всемирного наследия ЮНЕСКО The historic center of the port city of Odesa as an object that is listed in the UNESCO World Heritage List Article published earlier |
| spellingShingle | Історичний центр портового міста Одеси як об’єкт, що занесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Звіряка, А.І. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title | Історичний центр портового міста Одеси як об’єкт, що занесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО |
| title_alt | Исторический центр портового города Одессы как объект, который занесён в Предварительный список всемирного наследия ЮНЕСКО The historic center of the port city of Odesa as an object that is listed in the UNESCO World Heritage List |
| title_full | Історичний центр портового міста Одеси як об’єкт, що занесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО |
| title_fullStr | Історичний центр портового міста Одеси як об’єкт, що занесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО |
| title_full_unstemmed | Історичний центр портового міста Одеси як об’єкт, що занесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО |
| title_short | Історичний центр портового міста Одеси як об’єкт, що занесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО |
| title_sort | історичний центр портового міста одеси як об’єкт, що занесений до попереднього списку всесвітньої спадщини юнеско |
| topic | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet | Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180907 |
| work_keys_str_mv | AT zvírâkaaí ístoričniicentrportovogomístaodesiâkobêktŝozaneseniidopoperednʹogospiskuvsesvítnʹoíspadŝiniûnesko AT zvírâkaaí istoričeskiicentrportovogogorodaodessykakobʺektkotoryizanesenvpredvaritelʹnyispisokvsemirnogonaslediâûnesko AT zvírâkaaí thehistoriccenteroftheportcityofodesaasanobjectthatislistedintheunescoworldheritagelist |