Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття
У статті проаналізовано просторову локалізацію поховальних пам’яток культури шнурової кераміки у Верхньому Придністер’ї, які розташовані у декількох неоднорідних за своєю характеристикою природних областях та районах, що охоплюють територію Львівської та північну частину Івано-Франківської област...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180908 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття / М.М. Войтович // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 84-91. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180908 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Войтович, М.М. 2021-10-24T15:32:39Z 2021-10-24T15:32:39Z 2019 Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття / М.М. Войтович // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 84-91. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180908 903.5’14(477.83+477.86)«6375» У статті проаналізовано просторову локалізацію поховальних пам’яток культури шнурової кераміки у Верхньому Придністер’ї, які розташовані у декількох неоднорідних за своєю характеристикою природних областях та районах, що охоплюють територію Львівської та північну частину Івано-Франківської областей. Виявлено, що більшість фунеральних пам’яток розміщена на вершинах вододільних пагорбів. Значно рідше трапляються поховання на поверхні заплав та мисоподібних виступів. В статье проанализирована пространственная локализация погребальных памятников культуры шнуровой керамики в Верхнем Приднестровье, которые расположены в нескольких неоднородных по своей характеристике природных областях и районах, охватывающих территорию Львовской и северную часть Ивано-Франковской областей. Ввыяснено, что большинство фунеральних памятников находится на вершинах водораздельных возвышенностей. Значительно реже встречаются захоронения на поверхности пойм и мысоподобных выступлений. Spatial localization of burial sites of Corded ware culture in Upper Dnister region is analyzed at the article. They are located in several natural regions and districts, heterogeneous by their characteristics, which covering territory of Lviv region and northern part of Ivano- Frankivsk one. It was discovered that most of the burial sites are located on the peaks of watershed hills. Burials on the surface of flood plains and cape-like natural protrusions are much less common. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Історія та культура давніх часів і Середньовіччя Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття Пространственная локализация погребальных памятников культуры шнуровой керамики украинского Прикарпатья Spatial localization of burial sites of Corded ware culture in Ukrainian Sub-Carpathian region Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття |
| spellingShingle |
Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття Войтович, М.М. Історія та культура давніх часів і Середньовіччя |
| title_short |
Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття |
| title_full |
Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття |
| title_fullStr |
Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття |
| title_full_unstemmed |
Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття |
| title_sort |
просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського прикарпаття |
| author |
Войтович, М.М. |
| author_facet |
Войтович, М.М. |
| topic |
Історія та культура давніх часів і Середньовіччя |
| topic_facet |
Історія та культура давніх часів і Середньовіччя |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Пространственная локализация погребальных памятников культуры шнуровой керамики украинского Прикарпатья Spatial localization of burial sites of Corded ware culture in Ukrainian Sub-Carpathian region |
| description |
У статті проаналізовано просторову локалізацію поховальних
пам’яток культури шнурової кераміки у Верхньому Придністер’ї,
які розташовані у декількох неоднорідних за своєю характеристикою природних областях та районах, що охоплюють територію
Львівської та північну частину Івано-Франківської областей. Виявлено, що більшість фунеральних пам’яток розміщена на вершинах вододільних пагорбів. Значно рідше трапляються поховання
на поверхні заплав та мисоподібних виступів.
В статье проанализирована пространственная локализация
погребальных памятников культуры шнуровой керамики в Верхнем Приднестровье, которые расположены в нескольких неоднородных по своей характеристике природных областях и районах,
охватывающих территорию Львовской и северную часть Ивано-Франковской областей. Ввыяснено, что большинство фунеральних памятников находится на вершинах водораздельных возвышенностей. Значительно реже встречаются захоронения на
поверхности пойм и мысоподобных выступлений.
Spatial localization of burial sites of Corded ware culture in Upper
Dnister region is analyzed at the article. They are located in several
natural regions and districts, heterogeneous by their characteristics,
which covering territory of Lviv region and northern part of Ivano-
Frankivsk one. It was discovered that most of the burial sites are located
on the peaks of watershed hills. Burials on the surface of flood plains
and cape-like natural protrusions are much less common.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180908 |
| citation_txt |
Просторова локалізація поховальних пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття / М.М. Войтович // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 84-91. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT voitovičmm prostorovalokalízacíâpohovalʹnihpamâtokkulʹturišnurovoíkeramíkinateritorííukraínsʹkogoprikarpattâ AT voitovičmm prostranstvennaâlokalizaciâpogrebalʹnyhpamâtnikovkulʹturyšnurovoikeramikiukrainskogoprikarpatʹâ AT voitovičmm spatiallocalizationofburialsitesofcordedwarecultureinukrainiansubcarpathianregion |
| first_indexed |
2025-11-25T23:31:19Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:31:19Z |
| _version_ |
1850581907343933440 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
84
УДК 903.5’14(477.83+477.86)«6375»
М.М. Войтович
ПРОСТОРОВА ЛОКАЛІЗАЦІЯ
ПОХОВАЛЬНИХ ПАМ’ЯТОК
КУЛЬТУРИ ШНУРОВОЇ
КЕРАМІКИ НА ТЕРИТОРІЇ
УКРАЇНСЬКОГО ПРИКАРПАТТЯ
У статті проаналізовано просторову локалізацію поховальних
пам’яток культури шнурової кераміки у Верхньому Придністер’ї,
які розташовані у декількох неоднорідних за своєю характеристи-
кою природних областях та районах, що охоплюють територію
Львівської та північну частину Івано-Франківської областей. Ви-
явлено, що більшість фунеральних пам’яток розміщена на верши-
нах вододільних пагорбів. Значно рідше трапляються поховання
на поверхні заплав та мисоподібних виступів.
Ключові слова: культура шнурової кераміки, поховальні
пам’ятки, геоморфологічне розташування, тераса, мис, заплава.
Від найдавніших часів природне середовище мало важ-
ливе значення для освоєння та ведення господарства на
певній території. Для кожної археологічної епохи харак-
терні ті чи інші топографічні умови розміщення археоло-
гічних пам’яток, що пов’язано із господарською діяльністю,
а згодом – із соціальною організацією спільнот. Просто-
рова локалізація пам’яток, залишених людністю культу-
ри шнурової кераміки (далі – КШК) на території України,
потребує ґрунтовних досліджень. Зауважимо, в узагальню-
ючих працях з археології України лише одним реченням
вказано, що розміщені вони переважно на вершинах хреб-
тів [16, с. 119; 19, с. 29; 22, с. 54]. На сьогодні немає жодної
цілісної наукової розвідки з розгорнутою характеристикою
геоморфологічних одиниць, на яких локалізовані пам’ят-
ки КШК. Тому мета цієї роботи – висвітлити геоморфоло-
гічне розташування та просторову локалізацію поховаль-
них пам’яток КШК на території українського Прикарпаття.
На сучасному етапі вивчення КШК позитивним явищем
стала діяльність спільної українсько-польської археологіч-
ної експедиції Інституту українознавства ім. І. Крип’якеви-
ча НАН України та Інституту археології і етнології ПАН [6,
с. 13]. За більш як двадцятирічний період функціонування
міжнародного проекту обстежено значну територію ме-
жиріччя Сяну та Дністра [12, с. 53–54]. Результати прове-
дених археологічних робіт введено до наукового обігу у
низці публікацій. Особливе значення мають колективні
монографії про археологічні дослідження в Нижніх Гаях
та Бикові, у яких, окрім детальної публікації результатів
розкопок, подані детальні характеристики рельєфу та при-
родного середовища Дрогобицької височини, де розмі-
щені ці пам’ятки [29; 35, s. 161–172; 38]. Для частини кур-
ганних могильників, які містять як поховання КШК, так і
комарівської культури, у зв’язку з вивченням курганних
некрополів останньої, зроблена абсолютна прив’язка до
місцевості із зазначенням геоморфологічних одиниць, на
якій вони локалізовані [40]. Отже, стан сучасної історіо-
графії з зазначеної проблематики дозволяє не обмежува-
тися лише раніше означеними рамками щодо просторо-
вої локалізації поховальних пам’яток КШК на території
українського Прикарпаття.
Простори Верхнього Придністер’я, які в минулому були
заселені населенням КШК, охоплюють переважно терито-
рію сучасної Львівської та частково Івано-Франківської об-
ластей. Специфіка цієї місцевості полягає в тому, що через
неї проходить частина Головного європейського вододілу,
який поділяє ріки Балтійського та Чорноморського басейнів.
На теренах Львівщини, де проходить Головний європей-
ський вододіл, немає великих річок, тут є лише витоки річ-
кових систем. Інша її особливість – Львівська агломерація
досить високо розташована над рівнем моря. Середня ви-
сота області сягає 376 м н. р. м., що вдвічі більше від серед-
ньої висоти н. р. м. в Україні (175 м н. р. м.) [4, с. 7, 9, рис. 1].
У фізико-географічному аспекті територія, на якій
здійснювалися розвідки і дослідження, охоплює декіль-
ка природних областей та районів. Крайні західні пам’ят-
ки у межах регіону розміщені в межиріччі річок Вишні та
Стривігору, що належать до Сянсько-Дністерської висо-
чини, яка характеризується поширенням льодовикових
і водно-льодовикових форм рельєфу та займає головну
центральну частину Сянсько-Дністерського межиріччя з
Головним європейським вододілом. На північному сході і
сході територія обмежена долиною р. Вишні, на південному
заході і півдні – долиною р. Болозівка. Абсолютні висоти
коливаються в межах 280–340 м н. р. м., а найвища точка
зафіксована поблизу с. Чижки та становить 341 м н. р. м.
У межиріччі основних рік розташовані ували та видолин-
ки. Переважна більшість увалів простягається з північно-
го заходу на південний схід. Для морфології межувальних
долин властиво чергування плоских, широких, озеропо-
дібних улоговин зі звуженими ділянками [10, с. 71, рис. 1].
Такі фізико-географічні умови сприяли тому, що на вер-
шинах пагорбів виявлено та досліджено значну частину
курганів КШК. Серед них – практично повністю вивчений
могильник у Баличах. Також досліджено кургани в таких
населених пунктах, як Міженець, Стоянці (рис. 1:7, 8, 10).
У межах Сянсько-Дністерської височини максимально
на схід знаходиться розкопаний курган у Коропужі, лока-
лізований окремо від інших пам’яток КШК (рис. 1:11). Най-
ближчими пам’ятками до нього є пункти в Комарному та
Березці, які розміщені на території Львівського Опілля
(рис. 1:12, 13). Львівське Опілля розташоване на півден-
ний захід від Львова та чітко обмежене: зі сходу р. Зуброю,
із заходу р. Верещицею, з півночі Білогорще-Мальчиць-
кою прохідною долиною, з півдня р. Дністер. Ці терени
– хвилясте плато з середніми абсолютними відмітками у
300 м н. р. м. з численними річковими долинами, які у ба-
РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА ДАВНІХ ЧАСІВ І СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
ISSN 2218-4805
85
гатьох місцях мають озероподібні розширення [5, с. 114].
У північній частині Львівського Опілля локалізовані такі
пам’ятки, як Затока, Мшана та Суховоля (рис. 1:9, 36, 38, 39).
Значна частина пам’яток КШК розміщена на лівобереж-
жі Дністра у межах Західно-Подільського горбогір’я, що є
північною межею розповсюдження даної культури. Воно
займає крайню західну, найбільш підняту та розчленова-
ну частину Подільської височини. На сході межує з Терно-
пільським плато до лінії від Плугова, до вододілу рік Золо-
та Липа та Стрипа до м. Підгайці і далі до гирла р. Стрипи.
Західною межею є долина р. Верещиці, південно-захід-
ною – р. Дністер. На півночі Західно-Подільське горбо-
гір’я межує з Малим Поліссям, межа проходить уздовж
підніжжя крутого уступу Подільської височини. Протяж-
ність Західно-Подільського горбогір’я з північного захо-
ду на південний схід сягає близько 160 км. Площа стано-
вить 6226 км2. Західно-Подільське горбогір’я – це плато
з абсолютними висотами 350–470 м, сильно порізане до-
линами рік Зубри, Бібрки, Гнилої Липи, Нараївки, Золотої
Липи, Коропця та ін. У плані воно має трикутну форму і
добре виражені орографічні межі. Рельєф горбистий, на
його загальному фоні виразно виділяються окремі гряди
або вали, які простягаються з північного заходу на півден-
ний схід на 10–12 км і мають переважно плоскі вершини,
круті (10–20о) південно-західні та похилі північно-східні
схили [7, c. 9–10, 11]. У межах Західно-Подільського гор-
богір’я можна виділити декілька дещо відмінних між со-
бою горбогірних районів (Розточчя, Давидівське, Гологір-
ське, Верхобуське пасма, Бережанське, Перемишлянське,
Бібрське та Стільське горбогір’я).
Рис. 1. Локалізація пам’яток культури шнурової кераміки на території українського Прикарпаття: Львівська обл.:
1 – Старий Самбір; 2 – Хирів; 3 – Підмостичі; 4 – Нижанковичі 1; 5 – Нижанковичі 2; 6 – Нижанковичі 3; 7 – Міженець;
8 – Баличі; 9 – Мшана; 10 – Стоянці; 11 – Коропуж; 12 – Комарно; 13 – Березець; 14 – Кульчиці, ур. Могилки;
15 – Кульчиці, ур. Війтова Гора; 16 – Залужани; 17, 18 – Сіде; 19 – Велика Озимина; 20 – Биків, ур. Бігіївка;
21 – Биків, ур. Коло фігури; 22 – Брониця; 23 – Болехівці; 24 – Стебник; 25 – Колпець; 26 – Хромогорб; 27 – Нижні Гаї;
28 – Кавське; 29 – Раделичі; 30 – Колодруби; 31 – Прийма; 32 – Поляна; 33 – Красів; 34 – Підтемне; 35 – Львів; 36 – Суховоля;
37 – Рокитне; 38 – Затока 1; 39 – Затока 2; 40 – Карачинів; 41 – Завишень; 42 – Поториця; 43 – Сокаль; 44 – Гумниська;
45 – Убині; 46 – Новосілки (Ліські); 47 – Гончарівка; 48 – Серники; 49 – Остоловичі; 50 – Дусанів; 51 – Кліщівна; 56 – Жидачів 1;
57 – Йосиповичі; 58 – Дашава, ур. Зруби; 59 – Дашава, ур. Корчунок; 60 – Лотатники; 61 – Корчівка;
Івано-Франківська обл.: 52 – Стратин; 53 – Підгороддя, ур. Замок; 54 – Підгороддя; 55 – Фраґа 1; 62 – Вишнів; 63 – Негівці;
64 – Томашівці; 65 – Колоколин; 66 – Дем’янів; 67 – Бовшів, ур. Сулива; 68 – Бовшів, ур. Підліски; 69 – Крилос, ур. Над Бігуном;
70 – Крилос, ур. Глина; 71 – Крилос, ур. Діброва; 72 – Комарів; 73 – Вікторів
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
86
Рис. 3. Розміщення курганного могильника
в околицях с. Баличі (за: 34, rys. 2)
Українське Розточчя відділено від прилеглих низовин
уступами різної висоти та має вигляд горбистого пасма. У
його складі прийнято виділяти дві окремі одиниці – Рав-
ське та Львівське Розточчя, що займають північну, пів-
денно-західну та південно-східну частини Українського
Розточчя. Максимальні абсолютні відмітки зафіксовані у
межах Львівського Розточчя на Чортовій скелі неподалік
Винник (409 м н. р. м.). Равське Розточчя на заході межує
з Томашівським Розточчям. Для нього характерні дещо
менші висоти у порівнянні зі Львівським, мінімальні від-
мітки якого зафіксовані на його межі з Малим Поліссям
(230–240 м н. р. м.) [27, s. 24–27]. На території Розточчя,
неподалік Львова, досліджено курганний могильник у
Рокитному, що займає крайню північну межу поширен-
ня КШК, а поодинокі кургани та залишки поселення цієї
культури відомі на території Львова (рис. 1:35, 37).
Найбільша кількість пам’яток КШК на лівобережжі
Дністра локалізована у межах Стільського горбогір’я, що
знаходиться у межиріччі Лугу та Зубри [5, с. 120]. Більшість
досліджених пам’яток розміщена в межиріччі річок Зубри
та Суходілки, що тягнуться у напрямку з півночі на південь
(Підтемне, Красів, Поляна, Прийма) (рис. 1:31–34). Натомість
Рис. 2. Розміщення курганів в околиці сс. Комарів, Галич, Мединя та Вікторів (за: 40, fi g. VIII:2)
ISSN 2218-4805
87
Табл. 1. Топографічні особливості розміщення поховальних пам’яток КШК у досліджуваному регіоні
№
п/п
Назва
пам’ятки
Тип
пам’ятки
Топографічні
особливості Річка Басейн
річки
Абсолют-
ні від-
мітки
н. р. м. (м)
Віднос-
на
висота
(м)
Експозиція Відстань
до води
Бібліогра-
фія
1 Баличі Курганний
могильник Терасова Яблунька Сян 264–311 Вершина 34, s. 109–
111, ryc. 1–2
2 Березець Ґрунтові
поховання Терасова Верещиця Дністер 260–277 Південно-
східна
9, с. 93; 28,
s. 149, ryc. 1
3 Биків
(ур. Бігіївка)
Курганний
могильник Терасова Бистриця,
Трудниця Дністер 295–300 20–25 Південна 500–600
29, s. 15–16,
21, 64–65,
mapa 1.1
4 Биків ур. Коло
Фігури)
Курганний
могильник Терасова Бистриця,
Трудниця Дністер 300 20–25 Південна 500–800 29, s. 16, 64–
65, mapa 1.1
5 Бовшів ІІ
(ур. Сулива)
Ґрунтове
поховання Мисова Гнила Липа Дністер 1, арк. 1
6 Болехівці
(ур. Могилки)
Курганний
могильник Терасова Тисмениця Дністер 21, арк. 4–5
7 Велика
Озимина
Курганний
могильник Заплавна Бистриця Дністер 280
11, с. 19–20;
41, р. 137–
138; 37, fi g. 1
8 Вікторів Курганний
могильник Терасова Луква Дністер 330 Вершина
32, s. 220–
2 2 1 ; 4 0 ,
p. 263
9 Гаї Нижні
(ур. Могилки)
Курганний
могильник Терасова Лютичина,
Летнянка Дністер 310–311 14–18 Вершина 700–900
35, s. 169–
171, tab. 1;
38, s. 18–26,
mapa 1–2
10 Дашава Курганний
могильник Терасова Бережниця Дністер 310–334 Вершина 40, p. 227–
229
11 Демянів
(ур. Мірчуки)
Ґрунтове
поховання Мисова Гнила Липа Дністер 1, арк. 22
12 Залужани Курганний
могильник Мисова Бар Дністер 30, s. 124–
125
13 Кавське
Курганний
могильник,
поселення
Заплавна Ступниця Дністер 278–279
2, с. 34; 25,
s. 694; 40,
p. 251
14 Колоколин Курганний
могильник Мисова Охаба Дністер 15, с. 38
15 Колпець
(ур. Діброва)
Курганний
могильник Мисова Тисмениця Дністер 20, с. 51; 41,
р. 133
16 Комарів Курганний
могильник Терасова Лімниця,
Луква Дністер 300–369 Вершина
17, арк. 41–
4 3 ; 4 0 ,
p. 262; 41,
р. 105
17 Коропуж Курган Терасова Струга Дністер Вершина 41, р. 125
18 Красів Курганний
могильник Терасова Зубра Дністер 331–398 Вершина
13, с. 484;
40, p. 351;
41, р. 142
19 Крилос
(ур. Глина)
Курганний
могильник Терасова Луква Дністер 316–317 Вершина 40, p. 263,
374
20 Крилос
(ур. Діброва)
Курганний
могильник Терасова Луква Дністер 300,5 Вершина 40, p. 373
21 Кульчиці
(ур. Могилки)
Курганний
могильник Терасова Дністер Дністер 340
11, с. 20; 18,
арк. 1а; 39,
ryc. 1
22
Кульчиці
(ур. Війтова
Гора)
Курганний
могильник Терасова Дністер Дністер 336 39, ryc. 1
23 Мочеради Курганний
могильник Терасова Сян 20, с. 57–58
24 Раделичі
(ур. Могилки)
Курганний
могильник Заплавна Дністер Дністер 8, с. 31
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
88
сліди перебування КШК у межиріччі рік Суходілки та Бібрки
на сьогодні відсутні, що, можливо, зумовлено недостатнім
вивченням зазначеної території. У межиріччі Бібрки та
Гнилої Липи пам’ятки цієї культури відомі, хоча у незначній
кількості, зважаючи на розміри межиріччя (Серники, Вишнів,
Фрага) (рис. 1:48, 55, 62).
Опілля – горбиста височина, розчленована широкими
долинами рік Коропець, Золота Липа, Нараївка, Гнила Липа,
Свірж, Зубра. Основними формами рельєфу є тераси, які
формують пасма, хвилясті рівнини та річкові долини [24,
с. 135–137]. На території межиріччя Гнилої Липи та На-
раївки розміщені крайні східні пам’ятки КШК (Стратин,
Дусанів, Підгороддя, Кліщівна) (рис. 1:50–54). Ці просто-
ри входять до т. зв. Рогатинського Опілля, характерною
особливістю якого є різноманітні природні комплекси на
відносно невеликій території. Рогатинське Опілля харак-
теризується середньогорбистими місцевостями на півночі
з абсолютними відмітками 350–400 м н. р. м., слабо хви-
лястими поверхнями (300–350 м н. р. м.) у центральній
частині та терасовими на півдні. Окрім цього, воно густо
вкрите водними системами річок Свірж, Гнила Липа, Сту-
дений Потік, Нараївка, що є притоками Дністра [15, с. 17].
Значна частина пам’яток КШК розміщена на терито-
рії українського Передкарпаття на правобережжі Дні-
стра. Східне Передкарпаття поділяється на декілька ви-
сочин (Хирівську, Дрогобицьку, Заліську, Войнилівську
та Прилуквинську) та три улоговини (Верхньодністерсь-
ка, Стрийсько-Жидачівська та Галицько-Букачівська) [31,
fig. 1]. Хирівська височина займає відносно невелику
територію, яка обмежена межиріччями річок Болозівки
(лівої притоки Стривігору), Стривігору та Дністра [31,
fig. 1]. Найвищі відмітки сягають 312 м н. р. м. у пів-
денній і південно-східній частинах басейну Вишні на
межі з долиною Болозівки [3, с. 49, 53]. Тут відкрито два
ймовірних поселення цієї культури в околицях Хирова
та Старого Самбора (рис. 1:1, 2). Поховальні пам’ятки,
зокрема кургани, на території Хирівської височини на
сьогодні поки що не досліджені.
На південний схід від Хирівської височини розкину-
лась широка Дрогобицька височина, що з півночі та із за-
ходу обмежена р. Дністер, зі сходу – річкою Колодницею,
а з півдня – краєм Карпат. Ріки Бистриця-Тисменицька та
Тисмениця розділяють височину на три майже рівні ча-
стини, які простягаються із південного заходу на північ-
ний схід (від Карпат до Дністра) [5, с. 126]. У геоморфоло-
гічному аспекті Дрогобицька височина належить до зони
структурно-ерозійних височин із пасмово-горбистим ре-
льєфом висотою 300–400 м н. р. м. [24, с. 172]. Найвищі ви-
соти на території Дрогобицької височини зафіксовані на
вододільних ділянках на Карпатському передгір’ї (600–
700 м н. р. м.), а найнижчі – на стику з Верхньодністров-
ською улоговиною (300 м н. р. м.). Сильна розчленованість
терену – характерна ознака рельєфу даної височини. На
головний уклад долин накладається густа сітка менших
долинок – балок та ярів, а уздовж русл річок тягнуться па-
сма заплав [35, s. 164–166]. Як свідчить картографування
пам’яток КШК, Дрогобицька височина, у межах досліджу-
ваної території, є одним із найкраще вивчених регіонів,
а пам’ятки цієї культури представлені у всіх трьох межи-
річчях височини. Зокрема, найбільш щільно – у межиріччі
Дністра і Бистриці-Тисменицької та останньої і Тисмени-
ці (між Самбором та Дрогобичем), локалізовані курган-
ні могильники – у Кульчицях, Великій Озимині, Залужа-
нах, Брониці та Бикові, а також поселення та могильник
існує неподалік Сідого (рис. 1:14–22). Не оминула люд-
ність цієї культури і межиріччя Тисмениці та Колодни-
ці, де розміщені такі пам’ятки, як курганні могильники в
Болехівцях, Нижніх Гаях, Стебнику, Колпці та поселення і
курганний могильник у Кавську (рис. 1:23–25, 27, 28). Ок-
рім цього, на території розташована одна з найпівденні-
ших пам’яток КШК, що неподалік Хромогорбу (рис. 1:26).
Природний район, де також виявлено пам’ятки КШК, –
Стрийсько-Жидачівська улоговина. Вона займає межиріч-
чя річок Колодниці та Бережниці. Майже посередині цьо-
го межиріччя протікає р. Стрий – головна притока Дністра
у верхній течії. У цьому районі переважають місцевості
низьких терас (заплави, перша та друга тераси Дністра та
Стрия), отже, тут домінують перезволожені ґрунти – понад
89% усієї улоговини [5, с. 126]. На зазначеній території ві-
домі курганні могильники неподалік Розвадова, Пісочної
та Рудник. А дещо на захід від цих пам’яток, у заплаві Дні-
стра, розміщені зруйнований курганний могильник у Ра-
деличах та ймовірне поселення в Колодрубах (рис. 1:29, 30).
Відносно невелика територія на південний схід від
25 Рокитне Курганний
могильник Терасова Млинівка Сян Вершина 41, р. 145
26 Русилів Курганний
могильник Терасова Полтва Західний
Буг
26, s. 85,
tabl. XV:a
27 Сіде
(ур. Верхи)
Курганний
могильник Терасова Дністер,
Черхова Дністер 360 23, арк. 2; 39,
s 3, ryc. 1
28 Серники Курганний
могильник Терасова Білий Потік Дністер 414–424 Вершина 20, с. 62; 40,
p. 466–474
29 Стебник Курганний
могильник Терасова Солониця Дністер <350 41, р. 138
30 Стратин
(ур. Пісочна)
Курганний
могильник Терасова Студений
Потік Дністер Вершина 15, с. 37
31 Суховоля Курганний
могильник Заплавна Щирець Дністер 11, с. 24
ISSN 2218-4805
89
Стрийсько-Жидачівської улогови-
ни, на північ від Карпат та на захід
від річки Свічі, зайнята Моршин-
ською височиною, яка витягнута
вузькою смугою у північно-схід-
ному напрямкові. Тут переважа-
ють абсолютні висоти, що станов-
лять 300–350 м н. р. м. Майже вся
площа межиріччя зайнята поверх-
нею п’ятої надзаплавної тераси
Дністра, а схили межиріччя роз-
членовані численними потоками,
залісненими балками та ярами [10,
с. 73–74, рис. 1]. На її території ві-
домі курганні могильники непо-
далік Лотатник, Дашави та Йоси-
пович (рис. 1:57–60).
Заліська височина розташова-
на на території межиріччя Сві-
чі та Сивки. Найвищі ділянки у
її межах зайняті поверхнею Лоє-
вої, абсолютні відмітки якої сяга-
ють 300–346 м н. р. м. [31, р. 30, 35].
Тут розміщені такі пам’ятки КШК, як досліджений курган
у Негівцях, та знахідки кам’яних бойових сокир з Тома-
шівців та Протес (рис. 1:63, 64). На схід від Заліської ви-
сочини, у межиріччі Сивки та Лімниці, розміщена Войни-
лівська височина. На сьогодні тут не розкопано жодного
кургану КШК. Проте це не означає відсутності пам’яток
на зазначеній височині, а, найімовірніше, свідчить про
недослідженість цієї території.
На схід від Войнилівської височини розміщена Прилу-
квинська височина, що обмежена річками Лімницею та
Бистрицею-Солотвинською. Підвищення межиріччя Лім-
ниці та Бистриці пов’язане із суттєвими підняттями, вісь
яких проходить уздовж лінії Галич – Майдан. Прилуквин-
ська височина у цій частині представлена підрайоном –
Галицько-Угринівською височиною [24, с. 173]. Незважаю-
чи на незначні розміри Галицько-Угринівської височини,
тут відоме скупчення поховальних пам’яток КШК, біль-
шість з яких належить до еталонних (Вікторів, Крилос,
Комарів) та утворюють південно-східний кордон поши-
рення цієї культури у східному напрямкові (рис. 1:69–73).
Могильниками та окремими похованнями представле-
ні 50 пам’яток КШК (рис. 1). Більшість поховань – курга-
ни (150 досліджених курганів). Ґрунтові поховання відо-
мі із чотирьох пунктів (Березець, Бовшів, Дем’янів, Сіде).
Однак, зважаючи на те, що основний масив поховальних
пам’яток досліджений до першої половини ХХ ст., з’ясу-
вати їхні топографічні особливості проблематично. Тіль-
ки для частини фунеральних пам’яток відома їхня лока-
лізація із прив’язкою до топографічних умов. Тому, під
час аналізу просторової локалізації, узято до уваги 31 із
50 пунктів, що становить більшу половину від загаль-
ної кількості (табл. 1). Загалом у досліджуваному регіо-
ні фунеральні пам’ятки КШК розміщені на терасах, ми-
сах та заплавах.
Найчастіше курганні могильники та окремі насипи роз-
ташовані на терасах, які представлені 23 пунктами (71%).
Курганні могильники КШК переважно займають найви-
щі місця на терасах та тягнуться уздовж їхніх хребтів [13,
с. 484; 17, арк. 41–43; 18, арк. 1а; 26, s. 85; 32, s 220–221].
Яскравим прикладом такої просторової локалізації є кур-
ганні могильники в околицях Комарова, Крилоса та Вікто-
рова із абсолютними відмітками від 300 до 369 м н. р. м
(рис. 2). Специфічні геоморфологічні умови розміщення
курганного могильника у Комарові на вузькому, однак
довгому, гребені між річками Лімницею та Луквою, зу-
мовили спорудження курганів уздовж лінії хребта довгим
ланцюгом [40, р. 262–263]. Відомий могильник у північ-
них околицях Балич, незважаючи на розкиданість окре-
мих курганів, займає також кульмінаційні пункти на міс-
цевості (рис. 3) [34, s. 109–111, ryc. 1–2]. На вершині тераси
розміщений курганний могильник та поселення культури
лійчастого посуду в Коропужі [41, р. 125]. Частково дослі-
джений курганний могильник в ур. Могилки поблизу Гаїв
Нижніх займає найвищу частину дуже розлогого пагор-
ба, західні схили якого плавно спадають у долину р. Лю-
тичини та Летнянки (рис. 4) [38, s. 18].
Відомі також могильники, які локалізовані не у цен-
тральній частині тераси, а на її схилах. Зокрема, курган-
ний могильник в ур. Бігіївка у Бикові займає центральну
частину видовженого схилу пагорба, що розташований
перпендикулярно до русла р. Трудниця і має досить значні
абсолютні відмітки у 295–300 м н. р. м. [29, s. 64–65]. Інша
поховальна пам’ятка, що представлена двома ґрунтови-
ми похованнями у Березці, розміщена у південно-схід-
Рис. 4. Розміщення курганних могильників в околицях смт. Стебник,
сс. Нижніх та Верхніх Гаїв: а – скупчення курганів; б – декілька курганів;
в – поодинокі кургани; г – досліджені кургани; д – зруйновані кургани (за: 37, fi g. 3)
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
90
Колпці, який розміщений на високому березі над доли-
ною р. Тисмениці [41, р. 133]. Натомість на невисокому
підвищенні над заплавою р. Охаби, на її правому бе-
резі (ліва притока р. Свірж), розташований курганний
могильник у Колоколині [15, с. 38]. Загалом тільки 16%
фунеральних пам’яток розміщені на мисах.
Найменша кількість пунктів локалізована на терито-
рії заплав (чотири курганні могильники або 13% пам’я-
ток із відомою локалізацією), що в цілому є досить рідкіс-
ним явищем для КШК. Наприклад, зруйнований курганний
могильник у Раделичах розміщений на невисокій піщаній
дюні у широкій долині на правому березі Дністра [8, с. 31].
У подібних умовах знаходиться сильно розораний курган-
ний могильник у Суховолі, який розташований у низовин-
ній місцевості [11, с. 24], а курганний могильник у Великій
Озимині – у долині р. Бистриці [14, с. 89; 20, с. 68; 41, p. 137].
У сильно заболоченій місцевості, неподалік Кавська, в за-
плаві р. Ступниця (у місці, де річка простягається меандро-
подібно) розміщене поселення та курганний могильник
КШК і комарівської культури, локалізовані на висоті 278–
279 м н. р. м. (рис. 6) [2, с. 34; 25, s. 694; 40, р. 251]. Відзна-
чимо, що в любачівській групі КШК також відомі могиль-
ники у подібних топографічних умовах [36, s. 69].
Отже, пам’ятки КШК Верхнього Придністер’я розміщені
у декількох неоднорідних природних областях та районах.
Проте найбільша кількість досліджених пунктів пов’яза-
на з гідросистемою Дністра та локалізована на території
Прикарпаття. Більшість фунеральних пам’яток зафіксова-
на на вершинах вододільних пагорбів (71%), значно рідше
поховання розміщені на поверхні заплав (13%) та мисо-
подібних виступах (16%). Загалом топографічні особли-
вості розташування пам’яток КШК пояснюються скотар-
сько-кочовим способом ведення господарства.
Рис. 5. Локалізація курганного могильника та поселення
в околицях с. Сіде (за: 23, рис. 1)
ній частині тераси [9, с. 93; 28, s. 149, ryc. 1]. Для трьох
курганних могильників, які розміщені на терасах, ви-
значено відстань до води, що складає близько 500–900 м
(Биків, ур. Бігіївка – 500–600 м; Биків, ур. Коло Фігури –
500–800 м; Нижні Гаї – 700–900 м) [29, s. 15–16, 21, 64–
65, mapa 1.1; 35, s. 169–171, tab. 1; 38, s. 18–26, mapa 1–2].
Абсолютні висотні позначки локалізації могильни-
ків становлять 260–450 м н. р. м. [6, с. 13–16; 33, s. 17; 38,
s. 9]. Для поховальних пам’яток КШК із визначеними аб-
солютними висотами найменші відмітки зафіксовані на
ґрунтовому могильнику у Березці, який розміщений на
висоті 260–277 м н. р. м. [28, s. 149, ryc. 1]. Для курганного
могильника в Баличах, що також розміщений на поверхні
тераси, абсолютні висоти становлять 264–311 м н. р. м. [34,
s. 109–111, ryc. 1–2]. Обидва із досліджених курганних мо-
гильників у Кульчицях (урочища Могилки та Війтова Гора)
розміщені на пагорбах із висотами 336 та 340 м н. р. м. [39,
ryc. 1]. Курганний могильник та поселення КШК в околи-
цях Сідого займає кульмінаційну частину тераси із ви-
сотою 360 м н. р. м. (рис. 5) [23, арк. 2]. Одні з найвищих
відміток зафіксовані на могильнику у Серниках – 414–
424 м н. р. м. [40, p. 466–474].
Для незначної кількості поховань, розміщених на терасах,
визначено висоту над дзеркалом води в річці. Наприклад,
для могильника у Гаях Нижніх висота над рівнем дзеркала
води в річці становить 14–18 м [35, s. 169–171, tab. 1]. Знач-
но більші показники відносної висоти пагорбів на двох мо-
гильниках у Бикові, які становлять 20–25 м [29, s. 16, 64–65].
Незначна частина поховальних пам’яток розміще-
на на мисоподібних виступах берегів річок. Зокрема,
ґрунтові поховання біля сс. Бовшева та Дем’янова роз-
ташовані на підвищеній частині мису над луговою до-
линою правого берега р. Гнила Липа [1, арк. 1, 22]. На
високій ділянці мису над р. Бар у місці, де річка проті-
кає меандроподібно, локалізований могильник в Залу-
жанах на Дрогобиччині [30, s. 124–125]. Також до мис-
оподібних пам’яток належить курганний могильник у
Рис. 6. Розміщення збережених курганів
поблизу с. Кавське (за: 40, fi g. VII:2)
ISSN 2218-4805
91
ПОСИЛАННЯ
1. Баран В. Д. Звіт про розкопки багатошарових поселень біля
сіл Бовшів (Бовшів ІІ) і Дем’янів, Галицького району, Івано-Фран-
ківської області в 1962 р. – Львів, 1963. – Оп. 5. – Од. зб. 334. – 58 арк.
2. Бернякович К. Роботи Прикарпатської археологічної експе-
диції в 1956–1957 рр. // Археологічні роботи музею в 1952–1957 рр.
– Львів, 1959. – С. 29–42.
3. Гембіца П., Яцишин А. Геоморфологічна характеристика та
ґрунти басейну Вишні // Культурно-поселенські зміни в басейні
річки Вишня в епоху бронзи і за доби раннього заліза в контек-
сті змін доісторичної і ранньосередньовічної ойкумени. – Же-
шів, 2018. – С. 47–71.
4. Геренчук К. Загальний огляд // Природа Львівської області.
– Львів, 1972. – С. 7–11.
5. Геренчук К. Природні ландшафти і райони // Природа Львів-
ської області. – Львів, 1972. – С. 107–133.
6. Грибович Р., Гупало В., Мацкевий Л., Петегирич В., Цигилик В.
Роботи українсько-польської археологічної експедиції // Археоло-
гічні дослідження на Львівщині у 1995 р. – Львів, 1996. – С. 13–16.
7. Дем’янчук П. Західно-Подільське горбогір’я як географіч-
ний екотон. Автореферат на здобуття наукового ступеня канди-
дата географічних наук. – Львів, 2007. – 23 с.
8. Конопля В. Кам’яні свердлені сокири з курганного могиль-
ника культури шнурової кераміки біля с. Раделичі // Археологіч-
ні дослідження на Львівщині у 1995 р. – Львів, 1996. – С. 28–34.
9. Конопля В., Цигилик В. Поховання культури шнурової кера-
міки з Березця на Городоччині // Наукові студії. Культові та похо-
вальні пам’ятки у Вісло-Дніпровському регіоні: проблеми інтер-
претації. – Львів, 2014. – Вип. 7. – С. 93–98.
10. Кравчук Я., Зінько Ю. Рельєф Львівської області // Львів-
ська область: природні умови та ресурси. – Львів, 2018. – С. 55–85.
11. Крушельницька Л., Мацкевой Л., Свєшніков І., Попович І.,
Балагурі Е., Герета І. Археологічні пам’ятки Прикарпаття і Волині
доби бронзи та раннього заліза. – К., 1982. – Т. 2. – 193 с.
12. Махнік Я., Павлів Д., Петегирич В. Закінчення україн-
сько-польського археологічного проекту // Інститут україноз-
навства ім. І. Крип’якевича Національної академії наук Украї-
ни в 2013 р. Інформаційний бюлетень. – Львів, 2014. – С. 53–57.
13. Махнік Я., Павлів Д., Петегирич В., Принада І. Кургани край-
нього заходу Подільської височини // Записки Наукового товари-
ства імені Шевченка. Праці археологічної комісії. – Львів, 2002. –
Т. 244. – С. 481–505.
14. Мацкевий Л., Козак В. Старожитності Дрогобицького пе-
редгір’я. – Львів. – Дрогобич, 2009. – 184 с.
15. Павлів Д., Петегирич В. Археологія і давня історія Рогатин-
щини // Старожитності Рогатинщини. – Львів, 2015. – С. 16–96.
16. Пелещишин М. Населення карпатського регіону в ран-
ньобронзовому часі // Етногенез та етнічна історія населення
Українських Карпат. Археологія та антропологія. – Львів, 1999. –
Т. 1. – С. 115–124.
17. Свєшніков І. К. Щоденник Станіславської археологічної роз-
відкової експедиції. – Львів, 1959. – Од. зб. 292. – 55 арк.
18. Свєшніков І. К. Звіт з роботи Енеолоітичної експедиції Ін-
ституту суспільних наук Академії наук УРСР в 1971 р. Львів, 1972.
– Од. зб. 325. – 40 арк.
19. Свєшніков І. К. Історія населення Передкарпаття, Поді-
лля і Волині в кінці ІІІ – на початку ІІ тисячоліття до нашої ери.
– К., 1974. – 208 с.
20. Свєшніков І. К. Довідник з археології України. Львівська
область. – К., 1976. – 96 с.
21. Свєшніков І. К. Звіт з роботи Дрогобицького загону Карпа-
то-Волинської археологічної експедиції Інституту суспільних наук
АН УРСР в 1876 р. – Львів, 1977. – Од. зб. 379. – 38 арк.
22. Свешников И. К. Культура шнуровой керамики // Археоло-
гия Прикарпатья, Волыни и Закарпатья. Энеолит, бронза и ран-
нее железо. – К., 1990. – С. 49–57.
23. Цигилик В. М. Звіт про роботу Українсько-польської архе-
ологічної експедиції у 1996 р. – Львів, 1997. – 34 арк.
24. Цись П. М. Геоморфологія УРСР. – Львів, 1962. – 224 с.
25. Bernjakovič K. Sídliště lidu se šnurovou keramikou na Horním
Dněstru a Sanu // Archeologické Rozhledy. – Praha, 1959. – T. 11. –
№ 5. – S. 692–698.
26. Bryk J. Kurhany w Rusiłowie i Krasnem // Materiały Prehistoryczne
– Kraków, 1933. – T. 1. – S. 85–102.
27. Buraczyński J. , Zinko Y. Charakterystyka regionów
geomorfologicznych // Roztocze. Przyroda i człowiek. – Zwierzyniec,
2015. – S. 19–28.
28. Cyhyłyk W., Machnik J. Groby kultury ceramiki sznurowej
nad Wereszycą w dorzeczu górnego Dniestru // Problemy epoki
brązu I wczesnej epoki zelaza w Europie Srodkowiej. – Kraków,
1996. – S. 149–161.
29. Czopek S., Machnik J., Pasterkiewicz W., Pawliw D., Petehyrycz W.
Wielokulturowe stanowiska archeologiczne w Bykowie koło Drohobycza.
– Kraków, 2016. – 600 s.
30. Demetrykewiecz W. Kurhany w Pzemyskiem i Drohobyckem //
Materiały Antropologiczno-Archeologiczne i Etnolografi czne. – Kraków,
1897. – Т. 2. – S. 116–134.
31. Gębica P., Jacyšyn A. Geomorphological description of the study
area // Natural environment and Man on the Upper Dniester – Region
of the Halyč-Bukačivka basin – In prehistory and early mediaeval
period. – Kraków, 2013. – P. 17–38.
32. Janusz B. Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej. – Lwów,
1918. – 310 s.
33. Jarosz P. Kurhany kultury ceramiki sznurowej na pogórzach
i wysoczyznach karpackich // Пам’ятки Тустані в контексті осво-
єння українських Карпат у доісторичну добу та в середньовіч-
чі. Тези. Міжнародна наукова конференція. 6–7 жовтня. – Львів–
Тустань, 2011. – S. 17–19.
34. Jarosz P., Machnik J. Nowe spojrzenie na dawne badania kurhanów
w Balicach i Klimkowcach w świetle materriałów archiwalnych i
zbiorów muzeum archeologicznego w Krakowie // 150 lat Muzeum
Archeologicznego w Krakowie. – Kraków, 2000. – S. 109–133.
35. Łanczont M., Hołub B. Rzeźba i środowisko pryrodnicze Wyżyny
Drohobyckiej / w: Machnik J., Pawliw D., Petehyrycz W. Prahistoryczne
kurhany we wsi Haji Nyżni koło Drohobycza. – Kraków, 2011. – Annex 1.
– S. 161–176.
36. Machnik J. Studia nad kulturą ceramiki sznurowej w Małopolsce.
– Wrocław – Warszawa – Kraków, 1966. – 266 s.
37. Machnik J., Pavliv D., Petehyryč V. Results of the archaeological
Field Survey on the Drohobyč Upland // Environment and man at the
Carpathian Foreland in the upper Dnister Catchment from Neolithic
to Early Mediaeval Period. Rezults of the research of the Polish-
Ukrainian Expedition. Prace komisji prehistorii Karpat. – Kraków,
2006. – T. 3. – S. 143–161.
38. Machnik J., Pawliw D., Petehyrycz W. Prahistoryczne kurhany
we wsi Haji Nyżni koło Drohobycza. – Kraków, 2011. – 216 s.
39. Machnik J., Sosnowska E., Cyhyłyk W. Osada ludności kultury
ceramiki sznurowej z początku III tysiąclecia przed Chr. w Side koło
Sambora (w świetle badań archeologicznych w 1996 r) // Rocznik
Przemyski. – Przemysl, 1997. – T. 33. – Z. 5. – S. 3–28.
40. Makarowicz P., Kochkin I., Niebieszczański J., Romaniszyn J.
Cwaliński M., Staniuk R., Lepionka H., Hildebrandt–Radke I.,
Panakhyd H., Boltryk Y., Rud V., Wawrusiewicz A., Tkachuk T.,
Skryniecki R., Bahyrycz C. Catalogue of Komarów Culture Barrow
Cemeteries in the Upper Dniester Drainage Basin (former Stanisławów
province). – Poznań, 2016. – 532 p.
41. Sulimirski T. Corded ware and Globular Amphorae North-East
of the Carpathians. – London, 1968. – 227 р.
Войтовыч М.М. Пространственная локализация
погребальных памятников культуры шнуровой керамики
украинского Прикарпатья
В статье проанализирована пространственная локализация
погребальных памятников культуры шнуровой керамики в Верх-
нем Приднестровье, которые расположены в нескольких неодно-
родных по своей характеристике природных областях и районах,
охватывающих территорию Львовской и северную часть Ива-
но-Франковской областей. Ввыяснено, что большинство фуне-
ральних памятников находится на вершинах водораздельных воз-
вышенностей. Значительно реже встречаются захоронения на
поверхности пойм и мысоподобных выступлений.
Ключевые слова: культура шнуровой керамики, погребальные
памятники, геоморфологическое расположение, терраса, мыс, пойма.
Voitovych M.M. Spatial localization of burial sites of Cord-
ed ware culture in Ukrainian Sub-Carpathian region
Spatial localization of burial sites of Corded ware culture in Upper
Dnister region is analyzed at the article. They are located in several
natural regions and districts, heterogeneous by their characteristics,
which covering territory of Lviv region and northern part of Ivano-
Frankivsk one. It was discovered that most of the burial sites are located
on the peaks of watershed hills. Burials on the surface of fl ood plains
and cape-like natural protrusions are much less common.
Key words: Corded ware culture, burial sites, geomorphological
location, terrace, cape, fl ood plain.
17.02.2019 р. j
|