Архівний документ з фонду «Генеральна військова канцелярія» (ЦДІАК)
У статті вперше публікується документ періоду Гетьманщини, адресований Данилу Апостолу, який на той час був гетьманом Лівобережної України. Мова йде про місцезнаходження в Глухові ратуші та перенесення її в інше приміщення. Документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180921 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Архівний документ з фонду «Генеральна військова канцелярія» (ЦДІАК) / Я.В. Чернякова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 173-175. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180921 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Чернякова, Я.В. 2021-10-24T18:39:57Z 2021-10-24T18:39:57Z 2019 Архівний документ з фонду «Генеральна військова канцелярія» (ЦДІАК) / Я.В. Чернякова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 173-175. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180921 94(477.5)930.253 У статті вперше публікується документ періоду Гетьманщини, адресований Данилу Апостолу, який на той час був гетьманом Лівобережної України. Мова йде про місцезнаходження в Глухові ратуші та перенесення її в інше приміщення. Документ зберігається у Центральному державному історичному архіві України, м. Київ. В статье впервые публикуется документ периода Гетманщины, адресованный Даниилу Апостолу, который в то время был гетманом Левобережной Украины. Речь идет о месторасположении в городе ратуши и переносе ее в другое место. Документ хранится в Центральном государственном историческом архиве Украины (г. Киев). In the article a document of the Hetmanate period, addressed to Danylo Apostol, who was Hetman of the Left Bank of Ukraine at that time, is published at first time. It is about placing in the town hall and transferring it to another discretionary place. The document is stored in the Central State Historical Archives of Ukraine (Kyiv). uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Польсько-литовська доба та Гетьманщина Архівний документ з фонду «Генеральна військова канцелярія» (ЦДІАК) Архивный документ из фонда «Генеральная военная канцелярия» (ЦГИАК) Archive document from the General Military Chancellery Foundation (TSDIAK) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Архівний документ з фонду «Генеральна військова канцелярія» (ЦДІАК) |
| spellingShingle |
Архівний документ з фонду «Генеральна військова канцелярія» (ЦДІАК) Чернякова, Я.В. Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| title_short |
Архівний документ з фонду «Генеральна військова канцелярія» (ЦДІАК) |
| title_full |
Архівний документ з фонду «Генеральна військова канцелярія» (ЦДІАК) |
| title_fullStr |
Архівний документ з фонду «Генеральна військова канцелярія» (ЦДІАК) |
| title_full_unstemmed |
Архівний документ з фонду «Генеральна військова канцелярія» (ЦДІАК) |
| title_sort |
архівний документ з фонду «генеральна військова канцелярія» (цдіак) |
| author |
Чернякова, Я.В. |
| author_facet |
Чернякова, Я.В. |
| topic |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| topic_facet |
Польсько-литовська доба та Гетьманщина |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Архивный документ из фонда «Генеральная военная канцелярия» (ЦГИАК) Archive document from the General Military Chancellery Foundation (TSDIAK) |
| description |
У статті вперше публікується документ періоду Гетьманщини,
адресований Данилу Апостолу, який на той час був гетьманом Лівобережної України. Мова йде про місцезнаходження в Глухові ратуші та перенесення її в інше приміщення. Документ зберігається
у Центральному державному історичному архіві України, м. Київ.
В статье впервые публикуется документ периода Гетманщины,
адресованный Даниилу Апостолу, который в то время был гетманом
Левобережной Украины. Речь идет о месторасположении в городе
ратуши и переносе ее в другое место. Документ хранится в Центральном государственном историческом архиве Украины (г. Киев).
In the article a document of the Hetmanate period, addressed to
Danylo Apostol, who was Hetman of the Left Bank of Ukraine at that
time, is published at first time. It is about placing in the town hall and
transferring it to another discretionary place. The document is stored
in the Central State Historical Archives of Ukraine (Kyiv).
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180921 |
| citation_txt |
Архівний документ з фонду «Генеральна військова канцелярія» (ЦДІАК) / Я.В. Чернякова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 173-175. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT černâkovaâv arhívniidokumentzfondugeneralʹnavíisʹkovakancelâríâcdíak AT černâkovaâv arhivnyidokumentizfondageneralʹnaâvoennaâkancelâriâcgiak AT černâkovaâv archivedocumentfromthegeneralmilitarychancelleryfoundationtsdiak |
| first_indexed |
2025-11-26T15:47:46Z |
| last_indexed |
2025-11-26T15:47:46Z |
| _version_ |
1850626864389816320 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
173
j
как мні, так сотенной старшині и другим подкомандним
к той предосторожности опреділеним ходит опасно. Того
ради о вишеписанном в генералную войсковую канцеля-
рию в високое разсмотрение покорнійше представляем.
Сотник глуховский Дамян Туранский
Атаман глуховский Иван Янович
Войт глуховский Стефан Хмелник
1756 году августа 24.»
(ЦДІАК України, ф. 51, оп 3, № 13684, арк. 3–3 зв.
Оригінал).
ПОСИЛАННЯ
1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.
historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/2076-vadym-
nazarenko-kvartyrne-pytannia-ta-hospodarska-diialnist-osobovoho-
skladu-rosiiskoho-harnizonu-m-kyieva-u-druhii-polovyni-xvii-
xviii-st; Назаренко В. Київський гарнізон у XVIII cт.: структура
та функції / В. Назаренко // Вісник Київського національного
університету імені Тараса Шевченка. Історія. – 2013. – Вип. 4. –
С. 48–50.; Сокирко О. Міста, фортеці, гарнізони. Фортифікацій-
но-оборонні стратегії в козацькому гетьманаті доби «мілітар-
ної революції» // Місто: історія, культура, суспільство. – 2018.
– № 2(4). – С. 89–113.
2. Бескровный Л.Г. Русская армия и флот в XVIII в. – М.: Вое-
низдат, 1958 г. – 662 с.
3. Бєлашов В.І. Глухів – столиця Гетьманщини (До Глухівсько-
го періоду історії України (1708–1782 рр.). – Глухів, 2005, – 220 с.
4. Ленченко В. Столиця Гетьманщини Глухів за планами 18 сто-
ліття // УАЩ Вип. 13/14, – К., 2010. – С. 223–240.
5. Центральний державний історичний архів України, м. Київ
(далі – ЦДІАК), ф. 269, оп. 1, спр. 62, 9 арк.
6. ЦДІАК, ф. 269, оп. 1, спр. 13, 35 арк.
7. ЦДІАК, ф. 269, оп. 1, спр. 170, 6 арк.
8. ЦДІАК, ф. 269, оп. 1, спр. 470, 2 арк.
9. ЦДІАК, ф. 269, оп. 1, спр. 11000, 6 арк.
10. ЦДІАК, ф. 269, оп. 1, спр. 13, 35 арк.
11. ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, cпр. 175, 2 арк.
12. ЦДІАК, ф. 269, оп. 1, спр. 638, 8 арк.
13. ЦДІАК, ф. 269, оп. 1, спр. 579, 3 арк.
14. ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, спр. 12085, 3 арк.
15. ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, спр. 12468, 4 aрк.
16. ЦДІАК, ф. 269, оп. 1, спр. 13030, 3 арк.
17. ЦДІАК, ф. 269, оп. 1, спр. 615, 4 арк.
18. ЦДІАК, ф. 269, оп. 1, спр. 580, 4 арк.
19. ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, cпр. 13684.
20. ЦДІАК, ф. 269, оп. 1, cпр. 208, 3 арк.
21. ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, cпр. 1539, 3 арк.
22. ЦДІАК, ф. 51, оп. 3, cпр. 2131, 6 арк.
Тарасенко И.Ю. Об отношениях между глуховцами и
военными российского глуховского гарнизонного полка в
первой половине XVIII в. (на материалах ЦГИАК Украины)
В статье на основе документальных источников раскрыва-
ются те аспекты проблемы взаимоотношений российского гар-
низона в Глухове, которые до сих пор не привлекали внимание
историков, а именно: конфликты между военными и местным
украинским населением.
Ключевые слова: Глухов, гарнизон, солдаты, мещане, казаки.
Tarasenko I.Yu. On the relationship between the inhabitants
of Hlukhiv and the military of the Russian Hlukhiv garrison
regiment in the fi rst half of the 18th century (based on ma-
terials from the Central State Historical Archives of Ukraine)
The article based on documentary source reveals the aspects of the
relationship between the Russian garrison in Hlukhiv, which have not
yet attracted the attention of historians, namely: confl icts between
military and local Ukrainian populations.
Key words: H ukhiv, garrison, soldiers, citizens, Cossacks.
01.03.2019 р.
УДК 94(477.5)930.253
Я.В. Чернякова
АРХІВНИЙ ДОКУМЕНТ З ФОНДУ
«ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА КАНЦЕЛЯРІЯ»
(ЦДІАК)
У статті вперше публікується документ періоду Гетьманщини,
адресований Данилу Апостолу, який на той час був гетьманом Лі-
вобережної України. Мова йде про місцезнаходження в Глухові ра-
туші та перенесення її в інше приміщення. Документ зберігається
у Центральному державному історичному архіві України, м. Київ.
Ключові слова: Глухів, ратуша, гетьманська столиця, Ми-
колаївська церква.
Документ, що публікується у цій статті, був віднайде-
ний нами у фонді № 51 «Генеральна військова канцеля-
рія» (1733) Центрального державного історичного архіву
України, м. Київ [1]. На ці пошуки нас надихнула смілива
версія, висловлена одним із глухівських істориків щодо
місця підписання Глухівських статей Дем’яном Много-
грішним у 1669 р. Він припустив, що таким місцем мог-
ло бути приміщення ратуші, у якій знаходились тогочас-
ні органи місцевого самоврядування.
Відомо, що на час укладання Глухівських статей у Глу-
хові існувала ратуша [2], але точного місця її розташуван-
ня внаслідок відсутності достатньої джерельної бази поки
що не встановлено. За допомогою архівного документа,
про який іде мова у статті, можна здогадуватись, приблиз-
но в якому місці у першій половині XVIII ст., принаймні
у 1733 р., знаходилась глухівська ратуша. Це був приват-
ний будинок неподалік Миколаївського храму.
Що стосується основного поняття, то ратуша – це орган
міського самоврядування у низці європейських країн, а та-
кож будівля, де відбувалися його засідання. Саме в Укра-
їні XIV–XVIII ст. цим словом називали орган міського са-
моврядування в містах, які не мали магдебурзького права.
Простими словами це – споруда, в якій перебувала міська
влада. Будівля ратуші, зазвичай, була чотирикутною в пла-
ні, мала вежу, яка інколи стояла окремо. Як правило, така
споруда відносилась до найважливіших громадських тра-
диційно пишно збудованих і оздоблених будинків міста.
Управління малих містечок зосереджувалось у ратуші,
на чолі якої стояв городовий отаман. Ратуша знаходилась
у віданні загальної козацької влади в краї. Мешканці ра-
тушних міст сплачували податки до гетьманської скарб-
ниці. Вони були зобов’язані виконувати й інші повиннос-
ті, зокрема, здійснювати власними силами охорону міста,
сплачували кошти на різноманітні громадські потреби.
Міське населення поділялося на міську аристократію (за-
можних купців, власників майстерень), середню верству,
яку становили ремісники і торговці, міські низи [3].
У містах Лівобережжя та Центральної України тер-
мін «ратуша» практично не використовувався. Варто
відзначити, що під впливом різних подій більшість ра-
туш зазнала змін, багато з них набули нового вигляду.
Тим не менш, вони є невід’ємною складовою у держа-
вотворенні і управлінні України [4, с. 138].
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
174
же все XVІІІ ст. (1708–1782). За цей час місто
було резиденцією гетьманів І. Скоропадсько-
го (1708–1722), Д. Апостола (1727–1734), К. Ро-
зумовського (1750–1764), місцеперебуванням
першої Малоросійської колегії (1722–1727). В
ньому знаходились Гетьманський уряд (1734–
1750) і Друга Малоросійська колегія (1764–1782).
Підтверджуючи свій столичний статус, ко-
лишній сотенний Глухів значно розширив свої
кордони, змінив план, швидко розбудувався і
у другій половині XVІІІ ст. перетворився у ви-
датне європейське місто. Ратуша та інші уря-
дові споруди розміщувались в південній і пів-
денно-східній частинах Соборної площі, яка
мала великі розміри і ділилася на дві зони: пів-
нічну – торгову і південну – адміністративну.
Наведений нижче документ щодо місцезна-
ходження ратуші в Глухові подано мовою ори-
гіналу зі збереженням стилістики та орфографії
того часу. Він є цінним доповненням до дже-
рельної бази у вивченні історії міста .
Дело Подоношенію Пісара Суда войсково-
го Генерального Даміана Оболонского с
прошеніемь о переведенії з дому Его ра-
туши в другое по усмотренію место
1733 года
Поданая 4: Іюля. 1733: года: Записал … Го-
лови.
Ясне Вельможній Мць Ты Гетмань и Ка-
валерь Мой Премілостівейшій Ты Патроне й
Добродею.
Сего 1733 году июля, 12, дня брать Мой Сот-
никь Ямпольскій Михайло Оболонскій, усту-
пиль мне дворь свой в городе Глуховь подле
Церкви Стого Николая стоячій в денгах в ко-
торіг оценилі посторонніе люде, которій того
ж июля, 18 дня з ратуша Глуховского мещана-
мі Глуховскімі и оценень, и потой оценкі денгі
добрата своего отослаль, а … в томь дворе сто-
іть Глуховскій ратушь, а работнікамь моимь которие стро-
ят домь мой подле того ж двора смежній за тимь ратушем
жить негде и за тимь в строеній дому моего чинится ос-
тановка, а я … теперь накватере стоят… … в тесноті вели-
кую нужду. Того ради всепокой… прошу втей Ясне вел-
можності приказа Пану Сотнику Глуховскому Стефану
Уманцю оній ратушь з купленного моего двора приказа
перевел в другое место дабы мне пріделахь в Суде Гене-
ралноть об. и ме… свой купленний дворь почужихь ква-
терахь неже и за тимь … нужди и утесненія.
Ясне велможності втой Моего Премилостівейшого
Пана Патрона и Добродея.
Підпис (нерозбірливо).
Писарь (нерозбірливо).
Даміань Оболонскій.
Мандрівник Іоан Лук’янов у 1702 році написав свої вра-
ження від Глухова: «...Здания в нем преузорчатые, свет-
лицы добрые; палаты в нем полковника Миклашевского
– зело добрые; ратуша зело добра и рядов (лавок) много;
церквей строящихся много. Девичий монастырь предив-
ный зело; соборная церковь добрая очень... Очень зело
лихоманы хохлы затейливы до хоромного строительства,
в малоросийских городах другого едва ли такого города
найти, лучше Киева зданиями и житием» [5].
Саме 1708 рік став переломним для Глухова. Після пе-
реходу Івана Мазепи на бік шведського короля Карла XІІ,
за наказом Петра І резиденцію гетьмана переносять до
Глухова. 6 листопада 1708 року на головній площі міста –
Радному майдані – урочисто обирається новим гетьманом
Іван Скоропадський. З цього часу починається «Глухів-
ський період історії України» [6, с. 32], що охопив май-
Рис. 1. Титульний аркуш супліки писаря Генерального військового
суду Даміана Оболонського
ISSN 2218-4805
175
Пане Сотніку Глуховскій
Суда войскове Генералне Пісарь, Пане Даміань Оболон-
скій чрез поданную Этою сего іюля 4 дня … обьявіль, что
брать Его Сотникь ямполскіій Михайло Оболонскій усту-
піль Ему Дворь свой в городе Глухов подле церкві Стого
Николая стоячій в денгах, которие оценили посторонніе
люде, которых того ж июля, з ратуша Глуховскіми меща-
намі Глуховскіми и оценень , и потой оценкі денгі до бра-
та Своего потраченых Міхайла Оболонского отослаль, …
тоть дворь затим Глуховскімь ратушомь, а работнікомь
его Пана Даміана Оболонского которій строиль домь Его
подле того ж двора смежній за тімь ратушемь жить нег-
де изатімь устроеній дому Его чініться остановка, а онь
теперь наквартере стоячи … вчасності велікую нужду и в
томь онь Пан Даміань Оболонскій просіль Нашего разре-
шенія и указу. Прото Предлагаеть обьявить: веть означен-
ній Глуховскій ратушь з купленного Его Пана Оболонс-
кого Двора приказаль пріоб... тею, дабы ему пріделахь в
Суде войсковомь Генеральномь обретаю имеючій купле-
ній дворь а ни почужихь кватерахь не в… изатімь не … ну-
жди и утесненіях Приказуем... Глухова іюля … 1733: году.
Підпис (нерозбірливо).
Підпис (нерозбірливо).
Підпис (нерозбірливо).
Підпис (нерозбірливо) [1, арк. 1–2].
ПОСИЛАННЯ
1. Центральний державний історичний архів України, м. Київ,
ф. 51, оп. 3, спр. 4390.
2. До 350- річчя укладення Глухівських статей та обрання на
гетьманство Дем’яна Ігнатовича (Многогрішного). – [Електро-
нний ресурс]. – Режим доступу: https://cdiak.archives.gov.ua/v_350_
Hlukhivski_statti_hetmanstvo_Demyana_Mnohohrishnoho.phр.
3. Романишин Н.Ю. Український народ за доби Руїни та на
теренах Лівобережної Гетьманщини. – [Електронний ресурс] –
Режим доступу: https://www.naiau.kiev.ua/books/history/material/
navmat/tema_4/lekcia.html.
4. Гуржій О.І. Ратуша // Енциклопедія історії України: у 10 т. /
редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін. Інститут історії України НАН
України. – К.: Наукова думка, 2012. – Т. 9. – Прил. – 929 с.
5. Терлецький В. У Глухові, у городі… – [Електронний ресурс].
– Режим доступу: http://hlukhiv.com.ua/articles/history/u_gluhovi_
gorodi.html.
6. Бєлашов В.І. Глухів – столиця гетьманської і Лівобережної
України. – Глухів, 1996, – 143 с.
Чернякова Я.В. Архивный документ из фонда
«Генеральная военная канцелярия» (ЦГИАК)
В статье впервые публикуется документ периода Гетманщины,
адресованный Даниилу Апостолу, который в то время был гетманом
Левобережной Украины. Речь идет о месторасположении в городе
ратуши и переносе ее в другое место. Документ хранится в Цен-
тральном государственном историческом архиве Украины (г. Киев).
Ключевые слова: Глухов, ратуша, гетманская столица, Ни-
колаевская церковь.
Cherniakova Ya.V. Archive document from the General Mil-
itary Chancellery Foundation (TSDIAK)
In the article a document of the Hetmanate period, addressed to
Danylo Apostol, who was Hetman of the Left Bank of Ukraine at that
time, is published at fi rst time. It is about placing in the town hall and
transferring it to another discretionary place. The document is stored
in the Central State Historical Archives of Ukraine (Kyiv).
Key words: Hlukhiv, Town Hall, Hetman’s Capital, Nicholas Church.
24.03.2019 р.
УДК 930.22929.52 Бортнянський«17/18»
о . Ю.А. Мицик
КІЛЬКА АРХІВНИХ ДОКУМЕНТІВ
ДО ІСТОРІЇ СІМ’Ї КОМПОЗИТОРА
ДМИТРА БОРТНЯНСЬКОГО
У даному повідомленні наводяться тексти чотирьох недруко-
ваних раніше архівних документів щодо роду Бортнянських і біо-
графії батька великого українського композитора, уродженця Глу-
хова Дмитра Бортнянського – Стефана.
Ключові слова: Глухів, Гетьманщина, Бортнянський, компо-
зитор, архів, біографія.
Біографії українських композиторів ХVІІІ ст. ряс-
ніють «білими плямами» через брак джерел. На цьому
тлі краще виглядає життєвий шлях «українського Мо-
царта» – Дмитра Бортнянського (1751–1825), який ви-
світлений у досить значній кількості документів. Без-
перечно, свою роль тут відіграло те, що більшу частину
життя композитор провів у Петербурзі, де обіймав до-
сить високу посаду: капельмейстер, а потім і директор
Придворної співацької капели. Десять томів музичних
творів Бортнянського були видані за участі П. Чайков-
ського у 1881–1882 рр., у ХХ ст. побачили світ його листи
до імператриці Марії Федорівни, його творчість і біогра-
фія аналізувалася рядом спеціалістів [1]. Однак, зали-
шається ще багато невідомого як в біографії Бортнян-
ського раннього періоду, так і його батьків та родичів.
Завдяки знахідкам В. Іванова в ЦДІАУК (Центральний
державний історичний архів України у Києві) ця сто-
рінка біографії композитора дещо прояснилася. Хоча
деякі важливі факти з історії роду всесвітньо відомого
композитора були переказані В. Івановим [2, с. 11–14.],
однак тексти відповідних документів залишаються не-
відомими читачам. Щоб ліквідувати цю прогалину ми
й подаємо основні документи.
Перш за все наводимо чолобитну-скаргу батька Дми-
тра Бортнянського – Стефана, ще коли він був глухів-
ським міщанином. Цей документ було розміщено на
сайті ЦДІАУК, але враховуючи те, що небагато хто змо-
же прочитати український скоропис ХVІІІ ст., ми публі-
куємо його тут. Стефан скаржиться на те, що в червні
1750 р. під час Петропавлівського ярмарку в Глухові його
безпричинно побив глухівський житель і козак Глухів-
ської сотні Яків Котляренко. Відзначимо, що згідно з
реєстром ярмарків 1756 р., у Глухові тоді існувало 4 яр-
марки [3, с. 300], але жоден не припадав на день св. Пе-
тра й Павла. Можливо цей ярмарок скасували, але ймо-
вірніше випадок, описаний у документах, відбувся під
час звичайних торгів, які проводились у Глухові двічі
на тиждень (у понеділок і п’ятницю).
У свою чергу 16(5) липня Котляренко подав зустріч-
ну чолобитну-скаргу, яка зовсім невідома дослідникам.
У ній Котляренко, як і слід було чекати, подає іншу вер-
сію подій, у котрій заперечує факт побиття ним Бортнян-
ського і робить його винуватцем конфлікту. Зараз немож-
j
|