Тема соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. у наукових дослідженнях 80–90-х рр. ХІХ ст.
У статті проаналізовано стан розробки в історіографії 80–90-х рр. ХІХ ст проблеми соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. Представлено хронологічну послідовність досліджень та значимість кожного з них. Розглянуто основні напрямки дослідження цього питання. В статье проанализи...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2019 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180930 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Тема соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. у наукових дослідженнях 80–90-х рр. ХІХ ст. / С.П. Тюльпа // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 249-252. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859747732231553024 |
|---|---|
| author | Тюльпа, С.П. |
| author_facet | Тюльпа, С.П. |
| citation_txt | Тема соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. у наукових дослідженнях 80–90-х рр. ХІХ ст. / С.П. Тюльпа // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 249-252. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті проаналізовано стан розробки в історіографії 80–90-х рр. ХІХ ст проблеми соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. Представлено хронологічну послідовність
досліджень та значимість кожного з них. Розглянуто основні напрямки дослідження цього питання.
В статье проанализировано состояние разработки в историографии 80–90-х гг. XIX в проблемы социально-экономического
развития Левобережной Украины XVIII века. Представлены хронологическая последовательность исследований и значимость
каждого из них. Рассмотрены основные подходы исследователей
к этому вопросу.
The article analyzes the state of development in the historiography
of 80-90 years of the ХІХ century of socio-economic development of
Left Bank Ukraine in the ХVІІІ century. The chronological sequence of
studies and the importance of each of them are presented in it. The main
approaches of researchers to this issue are considered.
|
| first_indexed | 2025-12-01T22:10:01Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
249
64. Милорадович Г.А. Библиографическое известие // Черни-
говский листок. – 1863. – № 12. – 24 июля. – С. 95.
65. Милорадович Г.А. Еще заметка о книгопечатании в Чер-
ниговской губернии в XVII столетии (По поводу статьи П. Ефи-
менко в № 11 «Листка») // Черниговский листок. – 1863. – № 12. –
24 июля. – С. 92–94.
66. Сиваченко М. Леонід Глібов: Дослідження і матеріали. – К.:
Дніпро, 1969. – 288 с.
67. Шевелів Б. Леонід Глібов і тижневик «Черниговский лис-
ток» у процесі С. Носа, І. Андрущенка та інш. 1863–1868 рр. // За
сто літ. – К., 1929. – Кн. IV. – С. 25–47.
68. Шевелів Б. Леонід Глібов як громадський діяч і письмен-
ник // Леонід Глібов. Твори: Ювілейне виправлене та поповнене
видання. – К.: Сяйво, 1927. – С. 7–46.
69. Тищинський О.А. Про смерть Л.І. Глібова // Дзвінок (Львів). –
1894. – Ч. 1. – С. 13–17.
70. Білий В. Судова справа С.Д. Носа за матеріалами «ІІІ отде-
ления» // Записки Історично-філологічного відділу Української
Академії наук. – К., 1927. – Кн. Х. – С. 1–47.
71. Катренко А. М. Український національний рух ХІХ ст. –
К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
1999. – Ч. ІІ. 60 – 90-ті роки ХІХ ст. – 190 с.
72. Нахлік Є., Нахлік О. Пантелеймон Куліш між Параскою Глі-
бовою і Горпиною Ніколаєвою: Біографічно-культурологічне до-
слідження. – Львів: Львівське відділення Інституту літератури
НАН України, 2009. – 319 с.
73. Ульяновський В. «Ранній» Володимир Антонович: поза
контекстами // Київська старовина. – 1999. – № 1. – С. 117–145.
74. Кулиш П. Украинофилам // Хроніка. – 2000. – К., 2009. –
Вип. 78. – С. 102–120.
75. «До тебе прихильна, дарма, що кавалергард»: Листи Є.І. Ми-
лорадович до Г.О. Милорадовича (1860–1865) / [упорядник С.О. По-
ловнікова; відповідальний редактор О.Б. Коваленко]. – Чернігів:
Чернігівські обереги; Сіверянська думка, 2002. – 104 с.
76. Петренко І. М. Єлизавета Милорадович (1832–1890) в укра-
їнському суспільно-політичному русі. – Полтава: Полтавський
університет економіки і торгівлі, 2013. – 151 с.
77. Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В. Тарнов-
ського, інв. № АЛ-506, спр. 2, 14 арк.
78. Магочій П. Українське національне відродження. Нова
аналітична структура // Український історичний журнал. – 1991.
– № 3. – С. 97–107.
79. Федевич К. К., Федевич К І. За Віру, Царя і Кобзаря. Ма-
лоросійські монархісти і український національний рух (1905–
1907 роки). – К.: Критика, 2017. – 308 с.
Коваленко О.А. Г.А. Милорадович и Черниговская громада
В статье охарактеризованы связи Г.А. Милорадовича с дея-
телями украинского национального движения и, в частности, с
членами Черниговской громады конца 50-х начала 60-х гг. ХІХ в.
Ключевые слова: Г.А. Милорадович, украинское национальное
движение, Черниговская громада.
Kovalenko O.O. H.O. Myloradovych and Chernihiv Hromada
The article describes the connections of H.O. Myloradovych with the
members of the Ukrainian national movement and, in particular, with
the members of the Cherniyiv Hromada in the end of 50 – the beginning
of 60’s of XIX century.
Key words: H.O. Myloradovych, Ukrainian national movement,
Chernihiv Hromada.
08.04.2019 р.j
УДК 930(477):94(477)«1790/1917»
С.П. Тюльпа
ТЕМА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО
РОЗВИТКУ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ
ХVІІІ ст. У НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
80–90-х рр. ХІХ ст.
У статті проаналізовано стан розробки в історіографії 80–
90-х рр. ХІХ ст проблеми соціально-економічного розвитку Лівобе-
режної України ХVІІІ ст. Представлено хронологічну послідовність
досліджень та значимість кожного з них. Розглянуто основні на-
прямки дослідження цього питання.
Ключові слова: Лівобережна Україна, Гетьманщина, істо-
ріографія, Ф. Уманець, М. Василенко, І. Лучицький, М. Сторожен-
ко, О. Андрієвський, О. Кістяківський, Д. Багалій, П. Єфименко.
Особливості соціально-економічного розвитку Ліво-
бережної України ХVІІІ ст. неодноразово привертали до
себе увагу наукової спільноти. Їхні дослідження зафік-
совані у працях, що висвітлювали ті чи інші аспекти да-
ної проблеми, або давали характеристику періоду в ці-
лому. Але ступінь студіювання теми та джерельна база
дослідження засвідчили недостатність і фрагментар-
ність вивчення питання соціально-економічного роз-
витку Лівобережної України ХVІІІ ст. як у друкованих
виданнях, так і у джерельному забезпеченні.
Дана стаття є спробою аналізу та систематизації робіт
науковців 80–90-х рр. ХІХ ст. щодо теми соціально-
економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст.
Актуальність проблеми полягає у тому, що ,
незважаючи на широке коло досліджень, питання
соціально-економічного розвитку Лівобережної України
ХVІІІ ст. можна назвати недостатньо вивченим.
Одним із перших науковців, який мав на меті дослі-
дити означену проблему, був Федір Михайлович Ума-
нець (1841–1908 рр.). У 1897 р. у Санкт-Петербурзі світ
побачила його історична монографія «Гетьман Мазе-
па». Ф.М. Уманець народився в с. Янівка Глухівського
повіту Чернігівської губернії. Вищу освіту здобув на
юридичному факультеті Московського університету [1,
с. 100]. Працював у канцелярії Київського, Подільсько-
го і Волинського генерал-губернатора, мировим посе-
редником і одночасно головою мирового з’їзду Поділь-
ської губернії. На початку 70-х рр. ХІХ ст. повернувся
на Чернігівщину, у 1887–1895 рр. був головою Глухів-
ської повітової управи, з 1896 р. – головою Чернігів-
ської губернської управи.
Використавши переважно опубліковані джерела і до-
кументи з місцевих збірок Марковичів і Дорошенків,
Федір Михайлович Уманець дав оцінку діям І. Мазепи
та дійшов висновку, що у своїх вчинках гетьман не ке-
рувався лише особистими мотивами, а мав підтрим-
ку серед козацької старшини. Шведсько-український
же союз між королем Карлом ХІІ і гетьманом Мазепою
спирався на давню історичну традицію, закладену ще
Б. Хмельницьким під час боротьби проти Польщі [2,
с. 143–144]. Уманець підкреслює великий державний
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
250
розум Мазепи і намагається спростувати усі вигадки
й легенди, які виникли навколо його постаті під впли-
вом частково української та офіційної російської іс-
торіографії.
«Гетьман Мазепа» Ф.М. Уманця викликав великий
інтерес і позитивну доброзичливу реакцію в україн-
ських науково-літературних колах. Не дивлячись на
спростування окремих аспектів праці щодо соціаль-
ної політики Мазепи і деяких фактичних неточностей
О. Лазаревським, у цілому монографія Уманця отри-
мала досить схвальні відгуки. Ф. Уманець також є ав-
тором історичних праць «Колонізація вільних земель
Росії» (СПб., 1889), «Відродження Польщі» (СПб., 1897),
статей «Станіслав Лещинський» (1875), «Малоросіяни в
Польщі. ХVІІ в.» (1881) та ін.
М. Василенко, В. Мякотін, І. Лучицький, М. Сторожен-
ко, О. Андрієвський, О. Кістяківський та інші дослідни-
ки присвятили низку своїх робіт питанням дослідження
внутрішнього розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст.
Вагомий внесок у дослідження Лівобережної Украї-
ни в цілому зробив Микола Василенко (1866–1935 рр.).
Він народився в с. Есмань Глухівського повіту [3, с. 94].
Закінчив Дерптський університет, через політичні об-
ставини лише в 1910-х рр. зміг почати викладання в
Київському університеті. Постійний співробітник «Ки-
ївської старовини», Львівських і Київських «Записок
Наукового Товариства ім. Шевченка». За часів Україн-
ської держави гетьмана П. Скоропадського був Міні-
стром народної освіти, брав активну участь у створенні
Української академії наук, обраний другим президен-
том цієї Академії [4, с. 84]
Переважна частина праць М. Василенка присвячена
українській історіографії й Гетьманщині ХVІІІ ст. Най-
більш важливі з них:
1. «Генеральное следствие о маетностях Гадяцкого
полка» (Полтава, 1883).
2. «К истории малорусской историографии и мало-
русского общественного строя» («Киевская старина»,
1894. – № 11–12).
3. «Генеральное следствие о местностях Киевского
полка 1729–31 г» («Чтения». – Т. 7).
4. «Материалы для истории экономического, юри-
дического и общественного быта старой Малороссии»
(т. І), «Генеральное следствие о маетностях Нежинского
полка 1729–30 гг» («Черниговский Земский Сборник»),
«Экстракт из указов, инструкций, учреждений и пр.
1756 г.» (Чернігів, 1902. – Т. 3), «Генеральное следствие
о маетностях Черниговского полка» (Чернигов, 1908).
5. «О.М. Бодянский и его заслуги по изучению Ма-
лороссии» («Киевская старина», 1903).
6. «Теплов и його записка «О непорядках в Малорос-
сии» («Записки Українського Наукового Товариства в
Києві», 1911. – Т. 9).
7. «З історії адміністраційного ладу на Україні за ча-
сів Гетьманщини» («Записки...» (Львівські). – Т. 108).
8. «Нові причини до історії Гетьманщини ХVІІ–
ХVІІІ ст.» («Записки...» (Львівські). – Т. 116).
У 1916 р. Василенко видав ще одну свою працю «Очер-
ки по истории Западной Руси и Украины» як курс укра-
їнської історії від Литовсько-польської доби до Хмель-
ничини, дуже цінну оглядом найважливішої літератури
з досліджуваного предмету.
Майже одночасно з Василенком у напрямі соціаль-
но-економічної історії Гетьманщини почав працювати
Венедикт Мякотін. Він використовував документи Київ-
ського Центрального Архіву і Харківського Історичного
Архіву. У статті «Дела по истории крестьянства Левобе-
режной Малороссии в ХVІІІ в. в Киевском Центральном
Архиве» («Киевская старина», 1891. – № 2) він зробив
огляд матеріалу щодо історії селянського стану на Лі-
вобережжі. У праці «Прикрепощение крестьян в Лево-
бережной Малороссии» (Русское богатство, 1894. – № 2)
Венедикт Мякотін узяв за основу погляди Лазаревсько-
го. Реакція та відповідь на це подана у статті М. Васи-
ленка «К истории малорусской историографии». Ґрун-
товному дослідженню цієї теми В. Мякотін присвятив
такі праці: «Очерки социальной истории Малороссии»,
«Восстание Б. Хмельницкого и его последствия» («Рус-
ское Богатство», 1912. – кн. 7, 9, 10, 11)» та другу части-
ну книги «Формы землевладения в Левобережной Ма-
лороссии ХVІІ–ХVІІІ вв.» («Русское богатство», 1913.
– Кн. 9–12) [5, с. 171].
Велику увагу історичному розвитку форм землеволо-
діння у Лівобережній Україні приділив у своїх статис-
тично-економічних працях професор Київського уні-
верситету, полтавчанин Іван Лучицький (1845–1918).
Цінним його доробком у цій галузі є наступні роботи:
1. «Общинное землевладение в Малороссии» (1882.
– № 7).
2. «Следы общинного землевладения в Левобереж-
ной Украине в ХVІІІ веке» («Отечественные записки»,
1882. – № 11).
3. «Малороссийская сельская община и сельское ду-
ховенство в ХVІІІ веке» («Земский обзор», 1883. – № 6).
4. «Сборник материалов для истории общины и об-
щественных земель в Левобережной Украине в ХVІІІ в.»
(К., 1896).
5. «Сябры и сябринное землевладение в Малорос-
сии» (СПб., 1889).
Важливими у дослідженні даної теми є праці Миколи
Стороженка, співробітника Київської Археографічної
Комісії. На підставі Архівних матеріалів він студіював
життя Гетьманщини другої половини ХVІІІ ст. Цікавими
та вагомими працями його є: «Иван Новицкий», «Охоче-
комонный полковник» («Киевская старина», 1885. – № 7;
1886. – № 9); «Реформы в Малороссии при графе П. Ру-
мянцеве» («Киевская старина», 1891. – № 3, 9); «А. Ша-
фонский» («Киевские Университетские Известия», 1886.
– № 10); «К истории Малороссийских козаков в конце
ХVІІІ и нач. ХІХ в» («Киевская старина», 1897. – № 4, 6,
ISSN 2218-4805
251
10, 11, 12). Зусиллями Миколи Стороженка і його брата
Андрія Стороженка було видруковано видання «Старо-
женки. Фамильный Архив» (К., 1902–1912. – 6 томів), у
якому вміщено багато цінних матеріалів із історії вну-
трішніх відносин Гетьманщини ХVІІІ ст.
Проблемами вивчення внутрішнього життя Геть-
манщини із використанням Київського та інших ар-
хівів займався Олексій Андрієвський. Ним видано 10
випусків «Исторических материалов из Архива Киевс-
кого Губернского Правления» (К., 1882–1886). Олексію
Андрієвському також належать наступні праці: «Ма-
териалы для истории южнорусского края ХVІІІ столе-
тия (1715–1794), извлеченные из старых дел Киевско-
го губернского архива», видані Одеським «Обществом
истории и древностей»; «Материалы для истории Запо-
рожья» (1893); «Акты Воронежские», видані 1887 р. Во-
ронізьким Губернським Статистичним Комітетом; «Ко-
миссия 1749 г. для разбора взаимных претензий татар
и запорожцев» («Киевская старина», 1895); «Последние
Киевские сотники» («Киевская старина», 1896).
Вагомий внесок у дослідження історії права й судово-
го устрою за часів Гетьманщини зробив Київський про-
фесор Олександр Кістяківський (1833–1885). У 1879 р.
з’явилася його ґрунтовна праця: «Очерк исторических
сведений о своде законов, действовавших в Малороссии
под заглавием», «Права, по которым судится малорос-
сийский народ». Спочатку вони друкувалися в «Киев-
ских Университетских Известиях» (1875. – Кн. VІ–XІІ;
1876. – Кн. 1–ХІІ; 1877. – Кн. 1–ХІІ; 1878. – Кн. ХІ–ХІІ),
а потім окремо.
О. Кістяковський співпрацював у «Основі», вивчав зви-
чаєве право України, брав участь в «Експедиції» П. Чубин-
ського, спеціально розробляючи юридичні матеріали.
Добі скасування українського автономного устрою
на Лівобережжі й участі українців у Катерининській
Комісії 1767 р. присвятив свої праці Іван Теличенко:
«Сословные нужды и желания малороссиян в эпоху
Екатерининской комиссии» («Киевская старина», 1890.
– № 8–12; 1891. – № 1); «К истории финансов в Мало-
россии и Слободской Украине» («Киевская старина»,
1888. – № 3); «Протест Слободской старшины против
реформ 1765 г.» («Киевская старина», 1888. – № 9–10).
Розробкою історії Гетьманщини і Слобідської Украї-
ни займався професор Харківського університету Дми-
тро Багалій. Учень професора В. Антоновича, Д. Бага-
лій народився 1857 р. в міщанській родині у Києві і на
початку 80-х років почав викладання в Харківському
університеті. Спираючись на багатий архівний мате-
ріал, який знаходився у Харкові, Д. Багалій розпочав
із дослідження князівського, зокрема удільного, часу,
поступово акцентуючи свою увагу на вивченні історії
Гетьманщини [6, с. 167–168].
Результатами його досліджень стали такі праці: «Ге-
неральная Опись Малороссии» («Киевская Старина»,
1883); «Займанщина в Левобережной Украине в ХVІІ и
ХVІІІ вв.» («Киевская старина», 1884. – № 4, 11); «Магде-
бургское право в Левобережной Малороссии» («Журнал
Министерства народного Просвещения», 1893. – № 3).
Український переклад видано в «Русской исторической
Библиотеке» (Т. ХХІV).
За сприяння та участі професора Д. Багалія у Харкові
створюється науковий осередок, який займався питан-
нями українознавства: історії, археології, етнографії,
мистецтва, філології під назвою «Историко-филологиче-
ское общество при Харьковском университете», засно-
ване ще 1876 р. великим українським ученим-філоло-
гом Олександром Потебнею. Товариство мало власний
«Сборник», у якому друкувались учні Багалія. Серед них,
зокрема, архівіст Михайло Плохинський, автор таких
праць: «Материалы для истории внутренней жизни Ле-
вобережной Украины» («Сборник». – Т. 3); «Гетман Ма-
зепа в роли великорусского помещика» («Киевская ста-
рина». – Т. 4); «О цыганах в Гетманщине и Слободской
Украине» («Харьковский календарь». Харьков, 1890);
«Цыгане в Старой Малороссии» («Этнографическое
обозрение», 1890. – Т. VІІ).
Ще одним учнем професора Багалія, що залишив ці-
каві наукові доробки, був архівіст Міллєр. Йому нале-
жать цінні розвідки: «Очерки из истории юридического
быта Старой Малороссии. Суды земские, гродские и по-
дкоморские в ХVІІІ в.» («Сборник». – Т. 8); «Превраще-
ние Малорусской старшины в дворянство» («Киевская
старина», 1897. – № 1–4); «Гольцтинские выборы в Ма-
лороссии» («Киевская старина», 1892. – № 1); «Пики-
нерия» («Киевская старина», 1899. – № 12) [6, с. 169].
Із діячів Харківського наукового осередку треба
виокремити Віктора Барвінського, який працював над
історією гетьманської України ХVІІ–ХVІІІ ст. Йому на-
лежить праця «Крестьяне в Левобережной Малороссии»
в «Сборнике» (Харків, 1909); кілька статей у «Киевской
старине», «Сборнике», «Записках Наукового Товариства
ім. Шевченка»; «Из истории казачества Левобережной
Украины» у «Журнале Министерства Народного Про-
свещения» (1910. – № 1).
Із Харковом тісно пов’язана діяльність Петра Єфи-
менка, який разом із Багалієм багато працював над
створенням Історичного Архіву при Харківському Іс-
торико-філологічному товаристві, де було зібрано цін-
ний матеріал по історії Гетьманщини і Лівобережжя.
П. Єфименко почав писати ще у часи «Основи». У
1862 р. його було заслано до Архангельська. Повернув-
шись в Україну, він залишився у Харкові та активно
співпрацював з тільки-но утвореним новим друкованим
органом «Київська старовина». У його статтях окресле-
на переважно історія Гетьманщини [6, c. 170]: «Архив
Малороссийской Коллегии при Харьковском Универ-
ситете» («Киевская старина», 1882. – № 1); «Ссыльные
малороссияне в Архангельской губернии 1708–1802»
(«Киевская старина». – № 9); «Шпитали в Малороссии»
(«Киевская старина», 1883. – № 4); «Могилы гетманцев
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
252
в Лебедине» («Киевская старина», 1884. – № 4); «Эконо-
мические заметки и материалы» («Киевская старина»,
1888. – № 4). Йому належить і велика кількість дрібні-
ших статей та заміток, переважно з історії побуту.
Широкого розповсюдження набули праці дружи-
ни П. Єфименка Олександри Ефименко (1848–1918).
Родом із Вологодщини, вона вийшла заміж за П. Єфи-
менка під час його заслання і оселилась з ним 1879 р.
у Харкові, присвятивши свою діяльність дослідженню
історії України. Використовуючи у своїх роботах ар-
хівний матеріал Малоросійської Колегії, вона напи-
сала розвідки з громадських (копних) судів: «Копные
суды в Левобережной Украине» («Киевская старина»,
1885. – № 10); «Народный суд в Западной Руси» («Рус-
ская Мысль», 1893. – Кн. VІІІ–ІХ). Тематиці історії Геть-
манщини належать монографія «Малорусское дворян-
ство и его судьбы» («Вестник «Европы», 1891) і стаття
«Двенадцать пунктов Вельяминова» («Киевская Стари-
на», 1888. – № 10). Там же надруковано і самі «пункти»,
знайдені О. Єфименко в Архіві Малоросійської Колегії,
а також «Гурбаевская катастрофа» (1891. – № 3), укра-
їнський переклад якої надруковано в ХІХ томі «Руської
Історичної Бібліотеки». Розвідки і статті дослідниці зі-
брано у двотомному виданні «Южная Русь» (СПб., 1905).
У 1896 р. редакція «Киевской Старины» оголосила кон-
курс на краще видання «Истории Малороссии». О. Єфи-
менко надіслала свій курс історії, але його не прийняли.
Ця праця була надрукована лише у 1906 р. у Санкт-Пе-
тербурзі під назвою «История украинского народа» у
серії «История Европы по странам и народам Брокга-
уза и Ефрона» [5, с. 166]. Ця книга стала однією з пер-
ших спроб науково-популярного синтезу української
історії і відзначається живим та яскравим викладом,
звертає на себе увагу відтворенням внутрішнього жит-
тя українського народу, особливо соціального. У 1890 р.
О. Єфименко видала ще у більш скороченому і спопу-
ляризованому варіанті «Историю Украины и ее наро-
да» (СПб., вид-во «Общественная Польза») [5, с. 178]. Її
останньою працею став «Початковий підручник укра-
їнсько-московської історії для шкіл народних» (Харків,
1919). Він вийшов вже після смерті авторки, розстріля-
ної на початку 1918 р. під час нищення Української На-
родної Республіки російськими більшовиками.
Через рік з’явилась книга Миколи Аркаса «Історія
України-Русі» (1908). Хоча сам М. Аркас був професійним
військовим моряком, але він зміг подати історію укра-
їнської держави у загально-популярний формі. З точки
зору наукового обґрунтування його працю зредагував
В. Доманицький. Величезний тираж книги розійшовся
всією Україні, сіючи зерна національної свідомості. У
1912 р. вийшло друге видання «Історія України-Русі»
М. Аркаса, а у 1922 р. у Берліні – третє.
Деякі питання, що стосуються соціально-еконо-
мічного розвитку Гетьманщини, розглядали і дослід-
ники, котрі не спеціалізувалися на цій темі. Зокрема,
Яків Шульгін (1851–1909) належав до Старої Громади
в Києві, тісно співпрацював у «Київській старовині»,
де було надруковано його розвідку «Павел Полуботок,
полковник Черниговский» (1890. – № 12), «Несколько
слов в половине ХVІІІ в.» (1691. – № 7). А його роботу
«Україна після 1654 р.» видано у Львівських «Записках
товариства ім. Шевченка» (ТТ. 29–31).
Таким чином, тема соціально-економічного розвитку
Лівобережної України ХVІІІ ст. у наукових досліджен-
нях 80–90-х рр. ХІХ ст. представлена лише фрагментар-
но. Переважна більшість праць висвітлює лише окремі
аспекти. Згадані автором роботи не вичерпують пере-
лік публікацій, які стосуються даної теми. З огляду на
це, питання соціально-економічного розвитку Лівобе-
режної України ХVІІІ ст. потребує подальшого комп-
лексного вивчення.
ПОСИЛАННЯ
1. Копилов С.А. Ф.М. Уманець-історик і громадський діяч
/ С.А. Копилов // Історико-культурна спадщина Глухівщини. –
С. 100–402.
2. Дорошенко Д. Нарис історії України. – Т. 2. / Д. Дорошенко.
– К.: Глобус, 1991. – С. 143–144.
3. Бєлашов В. І. Глухів – столиця Гетьманщини / В.І. Бєлашов.
– Глухів: РВВ ГДПУ, 2005. – 94 с.
4. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України / А. Жу-
ковський, О. Субтельний. – Львів: Вид-во Наукового товариства
ім. Т. Шевченка у Львові, 1993. – 84 с.
5. Вознесенский С.В. Материалы для библиографии по исто-
рии народов СССР / С.В. Вознесенский. – Л.: Изд-во Акад. наук,
1933. – 171 с.
6. Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії / Д. Доро-
шенко. – К.: Українознавство, 1996. – 255 с.
Тюльпа С.П. Тема социально-экономического развития
Левобережной Украины ХVІІІ века в научных исследованиях
80–90-х гг. ХІХ в.
В статье проанализировано состояние разработки в исто-
риографии 80–90-х гг. XIX в проблемы социально-экономического
развития Левобережной Украины XVIII века. Представлены хро-
нологическая последовательность исследований и значимость
каждого из них. Рассмотрены основные подходы исследователей
к этому вопросу.
Ключевые слова: Левобережная Украина, Гетманщина, исто-
риография, Ф. Уманец, Н. Василенко, И. Лучицкий, М. Сторожен-
ко, А. Андриевский, А. Кистяковский, Д. Багалей, П. Ефименко.
Tiulpa S.P. The theme of socio-economic development of
Left Bank Ukraine in XVIII century in scientifi c studies of 80–
90 years ХІХ century
The article analyzes the state of development in the historiography
of 80-90 years of the ХІХ century of socio-economic development of
Left Bank Ukraine in the ХVІІІ century. The chronological sequence of
studies and the importance of each of them are presented in it. The main
approaches of researchers to this issue are considered.
Key words: Left Bank Ukraine, Hetmanshchyna, historiography,
F. Umanets M. Vasylenko, I. Luchytskyi, M. Storozhenko, О. Andriievskyi,
О. Kistiakivskyi, D. Bahalii, P. Yefymenko.
06.03.2019 р.j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180930 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T22:10:01Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Тюльпа, С.П. 2021-10-24T18:41:31Z 2021-10-24T18:41:31Z 2019 Тема соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. у наукових дослідженнях 80–90-х рр. ХІХ ст. / С.П. Тюльпа // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 249-252. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180930 930(477):94(477)«1790/1917» У статті проаналізовано стан розробки в історіографії 80–90-х рр. ХІХ ст проблеми соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. Представлено хронологічну послідовність досліджень та значимість кожного з них. Розглянуто основні напрямки дослідження цього питання. В статье проанализировано состояние разработки в историографии 80–90-х гг. XIX в проблемы социально-экономического развития Левобережной Украины XVIII века. Представлены хронологическая последовательность исследований и значимость каждого из них. Рассмотрены основные подходы исследователей к этому вопросу. The article analyzes the state of development in the historiography of 80-90 years of the ХІХ century of socio-economic development of Left Bank Ukraine in the ХVІІІ century. The chronological sequence of studies and the importance of each of them are presented in it. The main approaches of researchers to this issue are considered. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Тема соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. у наукових дослідженнях 80–90-х рр. ХІХ ст. Тема социально-экономического развития Левобережной Украины ХVІІІ века в научных исследованиях 80–90-х гг. ХІХ в. The theme of socio-economic development of Left Bank Ukraine in XVIII century in scientific studies of 80– 90 years ХІХ century Article published earlier |
| spellingShingle | Тема соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. у наукових дослідженнях 80–90-х рр. ХІХ ст. Тюльпа, С.П. Нова історія |
| title | Тема соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. у наукових дослідженнях 80–90-х рр. ХІХ ст. |
| title_alt | Тема социально-экономического развития Левобережной Украины ХVІІІ века в научных исследованиях 80–90-х гг. ХІХ в. The theme of socio-economic development of Left Bank Ukraine in XVIII century in scientific studies of 80– 90 years ХІХ century |
| title_full | Тема соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. у наукових дослідженнях 80–90-х рр. ХІХ ст. |
| title_fullStr | Тема соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. у наукових дослідженнях 80–90-х рр. ХІХ ст. |
| title_full_unstemmed | Тема соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. у наукових дослідженнях 80–90-х рр. ХІХ ст. |
| title_short | Тема соціально-економічного розвитку Лівобережної України ХVІІІ ст. у наукових дослідженнях 80–90-х рр. ХІХ ст. |
| title_sort | тема соціально-економічного розвитку лівобережної україни хvііі ст. у наукових дослідженнях 80–90-х рр. хіх ст. |
| topic | Нова історія |
| topic_facet | Нова історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180930 |
| work_keys_str_mv | AT tûlʹpasp temasocíalʹnoekonomíčnogorozvitkulívoberežnoíukraínihvííístunaukovihdoslídžennâh8090hrrhíhst AT tûlʹpasp temasocialʹnoékonomičeskogorazvitiâlevoberežnoiukrainyhvííívekavnaučnyhissledovaniâh8090hgghíhv AT tûlʹpasp thethemeofsocioeconomicdevelopmentofleftbankukraineinxviiicenturyinscientificstudiesof8090yearshíhcentury |