Сіверяни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років: досвід ідентифікації
У статті означено уродженців Сіверщини, які брали активну
 участь у національно-визвольних змаганнях упродовж 1917–1921 рр.
 Виявлено їхнє місце народження, походження, родини, здобута освіта. Вказано на займані посади та звання у військах Російської імперії, Армії УНР, участь у війс...
Saved in:
| Published in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180948 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Сіверяни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років: досвід ідентифікації / М.М. Рогожа // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 281-284. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860163524625432576 |
|---|---|
| author | Рогожа, М.М. |
| author_facet | Рогожа, М.М. |
| citation_txt | Сіверяни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років: досвід ідентифікації / М.М. Рогожа // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 281-284. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сіверщина в історії України |
| description | У статті означено уродженців Сіверщини, які брали активну
участь у національно-визвольних змаганнях упродовж 1917–1921 рр.
Виявлено їхнє місце народження, походження, родини, здобута освіта. Вказано на займані посади та звання у військах Російської імперії, Армії УНР, участь у військових формуваннях і боях за незалежність України, інтернування та еміграцію.
В статье определены уроженцы Северщины, бравшие активное участие в национально-освободительной борьбе 1917–1921 гг.
Выявлены их место рождения, происхождение, семьи, полученное
образование, гражданское или военное. Кроме того, указаны военные чины и должности в армиях Российской империи, УНР, участие
в военных формированиях и боях за независимость Украины, интернирование и эмиграцию.
The article describes the natives of Sivershchyna, who took an active
part in national-liberation competitions during 1917-1921. Their place
of birth, origin, family, received education, civilian or military was
revealed. In addition, the positions and titles of the Russian Empire, the
Army of the UPR, participation in military formations and battles for
the independence of Ukraine, internment and emigration are indicated.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:55:15Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
281
6. Донік О.М. Громадська благодійність в Україні в роки Пер-
шої світової війни / О.М. Донік // Проблеми історії України ХІХ –
початку ХХ ст. – 2005. – № 9. – C. 61–86.
7. Донік О.М. Діяльність громадських організацій і товариств у
справі допомоги військовим та цивільному населенню в Україні у
роки Першої світової війни (1914–1918 pp.) / О.М. Донік // Пробле-
ми історії України ХІХ – початку ХХ ст. – 2002. – № 4. – C. 155–182.
8. Донік О.М. Діяльність громадських організацій у справі до-
помоги армії та цивільному населенню / О.М. Донік // Велика вій-
на 1914–1918 рр. і Україна. – К., 2013. – С. 536–562.
9. Ступак Ф.Я. Діяльність земств у галузі суспільної опіки та
доброчинності / Ф.Я. Ступак // Наука. Релігія. Суспільство. – 2009.
– № 4. – С. 143–148.
10. Загребельна Н.І. Велика війна: Українство і благодійність
(1914–1917 рр.) / Н.І. Загребельна, І.А. Коляда; Ред. О.П. Реєнт; Ін-т
історії України, НПУ імені М.П. Драгоманова. – К., 2006. – 193 с.
11. Жванко Л.М. Проблеми соціального захисту дітей біженців Пер-
шої світової війни за доби Української Центральної Ради / Л.М. Жван-
ко // Гуржіївські історичні читання. – Вип. 6. – 2013. – С. 158–161.
12. Колосова О.О. Правове забезпечення соціального захисту
безпритульних дітей і дітей-сиріт у політиці урядів УНР та Геть-
манату 1917–1921 рр. / О.О. Колосова // Актуальні проблеми по-
літики: Зб. наук. праць. – 2009. – № 38. – С. 599–608.
13. Микиртичан Г.Л. Организационные технологии помощи
детям в годы Первой мировой войны / Г.Л. Микиртичан // Ве-
стник Санкт-Петербургского университета. – Сер. 11. – Вып. 4. –
2014. – С. 212–229.
14. Микиртичан Г.Л. Организация помощи детям в годы Пер-
вой мировой войны / Г.Л. Микиртичан // Российский педиатри-
ческий журнал. – № 4. – 2014. – С. 61–64.
15. Синова И.В. Повседневная жизнь детей в условиях Первой
мировой войны / И.В. Синова // Война и повседневная жизнь на-
селения России XVII–XX вв. (к столетию начала Первой миро-
вой войны): материалы Международной научной конференции.
– 2014. – С. 487–492.
16. Илюха О.П. Дети и детство в условиях Первой мировой
войны: подходы к теме современных российских историков /
О.П. Илюха // Историк. Время. Общество. Сборник трудов к 90-ле-
тию со дня рождения чл.-корр. РАН Рафаила Шоломовича Гане-
лина (1926–2014), М. – 2017. – С. 101–115.
17. Примаченко Ю.М. Гуманітарна діяльність Чернігівського
губернського земства в роки Першої світової війни: опіка непо-
внолітніми / Ю.М. Примаченко // Вісник Чернігівського держав-
ного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. – Вип. 27. –
Серія: Історичні науки. – № 2. – Чернігів, 2004. – С. 89–96.
18. Петровська Ю. Напрямки практичної діяльності Чернігів-
ського губернського земства в гуманітарній сфері (1864–1917 рр.).
/ Ю. Петровська // Матеріали 61-ї Міжнародної конференції «Ка-
разінські читання». – Х., 2008. – С. 219–220.
19. Петровська Ю.М. Особливості гуманітарної діяльності
земств Чернігівської губернії на початку Першої світової війни
за матеріалами «Черниговской земской недели» / Ю.М. Петров-
ська // Вісник Чернігівського державного педагогічного універ-
ситету імені Т.Г. Шевченка. – Чернігів: ЧДПУ, 2008. – Вип. 52. – Се-
рія: Історичні науки. – № 5. – С. 271–276.
20. Майборода Л. Благодійна допомога воїнам і цивільному на-
селенню в роки Першої світової війни на Чернігівщині (за матеріа-
лами місцевих газет) / Л. Майборода // Скарбниця української куль-
тури: збірник наукових праць. – Вип. 8. – Чернігів, 2007. – С. 127–132.
21. Чернігівська губернія у роки Першої світової війни: Доку-
менти і матеріали / упорядники: О.Б. Коваленко, О.М. Потапен-
ко, О.Я. Рахно. – Чернігів: Десна Поліграф, 2017. – Кн. 1. – 360 с.
22. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО), ф. 145,
оп. 2, спр. 771, 357 арк.
23. Черниговское губернское земское собрание // Черниговская
земская неделя. – 1915. – № 11. – С. 3–6.
24. Сосницкое уездное земское собрание // Черниговская зем-
ская неделя. – 1915. – № 1. – С. 4–5.
25. Деятельность общества пособия бедным г. Сосницы и уезда
// Черниговская земская неделя. – 1915. – № 13. – С. 6.
26. Сосницкий детский приют // Черниговская земская неде-
ля. – 1916. – № 51. – С. 9.
27. Новгородсеверское уездное земское собрание // Черни-
говская земская неделя. – 1915. – № 2. – С. 3–4.
28. Детские ясли и прямое участие на местах земских сил //
Черниговская земская неделя. – 1916. – № 19. – С. 3–4.
29. ДАЧО, ф. 145, оп. 3, спр. 1141, 175 арк.
30. ДАЧО, ф. 145, оп. 3, спр. 1133, 335 арк.
31. Стародубское экстренное уездное земское собрание // Чер-
ниговская земская неделя. – 1915. – № 30. – С. 6.
32. Приюты-ясли в губернии // Черниговская земская неделя.
– 1916. – № 23. – С. 2.
33. Ясли-приюты для детей // Черниговская земская неделя.
– 1916. – № 33. – С. 6.
34. Суражское экстренное уездное земское собрание // Черни-
говская земская неделя. – 1916. – № 7. – С. 4.
35. ДАЧО, ф. 145, оп. 2, спр. 922, 14 арк.
36. Конотопское очередное уездное земское собрание // Чер-
ниговская земская неделя. – 1916. – № 51. – С. 4–5.
37. Стародубское экстренное уездное земское собрание // Чер-
ниговская земская газета. – 1917. – № 7. – С. 3.
Немченко А.С. Земские учреждения Черниговской
губернии в деле помощи детям фронтовиков в годы
Первой мировой войны
В статье рассматривается деятельность земских учрежде-
ний Черниговской губернии в деле помощи детям фронтовиков в
годы Первой мировой войны. Выяснены основные задачи, стоящие
перед земствами в связи с появлением значительного количества
сирот и детей, лишенных родительской опеки, определены спосо-
бы их решения на местах.
Ключевые слова: Первая мировая война, Черниговская гу-
берния, земские учреждения, дети-сироты, приюты-ясли, опека.
Nemchenko O.S. Zemstvo establishments in Chernihiv
province in helping children of war veterans during the
First World War
In the article the peculiarities of zemstvo establishments activities
in Chernihiv province in helping children of war veterans during the
Firs World War is considered. The author analyzes the main tasks the
zemstvos faced in connection with the increase of signifi cant number
of orphans and children deprived of paternal care. The ways to solve
these problems have been defi ned.
Key words: the First World War, Chernihiv province, zemstvo
establishments, orphans, orphanages, care.
18.02.2019 р.j
УДК 930.2:929:59Сіверщина
М.М. Рогожа
СІВЕРЯНИ У НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ
ЗМАГАННЯХ 1917–1921 РОКІВ:
ДОСВІД ІДЕНТИФІКАЦІЇ
У статті означено уродженців Сіверщини, які брали активну
участь у національно-визвольних змаганнях упродовж 1917–1921 рр.
Виявлено їхнє місце народження, походження, родини, здобута осві-
та. Вказано на займані посади та звання у військах Російської ім-
перії, Армії УНР, участь у військових формуваннях і боях за неза-
лежність України, інтернування та еміграцію.
Ключові слова: уродженці Сіверщини, національно-визволь-
на боротьба, інтернування, еміграція.
Соціокультурний простір України від 2017 р. перебуває
у стані нового прочитання періоду національно-визволь-
них змагань 1917–1921 рр. із багатьох причин. По-перше,
на наш погляд, це обумовлено контекстом процесу дер-
жавотворення в нових історичних умовах. Водночас, най-
виразнішим рушієм у вказаний період були військовики
та цивільні особи, які зробили свідомий вибір і перейшли
на службу до військових формувань чи державних уста-
нов новостворюваної Української Народної Республіки.
Нині це сприймається як вияв найвищої психічної якості
– готовності до самопожертви заради майбутнього Укра-
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
282
безпосередньому зв’язку з терміном «Сіверщина» в його
часово-просторовому континуумі, про що мова йти-
ме трохи пізніше. Виявлені нами персоналії офіцерів
і генералів практично всі брали безпосередню участь
у бойовому протистоянні з військовими формування-
ми, покликаними різними політичними силами для ви-
конання спільного завдання – не допустити створення
українським народом власної держави.
Так як топонім «Сіверщина» подається організатора-
ми конференції у сучасному трактуванні, автор дозволив
собі застосувати його до Лівобережжя, що приналежне до
нинішньої Сумщини.
Керуючись таким міркуванням, автор зазначив, що у
їхньому (українських вояків 1917–1921 рр.) колі знахо-
диться Яків Бутрим (без указ. по батькові) (22.10.1895–?),
уродженець с. Боромля Охтирського повіту Харківської гу-
бернії [4, арк. 126]. Закінчив класичну гімназію (1915). та
прискорений курс Сергієвського артилерійського учили-
ща (1915). Поручник (01.05.1917). Не одружений. Останні
знайдені відомості про нього від 03.01.1919 – командир
6-го важкого гарматного полку Січових стрільців Дієвої
армії УНР у складі Української Галицької армії. Станом на
15.03.1920 р залишався на цій же посаді [4, арк. 126]. Піс-
ля трагедії у лавах УГА (пошесть тифу), в листопаді 1919 р.
(17.11.1919 р. в Одесі було підписано сепаратний договір
між УГА та Збройними силами Півдня Росії), відбувся пе-
рехід УГА під командування Антона Денікіна. За умова-
ми договору УГА переходила на бік Добровольчої армії,
але не могла бути використаною проти Армії УНР. Однак,
сотник Я. Бутрим, попри високий артилерійський виш-
кіл, був звільнений зі служби як «петлюрівець» [5, с. 65].
Далі – суцільна невідомість.
Штабс-капітан російської армії Микола Тимофійович
Вергун (23.05.1888–?), уродженець м. Охтирка Харків-
ської губернії [5, с. 74–75; 6, арк. 109, 202]. Підполковник
Армії УНР. Начальник постачання 6-ї Січової стрілецької
дивізії Армії УНР [7, арк. 97], пізніше – 2-ї Волинської ди-
візії Армії УНР [8, арк. 9]. За наявними джерелами пізні-
ша діяльність суперечлива, оскільки, «…за даними доку-
ментів верифікаційної комісії Армії УНР утік із казною
постачання 2-ї Волинської дивізії до Радянської Ро-
сії» [5. арк. 74]. Повернувся в Україну (Київ, 1921). Подаль-
ші відомості відсутні.
Воронів Олекса Миколайович (04.02.1891–193?), уро-
дженець м. Охтирка Харківської губернії. Полковник
Армії УНР [5, с. 68–69; 8, арк. 5; 13, арк. 2 зв.]. Актив-
ний учасник Першої світової війни. Нагородний Геор-
гіївськими медалями, військовими орденами до ордена
св. Володимира IV cт. включно, золотою Георгіївською
зброєю (1915) [9, арк. 25]. Капітан (14.01.1917). Не одру-
жений. У лютому 1918 р. потрапив до німецького поло-
ну, де взяв участь у формуванні українських військових
формувань на території Німеччини, що дало підстави
сказати, що службу в українській армії почав з «…фор-
мування 1-ї Української (Синьожупанної) дивізії на по-
їни. Їхнє інтелектуальне та діяльнісне служіння україн-
ському державотворенню вкладається у людинознавчий
аспект як один із пріоритетних напрямів досліджень мо-
дерної історії України.
Слід підкреслити, що людинознавчий аспект дослі-
джень і підтверджує одну з важливих особливостей мо-
дерної історії України – перехід від подієвої історії до
людиноцентричної, оскільки центром, ядром усякого
явища чи процесу виступає людська особистість, здатна
сприйматися творцем події чи доконаного чину. Саме
з такого погляду, на нашу думку, варто сприймати та
досліджувати нашу історію.
Оскільки питання творення інститутів державної вла-
ди продовжує потребувати окремого дослідження, вважа-
ємо необхідним закцентувати увагу на питаннях захисту
української держави військовими силами, окремі підроз-
діли яких очолювали уродженці Сіверщини. Матеріали
щодо різних аспектів військового будівництва та веден-
ня бойових дій за часів Центральної Ради, Української
Держави та Директорії УНР опублікували С. Кульчицький
(1992), Г. Папакін (1993), О. Гуржій, Т. Чухліб (1999), О. Ко-
лянчук, М. Литвин (1995), К. Науменко (1995), Я. Тинченко
(2007), чим дали достатньо підстав для формування бага-
тоаспектних уявлень про участь офіцерів і генералів, по-
ходженням із Сіверщини, в бойових діях за незалежність
України. Досить повно відомостями про уродженців Сі-
верщини наповнені праці В. Сідак, Т. Осташко та Т. Врон-
ської (2004) [1], а також Я. Тинченка (2007) [2], частково
В. Верстюка й Т. Осташко (1998) [3].
Проведений аналіз доступних архівних і наративних
джерел істотно посприяв виокремленню із загального
питань того, що стосувалося участі уродженців Сівер-
щини у національно-визвольних змаганнях упродовж
1917–1921 рр. Водночас, мало дослідженим залишився
цілий пласт відомостей, котрі стосувалися їхньої участі
у конкретних бойових операціях чи походах зазначено-
го періоду. На наш погляд, особливо недостатньо мате-
ріалів щодо вивчення подальшої долі вояків Армії УНР
після інтернування та набуття статусу емігрантів. За-
значене дозволить створити на цій основі максималь-
но можливі за своєю повнотою біографії вояків україн-
ської армії періоду 1917–1921 рр.
Автор вважає необхідним докласти всіх зусиль для
досягнення конкретної мети – ліквідувати «білі плями»
військових і поствійськових біографій уродженців Сівер-
щини, розширити та доповнити їх віднайденими відомо-
стями. Окрім того, необхідно додатково уточнити трак-
тування топоніму «Сіверщина», оскільки його смислове
та географічне наповнення минулого та нинішнього ча-
сів мають різне за своєю суттю розуміння.
Варто зауважити, що вивчення масиву доступних
архівних матеріалів і літературних даних дозволило
окреслити ймовірне коло персоналій учасників націо-
нально-визвольних змагань 1917–1921 рр. – уроджен-
ців Сіверщини. Ймовірне, оскільки воно знаходиться у
ISSN 2218-4805
283
Україні розпочав у 1-му Луцькому пішому полку Армії УНР,
пізніше стало відомо, що в ньому «… з 10.071918 р. – ко-
мандир Михайло Душенко…» [2, c. 232]. Потім (з 17.05.1919)
– командир 18-ї дивізії Дієвої армії УНР. Восени 1919 р.
потрапив у полон до російського війська, утік з Констан-
тинополя лиш 15.08.1920 р. З 01.09.1920 р. – начальник по-
стачання Армії УНР [5, с. 149], потім начальник постачан-
ня Дієвої армії УНР (станом на 08.90.1920 р.) [7, арк. 36].
Подальша доля невідома.
Ковенко (Ковенко-Гавенко) Михайло Микитович
(08.11.1892 – після 1920), уродженець с. Білопілля Сум-
ського повіту [5, с. 204–205; 10, с. 204–205]. Після нав-
чання у 2-класному Люботинськом училищі (1897–1900)
здобув вищу інженерну освіту, закінчив механічне відді-
лення Дармштадтського політехнічного інституту (інже-
нер-механік, 24.11.1910). Учасник Першої світової війни
з 1914 р. [12, арк. 9]. З 09 березня 1918 р. М.М. Ковенко –
представник Міністерства закордонних справ УНР при
аташе Німецького Уряду [12, арк. 11].
Аналіз виявлених джерел дав підстави стверджувати,
що діяльність М.М. Ковенка найбільш повно вивчена в ки-
ївський період, мова – про захист Києва. Наведена нижче
цитата зазначає: «Цікава фігура був цей Ковенко. Інженер
із фаху і дуже талановитий винахідник, він являв із себе
типового представника революційної доби, в якому осо-
биста відвага і рішучість змішувалися з певним авантю-
ризмом» [3. с. 107]. Очевидно, така оцінка пов’язана з по-
верненням до Києва восени 1917 р., де він приступив до
формування підрозділів Вільного козацтва (створено Київ-
ський полк вільного козацтва), отже, опирався на реальну
силу. Очевидно, тому «Керівництво київською військовою
залогою було передано до рук цивільної особи, щоправда
– активного члена Центральної Ради й організатора віль-
ного козацтва у Києві інженера М. Ковенка» [3, с. 48]. Він
зробив, на наш погляд, чи не найбільший внесок в орга-
нізацію оборони Києва. Останні дні описано так: «З ог-
ляду на те, що більшовики захопили всі вокзали, зайня-
ли Поділ, майже заволоділи центром міста…М. Ковенко
оголосив евакуацію… вночі з 7-го на 8-ме почали виво-
дити з Києва рештки українських полків» [3, с. 179]. Вдень
8 лютого 1918 р розуміння ситуації «…змусило М. Ковен-
ка віддати остаточний наказ про відступ і самому з віль-
ними козаками залишити місто» [3, с. 181]. «З 1920 р. на
еміграції в Румунії. Подальша доля невідома» [5, с. 205].
Кріпак Нестор Іванович (27.10.1892 – до 1925), уро-
дженець м. Лебедин. Останнє звання – підполковник
Армії УНР [5, с. 225]. Станом на 13 березня 1922 р. «…був
поранений, мав інвалідність, внесений у «Список членів
спілки інвалідів при 2-й Волинській дивізії» [11, арк. 9 зв.].
У цей час перебував у таборі інтернованих українців № 10
в м. Каліш. Помер і похований у Шепіорно [14, арк. 39–42].
Литвиненко Іван Данилович (04.01.1891–17.02.1947),
уродженець с. Хоружівка Роменського повіту [5, с. 246–
248]. Людина з багатою на події та життєві колізії біогра-
фією. Закінчив Московські вищі комерційні курси (1912).
чатку1918 року (10.03. – авт.)» [2, c. 215]. Від 31.03.1920 р.
– командир 2-ї (згодом – 17-ї) бригади 6-ї Січової диві-
зії Армі УНР [9, арк. 25–26]. Воював у різних військових
частинах. Інтернований владою Польщі. Після закінчен-
ня періоду інтернування з 1923 р. жив у м. Каліш. Помер
у Польщі, точна дата смерті невідома.
Гавришко Микола Степанович (дати народження та
смерті невідомі). Уродженець с. Охримовці Лебединського
повіту Харківської губернії [5, с. 94]. Знайдено інше місце
народження, але без вказання дати – с. Охримовці Лети-
чівского повіту Подільськї губернії [8, арк. 35]. Старшина
Дієвої армії УНР. Військова діяльність достатньо різнома-
нітна та суперечлива, зокрема, як державний інспектор
Запорізької групи Дієвої армії УНР «…07.06.1919 р. ви-
дав наказ про призначення П. Болбочана командувачем
військ Запорізької групи. 09.06.1919 р. Головним отама-
ном оголошений поза законом за підготовку державного
заколоту» [1, c. 353]. Інтернований до Польщі. «Наприкін-
ці 1920 р., перебуваючи на інтернуванні, виступив проти
політики С. Петлюри, був відправлений до польського кар-
ного табору Домб’є» [5, с. 94]. Відтак, «…розчарувавшись
у республіканському проводі та його лідерах» [1, c. 354],
повернувся в Україну 1922 р. Знищений (після 1926 р.).
Греків Олександр Петрович (21.11.1875–02.12.1959), уро-
дженець с. Сопич Глухівського повіту [5, с. 118–119]. Гене-
рал-хорунжий Армії УНР. Військовий міністр УНР. Закінчив
Московський університет, Московське військове учили-
ще (1899), Миколаївську академію Генштабу (1905). Першу
світову війну завершив на посаді командира лейб-гвар-
дії Єгерського полку, потім – начальник штабу 6-го ар-
мійського корпусу. Генерал-майор (20.09.1917). На службу
Україні перейшов у листопаді 1917 р. в якості начальника
штабу Київського військового округу. На початку 1918 р.
новостворену «…2-гу Сердюцьку дивізію очолив генерал
О. Греків» [2, c. 11]. За Гетьманату «… з армії звільнили то-
вариша військового міністра генерала О. Грекова» відра-
зу [2, c. 202]. Звільнені професійними військовими посади
давали людям недалеким, які демонстрували лояльність й
особисту відданість гетьманові. Після антигетьманського
повстання з 18.12.1918 р. очолив Південне командуван-
ня військ Директорії, з 01.01.1919 р – військовий міністр
УНР. З політичних мотивів звільнений 21.03.1919 р. з Ді-
євої армії УНР. Утім, уже 09.06.1919 р. – головнокоманду-
вач Української Галицької армії. Після Чортківської бо-
йової операції за наполяганням С. Петлюри звільнений
з посади командарма. Емігрував до Австрії, жив у Відні,
де «21.09.1948 р. його заарештовано органами НКВС, до-
правлено до Києва, де 06.07.1949 р. засуджено до 25-років
виправно-трудових таборів [5. арк. 119]. 20.0.1956 р був
звільнений. Повернувся до Відня, де і помер.
Душенко Михайло Савич (06.11.1875–?), уродженець
м. Путивля. Полковник Армії УНР [5, с. 149; 7, арк. 34–35].
Закінчив Чугуївське піхотне училище (1896). Учасник ро-
сійсько-японської та Першої світової воєн. Мав високі вій-
ськові нагороди. Полковник (з 06.10.1914). Службу і чин
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
284
Призваний рядовим у 1914 р., закінчив Житомирську шко-
лу прапорщиків (1916). Полковник Армії УНР (24.11.1918).
На службі Україні з 02.12.1917 р. Від 29.01.1918 р. – коман-
дир сотні полку ім. Дорошенка, з 09.02.1918 р. – командир
сотні 1-го Запорізького куреня, з червня 1918 р. – поміч-
ник командира 1-го Запорізького полку. Далі були про-
живання в Польщі та співпраця з розвідувальним відді-
лом Генштабу УНР, перебування в Каліші, потім розвідка
штабу Поліської Січі, УПА, у 1945 р. арешт МГБ УРСР, роз-
стріляний у Києві в 1946 р.
Масляний Антін Павлович (17.01.1865–?), уродже-
нець с. Кириківка Охтирського повіту. Закінчив Одеське
військове училище, вийшов підпоручиком 1887 р. Гене-
рал-майор російської армії в 1917 р. Генерал-поручник
Армії УНР із вислугою з 10.06.1916 р. [5, с. 272–273]. За
заслуги у Першій світовій війні нагороджений всіма ор-
денами до св. Станіслава включно, а також св. Володи-
мира IV та III ст. [9, арк. 66 зв.]. Одружений, сини 20 та 14
років станом на 06.06.1920 р. На українську службу пе-
рейшов 24 квітня 1918 р., призначений на посаду поміч-
ника начальника Головного штабу УНР, пізніше – Укра-
їнської Держави [9, арк. 66–67]. Від 03.12.1918 р. – т. в. о.
начальника Головного штабу Української Держави, зго-
дом – УНР. Від 17.01.1919 р. – член Військової ради УНР.
Подальша доля невідома.
Стосовно топоніму «Сіверщина» варто зауважити, що
історія виникнення назви території є достатньо цікавим
явищем, яке послідовно трансформувалося в географіч-
ному сенсі. Процеси трансформації його кордонів пов’я-
зувалися, на нашу думку, з історичним розвитком влад-
но-політичної структури та мали, судячи з джерел, кілька
періодів у історії краю. Перший період, коли «…на почат-
ку до складу (Сіверщини, Сіверської землі – авт.) …вхо-
дили землі сіверян, які займали басейн р. Десни та Сули,
радимичів, які жили по р. Сож, в’ятичів, що мешкали по
р. Оці» [15, c. 310]. Наступний період припадає на поча-
ток ХХ ст. Сіверщина «… на нинішній географічній карті
…зайняла б губернії Чернігівську, частину Полтавської,
Курської, Могильовської, Калузької, частину Орловської,
Тульської, Московської та Смоленської» [15, c. 310–311].
Третій – у новітній історії України. Сіверщина – зем-
ля Української Народної Республіки. Адміністратив-
но-територіальна одиниця найвищого рівня. Земський
центр – м. Стародуб. Заснована 6 березня1918 р. згідно
із Законом «Про адміністративно-територіальний поділ
України», що був ухвалений Українською Центральною
Радою. Закон скасований 29 квітня 1918 року гетьма-
ном України Павлом Скоропадським, що повернув ста-
рий губернський поділ часів Російської імперії. До зем-
лі входили Мглинський, Суразький, Новозибківський,
Стародубський і Новгород-Сіверський повіти колиш-
ньої Чернігівської губернії Російської імперії.
За підсумками вивчення участі уродженців Сіверщи-
ни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 рр.
варто підкреслити думку та чин щодо свідомого вибору
служити Україні, їхню вірність присязі та вміння стійко
переносити випробування (інтернування, еміграцію), на-
решті – інкорпорацію в нові умови життя. Останнє твер-
дження вимагає додаткового вивчення (через трагічне
у житті окремих із них) та розвідок через інші шляхи до
невідомого, оскільки відомості про післявоєнне життя
земляків знаходяться у сусідніх або суміжних країнах.
Використання ж топоніму «Сіверщина» є свідченням ге-
нетично-географічної пам’яті її уродженців.
ПОСИЛАННЯ
1. В. Сідак, Т. Осташко, Т. Вронська. Полковник Петро Болбо-
чан: трагедія українського державника: наукове видання. – К.:
Темпора, 2004. – 416 с.: іл.
2. Тинченко Я. Українські збройні сили березень 1917 р. – ли-
стопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії): наукове ви-
дання. – К.: Темпора, 2009. – 480 с.: іл.
3. Верстюк В, Осташко Т. Діячі Української Центральної Ради.
Біографічний довідник. – К. – 1998. – 254 с.
4. Центральний державний архів вищих органів влади Украї-
ни (ЦДАВО України). ф. 2188, оп. 2, спр. 79.
5. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народ-
ної Республіки (1917–1921): біографічний довідник. – К.: Темпо-
ра, 2007. – Кн. І. 2007. – 535 с.; іл.
6. ЦДАВО України, ф. 1075, оп.2, спр. 557.
7. ЦДАВО України, ф. 1075, оп. 2, спр 653.
8. ЦДАВО України, ф. 3172, оп. 1, спр. 94.
9. ЦДАВО України, ф. 1075, оп. 1, спр. 68.
10. ЦДАВО України, ф. 3558 (персональний фонд М.М. Ковенка).
11. ЦДАВО України, ф. 1075, оп. 2, спр. 927.
12. ЦДАВО України, ф. 3558, оп. 1, спр. 1.
13. ЦДАВО України, ф. 1075, оп. 2, спр. 44.
14. ЦДАВО України, ф. 1075, оп. 2, спр. 927.
15. Энциклопедический словарь Брокгауза-Ефрона. – СПб.:
Тип. Ак. Об-ва И.Е. Ефрона, 1904. –Т. ХХХIIA.
Рогожа М.Н. Северцы в национально-освободительных
движениях 1917–1921 годов: опыт идентификации
В статье определены уроженцы Северщины, бравшие актив-
ное участие в национально-освободительной борьбе 1917–1921 гг.
Выявлены их место рождения, происхождение, семьи, полученное
образование, гражданское или военное. Кроме того, указаны воен-
ные чины и должности в армиях Российской империи, УНР, участие
в военных формированиях и боях за независимость Украины, ин-
тернирование и эмиграцию.
Ключевые слова: уроженцы Северщины, национально-осво-
бодительная борьба, интернирование и эмиграция.
Rohozha M.M. The Northerners in national-liberations
competitions of 1917–1921 years: identifi cation experiense
The article describes the natives of Sivershchyna, who took an active
part in national-liberation competitions during 1917-1921. Their place
of birth, origin, family, received education, civilian or military w as
revealed. In addition, the positions and titles of the Russian Empire, the
Army of the UPR, participation in military formations and battles for
the independence of Ukraine, internment and emigration are indicated.
Key words: natives of Sivershchyna, national-liberation struggle,
internment, emigration.
23.02.2019 р.j
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180948 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2218-4805 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:55:15Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| record_format | dspace |
| spelling | Рогожа, М.М. 2021-10-24T18:44:55Z 2021-10-24T18:44:55Z 2019 Сіверяни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років: досвід ідентифікації / М.М. Рогожа // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 281-284. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180948 930.2:929:59Сіверщина У статті означено уродженців Сіверщини, які брали активну
 участь у національно-визвольних змаганнях упродовж 1917–1921 рр.
 Виявлено їхнє місце народження, походження, родини, здобута освіта. Вказано на займані посади та звання у військах Російської імперії, Армії УНР, участь у військових формуваннях і боях за незалежність України, інтернування та еміграцію. В статье определены уроженцы Северщины, бравшие активное участие в национально-освободительной борьбе 1917–1921 гг.
 Выявлены их место рождения, происхождение, семьи, полученное
 образование, гражданское или военное. Кроме того, указаны военные чины и должности в армиях Российской империи, УНР, участие
 в военных формированиях и боях за независимость Украины, интернирование и эмиграцию. The article describes the natives of Sivershchyna, who took an active
 part in national-liberation competitions during 1917-1921. Their place
 of birth, origin, family, received education, civilian or military was
 revealed. In addition, the positions and titles of the Russian Empire, the
 Army of the UPR, participation in military formations and battles for
 the independence of Ukraine, internment and emigration are indicated. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Сіверяни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років: досвід ідентифікації Северцы в национально-освободительных движениях 1917–1921 годов: опыт идентификации The Northerners in national-liberations competitions of 1917–1921 years: identification experiense Article published earlier |
| spellingShingle | Сіверяни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років: досвід ідентифікації Рогожа, М.М. Нова історія |
| title | Сіверяни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років: досвід ідентифікації |
| title_alt | Северцы в национально-освободительных движениях 1917–1921 годов: опыт идентификации The Northerners in national-liberations competitions of 1917–1921 years: identification experiense |
| title_full | Сіверяни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років: досвід ідентифікації |
| title_fullStr | Сіверяни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років: досвід ідентифікації |
| title_full_unstemmed | Сіверяни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років: досвід ідентифікації |
| title_short | Сіверяни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років: досвід ідентифікації |
| title_sort | сіверяни у національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років: досвід ідентифікації |
| topic | Нова історія |
| topic_facet | Нова історія |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180948 |
| work_keys_str_mv | AT rogožamm síverâniunacíonalʹnovizvolʹnihzmagannâh19171921rokívdosvídídentifíkacíí AT rogožamm severcyvnacionalʹnoosvoboditelʹnyhdviženiâh19171921godovopytidentifikacii AT rogožamm thenorthernersinnationalliberationscompetitionsof19171921yearsidentificationexperiense |