Петро Петрович Костюченко – перший Герой Соціалістичної Праці на Глухівщині: переваги та недоліки ідеології державних заохочень у СРСР
Стаття присвячена питанню організації системи нагородження передовиків соціалістичних змагань у Радянському Союзі на конкретному прикладі. Автором досліджено вплив нагородження званням Героя Соціалістичної Праці на подальше трудове та особисте життя людини. Зокрема, звернута увага на негативні зм...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Datum: | 2019 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2019
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180963 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Петро Петрович Костюченко – перший Герой Соціалістичної Праці на Глухівщині: переваги та недоліки ідеології державних заохочень у СРСР / А.П. Гриценко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 353-357. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-180963 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Гриценко, А.П. 2021-10-25T16:15:12Z 2021-10-25T16:15:12Z 2019 Петро Петрович Костюченко – перший Герой Соціалістичної Праці на Глухівщині: переваги та недоліки ідеології державних заохочень у СРСР / А.П. Гриценко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 353-357. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180963 94(477):321.02 «196/198» Стаття присвячена питанню організації системи нагородження передовиків соціалістичних змагань у Радянському Союзі на конкретному прикладі. Автором досліджено вплив нагородження званням Героя Соціалістичної Праці на подальше трудове та особисте життя людини. Зокрема, звернута увага на негативні зміни в житті першого Героя Соціалістичної Праці на Глухівщині. Статья посвящена вопросу организации системы награждения передовиков социалистических соревнований в Советском Союзе на конкретном примере. Автором исследовано влияние награждения званием Героя Социалистического Труда на дальнейшую трудовую и личную жизнь человека. В частности, обращено внимание на негативные изменения в жизни первого Героя Социалистического Труда на Глуховщине. The article is devoted to the question of organizing a system of rewarding leading figures of socialist competitions in the Soviet Union on a concrete example. The author investigates the influence of awarding the title of Hero of Socialist Labor to the further labor and personal life of a person. In particular, attention was paid to the negative changes in the life of the first Hero of Socialist Labor in Hlukhiv district. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Нова історія Петро Петрович Костюченко – перший Герой Соціалістичної Праці на Глухівщині: переваги та недоліки ідеології державних заохочень у СРСР Петр Петрович Костюченко – первый Герой Социалистического Труда на Глуховщине: преимущества и недостатки идеологии государственных поощрений в СССР Petro Petrovych Kostiuchenko - the first Hero of Socialist Labor in Hlukhiv district: the advantages and disadvantages of the ideology of state incentives in the USSR Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Петро Петрович Костюченко – перший Герой Соціалістичної Праці на Глухівщині: переваги та недоліки ідеології державних заохочень у СРСР |
| spellingShingle |
Петро Петрович Костюченко – перший Герой Соціалістичної Праці на Глухівщині: переваги та недоліки ідеології державних заохочень у СРСР Гриценко, А.П. Нова історія |
| title_short |
Петро Петрович Костюченко – перший Герой Соціалістичної Праці на Глухівщині: переваги та недоліки ідеології державних заохочень у СРСР |
| title_full |
Петро Петрович Костюченко – перший Герой Соціалістичної Праці на Глухівщині: переваги та недоліки ідеології державних заохочень у СРСР |
| title_fullStr |
Петро Петрович Костюченко – перший Герой Соціалістичної Праці на Глухівщині: переваги та недоліки ідеології державних заохочень у СРСР |
| title_full_unstemmed |
Петро Петрович Костюченко – перший Герой Соціалістичної Праці на Глухівщині: переваги та недоліки ідеології державних заохочень у СРСР |
| title_sort |
петро петрович костюченко – перший герой соціалістичної праці на глухівщині: переваги та недоліки ідеології державних заохочень у срср |
| author |
Гриценко, А.П. |
| author_facet |
Гриценко, А.П. |
| topic |
Нова історія |
| topic_facet |
Нова історія |
| publishDate |
2019 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Петр Петрович Костюченко – первый Герой Социалистического Труда на Глуховщине: преимущества и недостатки идеологии государственных поощрений в СССР Petro Petrovych Kostiuchenko - the first Hero of Socialist Labor in Hlukhiv district: the advantages and disadvantages of the ideology of state incentives in the USSR |
| description |
Стаття присвячена питанню організації системи нагородження передовиків соціалістичних змагань у Радянському Союзі
на конкретному прикладі. Автором досліджено вплив нагородження званням Героя Соціалістичної Праці на подальше трудове та
особисте життя людини. Зокрема, звернута увага на негативні
зміни в житті першого Героя Соціалістичної Праці на Глухівщині.
Статья посвящена вопросу организации системы награждения
передовиков социалистических соревнований в Советском Союзе
на конкретном примере. Автором исследовано влияние награждения званием Героя Социалистического Труда на дальнейшую трудовую и личную жизнь человека. В частности, обращено внимание
на негативные изменения в жизни первого Героя Социалистического Труда на Глуховщине.
The article is devoted to the question of organizing a system of
rewarding leading figures of socialist competitions in the Soviet Union
on a concrete example. The author investigates the influence of awarding
the title of Hero of Socialist Labor to the further labor and personal life
of a person. In particular, attention was paid to the negative changes in
the life of the first Hero of Socialist Labor in Hlukhiv district.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/180963 |
| citation_txt |
Петро Петрович Костюченко – перший Герой Соціалістичної Праці на Глухівщині: переваги та недоліки ідеології державних заохочень у СРСР / А.П. Гриценко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2019. — Вип. 12. — С. 353-357. — Бібліогр.: 20 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT gricenkoap petropetrovičkostûčenkoperšiigeroisocíalístičnoípracínagluhívŝiníperevagitanedolíkiídeologííderžavnihzaohočenʹusrsr AT gricenkoap petrpetrovičkostûčenkopervyigeroisocialističeskogotrudanagluhovŝinepreimuŝestvainedostatkiideologiigosudarstvennyhpooŝreniivsssr AT gricenkoap petropetrovychkostiuchenkothefirstheroofsocialistlaborinhlukhivdistricttheadvantagesanddisadvantagesoftheideologyofstateincentivesintheussr |
| first_indexed |
2025-11-26T01:39:50Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:39:50Z |
| _version_ |
1850603903333171200 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
353
чі люди та священики постійно вдавалися до спротиву у
вигляді написання листів-скарг до органів влади, тимча-
сового саботування рішень про вилучення церков та мо-
литовних будинків, пошуку альтернативних місць для бо-
гослужінь, напівтаємного здійснення релігійних обрядів.
ПОСИЛАННЯ
1. Куроедов В.А. Религия и церковь в советском государстве /
В.А. Куроедов. – М.: Политиздат, 1981 р. – 263 с.
2. Анисимов С. Нравственный прогресс и религия / С. Аниси-
мов – М.: Мысль, 1965. – 181 c.
3. Беляев В. Я обвиняю! / В. Беляев. – М.: Политиздат, 1973. – 160 с.
4. Беца С. Союз хреста і долара / С. Беца. – Ужгород, 1959. – 64 с.
5. Варичев Е. Православная церковь: История и социальная
сущность / Е. Варичев. – М.: Советская Россия, 1982. – 192 с.
6. Боднар В.Б. Особливості функціонування релігійних об’єд-
нань Чернівецької області у 1944–1985 рр.: дис. канд. іст. наук:
09.00.11 / Віктор Богданович Боднар. – Чернівці, 2016. – 226 с.
7. Бондарчук П.М. Особливості релігійної ситуації в Україні у
середині 1940-х – на початку 1950-х років / П.М. Бондарчук // Укра-
їнський історичний журнал. – 2010. – № 2. – С. 136–163.
8. Будзь К.М. Українська греко-католицька церква у Галичині
(1946–1968 рр.): стратегії виживання та опору у підпіллі: дис. канд.
іст. наук: 07.00.01 / Катерина Миколаївна Будз. – К., 2016. – 244 с.
9. Войналович В.А. Партійно-державна політика щодо релігії
та релігійних інституцій в Україні 1940–1960-х років: політоло-
гічний дискурс / В.А. Войналович. – К.: Світогляд, 2005. – 741 с.
10. Милусь В.І. Державна влада і православна церква на Воли-
ні у другій половині 40-х – 50-х роках ХХ ст. / В.І. Милусь. – Луцк:
Волинянин, 2008 – 228 с.
11. Маринченко Г.М. Відносини радянської влади та церкви у
південній Україні (друга половина 40-х – середина 60-х років ХХ
століття): дис.. канд. іст. наук: 07.00.01 / Маринченко Ганна Ми-
колаївна. – Миколаїв, 2013. – 253 с.
12. Пащенко В. Православна церква в тоталітарній державі.
Україна 1940-х – початку 1990-х років / В. Пащенко. – Полтава:
АСМІ, 2014 – 630 с.
13. Поспеловский Д.В. Руская православная церковь в ХХ веке
/ Д. Поспеловский. – М.: Республика, 1995 – 511 с.
14. Шкаровский М.В. Руская православная церковь в ХХ веке
/ М.В. Шкаровский. – Москва: Вече, 2010 – 479 с.
15. Савицька О.О. Повсякденне життя мешканців Чернігова
в 1943–1953 рр.: дис. канд. іст. наук: 07.00.01 / Савицька Оксана
Олександрівна. – Чернігів, 2017. – 426 с.
16. Шаповаленко Є.Ю. Повсякденне життя сільського населен-
ня Чернігівщини в роки окупації: дис. канд. іст. наук: 07.00.01 /
Шаповаленко Євген Юрійович. – Чернігів, 2018. – 381 с.
17. Симоненко В. Гірка доля Ніжинських грецьких церков //
Греки в Ніжині. Збірник статтей та матеріалів. – Ніжин: Просві-
та, 2001. – Вип. 2 – С. 184–188.
18. Зозуля С.Ю. Ніжин модерної доби: студії з історіографії,
пам’яткознавства, персоналістики / С.Ю. Зозуля; Центр пам’ят-
кознавства НАН України і УТОПІК, Північно-Східне регіональне
відділення. – К.: Видавець Олег Філюк. – 446 с.
19. Шліхта Н. Церква тих, хто вижив. Радянська Україна, середи-
на 1940-х – початок 1970-х рр. / Н. Шліхта. – Х.: Акта, 2011. – 468 с.
20. Тарасенко О. Ковальов М. Церква і влада на Чернігів-
щині за радянського часу // Реабілітовані історією: у двадцяти
семи томах. Чернігівська область / Упорядники О.Б. Ковален-
ко, Р.Ю. Подкур, О.В. Лисенко. – Кн. 3. – Чернігів: Десна-Полі-
граф, 2011. – 600 c.
21. Реабілітовані історією: у двадцяти семи томах. Чернігівська
область / Упорядники О.Б. Коваленко, Р.Ю. Подкур, О.В. Лисенко.
– Кн. 1. – Чернігів: Десна Поліграф, 2008. – 799 с.
22. Центральний державний архів громадських об’єднань Укра-
їни (далі – ЦДАГО України), ф. 1, оп 24, спр. 3532, арк. 220.
23. Центральний державний архів вищих органів влади та
управління України м. Київ (далі – ЦДАВО України), ф. 4648, оп. 1,
спр. 135, арк. 393.
24. ЦДАГО України ф. 1, оп. 24, спр. 5589, арк. 160.
25. ЦДАГО України ф. 1, оп. 24, спр. 5407, арк. 157.
26. Законодательство о религиозных культах / [под. ред. Куро-
едова В.А.] – М.: Юридическая литература, 1971. – 336 с.
27. Державний архів Чернігівської області (далі – ДАЧО),
ф. П. 470, оп. 10, спр. 428, арк. 155.
28. ЦДАВО України, ф. 4648, оп. 1, спр. 160, арк. 355.
29. ЦДАВО України, ф. 4648, оп. 1, спр. 231, арк. 345.
30. ДАЧО, ф. Р-5166, оп. 1, спр. 48, арк. 324.
31. ДАЧО, ф. Р-5166, оп. 1, спр. 50, арк. 199.
32. ДАЧО, ф. Р-5166, оп. 1, спр. 58, арк. 161.
Юхно Ф.А. Снятие с регистрации православных общин
на Черниговщине в 1953–1964 гг.
В статье рассматривается динамика сокращения сети право-
славных религиозных общин Черниговской области в 1953–1964 гг.
Освещается деятельность органов власти, направленная на умень-
шение количества общин, анализируются положение верующих и
формы их сопротивления действиям власти.
Ключевые слова: православная церковь, снятие с регистра-
ции, власть, верующие, приход, сопротивление.
Yukhno F.A. Declining registration from orthodox commu-
nitines in Chernihiv region in 1953–1964
The article considers the dynamics of curtailment of a network of
religious communities in Chernihiv region 1953–1964, highlights the
activity of government bodies that is aime d at reducing in the number
of communities, analyses the situation of religious believers and their
forms of resistance to the actions of the authorities.
Key words: Orthodox Church, removal from registration, power,
believers, parish, opposite.
17.03.2019 р. j
УДК 94(477):321.02 «196/198»
А.П. Гриценко
ПЕТРО ПЕТРОВИЧ КОСТЮЧЕНКО – ПЕРШИЙ
ГЕРОЙ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ ПРАЦІ НА
ГЛУХІВЩИНІ: ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ
ІДЕОЛОГІЇ ДЕРЖАВНИХ ЗАОХОЧЕНЬ У СРСР
Стаття присвячена питанню організації системи нагоро-
дження передовиків соціалістичних змагань у Радянському Союзі
на конкретному прикладі. Автором досліджено вплив нагороджен-
ня званням Героя Соціалістичної Праці на подальше трудове та
особисте життя людини. Зокрема, звернута увага на негативні
зміни в житті першого Героя Соціалістичної Праці на Глухівщині.
Ключові слова: нагороди, ідеологія, Герой Соціалістичної Пра-
ці, передовики сільського господарства.
Актуальність даного дослідження зумовлена необхід-
ністю вивчення питання впливу отримання державних
нагород на подальше життя передовиків та видатних лю-
дей, зокрема, в період ідеологізації життя жителів Глухів-
щини комуністичною партією в СРСР.
В історіографії, головним чином радянського періо-
ду, велика увага приділялась організації та проведен-
ня державною владою ідеологічної роботи. Радянські
історики (А. Санцевич, В. Сарбей, В. Юрчук та ін.) до-
сліджували значення ідеологічної роботи для забезпе-
чення керівної ролі комуністичної партії у суспільстві.
Зокрема, вони прагнули показати, що чим вищим був
рівень ідеологічної роботи партійних організацій, чим
сильнішою ставала ідейна переконаність мас, тим ак-
тивнішою була їхня участь у реалізації планів комуніс-
тичного будівництва [1; 18]. Зокрема, О. Шуляк вважав
найкращою формою роботи самовіддану працю кому-
ністів як основний метод партійної агітації [19].
Втім, радянськими істориками допускалось загальне
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
354
жавних нагород, що передбачає стабільність їх системи,
а також актуальність і дієвість як засобу правового заохо-
чення незважаючи на зміни у владі, а також забезпечення
пільг і привілей, передбачених законодавством для від-
значених державними нагородами [10, с. 145].
В той же час жоден із дослідників (ні радянського, ні
сучасного періодів) не звертає увагу на позитивні й нега-
тивні наслідки отримання державних нагород в житті лю-
дей на конкретних прикладах. З метою поступового усу-
нення даної наукової проблеми і покликана наша праця.
Почесне звання Героя Соціалістичної Праці, як найви-
щий ступінь відзнаки за трудові досягнення в СРСР, було
встановлене Указом Президії Верховної Ради СРСР від
27 грудня 1938 року«Про встановлення вищого ступеня
відзнаки – звання Героя Соціалістичної Праці» [12]. Згід-
но з Положенням, Герою Соціалістичної Праці вручали-
ся орден Леніна і грамота Президії Верховної Ради СРСР.
Втім, з 1940 року, Указом Президії Верховної Ради СРСР
від 22 травня 1940 року «Про додаткові відзнаки для Героїв
Соціалістичної Праці» був встановлений особливий знак
для Героїв Соцпраці – золота медаль «Серп і Молот» [14].
Першим в Глухівському районі звання Героя Соціаліс-
тичної Праці з врученням ордена Леніна і Золотої меда-
лі «Серп і молот» одержав слоутчанин Петро Петрович
Костюченко [7]. До слова, другим Героєм Соціалістичної
Праці у районі став бригадир колгоспу імені Леніна Іван
Васильович Петрусенко. Нагороджений він був через два
місяці у травні 1966 року [15].
Велика державна нагорода Петру Петровичу, разом з
іншими передовиками Сумської, Полтавської та Кірово-
градської областей, була вручена 2 квітня у Москві під
час з’їзду КПРС. Нагородження після вечірнього засідан-
ня з’їзду проводила заступник Голови Президії Верхов-
ної Ради СРСР Насреддінова. Вона вручила нагороду та
поздоровила слоутчанина.
Як же йшов до також високої нагороди слоутський
Герой? Народився Петро Костюченко 3 липня 1937 року
у Слоуті Глухівського району на Сумщині.Навчався у
класі «В» Слоутської семирічної школи з 1945/1946 по
1951/1952 навчальні роки. Разом з ним навчались в май-
бутньому видатні слоутчани Тетяна Миколаївна Буцик
(Фесенко) та Уляна Григорівна Гриценко – передова до-
ярка «п’ятитисячниця».
Після закінчення школи Петро працював тракто-
ристом тракторної бригади № 8 Глухівської МТС. Його
ім’я було постійно серед передовиків. У 1958 році на
честь 41-х роковин Жовтневої революції та в 1961 році
(до 1 травня та до 7 листопада) він був занесений на
колгоспну Дошку Пошани.
У березні 1962 року 24-річний тракторист почав пра-
цювати на свинофермі. З переходом на групове утри-
мання свиней він став доглядати відразу 1,5 тис. голів
свиней. На честь Дня міжнародної солідарності трудя-
щих (1 травня 1962 року) його ім’я було занесене на кол-
госпну Дошку Пошани. Механізатор Петро Костюченко
спрощення суспільних процесів, погляд на них через приз-
му марксистсько-ленінського вчення та партійних посту-
латів, які зводилися до того, що всі явища, які заважали
пануванню радянської влади, отримували негативну ха-
рактеристику [2; 6; 9; 17; 20]. Так, наприклад, ініціатива
передовиків розглядалась не як їх особисте досягнення,
а, скоріше, як прагнення членів колективу до загально-
державного благоденства [5].
Так, А. Янюк [20] у своїй праці описав особливості ді-
яльності сільських парторганізацій,починаючи з 1956 і
до 1969 років. В. Хижняк [17] також аналізував це питан-
ня в означений період. Однак, дослідники описали лише
окремі форми виховної роботи сільських парторганіза-
цій, не використовуючи методів соціальних досліджень.
Перш за все, автори узагальнювали методи ідеологічної
роботи, покликані на формування у колгоспників пози-
тивного ставлення до праці, виконання своїх службових
обов’язків та поваги до власної Батьківщини.
В той же час недостатньо уваги приділялось саме тако-
му виду ідеологічних заохочень, як вручення передови-
кам соціалістичної праці державних нагород. І в наш час
це питання вивчається більше в правовій площині, коли
аналізуються принципи, функції, методи інституту наго-
род, які нерозривно пов’язані з принципами, методами,
функціями правових заохочень і стимулювань. Зокрема,
сучасний дослідник В. Литвин звертає увагу не на пере-
ваги принципу стабільності, наступності спадковості дер-
П.П. Костюченко
ISSN 2218-4805
355
за 10 місяців 1962 року відгоду-
вав 1034 ц свинини, а за листопад
– ще 381 ц, які були продані кол-
госпом державі. За 1962 рік було
вирощено 1415 ц свинини. Собі-
вартість центнера цієї продукції
становила 86 крб., тоді як в інших
колгоспах майже вдвічі більше.
В чому ж полягала щоденна
робота свинаря-механізатора?
Він тричі в день трактором ДТ-
20 зі спеціальним причепом го-
дував тварин: вранці – з 7 до 10
год., вдень – з 12 до 15 та ввечері
– з 16 до 19 год. Всі корми пере-
роблялись у кормоцесі і згодову-
вались у формі пасти.
Одночасно Петро Петрович ви-
конував громадську роботу. Так, 3
березня 1963 року 25-річний ме-
ханізатор вперше став депутатом
районної Ради народних депута-
тів. У червні 1964 року він вступив до лав Комуністичної
партії Радянського Союзу, а вже у грудні цього року був
обраний членом Сумського обкому Компартії України на
ХІІІ Сумській партійній конференції (посвідчення № 45
від 17 березня 1965 року).
За результатами трьох місяців 1963 року П. Костючен-
ко здав державі 373 свині загальною вагою 373 ц. Цей по-
казник не мав собі рівних у районі. А 25 листопада 1964 р.
він перевиконав своє річне зобов’язання. Всього за не-
повних 11 місяців було відгодовано 1575 голів свиней за-
гальною вагою 1513 ц. За рік ця цифра перевищила 160 т.
Собівартість 1 ц свинини склала 54,94 крб. На відгодів-
лі стояло 2 тисячі свиней. Ще в 1958 році таке поголів’я об-
слуговували 10–12 свинарок. А тепер, крім свинаря-меха-
нізатора, сім свинарок доглядало 200 свиноматок. Загалом
поголів’я ферми нараховувало 2693 свині. Наступного 1965
року Петро Костюченко у півтора рази перевершив досяг-
нення попереднього року, покращив їх у 1966 і 1967 роках.
Регулярно двічі на рік – у квітні та листопаді (до Свя-
та миру і праці 1 травня та відповідної річниці Вели-
кої Жовтневої соціалістичної революції 7 листопада)
1963, 1964, 1965, 1966 та 1967 років – ім’я знатного сви-
наря-механізатора заносилось на колгоспну, районну
та обласну Дошки Пошани.
Наступним щаблем визнання роботи передовика соці-
алістичного змагання по розвитку тваринництва у сіль-
ському господарстві стало присудження 28-річному Петру
Петровичу Костюченку високого звання Героя Соціаліс-
тичної Праці. Більш того, вручення цієї високої нагоро-
ди були приурочене до ще одного зібрання у Радянсько-
му Союзі – ХХІІІ з’їзду КПРС у Москві, де слоутчанин, як
представник Сумської обласної партійної організації, пе-
ребував більше тижня, з 29 березня по 8 квітня 1966 року.
Загалом у Кремлівському Палаці з’їздів зібралось 4943
делегати. Делегація Сумської області сиділа на балконі у
другому ряду напроти трибуни.
Чи легко в таких умовах було простому сільському хлоп-
цю, батьку двох дітей (дівчинки та хлопчика), залишатись
і далі звичайним колгоспником? А державна ідеологічна
машина вже працювала на возвеличення передовика. Було
навіть організовано телефонний дзвінок свинаря-меха-
нізатора до голови колгоспу Василя Якимовича Овсієнка.
Тепер вже Петро Костюченко був важливішим, ніж стар-
ший на чверть століття голова. До того ж про цю розмо-
ву писала навіть районна преса. Делегат партійного з’їз-
ду цікавився, як ідуть справи в господарстві, на фермі і
вдома. Також він розповів про роботу з’їзду, про зустрічі
і розмови [3]. За чотири роки роботи комуніст П. Костю-
ченко зняв з відгодівлі 5640 голів свиней. Одночасно він
доглядав дві тисячі свиней. Собівартість одного центне-
ра свинини в 1965 році складала 88 крб. Його досвід по-
чав упроваджувати в 1965 році березівський тракторист
Віктор Мурашко, який доглядав 700 голів свиней.
Після повернення з Москви Герой Соціалістичної Пра-
ці П.П. Костюченко 16 квітня 1966 року провів зустріч з
колгоспниками сільгоспартілі імені Чапаєва. Також він
брав участь у зборах районного партійного активу, що
проходили 22 квітня у районному Будинку культури. Він
першим виступив у обговоренні доповіді другого секре-
таря райкому партії М. Грибенка. Слава повалилась на
плечі вже незвичайного колгоспника. Чи витримав він її?
Держава піклувалась про своїх кращих людей. До мо-
рального возвеличення додавались і матеріальні ви-
годи, корисні зв’язки. Так, Указом Президії Верховної
Ради СРСР від 6 вересня 1967 року [13] для ГероївСоці-
алістичної Праці встановлювався цілий ряд пільг, се-
П.П. Костюченко на зiздi КПРС
Сіверщина в історії України, випуск 12, 2019
356
ред яких – персональні пенсії союзного значення, 50%
пільга квартирної плати, обчисленої за ставками, вста-
новленими для робітників і службовців. Крім того, Ге-
рою надавалось право безкоштовного проїзду один раз
на рік у прямому і зворотному напрямках: залізничним
транспортом – у м’яких вагонах швидких і пасажир-
ських поїздів; водним транспортом – у каютах I класу
(місцях I категорії) швидких і пасажирських ліній, по-
вітряним або міжміським автомобільним транспортом,
а також можливість безкоштовного користування місь-
ким транспортом (трамваєм, автобусом, тролейбусом,
метрополітеном, водними переправами), а в сільській
місцевості –автобусами внутрішньорайонних ліній. Ге-
рої Соціалістичної Праці могли щорічно отримати, за
висновком лікувального закладу, безкоштовну путівку
до санаторію або будинку відпочинку.
Після таких висот радянський передовик вже не міг
бути звичайним колгоспником. З вересня 1968 по бе-
резень 1972 року він навчався у Роменському сільсько-
господарському технікумі, а в селі його називали не
інакше, як герой, а дітей – «героєві», хоча це було вже
з негативним присмаком.
У 1972 році П. Костюченко почав працював механі-
ком тваринницької ферми у слоутському колгоспі. До
його посадових обов’язків входила організація механіч-
ного доїння корів. Тому на фермах майже всі процеси
було механізовано [11]. У січні 1974 року він був делега-
том Сумської обласної партконференції [16]. Державна
ідеологія й надалі підтримувала колгоспного передови-
ка – 11 січня 1976 року в районному Будинку культури
П. Костюченко одержав паспорт громадянина СРСР но-
вого зразка [4]. Разом з іншими колгоспними передови-
ками він часто був гостем школярів, як тоді говорили: хо-
див «у гості до піонерів».
За 35-річний вік було багато чого досягнуто, але до
пенсії залишалась ще чверть століття. Передовик, не ви-
тримавши спокуси долі, почав вживати спиртні напої.
Незабаром із посади механіка колгоспу він був переведе-
ний до рядових механізаторів, хоча у березні 1975, квіт-
ні 1977, березні 1979 та квітні 1982 років обирався голо-
вою однієї з трьох виборчих комісій в с. Слоут по виборах
народних депутатів до Глухівської районної Ради депу-
татів трудящих.
Повага і визнання минули. Колись шанований дер-
жавою і партією колгоспник продовжував працювати на
тракторі, обприскуючи отрутохімікатами рослини на по-
лях. Природна відповідальність, заведена у родині з ді-
да-прадіда, все частіше чергувалась із провалами та не-
виконанням планів. Про високі досягнення й занесення
на Дошку Пошани вже мова не йшла.
З 1980 року Петро Костюченко працював у групі ме-
ханізаторів на дощувальній установці, поливаючи площу
у 118 га, на якій вирощувались злакові трави та люцер-
на на зелену масу [8]. У 1982 році він вирощував кукуру-
дзу на зелену масу, у 1984 – очолював ланку по підготов-
ці площ збирання, скошуванню хлібів у валки, оранки під
посів озимини під час жнив. Восени вийшов у лідери се-
ред комбайнерів по збиранню кукурудзи на силос. Разом
з трактористом М. Мовчаном Петро Петрович скосив ку-
курудзу на площі 73,5 га, відправивши до силосних спо-
руд 6212 т подрібнених соковитих стебел. Урожайність з
кожного га склала 846 ц – найвищий показник по колгос-
пу. Він був серед лідерів і у вересні 1985 року.
Так механізатор трудився до самої пенсії – працю-
вав на боронуванні зябу та посівів багаторічних трав
на полях колгоспу. У липні 1997 року він пішов на тру-
довий відпочинок, отримавши певні преференції від-
повідно до статті 5 Закону України «Про пенсії за осо-
бливі заслуги перед Україною».
Помер Герой Соціалістичної Праці Петро Петрович
Костюченко 14 червня 2006 року на 69-му році життя в
Слоуті, де і похований (на кладовищі по вулиці Миру).
Рідні в пам’ять про видатного батька та діда встанови-
ли на його могилі гранітний надгробний пам’ятник. У
листопаді 2011 року на будівлі Слоутського навчаль-
но-виховного комплексу було відкрито меморіальну
дошку на честь Героя.
Відзначення передовиків виробництва у Радянсько-
му Союзу, однозначно, змінювало хід життя людей, які
отримували такі високі звання. Відповідно, і в даному
випадку, нагородження званням Героя Соціалістичної
Праці в столиці СРСР стало найвищою точкою у кар’є-
рі Петра Петровича Костюченка. Ідеологічна машина
й надалі супроводжувала видатного колгоспника, але
його життя, що тимчасово ставало зірковим, змінюва-
лось і, на жаль, не завжди в кращий бік.
ПОСИЛАННЯ
1. Білик Б.І. Діяльність партійних організацій енергобудов Укра-
їни по вихованню трудящих у дусі радянського патріотизму, про-
летарського інтернаціоналізму і дружби народів (1959–1965 рр.) /
Б.І. Білик, Н.Ю. Костриця // Наукові праці з історії КПРС. – Вип. 47.
– К., 1971. – С. 95–106.
2. Безпалко Є.Я. Робота партійних організацій України по по-
доланню пережитків капіталізму в свідомості колгоспників (1959–
1961 рр.) / Є.Я. Безпалко // Наук. праці з історії КПРС. – Вип. 26. –
К., 1968. – С. 90–104.
Герої Соціалістичної Працi - бригадири колгоспів
iм. Дзержинського М.Т.Лантух, iм. Ленiна I.В. Петрусенко
та механiк П.П. Костюченко
ISSN 2218-4805
357
УДК 001:631:676.034.24(47+57)«19»
С.М. Базиль
НАУКОВА СПІВПРАЦЯ ВЧЕНИХ
ВСЕСОЮЗНОГО НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО
ІНСТИТУТУ ЛУБ’ЯНИХ КУЛЬТУР
І РУМУНСЬКИХ НАУКОВЦІВ
У 70–80-х РОКАХ ХХ ст.
У статті вперше розглядаються і аналізуються питання між-
народної співпраці науковців Всесоюзного науково-дослідного ін-
ституту луб’яних культур і Соціалістичної Республіки Румунії,
які мали важливе значення для подальшого розвитку конопляр-
ства в Румунії.
Ключові слова: Всесоюзний науково-дослідний інститут
луб’яних культур, коноплярство, Соціалістична Республіка Руму-
нія, коноплезбиральні процеси, механізація коноплярства, селек-
ція, агрохімія.
Постановою Народного Комісаріату землеробства
СРСР від 12 жовтня 1931 року на Чернігівщині (в яку тоді
входила нинішня Сумщина) на базі Української дослід-
ної станції прядивних культур у м. Глухові був створений
Всесоюзний науково-дослідний інститут конопель (далі
ВНДІКО), який ще в довоєнний період займався дослі-
дженням і виведенням нових високопродуктивних сор-
тів луб’яних культур.
Фахівці післявоєнного Всесоюзного науково-дослідно-
го інституту луб’яних культур (далі ВНДІЛК), який органі-
зований у 1944 році шляхом злиття ВНДІКО і Всесоюзно-
го науково-дослідного інституту нових луб’яних культур
(м. Москва), продовжили аграрні дослідження і протягом
50–60-х років ХХ століття змогли не тільки відновити на-
укову базу закладу, а і значно розширити її. Досліджен-
ня вчених ВНДІЛК дали змогу отримувати значно біль-
ші врожаї конопель і льону, при використанні менших
площ висіву, та втілити у сільськогосподарське вироб-
ництво коноплі, що не мали наркотичних властивостей.
Звичайно, що всіма цими здобутками були зацікавлені
закордонні партнери СРСР. Адже у 1949 році була створена
Рада Економічної Взаємодопомоги (далі РЕВ), штаб-квар-
тира якої знаходилася у Москві. Робота структури РЕВ від-
повідала роботі апарату великої держави. Слід зауважити,
що економіка країн Східної Європи була досить сильно
зруйнована в роки Другої світової війни і тому у післяво-
єнний період за допомогою Радянського Союзу відбува-
лися її відбудова і відновлення [18, с. 9]. У 1969 році сесія
РЕВ прийняла рішення про розробку комплексної програ-
ми подальшого поглиблення і удосконалення співробіт-
ництва і розвитку соціалістичної економічної інтеграції
країн-членів РЕВ. Вказана програма розвитку РЕВ на 20
років була прийнята у липні 1971 року на 25-му засідан-
ні Сесії РЕВ. Комітету і Секретаріату РЕВ були дані дору-
чення організувати у 1975–1977 роках розробку проектів
довготривалих цільових програм співробітництва на пе-
ріод до 1990 року. Програми були розроблені для спіль-
ного вирішення проблем, в тому числі і в сфері вирощу-
вання луб’яних культур [18, с. 12].
3. Дзвінок з Москви // Народна трибуна. – 1965. – № 42. –
7 квітня. – С. 1.
4. Дорожити званням громадянина країни Рад // Народна три-
буна. – 1976. – № 6. – 13 січня. – С. 1.
5. Каневская Е.М. Производственный коллектив как субъект
трудового права / Е.М. Каневская // Правоведение. – 1981. –
№ 2. – С. 4349.
6. Кожукало І.П. Підготовка пропагандистських кадрів систе-
ми партійного навчання на Україні (1946–1965 рр.) / І.П. Кожука-
ло // Укр. істор. журнал. – 1978. – № 2. – С. 102–106.
7. Костюченко Петро Петрович // Герои страны – [Електро-
нний ресурс]. – Режим доступу: http://www.warheroes.ru/hero/hero.
asp?Hero_id=15527. – Назва з екрану.
8. Кравченко І. Трави на поливі / Іван Кравченко // Народна
трибуна. – 1981. – № 94. – 13 червня. – С. 1.
9. Курносов Ю. О. Роль інтелігенції України в комуністичному
вихованні трудящих (1959–1965 рр.) / Ю.О. Курносов – К.: Науко-
ва думка, 1968. – 180 с.
10. Литвин В.М. Україна на межі тисячоліть (1991–2000 рр.) /
В.М. Литвин. – К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2000. – 360 с.
11. Лісова О. Підвели підсумки першого півріччя / О. Лісова //
Чапаєвець. – 1975. - № 21. – 11 серпня. – С. 2.;
12. Об установлении высшей степени отличия – звания Ге-
роя Социалистического Труда. Указ Президиума Верховного Со-
вета СССР от 27 декабря 1938 г. // Ведомости Верховного Совета
СССР. – 1938. – № 23.
13. Об установлении дополнительных льгот Героям Советско-
го Союза, Героям Социалистического Труда и лицам, награждён-
ным орденами Славы трёх степеней. Указ Президиума Верхов-
ного Совета СССР от 6 сентября 1967 г. // Ведомости Верховного
Совета СССР. – 1940. – № 36. – Ст. 495.
14. О дополнительных знаках отличия для Героев Социалис-
тического Труда. Указ Президиума Верховного Совета СССР от 22
мая 1940 г. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1940. – № 14.
15. Присвоєння звання Героя Соціалістичної Праці // Народна
трибуна. – 1965. – № 61. – 19 травня. – С. 1.
16. Склад райкому Компартії України, обраного ХХХ партійною
конференцією // Народна трибуна. – 1974. – № 1. – 1 січня. – С. 2.
17. Хижняк В. П. Комуністичне виховання трудівників села. З
досвіду ідейно-виховної роботи партійних організацій на селі в
1959–1970 рр. / В.П. Хижняк. – К.: Наук. думка, 1973. – 168 с.
18. Шкварець В.П. Масово-політична робота партійних орга-
нізацій України на селі (1956–1959 рр.) / В.П. Шкварець // Наук.
праці з історії КПРС. – Вип. 20. – К., 1968. – С. 90–99.
19. Шуляк О.С. Діяльність КП України по зміцненню колгос-
пів керівними кадрами і спеціалістами сільського господарства в
роки семирічки / О.С. Шуляк // Наук. праці з історії КПРС. – Вип. 26.
– К., 1968. – С. 35–44.
20. Янюк А.О. Ідеологічна робота Компартії України в період
розгортання комуністичного будівництва / А.О. Янюк. – Чернів-
ці, 1970. – 118 с.
Гриценко А.П. Петр Петрович Костюченко – первый Герой
Социалистического Труда на Глуховщине: преимущества и
недостатки идеологии государственных поощрений в СССР
Статья посвящена вопросу организации системы награждения
передовиков социалистических соревнований в Советском Союзе
на конкретном примере. Автором исследовано влияние награжде-
ния званием Героя Социалистического Труда на дальнейшую тру-
довую и личную жизнь человека. В частности, обращено внимание
на негативные изменения в жизни первого Героя Социалистичес-
кого Труда на Глуховщине.
Ключевые слова: награды, идеология, Герой Социалистичес-
кого Труда, передовики сельского хозяйства.
Hrytsenko A.P Petro Petrovych Kostiuchenko - the fi rst
Hero of Socialist Labor in Hlukhiv district: the advantages and
disadvantages of the ideology of state incentives in the USSR
The article is devoted to the question of organizing a system of
rewarding leading fi gures of socialist competitions in the Soviet Union
on a concrete example. The author investigates the infl uence of awarding
the title of Hero of Socialist Labor to the further labor and personal life
of a person. In particular, attention was paid to the negative changes in
the life of the fi rst Hero of Socialist Labor in Hlukhiv district.
Key words: awards, ideology, hero of socialist work, leading fi gures
of agriculture.
31.01.2019 р.j
|