Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці

У статті розглядаються матеріали фонду 128 Державного архіву Чернігівської області (ДАЧО). У ньому зберігається корпус документів, які стосуються історії Глухівщини. Чимало матеріалів даного фонду розкривають певні аспекти соціального життя, роботи судових установ, демографічних проблем тощо. В да...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Сіверщина в історії України
Дата:2020
Автор: Чернякова, Я.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2020
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181069
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці / Я.В. Чернякова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 175-178. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859672749857832960
author Чернякова, Я.В.
author_facet Чернякова, Я.В.
citation_txt Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці / Я.В. Чернякова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 175-178. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сіверщина в історії України
description У статті розглядаються матеріали фонду 128 Державного архіву Чернігівської області (ДАЧО). У ньому зберігається корпус документів, які стосуються історії Глухівщини. Чимало матеріалів даного фонду розкривають певні аспекти соціального життя, роботи судових установ, демографічних проблем тощо. В даній статті вводиться до наукового обігу документ, який стосується ремонту Московської кам’яної брами Глухівської фортеці у 1809 р. The article deals with the materials of the Fund 128 of the State Archives of Chernihiv Oblast (DAChO). Many documents related to the Hlukhiv region are stored here and therefore are of particular importance to local historians and historians. Many materials of this fund reveal certain aspects of social life, judicial institutions, population demographics, etc. This article analyzes a document that relates directly to the Moscow Stone Gate. The fortress of Hlukhiv lost its strategic importance at the end of the 18th century, that is why the project of redevelopment of Hlukhiv in 1802 envisaged its liquidation. Fortress shafts were excavated and ditches were filled in 1808. At the same time, according to some researchers, the Moscow Gate was demolished. But in a recent archival document, we can see a discrepancy in the dates: if this was about the destruction of the gate in 1808, then the case dating from 1809 concerns the repair of the Moscow Stone Gate. Introduced to scientific circulation document on the repair of the Moscow Gate in 1809 at least makes its biography at least a few years longer, but the urban development of Hlukhiv in the early nineteenth century sooner or later it would raise the question of the functionality of fortifications in the central part of the city. When the Moscow Gate was actually dismantled, it is unknown how the document could refer to another, the Kyiv Gate, whose name has been subject to various variations over the centuries.
first_indexed 2025-11-30T14:18:51Z
format Article
fulltext ISSN 2218-4805 175 11. Suspilno-politychnyi lad Ukrainy-Hetmanshchyny (druha polovyna XVII-XVIII st.). Pravova systema Ukrainy-Hetmanshchyny (druha polovyna XVII-kinets XVIII st.). Obmezhennia ukrainskoi derzhavnosti v druhii polovyni XVII st. [Socio-political system of Ukraine-Hetmanate (second half of XVII-XVIII centuries). The legal system of Ukraine-Hetmanate (second half of the eighteenth - end of the eighteenth century.) Restriction of Ukrainian statehood in the second half of the eighteenth century]. Retrieved from: http://sites.znu. edu.ua/ua_statehood_ history //sereda/ lektsiya-8-.pdf. [in Ukrainian]. 12. DAChO, f. 128, op. 1, spr. 119. 13. DAChO, f. 128, op. 1, spr. 119. 14. DAChO, f. 128, op. 1, spr. 119. 15. DAChO, f. 128, op. 1, spr. 132. 16. DAChO, f. 128, op. 1, spr. 132. 17. DAChO, f. 128, op. 1, spr. 132. 18. DAChO, f. 128, op. 1, spr. 132. 19. Lapyn, V. (2000). Postoinaia povinnost v Rossii [Permanent obedience in Russia]. Ezhehodnyk S.-Peterburhskoho nauchnoho obshchestva ystorykov y arkhyvystov. St.Petersburg. Retrieved from https://www.dissercat.com/. [in Russian]. Стаття надійшла до редакції 26.02.2020 р. Рекомендована до друку 10.03.2020 р. них джерелах жодного разу не зустрічається опису укрі- плень давньоруського міста, але про його значні розмі- ри можна судити з того, що, вірогідно, воно здатне було прийняти таку кількість воїнів [1, с. 254]. Сучасні археоло- гічні дослідження з’ясували приблизне місцезнаходжен- ня дитинця давньоруського Глухова, укріпленого посаду та деяких ремісничих районів. Згадка про Глухів під 1352 роком сповіщає про жах- ливу подію – епідемію (ймовірно чуми), під час якої всі мешканці «ізомроша» [2, с. 12]. Майже триста років про Глухів як місто згадок не існує. Про ранньомодерний Глухів збереглось чимало доку- ментальних свідчень. Перш за все слід згадати опис насе- лених пунктів Новгород-Сіверського уїзду, де Глухів – це село, що належало Московській державі і після Деулінської угоди у 1618 р. перейшло до володінь Речі Посполитої. У 1636 р. частину глухівських земель купує новго- род-сіверський староста, князь О. Пясочинський. Він осаджує на глухівському «старосвітському городищі» свій двір, обнесений дерев’яним частоколом, і упро- довж кількох років проводить фортифікаційні роботи по зведенню земляних та дерев’яних укріплень навколо центральної частини міста. Вони перетворили Глухів у міцно укріплену фортецю. Зберігся опис Глухова сере- дини XVII ст.: «...А город Глухов стоит меж речки Усма- ни на острову, около посаду, меж речки, земляной го- род. На старосвицком городище сделано два земляных вала, около тех валов два рва; на том валу надолбы... на горе над речкою Усманью на осыпи поставлен острог дубовый, межи того острога ворота проезжие... око- ло того острога сделан ров, а ров на острогу огорожен бревнами с одной стороны и подле того острога у зем- ли сделан частик, колье дубовое...» [3, с. 16]. Про потужність глухівських укріплень говорить той факт, що у 1664 р. місто витримало облогу польського війська на чолі з Яном Казимиром ІІ, яка тривала більше місяця. Під 1685 роком Чернігівський літопис подає: «Того ж року в Глухові старий замок згоріл августа 13» [4, с. 211]. Після цього в місті спорудили нову величезну загальноміську фортецю, що мала 5 брам: Київську – з західного боку, Московську – зі східного, Білополів- ську – з півночі, Путивльську–з півдня, безіменну – в районі Михайлівської церкви (в деяких джерелах вона згадується як Михайлівська брама). Наступне століття фортеця зазнавала незначних пе- ребудов, все більш набуваючи регулярних обрисів з п’я- тикутними у плані бастіонами та з потрібними елемен- тами класичної фортифікації [5; 6]. У 1748 р. Глухів спіткало велике лихо. Пожежа, що виникла на одній з міських садиб, знищила майже всю центральну забудову. Того ж року було перепланова- но напрямок центральних вулиць та реконструйова- но міську фортецю. У 1749 р. під керівництвом мінера київського інженерного корпусу Юхима Наумова були споруджені нові дерев’яні брами – Київська, Москов- j УДК 94(477.5)025.171:72.02:725.961 Я.В. Чернякова НЕВІДОМИЙ ДОКУМЕНТ ЩОДО РЕМОНТУ МОСКОВСЬКОЇ БРАМИ ГЛУХІВСЬКОЇ ФОРТЕЦІ У статті розглядаються матеріали фонду 128 Державного ар- хіву Чернігівської області (ДАЧО). У ньому зберігається корпус до- кументів, які стосуються історії Глухівщини. Чимало матеріалів даного фонду розкривають певні аспекти соціального життя, ро- боти судових установ, демографічних проблем тощо. В даній статті вводиться до наукового обігу документ, який стосується ремонту Московської кам’яної брами Глухівської фор- теці у 1809 р. Ключові слова: Глухів, Московська брама, Київська брама, бу- дівництво, фортеця, ремонт, кошторис, документ. Працюючи у Державному архіві Чернігівської області, привернув увагу документ, який містить відомості про іс- торичну топографію м. Глухова модерного часу. Мова йде про фонд 128, в якому знаходиться справа під № 775 «Про ремонт Московських кам’яних воріт». У статті авторка ставить за мету опрацювати та роз- крити зміст документа, що вперше вводиться до нау- кового обігу, який до цього був невідомим для широ- кого кола дослідників. Оскільки Московська брама не збереглася, для з’ясу- вання її місця і значення у фортифікації Глухова слід по- дати стислу історію виникнення фортифікаційних споруд міста, розпочавши з першої згадки про нього у давньо- руських літописах під 1152 роком, яка говорить про зу- пинку в Глухові військ князя Юрія Долгорукого зі своїми союзниками – величезним військом половців. У писем- Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020 176 «1809 года Апреля 15 Господину Малороссийскому Генераль Губернатору По случаю донесения мне глуховскимь полицмейстеромь 13 апреля вь Московскихь каменныхь варотахь вь своде оть оказавшейся сь давнихь леть трещины отвалилась столь- ко кирпичей и мелкаго щебеня и темь уграживало … обру- шенностию, почему вь … опасности вь проезде и переходь теми воротами означавшаясь вь своде трещинами кь па- дению часть на одну сажень и полицмейстеромь обрушена вь следствии чего донесь мне что губернаторский архитек- торь будучи в городе Глухове свидетельствовал каменные вороты и нашель что сводь вь оныхь, коего часто уже обру- шилась имееть посередине и по бокамь немалые трещины, и что весь сводь угрожаеть … падениемь: починить же непе- ред темь оного вовся невозможно. А потому и нужно темь весь сводь сломать, и для полегкости стень на коихь тоть сводь основань, кой также потрескалась, … зделать вновь деревянный паталокь, для поправления чего сочинень … пе- ред онаго полицмейстера донести мне за таковымь учинен- нымь обрушениемь не предстоить ли еще опасность вь па- дений какихь либа частей техь вороть, и какие потребно принять кь отвращению того. На что губернаторский ар- хитекторь сочинил смету которую при семь кь вашему си- ятельству имею честь препроводить на благо разсмотрение. ська і Путивльська. Пізніше, у 1766–1769 рр., за проек- том архітектора А. Квасова спорудили муровані Київ- ську і Московську брами [7, с. 314]. З деякими змінами і перебудовами Київська брама Глухівської фортеці ді- йшла до нашого часу. Найбільш повну інформацію про планувальну струк- туру та забудову території фортеці після пожежі 1748 р. можна отримати з плану 1750 р., на якому познчено 9 фортечних брам. Назви чотирьох з них відомі: Київська, Московська, Білополівська та Путивльська. Ще п’ять брам були, скоріш за все, невеликими проходами у тов- щі міських укріплень. В купчій на ім’я Агафії Отрощи- хи, складеній 1721 р., згадується Некрасівська брама [8]. Глухівська фортеця втратила своє стратегічне зна- чення наприкінці XVIII ст., тому проектом перепла- нування Глухова 1802 р. була передбачена її ліквіда- ція. Фортечні вали розкопали і рови засипали 1808 р. за розпорядженням генерал-губернатора Малоросії князя Олексія Куракіна. Тоді ж, за даними окремих до- слідників, було знесено й Московську браму [9]. Але у нещодавно знайденому архівному документі ми мо- жемо бачити розбіжність в датах: якщо до цього мова йшла про знесення брами у 1808 році, то справа, що да- тується 1809 роком, стосується питання ремонту Мос- ковських кам’яних воріт. Подаємо її мовою оригіналу. Київська брама Глухівської фортеці. Фото початку XX ст. ISSN 2218-4805 177 Рапортъ По предписанию вашего Превосходительства оть 28-го числа прошлого апреля, о донесении не предоставит ли еще опасности вь падении какихь либо частей вь московскихь каменныхь воротахь, и какие потребно принять меры кь отвращению того, какь вь семь городе для учинения сметы о материалахь потребныхь для постройки лагерныхь ша- лашей, находиль Господинь Губернский архитекторь Кар- ташевский…учинить о техь воротахь свое замечание, и о томь донести оть себя Вашему превосходительству; о чемь рапортую, вь отвращение же опасности проезжаю- щим теми воротами, вь оныхь проезд преграждень». В документі міститься і кошторис на виконані роботи. «Смета Какое число потребно разныхъ матеріаловъ и суммы на покупку оныхъ и въ уплату мастеровымъ людямъ на раз- ломку потрескавшигося каменнаго свода … в место онаго вновь деревянного потолока въ Московскихъ каменныхъ во- ротахъ въ городе Глухове. 1809 года марта 18 дня. Ч и сл о м ат ер и а- ло въ Примерные цены одному всемъ руб- лей коп. руб- лей коп. 1. На разломку и очистку всего потрескавшегося свода рабо- чимъ людямъ вообще полагается - - - 10 - 2. На деланіе деревянного пото- лока потребно: Сосновыхъ бревенъ длиною 12 аршинъ. шириною 1, а толщиною 5 вершковъ на тремы 6 3 - 18 - Сосновыхъ досокъ длиною 1 аршинъ, шириною 6, а толщиною 1 вершокъ 62 - 40 24 80 Сосновыхъ кругляковъ длинною 1 аршинъ, а толщиною 4 вершковъ на подставки къ стропиламъ 6 - 40 2 40 Плотникамъ за зделаніе вновъ деревянного потолока съ под- крепленіемъ стропилъ полагается - - - 20 - На деланіе потолока - - - 75 20 3. На поделку нового потолока, съ ощекатуркою по стенамъ техъ местъ где своды очистятся: съ ма- теріалами и работою вообще по- лагается - - - 10 - Итого на разломку свода и сде- ланіе въ место оного деревян- ного потолока съ подтеркою въ Московскихъ каменныхъ воро- тахъ въ городе Глухове потреб- но всей сметы - - - 85 20 Черниговский Губернский Архитекторъ Антонъ Кар- ташевский» [10, арк. 26]. Отже, у 1809 р. на порядку денному стояло питання не ліквідації, а ремонту Московської брами. А далі істо- рики, не маючи розлогого документального підґрунтя, зробили похибку у назвах брам колишньої Глухівської фортеці. Московські кам’яні ворота, збудовані одночасно з Київськими воротами на протилежних сторонах Глу- хівської фортеці у 1766–1769 рр., замикаючи її у схід- но-західному напрямку, взагалі випали із контексту, а існуюча натепер Київська брама в історичній літерату- рі перебрала на себе назву і Московської, і Тріумфаль- ної [11]. На питання, коли власне Московська брама була розібрана, поки що відповіді немає, але те, що у 1809 р. вона існувала – факт, підтверджений документально. Згодом на місці східної ділянки валу, де стояли Мос- ковські ворота Глухівської фортеці, виникла Торгова пло- ща шириною 90 м. Донині від колишньої фортифікації уціліла тільки західна лінія земляних укріплень уздовж вул. Валової протяжністю 1400 м. Посеред цієї лінії укрі- плень стоїть мурована Київська брама – пам’ятка архітек- тури, історії і містобудування національного значення. У 2004 р. в східній частині міста проводились земляні роботи по упорядкуванню так званої «стометрівки» і ство- ренні пішохідної зони на центральній Києво-Московській вулиці. У прокладеній траншеї в культурних шарах XVII– XVIII ст. посередині проїжджої частини було відкрито ча- стину фундаменту невідомої споруди. А оскільки напрямок Києво-Московської вулиці, по якій у модерний час прохо- див головний шлях, що поєднував ці міста, з часом абсо- лютно не змінився, залишки фундаменту не могли нале- жати житловому чи громадському будинку, а лише споруді з певним функціональним призначенням, як-от Москов- ській брамі. Теоретично всі дослідники історії та архітек- тури древнього Глухова передбачали її розміщення в ра- йоні, де донедавна стояв пам’ятник Леніну, не враховуючи той факт, що Києво-Московський тракт проходив не ос- торонь, а через браму, як це показано на планах XVIII ст. Розглядаючи залишки відкритої споруди, археолог Юрій Коваленко зробив висновок, що вони належать Москов- ській брамі. Фундамент її південного пілона був складе- ний з цегли, скріпленої вапняним розчином. Цегла покла- дена на масивну підкладку з дикого каменю потужністю 1–1,3 м. Підмурки північного пілона повністю були зро- блені з дикого каменю і входили вглиб на 2 м. Посереди- ні проїжджої частини між пілонами виявлений був про- шарок цегли та будівельного сміття. Цегла, використана для спорудження цих фундаментів, аналогічна зразкам, що застосовувались при будівництві споруд XVIII ст., зо- крема Київської брами Глухівської фортеці. Введений до наукового обігу документ щодо ремон- ту Московської брами у 1809 р., принаймні, робить її бі- ографію хоча б на кілька років довшою, але містобудів- ний розвиток Глухова на початку ХІХ ст. рано чи пізно поставив би питання функціональності і існування фор- тифікаційних споруд у центральній частині міста. Коли власне Московська брама була розібрана – невідомо, як і той факт, що наведений документ міг стосуватися ін- шої, Київської брами, назва якої упродовж століть під- давалася різним варіаціям. ДЖЕРЕЛА 1. Літопис Руський. Київ : Дніпро, 1990. 591 с. 2. Бєлашов В.І. Глухів – столиця Гетьманщини (До «Глухівського періоду» історії України (1708-1782 рр.). Глухів : РВВ ГДПУ, 2005. 220 с. 3. Ткаченко В.К. Глухів: історико-краєзнавчий нарис. Харків, 1968. 144 с. Сіверщина в історії України, випуск 13, 2020 178 4. Вечерський В. Гетьманські столиці України. Київ : Наш час, 2008. 320 с. 5. Коваленко Ю. О. Дещо про історичну топографію ранньо- модерного Глухова. Сіверщина в історії України: зб. наук. праць. Київ, 2009. С. 86–90. 6. Пуцко В.Г. Церковна топографія Глухова ХVII-XVIII ст. Сівер- щина в історії України: зб. наук. праць. Київ–Глухів, 2009. С. 90–96. 7. Вечерський В.В. Пам’ятки архітектури й містобудування Лі- вобережної України. Київ : Видавничий дім А.С.С., 2005. 584 с.: іл. 8. Державний архів Сумської області, ф. 684, оп. 1, спр. 1. 9. Гетьманські столиці України : Глухів. Режим доступу: http:// www.ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D 0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/%D0%92%D1%96%D0%BA %D1%82%D0%BE%D1%80-%D0%92%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1 %80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9/26160-2/%D0%93 %D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%B2. 10. Державний архів Чернігівської області, ф. 128, оп. 1, спр. 775. 11. Київська брама Глухівської фортеці. Режим доступу: https:// hlukhiv.com.ua/articles/architect/kyivska_brama_gluhivskoi_fortetsi.html. Cherniakova, Ya.V. Unknown document for the repair of the Moscow Gate of the Hlukhiv fortress The article deals with the materials of the Fund 128 of the State Archives of Chernihiv Oblast (DAChO). Many documents related to the Hlukhiv region are stored here and therefore are of particular importance to local historians and historians. Many materials of this fund reveal certain aspects of social life, judicial institutions, population demographics, etc. This article analyzes a document that relates directly to the Moscow Stone Gate. The fortress of Hlukhiv lost its strategic importance at the end of the 18th century, that is why the project of redevelopment of Hlukhiv in 1802 envisaged its liquidation. Fortress shafts were excavated and ditches were filled in 1808. At the same time, according to some researchers, the Moscow Gate was demolished. But in a recent archival document, we can see a discrepancy in the dates: if this was about the destruction of the gate in 1808, then the case dating from 1809 concerns the repair of the Moscow Stone Gate. Introduced to scientific circulation document on the repair of the Moscow Gate in 1809 at least makes its biography at least a few years longer, but the urban development of Hlukhiv in the early nineteenth century sooner or later it would raise the question of the functionality of fortifications in the central part of the city. When the Moscow Gate was actually dismantled, it is unknown how the document could refer to another, the Kyiv Gate, whose name has been subject to various variations over the centuries. Key words: Hlukhiv, Moscow gate, Kyiv gate, construction, fortress, repair, estimate, document. REFERENCES 1. Litopys Ruskyi [Chronicle of Rus]. (1990). Kyiv: Dnipro. [in Ukrainian]. 2. Bielashov, V.I. (2005). Hlukhiv – stolytsia Hetmanshchyny (Do «Hlukhivskoho periodu» istorii Ukrainy (1708-1782 rr.). [Hlukhiv - the capital of the Hetmanate (Before the «Hlukhiv period» of Ukrainian history (1708-1782)]. Hlukhiv: RVV HDPU. [in Ukrainian]. 3. Tkachenko, V.K. (1986). Hlukhiv: istoryko-kraieznavchyi narys. Hlukhiv: historical and local history essay]. Kharkiv. [in Ukrainian]. 4. Vecherskyi, V. (2009). Hetmanski stolytsi Ukrainy [Hetman’s capitals of Ukraine]. Kyiv: Nash chas. [in Ukrainian]. 5. Kovalenko, Yu.O. (2009). Deshcho pro istorychnu topohrafiiu rannomodernoho Hluhova. Something about the historical topography of early modern Hlukhiv]. Sivershchyna v istorii Ukrainy: zb. nauk. prats, pp.86-90. [in Ukrainian]. 6. Putsko, V.H. (2009). Tserkovna topohrafiia Hlukhova 17-18 st. [Church topography of Hlukhiv XVII-XVIII centuries]. Sivershchyna v istorii Ukrainy: zb. nauk. prats, pp. 90–96. [in Ukrainian]. 7. Vecherskyi, V.V. (2005). Pamiatky arkhitektury i mistobuduvannia Livoberezhnoi Ukrainy. [Monuments of architecture and urban planning of Left Bank Ukraine]. Kyiv: Vydavnychyi dim A.S.S. [in Ukrainian]. 8. State Archive of Sumy region, f. 684, op.1, spr. 1. 9. Hetmanski stolytsi Ukrainy: Hlukhiv. Hetman’s capitals of Ukraine: Hlukhiv Retrieved from http://www.ukrcenter.com/LIteratura/VIktor- Vecherskiy/26160-2/GluhIv. 10. State Archive of Chernihiv region, f. 128, op.1, spr. 775. 11. Kyivska brama Hlukhivskoi fortetsi. Retrieved from https:// hlukhiv.com.ua/articles/architect/kyivska_brama_gluhivs. Стаття надійшла до редакції 20.02.2020 р. Рекомендована до друку 10.03.2020 р. УДК 94+908](477.52–21Глухів)«17»(093) С.П. Тюльпа ДОСЛІДНИКИ ІСТОРІЇ ГЕТЬМАНЩИНИ ПЕРШИХ ДЕСЯТИЛІТЬ ХIХ ст. Стаття присвячена історіографічній спадщині доби Гетьман- щини в дослідженнях перших десятиліть ХIХ ст. Характеризуються особливості зародження наукових підходів до вивчення історії цього періоду, ідеологічні спрямованості та встановлення їх значущості у розвитку української історіографії. Окрему увагу приділено до- слідникам історії гетьманської столиці – міста Глухова, які, так чи інакше, у своїх працях вивчали передумови, зміст або відображу- вали різні аспекти життя Глухова як останньої столиці Гетьман- щини, а потім адміністративно-територіального центру України. Завданням цієї роботи є спроба найбільш повно та ґрунтовно систематизувати праці дослідників історії Гетьманщини перших десятиліть ХIХ ст., їхнє глибоке аналітичне вивчення і відобра- ження змісту. Для досягнення цієї мети автор вбачав за необхідне вивчити і проаналізувати історіографічну спадщину перших деся- тиліть ХIХ ст., у першу чергу щодо столичного життя міста Глу- хова. При цьому предметом дослідження стали праці, в яких відо- бражені явища і події української історії, пов’язані з розкриттям найголовніших сторін життя колишньої гетьманської столиці. Ключові слова: історіографічна спадщина, Гетьманщина, мі- сто Глухів, М.Є. Марков, М.Ф. Берлинський, Д. Бантиш-Каменський, Олекса Мартос, М. Маркевич. З перших десятиліть ХIХ ст. українська iсторiографiя розвивалася у напрямі, який позначився іще наприкінці попереднього століття. Разом із тим, простежується роз- виток інтересу до місцевої старовини, з’являються дослі- дження історії окремих міст або цілих областей України, їх деталізація, що приносить велику користь для історичної науки. Дослідники місцевої старовини спираються зде- більшого на архівні документи й різні пам’ятки місцевих збірок та бібліотек, що значно розширює коло наукових розвідок та веде до збільшення історичного матеріалу. Їм належать праці, що безпосередньо або опосередковано відносяться до досліджуваної нами проблеми. Одним із знаних дослідників когорти істориків-про- фесіоналів перших десятиліть XIX ст., «які представляють не лише регіональну історіографію в традиційному сенсі сукупності досліджень минулого певних територій, але, – саме тому, що в системі суб’єкт-об’єкт історичного тек- сту географічні характеристики її складових здебільшо- го тотожні, – являють собою репрезентативний матеріал щодо можливостей вивчення регіональної специфіки іс- торичного самопізнання та історичної самосвідомості», був Михайло Єгорович Марков (1760–1819 рр.) [5, с. 124]. З 1799 р. і до самої смерті він очолював заклади освітньо- го відомства регіону, будучи директором народних учи- лищ Малоросійської губернії, а з 1805 р. – першим дирек- тором Чернігівської гімназії [3, с. 207]. Із робіт, підготовлених М.Є. Марковим до друку, за його життя вийшло шість – по три в Санкт-Петербурзі й Харко- ві. Ще дві його праці, відомі дослідникам кінця XIX – по- чатку XX ст., зараз вважаються утраченими: «Замечания о первоначальной истории Малороссии» [5, с. 63] та «Исто- рия учебных заведений Черниговской дирекции» [6, с. 10]. Найбільш вагомими для нас є наступні праці: «О го- родах и селениях в Черниговской губернии, упоминае- мых в Несторовой летописи и в продолжателях оной, до j
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181069
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2218-4805
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-30T14:18:51Z
publishDate 2020
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format dspace
spelling Чернякова, Я.В.
2021-10-31T19:11:17Z
2021-10-31T19:11:17Z
2020
Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці / Я.В. Чернякова // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2020. — Вип. 13. — С. 175-178. — Бібліогр.: 11 назв. — укр.
2218-4805
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181069
94(477.5)025.171:72.02:725.961
У статті розглядаються матеріали фонду 128 Державного архіву Чернігівської області (ДАЧО). У ньому зберігається корпус документів, які стосуються історії Глухівщини. Чимало матеріалів даного фонду розкривають певні аспекти соціального життя, роботи судових установ, демографічних проблем тощо. В даній статті вводиться до наукового обігу документ, який стосується ремонту Московської кам’яної брами Глухівської фортеці у 1809 р.
The article deals with the materials of the Fund 128 of the State Archives of Chernihiv Oblast (DAChO). Many documents related to the Hlukhiv region are stored here and therefore are of particular importance to local historians and historians. Many materials of this fund reveal certain aspects of social life, judicial institutions, population demographics, etc. This article analyzes a document that relates directly to the Moscow Stone Gate. The fortress of Hlukhiv lost its strategic importance at the end of the 18th century, that is why the project of redevelopment of Hlukhiv in 1802 envisaged its liquidation. Fortress shafts were excavated and ditches were filled in 1808. At the same time, according to some researchers, the Moscow Gate was demolished. But in a recent archival document, we can see a discrepancy in the dates: if this was about the destruction of the gate in 1808, then the case dating from 1809 concerns the repair of the Moscow Stone Gate. Introduced to scientific circulation document on the repair of the Moscow Gate in 1809 at least makes its biography at least a few years longer, but the urban development of Hlukhiv in the early nineteenth century sooner or later it would raise the question of the functionality of fortifications in the central part of the city. When the Moscow Gate was actually dismantled, it is unknown how the document could refer to another, the Kyiv Gate, whose name has been subject to various variations over the centuries.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
Сіверщина в історії України
Нова історія
Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці
Unknown document for the repair of the Moscow Gate of the Hlukhiv fortress
Article
published earlier
spellingShingle Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці
Чернякова, Я.В.
Нова історія
title Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці
title_alt Unknown document for the repair of the Moscow Gate of the Hlukhiv fortress
title_full Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці
title_fullStr Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці
title_full_unstemmed Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці
title_short Невідомий документ щодо ремонту Московської брами Глухівської фортеці
title_sort невідомий документ щодо ремонту московської брами глухівської фортеці
topic Нова історія
topic_facet Нова історія
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181069
work_keys_str_mv AT černâkovaâv nevídomiidokumentŝodoremontumoskovsʹkoíbramigluhívsʹkoífortecí
AT černâkovaâv unknowndocumentfortherepairofthemoscowgateofthehlukhivfortress