Формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу
Гострими проблемами для Донбасу протягом багатьох років залишалися технологічна зношеність основних фондів, висока енергоємність виробництва, структурна розбалансованість промислового комплексу й пов’язана із цим складна техногенно-екологічна ситуація, яка сьогодні набула вже системних загроз. Зброй...
Saved in:
| Published in: | Економічний вісник Донбасу |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181122 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу / В.І. Ляшенко, І.Ю. Підоричева, С.Г. Буравченко, О.В. Стеценко // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 2 (64). — С. 4-26. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860155997362847744 |
|---|---|
| author | Ляшенко, В.І. Підоричева, І.Ю. Буравченко, С.Г. Стеценко, О.В. |
| author_facet | Ляшенко, В.І. Підоричева, І.Ю. Буравченко, С.Г. Стеценко, О.В. |
| citation_txt | Формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу / В.І. Ляшенко, І.Ю. Підоричева, С.Г. Буравченко, О.В. Стеценко // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 2 (64). — С. 4-26. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Економічний вісник Донбасу |
| description | Гострими проблемами для Донбасу протягом багатьох років залишалися технологічна зношеність основних фондів, висока енергоємність виробництва, структурна розбалансованість промислового комплексу й пов’язана із цим складна техногенно-екологічна ситуація, яка сьогодні набула вже системних загроз. Збройний конфлікт на сході України оголив ці проблеми, змусив визнати, що без впровадження передових технологій та ефективних управлінських рішень навряд чи вдасться відродити економічний потенціал регіону на якісно новій основі. 
Стаття присвячена пошуку можливостей пом’якшення та нівелювання впливу існуючих на Донбасі викликів, здійснення структурної перебудови економіки регіону за допомогою інструменту наукових парків, доцільність організації та фінансування яких наразі опрацьовується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України в межах розробки Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року. 
Досліджено досвід інших країн світу щодо цілей і методів створення, поелементного складу, спеціалізації, вартості розбудови та результативності діяльності наукових парків з метою його використання при регенерації Донецької та Луганської областей. У статті знайшов відображення досвід США (зокрема, наукових парків «Кремнієва Долина» і «Дослідницький трикутник»); Ірландії (науковий парк «Уайет Біофарма»); Німеччини (науковий парк «Рейн-Ельба»); Польщі (Познанський науково-технологічний парк, науково-технологічний парк «Технопарк Глівіце», науково-технологічний парк «Польща-Схід» в Сувалках). За результатами аналізу визначено, що вартість будівництва наукових парків у цих країнах коливається від 35-60 млн дол. США (Польща) до 3-5 млрд дол. США (Сполучені Штати Америки). 
Окрему увагу в статті приділено особливостям архітектурно-планувальної організації наукових парків за кордоном і в Україні. Викладено проєктні пропозиції наукових парків, розроблені для Запоріжжя та Києва, як модельні орієнтири для застосування на Донбасі. 
Покладаючись на результати дослідження світового досвіду, а також проєктні пропозиції впровадження його в Україні, зроблено висновок, що створення в Донецькій та Луганській областях наукових парків може розглядатися як ефективний інструмент інноваційного відновлення та структурної перебудови регіональної економіки. З метою посилення впливу наукових парків на інноваційні процеси в досліджуваних областях і в Україні в цілому запропоновано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законів України «Про наукові парки», «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків». 
Результати дослідження можуть бути використані урядом і профільним міністерством України при обґрунтуванні вибору моделей майбутніх наукових парків на Донбасі, їх місцерозташування, спеціалізації та вартості будівництва.
Острыми проблемами для Донбасса на протяжении многих лет оставались технологическая изношенность основных фондов, высокая энергоемкость производства, структурная разбалансированность промышленного комплекса и связанная с этим сложная техногенно-экологическая ситуация, которая сегодня несет уже системные угрозы. Вооруженный конфликт на востоке Украины обнажил эти проблемы, заставил признать, что без внедрения передовых технологий и эффективных управленческих решений вряд ли удастся возродить экономический потенциал региона на качественно новой основе.
Статья посвящена поиску возможностей смягчения и нивелирования влияния существующих на Донбассе вызовов, осуществления структурной перестройки экономики региона с помощью инструмента научных парков, целесообразность организации и финансирования которых сейчас прорабатывается Министерством по вопросам реинтеграции временно оккупированных территорий Украины в рамках разработки Стратегии экономического развития Донецкой и Луганской областей на период до 2030 года.
Исследован опыт других стран мира относительно целей и методов создания, поэлементного состава, специализации, стоимости строительства и результативности деятельности научных парков с целью его использования при регенерации Донецкой и Луганской областей. В статье нашел отражение опыт США (в частности, научных парков «Кремниевая Долина» и «Исследовательский треугольник»); Ирландии (научный парк «Уайет Биофарма»); Германии (научный парк «Рейн-Эльба»); Польши (Познаньский научно-технологический парк, научно-технологический парк «Технопарк Гливице», научно-технологический парк «Польша-Восток» в Сувалках). По результатам анализа установлено, что стоимость создания научных парков в этих странах колеблется от 35-60 млн долл. США (Польша) до 3-5 млрд долл. США (Соединенные Штаты Америки). 
Особое внимание в статье уделено особенностям архитектурно-планировочной организации научных парков за рубежом и в Украине. Изложены проектные предложения научных парков, разработанные для Запорожья и Киева, как модельные 
ориентиры для использования на Донбассе.
Опираясь на результаты исследования мирового опыта, а также проектные предложения внедрения его в Украине, сделан вывод, что создание в Донецкой и Луганской областях научных парков может рассматриваться как эффективный инструмент инновационного обновления и структурной перестройки региональной экономики. С целью усиления влияния научных парков на инновационные процессы в исследуемых областях и в Украине в целом даны предложения о внесении изменений и дополнений в законы Украины «О научных парках», «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно активизации деятельности научных парков».
Результаты исследования могут быть использованы правительством и профильным министерством Украины при обосновании выбора моделей будущих научных парков на Донбассе, их месторасположения, специализации и стоимости строительства.
For many years, the technological deterioration of physical assets, the high energy intensity of production, structural imbalance of the industrial complex, and related complex technogenic and ecological situation, which today already carries systemic threats, remained acute problems for Donbass. The conflict in eastern Ukraine has exposed these problems, made them admit that without the introduction of advanced technologies and effective management solutions, it will hardly be possible to revive the economic potential of the region on a qualitatively new basis.
The paper concentrates on the search for opportunities to mitigate and eliminate the impact of the challenges existing in Donbass, implement the restructuring of the region's economy by using the tool of science parks. The practicality of organizing and financing science parks is now being worked out by the Ministry of Reintegration of Temporarily Occupied Territories of Ukraine within the Strategy of Economic Development of the Donetsk and Luhansk regions until 2030. 
The experience of other countries of the world regarding the goals and methods of creation, element composition, specialization, construction cost and the effectiveness of the activities of scientific parks with the aim of using it in the regeneration of Donetsk and Lugansk regions has been studied. The article reflects the experience of the USA (in particular, the Silicon Valley and Research Triangle Park science parks); Ireland (Wyeth Biopharma Science Park); Germany (Rhein Elbe Science Park); Poland (Poznan Science and Technology Park, Park Naukowo – Technologiczny «Technopark Gliwice», Science and Technology Park Poland-East in Suwałki). Based on the results of the analysis, it was determined that the cost of building science parks in these countries ranges from USD 35-60 million (Poland) to USD 3-5 billion (United States of America). 
Particular attention is paid to the features of the architectural and planning organization of science parks abroad and in Ukraine. The design proposals of scientific parks, developed for Zaporizhzhia and Kyiv, are presented as model guidelines for use in Donbass.
Building on the results of the study of world experience, as well as project proposals for its implementation in Ukraine, it was concluded that the creation of science parks in the Donetsk and Lugansk regions can be considered as an effective tool for innovative renewal and structural restructuring of the regional economy. To enhance the influence of science parks on innovation processes in the studied regions and Ukraine as a whole, proposals were made to amend and supplement the laws of Ukraine "On Science Parks", "On Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding the Activation of Science Parks."
The results of the study can be used by the government and the relevant ministry of Ukraine when justifying the choice of models for future science parks in Donbass, their location, specialization, and construction costs.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:53:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
4
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
НАУКОВІ СТАТТІ
УДК 001:330.341.1(477.6) DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-2(64)-4-26
В. І. Ляшенко,
доктор економічних наук, професор,
ORCID 0000-0001-6302-0605,
e-mail: slaval.aenu@gmail.com,
І. Ю. Підоричева,
кандидат економічних наук,
ORCID 0000-0002-4622-8997,
e-mail: pidoricheva@nas.gov.ua,
Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ,
С. Г. Буравченко,
кандидат архітектури, професор,
ORCID 0000-0001-7862-0494,
e-mail: buravch1@i.ua,
О. В. Стеценко,
архітектор,
ORCID 0000-0003-0397-468X,
e-mail: olyasonyalucky@gmail.com,
Національний авіаційний університет, м. Київ
ФОРМУВАННЯ НАУКОВИХ ПАРКІВ:
СВІТОВИЙ ДОСВІД ТА МОЖЛИВІ ОРІЄНТИРИ
ДЛЯ ІННОВАЦІЙНОГО ВІДНОВЛЕННЯ ЕКОНОМІКИ ДОНБАСУ
Постановка проблеми. Донецька та Луганська
області потребують реалізації масштабних планів
модернізації, освоєння нових технологій, залучення
інвестицій та запровадження ефективних управлін-
ських рішень. Втрата значної частини виробничих
потужностей та інфраструктури, підрив потенціалу
уцілілих підприємств, втрата робочих місць, і, як на-
слідок, – зниження рівня та якості життя населення
областей вимагають пошуку ефективних шляхів по-
жвавлення економіки регіону. У цьому контексті на-
укові парки можуть розглядатися як один з інстру-
ментів здійснення прогресивних структурних зру-
шень, який допоміг багатьом країнам подолати бід-
ність, технологічну відсталість та інвестиційну не-
привабливість.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. До-
слідженню перспектив і можливостей соціально-
економічного та екологічного відновлення Донець-
кої та Луганської областей присвячено праці бага-
тьох українських фахівців, серед яких потрібно від-
мітити науковий доробок О. Амоші, В. Антонюк,
Р. Джабраілова, Ю. Залознової, Е. Лібанової, О. Но-
вікової, В. Устименка, Г. Шевцової та інших. Зо-
крема, у колективній науковій доповіді восьми ака-
демічних інститутів [1] досліджено соціально-еко-
номічні втрати України, обумовлені подіями на
Донбасі, визначено загрози і можливості економіч-
ного та соціально-політичного розвитку України, а
також пріоритети інтеграції українського суспіль-
ства.
Перший в Україні проєкт документу концепту-
ального змісту, що стосується розв’язання соціа-
льно-економічних проблем на сході України, а саме
проєкт Концепції державної цільової програми з від-
новлення та розбудови миру у східних регіонах Ук-
раїни розроблено авторами роботи [2]. У статті [3] в
контексті візії стратегічного майбутнього Донбасу
як «регіону високої технологічної культури» викла-
дено комплекс пропозицій та рекомендацій щодо
відродження, реінтеграції та неоіндустріального
розвитку східних областей України.
Правові аспекти забезпечення економічної без-
пеки постконфліктних територій (на прикладі До-
нецької області) розглянуто у роботі [4]. Зокрема,
авторами аргументовано доцільність упровадження
такої правової моделі економічного відновлення
постконфліктних територій, в основу якої був би за-
кладений спеціальний режим господарювання, пе-
редбачений законодавством України, у вигляді спе-
ціальної (вільної) економічної зони.
У статті [5] за результатами комплексного ана-
лізу передумов смарт-спеціалізації областей До-
нецько-Придніпровського макрорегіону авторами
обґрунтовано практичні рекомендації щодо напря-
Соціально-економічні проблеми Донбасу
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
5
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
мів смарт-спеціалізації його окремих областей (зо-
крема, Донецької та Луганської) на основі розвитку
традиційного для них хімічного виробництва. Про-
блеми, пов’язані із забезпеченням сталого розвитку
постконфліктних територій (на прикладі Луганської
області), а також способи їх подолання за допомо-
гою підходу смарт-спеціалізації розглянуто у роботі
[6].
Наукові праці [7; 8] сконцентровані на пробле-
мах відтворення трудового та наукового потенціалу
Донецької та Луганської областей. Зокрема, у статті
[8] наведено результати оцінки рівня потенційної
інноваційності Донецького економічного району,
виявлено негативні тенденції динаміки його трудо-
вого потенціалу та обґрунтовано необхідність комп-
лексної модернізації економічного району на основі
розвитку високо- і середньо-високотехнологічних
галузей промисловості, якісної професійної освіти
та продуктивного науково-дослідного сектору.
Однак на порядку денному, як і раніше, гостро
стоїть питання реструктуризації економіки Донбасу
з метою відновлення промислового потенціалу ре-
гіону, але вже на нових, інноваційно-технологічних,
засадах у контексті триваючих робіт з імплементації
підходу смарт-спеціалізації в Україні. Тому пошук
ефективних інструментів прискорення структурно-
інноваційних перетворень в економіці Донбасу за-
слуговує на особливу увагу. У представленому до-
слідженні в якості такого інструменту розгляда-
ються наукові парки, можливість організації та фі-
нансування яких опрацьовується в межах розробки
Стратегії економічного розвитку Донецької та Лу-
ганської областей на період до 2030 року.
З огляду на вищевикладене, метою статті є ви-
вчення світового досвіду формування наукових пар-
ків з позиції цілей і методів їх створення, поелемент-
ного складу, спеціалізації, архітектурно-плануваль-
ної організації та вартості розбудови як можливих
орієнтирів для врахування на Донбасі з метою інно-
ваційного відновлення економіки регіону.
Необхідність структурної перебудови
економіки Донбасу
Протягом багатьох років гострими проблемами
для Донецької та Луганської областей залишалися
технологічна зношеність основних фондів, висока
енергоємність виробництва, структурна розбалансо-
ваність промислового комплексу й пов’язана із цим
складна техногенно-екологічна ситуація, яка сьо-
годні набула вже системних загроз. Збройний конф-
лікт на сході України оголив ці проблеми, змусив
визнати, що без впровадження передових техноло-
гій та ефективних управлінських рішень навряд чи
вдасться відродити промисловий потенціал регіону
на якісно новій основі, перевести його на принципи
сталого розвитку.
Разом із тим нинішню ситуацію, в якій опи-
нився Донбас, не слід розглядати як перепону для
запровадження реформ і пошуку нових можливос-
тей економічного відродження регіону. Навпаки, її
потрібно використати як поштовх до руху вперед
[9], як шанс до давно назрілих змін. Ще не так давно
Донбас був найбільшим центром важкої промисло-
вості України, володів значним виробничим, люд-
ським та інфраструктурним потенціалом, за рахунок
провідних галузей промисловості – паливної, мета-
лургійної, машинобудівної, електроенергетичної,
хімічної – формувалася істотна частка валового
внутрішнього продукту України – 14,6% станом на
2013 р. Однак вже у 2015 р. ця частка скоротилася у
два рази – до 7,0%, а у 2019 р. склала лише 6,2% [10,
с. 17; 11, с. 14].
Цілком зрозуміло, що падіння економічної по-
тужності регіону обумовлено військовими діями,
масштабними руйнуваннями виробничої інфраструк-
тури, внаслідок чого багато підприємств, розташо-
ваних на непідконтрольних територіях Донецької та
Луганської областей, були змушені призупинити
свою діяльність або працювати епізодично не на
повну потужність. Майже відразу після початку
конфлікту до Росії було вивезено обладнання стра-
тегічних машинобудівних підприємств, які вироб-
ляли військову продукцію, серед них: ВАТ «Завод
Точмаш»; ДАХК «Топаз» (відомий своїми унікаль-
ними автоматизованими станціями пасивної радіо-
технічної розвідки «Кольчуга»); ВАТ «Сніжнян-
ський машинобудівний завод» (який спеціалізува-
вся на виготовленні лопаток і дисків газотурбінних
авіаційних двигунів); оборонний завод косміч-
ної промисловості «Юність»; ПАТ «Луганський па-
тронний завод».
Значна кількість підприємств була розграбо-
вана та розібрана на металобрухт – це ПАТ «Луган-
ський ливарно-механічний завод»; ВАТ «Брянків-
ський рудоремонтний завод»;ВАТ «Завод гірничо-
рятувальної техніки «Горизонт»; ТОВ «Луганський
завод теплотехнічного обладнання». Решта підпри-
ємств була «націоналізована» самопроголошеною
владою «народних республік» – це ВАТ «Харци-
зький трубний завод», ПАТ «Алчевський металур-
гійний комбінат», ПАТ «Ясинівський коксохіміч-
ний завод», ПАТ «Концерн Стирол», ВАТ «Стаха-
новський завод феросплавів».
Підприємства, розташовані на підконтрольних
територіях Донбасу, особливо гостро відчувають
наслідки військового конфлікту: система кооперації
та логістичні ланцюжки поставок сировини і готової
продукції порушилися, міжрегіональні та міжгалу-
зеві зв’язки втрачені, а близькість до зони бойових
дій досі становить загрозу для перспектив їх май-
бутньої діяльності. Все це в поєднанні з економіч-
ною кризою, низькою купівельною спроможністю
населення і суб’єктів господарювання, погіршує ін-
вестиційний клімат в регіоні, ускладнює залучення
інвестицій для модернізації економіки.
Вочевидь, що при збереженні наявної ситуації
це загрожує незворотними процесами як для при-
родного, так і для промислового комплексів нещо-
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
6
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
давно високоіндустріалізованого регіону України,
подальшим нераціональним використанням сиро-
винної бази регіону, поглибленням рівня його де-
пресивності та, як наслідок, виключенням Донбасу
зі світового інноваційного процесу. Як свідчить до-
свід багатьох країн світу, одним із ефективних ін-
струментів структурної перебудови регіональної
економіки є наукові парки.
Відразу потрібно зазначити, що при створенні
наукових парків на Донбасі орієнтуватися потрібно
на ті міста, в які були евакуйовані заклади вищої
освіти і наукові установи та які є осередками зосе-
редження висококваліфікованих кадрів, науково-
технічного та виробничого потенціалу регіону – це
Краматорськ, Маріуполь, Покровськ і Сєвєродо-
нецьк. Створення наукових парків та їх реальна дія-
льність дозволить розвивати на території регіону
економічну активність в нових галузях з урахуван-
ням конкурентних переваг, унікального досвіду та
інноваційного потенціалу регіону в рамках підходу
смарт-спеціалізації.
Наукові парки: світова практика
У світовій практиці наукові парки відносять до
техніко-впроваджувальних зон. На відміну від ін-
дустріальних парків, наукові парки створюються
навколо дослідницького центру – науково-дослід-
ного інституту, рідше – університету (рис. 1), орієн-
товані на розвиток досліджень і розробок, їх комер-
ціалізацію та виведення на ринок. Результатом дія-
льності наукових парків є формування спеціалізова-
них, розвинутих у технологічному плані територій
як «інкубаторів» інновацій, центрів «вирощування»
нових технологічних галузей і ринків, які здатні по-
ступово, але докорінно змінити «технологічний кра-
євид» регіону, перевести його на вищий технологіч-
ний уклад.
Наразі, за даними ЮНЕСКО, у світі налічу-
ється понад 400 наукових парків, з них 150 розташо-
вано у США, 111 – у Японії, близько 100 – у Китаї
[12]. Кожна національна модель наукового парку
має свої характерні риси та особливості. Нерідко
різниця між науковими і технологічними парками
чітко не простежується, їх ототожнюють між собою
та з іншими інноваційними структурами на кшталт
високотехнологічних парків, дослідницьких парків,
а також з технополісами і науковими містечками.
Тобто за назвою вони можуть відрізнятися, а, по
суті, виконують одні й ті самі функції. Так, у США
найбільшого поширення набули дослідницькі парки
(оскільки, здебільшого, створюються за участю до-
слідницьких університетів), у Великобританії та Ні-
меччині найчастіше зустрічаються наукові парки
(тому що традиції науки в цих країнах є досить
розвинутими), у Франції та Японії – технополіси
(оскільки охоплюють території цілих міст), у Ки-
таї – високотехнологічні парки (чим підкреслюється
їх призначення – розвивати високотехнологічне ви-
робництво). Вони формуються або природним шля-
хом (США, Західна Європа), або за ініціативою та
кошти держави (Японія, Китай, Південна Корея).
Принципове значення для успішності наукових
і технологічних парків, згідно міжнародного до-
свіду, має не стільки метод їх створення (існують
приклади успішних державних парків у країнах Пів-
нічно-Східної Азії, муніципальних – у країнах Захід-
ної Європи, кооперативних – в Японії та Туреччині,
приватних – у США), скільки відповідність моделі
наукового парку стратегічним цілям розвитку ре-
гіону, країни й ефективність нормативно-правового
регулювання. Навіть у межах однієї країни парки
можуть розрізнятися цілями, функціями та поеле-
ментним складом. Поширеною, наприклад, є думка,
що наукові парки створюються навколо універси-
тету, втім лише 60,9% наукових парків світу мають
у своєму складі університети. Двома найбільш по-
ширеними елементами наукових парків є бізнес-ін-
кубатори і науково-дослідні інститути (див. рис. 1).
Рис. 1. Основні елементи наукових парків, % до загальної
кількості наукових парків світу [13, с. 68]
72,2
58,6
40,6
60,9
83,5
93,2
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100
Розважальні центри
Соціальні служби
Житлова нерухомість
Університети
Науково-дослідні інститути
Інкубатори
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
7
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
Аналіз світового досвіду свідчить, що багатьом
країнам вдалось завдяки науковим паркам сформу-
вати ефективні регіональні та міські простори з про-
гресивною структурою економіки, розвинутою сфе-
рою послуг та розгалуженою сучасною інфраструк-
турою. У табл. 1 наведена характеристика деяких
успішних наукових парків світу. Розглянемо більш
детально американський та європейський досвід
створення наукових парків.
Таблиця 1
Наукові парки світу: успішні приклади, пріоритетні напрями та результати діяльності*
Назва парку Країна, розташування
Рік ство-
рення,
площа
Спеціалізація Економічні характеристики
Науковий парку
«Суррей»
(Surrey Research
Park)
Великобританія
м. Гілфорд
1985 р.
28 га
ІКТ, мобільна телефонія,
програмне забезпечення, біо-
медицина, біотехнології, хі-
мічні технології, фармацев-
тика
Річний обіг на одного праців-
ника: 130 тис фунтів ст.
Створено 3000 робочих місць.
Середня річна заробітна плата:
37 тис. фунтів ст.
Кембриджський
науковий парк
(Cambridge Science
Park)
Великобританія
Розташований у шосе
Milton Road поблизу
Трініті Коледжу
(Trinity College)
на сході Англії
1973 р.
62 га
Електроніка, приладо- і ма-
шинобудування, комп’юте-
рні технології, програмне за-
безпечення, телекомунікації,
біотехнології
Кількість компаній-резидентів:
1200.
Чисельність працівників:
35 тис. осіб
Мережа наукових
парків «Текниум»
(Technium)
Великобританія
Розосереджені по всій
території Уельса 2001 р.
Оптоелектроніка, цифрові
засоби зв’язку, IT / про-
грамне забезпечення, авто-
мобілебудування, біотехно-
логії
Річний обіг: 14 млн фунтів ст.
Підтримка надана: 314 техно-
логічним компаніям.
Створено: 558 робочих місць
Науковий парк
«Софія-Антиполіс»
(Sophia Antipolis)
Франція
Розташований на Ла-
зурному Березі (на пів-
нічний захід від
м. Ніцци)
1969 р.
2 400 га
Охорона здоров’я, спорт,
біотехнології, фармацевтика,
інтелектуальні транспортні
засоби, яхтинг, кібербезпека,
інформаційні технології
Кількість компаній-резидентів:
2500.
Річний обіг: 3,95 млрд євро.
Чисельність працівників:
38 тис. осіб
Парк програмного за-
безпечення «Далянь»
(Dalian Software
Park)
Китай
Північно-східна час-
тина країни
1998 р.
300 га
Індустрія програмного забез-
печення
Кількість компаній: 500.
Чисельність співробітників:
60 тис. осіб.
Річна виручка: 4,4 млрд дол.
США
Парк високих техно-
логій «Бангалор»
(International Tech
Park Bangalore)
Індія
Розташований у 18 км
від центру м. Бангалор
1998 р.
28 га
Інформаційні технології,
програмне забезпечення
Кількість компаній: 145
Чисельність співробітників:
24 тис осіб
* Складено авторами за: [15-20].
«Кремнієва Долина»
і «Дослідницький трикутник» США
Перша успішна паркова структура світу – до-
слідницький промисловий парк, який був створений
у 1951 р. на базі Стенфордського університету. Парк
об’єднав університет і компанії, які виробляли елек-
тронну та авіакосмічну продукцію, а пізніше був пе-
рейменований в «Кремнієву долину» (Silicon Valley)
від назви основного матеріалу – кремнію, який ви-
користовується для електронних мікросхем (рис. 2).
Вартість будівництва наукового парку оціню-
ється у 3-5 млрд дол. США.
Нині Кремнієва долина є найвідомішим науко-
вим парком світу, у якому зосереджено 7000 висо-
котехнологічних компаній, створено 1,35 млн робо-
чих місць, проживає 2,5 млн осіб. Тому неоднора-
зово модель створення наукового парку намагалися
перейняти інші країни. Існує навіть відома формула
створення «наступної» Кремнієвої долини, яку ви-
значив М. Андріссен [14]: «побудуйте великий, кра-
сивий, добре обладнаний технологічний парк; поєд-
найте дослідницькі лабораторії та університетські
центри; створіть стимули для залучення науковців,
фірм і користувачів; налагодьте взаємозв’язки все-
редині індустрії, створивши консорціуми і спеціалі-
зованих постачальників; захистіть інтелектуальну
власність і забезпечте трансфер технологій; створіть
сприятливе бізнес-середовище і регуляторні нор-
ми».
Проте, жодного разу рецепт успіху Кремнієвої
долини повторити не вдалося. Причина полягає в
тому, що науковий парк оформився як екосистема в
епоху Третьої промислової революції, створивши
унікальне середовище для розвитку бізнесів,
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
8
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
пов’язаних з Інтернетом. На даний час людство є
свідком розгортання Четвертої промислової рево-
люції, в основі якої лежать зовсім інші технології та
індустрії [21], а отже, необхідно створювати умови
для розвитку саме цих інноваційних сфер, які, на пе-
реконання експертів [22; 23], у найближчому май-
бутньому визначатимуть позиції країн у світовій
економіці.
Рис. 2. Науковий парк «Кремнієва Долина» [24]
Іншим прикладом американського наукового
парку є «Дослідницький трикутник» (Research
Triangle Park), створений у 1959 р. у штаті Північної
Кароліни (рис. 3). За розміром і значенням він не по-
ступається Кремнієвій Долині. У повоєнні роки Пів-
нічна Кароліна була одним із найбідніших штатів у
США, спеціалізувалась на вирощуванні тютюну, за
що отримала назву «тютюнового штату». Аби змі-
нити ситуацію місцева громада з представників біз-
несу, влади та науки вирішила реалізувати сміливу
ідею – cтворити науковий парк. Вони побачили по-
тенціал для взаємної співпраці та уявили місце, де
науковці зможуть збиратись разом, генерувати нові
ідеї та втілювати їх у життя. На їхню думку, це була
реальна можливість для штату створити якісні ро-
бочі місця, поліпшити доступ до вищої освіти місце-
вого населення та побудувати нову економіку. Най-
кращі вчені, таланти, інноваційні компанії залуча-
лись на спеціально відведену ділянку, оточену про-
відними університетами США, – University of North
Carolina at Chapel Hill, North Carolina State
University at Raleigh, Duke University (рис. 4).
Наприкінці 1960-х років (через десять років
після створення) Research Triangle Park залучив
свою першу компанію – The Chemstrand Corpora-
tion – винахідника штучного газону. Сьогодні в його
межах розміщується вже 200 компаній і більше
50 тис. осіб з досвідом роботи у таких сферах, як
мікроелектроніка, телекомунікації, біотехнології,
хімія, фармацевтика, екологія. Щороку промисло-
вість інвестує понад 296 млн дол. США в дослід-
ження і розробки в університетах штату, що вдвічі
вище середнього розміру аналогічних інвестицій
для інноваційних кластерів в інших регіонах країни
[25].
Діяльність Research Triangle Park суттєво впли-
нула на економічну ситуацію в Північній Кароліні.
Так, за період 1991-2001 рр. щорічне зростання зай-
нятості в 2 рази перевищило середній показник по
країні і склало 2,6%; безробіття було нижче серед-
нього національного показника і дорівнювало 3,3%
проти 5,4%; середня заробітна плата була вище
середньої по країні на 4,3%. Спостерігалася висока
патентна активність і високі темпи генерації нових
компаній: протягом 1990-1998 рр. приріст патентів
склав 10,9% (у США в цілому – 4,2%), а середньо-
річний приріст кількості нових компаній – 3,4% (у
США в цілому – 1,3%). За півстоліття Північна
Кароліна перетворилась з відсталої території на
процвітаючий регіон; штат стабільно займає ліди-
руючі позиції у рейтингах Forbes, Msnbc.com, Silicon
Valley, Leadership Group Site Selection та ін. за
комфортністю проживання та ведення бізнесу,
за можливістю професійного та кар’єрного зрос-
тання, за концентрацією талантів і високих техноло-
гій [13].
Наразі Research Triangle Park об’єднує 55 тис.
співробітників і більш ніж 300 компаній. Компанії
та університети парку щороку витрачають близько
6 млрд дол. США на дослідження і розробки, у тому
числі завдяки привабливим умовам оподаткування
для бізнесу [27].
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
9
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
Рис. 3. Науковий парк «Дослідницький трикутник» [26]
Рис. 4. Науковий парк «Дослідницький трикутник» в оточенні провідних
університетів штату Північної Кароліни
Побудовано авторами.
Науковий парк «Уайет Біофарма» в Ірландії
У 1970-х роках Ірландію за її нещасний вигляд
називали «хвора людина Європи». Приблизно тоді
ж влада зробила ставку на інвестиції в технології,
підготовку та залучення в країну талановитих фа-
хівців. Завдяки послідовній реалізації обраної стра-
тегії розвитку країні вдалося перетворитися з техно-
логічного аутсайдера на інноваційний центр світу.
Країна з 4,8 мільйонним населенням, порівнянним з
Донецькою областю, змогла за десять років – з
1985 по 1995 р. наростити обсяг ВВП на душу насе-
лення більш ніж у 3 рази – з 7634,6 до 24330,7 дол.
США. Зростання цього показника, але вже швид-
шими темпами, спостерігалося й надалі, і станом на
2020 р. він складає 83812,8 дол. США – це один з
найвищих показників у світі [28]. Досягти такого ре-
зультату країні допомогли, у тому числі паркові
структури. Наприклад, в країні було створено на-
Науковий парк
"Дослідницький
трикутник"
Дюкський університет
Університет Північної
Кароліни в Чапел-Гілл
Університет штату
Північна Кароліна в Ралі
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
10
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
уковий парк «Уайет Біофарма» (Wyeth Biophar-
ma) – нині найбільший у світі біотехнологічний
парк, який забезпечує постійну зайнятість 1300 осіб
[29]. Вартість будівництва біотехнологічного
парку оцінюється в 1,5 млрд дол. США.
Досвід Німеччини в регенерації промислових
територій та науковий парк «Рейн-Ельба»
Міжнародна практика свідчить про високу ефек-
тивність паркових структур у регенерації промисло-
вих територій. Наприклад, докорінної структурної
перебудови від первісної вугільно-металургійної
спеціалізації до більш диверсифікованої сервісної
економіки зазнав Рурський регіон Німеччини. Про-
грама відновлення регіону є унікальною у своєму
роді та, звісно, не може бути «калькою» для інших
промислових територій, які також потребують струк-
турних змін. Проте окремі підходи, застосовані в її
межах, заслуговують на увагу і представляють, у
тому числі інтерес для Донбасу. Вони полягають у
такому [30].
1. Від самого початку уряд Німеччини чітко ви-
значив, що процес відновлення регіону має ґрунту-
ватись на політичному консенсусі, участі в ньому
всіх зацікавлених сторін. Тому досягнення консен-
сусу стало визначальним фактором прийняття про-
єктів до реалізації.
2. Програма відновлення регіону поєднала зо-
всім різні, автономні проєкти, розглядаючи кожен
з них у взаємозв’язку з іншими, з точки зору загаль-
ної картини майбутнього, стратегії розвитку ре-
гіону.
3. Основна увага була сфокусована на якості
проєктів: всі роботи, що пропонувались проєктува-
льниками та архітекторами, – від будівлі житла і озе-
ленення прилеглої території до реконструкції про-
мислових об’єктів – виконувались лише після кон-
курсного відбору. Нерідко між собою змагалися ко-
манди найвідоміших архітекторів, інженерів і ху-
дожників. Критеріями відбору проєктів, окрім рівня
якості, виступали професіоналізм учасників і перс-
пектива створення нових робочих місць.
4. Індустріальне минуле регіону не заперечува-
лось, а сприймалось як даність, як не те, що треба
подолати, а як невід’ємна частина ідентичності,
унікальності регіону. Завдяки цьому старі промис-
лові об’єкти нерідко зберігали свою форму, зміню-
ючи свої функції та ролі. Наприклад, колись най-
більша та високопродуктивна кам’яновугільна
шахта «Цехе Цольверейн» (Zeche Zollverein) у м. Ес-
сені сьогодні є об’єктом індустріального туризму
і включена до списку об’єктів Світової спадщини
ЮНЕСКО.
5. Організація, яка керувала програмою, – IBA
Ltd – була не урядовою структурою, а державно-
приватним агентством, яке належало землі Північ-
ний Рейн-Вестфалія. До складу IBA Ltd входили
представники різних політичних кіл і соціальних
груп. Це було важливо, оскільки «інституційна від-
сталість», багатошаровість політичної системи уп-
равління довгий час блокувала процеси модерніза-
ції. У державно-приватному статусі агентство отри-
мало реальну можливість подолати застій, пасив-
ність та інертність мислення політиків, які у біль-
шості випадків не були зацікавлені в модернізації,
оскільки це суперечило їх інтересам.
Загалом за десять років було реалізовано 123
проєкти із загальним обсягом фінансування 2,5 млрд
євро (з яких одну третину профінансував приватний
сектор); очищено 300 км2 зелених насаджень, побу-
довано 17 технологічних центрів, 6 000 квартир, від-
новлено чимало індустріальних пам’ятників. Для
повної регенерації регіону знадобилося близько
50 років. Нині Рур є центром знань, технологій та
послуг й водночас потужним економічним центром
країни. У регіоні діють 13 із 50 найбільших німець-
ких промислових підприємств [31], зайнято 2,2 млн
осіб, виготовляється 5,6% ВВП Німеччини [32]. Ста-
леливарне виробництво, хімічна промисловість,
електроенергетика, виробництво автомобілів, елек-
тронна промисловість, охорона здоров’я – все це
складає економічний потенціал регіону.
Науковий парк «Рейн-Ельба» (Rhein Elbe
Science Park) у місті Гельзенкірхені був створений
на базі сталеливарного заводу, який припинив свою
діяльність у 1984 р. і залишався занедбаним протя-
гом п’яти років, аж поки у 1989 р. не було вирішено
використати його площі під науковий парк. За заду-
мом науковий парк мав створити підґрунтя для ста-
лого розвитку «неакадемічного» Рурського регіону,
сприяючи виникненню в його середовищі нових ви-
дів діяльності, не пов’язаних виключно з важкою
промисловістю. Історія й спеціалізація Гельзенкір-
хені на електроенергетиці стали визначальними при
виборі пріоритетних напрямів діяльності наукового
парку. У період індустріального розквіту енергопо-
стачання для виробництва сталі було одним із ос-
новних двигунів розвитку місцевої економіки і
Гельзенкірхені називали «містом тисячі вогнів».
Тому під егідою науковому парку було вирішено по-
єднати традиційну енергетичну галузь з сучасними
високими технологіями і розвивати в його межах со-
нячну енергетику (рис. 5). На створення наукового
парку Європейський Союз, земля Північний
Рейн-Вестфалія і компанія RWE Energy AG ви-
тратили близько 6 млн євро [30].
Науково-технологічні парки Польщі у містах
Познань, Глівіце і Сувалки
Познанський науково-технологічний парк
(Poznan Science and Technology Park) є першим на-
уковим парком Польщі, створеним у 1995 р. (рис. 6).
Його мета – стимулювати співпрацю між наукою
і промисловістю для активізації регіонального роз-
витку завдяки інноваціям, трансферу технологій та
міжнародному співробітництву. Основними напря-
мами діяльності парку є [34]:
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
11
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
Рис. 5. Сучасні приміщення Наукового парку «Рейн-Ельба» у м. Гельзенкірхені [33]
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
12
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
Рис. 6. Головна будівля Познанського науково-технологічного парку [34]
науково-дослідна діяльність – парк пропонує
дослідницькі послуги компаніям, контрактні дослід-
ження, розробку технологій та їх тестування в лабо-
раторіях у таких галузях: біотехнології, хімічна та
косметична індустрії, харчова промисловість тощо.
У парку зосереджено 5 дослідницьких центрів і
60 дослідницьких лабораторій;
інкубація стартапів – здійснюється за резуль-
татами конкурсу бізнес-планів; в інкубаторах парку
проводиться коучинг стартаперів, у тому числі ви-
кладаються курси з підприємництва, надається до-
помога у підготовці стартап-розробок до інвесту-
вання. За час існування парк інвестував 1,5 млн євро
у 13 технологічних стартапів;
трансфер технологій і просування інновацій –
пропонуються консультативна підтримка на кож-
ному етапі інноваційного ланцюжка, аналіз конку-
рентної позиції компанії, пошук джерел інновацій та
потенційних джерел фінансування інноваційних
проєктів; надаються юридичні консультації; здійс-
нюється підтримка академічного підприємництва;
інфраструктурна підтримка – від надання
в оренду обладнаних лабораторій, навчальних та
офісних приміщень до забезпечення резидентів
парку усією необхідною соціальною інфраструкту-
рою (дитячі садки, столова, бібліотека, зелені зони
відпочинку тощо). Наразі в парку розміщено 80 ком-
паній та організацій, серед них: центри досліджень
і розробок великих компаній, технологічні стартапи,
інноваційні малі і середні підприємства, дослідни-
цькі інститути.
Іншим прикладом, показовим для Донбасу, є
досвід реструктуризації міста Глівіце – двадцять ро-
ків тому депресивної шахтарської території, а сьо-
годні – сильного економічного центру, одного з най-
більш процвітаючих міст Сілезії. Місто Глівіце було
засноване в XIII ст. і славилося в ті часи рибою і пи-
воварнями. Згодом спеціалізація міста змінилася у
бік індустріальної, на його території було створено
чимало вугільних шахт, металургійних заводів
і фабрик. Ринкові трансформації, що почалися в кра-
їні в 1989 р., змінили сформований уклад, Глівіце
довелося пройти низку складних структурних пере-
творень. Після закриття двох вугільних шахт у
1990-х роках і переорієнтації на постіндустріальний
сектор – в основному на сферу сучасних техноло-
гій – економіка міста почала зростати.
Так, за період з 2002 по 2009 р. (в активну фазу
трансформації) середньомісячна заробітна плата в
місті зросла на 40% і склала 3655 пол. злотих або
1298 дол. США (за курсом 2009 р.). За той же період
загальний обсяг реалізованої промислової продукції
збільшився в 2,16 раза, у розрахунку на одного
жителя цей показник виріс в 2,23 раза с 34 900 до
77821 пол. злотих (27634,3 дол. США) [35].
Важливу роль у досягненні цих показників
зіграло розуміння місцевою владою важливості ін-
вестиційної складової економічного зростання. Гра-
мотна інвестиційна політика сприяла залученню в
місто значних обсягів інвестицій. Вони прямували в
інфраструктурні та освітні проєкти, в трансформа-
цію виробничого сектору і стимулювання нових на-
прямів діяльності – IT-сфери, автомобільної про-
мисловості та логістики, у тому числі на створення
на базі закритої шахти науково-технологічного
парку «Технопарк Глівіце» (Park Naukowo –
Technologiczny «Technopark Gliwice») (рис. 7-9).
Вартість реалізації проєкту розбудови парку оці-
нюється у 30 млн євро.
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
13
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
Рис. 7. Візуалізація інвестиційних площ «Технопарку Глівіце» [36]
а) б)
Рис. 8. Головна будівля «Технопарку Глівіце» (а)
та будівля бізнес-інкубатору (б) [36]
а) б)
Рис. 9. Корпус I (а) і конференц-зал (б) «Технопарку Глівіце» [36]
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
14
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
Нині сильними сторонами м. Глівіце, які визна-
чають його міжнародну конкурентоспроможність
і сприяють залученню іноземних інвестицій, є:
1. Висока якість людського капіталу, що про-
являється у високому рівні освіти місцевого насе-
лення і концентрації людських ресурсів з високою
технічною кваліфікацією. Цей потенціал привабли-
вий для інноваційних компаній і дозволяє їм осво-
ювати сучасні інноваційні технології.
2. Концентрація в місті сильних освітніх і на-
укових центрів. У Глівіце знаходиться один із про-
відних технічних університетів Польщі – Сілезький
технічний університет (Silesian University of
Technology). У місті працюють інститути-вихідці
Академії наук Польщі – Інститут теоретичної та
прикладної інформатики (Institute of Theoretical and
Applied Informatics), Інститут хімічного машинобу-
дування (Institute of Chemical Engineering), Інститут
карбохімії (Institute of Carbochemistry).
У 2005 р. Глівіце – єдине польське місто – було
прийнято до Всесвітньої асоціації технополісів
(World Technopolis Association) – організації, яка
об’єднує міста з багатими промисловими традиці-
ями, що мають наукові установи і провідні універ-
ситети технічного спрямування.
3. Висока інвестиційна привабливість, що обу-
мовлено, по-перше, входженням міста з складу Ка-
товіцької вільної економічної зони – найуспішнішої
не тільки в Польщі, але й в Центральній та Східній
Європі. По-друге, розвиненою транспортною інфра-
структурою і вигідним розташуванням міста – на пе-
ретині великих транспортних артерій А1 і А4, що
з’єднують Польщу із заходу на схід (рис. 10). Це є
однією з причин, по якій багато міжнародних корпо-
рацій вирішили розмістити тут своє виробництво,
серед них – найбільша американська автомобільна
корпорація General Motors, яка має тут автозавод.
Рис. 10. Автомагістральна розв’язка Глівіце-Сосниця*
* Трирівнева розв’язка, що складається з 16 естакад і 33 км під’їзних доріг, найвища точка якої знаходиться
на рівні 14 м над землею (здана в експлуатацію у 2009 р.) [37].
4. Сприятливе середовище для ведення малого
і середнього бізнесу. Економічні перетворення
останніх років довели важливість малих і середніх
підприємств (МСП) для розвитку регіональної еко-
номіки. У Глівіце частка МСП у загальній кількості
зареєстрованих підприємств складає 99%.
5. Комфортні умови життя, що відрізняють
місто від інших центрів Сілезького воєводства.
6. Позитивний імідж міста.
Сьогодні окрім IT-сфери, виробництва автомо-
білів і автомобільних компонентів, логістики потен-
ційно пріоритетними сферами міста розглядаються
авіаційна, енергетична і екологічна інженерія, а та-
кож біотехнології і медичне обладнання.
Ще один польський приклад – науково-техно-
логічний парк «Польща-Схід» в Сувалках
(Science and Technology Park Poland-East in
Suwałki). Рішення про його створення було прий-
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
15
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
нято у 2004 р. зі стратегічною метою зробити місто
Сувалки інвестиційно привабливим місцем для роз-
витку зв’язків між наукою і бізнесом та інновацій-
них видів діяльності. Комплекс будівель парку було
збудовано наприкінці 2012 р. за фінансової підтримки
ЄС у рамках проєкту «Будівництво та введення в
експлуатацію нових об’єктів науково-технологіч-
ного парку Польща-Схід в Сувалках» («Construction
and Commissioning of the New Facilities of the Science
and Technology Park Poland-East in Suwalki»). До
складу парку увійшов технологічний бізнес-інкуба-
тор; комплекс лабораторій: медична, мультиме-
дійна, дослідження хімічних продуктів і відновлю-
вальних джерел енергії; зал логістичних і виробни-
чих процесів; конференц-хол, кімнати для перегово-
рів, виставкові центри (рис. 11-14) [38]. Вартість
реалізації проєкта розбудови парку склала
близько 50 млн євро.
Рис. 11. Будівля інкубатора і лабораторій науково-технологічного парку
«Польща-Схід» в Сувалках [38]
Рис. 12. Лабораторія дослідження хімічних продуктів науково-
технологічного парку «Польща-Схід» в Сувалках [38]
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
16
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
Рис. 13. Конференц-хол науково-технологічного парку
«Польща-Схід» в Сувалках на 300 місць [38]
а) б)
Рис. 14. Кімната для переговорів на 16 місць (а) і виставковий центр (б)
науково-технологічного парку «Польща-Схід» в Сувалках [38]
Діючі та запроєктовані наукові парки в ін-
ших регіонах України
Прикладами рішень для розбудови наукових
парків у Донецькій та Луганській областях можна
розглядати вже діючі або запроєктовані наукові па-
рки в інших регіонах України. Серед них UNIT.City
(м. Київ), орієнтована вартість будівництва якого
склала 250 млн євро (рис. 15), LvivTech.City –
проєкт інноваційного парку у м. Львові, який вміща-
тиме офіси, конференц-центри, коворкінги, заклади
освіти та медичні центри, житлові будинки, мага-
зини, тренажерні зали, кімнати відпочинку, сучасне
кафе, а також ІТ-школу і торгову галерею. Фактично,
планується створити інноваційне місто в місті
(рис. 16). Орієнтована вартість розбудови парку
складає 200 млн євро. Інший приклад – екотехно-
парк у місті Енергодарі Запорізької області, який
планує побудувати «Дайналайн Констракшн», шо
представляє інтереси Amаzon (рис. 17). Технопарк
включатиме дата-центр (сховище даних), адмініст-
ративний комплекс, агрокомплекс, рендер, верто-
літний майданчик – загалом 18 будівель. Вартість
будівництва екотехнопарку оцінюється в 11,2
млрд грн або 370 млн дол. США.
Особливості архітектурно-планувальної
організації наукових парків за кордоном
і в Україні
В рамках мети дослідження інтерес також пред-
ставляють архітектурні дослідження і проєкти,
спрямовані на прив’язування паркових структур до
містобудівних ситуацій та регіональних умов. При
проєктуванні генерального плану науковий парк може
мати такі архітектурно-організаційні моделі [42]:
точкова (науковий парк розміщується в щіль-
ному міському середовищі на відносно невеликій
або вкрай малій ділянці);
комплексна (науковий парк створюється на до-
сить вільній території міста);
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
17
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
Рис. 15. Інноваційний парк UNIT.City [39]
Рис. 16. Очікуваний вигляд інноваційного парку LvivTech.City [40]
Рис. 17. Очікуваний вигляд екотехнопарку у м. Енергодарі Запорізької області [41]
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
18
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
самодостатня (науковий парк розміщується на
певній відстані від міста, поза зонами обслугову-
вання загальноміських центрів та передбачає ство-
рення інфраструктурних елементів «з нуля»).
Характерними типами будівель і споруд, які за-
звичай входять до складу наукового парку є [42; 43]:
домінуючі будівлі зони «ядра»: інноваційні
центри, будівлі для спільного розміщення декількох
фірм (блоковані будівлі з індивідуальних секцій-
осередків), будівлі для розміщення однієї фірми,
корпуси спеціалізованих технологій;
домінуючі будівлі зони сервісу: багатофункціо-
нальні ділові центри, виставкові центри, конференц-
зали, освітні та тренінгові приміщення, центри під-
тримки і розвитку бізнесу, простри для трансферу
технологій, управління, науково-технічні та інфор-
маційні центри, бібліотеки та медіатеки, зони біз-
нес-послуг;
супутні будівлі зони додаткового сервісу, соці-
ального обслуговування та житлової зони: об’єкти
інженерної інфраструктури, склади, пункти громад-
ського харчування, готелі та будівлі готельного типу
з побутовим обслуговування, житлові будинки, ба-
гатофункціональні спортивні та дозвільні комп-
лекси, установи соціально-побутового обслугову-
вання, об’єкти транспортної інфраструктури.
Використання універсальних типів простору
забезпечує можливість трансформації комплексу
наукового парку в залежності від нових дослідниць-
ких і виробничих завдань. При ускладненні базового
простору спеціалізація наукового парку може зрос-
тати, а універсальність, відповідно, зменшуватися.
За результатами дослідження особливостей ар-
хітектурно-планувальної організації наукових пар-
ків за кордоном і в Україні пропонуються такі ва-
ріанти просторів для приміщень офісів наукових
парків на Донбасі: «капсули» (12-20 м2), зальні (20-
40 м2), зально-кабінетні (малі) (40-100 м2), зально-
кабінетні (великі) (100-300 м2). Рекомендується та-
кож використовувати типізовані одноповерхові
виробничі будівлі: сітка колон 9-18 м; ширина 24-
30 м – (200-300 м2); 30-36 м – (300-500 м2); 42 м –
(понад 500 м2). Архітектурно-планувальні типи на-
укових парків як орієнтири для використання на
Донбасі наведено у табл. 2.
Таблиця 2
Архітектурно-планувальні типи наукових парків як орієнтири для застосування на Донбасі [42]
1 2 3
Опис моделі Для розміщення бізнес-ін-
кубатора або наукового
парку малого розміру в
щільному міському урбані-
зованому середовищі міста
відкритого типу при немож-
ливості створення власної
розвинутої функціональної
структури
Для розміщення наукового
парку середнього розміру
на кордоні з містом відкри-
того типу (або на відстані
менше 1 км від нього) з
можливістю використання
ресурсів (інфраструктури)
міста і при цьому з можли-
вістю незначного перспек-
тивного територіального
розвитку
Для великого комплексу на-
укового парку, що розміщу-
ється поза структурою міста
як відкритого, так і закри-
того типу на відстані 5-10 км
від нього з можливістю ство-
рення власної розвинутої
структури наукового парку
та необхідністю подальшого
значного територіального
розвитку (з перетворенням в
технополіс)
Площа до 5 га 10-25 га більше 25 га
Схема
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
19
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
Серед основних принципів архітектурно-про-
сторової організації наукового парку можна виді-
лити такі [42]: регіонального розвитку (створення
системи наукових парків у районах інтенсивного
економічного розвитку); багатофункціональності
(поєднання наукової, соціальної, виробничої та ре-
креаційної складової); резервування (території,
площ, конструкцій, сервісних можливостей, інже-
нерно-енергетичних потужностей); універсальності
та гнучкості (використання базових типів про-
стору); кооперованого і дольового використання
(єдиний центр генерування ідей, дослідницькі лабо-
раторії та універсальний простір для розміщення
великогабаритного, виробничого і наукового об-
ладнання); соціальної складової (розвиток площ ре-
кламного та виставкового призначення, об’єктів
освіти); функціонального зонування (поєднання зон
обмеженого доступу та зон відкритих для широкого
кола відвідувачів та обмежених для демонстрації
функціональних процесів); економічності та енер-
гоефективності (застосування уніфікованих просто-
рових блоків-модулів, будівельних елементів та
енергозберігаючих матеріалів); озеленення (при роз-
міщенні у межах міста 25-30%, за периферією 30-40%,
при створенні нового поселення за містом 10-15%).
Зазначені принципи реалізовані в проєктних
пропозиціях наукового парку для м. Запоріжжя
(рис. 18) та наукового парку для м. Києва (на Кіль-
цевій дорозі) (рис. 19, 20).
Пропозиції щодо удосконалення законодавства
з питань діяльності наукових парків в Україні
Покладаючись на результати аналізу світового
досвіду, а також піонерних впроваджень його в Ук-
раїні, вважаємо, що створення в Донецькій та Лу-
ганській областях наукових парків може розгляда-
тися як ефективний інструмент прискореного інно-
ваційного відновлення економіки Донбасу. Разом із
тим для посилення впливу наукових парків на роз-
виток інноваційних процесів на сході України необ-
хідно доопрацювати діючий Закон України «Про на-
укові парки» та прийнятий за основу у квітні 2021 р.
проєкт Закону України «Про внесення змін до де-
яких законів України щодо активізації діяльності на-
укових парків». Позитивним є те, що останнім зако-
ном:
надано право засновникам створювати науко-
вий парк, самостійно визначати напрями його діяль-
ності без погодження з центральним органом вико-
навчої влади;
передбачено надавати засновникам парку при-
міщення для розміщення наукового парку на без-
оплатній основі у тимчасове користування, а для ви-
конання проєктів наукового парку – обладнання без
погодження з Фондом державного майна.
Однак вищезазначені закони не передбачають
можливості передачі створеної за бюджетні кошти
інтелектуальної власності засновникам наукового
парку. Ефективність запровадження такого заходу з
боку держави добре відома у світовій практиці. Так,
Bayh-Dole Act, прийнятий у США в 1980 р., здійснив
переворот в індустрії високих технологій: за двадця-
тирічний період після набуття чинності кількість па-
тентів у країні збільшилась більш ніж у два рази.
Тому у п. 3 статті 17 Закону України «Про наукові
парки» слід прямо прописати можливість передачі
створеної за бюджетні кошти інтелектуальної влас-
ності засновникам наукового парку – науковій уста-
нові або закладу вищої освіти, або безпосередньо
науковцю. Це буде потужним мотивуючим чинни-
ком для керівництва організацій створювати наукові
парки, патентувати результати своїх досліджень та
займатися їх комерціалізацією.
Законодавчо не урегульованим залишається
питання з установчими документами. Так, відпо-
відно до ст. 87 Цивільного кодексу (ЦК) України,
будь-яка юридична особа створюється на основі
лише одного установчого документа. Установчим
документом, згідно з п. 2 ст. 87 ЦК України, є статут
або засновницький договір. Однак стаття 5 Закону
України «Про наукові парки» передбачає подвій-
ність установчих документів наукового парку: «на-
уковий парк створюється і діє на основі засновниць-
кого договору та статуту». Тому пропонується ви-
значити, що засновницький договір укладається між
засновниками наукового парку виключно для ство-
рення нового суб’єкта права, а з моменту державної
реєстрації діяльність наукового парку здійснюється
на основі статуту.
У законах про наукові парки не прописані
обов’язки засновників наукового парку, хоча ця
норма є обов’язковою відповідно до глави 7 ЦК Ук-
раїни. Тому пропонується додати до п. 3 статті 9 За-
кону України «Про наукові парки» перелік обов’яз-
ків засновників наукового парку:
«3. Засновник наукового парку зобов’язаний:
додержуватися статуту наукового парку та викону-
вати рішення загальних зборів; виконувати свої зо-
бов’язання перед науковим парком, у тому числі ті,
що пов’язані з майновою та організаційною участю
в діяльності наукового парку; не втручатися в по-
точну діяльність засновників та партнерів наукового
парку; не розголошувати конфіденційну інформа-
цію про діяльність наукового парку. Засновники на-
укового парку можуть також мати інші обов’язки,
встановлені статутом наукового парку, не заборо-
нені законодавством України та цим Законом».
Внесення наведених змін і доповнень до відпо-
відних законів забезпечить сприятливе правове поле
діяльності наукових парків як на Донбасі, так і в Ук-
раїні загалом.
Висновки. Підсумовуючи, слід зазначити, що у
світлі нинішніх кризових безпрецедентних умов До-
нецькій та Луганській областям необхідно, з одного
боку, здійснювати модернізацію традиційних галу-
зей спеціалізації (паливно-енергетичного комп-
лексу, металургії, машинобудування, хімічної про-
мисловості), освоювати в їх середовищі сучасні пе-
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
20
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
Рис. 18. Генеральний план наукового парку у м. Запоріжжі [42]
Рис. 19. Генеральний план наукового парку на Кільцевій дорозі м. Києва (м. Вишневе)
(розроблено О. В. Стеценко, С. Г. Буравченко)
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
21
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
Рис. 20. Проєкт комплексу наукового парку на Кільцевій дорозі м. Києва (м. Вишневе)
(розроблено О. В. Стеценко, С. Г. Буравченко)
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
22
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
редові технології, зокрема інформаційні; з іншого
боку, розвивати економічну активність в нових ви-
дах економічної діяльності, покладаючись на заці-
кавленість бізнесу в межах триваючих робіт з імпле-
ментації підходу смарт-спеціалізації в Україні.
Приймаючи рішення про запровадження струк-
турно-інноваційних перетворень, важливо від са-
мого початку заручитися підтримкою місцевого на-
селення, поступово змінювати уявлення місцевих
жителів про майбутнє регіону, який вже ніколи не
буде колишнім Донбасом. Донецькій та Луганській
областям потрібно вчитися позиціонувати себе як
сильного гравця не тільки у важкій промисловості,
але і як регіон, який дивиться в майбутнє, готовий
мінятися і відкритий до нового. У вирішенні цих за-
вдань наукові парки можуть зіграти визначальну роль.
Але для того, щоб наукові парки виступили ді-
євими провідниками інновацій їх потрібно розви-
вати в тісному взаємозв’язку з іншими інновацій-
ними структурами – бізнес-студіями, бізнес-інкуба-
торами, технологічними парками, індустріальними
парками, у тому числі розташованими у Європей-
ському Союзі. З огляду на зазначене, нами пропону-
ється впровадити в практику регіонального роз-
витку Донецької та Луганської областей концепцію
«Інноваційного ліфта»: від школи до Європи», яка
неодноразово доповідалась нами на конференціях
і семінарах та викладена в низці публікацій [44-48].
Якщо коротко, суть концепції «Інноваційного
ліфта» полягає у впровадженні цілісного підходу до
перетворення бізнес-ідей і розробок, одержаних у
наукових установах і закладах вищої освіти, на го-
тові інноваційні продукти шляхом заснування та
розвитку стартапів за такою схемою: навчання шко-
лярів основам підприємництва, стимулювання та
вирощування у них підприємницького мислення; за-
початкування студентами і науковцями «власної
справи» в бізнес-інкубаторі українського закладу
вищої освіти, проходження наступних стадій із ви-
готовлення прототипу, дослідного зразка відповідно
до методології «ощадливого стартапу» у середовищі
наукових парків; початок серійного виробництва
інноваційної продукції в індустріальних парках для
насичення нею внутрішнього ринку України з по-
дальшою дуплікацією українського стартап-бізнесу
у технопарку країни-члена ЄС з метою виходу спо-
чатку на ринок країни походження технопарку, а по-
тім – на загальноєвропейський ринок для отримання
доступу до європейських ресурсів, технологій і до-
свіду, розвитку міжнародної співпраці з компані-
ями-резидентами країн-членів ЄС і підвищення кон-
курентоспроможності вітчизняних виробників.
Донецька та Луганська області можуть висту-
пити пілотними регіонами, де буде реалізована та
відпрацьована схема «Інноваційного ліфта»: від
школи до Європи» для інноваційного відновлення
економіки та формування Донбасу як неоіндустрі-
ально-розвинутого, інноваційно-конкурентоспро-
можного макрорегіону на основі розвитку індустрі-
альної спадщини, культурних цінностей і традицій.
У цьому контексті перспективним напрямом подаль-
ших досліджень є розроблення практичних реко-
мендацій щодо реалізації концепції «Інноваційного
ліфта»: від школи до Європи» у Донецькій та Луган-
ській областях з урахуванням можливостей адапта-
ції світового досвіду формування наукових парків.
Результати дослідження світового досвіду роз-
будови наукових парків можуть бути використані
Міністерством з питань реінтеграції тимчасово оку-
пованих територій України при підготовці пропози-
цій Кабінету Міністрів України щодо моделей май-
бутніх наукових парків регіону, їх місцезнаходжен-
ня, спеціалізації, архітектурно-планувальної органі-
зації та вартості будівництва.
Література
1. Політика інтеграції українського суспільства в контексті викликів та загроз подій на Донбасі (національна доповідь)
/ за ред. Е. М. Лібанової; НАН України. Київ, 2015. 363 с.
2. Амоша О. І., Новікова О. Ф., Антонюк В. П., Ляшенко В. І., Залознова Ю. С., Логачова Л. М., Панькова О. В., Каспе-
рович О. Ю., Іщенко О. В. Проєкт концепції Державного цільової програми з відновлення та розбудови миру у східних регі-
онах України. Економічний вісник Донбасу. 2016. № 1 (43). С. 4-15.
3. Амоша О. І., Новікова О. Ф., Залознова Ю. С., Панькова О. В., Касперович О. Ю. Формування моделі стратегічного
розвитку Донбасу: від сучасних реалій до візії майбутнього. Економічний вісник Донбасу. 2020. № 3 (61). С. 234-245. DOI:
http://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-3(61)-234-245.
4. Устименко В. А., Джабраілов Р. А. Економічна безпека постконфліктних територій деякі аспекти правового забезпе-
чення. Економіка та право. 2020. № 2. С. 3-13. DOI: https://doi.org/10.15407/econlaw.2020.02.003.
5. Амоша О. І., Шевцова Г. З., Швець Н. В. Передумови смарт-спеціалізації Донецько-Придніпровського макрорегіону
на основі розвитку хімічного виробництва. Економіка промисловості. 2019. № 3 (87). С. 5-33. DOI: http://doi.org/10.15407/eco-
nindustry2019.03.005.
6. Shevtsova H., Shvets N., Kramchaninova M., Pchelynska H. In Search of Smart Specialization to Ensure the Sustainable De-
velopment of the Post-Conflict Territory: the Case of the Luhansk Region in Ukraine. European Journal of Sustainable Development.
2020. № 9 (2). Р. 512-524. DOI: https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n2p512.
7. Іванов С. В., Антонюк В. П., Ляшенко В. І. Проблеми відтворення наукових кадрів старопромислових регіонів Дон-
басу і Придніпров’я для забезпечення їх інноваційної модернізації. Економічний вісник Донбасу. 2020. № 2 (60). С. 200-208.
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-200-208.
8. Антонюк В. П. Аналіз трудового потенціалу Придніпровського і Донецького економічних районів у контексті фор-
мування регіональних інноваційних екосистем. Економічний вісник Донбасу. 2020. № 1 (59). С. 4-14. DOI:
http://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-1(59)-4-14.
9. Елла Лібанова: «Маємо використати кризу як поштовх до руху вперед». Віче. 2015. № 21 (листопад). URL:
http://www.viche.info/journal/4989/ (дата звернення: 13.05.2021).
10. Валовий регіональний продукт у 2015 році: стат. збірник / Державна служба статистики України. Київ, 2017. 137 с.
11. Валовий регіональний продукт у 2019 році: стат. збірник / Державна служба статистики України. Київ, 2021. 152 с.
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
23
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
12. Science Policy and Capacity-Building. Science Parks around the World. UNESCO. 2017. URL: http://www.unesco.org/
new/en/natural-sciences/science-technology/university-industry-partnerships/science-parks-around-the-world/ (дата звернення:
12.05.2021).
13. Підоричева І. Ю. Наукові парки: світова практика та реалії правового регулювання їх діяльності в Україні. Проблеми
та перспективи розвитку наукових парків України: матеріали наук.-практ. круглого столу (м. Київ, 17 травня 2017 р.). Київ,
2017. С. 66-71.
14. Andreessen M. Turn Detroit into Drone Valley. Politico Magazine. 2014. June. URL: https://www.politico.com/maga-
zine/story/2014/06/turn-detroit-into-drone-valley-107853 (дата звернення: 07.05.2021).
15. Bionic Hill. Innovation Technopark. URL: http://bionic-hill.com/resources/docs/bionichills_booklet_mini.pdf (дата звер-
нення: 18.07.2021).
16. Surrey Research Park. URL: https://surrey-research-park.com/ (дата звернення: 18.05.2021).
17. Cambridge Science Park. Bidwells. URL: https://www.bidwells.co.uk/properties/cambridge-science-park-milton-road-cam-
bridge-cb4-0fz/ (дата звернення: 18.05.2021).
18. Sophia Antipolis. 2021. URL: https://www.sophia-antipolis.fr/en/ (дата звернення: 14.05.2021).
19. Dalian Software Park. URL: http://www.dlsp.com.cn/en/mobile/index.php (дата звернення: 18.05.2021).
20. International Tech Park Bangalore. Ascendas India Trust. URL: https://www.a-itrust.com/en/portfolio/itpb.html (дата звер-
нення: 18.05.2021).
21. Amosha O., Pidorycheva I., Zemliankin A. Key trends in the world economy development: new challenges and prospects.
Sci. innov. 2021. Vol. 17. № 1. Р. 3-17. DOI: https://doi.org/10.15407/scine17.01.003.
22. Росс А. Індустрії майбутнього. Київ: Наш формат, 2017. 320 с.
23. Келли К. Неизбежно. 12 технологических трендов, которые определяют наше будущее. Москва: Манн, Иванов и
Фербер, 2017. 347 с.
24. Stephan J. 5 Lessons from Silicon Valley that Translate to Manufacturing. IndustryWeek. 2020. October. URL:
https://www.industryweek.com/leadership/strategic-planning-execution/article/21146334/lessons-from-silicon-valley.
25. Research Triangle Park. About us. 2021. URL: http://www.rtp.org/about-us/ (дата звернення: 14.05.2021).
26. Billman J.C. Why is Research Triangle Park building its own mini-city? INDY Week. 2015. October. URL: https://in-
dyweek.com/news/research-triangle-park-building-mini-city/.
27. Research Triangle Park. Our Community. 2021. URL: https://www.rtp.org/our-community/ (дата звернення: 14.05.2021).
28. GDP per capita (current US$). The World Bank. 2021. URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?loca-
tions=IE (дата звернення: 18.05.2021).
29. Wyeth Biopharma. Building & Civil Engineering Contractors. Hegarty. 2021. URL: https://www.pjhegarty.ie/our-
projects/pharma-and-hi-tec/wyeth-biopharma.html (дата звернення: 17.05.2021).
30. Підоричева І. Back to the Future. Як депресивному промисловому регіону використати індустріальну спадщину на
свою користь, зробивши ривок у майбутнє? Дзеркало тижня. 2017. № 18-19. URL: https://zn.ua/ukr/macrolevel/back-to-the-
future-yak-depresivnomu-promislovomu-regionu-vikoristati-industrialnu-spadschinu-na-svoyu-korist-zrobivshi-rivok-u-maybutnye-
242972_.html (дата звернення: 07.05.2021).
31. Seltmann G. Renaissance of an Industrial Region: «Internationale Bauausstellung Emscher Park» – achievements and future
model for others. 2007. URL: http://www.riss.osaka-u.ac.jp/jp/events/point/P.Seltmann.pdf (дата звернення: 11.05.2021).
32. The Ruhr region - the metropolis at the heart of Europe. Metropole RUHR. 2021. URL: https://www.welcome.ruhr/en/the-
ruhr-region/ (дата звернення: 11.05.2021).
33. Science Park Rhein-Elbe, a project of the International Building Exhibition Emscher Park. Agefotostock. 2018. URL:
https://www.agefotostock.com/age/en/details-photo/science-park-rhein-elbe-a-project-of-the-international-building-exhibition-emscher-
park-solar-power-plant-photovoltaic-system-gelsenkirchen/MBA-07352306 (дата звернення: 11.05.2021).
34. Poznan Science and Technology Park. About us. 2021. URL: https://ppnt.poznan.pl/about-us/.
35. Integrated and Sustainable Development Strategy for the City of Gliwice until 2022. Local government of the city of Gliwice.
2011. URL: https://gliwice.eu/sites/default/files/imce/strategia_ang.pdf (дата звернення: 19.05.2021).
36. Science and Technology Park "Technopark Gliwice". Polish Investment & Trade Agency. 2021. URL:
https://www.paih.gov.pl/investment_support/industrial_and_ technology_parks/gliwice_technopark. (дата звернення: 19.05.2021).
37. Leszkiewicz А. Największe węzły autostradowe na świecie – mamy je w polsce! hotmoney. 2018. URL: https://hot-
money.pl/najwieksze-wezly-autostradowe-na-swiecie-mamy-je-w-polsce/.
38. Science and Technology Park Poland-East in Suwałki. Polish Investment & Trade Agency. PFR Group. URL:
https://www.paih.gov.pl/investment_support/industrial_and _technology_parks/suwalki.
39. The first Ukrainian innovation park. UNIT.City. 2021. URL: https://unit.city/en/home/.
40. LvivTech.City. About us. 2021. URL: https://www.lviv-tech.city/en/about-us/.
41. Amazon починає будівництво технопарку в м. Енергодарі. Промисловий портал. 2019. URL: https://uprom.info/news/
it/amazon-pochynaye-budivnycztvo-tehnoparku-v-energodari/.
42. Сираєва А. Н. Принципи архітектурно-планувальної організації технопарку регіонального розвитку: дис. ... магістра
архітектури / керівник С. Г. Буравченко. Київ: НАУ, 2013. 110 с.
43. Буравченко С. Г., Горбунова А. І. Сучасні підходи до реновації промислових районів зі створенням міських громад-
ських просторів. Теорія та практика дизайну: зб. наук. праць. Київ: НАУ, 2020. Вип. 21. С. 7-15. DOI:
http://doi.org/10.18372/2415-8151.21.15056.
44. Іванов С. В., Ляшенко В. І., Підоричева І. Ю. та ін. Україна в європейському науково-освітньому та інноваційному
просторі: концепція адаптації та інтеграції в умовах Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Київ: НАН України, Ін-т
економіки пром-сті, 2018. 331 с.
45. Ляшенко В. І., Підоричева І .Ю. «Інноваційний ліфт» розвитку стартапів: концепція та алгоритм упровадження. Ін-
ституціональна модель інноваційної економіки: колективна монографія / за ред. В. І. Ляшенка, О. В. Прокопенко, В. А. Оме-
льяненка; НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2019. С. 131-148.
46. Ляшенко В. І., Підоричева І. Ю., Петрова І. П. «Інноваційний ліфт» як інструмент стимулювання нових видів діяль-
ності в малому бізнесі Донбасу. Економічний вісник Донбасу. 2017. № 3(49). С. 11–24.
47. Підоричева І., Ляшенко В. Стартапи в Україні: як здолати «долину смерті». Дзеркало тижня. 2019. № 39. URL:
https://zn.ua/ukr/macrolevel/startapi-v-ukrayini-yak-zdolati-dolinu-smerti-326705_.html (дата звернення: 11.05.2021).
48. Підоричева І., Ляшенко В. «Ліфт» розвитку стартапів. Дзеркало тижня. 2019. № 41. URL: https://zn.ua/ukr/
macrolevel/lift-rozvitku-startapiv-328189_.html (дата звернення: 11.05.2021).
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
24
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
References
1. Libanova, E. M. (Ed.). (2015). Polityka intehratsii ukrainskoho suspilstva v konteksti vyklykiv ta zahroz podii na Donbasi
(natsionalna dopovid) [Integration Policy of Ukrainian Society in the Context of Challenges and Threats of Events in Donbass (National
Report)]. Kyiv, NAS of Ukraine [in Ukrainian].
2. Аmosha, А. I., Novikova, О. F., Аntonyuk, V. P., Lyshenko, V. I., Zаlоznноvа, Yu. S., Logachevа, L. М., Pаnkоvа, О. V.,
Kаspеrоvich, О. Yu., Ischеnkо, О. V. (2016). Proiekt kontseptsii Derzhavnoho tsilovoi prohramy z vidnovlennia ta rozbudovy myru u
skhidnykh rehionakh Ukrainy [Project of the Conception of National Program on Renewal and Development of the peace in the East
regions of Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1 (43), рр. 4-15 [in Ukrainian].
3. Amosha, О. I., Novikova, O. F., Zaloznova, Y. S., Pankova, O. V., Kasperovich, O. Yu. (2020). Formuvannia modeli
stratehichnoho rozvytku Donbasu: vid suchasnykh realii do vizii maibutnoho Formation of the Model of Strategic Development of
Donbass: from Modern Realities to the Vision of the Future. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3 (61),
рр. 234-245. DOI: http://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-3(61)-234-245 [in Ukrainian].
4. Ustymenko, V. A., Dzhabrailov, R. A. (2020). Ekonomichna bezpeka postkonfliktnykh terytorii deiaki aspekty pravovoho
zabezpechennia [Economic security of post-conflict territories: some aspects of legal framework]. Economics and Law, 2, рр. 3-13.
DOI: https://doi.org/10.15407/econlaw.2020.02.003 [in Ukrainian].
5. Amosha, O. I., Shevtsova, H. Z., Shvets, N. V. (2019). Prerequisites for smart specialization of Donetsk-Prydniprovsky macro-
region based on chemical production development. Econ.promisl., 3 (87), рр. 5-33. DOI: http://doi.org/10.15407/econindus-
try2019.03.005 [in Ukrainian].
6. Shevtsova, H., Shvets, N., Kramchaninova, M., Pchelynska, H. (2020). In Search of Smart Specialization to Ensure the Sus-
tainable Development of the Post-Conflict Territory: the Case of the Luhansk Region in Ukraine. European Journal of Sustainable
Development, 9 (2), рр. 512-524. DOI: https://doi.org/10.14207/ejsd.2020.v9n2p512.
7. Ivanov, S. V., Antoniuk, V. P., Liashenko, V. I. (2020). Problemy vidtvorennia naukovykh kadriv staropromyslovykh rehioniv
Donbasu i Prydniprovia dlia zabezpechennia yikh innovatsiinoi modernizatsii [Problems of Reproduction of Research Personnel in the
Old Industrial Regions of Donbass and Dnieper to Ensure their Innovative Modernization]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic
Herald of the Donbas, 2 (60), рр. 200-208. DOI: http://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-2(60)-200-208 [in Ukrainian].
8. Antonyuk, V. P. (2020). Analiz trudovoho potentsialu Prydniprovskoho i Donetskoho ekonomichnykh raioniv u konteksti
formuvannia rehionalnykh innovatsiinykh ekosystem [The Labor Potential Analysis of the Dnipro and Donetsk Economic Regions in
the Context of Developing Regional Innovation Ecosystems]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1
(59), рр. 4-14. DOI: http://doi.org/10.12958/1817-3772-2020-1(59)-4-14 [in Ukrainian].
9. Ella Libanova: «Maiemo vykorystaty kryzu yak poshtovkh do rukhu vpered» [Ella Libanova: "We must use the crisis as an
impetus to move forward"]. (2015). Viche – Chamber, 21, November. Retrieved from http://www.viche.info/journal/4989/ [in
Ukrainian].
10. Valovyi rehionalnyi produkt u 2015 rotsi: stat. zbirnyk [Gross regional product in 2015. Statistical Yearbook]/ (2017). Kyiv,
State Statistic Service of Ukraine. [in Ukrainian].
11. Valovyi rehionalnyi produkt u 2019 rotsi: stat. zbirnyk [Gross regional product in 2019. Statistical Yearbook] (2021). Kyiv,
State Statistic Service of Ukraine [in Ukrainian].
12. UNESCO. (2017). Science Policy and Capacity-Building. Science Parks around the World. Retrieved from
http://www.unesco.org/new/en/natural-sciences/science-technology/university-industry-partnerships/science-parks-around-the-world.
13. Pidorycheva, I. Yu. (2017). Naukovi parky: svitova praktyka ta realii pravovoho rehuliuvannia yikh diialnosti v Ukraini
[Science parks: world practice and realities of legal regulation of their activity in Ukraine]. Problemy ta perspektyvy rozvytku naukovykh
parkiv Ukrainy – Problems and prospects of development of science parks of Ukraine: materials of the round table (pp. 66-71). Kyiv
[in Ukrainian].
14. Andreessen, M. (2014). Turn Detroit into Drone Valley. Politico Magazine, June. Retrieved from https://www.polit-
ico.com/magazine/story/2014/06/turn-detroit-into-drone-valley-107853.
15. Bionic Hill. Innovation Technopark. Retrieved from http://bionic-hill.com/resources/docs/bionichills_booklet_mini.pdf.
16. Surrey Research Park. Retrieved from https://surrey-research-park.com/.
17. Cambridge Science Park. Bidwells. Retrieved from https://www.bidwells.co.uk/properties/cambridge-science-park-milton-
road-cambridge-cb4-0fz/.
18. Sophia Antipolis. (2021). Retrieved from https://www.sophia-antipolis.fr/en/.
19. Dalian Software Park. Retrieved from http://www.dlsp.com.cn/en/mobile/index.php.
20. International Tech Park Bangalore. Ascendas India Trust. Retrieved from https://www.a-itrust.com/en/portfolio/itpb.html.
21. Amosha, O., Pidorycheva, I., Zemliankin, A. (2021). Key trends in the world economy development: new challenges and
prospects. Sci. innov., Vol. 17, № 1, рр. 3-17. DOI: https://doi.org/10.15407/scine17.01.003.
22. Ross, A. (2017). Industrii maibutnoho [The industries of the future]. Kyiv, Nash format [in Ukrainian].
23. Kelly, K. (2017). Neizbezhno. 12 tekhnologicheskikh trendov, kotoryye opredelyayut nashe budushcheye [The Inevitable.
Understanding the 12 technological forces that will shape our future]. Moscow, Mann, Ivanov and Ferber [in Russian].
24. Stephan, J. (2020). 5 Lessons from Silicon Valley that Translate to Manufacturing. IndustryWeek, October. Retrieved from
https://www.industryweek.com/leadership/strategic-planning-execution/article/21146334/lessons-from-silicon-valley.
25. Research Triangle Park. (2021a). About us. Retrieved from http://www.rtp.org/about-us.
26. Billman, J. C. (2015). Why is Research Triangle Park building its own mini-city? INDY Week, October. Retrieved from
https://indyweek.com/news/research-triangle-park-building-mini-city/.
27. Research Triangle Park. (2021b). Our Community. Retrieved from https://www.rtp.org/our-community.
28. The World Bank. (2021). GDP per capita (current US$). Retrieved from https://data.worldbank.org/indica-
tor/NY.GDP.PCAP.CD?locations=IE.
29. Wyeth Biopharma. (2021). Building & Civil Engineering Cоntractors. Hegarty. Retrieved from https://www.pjhegarty.ie/our-
projects/pharma-and-hi-tec/wyeth-biopharma.html.
30. Pidorycheva, I. (2017). Back to the Future. Yak depresyvnomu promyslovomu rehionu vykorystaty industrialnu spadshchynu
na svoiu koryst, zrobyvshy ryvok u maibutnie? [Back to the Future. How can a depressed industrial region use industrial heritage to its
advantage by leaping into the future?]. Dzerkalo Tyzhnia – Mirror of the week, 18-19. Retrieved from https://zn.ua/ukr/macrolevel/
back-to-the-future-yak-depresivnomu-promislovomu-regionu-vikoristati-industrialnu-spadschinu-na-svoyu-korist-zrobivshi-rivok-u-
maybutnye-242972_html [in Ukrainian].
31. Seltmann, G. (2007). Renaissance of an Industrial Region: «Internationale Bauausstellung Emscher Park» – achievements
and future model for others. Retrieved from http://www.riss.osaka-u.ac.jp/jp/events/point/P.Seltmann.pdf.
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
25
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
32. Metropole RUHR. (2021). The Ruhr region – the metropolis at the heart of Europe. Retrieved from https://www.wel-
come.ruhr/en/the-ruhr-region/.
33. Agefotostock. (2018). Science Park Rhein-Elbe, a project of the International Building Exhibition Emscher Park. Retrieved
from https://www.agefotostock.com/age/en/details-photo/science-park-rhein-elbe-a-project-of-the-international-building-exhibition-em-
scher-park-solar-power-plant-photovoltaic-system-gelsenkirchen/MBA-07352306.
34. Poznan Science and Technology Park. (2021). About us. Retrieved from https://ppnt.poznan.pl/about-us/.
35. Local government of the city of Gliwice. (2011). Integrated and Sustainable Development Strategy for the City of Gliwice
until 2022. Retrieved from https://gliwice.eu/sites/default/files/imce/strategia_ang.pdf.
36. Polish Investment & Trade Agency. (2021а). Science and Technology Park «Technopark Gliwice». Retrieved from
https://www.paih.gov.pl/investment_support/industrial_and_ technology_parks/gliwice_technopark.
37. Leszkiewicz, А. (2018). Największe węzły autostradowe na świecie – mamy je w polsce! hotmoney. Retrieved from
https://hotmoney.pl/najwieksze-wezly-autostradowe-na-swiecie-mamy-je-w-polsce/.
38. Polish Investment & Trade Agency. (2021b). Science and Technology Park Poland-East in Suwałki. Retrieved from
https://www.paih.gov.pl/investment_support/ industrial_and_technology_parks/suwalki.
39. UNIT.City. (2021). The first Ukrainian innovation park. Retrieved from https://unit.city/en/home/.
40. LvivTech.City. (2021). About us. Retrieved from https://www.lviv-tech.city/en/about-us/.
41. Amazon pochynaie budivnytstvo tekhnoparku v m. Enerhodari [Amazon begins construction of a technology park in
Energodar]. (2019). Industrial portal. Retrieved from https://uprom.info/news/it/amazon-pochynaye-budivnycztvo-tehnoparku-v-
energodari/ [in Ukrainian].
42. Syraieva, A. N. (2013). Pryntsypy arkhitekturno-planuvalnoi orhanizatsii tekhnoparku rehionalnoho rozvytku [Principles of
architectural and planning organization of technopark of regional development]. Kyiv, NAU [in Ukrainian].
43. Buravchenko, S. H., Horbunova, A. I. (2020). Suchasni pidkhody do renovatsii promyslovykh raioniv zi stvorenniam
miskykh hromadskykh prostoriv [Modern approaches to the renovation of industrial areas with the creation of urban public spaces].
Teoriia ta praktyka dyzainu – Theory and practice of design, 21, рр. 7-15. Kyiv, NAU. DOI: https://doi.org/10.18372 / 2415-
8151.21.15056 [in Ukrainian].
44. Ivanov, S. V., Liashenko, V. I., Pidorycheva, I. Yu. et al. (2018). Ukraina v yevropeiskomu naukovo-osvitnomu ta
innovatsiinomu prostori: kontseptsiia adaptatsii ta intehratsii v umovakh Uhody pro asotsiatsiiu z Yevropeiskym Soiuzom [Ukraine in
the European science-educational and innovative spaces: the concept of adaptation and integration in the context of the Association
agreement between the EU and Ukraine]. Kyiv, ІІЕ of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
45. Liashenko, V. I., Pidorycheva, I. Yu. (2019). «Innovatsiinyi lift» rozvytku startapiv: kontseptsiia ta alhorytm uprovadzhennia
[«Innovation lift» for start-up development: concept and implementation algorithm]. Instytutsionalna model innovatsiinoi ekonomiky
[Institutional model of the innovation economy]. (рр. 131-148). Kiyv, ІІЕ of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
46. Liashenko, V. I, Pidorycheva, I. Yu., Petrova, I. P. (2017). «Innovatsiinyi lift» yak instrument stymuliuvannia novykh vydiv
diialnosti v malomu biznesi Donbasu [«Innovation lift» as an instrument for stimulating new activities in the small business of the
Donbas]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3 (49), рр. 11-24 [in Ukrainian].
47. Pidorycheva, I. Yu., Liashenko, V. I. (2019). Startapy v Ukraini: yak zdolaty «dolynu smerti» [Startups in Ukraine: how to
overcome the "valley of death"]. Dzerkalo Tyzhnia – Mirror of the week, № 39. Retrieved from https://zn.ua/ukr/macrolevel/startapi-
v-ukrayini-yak-zdolati-dolinu-smerti-326705_.html [in Ukrainian].
48. Pidorycheva, I. Yu., Liashenko, V. I. (2019). «Lift» rozvytku startapiv [«Lift» of startups development]. Dzerkalo Tyzhnia –
Mirror of the week, № 41. Retrieved from https://zn.ua/ukr/macrolevel/lift-rozvitku-startapiv-328189_.html [in Ukrainian].
Ляшенко В. І., Підоричева І. Ю., Буравченко С. Г., Стеценко О. В. Формування наукових парків: світовий досвід
та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу
Гострими проблемами для Донбасу протягом багатьох років залишалися технологічна зношеність основних фондів, ви-
сока енергоємність виробництва, структурна розбалансованість промислового комплексу й пов’язана із цим складна техно-
генно-екологічна ситуація, яка сьогодні набула вже системних загроз. Збройний конфлікт на сході України оголив ці про-
блеми, змусив визнати, що без впровадження передових технологій та ефективних управлінських рішень навряд чи вдасться
відродити економічний потенціал регіону на якісно новій основі.
Стаття присвячена пошуку можливостей пом’якшення та нівелювання впливу існуючих на Донбасі викликів, здійснення
структурної перебудови економіки регіону за допомогою інструменту наукових парків, доцільність організації та фінансу-
вання яких наразі опрацьовується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України в межах
розробки Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року.
Досліджено досвід інших країн світу щодо цілей і методів створення, поелементного складу, спеціалізації, вартості
розбудови та результативності діяльності наукових парків з метою його використання при регенерації Донецької та Лугансь-
кої областей. У статті знайшов відображення досвід США (зокрема, наукових парків «Кремнієва Долина» і «Дослідницький
трикутник»); Ірландії (науковий парк «Уайет Біофарма»); Німеччини (науковий парк «Рейн-Ельба»); Польщі (Познанський
науково-технологічний парк, науково-технологічний парк «Технопарк Глівіце», науково-технологічний парк «Польща-Схід»
в Сувалках). За результатами аналізу визначено, що вартість будівництва наукових парків у цих країнах коливається від 35-
60 млн дол. США (Польща) до 3-5 млрд дол. США (Сполучені Штати Америки).
Окрему увагу в статті приділено особливостям архітектурно-планувальної організації наукових парків за кордоном і в
Україні. Викладено проєктні пропозиції наукових парків, розроблені для Запоріжжя та Києва, як модельні орієнтири для за-
стосування на Донбасі.
Покладаючись на результати дослідження світового досвіду, а також проєктні пропозиції впровадження його в Україні,
зроблено висновок, що створення в Донецькій та Луганській областях наукових парків може розглядатися як ефективний
інструмент інноваційного відновлення та структурної перебудови регіональної економіки. З метою посилення впливу науко-
вих парків на інноваційні процеси в досліджуваних областях і в Україні в цілому запропоновано пропозиції щодо внесення
змін і доповнень до законів України «Про наукові парки», «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації
діяльності наукових парків».
Результати дослідження можуть бути використані урядом і профільним міністерством України при обґрунтуванні ви-
бору моделей майбутніх наукових парків на Донбасі, їх місцерозташування, спеціалізації та вартості будівництва.
Ключові слова: інноваційне відновлення економіки, структурна перебудова економіки, інноваційні процеси, наукові
парки, архітектурно-планувальна організація наукових парків, регенерація промислових територій, Донбас.
В. І. Ляшенко, І. Ю. Підоричева, С. Г. Буравченко, О. В. Стеценко
26
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
Liashenko V., Pidorycheva I., Buravchenko S., Stetsenko O. Developing Science Parks: Global Experience and Possible
Guidelines for the Donbas Region’s Innovative Economic Recovery
For many years, the technological deterioration of physical assets, the high energy intensity of production, structural imbalance
of the industrial complex, and related complex technogenic and ecological situation, which today already carries systemic threats,
remained acute problems for Donbass. The conflict in eastern Ukraine has exposed these problems, made them admit that without the
introduction of advanced technologies and effective management solutions, it will hardly be possible to revive the economic potential
of the region on a qualitatively new basis.
The paper concentrates on the search for opportunities to mitigate and eliminate the impact of the challenges existing in Donbass,
implement the restructuring of the region's economy by using the tool of science parks. The practicality of organizing and financing
science parks is now being worked out by the Ministry of Reintegration of Temporarily Occupied Territories of Ukraine within the
Strategy of Economic Development of the Donetsk and Luhansk regions until 2030.
The experience of other countries of the world regarding the goals and methods of creation, element composition, specialization,
construction cost and the effectiveness of the activities of scientific parks with the aim of using it in the regeneration of Donetsk and
Lugansk regions has been studied. The article reflects the experience of the USA (in particular, the Silicon Valley and Research Triangle
Park science parks); Ireland (Wyeth Biopharma Science Park); Germany (Rhein Elbe Science Park); Poland (Poznan Science and
Technology Park, Park Naukowo – Technologiczny «Technopark Gliwice», Science and Technology Park Poland-East in Suwałki).
Based on the results of the analysis, it was determined that the cost of building science parks in these countries ranges from USD 35-
60 million (Poland) to USD 3-5 billion (United States of America).
Particular attention is paid to the features of the architectural and planning organization of science parks abroad and in Ukraine.
The design proposals of scientific parks, developed for Zaporizhzhia and Kyiv, are presented as model guidelines for use in Donbass.
Building on the results of the study of world experience, as well as project proposals for its implementation in Ukraine, it was
concluded that the creation of science parks in the Donetsk and Lugansk regions can be considered as an effective tool for innovative
renewal and structural restructuring of the regional economy. To enhance the influence of science parks on innovation processes in the
studied regions and Ukraine as a whole, proposals were made to amend and supplement the laws of Ukraine "On Science Parks", "On
Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding the Activation of Science Parks."
The results of the study can be used by the government and the relevant ministry of Ukraine when justifying the choice of models
for future science parks in Donbass, their location, specialization, and construction costs.
Keywords: innovative economic recovery, economic restructuring, innovation processes, science parks, architectural and
planning organization of science parks, regeneration of industrial territories, Donbass.
Ляшенко В. И., Пидоричева И. Ю., Буравченко С. Г., Стеценко Е. В. Формирование научных парков: мировой
опыт и возможные ориентиры для инновационного восстановления экономики Донбасса
Острыми проблемами для Донбасса на протяжении многих лет оставались технологическая изношенность основных
фондов, высокая энергоемкость производства, структурная разбалансированность промышленного комплекса и связанная с
этим сложная техногенно-экологическая ситуация, которая сегодня несет уже системные угрозы. Вооруженный конфликт на
востоке Украины обнажил эти проблемы, заставил признать, что без внедрения передовых технологий и эффективных управ-
ленческих решений вряд ли удастся возродить экономический потенциал региона на качественно новой основе.
Статья посвящена поиску возможностей смягчения и нивелирования влияния существующих на Донбассе вызовов, осу-
ществления структурной перестройки экономики региона с помощью инструмента научных парков, целесообразность орга-
низации и финансирования которых сейчас прорабатывается Министерством по вопросам реинтеграции временно оккупиро-
ванных территорий Украины в рамках разработки Стратегии экономического развития Донецкой и Луганской областей на
период до 2030 года.
Исследован опыт других стран мира относительно целей и методов создания, поэлементного состава, специализации,
стоимости строительства и результативности деятельности научных парков с целью его использования при регенерации До-
нецкой и Луганской областей. В статье нашел отражение опыт США (в частности, научных парков «Кремниевая Долина» и
«Исследовательский треугольник»); Ирландии (научный парк «Уайет Биофарма»); Германии (научный парк «Рейн-Эльба»);
Польши (Познаньский научно-технологический парк, научно-технологический парк «Технопарк Гливице», научно-техноло-
гический парк «Польша-Восток» в Сувалках). По результатам анализа установлено, что стоимость создания научных парков
в этих странах колеблется от 35-60 млн долл. США (Польша) до 3-5 млрд долл. США (Соединенные Штаты Америки).
Особое внимание в статье уделено особенностям архитектурно-планировочной организации научных парков за рубежом
и в Украине. Изложены проектные предложения научных парков, разработанные для Запорожья и Киева, как модельные
ориентиры для использования на Донбассе.
Опираясь на результаты исследования мирового опыта, а также проектные предложения внедрения его в Украине, сде-
лан вывод, что создание в Донецкой и Луганской областях научных парков может рассматриваться как эффективный инстру-
мент инновационного обновления и структурной перестройки региональной экономики. С целью усиления влияния научных
парков на инновационные процессы в исследуемых областях и в Украине в целом даны предложения о внесении изменений
и дополнений в законы Украины «О научных парках», «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно
активизации деятельности научных парков».
Результаты исследования могут быть использованы правительством и профильным министерством Украины при обос-
новании выбора моделей будущих научных парков на Донбассе, их месторасположения, специализации и стоимости строи-
тельства.
Ключевые слова: инновационное обновление экономики, структурная перестройка экономики, инновационные про-
цессы, научные парки, архитектурно-планировочная организация научных парков, регенерация промышленных территорий,
Донбасс.
Стаття надійшла до редакції 21.05.2021
Прийнято до друку 15.06.2021
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181122 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:53:42Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Ляшенко, В.І. Підоричева, І.Ю. Буравченко, С.Г. Стеценко, О.В. 2021-11-02T16:38:50Z 2021-11-02T16:38:50Z 2021 Формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу / В.І. Ляшенко, І.Ю. Підоричева, С.Г. Буравченко, О.В. Стеценко // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 2 (64). — С. 4-26. — Бібліогр.: 48 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2021-2(64)-4-26 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181122 001:330.341.1(477.6) Гострими проблемами для Донбасу протягом багатьох років залишалися технологічна зношеність основних фондів, висока енергоємність виробництва, структурна розбалансованість промислового комплексу й пов’язана із цим складна техногенно-екологічна ситуація, яка сьогодні набула вже системних загроз. Збройний конфлікт на сході України оголив ці проблеми, змусив визнати, що без впровадження передових технологій та ефективних управлінських рішень навряд чи вдасться відродити економічний потенціал регіону на якісно новій основі. 
 Стаття присвячена пошуку можливостей пом’якшення та нівелювання впливу існуючих на Донбасі викликів, здійснення структурної перебудови економіки регіону за допомогою інструменту наукових парків, доцільність організації та фінансування яких наразі опрацьовується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України в межах розробки Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року. 
 Досліджено досвід інших країн світу щодо цілей і методів створення, поелементного складу, спеціалізації, вартості розбудови та результативності діяльності наукових парків з метою його використання при регенерації Донецької та Луганської областей. У статті знайшов відображення досвід США (зокрема, наукових парків «Кремнієва Долина» і «Дослідницький трикутник»); Ірландії (науковий парк «Уайет Біофарма»); Німеччини (науковий парк «Рейн-Ельба»); Польщі (Познанський науково-технологічний парк, науково-технологічний парк «Технопарк Глівіце», науково-технологічний парк «Польща-Схід» в Сувалках). За результатами аналізу визначено, що вартість будівництва наукових парків у цих країнах коливається від 35-60 млн дол. США (Польща) до 3-5 млрд дол. США (Сполучені Штати Америки). 
 Окрему увагу в статті приділено особливостям архітектурно-планувальної організації наукових парків за кордоном і в Україні. Викладено проєктні пропозиції наукових парків, розроблені для Запоріжжя та Києва, як модельні орієнтири для застосування на Донбасі. 
 Покладаючись на результати дослідження світового досвіду, а також проєктні пропозиції впровадження його в Україні, зроблено висновок, що створення в Донецькій та Луганській областях наукових парків може розглядатися як ефективний інструмент інноваційного відновлення та структурної перебудови регіональної економіки. З метою посилення впливу наукових парків на інноваційні процеси в досліджуваних областях і в Україні в цілому запропоновано пропозиції щодо внесення змін і доповнень до законів України «Про наукові парки», «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків». 
 Результати дослідження можуть бути використані урядом і профільним міністерством України при обґрунтуванні вибору моделей майбутніх наукових парків на Донбасі, їх місцерозташування, спеціалізації та вартості будівництва. Острыми проблемами для Донбасса на протяжении многих лет оставались технологическая изношенность основных фондов, высокая энергоемкость производства, структурная разбалансированность промышленного комплекса и связанная с этим сложная техногенно-экологическая ситуация, которая сегодня несет уже системные угрозы. Вооруженный конфликт на востоке Украины обнажил эти проблемы, заставил признать, что без внедрения передовых технологий и эффективных управленческих решений вряд ли удастся возродить экономический потенциал региона на качественно новой основе.
 Статья посвящена поиску возможностей смягчения и нивелирования влияния существующих на Донбассе вызовов, осуществления структурной перестройки экономики региона с помощью инструмента научных парков, целесообразность организации и финансирования которых сейчас прорабатывается Министерством по вопросам реинтеграции временно оккупированных территорий Украины в рамках разработки Стратегии экономического развития Донецкой и Луганской областей на период до 2030 года.
 Исследован опыт других стран мира относительно целей и методов создания, поэлементного состава, специализации, стоимости строительства и результативности деятельности научных парков с целью его использования при регенерации Донецкой и Луганской областей. В статье нашел отражение опыт США (в частности, научных парков «Кремниевая Долина» и «Исследовательский треугольник»); Ирландии (научный парк «Уайет Биофарма»); Германии (научный парк «Рейн-Эльба»); Польши (Познаньский научно-технологический парк, научно-технологический парк «Технопарк Гливице», научно-технологический парк «Польша-Восток» в Сувалках). По результатам анализа установлено, что стоимость создания научных парков в этих странах колеблется от 35-60 млн долл. США (Польша) до 3-5 млрд долл. США (Соединенные Штаты Америки). 
 Особое внимание в статье уделено особенностям архитектурно-планировочной организации научных парков за рубежом и в Украине. Изложены проектные предложения научных парков, разработанные для Запорожья и Киева, как модельные 
 ориентиры для использования на Донбассе.
 Опираясь на результаты исследования мирового опыта, а также проектные предложения внедрения его в Украине, сделан вывод, что создание в Донецкой и Луганской областях научных парков может рассматриваться как эффективный инструмент инновационного обновления и структурной перестройки региональной экономики. С целью усиления влияния научных парков на инновационные процессы в исследуемых областях и в Украине в целом даны предложения о внесении изменений и дополнений в законы Украины «О научных парках», «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно активизации деятельности научных парков».
 Результаты исследования могут быть использованы правительством и профильным министерством Украины при обосновании выбора моделей будущих научных парков на Донбассе, их месторасположения, специализации и стоимости строительства. For many years, the technological deterioration of physical assets, the high energy intensity of production, structural imbalance of the industrial complex, and related complex technogenic and ecological situation, which today already carries systemic threats, remained acute problems for Donbass. The conflict in eastern Ukraine has exposed these problems, made them admit that without the introduction of advanced technologies and effective management solutions, it will hardly be possible to revive the economic potential of the region on a qualitatively new basis.
 The paper concentrates on the search for opportunities to mitigate and eliminate the impact of the challenges existing in Donbass, implement the restructuring of the region's economy by using the tool of science parks. The practicality of organizing and financing science parks is now being worked out by the Ministry of Reintegration of Temporarily Occupied Territories of Ukraine within the Strategy of Economic Development of the Donetsk and Luhansk regions until 2030. 
 The experience of other countries of the world regarding the goals and methods of creation, element composition, specialization, construction cost and the effectiveness of the activities of scientific parks with the aim of using it in the regeneration of Donetsk and Lugansk regions has been studied. The article reflects the experience of the USA (in particular, the Silicon Valley and Research Triangle Park science parks); Ireland (Wyeth Biopharma Science Park); Germany (Rhein Elbe Science Park); Poland (Poznan Science and Technology Park, Park Naukowo – Technologiczny «Technopark Gliwice», Science and Technology Park Poland-East in Suwałki). Based on the results of the analysis, it was determined that the cost of building science parks in these countries ranges from USD 35-60 million (Poland) to USD 3-5 billion (United States of America). 
 Particular attention is paid to the features of the architectural and planning organization of science parks abroad and in Ukraine. The design proposals of scientific parks, developed for Zaporizhzhia and Kyiv, are presented as model guidelines for use in Donbass.
 Building on the results of the study of world experience, as well as project proposals for its implementation in Ukraine, it was concluded that the creation of science parks in the Donetsk and Lugansk regions can be considered as an effective tool for innovative renewal and structural restructuring of the regional economy. To enhance the influence of science parks on innovation processes in the studied regions and Ukraine as a whole, proposals were made to amend and supplement the laws of Ukraine "On Science Parks", "On Amendments to Certain Laws of Ukraine Regarding the Activation of Science Parks."
 The results of the study can be used by the government and the relevant ministry of Ukraine when justifying the choice of models for future science parks in Donbass, their location, specialization, and construction costs. uk Інститут економіки промисловості НАН України Економічний вісник Донбасу Соціально-економічні проблеми Донбасу Формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу Формирование научных парков: мировой опыт и возможные ориентиры для инновационного восстановления экономики Донбасса Developing Science Parks: Global Experience and Possible Guidelines for the Donbas Region’s Innovative Economic Recovery Article published earlier |
| spellingShingle | Формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу Ляшенко, В.І. Підоричева, І.Ю. Буравченко, С.Г. Стеценко, О.В. Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| title | Формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу |
| title_alt | Формирование научных парков: мировой опыт и возможные ориентиры для инновационного восстановления экономики Донбасса Developing Science Parks: Global Experience and Possible Guidelines for the Donbas Region’s Innovative Economic Recovery |
| title_full | Формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу |
| title_fullStr | Формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу |
| title_full_unstemmed | Формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу |
| title_short | Формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки Донбасу |
| title_sort | формування наукових парків: світовий досвід та можливі орієнтири для інноваційного відновлення економіки донбасу |
| topic | Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| topic_facet | Соціально-економічні проблеми Донбасу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181122 |
| work_keys_str_mv | AT lâšenkoví formuvannânaukovihparkívsvítoviidosvídtamožlivíoríêntiridlâínnovacíinogovídnovlennâekonomíkidonbasu AT pídoričevaíû formuvannânaukovihparkívsvítoviidosvídtamožlivíoríêntiridlâínnovacíinogovídnovlennâekonomíkidonbasu AT buravčenkosg formuvannânaukovihparkívsvítoviidosvídtamožlivíoríêntiridlâínnovacíinogovídnovlennâekonomíkidonbasu AT stecenkoov formuvannânaukovihparkívsvítoviidosvídtamožlivíoríêntiridlâínnovacíinogovídnovlennâekonomíkidonbasu AT lâšenkoví formirovanienaučnyhparkovmirovoiopytivozmožnyeorientirydlâinnovacionnogovosstanovleniâékonomikidonbassa AT pídoričevaíû formirovanienaučnyhparkovmirovoiopytivozmožnyeorientirydlâinnovacionnogovosstanovleniâékonomikidonbassa AT buravčenkosg formirovanienaučnyhparkovmirovoiopytivozmožnyeorientirydlâinnovacionnogovosstanovleniâékonomikidonbassa AT stecenkoov formirovanienaučnyhparkovmirovoiopytivozmožnyeorientirydlâinnovacionnogovosstanovleniâékonomikidonbassa AT lâšenkoví developingscienceparksglobalexperienceandpossibleguidelinesforthedonbasregionsinnovativeeconomicrecovery AT pídoričevaíû developingscienceparksglobalexperienceandpossibleguidelinesforthedonbasregionsinnovativeeconomicrecovery AT buravčenkosg developingscienceparksglobalexperienceandpossibleguidelinesforthedonbasregionsinnovativeeconomicrecovery AT stecenkoov developingscienceparksglobalexperienceandpossibleguidelinesforthedonbasregionsinnovativeeconomicrecovery |