Стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх ефективного функціонування
Доведено, що в умовах глобалізації виробництва і зростаючого споживання перед логістичною і транспортною галуззю поставлено завдання задовольнити складні запити споживачів. Виробничі підприємства усвідомлюють необхідність ефективного управління ланцюгами поставок у відповідь на глобалізацію економік...
Gespeichert in:
| Datum: | 2021 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2021
|
| Schriftenreihe: | Економічний вісник Донбасу |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181196 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх ефективного функціонування / І.М. Барський, М.В. Макаренко // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 2 (64). — С. 136-143. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181196 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1811962025-02-09T16:42:19Z Стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх ефективного функціонування Стратегия интеграции терминалов морских портов как направление повышения их эффективного функционирования Strategy of Integration of Sea Port Terminals as a Direction of Improving their Effective Functioning Барський, І.М. Макаренко, М.В. Маркетинг і логістика Доведено, що в умовах глобалізації виробництва і зростаючого споживання перед логістичною і транспортною галуззю поставлено завдання задовольнити складні запити споживачів. Виробничі підприємства усвідомлюють необхідність ефективного управління ланцюгами поставок у відповідь на глобалізацію економіки і конкуренцію, а отже, необхідність прийняття нових стратегій, таких як управління ланцюгами поставок, а також глобальні функції постачання і аутсорсингу логістичних служб. Спочатку проведемо структуризацію вже існуючих досліджень з обраної тематики. Такий огляд літератури повинен забезпечити основу і виявити зміни в дослідницьких тенденціях. Систематизація наукової літератури, що стосується термінальних операцій і ефективності портів, дає обґрунтування конкретних популярних напрямів, але охоплює далеко не всі проблемні питання. Реформи в управлінні портами продовжують відбуватися різними способами, в залежності від ситуації в країні або регіоні. Таким чином, дослідники все частіше вирішували проблеми, пов'язані з портами, виходячи з контексту управління ланцюгами поставок. На основі цих досліджень можна виділити три підходи у філософії і практиці управління ланцюгами поставок: дослідження щодо впливу на судноплавство і портову промисловість, застосування концепцій і моделей управління ланцюгами поставок для досліджень порту, інтеграція діяльність по ланцюгах поставок. Дослідження впливу управління ланцюгами поставок на портову промисловість. Розглянуто вплив стратегій управління ланцюгами поставок, прийнятих виробничими компаніями, на портову промисловість. Він, як правило, розглядає управління ланцюгами поставок як явище, яке відбувається за межами експлуатації порту, і аналізує динаміку серед гравців ринку, коли вплив здійснюється ззовні. Дослідження щодо застосування концепцій управління ланцюгами поставок для портів. Розглядає концепції і моделі управління ланцюгами поставок як аналітичні інструменти для вирішення і розширення питань експлуатації і управління портами. Базується на позиції того, що портова галузь зазнала значного впливу практик управління ланцюгами поставок, і приймає цей підхід як домінуючу логістичну перспективу. Дослідження інтеграційних заходів по ланцюгах поставок. Цей підхід також розглядає порти як розширену систему, яка взаємодіє з іншими складовими ланцюгів поставок. Крім того, цей підхід визнає інтеграцію управління ланцюгами постачання й інтеграцію ланцюгів поставок як явища, які можуть мати місце в портах уздовж ланцюга поставки і розглядає порти як цілісну систему, яка бере активну участь в досліджуваному явищі. Стратегія інтеграції портів по ланцюгах поставок повинна твердо базуватися на сильній орієнтації на інтеграцію ланцюгів поставок у межах окремих терміналів морських портів. Успішне впровадження цієї стратегії обов'язково передбачає значне підвищення продуктивність терміналів. Доказано, что в условиях глобализации производства и возрастающего потребления перед логистической и транспортной отраслью поставлена задачаудовлетворить сложные запросы потребителей. Производственные предприятия осознают необходимость эффективного управления цепями поставок в ответ на глобализацию экономики и конкуренцию, а следовательно, необходимость принятия новых стратегий, таких как управление цепочками поставок, а также глобальные функции снабжения и аутсорсинга логистических служб. Сначала проведем структуризацию уже существующих исследований по выбранной тематике. Такой обзор литературы должен обеспечить основу и выявить изменения в исследовательских тенденциях. Систематизация научной литературы, касающаяся терминальных операций и эффективности портов, дает обоснование конкретным популярным направлениям, но охватывает далеко не все проблемные вопросы. Реформы в управлении портами продолжают происходить разными способами, в зависимости от ситуации в стране или регионе. Таким образом, исследователи все чаще решают проблемы, связанные с портами, исходя из контекста управления цепями поставок. На основе этих исследований можно выделить три подхода в философии и практики управления цепями поставок: исследования относительно влияния на судоходство и портовую промышленность, применения концепций и моделей управления цепями поставок для исследований порта, интеграция деятельность по цепям поставок. Исследование влияния управления цепями поставок на портовую промышленность. Рассматривает влияние стратегий управления цепями поставок, принятых производственными компаниями, на портовую промышленность. Он, как правило, рассматривает управление цепями поставок как явление, которое происходит за пределами эксплуатации порта, и анализирует динамику среди игроков рынка, когда воздействие осуществляется извне. Исследование по применению концепций управления цепочками поставок для портов. Рассматривает концепции и модели управления цепями поставок как аналитические инструменты для решения и расширения вопросов эксплуатации и управления портами. Базируется на позиции того, что портовая отрасль испытала значительное влияние практик управления цепями поставок, и принимает этот подход как доминирующую логистическую перспективу. Исследование интеграционных мероприятий по цепям поставок. Этот подход также рассматривает порты как расширенную систему, которая взаимодействует с другими составляющими цепей поставок. Кроме того, этот подход признает интеграцию управления цепочками поставок и интеграцию цепей поставок как явления, которые могут иметь место в портах вдоль цепи поставки и рассматривает порты как целостную систему, которая активно участвует в изучаемом явлении. Стратегия интеграции портов по цепям поставок должна твердо базироваться на сильной ориентации на интеграцию цепей поставок в пределах отдельных терминалов морских портов. Успешное внедрение этой стратегии обязательно предполагает значительное повышение производительность терминалов. It has been proven that in the context of globalization of production and increasing consumption, the logistics and transport industry is faced with the task of satisfying the complex demands of consumers. Manufacturing enterprises are recognizing the need for effective supply chain management in response to a globalized economy and competition, and hence the need to adopt new strategies such as supply chain management and global sourcing and outsourced logistics functions. First, we will structure the existing research on the selected topic. Such a literature review should provide a basis for and identify changes in research trends. The systematization of scientific literature on terminal operations and port efficiency provides justification for specific popular areas, but does not cover all problematic issues. Port management reforms continue to take place in different ways, depending on the situation in the country or region. Thus, maritime researchers increasingly tackled port-related problems in the context of supply chain management or port research. Based on these studies, three approaches to the philosophy and practice of supply chain management can be distinguished: studies on the impact on the shipping and port industry, the application of supply chain management concepts and models for port research, and the integration of supply chain activities. Researching the Impact of Supply Chain Management on the Port Industry. Examines the impact of supply chain management strategies adopted by manufacturing companies on the port industry. He typically views supply chain management as a phenomenon that occurs outside of port operations, and analyzes the dynamics among market players when exposure is externally. Research on the application of supply chain management concepts for ports. Consider supply chain management concepts and models as analytical tools for addressing and expanding port operations and management issues. Based on the position that the port industry has been significantly influenced by supply chain management practices and accepts this approach as the dominant logistics perspective. Research on supply chain integration activities. This approach also views ports as an extended system that interacts with other parts of the supply chain. In addition, this approach recognizes the integration of supply chain management and the integration of supply chains as phenomena that can take place in ports along the supply chain and views ports as a holistic system that actively participates in the phenomenon under study. A port-to-supply chain integration strategy must be firmly based on a strong focus on supply chain integration within individual seaport terminals. Successful implementation of this strategy necessarily implies a significant increase in terminal productivity. 2021 Article Стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх ефективного функціонування / І.М. Барський, М.В. Макаренко // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 2 (64). — С. 136-143. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1817-3772 DOI: 10.12958/1817-3772-2021-2(64)-136-143 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181196 339.92:658.7:656.6 uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Маркетинг і логістика Маркетинг і логістика |
| spellingShingle |
Маркетинг і логістика Маркетинг і логістика Барський, І.М. Макаренко, М.В. Стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх ефективного функціонування Економічний вісник Донбасу |
| description |
Доведено, що в умовах глобалізації виробництва і зростаючого споживання перед логістичною і транспортною галуззю поставлено завдання задовольнити складні запити споживачів. Виробничі підприємства усвідомлюють необхідність ефективного управління ланцюгами поставок у відповідь на глобалізацію економіки і конкуренцію, а отже, необхідність прийняття нових стратегій, таких як управління ланцюгами поставок, а також глобальні функції постачання і аутсорсингу логістичних служб. Спочатку проведемо структуризацію вже існуючих досліджень з обраної тематики. Такий огляд літератури повинен забезпечити основу і виявити зміни в дослідницьких тенденціях. Систематизація наукової літератури, що стосується термінальних операцій і ефективності портів, дає обґрунтування конкретних популярних напрямів, але охоплює далеко не всі проблемні питання. Реформи в управлінні портами продовжують відбуватися різними способами, в залежності від ситуації в країні або регіоні. Таким чином, дослідники все частіше вирішували проблеми, пов'язані з портами, виходячи з контексту управління ланцюгами поставок. На основі цих досліджень можна виділити три підходи у філософії і практиці управління ланцюгами поставок: дослідження щодо впливу на судноплавство і портову промисловість, застосування концепцій і моделей управління ланцюгами поставок для досліджень порту, інтеграція діяльність по ланцюгах поставок. Дослідження впливу управління ланцюгами поставок на портову промисловість. Розглянуто вплив стратегій управління ланцюгами поставок, прийнятих виробничими компаніями, на портову промисловість. Він, як правило, розглядає управління ланцюгами поставок як явище, яке відбувається за межами експлуатації порту, і аналізує динаміку серед гравців ринку, коли вплив здійснюється ззовні. Дослідження щодо застосування концепцій управління ланцюгами поставок для портів. Розглядає концепції і моделі управління ланцюгами поставок як аналітичні інструменти для вирішення і розширення питань експлуатації і управління портами. Базується на позиції того, що портова галузь зазнала значного впливу практик управління ланцюгами поставок, і приймає цей підхід як домінуючу логістичну перспективу. Дослідження інтеграційних заходів по ланцюгах поставок. Цей підхід також розглядає порти як розширену систему, яка взаємодіє з іншими складовими ланцюгів поставок. Крім того, цей підхід визнає інтеграцію управління ланцюгами постачання й інтеграцію ланцюгів поставок як явища, які можуть мати місце в портах уздовж ланцюга поставки і розглядає порти як цілісну систему, яка бере активну участь в досліджуваному явищі. Стратегія інтеграції портів по ланцюгах поставок повинна твердо базуватися на сильній орієнтації на інтеграцію ланцюгів поставок у межах окремих терміналів морських портів. Успішне впровадження цієї стратегії обов'язково передбачає значне підвищення продуктивність терміналів. |
| format |
Article |
| author |
Барський, І.М. Макаренко, М.В. |
| author_facet |
Барський, І.М. Макаренко, М.В. |
| author_sort |
Барський, І.М. |
| title |
Стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх ефективного функціонування |
| title_short |
Стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх ефективного функціонування |
| title_full |
Стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх ефективного функціонування |
| title_fullStr |
Стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх ефективного функціонування |
| title_full_unstemmed |
Стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх ефективного функціонування |
| title_sort |
стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх ефективного функціонування |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Маркетинг і логістика |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181196 |
| citation_txt |
Стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх ефективного функціонування / І.М. Барський, М.В. Макаренко // Економічний вісник Донбасу. — 2021. — № 2 (64). — С. 136-143. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT barsʹkijím strategíâíntegracíítermínalívmorsʹkihportívâknaprâmokpídviŝennâíhefektivnogofunkcíonuvannâ AT makarenkomv strategíâíntegracíítermínalívmorsʹkihportívâknaprâmokpídviŝennâíhefektivnogofunkcíonuvannâ AT barsʹkijím strategiâintegraciiterminalovmorskihportovkaknapravleniepovyšeniâihéffektivnogofunkcionirovaniâ AT makarenkomv strategiâintegraciiterminalovmorskihportovkaknapravleniepovyšeniâihéffektivnogofunkcionirovaniâ AT barsʹkijím strategyofintegrationofseaportterminalsasadirectionofimprovingtheireffectivefunctioning AT makarenkomv strategyofintegrationofseaportterminalsasadirectionofimprovingtheireffectivefunctioning |
| first_indexed |
2025-11-28T01:32:00Z |
| last_indexed |
2025-11-28T01:32:00Z |
| _version_ |
1849995853339557888 |
| fulltext |
І. М. Барський, М. В. Макаренко
136
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
УДК 339.92:658.7:656.6 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-2(64)-136-143
І. М. Барський,
аспірант,
ORCID 0000-0002-4156-3825,
М. В. Макаренко,
доктор економічних наук,
ORCID 0000-0003-2006-3474,
e-mail: marimakva@gmail.com,
Азовський морський інститут Національного
університету «Одеська морська академія», м. Маріуполь
СТРАТЕГІЯ ІНТЕГРАЦІЇ ТЕРМІНАЛІВ МОРСЬКИХ ПОРТІВ ЯК НАПРЯМОК
ПІДВИЩЕННЯ ЇХ ЕФЕКТИВНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ
Постановка проблеми. В умовах глобалізації
виробництва та споживання перед логістичною та
транспортною галуззю поставлено завдання задо-
вольнити складні запити споживачів. Виробничі
підприємства усвідомлюють необхідність ефектив-
ного управління ланцюгами поставок у відповідь на
глобалізацію економіки та посилення конкуренції, а
отже, необхідність прийняття нових стратегій, таких
як управління ланцюгами поставок, а також гло-
бальні функції постачання та аутсорсингу логістич-
них служб. Ці виклики спонукали транспортну га-
лузь рухатися до глобальних ланцюгів поставок та
інтегруватися до них. У контексті морської логіс-
тики судноплавні компанії виявили найбільш активну
реакцію, інтегруючись горизонтально через злиття,
поглинання та стратегічні альянси або вертикально,
працюючи з виділеними терміналами та забезпечу-
ючи інтегровану логістику та інтермодальні послуги
[1]. Реакції судноплавних компаній врешті-решт
вплинули на всі аспекти морської галузі та привели
до структурних змін, зокрема, в портовій галузі.
Конкуренція між портами посилилася завдяки но-
вим учасникам. Отже, виникли дві основні стратегії:
по-перше, розвиток глобальних мереж, що може
бути досягнуто горизонтальною інтеграцією, і по-
друге – інтеграція за ланцюгами поставок, які стосу-
ються вертикальної інтеграції.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Аналіз літератури свідчить про позитивні тенденції
до інтеграції портів за логістичними ланцюгами по-
ставок [1-6]. Хоча дослідники підкреслювали, що ін-
теграція портів у ланцюги поставок повинна бути
стратегічно прийнята для покращення роботи пор-
тів, її вплив на ефективність роботи порту рідко до-
сліджувався. Це означає, що портові оператори мо-
жуть бути теоретично не впевнені в результатах
прийняття цієї стратегії. Наприклад, чи може ця
стратегія сприяти їх ефективності, наскільки силь-
ний внесок, який аспект діяльності, на ефективність
чи результативність, більше впливає впровадження
стратегії тощо. Крім того, операторам терміналів
було б корисно дослідити, які організаційні характе-
ристики та параметри сприяють реалізації стратегій
інтеграції. Це відбувається через відсутність відпо-
відних досліджень, що стосуються економічних та
організаційних аспектів цієї стратегії інтеграції, по-
дальші теоретичні та емпіричні дискусії з цього пи-
тання продовжуються.
Метою статті є дослідження стратегій інтегра-
ції терміналів морських портів уздовж ланцюга по-
стачання, а також передумов та наслідків реалізації
стратегій інтеграції.
Виклад основного матеріалу. Спочатку про-
ведемо структуризацію вже існуючих досліджень з
обраної тематики. Такий огляд літератури має забез-
печити основу та виявити зміни в дослідницьких
тенденціях. Систематизація академічної літератури,
що стосуються термінальних операцій [2-4] та
ефективності портів [5-6] дає обґрунтування кон-
кретних популярних напрямів, але охоплюють да-
леко не всі проблемні питання. Реформи в управ-
лінні портами продовжують відбуватися різними за-
собами, залежно від ситуації в країні чи регіоні. До-
слідження за цим параметром стосуються, головним
чином, системи управління портами та реформи
управління, а також включають реформу праці
(близько 10% портових досліджень). Темою, яка
найбільш зацікавила, була реформа управління пор-
тами. За цим напрямом описували досвід або необ-
хідність портової реформи в країні чи регіонах. Це
було в недалекому минулому (2000-ті роки), коли
дослідники характеризували тенденції портових ре-
форм у всьому світі [6-7] і проводили емпіричні до-
слідження для оцінки наслідків портової реформи
[8-10] (табл. 1). Сучасні підходи намагалися розро-
бити нові типи моделей управління та дослідити їх
працездатність [10]. Стратегія порту привертала
увагу дослідників протягом останніх трьох десяти-
літь (табл. 2).
Сюди входять: стратегії портових адміністра-
цій в умовах, що змінюються [5], аналіз ролі порто-
вої влади в контексті портової спільноти та кластера
[6] і стратегічне та довгострокове планування роз-
витку порту [8]. Розвиток можливостей людських
Маркетинг і логістика
І. М. Барський, М. В. Макаренко
137
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
ресурсів – це сфера, яка недостатньо добре дослі-
джена, і причиною є те, що були включені дослі-
дження з управління виробничими відносинами
[10]. Однак деякі дослідники приділяли певну увагу
навчанню в портах та розвитку людських ресурсів
[11].
Таблиця 1
Дослідження за параметром «Управління портами та реформи»
Тема дослідження
1980-
1984
1985-
1989
1990-
1994
1995-
1999
2000-
2004
2005-
2009
Разом
Модель управління портами 1 1 3 - 6 5 16
Реформа портового управління 1 - 5 16 10 9 41
Реформа праці в портах - - 9 10 3 3 25
Разом 2 1 17 26 19 17 82
Таблиця 2
Дослідження за параметром «Управління портами та стратегії»
Тема дослідження
1980-
1984
1985-
1989
1990-
1994
1995-
1999
2000-
2004
2005-
2009
Разом
Стратегія порту 5 5 6 7 8 8 39
Управління людськими ресурсами 3 - 7 3 5 4 22
Управління інформацією та знаннями - 1 2 2 5 2 12
Управління охороною й безпекою - 1 - - 6 9 16
Екологічний менеджмент 2 1 3 7 2 8 23
Портове ціноутворення 2 I 2 1 14 9 29
Стратегія ланцюгів поставок - 1 - - 5 14 20
Разом 12 10 20 20 45 54 161
Нові управлінські проблеми включають управ-
ління навколишнім середовищем, охорону й безпеку
та управління інформацією й знаннями. Перший з
них стосується насамперед того, як портові органи
можуть або повинні ефективно боротися з викли-
ками та тиском, накладеними нормативно-право-
вими актами чи інституційними змінами [6], та роз-
робкою заходів щодо зменшення терористичних ри-
зиків й аварій [4]. Останнє стосується того, як порти
адаптують передові інформаційні технології та як
такі технології та управління можуть поліпшити їх
операції. Дослідження портової конкуренції почи-
наються з концептуалізації та характеристики кон-
куренції в морському порту [5] і можуть бути вдос-
коналені новими концепціями конкуренції, такими
як кооперація та внутрішньопортова конкуренція
[12]. Однак кількість цих досліджень обмежена
(табл. 3). Значна кількість статей присвячена аналізу
поточної ситуації та розвитку портової конкуренції
регіону чи країни у 2000-х роках [13]. Передові ме-
тоди, аналітичні засоби та нові заходи допомогли
дослідникам проаналізувати та оцінити складний
характер динаміки конкуренції та взаємозв’язків
між конкуруючими портами [13].
Таблиця 3
Дослідження за параметром «Портова конкуренція та ефективність»
Тема дослідження
1980-
1984
1985-
1989
1990-
1994
1995-
1999
2000-
2004
2005-
2009
Разом
Портова конкуренція 3 3 - 2 8 9 25
Вибір порту - 3 3 - 7 12 25
Продуктивність порту 2 3 4 4 5 18
Ефективність порту - 1 1 3 18 28 51
Конкурентоспроможність
порту
1 1 2 4 12 23 43
Разом 6 11 10 13 50 72 162
Вибір порту є традиційною темою, яка аналізу-
ється судноплавством, а також поведінка вантажо-
відправників щодо вибору порту [14]. Ця тема пока-
зала помітний прогрес завдяки впровадженню різно-
манітних методологій у 2000-х роках, таких як про-
цес аналітичної ієрархії [10], факторний аналіз [10].
Дослідження на цю тему спрямовані насамперед на
обговорення того, яким чином вимірювати ефектив-
ність роботи порту, оцінка існуючих заходів та про-
позиція нових заходів та підходів [12-14]. У 1990-х
роках теми реформи управління портами та ре-
форми праці в портах займали головні місця. Відпо-
відно до цього, у списку є національна політика
порту та теми управління людськими ресурсами.
І. М. Барський, М. В. Макаренко
138
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
«Екологічний менеджмент» також привернув увагу
завдяки екологічним заходам на національному та
наднаціональному рівнях. Однак слід зазначити, що
аналіз портової системи все ще був найбільш до-
сліджуваною сферою в 1990-х роках.
У 2000-х роках ефективність портів стала най-
більш досліджуваною темою, і в списку з’явилися
такі теми, як конкурентоспроможність портів та ви-
бір порту. «Регулювання та ринок» та «Стратегія
ланцюгів поставок» були добре досліджені як теми,
що з’явилися після ери приватизації. Дві теми у до-
слідженні термінальних операцій також посіли ви-
соке місце. Тому може бути, що дослідження порту
у 2000-х роках проводились в основному темами,
що стосуються управління портовими органами та
управління ланцюгами поставок для підвищення
ефективності та конкурентоспроможності й пошуку
оптимізованої роботи терміналів.
Тенденція переходу дослідницької теми була
від «розвитку під керівництвом» до «управління під
керівництвом». Ця модель переходу в першу чергу
відображає еволюцію портової галузі: від епохи екс-
пансії через епоху реформ до ери після реформ. Знач-
ну частину переходу дослідницьких тем можна по-
яснити розробкою теорії та застосуванням методо-
логії дослідження. Для забезпечення ефективності
діяльності портів необхідно, щоб дослідження не
тільки активно реагували на вирішення нових пи-
тань, таких як стратегія й управління ланцюгами по-
ставок та інтеграція діяльності морського порту в
ланцюгах поставок, але також представляло широ-
кий спектр вдосконалених методологій, практик з
метою їх відповідного використання.
Так, К. Кулінас [2] показує, як поточні контей-
нерні операції погано співпадають з характеристи-
ками управління ланцюгами поставок, які він нази-
ває парадоксом управління ланцюгами поставок
морського транспорту. Він зазначає, що морський
транспорт навряд чи буде диференційованим, гнуч-
ким або досить швидким, щоб інтегруватися у кон-
кретний ланцюг поставок, тоді як стратегія інтегра-
ції ланцюгів поставок прагне до диференційованих,
високогнучких, високошвидкісних та інтегрованих
послуг.
Однак він також наголошує на можливості мор-
ського транспорту бути гнучким з точки зору мор-
ських операцій, перевалочних операцій та внутріш-
ніх транспортних операцій для задоволення вимог
управління ланцюгами поставок. Крім того дослід-
ники вказують, що зростаючий попит на інтегро-
вану логістику та транспортні послуги робить мор-
ський транспорт і експлуатацію порту невіддільною
від логістики та управління ланцюгами поставок
[14].
Таким чином, морські дослідники дедалі час-
тіше вирішували проблеми, пов'язані з портами, з
контексту управління ланцюгами поставок або по-
в'язані з дослідженнями порту. Із цих досліджень
можна виділити три підходи до вирішення філософії
та практики управління ланцюгами поставок: до-
слідження щодо його впливу на судноплавство та
портову промисловість, застосування концепцій
та моделей управління ланцюгами поставок для до-
сліджень порту, інтеграція діяльність по ланцюгах
поставок.
1. Дослідження впливу управління ланцюгами
поставок на портову промисловість. Перший підхід
досліджує вплив стратегій управління ланцюгами
поставок, прийнятих виробничими компаніями, на
портову промисловість. Цей підхід, як правило, роз-
глядає управління ланцюгами поставок як явище,
яке відбувається за межами експлуатації порту, та
аналізує динаміку серед гравців ринку, коли вплив
здійснюється ззовні. У табл. 4 описується вплив но-
вих логістичних стратегій на судноплавство та пор-
тову галузь та відповіді академічної літератури.
Таблиця 4
Вплив управління ланцюгами поставок на портову промисловість
Література Вплив Відповіді / стратегічні завдання
Ноттебум Т.
та Уінкелманс У. [7]
Структурні зміни на транспорті
(особливо судноплавство)
Диференціація послуг
Логістика з доданою вартістю
Посилена портова конкуренція Інформаційна система
Велика переговорна сила суден Мережа портів
Ноттебум Т. [13] Структурна зміна контейнера Міжнародна термінальна мережа розвитку
Ринок судноплавства
Уанг Т. та
Куллінан К. [2]
Структурна зміна контейнера Інтеграція по ланцюгу поставок
Ринок судноплавства Підвищення операційної ефективності
Хевер Т. [5] Посилена портова конкуренція Втручання в ланцюжки створення вартості
Горизонтальне розширення
Промислові компанії усвідомлюють необхід-
ність ефективного управління ланцюгами поставок
у відповідь на глобалізацію економіки та посилення
конкуренції, і тому приймають нові стратегії, такі як
управління ланцюгами поставок, аутсорсинг логіс-
тичних функцій [3]. Такі нові стратегії вимагають
від транспортних компаній як охоплення ширшої
географічної зони, так і надання більш широкого
спектру послуг для задоволення дедалі диверсифі-
кованіших моделей попиту з нижчою ціною та ви-
щою якістю, ніж раніше [5]. Щоб задовольнити ці
вимоги, судноплавні компанії інтегрувались гори-
І. М. Барський, М. В. Макаренко
139
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
зонтально шляхом злиттів, поглинань та стратегіч-
них альянсів, а також вертикально через експлуата-
цію виділених терміналів та надання інтегрованих
логістичних та інтермодальних послуг [7]. Крім
того, судноплавні компанії надають мережі послуг
глобального охоплення та диверсифікації. Реакція
судноплавних компаній врешті-решт зачіпає всі
аспекти морської галузі, особливо портові операції.
Основні проблеми, з якими стикаються порти
внаслідок цієї структурної зміни, полягають у тому,
що їх основні споживачі, тобто судноплавні лінії,
стають все потужнішими з посиленням переговор-
ної сили, а конкуренція між портами посилюється як
на міжпортовому, так і на внутрішньопортовому
рівні. Багато досліджень свідчать про те, що порти
мусили еволюціонувати протягом усього спектру
своєї діяльності, щоб вирішувати виклики сучасно-
сті [7]. Однак насамперед пропонуються дві страте-
гії: розвиток глобальних мереж, що може бути до-
сягнуто горизонтальною інтеграцією, та інтеграція
за ланцюгами поставок, що стосується вертикальної
координації.
2. Дослідження щодо застосування концепцій
управління ланцюгами поставок для портів. Другий
підхід розглядає концепції та моделі управління
ланцюгами поставок як аналітичні інструменти для
вирішення та розширення питань експлуатації та уп-
равління портами, як показано в табл. 5.
Таблиця 5
Застосування концепцій управління ланцюгами поставок для портів
Література Область досліджень Прикладна концепція Висновки
Марлоу П. та
Пьяхао-Касака А. [9]
Продуктивність порту Лінійні операції Розробка системи вимірювання продук-
тивності порту
Ліі Дж.[10] Експлуатація порту Ланцюг поставок Розробка моделей систем для портового
ланцюга поставок Моделювання Моделювання
Карбоне В. та
Де Мартино М. [12]
Робота порту та інтегра-
ція
Ламберт три-розмірна мо-
дель
Ролі портів у кожному бізнес-процесі
конкретного ланцюжка поставок
Бічоу К. та Грей Р.
[11]
Продуктивність порту Підхід управління ланцю-
гами поставок
Розробка ключових показників ефектив-
ності до управління ланцюгами поставок
Бічоу К.
[11]
Безпека порту Підхід управління ланцю-
гами поставок
Розробка системи оцінки безпеки порту
Бічоу К. та Грей Р.
[11]
Класифікація портів.
Термінологія порту
Підхід до каналу Нова концептуалізація підходу до порту
на каналі
Де Мартіно М. та
Морвило А. [17]
Конкурентоспроможність
порту
Модель мережі управ-
ління ланцюгами поста-
вок (модель Дюбуа)
Визначення ключових факторів у порто-
вій конкуренції
Петіт С. та
Бересфорд А. [18]
Розвиток порту Стратегії глобального
ланцюжка поставок
Пропонування різних ролей портів у різ-
них стратегіях ланцюга поставок
Цей підхід також базується на позиції того, що
портова галузь зазнала значного впливу практик уп-
равління ланцюгами поставок, і він приймає цей під-
хід як домінуючу логістичну перспективу. Основ-
ною причиною того, що дослідники застосовують
підхід управління ланцюгами поставок, є те, що
вони розглядають портову систему як розширену
систему, яка з'єднує та активно взаємодіє з іншими
учасниками ланцюгів поставок за межами традицій-
ної системи, яка просто обслуговує судна та вантажі
та залишається в пасивному становищі в ланцюгу
поставок.
П. Марлоу та А. Пьяхао-Касака розробляють
«систему вимірювання ефективності порту». Вико-
ристовуючи цю концепцію, вони вводять мережу, в
якій низка портів співпрацює під наглядом відпо-
відного портового підприємства, і визначають про-
цес від одного внутрішнього терміналу (початкової
точки) до іншого внутрішнього терміналу (кінцевої
точки) у кожній такій мережі як «мультимодальний
процес».
У своєму дослідженні підхід управління лан-
цюгами поставок поширює традиційну систему пор-
тів на інтегровану систему управління каналами, де
порт є ключовим місцем, що пов'язує різні канали,
такі як торговий канал, канал постачання та логіс-
тичні канали. Використовуючи управління ланцю-
гами поставок та підхід до каналу, К. Бічоу та
Р. Грей також представляють нову систему оцінки
безпеки порту та нову концептуалізацію портової
системи відповідно. В. Карбоне та М. Де Мартино
проаналізували бізнес-процеси ланцюжка поставок
французької компанії з виробництва автомобілів у
порту Гавра, застосовуючи тривимірну модель Лам-
бера. Згодом вони дослідили роль портових опера-
торів у процесах з точки зору взаємовідносин, по-
слуг, інформаційно-комунікаційних технологій та
показників ефективності. М. Де Мартіно та А. Мор-
війо аналізують систему створення вартості порту в
мережі ланцюгів поставок, застосовуючи взаємо-
пов’язані моделі мережі ланцюгів поставок. Вони
розглядають кілька дослідницьких моделей, що ви-
користовуються в дослідженні управління ланцю-
гами поставок з точки зору мережі, і вибирають
одну модель, модель Дюбуа, яка вважається дореч-
І. М. Барський, М. В. Макаренко
140
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
ною для представлення створення вартості порту в
мережі ланцюгів поставок.
3. Дослідження інтеграційних заходів за лан-
цюгами поставок. Цей підхід також розглядає порти
як розширену систему, яка взаємодіє з іншими чле-
нами ланцюгів поставок. Крім того, цей підхід ви-
знає інтеграцію управління ланцюгами поставок та
інтеграцію ланцюгів поставок як явища, які можуть
мати місце в портах уздовж постачання і розглядає
порти як цілісну сторону, яка активно бере участь у
явищах.
Дж. Родриге та Т. Ноттебум показують, що
порти стають все більш включеними до ланцюгів
поставок, оскільки постачальники логістичних по-
слуг активно використовують порти як «розширені
центри розподілу». С. Петтіт та А. Бересфорд де-
монструють, що залежно від стратегій ланцюгів по-
ставок, до яких належать порти, розподільчі потуж-
ності портів можуть бути варіативно розвиненими
та здійснюються різні види логістичної діяльності.
П. Панайадес та Д. Сонг розробляють концепцію ін-
теграції терміналів морських портів уздовж ланцю-
гів поставок та розробляють інструменти для вимі-
рювання ступеня інтеграції. Вони отримують чо-
тири змінні з відповідної літератури: інформаційно-
комунікаційні системи; послуга з доданою вартістю;
мультимодальна система та функціонування; прак-
тики інтеграції ланцюгів поставок та емпіричне під-
твердження їх за допомогою підтверджуючого фак-
торного аналізу.
З іншого боку, дослідники розглядають на-
слідки інтеграції для продуктивності портів та кон-
курентоспроможності. П. Панайадес та Д. Сонг роб-
лять висновок, що практики інтеграції позитивно
впливають на роботу порту, використовуючи попе-
редній аналіз зібраних даних, а Д. Сонг та П. Па-
найадес емпірично показують, що деякі компоненти
інтеграції мають позитивний внесок у роботу порту.
М. Де Мартіно та А. Морвійо представили нові
рамки конкурентоспроможності портів, що стосу-
ються інтеграції ланцюгів поставок. Вони припуска-
ють, що міжорганізаційні відносини є ще одним
важливим джерелом конкурентоспроможності пор-
тів – інтеграція діяльності та ресурсів за ланцюгом
поставок розглядається як джерело конкурентних
переваг. Що стосується класифікації цієї тези, то
третім підходом є категорія, до якої ця теза нале-
жить через орієнтацію на практику інтеграції порту
в ланцюгах поставок. Однак другий підхід також
частково застосовується при розробці дослідницької
моделі, яка стосується попередніх показників та на-
слідків інтеграції ланцюгів постачання портів (табл. 6).
Таблиця 6
Інтеграційна діяльності портів вздовж ланцюгів поставок
Література Головна мета Висновки
Карбоне В. та
Де Мартино М. [12]
Проаналізувати, як портові оператори
вирішують проблему інтеграції
Портові оператори беруть участь у декількох про-
цесах, але для посилення конкурентоспроможності
потрібна вища інтеграція
Ноттебум Т. та
Родриге Дж. [13]
Розширити модель розвитку портів за
допомогою інтеграції портів
Існуюча модель поширюється на фазу регіоналіза-
ції порту
Панайадес П. та Сонг Д.
[14]
Розробити заходи щодо інтеграції те-
рміналів морських портів
Валідовано чотири заходи:
Інформаційно-комунікаційні системи
Послуги з доданою вартістю
Мультимодальна система та експлуатація
Практики інтеграції ланцюгів поставок
Сонг Д. та Панайадес П.
[15]
Тестувати вплив інтеграції терміналів
на конкурентоспроможність портів
Статистично доведено позитивний зв’язок між ін-
теграцією терміналів та конкурентоспроможністю
портів
Родриге Дж. та
Ноттебум Т. [16]
Обговорити, як постачальники логіс-
тичних послуг використовують термі-
нали у своїх ланцюгах поставок
Постачальники логістичних послуг активно вико-
ристовують термінали як постійний струм, тому
термінали додатково інтегровані в ланцюги поста-
вок (тобто припинення ланцюгів поставок)
Де Мартино М. та
Морвик А. [17]
Визначити ключові фактори конку-
рентоспроможності порту
Діяльність, ресурси та міжорганізаційні відносини
між учасниками мереж ланцюгів поставок є кри-
тичним джерелом конкурентоспроможності портів
Петтіт С. та Бересфорд А.
[18]
Визначити портову логістичну діяль-
ність на останньому етапі розвитку
порту
Логістична діяльність портів різниться залежно від
типів стратегій ланцюга поставок та засобів розпо-
ділу
Висновок. Отже, було проведено структурова-
ний огляд літератури, щоб визначити позицію обра-
ної теми у сфері портових досліджень. Література
була класифікована за напрямами досліджень, тео-
ретичними засадами, методами дослідження та ме-
тодами аналізу даних. Структура дослідницької
теми в портових дослідженнях була побудована з
восьми основних напрямів: портова політика, управ-
ління та реформи, управління та стратегія, конку-
ренція та ефективність, порти в ланцюгах поставок,
І. М. Барський, М. В. Макаренко
141
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
планування та розвиток, термінальні операції та
просторовий аналіз.
Доведено актуальність вивчення причинно-на-
слідкових зв’язків між стратегіями інтеграції термі-
налів морських портів уздовж ланцюга постачання,
а також передумов та наслідків стратегій інтеграції
портів.
Стратегія інтеграції портів за ланцюгами поста-
вок повинна твердо базуватися на сильній орієнтації
на інтеграцію ланцюгів поставок у межах окремих
терміналів морських портів, і успішне впрова-
дження цієї стратегії обов'язково передбачає значне
вдосконалення продуктивність терміналів.
Також підкреслюється, що ці пропозиції діють
на терміналах з різними експлуатаційними та управ-
лінськими характеристиками, такими як порт кон-
центратора, контейнерні порти та неконтейнерні
порти. Дослідження інтеграції портів у ланцюжки
поставок – сфера, яка все ще рідко проводиться, але
тісно пов'язана з дослідженнями управління ланцю-
гами поставок. Навряд чи вдасться ідентифікувати
попередників інтеграції ланцюгів постачання портів
без допомоги існуючих теорій та моделей, що вико-
ристовуються в дослідженнях управління ланцю-
гами поставок.
Література
1. Talley W. K. Performance Indicators and Port performance Evaluation. Logistics and Transportation Review. 1994. Vol. 30.
Р. 339-352.
2. Wang T.-F. and Cullinane K. The efficiency of European container terminals and implications for supply chain management.
Maritime Economics & Logistics. 2006. Vol. 8. Р. 82-99. DOI: https://doi.org/10.1057/palgrave.mel.9100151.
3. Cho J. and Kang J. Benefits of challenges of global sourcing: perceptions of US apparel retail firms. International Marketing
Review. 2001. Vol. 18, No. 5. Р. 542-560. DOI: https://doi.org/10.1108/EUM0000000006045.
4. Lambert D. M. and Cooper M. C. Issues in Supply Chain Management. Industrial Marketing Management. 2000. Vol. 29 (1).
Р. 65-83. DOI: https://doi.org/10.1016/S0019-8501(99)00113-3.
5. Heaver T. D. The evolving roles of shipping lines in international logistics. International Journal of Maritime Economics.
2002. Vol. 4(3). Р. 210-230.
6. Slack B. and Wang J. J. The challenge of peripheral ports: an Asian perspective. GeoJournal. 2002. Vol. 56(2). Р. 159-166.
7. Notteboom T. E. and Winkelmans W. Structural changes in logistics: How will port authorities face the challenge? Maritime
Policy and Management. 2001. Vol. 28(1). Р. 71-89. DOI: https://doi.org/10.1080/03088830119197.
8. Robinson R. Port-oriented landside logistics in Australian ports: a strategic framework. Maritime Economics and Logistics.
2006. Vol. 8(1). Р. 40-59.
9. Marlow P. B. and Paixao-Casaca A. C. Measuring lean ports performance. International Journal of Transport Management.
2003. Vol. 1(4). Р. 189-202. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/ j.ijtm.2003.12. 002.
10. Lee J.-Y. and Rodrigue J.-P. Trade reorientation and its effects on regional port systems: the Korea-China link along the
Yellow Sea rim. Growth and Change, 2006. Vol. 37(4). Р. 597-619. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-2257.2006. 00342.x.
11. Bichou K. and Gray R. A critical review of conventional terminology for classifying seaports. Transportation Research. Part:
A. 2005. Vol. 39. Р. 75-92. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tra.2004.11.003.
12. Carbone V. and De Martino M. The changing role of ports in supply-chain management: an empirical analysis. Maritime
Policy and Management. 2003. Vol. 30(4), Р. 305- 320. DOI: https://doi.org/10.1080/0308883032000145618.
13. Notteboom T. E. and Rodrigue J. P. Port regionalization: towards a new phase in port development. Maritime Policy &
Management. 2005. Vol. 32(3). Р. 297-313. DOI: https://doi.org/10.1080/03088830500139885.
14. Panayides, P. M. and Song, D. W. Evaluating the integration of seaport container terminals in supply chains. International
Journal of Physical Distribution & Logistics Management. 2008. Vol. 38(7). Р. 562-584.
DOI: https://doi.org/ 10.1108/09600030810900969.
15. Song D. and Panayides P. Global supply chain and port/terminal: integration and competitiveness. Maritime Policy and Man-
agement. 2008. Vol. 35(1). Р. 73-87. DOI: https: //doi.org/10.1080/03088830701848953.
16. Rodrigue J.-P. and Notteboom T. E. The terminalization of supply chains: reassessing the role of terminals in port/hinterland
logistical relationships. Maritime Policy and Management. 2009. Vol. 36(2). Р. 165-183.
DOI: https://doi.org/10.1080/ 03088830902861086.
17. De Martino M. and Morvillo A. Activities, resources and inter-organizational relationships: key factors in port competitive-
ness. Maritime Policy and Management. 2008. Vol. 35(6). Р. 571-589. DOI: https://doi.org/10.1080/03088830802469477.
18. Pettit S. J. and Beresford A. Port development: from gateways to logistics hubs. Maritime Policy and Management. 2009.
Vol. 36(3). Р. 253-267. DOI: https://doi.org/10.1080/ 03088830902861144.
References
1. Talley, W. K. (1994). Performance Indicators and Port performance Evaluation. Logistics and Transportation Review, 30, pp.
339-352.
2. Wang, T.-F. and Cullinane, K. (2006). The efficiency of European container terminals and implications for supply chain man-
agement. Maritime Economics & Logistics, 8, pp. 82-99. DOI: https://doi.org/10.1057/palgrave.mel.9100151.
3. Cho, J. and Kang, J. (2001). Benefits of challenges of global sourcing: perceptions of US apparel retail firms. International
Marketing Review, 18 (5), pp. 542-560. DOI: https://doi.org/ 10.1108/EUM0000000006045.
4. Lambert, D. M. and Cooper, M. C. (2000). Issues in Supply Chain Management. Industrial Marketing Management, 29(1),
pp. 65-83. DOI: https://doi.org/10.1016/S0019-8501(99)00113-3.
5. Heaver, T. D. (2002). The evolving roles of shipping lines in international logistics. International Journal of Maritime Eco-
nomics, 4(3), pp. 210-230.
6. Slack, B. and Wang, J. J. (2002). The challenge of peripheral ports: an Asian perspective. GeoJournal, 56(2), pp. 159-166.
142
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
7. Notteboom, T. E. and Winkelmans, W. (2001). Structural changes in logistics: How will port authorities face the challenge?
Maritime Policy and Management, 28(1), pp. 71-89. DOI: https://doi.org/10.1080/ 03088830119197.
8. Robinson, R. (2006). Port-oriented landside logistics in Australian ports: a strategic framework. Maritime Economics and
Logistics, 8(1), pp. 40-59.
9. Marlow, P. B. and Paixao-Casaca, A. C. (2003). Measuring lean ports performance. International Journal of Transport Man-
agement, 1(4), pp. 189-202. DOI: http: //dx.doi.org/10.1016/ j.ijtm.2003.12. 002.
10. Lee, J.-Y. and Rodrigue, J.-P. (2006). Trade reorientation and its effects on regional port systems: the Korea-China link along
the Yellow Sea rim. Growth and Change, 37(4), pp. 597-619. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-2257.2006.00342.x.
11. Bichou, K. and Gray, R. (2005). A critical review of conventional terminology for classifying seaports. Transportation Re-
search Part A, 39, pp. 75-92. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tra.2004.11.003.
12. Carbone, V. and De Martino, M. (2003). The changing role of ports in supply-chain management: an empirical analysis.
Maritime Policy and Management, 30(4), pp. 305- 320. DOI: https://doi.org/10.1080/0308883032000145618.
13. Notteboom, T. E. and Rodrigue, J. P. (2005). Port regionalization: towards a new phase in port development. Maritime Policy
& Management, 32(3), pp. 297-313. DOI: https://doi.org/10.1080/03088830500139885.
14. Panayides, P. M. and Song, D. W. (2008). Evaluating the integration of seaport container terminals in supply chains. Inter-
national Journal of Physical Distribution & Logistics Management, 38(7), pp. 562-584.
DOI: https://doi.org/10.1108/09600030810900969.
15. Song, D. and Panayides, P. (2008). Global supply chain and port/terminal: integration and competitiveness. Maritime Policy
and Management, 35(1), рр. 73-87. DOI: https: //doi.org/10.1080/03088830701848953.
16. Rodrigue, J.-P. and Notteboom, T. E. (2009). The terminalization of supply chains: reassessing the role of terminals in
port/hinterland logistical relationships. Maritime Policy and Management, 36(2), pp. 165-183.
DOI: https://doi.org/10.1080/03088830902861086.
17. De Martino, M. and Morvillo, A. (2008). Activities, resources and inter-organizational relationships: key factors in port
competitiveness. Maritime Policy and Management, 35(6), pp. 571-589. DOI: https://doi.org/10.1080/ 03088830802469477.
18. Pettit, S. J. and Beresford, A. (2009). Port development: from gateways to logistics hubs. Maritime Policy and Management,
36(3), pp. 253-267. DOI: https://doi.org/10.1080/03088830902861144.
Барський І. М., Макаренко М. В. Стратегія інтеграції терміналів морських портів як напрямок підвищення їх
ефективного функціонування
Доведено, що в умовах глобалізації виробництва і зростаючого споживання перед логістичною і транспортною галуззю
поставлено завдання задовольнити складні запити споживачів. Виробничі підприємства усвідомлюють необхідність ефек-
тивного управління ланцюгами поставок у відповідь на глобалізацію економіки і конкуренцію, а отже, необхідність прийняття
нових стратегій, таких як управління ланцюгами поставок, а також глобальні функції постачання і аутсорсингу логістичних
служб. Спочатку проведемо структуризацію вже існуючих досліджень з обраної тематики. Такий огляд літератури повинен
забезпечити основу і виявити зміни в дослідницьких тенденціях. Систематизація наукової літератури, що стосується термі-
нальних операцій і ефективності портів, дає обґрунтування конкретних популярних напрямів, але охоплює далеко не всі про-
блемні питання. Реформи в управлінні портами продовжують відбуватися різними способами, в залежності від ситуації в
країні або регіоні. Таким чином, дослідники все частіше вирішували проблеми, пов'язані з портами, виходячи з контексту
управління ланцюгами поставок. На основі цих досліджень можна виділити три підходи у філософії і практиці управління
ланцюгами поставок: дослідження щодо впливу на судноплавство і портову промисловість, застосування концепцій і моделей
управління ланцюгами поставок для досліджень порту, інтеграція діяльність по ланцюгах поставок. Дослідження впливу уп-
равління ланцюгами поставок на портову промисловість. Розглянуто вплив стратегій управління ланцюгами поставок,
прийнятих виробничими компаніями, на портову промисловість. Він, як правило, розглядає управління ланцюгами поставок
як явище, яке відбувається за межами експлуатації порту, і аналізує динаміку серед гравців ринку, коли вплив здійснюється
ззовні. Дослідження щодо застосування концепцій управління ланцюгами поставок для портів. Розглядає концепції і моделі
управління ланцюгами поставок як аналітичні інструменти для вирішення і розширення питань експлуатації і управління
портами. Базується на позиції того, що портова галузь зазнала значного впливу практик управління ланцюгами поставок,
і приймає цей підхід як домінуючу логістичну перспективу. Дослідження інтеграційних заходів по ланцюгах поставок. Цей
підхід також розглядає порти як розширену систему, яка взаємодіє з іншими складовими ланцюгів поставок. Крім того, цей
підхід визнає інтеграцію управління ланцюгами постачання й інтеграцію ланцюгів поставок як явища, які можуть мати місце
в портах уздовж ланцюга поставки і розглядає порти як цілісну систему, яка бере активну участь в досліджуваному явищі.
Стратегія інтеграції портів по ланцюгах поставок повинна твердо базуватися на сильній орієнтації на інтеграцію ланцюгів
поставок у межах окремих терміналів морських портів. Успішне впровадження цієї стратегії обов'язково передбачає значне
підвищення продуктивність терміналів.
Ключові слова: стратегія інтеграції, ефективність порту, ланцюг постачання, управління портами, продуктивність тер-
міналів.
Barskiy I., Makarenko M. Strategy of Integration of Sea Port Terminals as a Direction of Improving their Effective
Functioning
It has been proven that in the context of globalization of production and increasing consumption, the logistics and transport
industry is faced with the task of satisfying the complex demands of consumers. Manufacturing enterprises are recognizing the need
for effective supply chain management in response to a globalized economy and competition, and hence the need to adopt new strategies
such as supply chain management and global sourcing and outsourced logistics functions. First, we will structure the existing research
on the selected topic. Such a literature review should provide a basis for and identify changes in research trends. The systematization
of scientific literature on terminal operations and port efficiency provides justification for specific popular areas, but does not cover all
problematic issues. Port management reforms continue to take place in different ways, depending on the situation in the country or
region. Thus, maritime researchers increasingly tackled port-related problems in the context of supply chain management or port re-
search. Based on these studies, three approaches to the philosophy and practice of supply chain management can be distinguished:
studies on the impact on the shipping and port industry, the application of supply chain management concepts and models for port
І. М. Барський, М. В. Макаренко
І. М. Барський, М. В. Макаренко
143
Економічний вісник Донбасу № 2(64), 2021
research, and the integration of supply chain activities. Researching the Impact of Supply Chain Management on the Port Industry.
Examines the impact of supply chain management strategies adopted by manufacturing companies on the port industry. He typically
views supply chain management as a phenomenon that occurs outside of port operations, and analyzes the dynamics among market
players when exposure is externally. Research on the application of supply chain management concepts for ports. Consider supply
chain management concepts and models as analytical tools for addressing and expanding port operations and management issues.
Based on the position that the port industry has been significantly influenced by supply chain management practices and accepts this
approach as the dominant logistics perspective. Research on supply chain integration activities. This approach also views ports as an
extended system that interacts with other parts of the supply chain. In addition, this approach recognizes the integration of supply chain
management and the integration of supply chains as phenomena that can take place in ports along the supply chain and views ports as
a holistic system that actively participates in the phenomenon under study. A port-to-supply chain integration strategy must be firmly
based on a strong focus on supply chain integration within individual seaport terminals. Successful implementation of this strategy
necessarily implies a significant increase in terminal productivity.
Keywords: integration strategy, port efficiency, supply chain, port management, terminal performance.
Барский И. Н., Макаренко М. В. Стратегия интеграции терминалов морских портов как направление повыше-
ния их эффективного функционирования
Доказано, что в условиях глобализации производства и возрастающего потребления перед логистической и транспорт-
ной отраслью поставлена задачаудовлетворить сложные запросы потребителей. Производственные предприятия осознают
необходимость эффективного управления цепями поставок в ответ на глобализацию экономики и конкуренцию, а следова-
тельно, необходимость принятия новых стратегий, таких как управление цепочками поставок, а также глобальные функции
снабжения и аутсорсинга логистических служб. Сначала проведем структуризацию уже существующих исследований по вы-
бранной тематике. Такой обзор литературы должен обеспечить основу и выявить изменения в исследовательских тенденциях.
Систематизация научной литературы, касающаяся терминальных операций и эффективности портов, дает обоснование кон-
кретным популярным направлениям, но охватывает далеко не все проблемные вопросы. Реформы в управлении портами про-
должают происходить разными способами, в зависимости от ситуации в стране или регионе. Таким образом, исследователи
все чаще решают проблемы, связанные с портами, исходя из контекста управления цепями поставок. На основе этих иссле-
дований можно выделить три подхода в философии и практики управления цепями поставок: исследования относительно
влияния на судоходство и портовую промышленность, применения концепций и моделей управления цепями поставок для
исследований порта, интеграция деятельность по цепям поставок. Исследование влияния управления цепями поставок на пор-
товую промышленность. Рассматривает влияние стратегий управления цепями поставок, принятых производственными ком-
паниями, на портовую промышленность. Он, как правило, рассматривает управление цепями поставок как явление, которое
происходит за пределами эксплуатации порта, и анализирует динамику среди игроков рынка, когда воздействие осуществля-
ется извне. Исследование по применению концепций управления цепочками поставок для портов. Рассматривает концепции и
модели управления цепями поставок как аналитические инструменты для решения и расширения вопросов эксплуатации и
управления портами. Базируется на позиции того, что портовая отрасль испытала значительное влияние практик управления
цепями поставок, и принимает этот подход как доминирующую логистическую перспективу. Исследование интеграционных
мероприятий по цепям поставок. Этот подход также рассматривает порты как расширенную систему, которая взаимодей-
ствует с другими составляющими цепей поставок. Кроме того, этот подход признает интеграцию управления цепочками по-
ставок и интеграцию цепей поставок как явления, которые могут иметь место в портах вдоль цепи поставки и рассматривает
порты как целостную систему, которая активно участвует в изучаемом явлении. Стратегия интеграции портов по цепям по-
ставок должна твердо базироваться на сильной ориентации на интеграцию цепей поставок в пределах отдельных терминалов
морских портов. Успешное внедрение этой стратегии обязательно предполагает значительное повышение производитель-
ность терминалов.
Ключевые слова: стратегия интеграции, эффективность порта, цепь снабжения, управления портами, производитель-
ность терминалов.
Стаття надійшла до редакції 01.03.2021
Прийнято до друку 15.06.2021
|