Замок у с. Кривче як пам’ятка архітектури Західного Поділля

Стаття присвячена будівництву, архітектурним дослідженням,
 вивченню історичних хронологічних процесів оборонного замку в селі
 Кривче – архітектурної спадщини Західного Поділля як важливого
 історичного регіону України; опрацьовано проєкти пристосування
 та використа...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Сіверщина в історії України
Дата:2021
Автор: Пришляк, О.Б.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2021
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181285
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Замок у с. Кривче як пам’ятка архітектури Західного Поділля / О.Б. Пришляк // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 57-60. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860260237615824896
author Пришляк, О.Б.
author_facet Пришляк, О.Б.
citation_txt Замок у с. Кривче як пам’ятка архітектури Західного Поділля / О.Б. Пришляк // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 57-60. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сіверщина в історії України
description Стаття присвячена будівництву, архітектурним дослідженням,
 вивченню історичних хронологічних процесів оборонного замку в селі
 Кривче – архітектурної спадщини Західного Поділля як важливого
 історичного регіону України; опрацьовано проєкти пристосування
 та використання як об’єкта культурної спадщини Національного
 заповідника «Замки Тернопілля». Збережені залишки пам’ятки архітектури державного значення – замку в селі Кривче Борщівського
 району – є важливим об’єктом для дослідження оборонної архітектури XVII століття і розвитку туризму в цій місцевості. The article is devoted to the process of construction and architectural research,
 the study of historical chronological processes of the defensive castle in the village
 of Kryvche – the architectural heritage of Western Podillya as an important historical
 region of Ukraine; Projects of adaptation and use as a cultural heritage site of
 the National Reserve «Ternopil Castles» have been developed. Preserved remains
 of an architectural monument of national importance - the castle in the village of
 Kryvche Borshchiv district is an important object for the study of defense architecture
 of the XVII century and the development of tourism in this area.
 The castle is located on a high hill bounded on the south side by the rocky
 banks of the Tsyganka River and on the north side by a deep ravine, and is part of
 the fortifications of the Kamyanets-Podilsky Fortress, with which it may have been
 connected by underground passages.
 Kryvchensky Castle in the 17th century was one of the best defensive castles in
 Western Podillya - it had a developed system of dry defensive ditches on three sides
 – western, southern and eastern. On the north side, the steep slope of the natural
 hill on which the castle is located, made it difficult to approach it.
 Currently, the castle is preserved in fragments. Only two hexagonal towers
 remind of the former castle at the entire original height to the level of cornices –
 south-east and south-west, and the defensive wall between them is partially preserved
 to the level of the 2nd tier of towers at a height of 4 meters
 The study of individual castles of Podillya gives grounds to suggest that in the
 XVII century. the art of fortification was not inferior to the European, developing
 in the stream of the latest achievements of military experience. Therefore, the
 question arises of further research of the architectural monument of fortification
 defense - the castle in Kryvche.
first_indexed 2025-12-07T18:54:09Z
format Article
fulltext ISSN 2218-4805 57 чі з 26 на 27 грудня 1976 р. від замикання електропровод- ки [4]. Вогняний стовп полум’я в кілька десятків метрів було видно в Шостці. Звідти та з найближчих сіл приїхали аж 11 пожежних машин. До ранку БК згорів до тла. Дивом встояла в пожежі лише частина північної стіни храму, на якій виступив з-під замальованої фарби величний хрест. У 1980-х рр. райспоживспілка спорудила на місці Свя- то-Михайлівської церкви магазин сільпо з білої цегли, з великими скляними вікнами й напівпорожніми поли- цями. Нині маємо, за кілька метрів на захід від магази- ну, рештки цегляного фундаменту церкви. Свята крини- ця під вербами внизу пагорба зовсім замулена. Спроби відновити її джерела поки не дали результату, потрібен час на самоочищення цілющої колись води. У 2019 р. Шосткинська телерадіокомпанія «Акцент» зняла 15-хвилинний фільм спогадів селян Собича про Свято-Михайлівську церкву «Край, який вражає» (3 ви- пуск), який є у вільному доступі в мережі Інтернет на ка- налі YouTube з 10 грудня 2019 р. ДЖЕРЕЛА 1. Вечерський В. Архітектурна спадщина Шосткинщини. Су- часні проблеми дослідження, реставрації та збереження культурної спадщини. 2007. Вип. 4. 400 с. 2. Жирный Н. Дань Золотой Орды. Советское Полесье, Шост- ка. 1995. 18 октября. 3. Жирный Н. Происхождение Собича. Советское Полесье, Шо- стка. 1995.22 ноября. 4. Жирный Н. Храм Архангела Михаила. Советское Полесье, Шостка. 1995. 27, 29 марта. 5. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 5–7. Т. 5. Губернский город Чернигов. Уезды: Черниговский, Козелецкий, Суражский, Кролевецкий и Остерский. Филарет Гуми- левский. Чернигов: Черниговская земская типография, 1874. 443 с. 6. Книга Пам’яті Сумської області: в 3 -х т. т. 2 : Зруйновані храми Сумщини. Мартиролог втрачених святинь / Авт.-упорядн. О.М. Корнієнко. Суми: Ярославна, 2007. 324 с. 7. Корноухов Е.А. Алфавитный список церквей Черниговской епархии. Труды Черниговской губернской архивной комиссии 1906– 1908 гг. Вып. 7. Чернигов, 1908. 402 с. 8. Российский государственный исторический архив, ф. 799, оп. 33, д. 2345. 9. Русина О.Б. Грамоти Новгород-Сіверському Спасо-Преобра- женському монастирю. Український археографічний збірник. Нова серія. Т. 5.Вип. 2. Київ : Наукова думка, 1992. 544 c. Kyryievskyi V.D. St. Michael’s Church in the village of Sobych The article is dedicated to the oldest St. Michael’s Church in the village of Sobych in Shostka district. According to the legends of the peasants, pre- served by the local ethnographer Mykola Stepanovych Zhyrnyi (1940–2014), the church was in the village in the pre-Tatar years. The article presents new pre- viously unknown archival data of 1910 about the church and church buildings. There have been three churches in the village of Sobych in Prydesnia through- out its history. The first of them burned in a large fire that swept over the vil- lage in a hurricane. Traces of the fire are found by diggers of new burial pits at a depth of 1.5 meters of new burial pits dug at the edge of the old cemetery on the right bank of the river Dovhi Vody. On March 31, 1671, Archimandrite of the Novhorod-Siversk Spaso-Preobopazhensky Monastery Mykhailo Lezhaisky granted Ivan Holodenko a siege letter on the right to drive and settle people on the monastery lands in the Usobych tract. Since then, the second St. Mi- chael’s Church in its history has appeared in Sobych. It was small in size. The church stood for almost a century and was dismantled, and in its place a new large wooden church was built on a brick foundation. In 1929, the Bolsheviks closed the Sobych church in 1932, Komsomol members tore off its crosses and dropped all six bells from the bell tower. A granary was set up in the church. In 1939 the warehouse was rebuilt as a village club. During the war in 1943, the church housed a military hospital. After the war, the club started working in the church again. In 1968, the club was renovated and renamed the “House of Culture” of the collective farm “Red Ukraine”. Young people had fun in the beautiful church every night until it caught fire on the night of December 26- 27, 1976 from a short circuit in the wiring. Key words :churches, monastery, Usobich, Putyvl road. j REFERENCES 1. Vechersky, V. (2007). Arkhitekturna spadshchy na Shostkynshchyny. Su- chasni problemy doslidzhennia, restavratsii ta zberezhennia kulturnoi spadshchy- ny [Architectural heritage of Shostka region. Modern problems of research, resto- ration and preservation of cultural heritage]. Issue 4. [in Ukrainian]. 2. Zhyrnyi, N. (1995). Dan Zolotoi Ordy [Tribute to the Golden Horde]. Sovetskoe Polese, October 18. Shostka. [in Ukrainian]. 3. Zhyrnyi, N. (1995). Proishozhdenie Sobicha [The origin of So- bich]. Sovetskoe Polese, November 22. Shostka. [in Ukrainian]. 4. Zhyrnyi, N. (1995). Khram Arkhanhela Mihaila [Temple of the Archangel Michael]. Sovetskoe Poles’e, March 27. Shostka. [in Ukrainian]. 5. Filaret Gumilevsky (1874). Istoriko-statisticheskoye opisaniye Chernig- ovskoy yeparkhii. Gubernskiy gorod Chernigov. Uyezdy: Chernigovskiy, Kozelets- kiy, Surazhskiy, Krolevetskiy i Osterskiy [Historical and statistical description of the Chernigov diocese. Provincial city of Chernigov. Counties: Chernigov, Kozelet- sky, Surazh, Krolevetsky and Ostersky]. Book. 5–7, vol. 5. Chernigov: Cher- nigov Zemskaya Tyrography. [in Russian]. 6. Kornienko, O.M. (Ed.) (2007). Knyha Pamiati Sumskoi oblasti: v 3 -kh t. t. 2: Zruinovani khramy Sumshchyny. Martyroloh vtrachenykh sviatyn [Book of Memory of Sumy region: in 3 vols. Vol. 2: Destroyed temples of Sumy region. Mar- tyrologist of lost shrines]. Sumy: Yaroslavna. [in Ukrainian]. 7. Kornoukhov, E.A. (1908). Alfavitnyy spisok tserkvey Chernig- ovskoy yeparkhii [Alphabetical list of churches of the Chernigov dio- cese]. Proceedings of the Chernigov Provincial Archival Commission 1906– 1908, issue 7. Chernigov. [in Russian]. 8. Russian state historical archives (RGIA), f. 799, op. 33, d. 2345. 9. Rusina, O.B. (1992). Hramoty Novhorod-Siverskomu Spaso-Pre- obrazhenskomu monastyriu [Letters to the Novhorod-Siverskyi Spa- so-Preobrazhenskyi Monastery]. Ukrainian archaeographic collection. Nova seria, vol. 5, issue 2. Kiev: Naukova Dumka. [in Ukrainian]. Стаття надійшла до редакції 28.02.2021 р. Рекомендована до друку 28.04.2021 р. УДК 93.908(477/84) О.Б. Пришляк ЗАМОК У с. КРИВЧЕ ЯК ПАМ’ЯТКА АРХІТЕКТУРИ ЗАХІДНОГО ПОДІЛЛЯ Стаття присвячена будівництву, архітектурним дослідженням, вивченню історичних хронологічних процесів оборонного замку в селі Кривче – архітектурної спадщини Західного Поділля як важливого історичного регіону України; опрацьовано проєкти пристосування та використання як об’єкта культурної спадщини Національного заповідника «Замки Тернопілля». Збережені залишки пам’ятки ар- хітектури державного значення – замку в селі Кривче Борщівського району – є важливим об’єктом для дослідження оборонної архітек- тури XVII століття і розвитку туризму в цій місцевості. Ключові слова: замок, Кривче, фортифікація, пам’ятка архі- тектури. Із входженням замку в селі Кривче Борщівського району Тернопільської області до складу Національного заповід- ника «Замки Тернопілля» виникла необхідність в узагаль- ненні, аналізі, синтезі результатів уже існуючих досліджень цього об’єкта та проведення нових. На сьогоднішній день відомості щодо Кривченського замку є досить мізерними, тому постає потреба у ґрунтовному вивчені невідомих іс- торичних фактів стосовно архітектури фортифікаційного будівництва на теренах Західного Поділля, що і дозволить Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 58 намітити шляхи вирішення проблем дослідження питань взаємовідносин країн ЄС на території Східної Європи. У процесі роботи було проаналізовано збережені за- лишки пам’ятки архітектури, а також опрацьовано писем- ні джерела, як-от праці І.О. Андрушко, В.М. Данилейка, Д. Лонкевича, В. Маметова, Є. Сіцінського, М. Сохацького і польськомовні джерела А. Чоловського та інших. Назва села Кривче у джерелах XVI ст. має наступні варі- анти: Krziwcze, Krzyvcze, Krzywcze. У виданні 1889 р. Олек- сандра Яблоновського, в описі земель Руських території Волині і Поділля, наводиться документ опису виконання збору податей на землю латинською мовою, у якому зга- дується село Кривче саме у 1530 та 1542 рр. А в перекладі із латинської у записах від 1530 р. про село Кривче читає- мо: «У Кривче, “Kyemlycz Jurykˮ пообіцяв, що не проводити- ме ніяких покарань, що обмежували б свободу громадян». Під назвою Krziwcze село згадується і у 1565 р., коли в упорядника села Закревського вже 5 плугів і інші товари «тільки через Господа окупилися». У 1563 р. с. Кривче нале- жало міському Кам’янецькому судді Лаврентію Мілецькому. Одразу після в’їзду до села, яке ще називають Нижнє Кривче, видно величні залишки колись могутнього обо- ронного замку. У 1639 р. магнати Миколай-Станіслав та Войцех Контські на високому лівому березі Циганки, між двома її притоками, розпочали зведення регулярного зам- ку. Отже, згідно з першою писемною згадкою, село, як мі- німум, на 100 років старше за нього [2, с. 71]. Будівництво оборонного замку на горі було важливим етапом розвитку села та поступового заселення прилег- лих територій житловими поселеннями. Замок розташо- ваний на високому узгір’ї, обмеженому з південної сто- рони скелястими берегами річки Циганки, з північної сторони – глибоким яром, і є частиною укріплень Кам’я- нець-Подільської фортеці, з котрою, можливо, був з’єд- наний підземними ходами. Кривченський замок у XVII ст. був одним з найкра- щих фортифікаційних споруд Західного Поділля – мав розвинуту систему сухих оборонних ровів з трьох сто- рін – західної, південної і східної. З північної сторони крутий схил природного узгір’я, на якому розташований замок, утруднював підступи до нього [6, с. 128]. За планувальною конфігурацією Кривченський за- мок належить до регулярних, прямокутних, з наріжни- ми баштами та арсеналом. Укріплення мало майже ква- дратну форму з баштами по кутах, а зі східного боку була влаштована в’їзна брама. У стінах башт знаходилися бійниці, на двох нижніх ярусах з лучковими перемичками, на третьому – ключо- подібні бійниці. Закладені отвори бійниць у підвальному ярусі башт дають підстави стверджувати, що первісно рі- вень поверхні ґрунту був нижчий, башти були чотирияру- сними. Залишки мурів свідчать про існування прибудова- ного до західної стіни, з боку замкового подвір’я, палацу. Вежі та оборонні мури замку муровані з бутового ка- меню-вапняку, що поширений у даному регіоні, і потинь- ковані вапняно-пісковим тиньком. Навіть ті рештки замкових укріплень, котрі дійшли до нашого часу, дають достатнє уявлення про масштабність будівництва, яке тривало не один рік. Вдало вибране міс- це робило його неприступним. Він належав до важливих подільських замків. Доля новозбудованого замку у селі Кривче була типовою для подільських фортець – він теж став розмінною монетою у міжнародних військово-по- літичних баталіях. Зважаючи на непересічне стратегіч- не й оборонне значення, замок у Кривчі завжди був під пильною увагою можновладців [5, с. 71]. Замок багато разів займали татари і турки. Ця фортеця сповна відчула на своїх мурах усі особливості військових маніпуляцій. Зокрема, під час Визвольної війни україн- ського народу, у липні 1648 року, козацькі загони Богдана Хмельницького зайняли замок, вигнавши з нього поль- ський гарнізон. Проте, поляки через деякий час все-таки зуміли повернути фортецю під свою юрисдикцію. Але польська шляхта володарювала в Кривченському зам- ку недовго. У другій половині XVII ст. фортифікація відігра- вала важливе стратегічне значення в воєнних діях Польщі проти Туреччини. Уже в 1672 р., після підписання Бучацької угоди між Польщею та Туреччиною, замок у Кривчі, разом із більшою частиною Поділля, перейшов у володіння турець- кого султана. Повернути ці втрачені землі до польської ко- рони вдалося лише через 7 років. Повертаючись додому із Бучача, турецький султан Магомет IV захопив замок у Кри- вчі й деякий час перебував там зі своїм військом. До 1675 р. він контролювався турецьким гарнізоном. У 1675 р. Ян ІІІ Собеський наказав взяти в облогу цю твердиню, під час якої оборонні споруди зазнали значних пошкоджень. У тому ж році в зруйнованій фортеці засів польський зрадник Кри- чинський із загоном липків (татар). Замок був пошкодже- ний, але, попри постійні руйнування, якими на його могут- ніх стінах закарбовувалися усі перемоги та поразки, через важливе військово-стратегічне значення твердиню швид- ко відбудовували. Пізніше, у 1687 році, уже татарські загони взяли в облогу поляків, що знайшли захист за мурами замку. Отже, зазначимо, що з моменту зведення замок у Кривчі за- знавав тривалих облог та неодноразових штурмів [3, с. 250]. У XVIII ст. на Поділлі стало спокійніше, зникла загроза нападу татар і турків. Як наслідок, замок у Кривчі втра- чає своє оборонне призначення, його починають перебу- довувати із фортеці на панський маєток. Розбудовується, розширюється й село. У середині XVIII ст. повновладним господарем замку залишався польський поміщик Ян Бе- атрик Голеєвський (1789–1862), який у ньому і проживав. Очевидно, що в цей період замкові оборонні мури були понижені, сухі оборонні рови засипані. Після поділу Польщі, у 1772 році Кривче, разом з ін- шими територіями Борщівщини, потрапило під владу Ав- стрійської імперії. І хоч Австрія була на той час відсталою країною Європи, Борщівщина, як і всі західноукраїнські землі, в економічному відношенні відставала від розвит- ку корінних австрійських земель. Спочатку Кривче входи- ISSN 2218-4805 59 ло до Заліщицького, пізніше – до Чортківського округів. Після скасування панщини в Австро-Угорщині в 1848 р. панські маєтності надаються в оренду та у відкуп євреям. У середині XIX ст. Ян Беатрик Голеєвський продав замок єврею-перекупнику Лазарю Зейдману (Сейдману). Будучи байдужим до всіляких історичних сентиментів, дотриму- ючись лише вигоди, підприємливий ділок за короткий час розібрав на каміння дві замкові башти й північні, східні та західні мури оборонної фортеці. З «історичного» каміння Зейдман побудував винокурню, решту продав селянам. Ще й зараз у селі збереглися споруди, побудовані з того каме- ню. Дійсно, яка справа була у Зейдмана до чужої йому іс- торії, якщо його цікавили лише власні надприбутки? Тіль- ки завдячуючи втручанню спілки охорони та консервації пам’яток архітектури руйнація замку була зупинена [7, с. 8]. У 1870-х роках власником замку був Соломон Боцман, борщівський єврей, власник гуральні і винокурні у селі Кривче. Він продовжив розпочату ганебну справу – камінь з північної, західної і східної стін, а також з двох веж ро- зібрали для будівництва винокурні і будинків. У 1892 р. польський історик Александер Чоловський ще бачив фундаменти розібраних стін і веж [8, с. 79]. На початку ХХ ст. замком володів єврей Лазар Мель- цер, який натоді був кривченським головою. З первісних замкових споруд перед Першою світовою війною зберег- лися південно-західна і південно-східна оборонні вежі та фрагмент оборонного муру, а також частина в’їзної вежі. Лазар Мельцер подарував Подільському туристично-кра- єзнавчому товариству землі, на яких знаходилися вхід до печери й залишки замку. Це посприяло здійсненню дру- гої спроби (у 1924 р.) реставрації замку уже Товариством. На той час відновили і накрили одну вежу, усередині якої обладнали кілька приміщень на зимовий та літній періо- ди для туристів! Чим це не підказка використати досвід майже столітньої давнини для розвитку туризму? З відновленням радянської влади, у 1946 р. для будів- ництва дороги в Кривчі почали розбирати як в’їзну бра- му, так і залишки мурів. У 1950-ті роки під час будівниц- тва сільського клубу в безпосередній близькості до замку були розібрані залишки в’їзної вежі. Навіть рештки фун- даментів, зруйнованих стін і веж місцеві жителі повні- стю розібрали на камінь. Третя спроба реставрації замку була зроблена в 1990 р. Тоді місцевий колгосп доклав багато зусиль і коштів, щоб врятувати історичну пам’ять про оборонну твер- диню, ініціювавши її реставрацію [8, с. 25]. Та ще перед початком ремонтних робіт в 1990 р. експедиція з Киє- во-Печерського заповідника під керівництвом Олексан- дра Сиромятнікова провела архітектурно-археологічні обстеження Кривченського замку. Завдяки наполегли- вій роботі вдалося розчистити майже повністю заси- паний землею і сміттям перший ярус двох веж, знайти залишки оборонного муру. За результатами археоло- гічних досліджень Кривченського замку висновуємо, що фортеця в селі Кривче – архітектурно-археологіч- ний пам’ятник ХVII–ХVIII ст. із хорошим збережен- ням культурного шару. О. Сиромятніков навіть дійшов висновку, що фортеця, можливо, будувалася не одра- зу, а поступово. І що досить цікаво – в одному з шур- фів шар материкової глини вище за нижній рівень бій- ниці. Після згаданих археологічних досліджень, під час земляних робіт у процесі реконструкції оборонної сті- ни і двох веж, замок обстежила експедиція Борщівсько- го краєзнавчого музею. У підвалах веж було знайдено матеріал ХVІІ–ХVІІІ ст., а саме: скляний посуд, фраг- менти гончарного посуду, кахлі. Замок в селі Кривче, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2008 року № 1397-р, увійшов до складу Національного заповідника «Замки Тернопілля». Виникла необхідність в узагальненні й ана- лізі результатів уже існуючих археологічних досліджень та проведенні нових, адже територія замку має важли- ве значення і як археологічна пам’ятка. У 2011 р. під ке- рівництвом Заповідника були проведені археологічні дослідження. Мурованих оборонних споруд (мурів) по межах досліджуваної території мису, які б належали до замку ХVII ст., виявлено не було, що свідчить про їхню відсутність у цей період. У нинішній час замок збережений фрагментарно. Про нього нагадують лише дві шестигранні башти-бастеї на всю первісну висоту до рівня карнизів – південно-східна й південно-західна, та оборонний мур між ними, частково збережений до рівня 2-го ярусу веж на висоту 4 м [1, с. 29]. На сьогодні залишається актуальним проєкт частко- вої реставрації та консервації залишків Кривченського замку, який розробив інститут «Укрзахідпроектрестав- рація» [4]. Стосовно проєктів пристосування та вико- ристання Кривченського замку ХVІІ ст., було б доціль- ним відтворення на його базі ретроготелю-притулку та туристично-спелеологічного центру, адже в селі зна- ходиться діюча печера Кришталева, обладнана під ту- ристичний маршрут, яку постійно відвідують групи як з України, так із-за кордону [2, с. 71]. Дослідження замків Поділля дає підстави висловити припущення, що у XVII ст. мистецтво фортифікації ні- чим не поступалося європейському, розвиваючись у рі- чищі найновіших досягнень військової справи. На часі постає питання подальшого дослідження архітектурної пам’ятки фортифікаційного оборонного мистецтва – замку у Кривче. ДЖЕРЕЛА 1. Андрушко І. Сучасний стан збереженості замків на Поділлі та проблеми їх реставрації. Кам’янець-Подільський : Фортифіка- ція України, 1993. С.29–30. 2. Андрушко І.О. Ескізний проект консервації та часткової рес- таврації замку в с. Кривче Борщівського району Тернопільської області. Львів : Укрзахідпроектреставрація, 1990 р. Т. 71–1, 71–4; 3. Данилейко В.М. Село Кривче та замок Контських, згідно нових архівних та іконографічних даних. Наукові записки Ви- дання Національного заповідника «Замки Тернопілля». Збараж, № 8, 2018. С. 244–251. 4. Лонкевич Д. Замок в с. Кривче Борщівського району. Пері- одичне видання інституту Укрзахідпроектреставтація «Вісник». № 11 Львів, 2000 р. С. 64–66; Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 60 5. Сіцінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV–XVII ст. Українська Академія Наук. Київ, 1928. 99 с. 6. Соневицька О., Степанович Б., Дражньовський Р. Чортків- ська округа . Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто : Наукове То- вариство ім. Т. Шевченка, Т. XXVI, 1974. 923 с. 7. Сохацький М. Оборонні замки Борщівщини. Літопис Бор- щівщини Видання Борщівського краєзнавчого музею / за ред. Скоче- ляс І, Сохацький М. № 6, м. Борщів : КТ «Джерело», 1994 р. С. 7–8. 8. Czołowski A. «Dawne zamki i twierdze na Rusi halickiej»: Lwów, 1892. Pryshliak O.B. The castle in the village of Kryvche as an architec- ture monument of Western Podilla The article is devoted to the process of construction and architectural research, the study of historical chronological processes of the defensive castle in the village of Kryvche – the architectural heritage of Western Podillya as an important histor- ical region of Ukraine; Projects of adaptation and use as a cultural heritage site of the National Reserve «Ternopil Castles» have been developed. Preserved remains of an architectural monument of national importance - the castle in the village of Kryvche Borshchiv district is an important object for the study of defense architec- ture of the XVII century and the development of tourism in this area. The castle is located on a high hill bounded on the south side by the rocky banks of the Tsyganka River and on the north side by a deep ravine, and is part of the fortifi cations of the Kamyanets-Podilsky Fortress, with which it may have been connected by underground passages. Kryvchensky Castle in the 17th century was one of the best defensive castles in Western Podillya - it had a developed system of dry defensive ditches on three sides – western, southern and eastern. On the north side, the steep slope of the natural hill on which the castle is located, made it diffi cult to approach it. Currently, the castle is preserved in fragments. Only two hexagonal towers remind of the former castle at the entire original height to the level of cornices – south-east and south-west, and the defensive wall between them is partially pre- served to the level of the 2nd tier of towers at a height of 4 meters The study of individual castles of Podillya gives grounds to suggest that in the XVII century. the art of fortifi cation was not inferior to the European, develop- ing in the stream of the latest achievements of military experience. Therefore, the question arises of further research of the architectural monument of fortifi cation defense - the castle in Kryvche. Key words: castle, Kryvche, fortifi cation, architectural monument. REFERENCES 1. Andrushko, I. (1993). Suchasnyi stan zberezhenosti zamkiv na Podilli ta problemy yikh restavratsii [The current state of preserva- tion of castles in Podillya and the problems of their restoration]. Kami- anets-Podilskyi: Fortyfi katsiia Ukrainy, pp. 29–30. [in Ukrainian]. 2. Andrushko, I.O. (1990). Eskiznyi proekt konservatsii ta chastkovoi restavratsii zamku v s. Kryvche Borshchivskoho raionu Ternopilskoi oblasti [Preliminary design of conservation and partial restoration of the castle in the village. Kryvche, Borshchiv district, Ternopil region]. V. 71–1, 71–4. Lviv : Ukrzakhidproektrestavratsiia. [in Ukrainian]. 3. Danyleiko, V.M. (2018). Selo Kryvche ta zamok Kontskykh, zhid- no novykh arkhivnykh ta ikonohrafi chnykh danykh [The village of Kryvche and the castle of Kontsky, according to new archival and iconographic]. Naukovi zapysky Vydannia Natsionalnoho zapovidnyka «Zam- ky Ternopillia», 8, pp. 224-251. Zbarazh. [in Ukrainian]. 4. Lonkevych, D.(2000). Zamok v s. Kryvche Borshchivskoho raionu [Castle in village Kryvche Borshchiv district]. Periodychne vydannia instytu- tu Ukrzakhidproektrestavtatsiia «Visnyk», 11, pp.64-66. Lviv. [in Ukrainian]. 5. Sitsinskyi, Ye. (1928). Oboronni zamky Zakhidnoho Podillia XIV–XVII st. Ukrainska Akademiia Nauk [Defensive castles of the Western Podillya of the XIV – XVII centuries. Ukrainian Academy of Sciences]. Kyiv. [in Ukrainian]. 6. Sonevytska, O., Stepanovych, B., Drazhnovskyi, R. (1974). Chort- kivska okruha [Chortky district.]. Vol. XXVI. Niu-York – Paryzh – Sidnei – Toronto : Naukove Tovarystvo im. T. Shevchenka. [in Ukrainian]. 7. Sokhatskyi, M. (1994). Oboronni zamky Borshchivshchyny. [Defencive castles of Borshchiv ragion]. Litopys Borshchivshchyny Vy- dannia Borshchivskoho kraieznavchoho muzeiu, 6 , pp. 7–8. Borshchiv : KT «Dzherelo. [in Ukrainian]. 8. Czołowski A. «Dawne zamki i twierdze na Rusi halickiej» : Lwów, 1892. S. 25, 60, 82. [in Polish]. Стаття надійшла до редакції 01.03.2021 р. Рекомендована до друку 28.04.2021 р. УДК 904.4(477) «15/16»«1965» Є.М. Осадчий О.В. Качура ОБ’ЄКТИ XVI–XVII ст. ПУТИВЛЬСЬКОЇ ФОРТЕЦІ З РОЗКОПОК Б.О. РИБАКОВА 1965 РОКУ Стаття присвячена результатам розкопок, що проводилися ар- хеологічною експедицією під керівництвом Б.О. Рибакова на тери- торії фортеці міста Путивль. У науковій літературі приділено до- статньо уваги дослідженню давньоруського храму і споруди ХІІ ст., але відомості щодо об’єктів, датованих XV–XVII ст., лишилися не- опублікованими. На жаль, звіт про розкопки 1965 року містить фра- гментарну інформацію про ті обʼєкти, які були повністю або част- ково досліджені, у ньому відсутні креслення і опис знахідок. Унаслідок пошуків у фондах Путивльського краєзнавчого музею були виявлені предмети, що походять з розкопок 1965 року, проте не потрапили на сторінки звіту. Уведення до наукового обігу новітніх даних із роз- копок Б.О. Рибакова дозволить доповнити інформацію щодо пізньо- середньовічного періоду існування Путивля. Перші дослідження на території городища Городок у місті Пу- тивль були проведені Д.Т. Березовцем. У 1959–1961 рр. археоло- гічною експедицією під керівництвом В.О. Богусевича було відкри- то і частково досліджено цегляну будівлю давньоруського часу. Для уточнення конструкції і датування цього архітектурного комплек- су Б.О. Рибаковим продовжено розкопки в південно-західній части- ні городища. В ході досліджень були закладені 9 розкопів, один з яких частково розкривав розкоп В.О. Богусевича. Майже у всіх виявлені культурний шар і об’єкти, які датуються XVI–XVII ст. Найбільш ці- кавими є результати дослідження решток башти з розкопу 5. Вона розташовувалася в західній частині городища. В ході розкопок ви- явлені шари, що відносяться до часу функціонування і загибелі цієї споруди. Вежа була дерев’яною і мала кілька ярусів – господарський, житловий та бойовий. У господарському виявлені обвуглені кістки і зерно, в житловому – рештки печі, а бойовий представлено де- ревʼяним тліном, що перекриває нижні шари. Крім цього в звіті є дані про черінь великої печі і декілька наземних жител, які знахо- дилися один над одним, що свідчить про спадковість будівництва і відносну сталість в межах садиб. Ключові слова: Путивль, фортеця, Б.О. Рибаков, оборонне бу- дівництво. Археологічні дослідження пізньосередньовічного Путивля починаються у другій половині ХХ ст. У 1946– 1947 рр. на території городища розвідкові дослідження здійснив Д.Т. Березовець [2]. Ним було складено око- мірний план пам’ятки. У описі городища є дані про рештки дерев’яної конструкції валу, виступи, схожі на бастіони у південній частині та фрагменти валів, про- кладені по схилах мису у південній та західній части- нах. На майданчику зафіксовано культурний шар з ма- теріалами XIV–XVII ст. Його насиченість артефактами доби пізнього середньовіччя змусила вченого сумніва- тися у тому, що дитинець давньоруського Путивля зна- ходився саме на цьому городищі. Натомість Д.Т. Бере- зовець припускав, що дитинець літописного Путивля міг знаходитися східніше Городка, на городищі Дитя- чий будинок [3, с. 242]. У 1959–1961 рр. В.О. Богусевичем здійснено дослі- дження території городища «Городок», у результаті яких розкрито фундаменти мурованої споруди, інтер- претованої як рештки храму ХІІ–ХІІІ ст. [4, с. 165–173]. Для уточнення результатів розкопок В.О. Богусевича у 1965 році розпочала роботи Придніпровська археоло- гічна експедиція під керівництвом Б.О. Рибакова. Ос- новна увага була приділена вивченню решток муро- j
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181285
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2218-4805
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:54:09Z
publishDate 2021
publisher Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
record_format dspace
spelling Пришляк, О.Б.
2021-11-09T18:28:03Z
2021-11-09T18:28:03Z
2021
Замок у с. Кривче як пам’ятка архітектури Західного Поділля / О.Б. Пришляк // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 57-60. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
2218-4805
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181285
93.908(477/84)
Стаття присвячена будівництву, архітектурним дослідженням,
 вивченню історичних хронологічних процесів оборонного замку в селі
 Кривче – архітектурної спадщини Західного Поділля як важливого
 історичного регіону України; опрацьовано проєкти пристосування
 та використання як об’єкта культурної спадщини Національного
 заповідника «Замки Тернопілля». Збережені залишки пам’ятки архітектури державного значення – замку в селі Кривче Борщівського
 району – є важливим об’єктом для дослідження оборонної архітектури XVII століття і розвитку туризму в цій місцевості.
The article is devoted to the process of construction and architectural research,
 the study of historical chronological processes of the defensive castle in the village
 of Kryvche – the architectural heritage of Western Podillya as an important historical
 region of Ukraine; Projects of adaptation and use as a cultural heritage site of
 the National Reserve «Ternopil Castles» have been developed. Preserved remains
 of an architectural monument of national importance - the castle in the village of
 Kryvche Borshchiv district is an important object for the study of defense architecture
 of the XVII century and the development of tourism in this area.
 The castle is located on a high hill bounded on the south side by the rocky
 banks of the Tsyganka River and on the north side by a deep ravine, and is part of
 the fortifications of the Kamyanets-Podilsky Fortress, with which it may have been
 connected by underground passages.
 Kryvchensky Castle in the 17th century was one of the best defensive castles in
 Western Podillya - it had a developed system of dry defensive ditches on three sides
 – western, southern and eastern. On the north side, the steep slope of the natural
 hill on which the castle is located, made it difficult to approach it.
 Currently, the castle is preserved in fragments. Only two hexagonal towers
 remind of the former castle at the entire original height to the level of cornices –
 south-east and south-west, and the defensive wall between them is partially preserved
 to the level of the 2nd tier of towers at a height of 4 meters
 The study of individual castles of Podillya gives grounds to suggest that in the
 XVII century. the art of fortification was not inferior to the European, developing
 in the stream of the latest achievements of military experience. Therefore, the
 question arises of further research of the architectural monument of fortification
 defense - the castle in Kryvche.
uk
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
Сіверщина в історії України
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
Замок у с. Кривче як пам’ятка архітектури Західного Поділля
The castle in the village of Kryvche as an architecture monument of Western Podilla
Article
published earlier
spellingShingle Замок у с. Кривче як пам’ятка архітектури Західного Поділля
Пришляк, О.Б.
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
title Замок у с. Кривче як пам’ятка архітектури Західного Поділля
title_alt The castle in the village of Kryvche as an architecture monument of Western Podilla
title_full Замок у с. Кривче як пам’ятка архітектури Західного Поділля
title_fullStr Замок у с. Кривче як пам’ятка архітектури Західного Поділля
title_full_unstemmed Замок у с. Кривче як пам’ятка архітектури Західного Поділля
title_short Замок у с. Кривче як пам’ятка архітектури Західного Поділля
title_sort замок у с. кривче як пам’ятка архітектури західного поділля
topic Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
topic_facet Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181285
work_keys_str_mv AT prišlâkob zamokuskrivčeâkpamâtkaarhítekturizahídnogopodíllâ
AT prišlâkob thecastleinthevillageofkryvcheasanarchitecturemonumentofwesternpodilla