Об’єкти XVI–XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року
Стаття присвячена результатам розкопок, що проводилися археологічною експедицією під керівництвом Б.О. Рибакова на території фортеці міста Путивль. У науковій літературі приділено достатньо уваги дослідженню давньоруського храму і споруди ХІІ ст., але відомості щодо об’єктів, датованих XV–XVII ст.,...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181286 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Об’єкти XVI–XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року / Є.М. Осадчий, О.В. Качура // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 60-65. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181286 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Осадчий, Є.М. Качура, О.В. 2021-11-09T18:28:16Z 2021-11-09T18:28:16Z 2021 Об’єкти XVI–XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року / Є.М. Осадчий, О.В. Качура // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 60-65. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181286 904.4(477) «15/16»«1965» Стаття присвячена результатам розкопок, що проводилися археологічною експедицією під керівництвом Б.О. Рибакова на території фортеці міста Путивль. У науковій літературі приділено достатньо уваги дослідженню давньоруського храму і споруди ХІІ ст., але відомості щодо об’єктів, датованих XV–XVII ст., лишилися неопублікованими. На жаль, звіт про розкопки 1965 року містить фрагментарну інформацію про ті обʼєкти, які були повністю або частково досліджені, у ньому відсутні креслення і опис знахідок. Унаслідок пошуків у фондах Путивльського краєзнавчого музею були виявлені предмети, що походять з розкопок 1965 року, проте не потрапили на сторінки звіту. Уведення до наукового обігу новітніх даних із розкопок Б.О. Рибакова дозволить доповнити інформацію щодо пізньосередньовічного періоду існування Путивля. The article is devoted to the results of archaeological research carried out by an archaeological expedition led by B.A. Rybakov on the territory of the fortress of the city of Putyvl. In the scientific literature, the results of the study of the ancient Russian temple and buildings of the XII century are well known. And objects dating from the 15th – 17th centuries remained unpublished. Unfortunately, the 1965 excavation report contains fragmentary information about those objects that were fully or partially excavated, there are no drawings and descriptions of the finds. As a result of a search in the funds of the Putyvl Museum of Local Lore, objects were found that were found as a result of excavations in 1965, which did not appear on the pages of the report. Entry into scientific circulation of the excavation data by B.A. Rybakov will add information about the late Middle Ages period of Putyvl’s existence. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа Об’єкти XVI–XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року The objects of Putyvl fortress XVI–XVII centuries from excavations of B.A. Rybakov 1965 Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Об’єкти XVI–XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року |
| spellingShingle |
Об’єкти XVI–XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року Осадчий, Є.М. Качура, О.В. Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| title_short |
Об’єкти XVI–XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року |
| title_full |
Об’єкти XVI–XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року |
| title_fullStr |
Об’єкти XVI–XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року |
| title_full_unstemmed |
Об’єкти XVI–XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року |
| title_sort |
об’єкти xvi–xvii ст. путивльської фортеці з розкопок б.о. рибакова 1965 року |
| author |
Осадчий, Є.М. Качура, О.В. |
| author_facet |
Осадчий, Є.М. Качура, О.В. |
| topic |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| topic_facet |
Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна справа |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
The objects of Putyvl fortress XVI–XVII centuries from excavations of B.A. Rybakov 1965 |
| description |
Стаття присвячена результатам розкопок, що проводилися археологічною експедицією під керівництвом Б.О. Рибакова на території фортеці міста Путивль. У науковій літературі приділено достатньо уваги дослідженню давньоруського храму і споруди ХІІ ст.,
але відомості щодо об’єктів, датованих XV–XVII ст., лишилися неопублікованими. На жаль, звіт про розкопки 1965 року містить фрагментарну інформацію про ті обʼєкти, які були повністю або частково досліджені, у ньому відсутні креслення і опис знахідок. Унаслідок
пошуків у фондах Путивльського краєзнавчого музею були виявлені
предмети, що походять з розкопок 1965 року, проте не потрапили
на сторінки звіту. Уведення до наукового обігу новітніх даних із розкопок Б.О. Рибакова дозволить доповнити інформацію щодо пізньосередньовічного періоду існування Путивля.
The article is devoted to the results of archaeological research carried
out by an archaeological expedition led by B.A. Rybakov on the
territory of the fortress of the city of Putyvl. In the scientific literature,
the results of the study of the ancient Russian temple and buildings of
the XII century are well known. And objects dating from the 15th – 17th
centuries remained unpublished. Unfortunately, the 1965 excavation report
contains fragmentary information about those objects that were
fully or partially excavated, there are no drawings and descriptions of
the finds. As a result of a search in the funds of the Putyvl Museum of
Local Lore, objects were found that were found as a result of excavations
in 1965, which did not appear on the pages of the report. Entry
into scientific circulation of the excavation data by B.A. Rybakov will
add information about the late Middle Ages period of Putyvl’s existence.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181286 |
| citation_txt |
Об’єкти XVI–XVII ст. Путивльської фортеці з розкопок Б.О. Рибакова 1965 року / Є.М. Осадчий, О.В. Качура // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 60-65. — Бібліогр.: 10 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT osadčiiêm obêktixvixviistputivlʹsʹkoífortecízrozkopokboribakova1965roku AT kačuraov obêktixvixviistputivlʹsʹkoífortecízrozkopokboribakova1965roku AT osadčiiêm theobjectsofputyvlfortressxvixviicenturiesfromexcavationsofbarybakov1965 AT kačuraov theobjectsofputyvlfortressxvixviicenturiesfromexcavationsofbarybakov1965 |
| first_indexed |
2025-11-26T13:32:09Z |
| last_indexed |
2025-11-26T13:32:09Z |
| _version_ |
1850623170459992064 |
| fulltext |
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
60
5. Сіцінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV–XVII ст.
Українська Академія Наук. Київ, 1928. 99 с.
6. Соневицька О., Степанович Б., Дражньовський Р. Чортків-
ська округа . Нью-Йорк – Париж – Сідней – Торонто : Наукове То-
вариство ім. Т. Шевченка, Т. XXVI, 1974. 923 с.
7. Сохацький М. Оборонні замки Борщівщини. Літопис Бор-
щівщини Видання Борщівського краєзнавчого музею / за ред. Скоче-
ляс І, Сохацький М. № 6, м. Борщів : КТ «Джерело», 1994 р. С. 7–8.
8. Czołowski A. «Dawne zamki i twierdze na Rusi halickiej»:
Lwów, 1892.
Pryshliak O.B. The castle in the village of Kryvche as an architec-
ture monument of Western Podilla
The article is devoted to the process of construction and architectural research,
the study of historical chronological processes of the defensive castle in the village
of Kryvche – the architectural heritage of Western Podillya as an important histor-
ical region of Ukraine; Projects of adaptation and use as a cultural heritage site of
the National Reserve «Ternopil Castles» have been developed. Preserved remains
of an architectural monument of national importance - the castle in the village of
Kryvche Borshchiv district is an important object for the study of defense architec-
ture of the XVII century and the development of tourism in this area.
The castle is located on a high hill bounded on the south side by the rocky
banks of the Tsyganka River and on the north side by a deep ravine, and is part of
the fortifi cations of the Kamyanets-Podilsky Fortress, with which it may have been
connected by underground passages.
Kryvchensky Castle in the 17th century was one of the best defensive castles in
Western Podillya - it had a developed system of dry defensive ditches on three sides
– western, southern and eastern. On the north side, the steep slope of the natural
hill on which the castle is located, made it diffi cult to approach it.
Currently, the castle is preserved in fragments. Only two hexagonal towers
remind of the former castle at the entire original height to the level of cornices –
south-east and south-west, and the defensive wall between them is partially pre-
served to the level of the 2nd tier of towers at a height of 4 meters
The study of individual castles of Podillya gives grounds to suggest that in the
XVII century. the art of fortifi cation was not inferior to the European, develop-
ing in the stream of the latest achievements of military experience. Therefore, the
question arises of further research of the architectural monument of fortifi cation
defense - the castle in Kryvche.
Key words: castle, Kryvche, fortifi cation, architectural monument.
REFERENCES
1. Andrushko, I. (1993). Suchasnyi stan zberezhenosti zamkiv na
Podilli ta problemy yikh restavratsii [The current state of preserva-
tion of castles in Podillya and the problems of their restoration]. Kami-
anets-Podilskyi: Fortyfi katsiia Ukrainy, pp. 29–30. [in Ukrainian].
2. Andrushko, I.O. (1990). Eskiznyi proekt konservatsii ta chastkovoi
restavratsii zamku v s. Kryvche Borshchivskoho raionu Ternopilskoi
oblasti [Preliminary design of conservation and partial restoration of
the castle in the village. Kryvche, Borshchiv district, Ternopil region].
V. 71–1, 71–4. Lviv : Ukrzakhidproektrestavratsiia. [in Ukrainian].
3. Danyleiko, V.M. (2018). Selo Kryvche ta zamok Kontskykh, zhid-
no novykh arkhivnykh ta ikonohrafi chnykh danykh [The village of
Kryvche and the castle of Kontsky, according to new archival and
iconographic]. Naukovi zapysky Vydannia Natsionalnoho zapovidnyka «Zam-
ky Ternopillia», 8, pp. 224-251. Zbarazh. [in Ukrainian].
4. Lonkevych, D.(2000). Zamok v s. Kryvche Borshchivskoho raionu
[Castle in village Kryvche Borshchiv district]. Periodychne vydannia instytu-
tu Ukrzakhidproektrestavtatsiia «Visnyk», 11, pp.64-66. Lviv. [in Ukrainian].
5. Sitsinskyi, Ye. (1928). Oboronni zamky Zakhidnoho Podillia XIV–XVII st.
Ukrainska Akademiia Nauk [Defensive castles of the Western Podillya of the XIV –
XVII centuries. Ukrainian Academy of Sciences]. Kyiv. [in Ukrainian].
6. Sonevytska, O., Stepanovych, B., Drazhnovskyi, R. (1974). Chort-
kivska okruha [Chortky district.]. Vol. XXVI. Niu-York – Paryzh – Sidnei –
Toronto : Naukove Tovarystvo im. T. Shevchenka. [in Ukrainian].
7. Sokhatskyi, M. (1994). Oboronni zamky Borshchivshchyny.
[Defencive castles of Borshchiv ragion]. Litopys Borshchivshchyny Vy-
dannia Borshchivskoho kraieznavchoho muzeiu, 6 , pp. 7–8. Borshchiv :
KT «Dzherelo. [in Ukrainian].
8. Czołowski A. «Dawne zamki i twierdze na Rusi halickiej» : Lwów,
1892. S. 25, 60, 82. [in Polish].
Стаття надійшла до редакції 01.03.2021 р.
Рекомендована до друку 28.04.2021 р.
УДК 904.4(477) «15/16»«1965»
Є.М. Осадчий
О.В. Качура
ОБ’ЄКТИ XVI–XVII ст.
ПУТИВЛЬСЬКОЇ ФОРТЕЦІ З РОЗКОПОК
Б.О. РИБАКОВА 1965 РОКУ
Стаття присвячена результатам розкопок, що проводилися ар-
хеологічною експедицією під керівництвом Б.О. Рибакова на тери-
торії фортеці міста Путивль. У науковій літературі приділено до-
статньо уваги дослідженню давньоруського храму і споруди ХІІ ст.,
але відомості щодо об’єктів, датованих XV–XVII ст., лишилися не-
опублікованими. На жаль, звіт про розкопки 1965 року містить фра-
гментарну інформацію про ті обʼєкти, які були повністю або част-
ково досліджені, у ньому відсутні креслення і опис знахідок. Унаслідок
пошуків у фондах Путивльського краєзнавчого музею були виявлені
предмети, що походять з розкопок 1965 року, проте не потрапили
на сторінки звіту. Уведення до наукового обігу новітніх даних із роз-
копок Б.О. Рибакова дозволить доповнити інформацію щодо пізньо-
середньовічного періоду існування Путивля.
Перші дослідження на території городища Городок у місті Пу-
тивль були проведені Д.Т. Березовцем. У 1959–1961 рр. археоло-
гічною експедицією під керівництвом В.О. Богусевича було відкри-
то і частково досліджено цегляну будівлю давньоруського часу. Для
уточнення конструкції і датування цього архітектурного комплек-
су Б.О. Рибаковим продовжено розкопки в південно-західній части-
ні городища. В ході досліджень були закладені 9 розкопів, один з яких
частково розкривав розкоп В.О. Богусевича. Майже у всіх виявлені
культурний шар і об’єкти, які датуються XVI–XVII ст. Найбільш ці-
кавими є результати дослідження решток башти з розкопу 5. Вона
розташовувалася в західній частині городища. В ході розкопок ви-
явлені шари, що відносяться до часу функціонування і загибелі цієї
споруди. Вежа була дерев’яною і мала кілька ярусів – господарський,
житловий та бойовий. У господарському виявлені обвуглені кістки
і зерно, в житловому – рештки печі, а бойовий представлено де-
ревʼяним тліном, що перекриває нижні шари. Крім цього в звіті є
дані про черінь великої печі і декілька наземних жител, які знахо-
дилися один над одним, що свідчить про спадковість будівництва і
відносну сталість в межах садиб.
Ключові слова: Путивль, фортеця, Б.О. Рибаков, оборонне бу-
дівництво.
Археологічні дослідження пізньосередньовічного
Путивля починаються у другій половині ХХ ст. У 1946–
1947 рр. на території городища розвідкові дослідження
здійснив Д.Т. Березовець [2]. Ним було складено око-
мірний план пам’ятки. У описі городища є дані про
рештки дерев’яної конструкції валу, виступи, схожі на
бастіони у південній частині та фрагменти валів, про-
кладені по схилах мису у південній та західній части-
нах. На майданчику зафіксовано культурний шар з ма-
теріалами XIV–XVII ст. Його насиченість артефактами
доби пізнього середньовіччя змусила вченого сумніва-
тися у тому, що дитинець давньоруського Путивля зна-
ходився саме на цьому городищі. Натомість Д.Т. Бере-
зовець припускав, що дитинець літописного Путивля
міг знаходитися східніше Городка, на городищі Дитя-
чий будинок [3, с. 242].
У 1959–1961 рр. В.О. Богусевичем здійснено дослі-
дження території городища «Городок», у результаті
яких розкрито фундаменти мурованої споруди, інтер-
претованої як рештки храму ХІІ–ХІІІ ст. [4, с. 165–173].
Для уточнення результатів розкопок В.О. Богусевича у
1965 році розпочала роботи Придніпровська археоло-
гічна експедиція під керівництвом Б.О. Рибакова. Ос-
новна увага була приділена вивченню решток муро-
j
ISSN 2218-4805
61
Рис. 1. Розкопи 1965 р. на сучасному плані городища «Городок»
ваних фундаментів храму та об’єктам давньоруського
часу, яких виявилося не так багато, як очікував керів-
ник археологічної експедиції. Загальна площа дослі-
дженої території становила близько 700 м2, де, серед
решти, виявлено значну кількість об’єктів пізньосеред-
ньовічного часу [9, с. 1].
На жаль, звіт про розкопки Придніпровської архео-
логічної експедиції за 1965 р., який зберігається в нау-
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
62
ковому архіві Інституту археології НАН України, майже
не містить креслень, а малюнки знахідок взагалі від-
сутні [9]. Окремі предмети з розкопок 1965 р. вдалося
віднайти у фондах Путивльського краєзнавчого музею.
На сьогодні публікації щодо розкопок Путивльської
фортеці XVI–XVIII ст. є малочисельними. Монографія
О. Сухобокова та С. Юренко – це чи не єдина наукова
фахова робота, у якій зібрано інформацію про резуль-
тати археологічних досліджень на «Городку», проте і в
ній результати розкопок 1965 р. згадуються лише по-
біжно [10, с. 250]. Описи, що містяться у текстовій ча-
стині звіту Б.О. Рибакова, дозволяють, у деякій мірі,
відновити дані про об’єкти XVI–XVII ст.
На території городища «Го-
родок» було закладено 9 розко-
пів. Вони сконцентровані у цен-
тральній та південно-західній
частинах городища Про об’єк-
ти доби пізнього середньовіччя
йдеться у описі розкопів №№ 1,
5–7, 9. При складанні загально-
го плану розкопів було допу-
щено помилку щодо орієнта-
ції західного схилу городища,
а, разом з тим, і самих розко-
пів. Для з’ясування їх місця роз-
ташування cпівставлено конту-
ри західного схилу городища на
планах 1965 та 2011 рр. Унаслі-
док проведеного коригування
орієнтації виявлено місце роз-
ташування розкопів Б.О. Риба-
кова на сучасному плані горо-
дища «Городок» (рис. 1).
У розкопі 1 зафіксовано куль-
турний шар потужністю 1,4–
1,5 м зі значним вмістом кера-
міки XVI–XVII ст., фрагментів
цегли та зеленого скла. Май-
же на всій площі розкопу вияв-
лені чотири траншеї шириною
до 1 м і довжиною майже 10 м.
Вони прорізують культурний
шар практично на всю глибину
і заглиблені у материк на 0,4–
0,45 м. Траншеї мали заокруг-
лені краї та прямі стінки і були
заповнені деревним тліном та
рихлим темним ґрунтом. Від-
стань між ними становила 0,8–
1 м. Поряд знайдена теслярська
сокира, датована Б.О. Рибаковим
XVII–XVIII ст. (рис. 2 г). Як видно
зі звіту на фото 8, частина канав
заходила у розкоп 2 (рис. 4, 5).
Решта споруди у розкопі 2 зруйнована господарськими
ямами ХІХ ст. [10, с. 2, рис. 8]. На нашу думку, це части-
на великої виробничої споруди, на що вказують розмі-
ри траншей та їхня глибина. Однак, визначити її функ-
ціональну належність неможливо.
Розкоп 5 був закладений у північно-західній частині
городища з метою вивчення оборонних споруд. У роз-
копі зафіксовано оборонний об’єкт, який є найбільш ін-
формативним серед решти досліджених. Для найбільш
повного опису наводимо текст звіту мовою оригіналу. «В
раскопах 5А и 5Д, на глубине 1,40, понижаясь до глубины
2.00 в сторону обрыва, находится материковая серая,
сверху желтоватая глина. На материке найдена тонкая
Рис. 2. Предмети з фондів ДІКЗ у м. Путивлі: а – багинет, б – наконечник списа,
в – вток ратища списа, г – сокира, д – ножі (випадкова знахідка 1963 р.)
ISSN 2218-4805
63
(5 см) черная прослойка, вероятно, образовав-
шаяся из сгоревшего дёрна; в этой прослойке
найдены фрагменты керамики ХІІ–ХІІІ вв. и
кости животных. Над этой прослойкой прос-
лежен слой серой глины; в нем почти нет ке-
рамики (найденные фрагменты нехарактерны
и определению не поддаются); очевидно, эта
глина взята непосредственно из материка и
представляет собой первичную засыпку вала
(предположительно ХІІІ в.). В этом же слое
найдены остатки деревянных конструкций
(городен ХІІІ (?) в). Выяснен приблизительный
размер городен – поперёк вала – 3 м. Размер
городен в направлении, параллельном длине
вала, остался неясным из-за плохой сохран-
ности дерева (приблизительно 4–5 м).
В бровке между раскопами 5А и 5Д, на
глубине от 1,20 до 1,1 м в слой серой глины
(засыпку вала) врезан слой угольков и обго-
ревших костей. В С-З конце этот слой пред-
ставляет собой россыпь обугленного зерна
– пшеницы и проса. Длина этого слоя = 2 м,
ширина = I м. Сверху над ним – мощное ско-
пление камней, кирпичей со следами цемянки,
кусков цемянки и глиняной обмазки (толщи-
на слоя; = 90 см). Очевидно, это развал печи.
Во многих кусках обмазки сохранились отвер-
стия от деревянных столбов и прутьев (Дл.
отверстий от 3 до 18 см). Сохранился также
обугленный столбик, очевидно, от конструк-
ции печи. Судя по керамике, найденной не-
посредственно над печью (на развале печи),
эта печь относится к ХVI веку.
Над печью – слой тёмнобурой земли с кир-
пичами и углем, с перемешанной керамикой.
Вокруг печи первоначальная засыпка вала пе-
рекрывается слоем желтой глины толщиной
50–60 см, над ним слой коричневой глины толщиной –
20 см и выше появляется тёмнокоричневая земля (толщ.
10 см); все эти три слоя, вероятно, являются насыпью
вала ХVI в. (вторичная насыпь).
В этих слоях также прослежены остатки деревянных
конструкций: все они не идут ниже глубины – 1.00. Выше
этой насыпи находится тот же, что и над печью, слой тём-
нокоричневой земли с угольками и битым кирпичом. С это-
го уровня была прорезана траншея через все нижележащие
слои и материк до глубины – 1,80, проходящая вдоль вала на
расстоянии 3,90–4,60 от обрыва (С-З стороны вала). За-
полнение траншеи аналогично верхнему слою (тёмноко-
ричневая земля с угольками и битым кирпичом) [10, с. 4–6].
У цьому випадку зафіксовано рештки башти, що була
зведена на місці давньоруських укріплень. Перший план
Путивльської фортеці, зображений на «Чертеже Обоян-
ской провинции» початку XVIII ст., зафіксував місце
розташування її башт [8]. Співставлення плану розко-
пів Б.О. Рибакова та креслення XVIII ст. дає змогу ло-
калізувати її з високою долею вірогідності. В.В. Вечер-
ським опубліковані дані про укріплення міста Путивль,
зокрема, назви башт [5, с. 312]. Підсумовуючи інфор-
мацію археологічного звіту, даних креслення та опису
міста, припускаємо, що об’єкт, досліджений у 1965 р.,
є рештками Малої нової башти, яка знаходилася у пів-
нічно-західній частині городища. Вона мала три яру-
си. Нижній ярус використовувався як комора або льох.
На це вказує потужний шар згорілого зерна та обвуг-
лених кісток. Над ним знаходився житловий ярус, який
мав обігрів. Виявлені шари з включенням цегли відно-
сяться до черіня, у котрому використано давньорусь-
ку плінфу, та самої печі, конструкція якої складалася з
цегли і дерев’яного каркаса, обмазаного глиною. У цьо-
му приміщенні перебували караульні, що несли службу
по-городовому. До городової (осадної) служби залучали
певну категорію служилого населення – дрібнопоміс-
Рис. 3. Загальний вигляд розкопів 6 та 7. Фото Б.О. Рибакова 1965 р.
Рис. 4. Загальний вигляд розкопів 1 та 2. Фото Б.О. Рибакова 1965 р.
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
64
них дворян або дітей боярських, які за віком або ста-
ном здоров’я не могли нести полкову чи дозорну служ-
бу [1, с. 77–79]. Прикордонний статус Путивля вимагав
постійного перебування гарнізону у дозорі на баштах.
Для цього створювався запас продовольства у ниж-
ній частині та обігрів для ратних людей у середній. На
третьому ярусі знаходився бойовий або спостережний
майданчик (чердак).
Башта загинула у пожежі і не відновлювалася. Пізні-
ше на цьому місці зробили підсипку валу, який пере-
крив шар згарища та решток башти. Підсипка викона-
на з жовтої та коричневої глини. Над ними зафіксовані
рештки дерев’яних конструкцій стіни. Пізніше уздовж
валу була прокладена траншея, заповнена темним рих-
лим ґрунтом з рештками деревного тліну – рештки ча-
стоколу. На фото у звіті зображено рештки дерев’яного
стовпа, заглибленого в материк (рис. 6).
У розкопах 6 та 7 зафіксовано шар деревного тліну,
який Б.О. Рибаков пов’язав з будівництвом
фортеці (рис. 3). Під ним виявлені розташо-
вані один над одним рештки наземних буді-
вель XVII ст. У цих об’єктах знайдено фраг-
менти давньоруської плінфи від храму, що
знаходився поруч. Імовірно, стіни храму ще
стояли у XVI ст. та використовувалися міс-
цевими жителями для власних потреб. Крім
цього, у розкопі знайдено значну кількість
кахлів та виробів із заліза [10, с. 4].
У розкопі 9 потужність культурного шару
пізньосередньовічного часу становила 1,8 м,
що може пояснюватися розташуванням по-
близу напільних укріплень городища. На гли-
бині 0,5 м від рівня денної поверхні зафіксо-
вано цегляний черінь великої печі. Її площа
перевищувала 4 м2 [10, с. 9]. Велика за роз-
міром піч опосередковано указує на немалу
загальну площу будівлі, у якій вона розташо-
вувалася. Розкоп 9 знаходився у північно-за-
хідній частині городища. На плані Путивль-
ської фортеці початку XVIII ст. у цій частині
позначено дві церкви, що входили до ансамб-
лю Спасо-Преображенського монастиря. На
сьогодні важко встановити, яке саме при-
міщення опалювала велика піч, але можна
припустити, що це був саме один з храмів.
Поблизу печі знайдені срібні московські
копійки XVII ст. та наконечник списа (рис. 2 б).
Він має округлу втулку та кинджалоподібне
вістря, ромбоподібне у перетині. Загальна
довжина – 32 см. Б.О. Рибаков датував його
XV–XVI ст. [7, КП № 3256, А97]. Такі списи
мали назву «рогатина» та використовувалися
як елемент озброєння дрібнопомісних
дворян або боярських дітей у XVI ст. Цей
вид холодної зброї перебував на озброєнні
до середини XVII ст. і був поступово витіснений піками.
Як мисливська зброя для полювання на крупного звіра
рогатини використовувалися до ХІХ ст.
У фондах краєзнавчого музею ДІКЗ у м. Путивлі
зберігаються знахідки, які походять з розкопок 1965 р.
Про них не згадується у тексті звіту, але у «Книзі
надходжень» зазначено, що їх у 1965 р. передав до
музею Б.О. Рибаков. Це теслярська сокира, вток від
ратища списа, залізні ножі, металеві скоби та фрагмент
великого ботала (рис. 2 в). Кілька ножів були знайдені
під час земляних робіт на городищі Городок та передані
до фондів музею у 1963 р. (рис. 2 д).
Теслярська сокира з розкопу 1 знайдена у культур-
ному шарі XVII–XVIII ст. Це масивний інструмент із си-
метричним лезом та довгим обухом трикутної форми.
Провух плаский, видовжений, з невеликою борідкою
у нижній частині. Така сокира визначається як робоча
теслярська та має датування XVII ст. Аналогічні соки-
Рис. 5. Західний профіль розкопу 1. Фото Б.О. Рибакова 1965 р.
Рис. 6. Залишки оборонних споруд у розкопі 5. Фото Б.О. Рибакова 1965 р.
ISSN 2218-4805
65
ри знайдені у Тушинському таборі та на місці табору
експедиції на острові Фаддея у затоці Симса [6, с. 97,
рис. 7, № 187, 188; 1, с. 111].
Проаналізувавши дані археологічних досліджень
1965 р. на території городища «Городок» у м. Путив-
лі, можна зробити попередні висновки. Так, культур-
ний шар, що датується XVI–XVII ст., залягає на глиби-
ні від 0,5 м від рівня денної поверхні і має потужність
до 3,5 м. Він насичений деревним тліном і пов’язаний
з численними ре монтами та будівництвом оборон-
них об’єктів, житлових будинків та споруд. Потужність
культурного шару неоднорідна, що пояснюється пере-
міщенням ґрунту та вирівнюванням майданчика фор-
теці у XVI–XVII ст.
Предмети матеріальної культури з розкопок 1965 р.
у звіті майже не згадуються, крім кількох, представле-
них невеликою колекцією знахідок з Путивльського
краєзнавчого музею, яку вдалося віднайти у фондах.
Дослідження укріплень Путивльської фортеці вия-
вило кілька періодів будівництва та спадковість у пла-
нуванні. Вал давньоруського часу по периметру було
використано для будівництва стіни, на якій розташо-
вувалися башти. Одна з них – Мала нова башта – була
частково вивчена і за даними археологічних досліджень
можна визначити її розташування у загальній системі
оборони та кількість ярусів. Житлові споруди описані
фрагментарно. У переважній більшості вони були на-
земними і збереглися тільки підлоги. Будинки та баш-
ти мали печі, складені з цегли, частина якої взята з дав-
ньоруського храму. Окремі опалювальні пристрої були
прикрашені кахлями. Розташування будинків один над
одним може свідчити про спадковість садиб, які функ-
ціонували тривалий час.
ДЖЕРЕЛА
1. Белов М.И. Мангазея. Ленинград : Гидрометеоиздат.
1969. 128 с.
2. Березовець Д.Т. Відчіт про розвідки на Путивльщині в 1947
році. НА ІА НАН України. 1947/30. Інв. № 1841. 1947.
3. Березовець Д.Т. Дослідження на території Путивльського ра-
йону в 1952 р. Археологічні пам’ятки УРСР. К. Т.III. 1952. С. 242–250.
4. Богусевич В.А. Розкопки в Путивльському кремлі. Архео-
логія, Т. XV. 1963. С. 165–174.
5. Вечерський В.В. Спадщина містобудування України : Тео-
рія і практика історико-містобудівних пам’яткоохоронних до-
сліджень населених місць. Київ : НДІТІАМ : Головкиївархітекту-
ра. 2003. 558 с.
6. Двуреченский О.В. Тушинский лагерь (публикация коллекции
В.А. Политковского из собрания ГИМ). Москва : ИА РАН. 2018. 196 c.
7. Путивльський краєзнавчий музей. КП № 3256. А. 97, № 3286.
А. 100, №№ 3261, 3262, 3265, 3268, 3269, 3270, 3271.
8. Российский государственный военно-исторический ар-
хив, ф. 349, оп. 27, т. 1, д. 6. «Планы крепостей Обоянской про-
винции 1712–1719 гг.».
9. Рыбаков Б.А. Отчёт Приднепровской экспедиции Институ-
та археологии АН СССР о работах в г. Путивле в 1965 г. НА ІА НАН
України. 1965/59. 1965.
10. Сухобоков О.В., Юренко С.П. Давній Путивль. Київ-Суми :
Університетська книга. 2019. 334 с.
Osadchyi Ye.М., Kachura О.V. The objects of Putyvl fortress XVI–
XVII centuries from excavations of B.A. Rybakov 1965
The article is devoted to the results of archaeological research car-
ried out by an archaeological expedition led by B.A. Rybakov on the
territory of the fortress of the city of Putyvl. In the scientifi c literature,
the results of the study of the ancient Russian temple and buildings of
the XII century are well known. And objects dating from the 15th – 17th
centuries remained unpublished. Unfortunately, the 1965 excavation re-
port contains fragmentary information about those objects that were
fully or partially excavated, there are no drawings and descriptions of
the fi nds. As a result of a search in the funds of the Putyvl Museum of
Local Lore, objects were found that were found as a result of excava-
tions in 1965, which did not appear on the pages of the report. Entry
into scientifi c circulation of the excavation data by B.A. Rybakov will
add information about the late Middle Ages period of Putyvl’s existence.
The fi rst studies on the territory of the Horodok settlement in the
city of Putyvl were carried out by D.T. Berezovets. In 1959–1961. an ar-
chaeological expedition led by V.A. Bohusevych, a brick structure of the
Old Russian time was discovered and partially investigated. To clarify
the construction and dating of this architectural complex B.A. Ryba-
kov carried out excavations in the southwestern part of the settlement.
During the research, 9 excavations were laid, one of which partially
coincided with the excavation of V.A. Bohusevych. Almost all of them
have revealed a cultural layer and objects that date back to the 16th –
17th centuries. The most interesting were the results of the study of
the tower from excavation 5. It was located in the western part of the
settlement. During the excavations, layers have been discovered that
date back to the time the structure was functioning and destroyed. The
tower was a wooden structure, which had several tiers – economic, res-
idential and military. In the utility room, charred bones and grain were
found, in the living room – the remains of a furnace, and in the mili-
tary one was represented by wood decay covering the lower layers. In
addition, the report contains data on the discovery of a large stove and
several above-ground dwellings located one above the other, which in-
dicates the continuity of construction and the relative constancy with-
in the boundaries of estates.
Key words: Putyvl, fortress, B.A. Rybakov, defense construction.
REFERENCES
1. Belov, M.I. (1969). Manhazeya [Manhazeya]. Leningrad.: Hydrome-
teoyzdat. [in Russian].
2. Berezovets, D.T. (1947). Vidchit pro rozvidky na Putyvlshchyni v 1947
rotsi [Report on intelligence in the Putylshchyna in 1947]. NA IA NAN Ukrayiny
[Institute of Archeology of the National Academy of Sciences of Ukraine]. 1947/30.
Inv. № 1841. [in Ukrainian].
3. Berezovets, D.T. (1952). Doslidzhennia na terytorii Putyvlskoho
raionu v 1952 r. [Research on the territory of Putyvl district in 1952].
Arkheolohichni pamiatky URSR - Archaeological sites of the Ukrainian Soviet So-
cialist Republic. V. III, pp. 242-250. Kyiv. [in Ukrainian].
4. Bohusevych, V.A. (1963). Rozkopky v Putyvlskomu kremli [Ex-
cavations in the Putivl Kremlin]. Arkheolohiya – Archeology, vol. XV,
pp. 165–174. [in Ukrainian].
5. Vecherskyi. V.V. (2003). Spadshchyna mistobuduvannia Ukrainy: Te-
oriia i praktyka istoryko-mistobudivnykh pamiatkookhoronnykh doslidzhen
naselenykh mists. [Heritage of Urban Planning of Ukraine: Theory and Practice
of Historical and Urban Planning Monument Protection Studies of Settlements].
Kiev. [in Ukrainian].
6. Dvurechenskyi, O.V. (2018). Tushynskyy lager (publykatsyya kollekt-
siy V.A. Polytkovskogo iz sobraniya GYM) [Tushino camp (publication of the col-
lection of V.A. Politkovsky from the collection of the State Historical Museum)].
Moscow. [in Russian].
7. Putyvlskyi kraieznavchyi muzei [Putivl Museum of Local Lore]. KP № 3256.
A. 97, № 3286. A. 100, №№ 3261, 3262, 3265, 3268, 3269, 3270, 3271.
8. RGVIA. [Russian State Military Historical Archive], f. 349, op. 27,
t. 1, d. 6. «Plany krepostey Oboyanskoy provintsyi 1712–1719 gg.»
9. Rybakov, B.A. (1965) Otchet Prydneprovskoy ekspedytsii Instytu-
ta arkheologii AN SSSR o rabotakh v g. Putyvle v 1965 g. [Report of the
Dnieper expedition of the Institute of Archeology of the Academy of Sci-
ences of the USSR on the work in the city of Putivl in 1965]. NA IA NAN
Ukrayiny. 1965/59. [in Russian].
10. Sukhobokov, O.V., Yurenko, S.P. (2019). Davnii Putyvl [Ancient Pu-
tivl]. Kyiv-Sumy: Universytetska knyha. [in Ukrainian].
Стаття надійшла до редакції 03.03.2021 р.
Рекомендована до друку 28.04.2021 р.j
|