Типологія амфор культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я
Стаття присвячена типологічній характеристиці глиняних амфор культури шнурової кераміки (КШК) з території Верхнього Придністер’я. Типологічний поділ здійснений на основі класифікаційної схеми амфор, виконаних для території Південно-Східної Польщі Яном Махніком, яка актуальна і для досліджуваних пос...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сіверщина в історії України |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181293 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Типологія амфор культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я / М.М. Войтович // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 95-101. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181293 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Войтович, М.М. 2021-11-09T18:30:14Z 2021-11-09T18:30:14Z 2021 Типологія амфор культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я / М.М. Войтович // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 95-101. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181293 903.23’14(477.83+477.86) Стаття присвячена типологічній характеристиці глиняних амфор культури шнурової кераміки (КШК) з території Верхнього Придністер’я. Типологічний поділ здійснений на основі класифікаційної схеми амфор, виконаних для території Південно-Східної Польщі Яном Махніком, яка актуальна і для досліджуваних посудин із теренів українського Прикарпаття. Встановлено, що амфори походять із 27-ми поховань, із яких 19 мають повністю збережений профіль. З огляду на форму та розміри, посудини розділені на декілька типів. У процесі аналізу з’ясовано, що амфори типу А входять до поховального інвентарю раннього етапу існування культури КШК. Амфори типу І, ІІІ побутували в середньому етапі, тип ІІ, IV – на пізньому. Також акцентовано увагу на тому, що максимального розповсюдження амфори як вид посуду набрали на середньому етапі, натомість на пізньому вони кількісно поступаються кубкам. The article is devoted to the typological characteristics of clay amphorae of Corded Ware culture from the territory of Upper Dnister region. Typological division is made on the basis of classification scheme of amphorae made for the territory of South-Eastern Poland by J. Machnik, which is also relevant for examined ceramic ware from Ukrainian Sub-Carpathian region. It is established that amphorae were collected in 29 burials, 17 of them have a fully preserved profile. Depending on the shape and size of ceramic ware they can be divided into several types. Type A is represented by two finds (Kul’chytsi, barrow 7, 8) up to 15 cm high with a convex squat body, wide bottom and cylindrical neck ornamented with deepened horizontal grooves. Type I amphorae (17 finds) prevail. They are characterized by a strongly convex body with two massive eyelets located in the upper part of convexity or on the line of maximum convexity of the body. Among ceramic ware of type I there are amphorae of several forms (a–e) exist. Ceramic ware of this type is mostly richly ornamented with a deep geometric motif (Krasiv, barrow 2; Kolokolyn, barrow 1, 4; Bolekhivtsi, barrow 4; Koropuzh). Amphorae of type II are usually unornamented. Four small ears placed crosswise under the neck are the characteristic feature of ceramic ware. Body of three products is strongly distended, with a well-defined bottom and slightly sloping outward neck (Bovshiv; Balychi, barrow 7a; Komarne). Body of tableware of type III is strongly convex, smoothly turns into high funnel-shaped rims. Two small ribbon ears are placed under the neck (Berezets, burials 1, 2). Type IV is represented by a single egg-shaped find (Kul`chytsi, barrow 15). During analysis it was revealed that amphorae of type A can be included in the burial inventory of the early stage of CWC. Amphorae of type I, III existed at the middle stage, type II, IV – at the later one. It is also emphasized that the maximum distribution of amphorae as a type of ceramic ware falls on the middle stage, while at the later stage they are quantitatively inferior to the goblets. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Історія та культура давніх часів і Середньовіччя Типологія амфор культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я Тypology of amphorae of Corded Ware culture in Upper Dnister region Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Типологія амфор культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я |
| spellingShingle |
Типологія амфор культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я Войтович, М.М. Історія та культура давніх часів і Середньовіччя |
| title_short |
Типологія амфор культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я |
| title_full |
Типологія амфор культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я |
| title_fullStr |
Типологія амфор культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я |
| title_full_unstemmed |
Типологія амфор культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я |
| title_sort |
типологія амфор культури шнурової кераміки верхнього придністер’я |
| author |
Войтович, М.М. |
| author_facet |
Войтович, М.М. |
| topic |
Історія та культура давніх часів і Середньовіччя |
| topic_facet |
Історія та культура давніх часів і Середньовіччя |
| publishDate |
2021 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Сіверщина в історії України |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК |
| format |
Article |
| title_alt |
Тypology of amphorae of Corded Ware culture in Upper Dnister region |
| description |
Стаття присвячена типологічній характеристиці глиняних амфор культури шнурової кераміки (КШК) з території Верхнього Придністер’я. Типологічний поділ здійснений на основі класифікаційної схеми амфор, виконаних для території Південно-Східної Польщі Яном Махніком, яка актуальна
і для досліджуваних посудин із теренів українського Прикарпаття. Встановлено, що амфори походять із 27-ми поховань, із яких 19 мають повністю
збережений профіль. З огляду на форму та розміри, посудини розділені на
декілька типів. У процесі аналізу з’ясовано, що амфори типу А входять до
поховального інвентарю раннього етапу існування культури КШК. Амфори
типу І, ІІІ побутували в середньому етапі, тип ІІ, IV – на пізньому. Також
акцентовано увагу на тому, що максимального розповсюдження амфори як
вид посуду набрали на середньому етапі, натомість на пізньому вони кількісно поступаються кубкам.
The article is devoted to the typological characteristics of clay amphorae
of Corded Ware culture from the territory of Upper Dnister region.
Typological division is made on the basis of classification scheme
of amphorae made for the territory of South-Eastern Poland by J. Machnik,
which is also relevant for examined ceramic ware from Ukrainian
Sub-Carpathian region. It is established that amphorae were collected
in 29 burials, 17 of them have a fully preserved profile. Depending
on the shape and size of ceramic ware they can be divided into several
types. Type A is represented by two finds (Kul’chytsi, barrow 7, 8)
up to 15 cm high with a convex squat body, wide bottom and cylindrical
neck ornamented with deepened horizontal grooves. Type I amphorae
(17 finds) prevail. They are characterized by a strongly convex
body with two massive eyelets located in the upper part of convexity or
on the line of maximum convexity of the body. Among ceramic ware of
type I there are amphorae of several forms (a–e) exist. Ceramic ware of
this type is mostly richly ornamented with a deep geometric motif (Krasiv,
barrow 2; Kolokolyn, barrow 1, 4; Bolekhivtsi, barrow 4; Koropuzh).
Amphorae of type II are usually unornamented. Four small ears placed
crosswise under the neck are the characteristic feature of ceramic ware.
Body of three products is strongly distended, with a well-defined bottom
and slightly sloping outward neck (Bovshiv; Balychi, barrow 7a;
Komarne). Body of tableware of type III is strongly convex, smoothly
turns into high funnel-shaped rims. Two small ribbon ears are placed
under the neck (Berezets, burials 1, 2). Type IV is represented by a single
egg-shaped find (Kul`chytsi, barrow 15). During analysis it was revealed
that amphorae of type A can be included in the burial inventory
of the early stage of CWC. Amphorae of type I, III existed at the middle
stage, type II, IV – at the later one. It is also emphasized that the
maximum distribution of amphorae as a type of ceramic ware falls on
the middle stage, while at the later stage they are quantitatively inferior
to the goblets.
|
| issn |
2218-4805 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181293 |
| citation_txt |
Типологія амфор культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я / М.М. Войтович // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 95-101. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT voitovičmm tipologíâamforkulʹturišnurovoíkeramíkiverhnʹogopridnísterâ AT voitovičmm typologyofamphoraeofcordedwarecultureinupperdnisterregion |
| first_indexed |
2025-11-25T23:55:37Z |
| last_indexed |
2025-11-25T23:55:37Z |
| _version_ |
1850590781826400256 |
| fulltext |
ISSN 2218-4805
95
УДК 903.23’14(477.83+477.86)
М.М. Войтович
ТИПОЛОГІЯ АМФОР КУЛЬТУРИ ШНУРОВОЇ
КЕРАМІКИ ВЕРХНЬОГО ПРИДНІСТЕР’Я
Стаття присвячена типологічній характеристиці глиняних амфор куль-
тури шнурової кераміки (КШК) з території Верхнього Придністер’я. Типо-
логічний поділ здійснений на основі класифікаційної схеми амфор, викона-
них для території Південно-Східної Польщі Яном Махніком, яка актуальна
і для досліджуваних посудин із теренів українського Прикарпаття. Вста-
новлено, що амфори походять із 27-ми поховань, із яких 19 мають повністю
збережений профіль. З огляду на форму та розміри, посудини розділені на
декілька типів. У процесі аналізу з’ясовано, що амфори типу А входять до
поховального інвентарю раннього етапу існування культури КШК. Амфори
типу І, ІІІ побутували в середньому етапі, тип ІІ, IV – на пізньому. Також
акцентовано увагу на тому, що максимального розповсюдження амфори як
вид посуду набрали на середньому етапі, натомість на пізньому вони кіль-
кісно поступаються кубкам.
Ключові слова: культура шнурової кераміки, кераміка, типологія, ам-
фора, орнамент, хронологія.
Важливий елемент матеріаль-
ної культури давніх спільнот –
керамічне виробництво, яке є
основною етнічною та хроноло-
гічною ознакою археологічних
культур. Не виняток і племена
КШК, які проживали на терито-
рії українського Передкарпаття
у ІІІ тис. до н. е. Єдину типологію
керамічних посудин для пам’я-
ток КШК, розміщених на терито-
рії Верхнього Придністер’я, серед
українських науковців розробив
Ігор Свєшніков. Дослідник виді-
ляє такі: амфори, кубки, миски,
посудини з S-подібним профілем,
посудини з яйцеподібним профі-
лем і черпаки. Амфори за спосо-
бом завершення вінець І. Свєшні-
ков поділяє на два основні типи:
прямі та відхилені назовні [7; 9].
Однак, запроповаваний поділ не
враховує інших метричних і тех-
нологічних особливостей посу-
дин. Тому мета запропоновано-
го дослідження – більш детально
застановитися на аналізі амфор
КШК, оскільки вони – один із хро-
нологічних маркерів зазначеної
культури. На значно кращому рів-
ні ця проблематика розроблена
на території Південно-Східної
Польщі. Основну типологію ру-
хомого матеріалу для краківсько-сандомирської та лю-
бачівської групи КШК, зокрема глиняного посуду, роз-
робив Я. Махнік [25]. Типологічний поділ амфор КШК
Верхнього Придністер’я подано за цією класифікаційною
схемою, оскільки вона актуальна і для вказаних теренів.
Амфори – посудини з випуклим тілом і двома або чо-
тирма петельчастими вушками, прикріпленими у верх-
ній частині корпусу на лінії максимальної випуклості
або під основою шийки. Загалом вони походять із 27-
ми поховань, із яких 19 мають повністю збережений
профіль. З огляду на форму та розміри, посудини на-
лежать до декількох типів.
До типу А входять невеликих розмірів посудини (висо-
тою до 15 см) із випуклим приземкуватим корпусом, ши-
роким денцем і циліндричною шийкою, орнаментованою
заглибленими горизонтальними жолобками. У цих виро-
РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ ТА КУЛЬТУРА ДАВНІХ ЧАСІВ І СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
Рис. 1. Амфори: 1 – Кульчиці, курган 8; 2 – Кульчиці, курган 7; 3 – Березець, поховання 2;
4 – Березець, поховання 1; 5 – Кульчиці, курган 2; 6 – Коропуж (за: 1, 2, 5, 6 – 7; 3, 4 – 12)
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
96
бів висота дорівнює або дещо менша від максимальної
випуклості корпусу. Повністю збережена амфора з курга-
ну 7 у Кульчицях, окрім горизонтальних жолобків, деко-
рована ще й зигзагоподібним мотивом, який із двох сто-
рін обмежений горизонтальними заглибленими смугами,
що утворюють «рамку» (рис. 1:2). Подібна амфора цього
ж типу походить із кургану 8 у Кульчицях у значно гіршо-
му стані збереження, її шийка й тіло також орнаменто-
вані заглибленими жолобками, при цьому на тілі останні
утворюють пучки з чотирьох косих смуг (рис. 1:1). Описа-
ні вироби відомі на значних просторах поширення КШК,
але наймасовіше зафіксовані в Тю-
рингії, через що їх прийнято на-
зивати амфорами «тюрингського»
типу. А їхній ранній тип А – одна
з ознак «загальноєвропейського
горизонту» КШК [17, s. 362–401].
Територіально близькі аналогії до
кульчицьких амфор відомі з міс-
цевості Боджаново Вроцлавського
воєводства та на пам’ятці Краків–
Бєжанув, де форма й орнаментація
виконані в тому ж стилі [22, p. 14,
fi g. 5; 26, s. 341, ryс. 205:6]. Крім
цього, мотив орнаментації шийки
амфор із Кульчиць горизонтальни-
ми жолобками належить до ознак
найстаршої фази розвитку КШК у
Європі [29, s. 202]. Отже, дві вияв-
лені посудини з Кульчиць, без сум-
ніву, належать до ранніх пам’яток
КШК, які синхронні «загальноєв-
ропейському горизонту».
У 17-ти похованнях виявлено
амфори «тюрингського» типу, що
належать до типу І [25, tabl. XLVIII].
Посудини цього зразка висотою
16–31 см, корпус сильно випуклий,
із двома масивними петельчас-
тими вушками, дно – плоске й
рівне. У більшості вушка розмі-
щені у верхній частині опукло-
сті (8/14), дещо менше – на лінії
максимальної опуклості корпу-
су (6/14). В 11-ти виробах діаметр
максимальної опуклості корпу-
су перевищує висоту посудини
(коливається у межах 17–32 см).
В одному випадку висота амфо-
ри незначно більша від опукло-
сті (Стратин, курган 2) (рис. 2:2).
Лише в однієї знахідки висота сут-
тєво перевищує діаметр тіла (Ві-
кторів, курган 8) (рис. 3:3). Висоту
однієї можна встановити гіпоте-
тично (рис. 3:1) (Стратин, курган 1). Ще одна представле-
на вушком (Кульчиці, ур. Війтова гора, курган 1) [3, арк. 5].
Зовнішня поверхня амфор типу І зазвичай коричневого,
світло-коричневого, цеглястого та червоного кольорів зі
своєрідними слідами подряпин, що утворилися під час за-
гладжування поверхні. Випал добрий, але часто неодно-
рідний. Керамічне тісто з домішкою коричневого й цегля-
стого шамоту. У середині типу І виділено декілька відмін.
До відміни Іа належать амфори з випуклим тулубом, ді-
аметр якого перевищує висоту посудин, і низькими злегка
відхиленими назовні вінцями. Сюди входять найбільші
Рис. 2. Амфори: 1 – Рокитне, курган 6; 2 – Стратин, курган 2;
3 – Красів, курган 2; 4 – Колоколин, курган 4, поховання 1;
5 – Колоколин, курган 1, поховання 2; 6 – Красів, курган 1 (за: 7)
ISSN 2218-4805
97
вироби типу І (Красів, курган 1;
Колоколин, курган 1, поховання 2;
курган 4, поховання 1) (рис. 2:4–
6). Висота посудин коливається
в межах 26–31 см, максимальна
опуклість тулуба – 29–32 см, діа-
метр вінець – 11–15 см, діаметр
денець – 8,6–10,5 см.
Відміна Іb представлена неве-
ликими амфорами з дещо струн-
кішим випуклим корпусом, двома
петельчастими вушками, при-
кріпленими на лінії максималь-
ної випуклості чи дещо вище, та
переважно з добре вираженою
закраїнкою денця (Кульчиці, кур-
ган 2; Красів, курган 2; Рокитне,
курган 6) (рис. 1:5; 2:1, 3). Сюди
належать знахідки висотою 16–
22,5 см, максимальною опуклістю
корпусу 17–24 см, діаметром ві-
нець 9,3–12,6 см, діаметром де-
нець 7,7–10 см.
Амфора з кургану 2 у Страти-
ні репрезентує відміну Іс. Сюди
належать досить масивні неорна-
ментовані посудини, із відхи-
леними назовні вінцями й на-
ближеним до біконічної форми
випуклим корпусом (рис. 2:2). Два
масивні вушка стратинської ам-
фори розміщені на лінії макси-
мальної випуклості, з увігнутою
посередині поверхнею. Такі ж ви-
роби поширені на території Чехії,
зокрема походять із досліджень
на могильнику КШК у Віклеті-
цах [18, abb. 32:11; 42:3; 124:1].
Інша частина верхньодністер-
ських амфор типу І немає чітких
відмін серед керамічного мате-
ріалу з території Центрально-Східної Польщі, тому ви-
діляємо такі відміни.
До відміни Іd належать посудини з циліндричною
шийкою, зовнішня поверхня яких декорована декіль-
кома горизонтальними жолобками. Йдеться про по-
судини з курганів 12 у Кульчицях та 15 у Баличах. Від-
мінність між ними в тому, що амфора з Балич значно
більша (рис. 3:2, 6), денце добре виділене, а діаметр
вінець менший від дослідженої у Кульчицях [6, арк. 3,
табл. 2:2]. Фрагменти від посудин відміни Іd походять
і з інших досліджених курганів. Зокрема, вінце із трьо-
ма горизонтальними жолобками виявлене в кургані 3 у
Кульчицях [3, арк. 12]. Ще одна пам’ятка, на якій знай-
дено фрагменти виробів вказаного зразка, – знахідки з
курганного могильника в Серниках (номер кургану не-
відомий), звідки походить вінце амфори, декороване
двома горизонтальними жолобками, а вушко від цієї ж
посудини – трьома вертикальними [4, арк. 4]. Відповід-
ники до орнаментації вушка зі Серників віднаходимо
на амфорі типу А із Крбіце на території Чехії [30, s. 9–19,
obr. 2:1]. Описані посудини мають близькі аналогії серед
керамічних комплексів КШК на території Центральної
Європи й пов’язані з виробами типу А «загальноєвро-
пейського горизонту» [20, s. 9–24, ryс. 6–11; 21, s. 328].
До відміни Іе входять посудини із вираженим струн-
ким яйцеподібним тулубом, до якого симетрично при-
кріплено два вушка. Сюди належать дві знахідки, форма
однієї з них збережена повністю. Так, випуклість амфо-
Рис. 3. Амфори: 1 – Стратин, курган 1; 2 – Кульчиці, курган 12; 3 – Вікторів, курган 8;
4 – Болехівці, курган 4; 5 – Рокитне, курган 2; 6 – Баличі, курган 15 (за: 1–3, 5, 6–7; 4–10)
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
98
ри з кургану 8 у Вікторові не перевищує висоти посу-
дини, а навпаки має виражену яйцеподібну форму (ви-
сота – 23 см, максимальна випуклість корпусу – 21 см)
(рис. 3:3). Шийка злегка увігнута всередину й орнамен-
тована чотирма подвійними горизонтальними відтиска-
ми шнура. Нижче нанесено дві горизонтальні смуги від-
битків трикутників, вершини яких опущені донизу [24,
s. 69, tabl. I:3]. Цікаво, що на тому ж місці трикутними
насічками вершинами донизу орнаментовані амфори
з Коропужа (рис. 1:6), Болехівців (рис. 3:4) (курган 4) та
Красова (рис. 2:6) (курган 1). Певні відповідники до зраз-
ка з Вікторова знаходимо в похо-
вальних комплексах буджацької
культури в Північно-Західному
Причорномор’ї [5, рис. 10]. Дру-
га амфора (Стратин, курган 1)
дещо стрункіша, верхня її частина
зруйнована, а на лінії максималь-
ного діаметра тіла замість вушок
розміщені два плоскі півовальні
вертикальні виступи (рис. 3:1).
Аналогій цим нетиповим вушкам
серед пам’яток КШК на території
Передкарпаття немає.
Особливість верхньодністер-
ських амфор типу І у тому, що
кожна з посудин декорована са-
мобутнім мотивом. У кургані 2 в
Красові (рис. 2:3) та кургані 4 у
Колоколині (рис. 2:4) верхня ча-
стина тіла виробу орнаментова-
на «плетенкою». Проте в першій
вона сформована з двох із поло-
виною заглиблених вертикальних
смуг ялинки, взятих у рамку, у дру-
гій – середина рамки заштрихо-
вана заглибленими вертикальни-
ми смугами. Амфора з кургану 6 у
Рокитному – під шийкою зубчас-
тим овальним штампом (рис. 2:1).
Комбінованим орнаментом де-
корована посудина з кургану 1
у Колоколині, де подвійна смуга
меандра із двох сторін заштри-
хована вертикальними. Зверху
над вушками сформована смуга
з вертикальних ялинкових на-
січок (рис. 2:5). Однією смугою
овальних вдавлень декорована
амфора з широко відкритими він-
цями, що походить із кургану 2 в
Рокитному. Під вінцями нанесе-
ний орнамент у вигляді семи гори-
зонтальних смуг відтисків шнура,
виконаних зліва направо. На лінії
максимальної опуклості посудини прикріплені два вуш-
ка (рис. 3:5). Своєрідний візерунок виконаний на верхній
частині амфори з кургану 4 у Болехівцях, де, крім смуг, зро-
блених трикутним штампом, нанесений складний геоме-
тричний орнамент у вигляді заглиблених ліній, а в місці
максимальної опуклості тіла між двома горизонтальни-
ми відбиті навхрест короткі смуги, що утворюють сітку
та два ряди повернених один до одного заштрихованих
трикутників (рис. 3:4) [10, арк. 7, табл. 13:14].
Загалом амфори типу І притаманні для поховань се-
реднього етапу КШК Верхнього Придністер’я та являють-
Рис. 4. Амфори: 1 – Баличі, курган 7а; 2 – Кульчиці, курган 15;
3 – Комарно; 4 – Бовшів (за: 1, 3, 4–7; 2–8)
ISSN 2218-4805
99
ся основною формою серед керамічного посуду [1, с. 116].
Амфори типу ІІ зазвичай неорнаментовані. Ознака цьо-
го типу – чотири невеликі вушка, розміщені під шийкою
навхрест. Корпус трьох виробів сильно роздутої форми з
добре виділеним денцем і злегка відхиленою назовні ший-
кою. Усі вони належать до відміни ІІс, згідно із класифіка-
цією Я. Махніка [25, s. 33–35]. Форма двох амфор цієї відмі-
ни повністю збережена, їхня висота становить 22 см і 26 см,
а максимальна опуклість тулуба – 28 см і 27 см, діаметр ві-
нець – 10,4 см і 10 см, денця – 7,5 см. Вушка виробу з курга-
ну 7а в Баличах виконували декоративну функцію (рис. 4:1).
Амфора з кургану в Комарному дещо відрізняється від по-
передньої більш сплюснутим тілом, а між її вушками вико-
нано орнамент у вигляді вертикальної драбинки (рис. 4:3).
Мотивом вертикальної ялинки орнаментована верхня ча-
стина амфори з Бовшева, яка відрізняється від двох попе-
редніх значно більшою випуклістю корпусу (рис. 4:4). Та-
ким же способом декорована частина керамічних виробів
із нішових поховань у Міроціні, розміщених на терито-
рії Кончутської височини [28, s. 13, 15, ryc. 12:1; 14:1; 36].
Амфори з чотирма вушками у верхній частині тіла були
популярними в пізніх фазах краківсько-сандомирської
та любачівської груп [26, s. 348–349]. Подібні вироби по-
ходять із досліджених поховань на Сокальській Гряді [13,
s. 45, ryc. 3:f; 14, ryс. 3:c; 15, s. 78, ryc. 2:1; 16, s. 70–71]. Як
свідчать результати досліджень тутешніх курганів, захо-
ронення, до складу яких входили чотиривушні амфори,
датуються другою половиною ІІІ тис. до н. е. [27, ryc. 137].
До амфор типу ІІІ належать дві невеликі посудин-
ки з поховань у Березці, які відповідають відміні ІІІа,
відповідно до класифікації Я. Махніка (рис. 1:3, 4) [25,
tabl. XLVIII]. Корпус сильно випуклий, плавно перехо-
Рис. 5. Локалізація амфор культури шнурової кераміки Верхнього Придністер’я: 1 – Баличі, курган 15; 2 – Баличі, курган 7а;
3–4 Рокитно, курган 2, 6; 5 – Коропуж; 6–7 – Красів, курган 1, 2; 8–9 – Березець, поховання 1, 2; 10 – Комарне; 11–12 – Кульчиці,
ур. Могилки, курган 7, 8: 13–15 – Кульчиці, ур. Могилки, курган 2, 3, 12; 16 – Кульчиці, ур. Могилки, курган 15; 17 – Кульчиці,
ур. Війтова гора, курган 1; 18 – Серники, курган ?; 19 – Убині; 20 – Новосілки Ліські; 21 – Болехівці, курган 4; 22–23 – Стратин,
курган 1, 2; 24–25 – Колоколин, курган 1 (поховання 2), 4 (поховання 1); 26 – Бовшів; 27 – Вікторів, курган 8
Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021
100
дить у високі лійчасто розхилені вінця. Під шийкою
розміщені два невеликі стрічкові вушка. Денце плоске
злегка виділене [12, арк. 23–24, 52, табл. 7]. Амфори по-
дібної форми відомі з декількох поховань любачівської
групи КШК [23, tabl. LVI:2; 25, tabl. XXIII:4b, c; ХХІХ:2;
XXXIII4:b–c; XXXIV4:b]. Невелику зі сильно випуклим
корпусом виявлено в нішовому похованні у Клешанові
на території Малопольщі. Відмінність між зазначеною
посудинкою та виявленим там виробом у тому, що ос-
танній орнаментований під шийкою чотирма стрічко-
вими вушками. Однак, зважаючи на весь зафіксований
супровідний матеріал, поховання датують «середньоєв-
ропейським горизонтом», що відповідає фазі ІІ розвитку
цієї культури на території Польщі [19, s. 123–124, ryc. 3:a].
IV тип репрезентує чотиривушна амфора з кургану 15
у Кульчицях, яка належить до відміни IVа (рис. 4:2) [25,
tabl. XLVIII]. Форма посудини цього типу виразно яй-
цеподібна, вінця відламані [8, табл. 4:8]. Схожий, але з
двома вушками, виявлений у гробниці 3 у Стрільчому
на Поділлі. Верх цієї посудини декорований шістьма
смугами горизонтальних відбитків шнура, тому можна
припустити, що амфора з Кульчиць була подібно орна-
ментована [11, с. 91, рис. 4:27]. Формою кульчицька тя-
жіє до виробів пізнього зразка, у неї немає аналогів се-
ред пам’яток середнього етапу.
На основі картографування амфор КШК досліджува-
ного регіону можна виснувати, що тип А, який є одні-
єю з ознак загальноєвропейського горизонту та найра-
ніший із-поміж інших типів, виявлений усього на одній
пам’ятці, розміщеній на території Дрогобицької височи-
ни в Кульчицях (рис. 5:11–12). Найбільша кількість амфор
представлена типом І, які виявлені на всій території роз-
повсюдження культури у Верхньому Придністер’ї (рис. 5:
1, 3–7, 13–15, 17–25, 27). Натомість тип ІІІ задокументо-
ваний на пам’ятці на території Львівського Опілля у Бе-
резці (рис. 5:8–9). Загалом амфори типу І, ІІІ побутували
на середньому етапі. Пізнім етапом КШК датуються типи ІІ
та IV, до яких належить незначна кількість знахідок, при-
таманних для цього періоду, оскільки амфори як вид по-
суду кількісно в цей час поступаються кубкам [2, с. 80].
Якщо знахідки посудин типу ІІ виявлені як на північно-
му заході (Баличі, Комарне) (рис. 5:2, 10), так і на півден-
ному сході (Бовшів) (рис. 5:26) поширення культури, то
амфори типу IV зафіксовані тільки в одному курганному
похованні в Кульчицях (рис. 5:16).
ДЖЕРЕЛА
1. Войтович М. Пам’ятки середнього етапу культур шнурової
кераміки на території Українського Прикарпаття. Матеріали і дослі-
дження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2014. Вип. 18. С. 110–135.
2. Войтович М. Поховальні пам’ятки пізнього етапу культу-
ри шнурової кераміки на території Українського Прикарпаття.
Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2016.
Вип. 20. С. 69–116.
3. Завада П.І. Картотека. Кульчиці. Львів, 1940-ві рр. / Нау-
ковий архів Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН
України. 20 арк.
4. Завада П.І. Картотека. Сірники. Львів, 1940-ві рр. / Науко-
вий архів Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН
України. 5 арк.
5. Іванова С. Культурно-історичні процеси в Північно-Захід-
ному Причорномор’ї (кінець IV–III тис. до н. е.). Археологія. Київ :
Наукова думка, 2015. № 4. С. 3–21.
6. Свєшніков І.К. Звіт про роботу Львівської енеолітичної екс-
педиції в 1969 р., Львів, 1970 р. / Науковий архів Інституту укра-
їнознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 24 арк. Од. зб. 303.
7. Свешников И.К. История Предкарпатья, Подолии и Волыни в
конце ІІІ – начале ІІ тысячелетия до н. э. Диссертация на соиска-
ние ученой степени доктора исторических наук. Львов, 1971 р.
/ Науковий архів Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича
НАН України. 411 арк. Оп. 2. Од. зб. 358.
8. Свєшніков І.К. Звіт з роботи Енеолоітичної експедиції Ін-
ституту суспільних наук Академії наук УРСР в 1971 р. / Науковий
архів Інституту українознавства. Львів, 1972. Од. зб. 325. 40 арк.
9. Свєшніков І.К. Історія населення Передкарпаття, Поді-
лля і Волині в кінці ІІІ – на початку ІІ тисячоліття до нашої ери.
Київ, 1974. 208 с.
10. Свєшніков І.К. Звіт з роботи Дрогобицького загону Карпа-
то-Волинської археологічної експедиції Інституту суспільних наук
АН УРСР в 1876 р., Львів, 1977 р. / Науковий архів Інституту укра-
їнознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 38 арк. Од. зб. 379.
11. Свєшніков І. Могильник підкарпатської культури шнуро-
вої кераміки поблизу с. Стрільче Івано-Франківської обл. Ма-
теріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 1995.
Вип. 6. С. 85–93.
12. Цигилик В.М. Звіт про роботу Ранньослов’янської ново-
будівної археологічної експедиції Інституту суспільних наук АН
УРСР у 1981 році. Львів, 1982 р. / Науковий архів Інституту украї-
нознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. 54 арк.
13. Bagińska J. Cmentarzysko kurhanowe kultury ceramiki sznurowej
na Grzędzie Sokalsiej – stanowiska: Łubcze 37, Werszczyca 1. Archeologia
Polski Środkowowschodniej. Lublin – Chełm – Zamość, T. 2. 1997. S. 45–52.
14. Bagińska J. Badania kurhanu kultury ceramiki sznurowey na
Grzędzie Sokalsiej w Hubinku, stan. 4, woj. Zamojskie. Archeologia Pol-
ski Środkowowschodniej. Lublin – Chełm – Zamość, 1998. T. 3. S. 69–77.
15. Bagińska J., Koman W. Badania nad kurhanami kultury cerami-
ki sznurowej na Grzędzie Sokalskiej. Schyłek neolitu i wczesna epoka brązu
w Polsce Środkowowschodniej. Lublin, 1991. S. 73–87.
16. Bagińska J., Machnik J. Pasterze u schyłku neolitu i począt-
ku epoki brązu. Pradzieje południowo-wschodniej Lubelszczyzny. Lublin,
2007. S. 61–83.
17. Buchvaldek M. Starší šňůrová keramika v Čechách. Archeologic-
ké rozhledy. Praha, 1957. T. 9. № 3. S. 362–401.
18. Buchvaldek M., Koutecký D. Vikletice ein schnurkeramisches
Gräberfeld. Praha: Univerzita Karlova, 1970. 308 s.
19. Buko A., Ścibior J. Zespół grobowy starszej fazy kultury cera-
miki sznurowej z Kleczanowa koło Sandomierza. Sprawozdania arche-
ologiczne. Kraków, 1991. T. 43. S. 115–126.
20. Furmanek M. Znalezisko amfory typu “A” kultury ceramiki sznu-
rowej z Książenic, woj. Śląskie a niektóre problemy osadnictwa neo-
litycznego we wschodniej części Górnego Śląska. Sprawozdania arche-
ologiczne. Kraków: Instytut Archeologii i Etnologii Polskiej Akademii
Nauk, 2003. T. 55. S. 9–32.
21. Jarosz P. Wczesne etapy osadnictwa kultury ceramiki sznuro-
wej w strefe Karpacki. Фортеця: збірник заповідника “Тустань”. Львів:
Колір ПРО, 2012. S. 322–332.
22. Jarosz P., Włodarczak E., Włodarczak P. Settlement Finds of the
Corded Ware Culture in the Valley of the Upper Vistula. Kraków Bieźa-
nów, Site 33. Acta Archeologica Carpatica. Vol. 45. Cracoviae, 2010. P. 7–27.
23. Kempisty A. Kultura ceramiki sznurowej. Pradzieje ziem polskich.
Od paleolitu do środkowego okresu lateńskiego. Epoka kamienia. Warszawa –
Łódź, 1989. T. 1. Сz. 1. S. 262–300.
24. Machnik J. Zabytki z kurhanów kultury ceramiki sznurowej w
Wiktorowie (USRR). Materiały archeologiczne. Kraków: Muzeum arche-
ologiczne w Krakowie, 1960 T. 2. S. 69–72.
25. Machnik J. Studia nad kulturą ceramiki sznurowej w Małopol-
sce. Wrocław – Warszawa – Kraków, 1966. 266 s.
26. Machnik J. Krąg kultury ceramiki sznurowej. Prahistoria ziem pol-
skich. Neolit. Wrocław, 1979. T. 2. S. 337–411.
27. Machnik J., Bagińska J., Koman W. Neolityczne kurhany na Grzę-
dzie Sokalskiej w świetle badań archeologicznych w latach 1988–2006.
– Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 2009. – 280 s.
28. Machnik J., Jarosz P., Mazurek M. Groby ludności kultury ce-
ramiki sznurowej w Mirocinie, pow. Przeworsk. Nekropolie ludności kul-
tury ceramiki sznurowej z III tysiąclecia przed Chr. w Mirocinie na Wysoczyźnie
Kańczuckiej. Rzeszów, 2019. T. 15. S. 7–139.
29. Młodowska-Przepiórowska І., Włodarczak P. Znalezisko amfor-
ki kultury ceramiki sznurowej w Dudkach, pow. Częstochowa. Sprawoz-
dania archeologiczne. Kraków: Instytut Archeologii i Etnologii Polskiej
Akademii Nauk, 2011. T. 53. S. 199–206.
30. Smrž Z., Buchvaldek M. Hrob s A –amforou šňůrové keramiky
z Krbic. Praehistorica. Praha: Univerzita Karlova, 1998. T. 23. S. 9–15.
ISSN 2218-4805
101
Voitovych M.M. Тypology of amphorae of Corded Ware culture in
Upper Dnister region
The article is devoted to the typological characteristics of clay am-
phorae of Corded Ware culture from the territory of Upper Dnister re-
gion. Typological division is made on the basis of classifi cation scheme
of amphorae made for the territory of South-Eastern Poland by J. Mach-
nik, which is also relevant for examined ceramic ware from Ukrainian
Sub-Carpathian region. It is established that amphorae were collect-
ed in 29 burials, 17 of them have a fully preserved profi le. Depending
on the shape and size of ceramic ware they can be divided into sever-
al types. Type A is represented by two fi nds (Kul’chytsi, barrow 7, 8)
up to 15 cm high with a convex squat body, wide bottom and cylin-
drical neck ornamented with deepened horizontal grooves. Type I am-
phorae (17 fi nds) prevail. They are characterized by a strongly convex
body with two massive eyelets located in the upper part of convexity or
on the line of maximum convexity of the body. Among ceramic ware of
type I there are amphorae of several forms (a–e) exist. Ceramic ware of
this type is mostly richly ornamented with a deep geometric motif (Kra-
siv, barrow 2; Kolokolyn, barrow 1, 4; Bolekhivtsi, barrow 4; Koropuzh).
Amphorae of type II are usually unornamented. Four small ears placed
crosswise under the neck are the characteristic feature of ceramic ware.
Body of three products is strongly distended, with a well-defi ned bot-
tom and slightly sloping outward neck (Bovshiv; Balychi, barrow 7a;
Komarne). Body of tableware of type III is strongly convex, smoothly
turns into high funnel-shaped rims. Two small ribbon ears are placed
under the neck (Berezets, burials 1, 2). Type IV is represented by a sin-
gle egg-shaped fi nd (Kul`chytsi, barrow 15). During analysis it was re-
vealed that amphorae of type A can be included in the burial inventory
of the early stage of CWC. Amphorae of type I, III existed at the mid-
dle stage, type II, IV – at the later one. It is also emphasized that the
maximum distribution of amphorae as a type of ceramic ware falls on
the middle stage, while at the later stage they are quantitatively infe-
rior to the goblets.
Key words: Corded Ware culture, ceramic ware, typology, ampho-
ra, ornament, chronology.
REFERENCES
1. Voitovych, M. (2014). Pamiatky serednioho etapu kultur shnurovoi
keramiky na terytorii Ukrainskoho Prykarpattia [Sites of middle stage
of Corded Ware culture on the territory of Ukrainian Sub-Carpathi-
an region]. Materials and studies archeology of Sub–Carpathian and Volhyn-
ian area, issue 18, pp. 110–135. Lviv. [in Ukrainian].
2. Voitovych, M. (2016). Pohovalni pamiatky piznoho etapu kultury
shnurovoi keramiky na terytorii Ukrainskoho Prykarpattia [Funerary
sites of late stage of Corded Ware culture on the territory of Ukrainian
Sub-Carpathian region]. Materials and studies archeology of Sub–Carpathian
and Volhynian area, issue 20, pp. 69–116. Lviv. [in Ukrainian].
3. Zavada, P.I. (1940-vi). Kartoteka. Kulchytsi [Card catalog. Kulchytsi].
Naukovyi arkhiv Instytutu ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN
Ukrainy. Lviv [in Ukrainian].
4. Zavada, P.I. (1940-vi). Kartoteka. Sirnyky [Card catalog. Sirnyky]. Nau-
kovyi arkhiv Instytutu ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN
Ukrainy. Lviv. [in Ukrainian].
5. Ivanova, S. (2015). Kulturno-istorychni protsesy v Pivnich-
no-Zakhidnomu Prychornomori (kinets IV–III tys. do n. e.) [Cultur-
al and Historic Processes in North-West Area of the Black Sea (the
late 4th and 3rd millennium BC)]. Archaeology, 4, pp. 3–21. Kyiv: Nauko-
va dumka. [in Ukrainian].
6. Svieshnikov, I.K. (1970). Zvit pro robotu Lvivskoi eneolitychnoi ekspedy-
cii v 1969 r. [Report of the work of Lviv Eneolithic expedition in 1969]. Naukovyi
arkhiv Instytutu ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy.
Lviv. [in Ukrainian].
7. Svyeshnikov, I.K. (1971). Istorija Predkarpat’ja, Podolii i Volyni v konce III
– nachale II tysjacheletija do n. je. Disertacija na soiskanie uchenoj stepeni doktora
istoricheskih nauk [The history of Carpathian region, Podolia and Volyn’
at the end of the third – the beginning of the second millennium B.C.]
(Extended abstract of Candidates thesis). Naukovyj arkhiv Instytutu ukra-
jinoznavstva im. I. Kryp’jakevycha NAN Ukrajiny. Lvov. [in Russian].
8. Svieshnikov, I.K. (1972). Zvit z roboty Eneolitychnoi ekspedytsii Insty-
tutu suspilnykh nauk Akademii nauk Ukrainskoi Radianskoi Sotsialistychnoi Re-
spubliky v 1971 r. [Report on the work of the Eneolithic Expedition of the Institute
of Social Sciences of the Academy of Sciences of the USSR in 1971]. Naukovyi
arkhiv Instytutu ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy.
Lviv. [in Ukrainian].
9. Svieshnikov, I.K. (1974). Istoriia naselennia Predkarpattia, Podil-
lia i Volyni v kintsi III – na pochatku II tysiacholittia do nashoi ery [Pop-
ulation history of the Pre-Carpathian, Podillia and Volhynia at the end of
the 3rd – the beginning of the 2nd millennium B.C.]. Kyiv [in Ukrainian].
10. Svieshnikov, I.K. (1977). Zvit z roboty Droghobtskoho zahonu Karpa-
to-Volynskoi arkheolohichnoi ekspedytsii Instytutu suspilnykh nauk AN URSR v
1876 r. [Report of the work of Drohobych squad of Carpathisn-Volhynian archeo-
logical expedition of the Institute of social sciences of AS of Ukrainian SSR in 1876].
Naukovyi arkhiv Instytutu ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN
Ukrainy. Lviv. [in Ukrainian].
11. Svieshnikov, I. (1995). Mohylnyk pidkarpatskoi kultury shnuro-
voi keramiky poblyzu s. Strilche Ivano-Frankivskoi obl. [Burial com-
plex of Pidkarpatska Corded Ware culture near village of Strilche, Iva-
no-Frankivsk region]. Materials and studies archeology of Sub–Carpathian
and Volhynian area, issue 6, pp. 85–93. [in Ukrainian].
12. Tsyhylyk, V.M. (1982). Zvit pro robotu Rannoslovianskoi novobudivnoi
arkheolohichnoi ekspedytsii Instytutu suspilnykh nauk Akademii nauk Ukrainskoi
Radianskoi Sotsialistychnoi Respubliky u 1981 rotsi [Report on the work of the Early
Slavic New Archeological Expedition of the Institute of Social Sciences of the USSR
Academy of Sciences in 1981]. Naukovyi arkhiv Instytutu ukrainoznavstva
im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy. Lviv [in Ukrainian].
13. Bagińska J. Cmentarzysko kurhanowe kultury ceramiki sznuro-
wej na Grzędzie Sokalsiej – stanowiska: Łubcze 37, Werszczyca 1. Ar-
cheologia Polski Środkowowschodniej. Lublin – Chełm – Zamość, T. 2. 1997.
S. 45–52. [in Polish].
14. Bagińska J. Badania kurhanu kultury ceramiki sznurowey na
Grzędzie Sokalsiej w Hubinku, stan. 4, woj. Zamojskie. Archeologia Pol-
ski Środkowowschodniej. Lublin – Chełm – Zamość, 1998. T. 3. S. 69–77.
15. Bagińska J., Koman W. Badania nad kurhanami kultury cerami-
ki sznurowej na Grzędzie Sokalskiej. Schyłek neolitu i wczesna epoka brązu
w Polsce Środkowowschodniej. Lublin, 1991. S. 73–87.
16. Bagińska J., Machnik J. Pasterze u schyłku neolitu i począt-
ku epoki brązu. Pradzieje południowo-wschodniej Lubelszczyzny. Lublin,
2007. S. 61–83. [in Polish].
17. Buchvaldek M. Starší šňůrová keramika v Čechách. Archeologic-
ké rozhledy. Praha, 1957. T. 9. № 3. S. 362–401. [in Polish].
18. Buchvaldek M., Koutecký D. Vikletice ein schnurkeramisches
Gräberfeld. Praha: Univerzita Karlova, 1970. 308 s. [in Polish].
19. Buko A., Ścibior J. Zespół grobowy starszej fazy kultury ceramiki
sznurowej z Kleczanowa koło Sandomierza. Sprawozdania archeologiczne.
Kraków, 1991. T. 43. S. 115–126. [in Polish]. [in Polish].
20. Furmanek M. Znalezisko amfory typu “A” kultury ceramiki sznu-
rowej z Książenic, woj. Śląskie a niektóre problemy osadnictwa neo-
litycznego we wschodniej części Górnego Śląska. Sprawozdania arche-
ologiczne. Kraków: Instytut Archeologii i Etnologii Polskiej Akademii
Nauk, 2003. T. 55. S. 9–32. [in Polish].
21. Jarosz P. Wczesne etapy osadnictwa kultury ceramiki sznuro-
wej w strefe Karpacki. Фортеця: збірник заповідника “Тустань”. Львів:
Колір ПРО, 2012. S. 322–332. [in Polish].
22. Jarosz P., Włodarczak E., Włodarczak P. Settlement Finds of
the Corded Ware Culture in the Valley of the Upper Vistula. Kraków
Bieźanów, Site 33. Acta Archeologica Carpatica. Vol. 45. Cracoviae, 2010.
P. 7–27. [in Polish].
23. Kempisty A. Kultura ceramiki sznurowej. Pradzieje ziem polskich.
Od paleolitu do środkowego okresu lateńskiego. Epoka kamienia. Warszawa –
Łódź, 1989. T. 1. Сz. 1. S. 262–300. [in Polish].
24. Machnik J. Zabytki z kurhanów kultury ceramiki sznurowej w
Wiktorowie (USRR). Materiały archeologiczne. Kraków: Muzeum arche-
ologiczne w Krakowie, 1960 T. 2. S. 69–72. [in Polish].
25. Machnik J. Studia nad kulturą ceramiki sznurowej w Małopol-
sce. Wrocław – Warszawa – Kraków, 1966. 266 s. [in Polish].
26. Machnik J. Krąg kultury ceramiki sznurowej. Prahistoria ziem pol-
skich. Neolit. Wrocław, 1979. T. 2. S. 337–411. [in Polish].
27. Machnik J., Bagińska J., Koman W. Neolityczne kurhany na Grzę-
dzie Sokalskiej w świetle badań archeologicznych w latach 1988–2006.
– Kraków: Polska Akademia Umiejętności, 2009. – 280 s. [in Polish].
28. Machnik J., Jarosz P., Mazurek M. Groby ludności kultury ce-
ramiki sznurowej w Mirocinie, pow. Przeworsk. Nekropolie ludności kul-
tury ceramiki sznurowej z III tysiąclecia przed Chr. w Mirocinie na Wysoczyźnie
Kańczuckiej. Rzeszów, 2019. T. 15. S. 7–139. [in Polish].
29. Młodowska-Przepiórowska І., Włodarczak P. Znalezisko amfor-
ki kultury ceramiki sznurowej w Dudkach, pow. Częstochowa. Sprawoz-
dania archeologiczne. Kraków: Instytut Archeologii i Etnologii Polskiej
Akademii Nauk, 2011. T. 53. S. 199–206. [in Polish].
30. Smrž Z., Buchvaldek M. Hrob s A –amforou šňůrové keramiky
z Krbic. Praehistorica. Praha: Univerzita Karlova, 1998. T. 23. S. 9–15.
[in Polish].
Стаття надійшла до редакції 26.02.2021 р.
Рекомендована до друку 28.04.2021 р.j
|