Тимчасовий пункт ливарного ремесла на Львівщині і деякі питання металообробки в ранньому залізному віці

• Veröffentlicht in: Сіверщина в історії України
• Datum: 2021
• Hauptverfasser: Ільчишин, В.В., Ольговський, С.Я.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainisch
• Veröffentlicht: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2021
• Schlagworte: Історія та культура давніх часів і Середньовіччя
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181294
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Тимчасовий пункт ливарного ремесла на Львівщині і деякі питання металообробки в ранньому залізному віці / В.В. Ільчишин, С.Я. Ольговський // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 102-104. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

У статті розглядається пам’ятка, відкрита львівськими археологами, яка ще раз підтверджує роботу бродячих/мандрівних ливарників у ранньому залізному віці. Це невелика піщана дюна, на якій було зібрано підйомний матеріал у вигляді відходів ливарного ремесла. Відсутність культурного шару, решток майстерні або окремих плавильних печей дозволяє тлумачити цю пам’ятку як тимчасовий пункт, на якому короткий проміжок часу діяли бродячі ремісники, можливо обслуговуючи населення навколишніх землеробських поселень. У сукупності із наведеними даними про випадкові знахідки ливарних форм висловлено припущення про існування постійного маршруту пересування бродячих ливарників від ремісничих центрів Подніпров’я до джерел мідної сировини в Карпатах і на Балканах. The article examines a monument discovered by Lviv archaeologists, which once again confirms the work of wandering / traveling foundries in the early Iron Age. In contrast to the previous day, the existence of nomadic fishing was denied at this time, although a number of facts confirm this practice. The described monument also supports the existence of wandering foundries in Scythian times. It is a small sand dune on which lifting material has been collected in the form of foundry waste and artifacts associated with this production. Of particular note are the bronze rods, which were probably commodity ingots. The absence of a cultural layer, remnants of a workshop or separate smelting furnaces allows us to interpret this monument as a temporary point where wandering artisans operated for a short period of time, possibly serving the population of the surrounding agricultural settlements. In conjunction with the data on accidental finds of foundry molds, it has been suggested that there is a permanent route for wandering foundries from the craft centers of the Dnieper to sources of copper in the Carpathians and the Balkans. Commodity ingots show that it was not just an area of activity of wandering masters, but a trade route that connected the Dnieper craft centers with the Carpathian copper deposits.