Збереження спадщини, чи щаслива випадковість?

У статті досліджуються документи стосовно намірів руйнації
 дзвіниці Миколаївської церкви м. Глухова у радянські часи, а саме листування глухівського керівництва з Народним Комісаріатом освіти.
 Комуністичний режим зруйнував чимало споруд культового призначення, проте, незважаючи на...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Сіверщина в історії України
Date:2021
Main Author: Шишкіна, Ю.А.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2021
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181323
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Збереження спадщини, чи щаслива випадковість? / Ю.А. Шишкіна // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 281-286. — Бібліогр.: 10 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:У статті досліджуються документи стосовно намірів руйнації
 дзвіниці Миколаївської церкви м. Глухова у радянські часи, а саме листування глухівського керівництва з Народним Комісаріатом освіти.
 Комуністичний режим зруйнував чимало споруд культового призначення, проте, незважаючи на руїнницьку вакханалію, є вцілілі пам’ятки,
 які наразі складають архітектурну та культурну спадщину України.
 Руйнування і забуття Глухова за радянських часів було настільки тотальним, що навіть створилося помилкове враження, начебто від цього міста, як від гетьманської столиці, лишилась тільки
 назва. Але насправді архітектурно-містобудівна спадщина Глухова доби Гетьманщини частково збереглась.
 У статті висвітлюється питання величі, значущості Миколаївського храму як об’єкта культурної спадщини. Миколаївська церква – це унікальний зразок тридільного храму, один з найяскравіших архітектурних творів стилю українського відродження кінця
 XVII ст. Протягом всього XVIII ст. Миколаївська церква була головним храмом міста, з 1963 р. – пам’яткою архітектури, нині –
 національного значення. The article examines the documents on the intentions of destruction
 of the bell tower of the Nicholas Church in Hlukhiv in Soviet times,
 namely the correspondence of the Hlukhiv leadership with the People’s
 Commissariat of Education. The communist regime destroyed a lot of
 outstanding buildings. However, despite the devastating vakhanalia,
 there are surviving monuments of architecture, which are now the architectural
 and cultural heritage of Ukraine. The destruction and oblivion
 of Hlukhiv in Soviet times was so complete that even a false impression
 was created, as if only the name was left from the Hetman capital.
 But in fact, the architectural and town-planning heritage of the Hlukhiv
 era of the Hetmans has been partially preserved. The article covers
 the issue of greatness, the significance of the St. Nicholas Church as
 an object of cultural heritage. St. Nicholas Church is a unique sample
 of a three-part temple, one of the brightest architectural works of the
 Ukrainian revival of the end of the XVII century. For the entire XVIII
 century. St. Nicholas Church was the main temple of the city. Since
 1963, the temple has been a monument of architecture, now - national
 significance. Despite the anti-religious struggle, the Soviet government
 understood the need to preserve architectural monuments for the
 formation of cultural heritage.
ISSN:2218-4805