Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка)

• Published in: Сіверщина в історії України
• Date: 2021
• Main Author: Пастушенко, Т.В.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2021
• Subjects: Нова історія
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181325
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Нацистські табори для радянських військовополонених на території Сіверщини у матеріалах Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» (Шостка) / Т.В. Пастушенко // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 289-292. — Бібліогр.: 25 назв. — укр.

У роки Другої світової війни у полон до нацистської Німеччини потрапило понад 5 млн. червоноармійців. Половина з них загинула від голоду та хвороб. Ті, хто вижив, стали об’єктом експлуатації в інтересах воєнної економіки Третього райху, а після війни
 зазнали репресій з боку СРСР. Тема радянських військовополонених перебуває, певною мірою, на периферії історичних досліджень
 Другої світової війни. Перші наукові монографії з’явилися на Заході лише наприкінці 1970-х років, а на пострадянському просторі – у 1990-х роках. Система військового полону Вермахту на окупованій нацистами території України до цього часу залишається
 білою плямою у наукових дослідженнях. Причиною такої ситуації
 є загальний стан джерел. Майже вся документація таборів, розташованих поза територією Райху, була знищена ще під час війни. У цьому контексті найбільш перспективним напрямком досліджень теми радянських військовополонених в Україні є вивчення
 історії окремих таборів і робочих команд, індивідуальних біографій колишніх полонених червоноармійців. У статті на прикладі
 матеріалів, зібраних під час створення експозиції музею «Родинна пам’ять» у Шостці, представлені маловідомі факти про табори для радянських військовополонених у Глухові, Конотопі, Новгороді-Сіверському та Хуторі-Михайлівському. During World War II, more than 5 million Red Army soldiers were taken prisoner
 by Nazi Germany. Half of them were died of starvation and disease. The survivors
 were exploited for the benefit of the Third Reich’s military economy, and
 were repressed by the Soviet Union after the war. The topic of Soviet prisoners of
 war is to some extent on the periphery of historical research of World War II. The
 first scientific monographs appeared in the West only in the late 1970s, and in the
 post-Soviet space in the 1990s. The Wehrmacht system of captivity in Nazi-occupied
 Ukraine still remains a blind spot in scientific research. The reason for this
 situation is the general condition of the sources. Almost all the documentation of
 the camps for soviet prisoners located outside the territory of the Reich was destroyed
 during the war. In this context, the most promising area of research on
 the topic of Soviet prisoners of war in Ukraine is the study of the history of separate
 camps and work teams, biographies of former prisoners of the Red Army.
 The article uses the example of materials collected during the creation of the exposition
 of the Museum of Family Memory in Shostka, presents little-known facts
 about the camps for Soviet prisoners of war in Hlukhiv, Konotop, Novhorod-Siverskyi
 and Khutor-Mykhailovskyi.