Родинна пам’ять – перезавантаження

Стаття присвячена створенню та розбудові Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять». Цей комплекс досліджує та висвітлює маловідомі сторінки історії України через долі цивільних громадян міста Шостка та Шосткинського району, які стали жертвами радянського та націонал-соціалістичного тоталі...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :	Сіверщина в історії України
Дата:	2021
Автор:	Кокшайкін, М.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК 2021
Теми:	Музейна справа
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181339
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Родинна пам’ять – перезавантаження / М.Г. Кокшайкін // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 399-404. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181339
record_format	dspace
spelling	Кокшайкін, М.Г. 2021-11-10T12:07:46Z 2021-11-10T12:07:46Z 2021 Родинна пам’ять – перезавантаження / М.Г. Кокшайкін // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 399-404. — Бібліогр.: 24 назв. — укр. 2218-4805 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181339 069:929(477.52) Стаття присвячена створенню та розбудові Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять». Цей комплекс досліджує та висвітлює маловідомі сторінки історії України через долі цивільних громадян міста Шостка та Шосткинського району, які стали жертвами радянського та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів у період 1930–1950-х років. Використання сучасних цифрових технологій на другому етапі розвитку цього комплексу дало можливість створити віртуальний 3D-тур та електронний сайт, а дослідження цифрових баз даних міжнародних інформаційних ресурсів відкрило нові перспективи пошукової роботи та досліджень, а також популяризації історії регіону у Меморіально-освітньому комплексі «Родинна пам’ять». The statute is assigned to the stem of the memorial and sanctuary complex «Family Memory». This complex explores and illuminates little- known pages of the history of Ukraine through the fate of civilians in the city of Shostka and Shostka district. They fell victim to Soviet and National Socialist totalitarian regimes in the 1930s and 1950s. The use of modern digital technologies in the second stage of development of this complex, made it possible to create a virtual 3D tour and electronic site. A study of new digital databases of international information resources such as the OBD Memorial, the Arolsen Archives and the regional archives of Ukraine has opened up new prospects for exploration and research on the biographies of Ostarbeiters, prisoners of war and concentration camp prisoners. Modern digital technologies will help create a new virtual museum complex. In order to visit this complex, the visitor no longer has to personally travel hundreds or thousands of kilometers. With the help of the Internet to visit the virtual space of the Memorial Complex «Family Memory » from any country in the world. The use of these new opportunities expands the information horizons of both research and popularization of knowledge about the little- known events of World War II. uk Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК Сіверщина в історії України Музейна справа Родинна пам’ять – перезавантаження Rodynna Pamiat – reboot Article published earlier
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
title	Родинна пам’ять – перезавантаження
spellingShingle	Родинна пам’ять – перезавантаження Кокшайкін, М.Г. Музейна справа
title_short	Родинна пам’ять – перезавантаження
title_full	Родинна пам’ять – перезавантаження
title_fullStr	Родинна пам’ять – перезавантаження
title_full_unstemmed	Родинна пам’ять – перезавантаження
title_sort	родинна пам’ять – перезавантаження
author	Кокшайкін, М.Г.
author_facet	Кокшайкін, М.Г.
topic	Музейна справа
topic_facet	Музейна справа
publishDate	2021
language	Ukrainian
container_title	Сіверщина в історії України
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК
format	Article
title_alt	Rodynna Pamiat – reboot
description	Стаття присвячена створенню та розбудові Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять». Цей комплекс досліджує та висвітлює маловідомі сторінки історії України через долі цивільних громадян міста Шостка та Шосткинського району, які стали жертвами радянського та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів у період 1930–1950-х років. Використання сучасних цифрових технологій на другому етапі розвитку цього комплексу дало можливість створити віртуальний 3D-тур та електронний сайт, а дослідження цифрових баз даних міжнародних інформаційних ресурсів відкрило нові перспективи пошукової роботи та досліджень, а також популяризації історії регіону у Меморіально-освітньому комплексі «Родинна пам’ять». The statute is assigned to the stem of the memorial and sanctuary complex «Family Memory». This complex explores and illuminates little- known pages of the history of Ukraine through the fate of civilians in the city of Shostka and Shostka district. They fell victim to Soviet and National Socialist totalitarian regimes in the 1930s and 1950s. The use of modern digital technologies in the second stage of development of this complex, made it possible to create a virtual 3D tour and electronic site. A study of new digital databases of international information resources such as the OBD Memorial, the Arolsen Archives and the regional archives of Ukraine has opened up new prospects for exploration and research on the biographies of Ostarbeiters, prisoners of war and concentration camp prisoners. Modern digital technologies will help create a new virtual museum complex. In order to visit this complex, the visitor no longer has to personally travel hundreds or thousands of kilometers. With the help of the Internet to visit the virtual space of the Memorial Complex «Family Memory » from any country in the world. The use of these new opportunities expands the information horizons of both research and popularization of knowledge about the little- known events of World War II.
issn	2218-4805
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181339
citation_txt	Родинна пам’ять – перезавантаження / М.Г. Кокшайкін // Сіверщина в історії України: Зб. наук. пр. — К.: Глухів, 2021. — Вип. 14. — С. 399-404. — Бібліогр.: 24 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kokšaikínmg rodinnapamâtʹperezavantažennâ AT kokšaikínmg rodynnapamiatreboot
first_indexed	2025-11-26T19:25:31Z
last_indexed	2025-11-26T19:25:31Z
_version_	1850771282218450944
fulltext	ISSN 2218-4805 399 нього комплексу «Родинна пам’ять». Метою цього до- слідження є показ важливості регіональних студій для відтворення загальної картини історичних подій та з’ясування місцевої специфіки у такому глобальному збройному протистоянні, як Друга світова війна. 15 жовтня 2015 р. у м. Шостка Сумської обл. відбу- лося урочисте відкриття нового відділу Шосткинського краєзнавчого музею – Меморіально-освітнього комп- лексу «Родинна пам’ять». Головною ідеєю комплексу є показ важкої долі цивільного населення України у роки Другої світової війни, людей, які за своїм віком, стат- тю, соціальним становищем, станом здоров’я та різни- ми життєвими обставинами не брали участі у бойових діях. Цей музейний комплекс присвячений різним ка- тегоріям жертв нацизму: жертвам Голокосту та інших каральних акцій на окупованих територіях, тисячам громадян, яких примусово вивезли на рабську працю до Райху, військовополоненим, а також в’язням нацист- ських та сталінських концтаборів. Територіально охо- пивши у м. Шостка та навколишній регіон, вперше були проведені глибокі дослідження та на сучасному худож- ньому рівні показані маловідомі факти, «надано сло- во» групам цивільного населення, які до того часу не знаходили належної уваги в українських історичних та краєзнавчих музеях і лише в останні роки були включе- ні до державної політики України зі збереження істо- ричної пам’яті про жертви тоталітарних режимів [12]. Ідея створення в Україні музею, присвяченого ци- вільним жертвам війни, виникла у молодого соціаль- ного педагога місцевої школи невеликого німецького селища Лібенау, округа Нінбург, землі Нижня Саксо- нія, Мартіна Гузе та літнього художника Кролевецької ткацької фабрики Івана Дударя [13, с. 8]. Ще у шкіль- ні роки Мартін чув, що у їх селищі під час війни від- бувалися страшні поді, про які дорослі не хотіли роз- повідати дітям. І коли він закінчив навчання, то почав сам досліджувати місцеву історію та шукати відповіді на запитання у місцевих архівах Лібенау, Штайєрберга та Нінбурга. Так він дізнався, що у лісовому масиві між селищами Лібенау та Штайєрберг у 1939 р. фірма Wolff & Co з міста Вальсроде розпочала будівництво поро- хового заводу «Анлаге Карл» фірми «Eibia GmbH». До 1941 р. на площі 12 км2 був збудований потужний вій- ськово-промисловий комплекс із 420-ти замаскованих бункерів та виробничих будівель. А вже у серпні 1941 р. завод запустив виробництво бездимного пороху та по- рохової сировини для озброєння нацистської армії. На цьому заводі було небагато німців, натомість тут при- мусово працювало близько 11 000 іноземних працівни- ків з окупованих Німеччиною країн – поляки, бельгійці, голландці, данці, французи, італійці, а також громадя- ни з окупованої частини Радянського Союзу. До 1945 р. від поганого харчування та тяжких умов праці на поро- ховому заводі загинуло понад 2000 жінок та чоловіків. Мартін також з’ясував, що сучасна школа селища Лі- УДК 069:929(477.52) М.Г. Кокшайкін РОДИННА ПАМ’ЯТЬ – ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ Стаття присвячена створенню та розбудові Меморіально-ос- вітнього комплексу «Родинна пам’ять». Цей комплекс досліджує та висвітлює маловідомі сторінки історії України через долі цивіль- них громадян міста Шостка та Шосткинського району, які стали жертвами радянського та націонал-соціалістичного тоталітар- них режимів у період 1930–1950-х років. Використання сучасних цифрових технологій на другому етапі розвитку цього комплексу дало можливість створити віртуальний 3D-тур та електронний сайт, а дослідження цифрових баз даних міжнародних інформа- ційних ресурсів відкрило нові перспективи пошукової роботи та досліджень, а також популяризації історії регіону у Меморіаль- но-освітньому комплексі «Родинна пам’ять». Ключові слова: Шостка, тоталітарні режими, Друга світова війна, остарбайтери, Меморіальний комплекс «Родинна пам’ять», 3D-тур. Тема різних категорій жертв нацизму нині належить до найбільш досліджених сторінок Другої світової вій- ни у світовій історіографії. Подібне твердження харак- терне щодо студій Голокосту, ув’язнених нацистських концтаборів, примусових робітників. Особливо актив- но різноманітні питання з проблематики примусової праці мільйонів іноземців на території нацистської Німеччини стали вивчатися від початку 1990-х років, що не в останню чергу було пов’язано зі світовою дис- кусією навколо виплат грошових компенсацій колиш- нім примусовим робітникам та припиненням строку таємності на архівні документи часів війни, відкрит- тям документальних фондів архівів колишнього СРСР. Станом на жовтень 2012 р. німецько- та англомовна бібліографія на тему примусової праці за часів націонал- соціалізму, згідно з даними Німецького федерального архіву, нараховує 2721 позицію [1]. Проведений великий міжнародний усно-історичний проєкт, 600 аудіо- та відеоінтерв’ю з колишніми жертвами нацистського переслідування якого вже доступні для дослідників в мережі Інтернет [2]. Що стосується долі жертв нацизму з України, то проблематика примусового вивезення на роботу до нацистської Німеччини представлена в низці досліджень Михайла Коваля [3], Антона Мелякова [4] , Гелінади Грінченко [5], Тетяни Лапан [6], Сергія Гальчака [7], Тетяни Пастушенко [8], Віти Лахно [9], Віталіни Данильчук [10], Валерія Чернявського [11]. Названі роботи реконструюють загальну картину політики і практики нацистів щодо вербування, вивезення та працевикористання робочої сили з України в Третьому райху, а також їх повоєнне повернення до СРСР. Якщо ж поставити питання, як відбувалися подіб- ні процеси у нашому регіоні, на Сіверщині, то ми не знайдемо вичерпної відповіді, оскільки подібних до- сліджень не проводилося або вони лише фрагментар- но представляють окреслені події. У цій статті буде представлено вивчення теми при- мусової праці в нацистській Німеччині жителів Шост- ки та району на прикладі історії пошуку, дослідження та створення музейної експозиції Меморіально-освіт- Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 400 бенау побудована на місці, де у роки війни знаходив- ся «виправно-трудовий табір» гестапо міста Ганнове- ра. До табору людей відправляли за будь-яку непокору, саботаж та втечу з заводу. За період його існування до травня 1943 р. тут були замордовані та страчені понад 250 ув’язнених [14, с. 6–7; 15, с. 26–33, с. 49]. У 1999 р. Мартін Гузе створив «Dokumentationsstelle Pulverfabrik Liebenau» (Документаційний центр поро- хового заводу Лібенау) [16; 17] і почав послідовно до- сліджувати історію заводу та шукати живих свідків, які особисто пережили жахи нацистського терору на цьо- му військовому підприємстві. А на початку 2000-х років до бургомістрів Лібенау та Штайєрберга написав листа колишній остарбайтер, уродженець села Клишки Шост- кинського району Іван Дудар, який шукав документаль- не підтвердження його примусової праці у Німеччині. Під час спілкування М. Гузе та І. Дударя і виникла ідея створення музею, присвяченого пам’яті цивіль- них жертв націонал-соціалізму та своєрідного центру міжнародних зустрічей представників різних поколінь. У 2002 р. відбулася перша українсько-німецька зустріч молоді з колишнім примусовим працівником Іваном Дударем у Кролевці, а з 2004 р. постійним партнером у таких проєктах уже виступає УНФ «Взаєморозуміння і примирення» (з 2008 р. – МГО «Міжнародний фонд «Вза- єморозуміння і толерантність»), координатор проєктів Любов Сочка. Завдяки цій співпраці були вперше запо- чатковані інтергенератівні проєкти, у яких відбувало- ся живе спілкування довоєнного покоління з молоддю 16–18 років. У таких програмах протягом 2004–2019 р. молодь з України, Білорусі та Німеччини могла почути історичні спогади з перших вуст свідків на місцях іс- торичної пам’яті і дізнатися про те, чого вони ніколи не чули на уроках історії. Під час таких зустрічей мо- лодь не тільки спілкувалася зі свідками, але й запису- вала з ними інтерв’ю. Упродовж 2005–2011 рр. керівник «Документацій- ного центру порохового заводу Лібенау» Мартін Гузе проводив інтенсивні пошуки документів у архівах: Militärarchiv des Bundesarchivs, Freiburg (Федераль- ний Військовий архів, Фрайбург), International Tracing Service, ITS (Архів Міжнародної служби розшуку, МСР, Бад-Арользен), Bundesarchiv, Berlin (Федеральний ар- хів, Берлін), Bildarchiv des Bundesarchivs, Berlin (Феде- ральний кінофотоархів, Берлін). До пошуків докумен- тів у архівах України долучилася Любов Сочка. Разом Мартином Гузе вони досліджували фонди ЦДАВО (Цен- тральний державний архів вищих органів влади та управ- ління України, Київ), ЦДАКФД ім. Пшеничного (Цен- тральний державний архів кінофотофонодокументів ім. Пшеничного, Київ) та ДАСО (Державний архів Сум- ської області, Суми). Одним із перших був знайдений документ у Німецькому федеральному архіві – звіт ім- перського чиновника Циммермана Міністру Райху з питань зброї та боєприпасів від 07.08.1942 р., (R41/269 арк. 186), у якому вказано, що «…на цей завод Голов- Братська могила 746-ти шосткинців, розстріляних на території фабрики кіноплівки у період нацистської окупації 1941–1942 рр. Поряд – будівля відділу кадрів, парткому та профкому колишнього ВО "Свема", у якій розмістився Меморіально-освітній комплекс «Родинна пам"ять» ISSN 2218-4805 401 нокомандуванням сухопутних військ було доставле- но на роботу близько 700 росіян з Шостки…» [13, с. 22]. До пошуків долучився і фаховий німецький істо- рик Доктор Бернхард Штребель з Ганновера, який, на основі архівних документів, у жовтні 2005 року склав списки «Sovjetische Zivilarbeiter mit Geburtsort in der Umgegend von Schostka / Quelle: Meldekarten Libenau und Steyerberg» (Радянські цивільні робітники, що на- родилися в околицях Шостки / Джерело: реєстраційні картки Лібенау та Штейерберг), які працювали на по- роховому заводі «Анлаге Карл» фірми «Eibia GmbH». За результатами роботи з архівними документами ДАСО (ф. 7641) у 2009 р. краєзнавцем Федором Яко- венком була видана книжку «Депортація до м. Лібенау і Штайєрберга. Червень 1942», у якій опублікована ча- стина досліджених ним документів [13, с. 8–9; 15]. А у наступному, 2010 р., журналістка Наталія Кондратце- ва разом з відеооператором Миколою Парамоновим зустрілися у Шостці з колишніми остарбайтерами та записали з ними 5 відеоінтерв’ю, а також рукописну інформацію про вже померлих остарбайтерів за згад- ками їхніх близьких родичів [19]. Міський голова Шостки Микола Нога підтримав ідею розміщення у Шосткинському краєзнавчому музеї мате- ріалів з теми примусової праці, зібраних Мартіном Гузе та іншими дослідниками. 13 квітня 2012 р. був підпи- саний договір про співпрацю «Документаційного цен- тру порохового заводу Лібенау» та міської влади м. Шо- стка щодо створення у краєзнавчому музеї м. Шостка меморіальної експозиції «Доля жертв націонал-соціа- лізму» та спільного дослідження історії шляхом прове- дення проєктів молодіжних обмінів. Для підготовки но- вої експозиції створили робочу групу, до якої увійшли працівники краєзнавчого музею та відділу архітектури Шостки, а також долучилися Міжнародний фонд «Взає- морозуміння і толерантність» і старший науковий спів- робітник Інституту історії НАН України Тетяна Пасту- шенко. На цьому етапі у пошуковій роботі взяв участь і автор цієї статті. Були продовжені пошуки колишніх остарбайтерів та записи їхніх спогадів, йшла розробка проєкту, який через призму біографій колишніх остар- байтерів з Шостки та Шосткинського району відображав історію примусової праці не тільки на пороховому за- воді в Лібенау, а і взагалі у нацистській Німеччині. Уже у квітні 2013 р. перший варіант експозиції був презен- тований німецьким партнерам у Лібенау. У 2013 році до робочої групи приєднався Народ- ний художник України Анатолій Васильович Гайда- Меморіально-освітній комплекс «Родинна пам"ять». Фрагмент експозиції Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 402 Антона Земанека (Чехія), Kriszian Ungvar (Угорщина), Rüdiger von Hanxleden (ФРН), Johannes Spoer (ФРН). Реалізацію художнього проєкту та оформлення експо- зиції виконало ТОВ РК «Радуга», м. Київ. Спільними зу- силлями та завдяки фінансовій підтримці німецького фе- дерального фонду EVZ (ERINNERUNG VERANTWORTUNG ZUKUNFT – ПАМ’ЯТЬ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, і МАЙБУТ- НЄ) авторам та учасникам проєкту вдалося реалізува- ти сучасну художню та наукову концепцію Меморіаль- но-освітнього комплексу пам’яті жертв тоталітаризму та збройних конфліктів «Родинна пам’ять», який від- крився 15 жовтня 2015 р. Це перетворення будівлі коли- шнього парткому, профкому та відділу кадрів на музей пам’яті жертв тоталітаризму можна вважати своєрід- ним символом перезавантаження державної політики історичної пам’яті [12; 18]. З часу відкриття комплекс прийняв тисячі відвідува- чів – мешканців Шостки, Кролевця, Глухова, Сум, Новго- рода-Сіверського, Чернігова, Харкова, Львова, Вінниці, Києва та інших міст України, а також з Росії, Німеччи- ни, Сполучених Штатів Америки та Канади. На жаль, віддаленість Шостки з її географічним розташуван- ням біля кордону на північному сході країни, а також економічний стан України, гібридна війна не сприяють мака. Проєкт отримав новий імпульс та перейшов на більш масштабний рівень – створення потужного му- зею у окремій будівлі. Для цього 6 вересня 2013 р. була обрана двоповерхова будівля відділу кадрів, парткому та профкому колишнього ВО «Свема» (загальною пло- щею понад 400 кв. м.), поруч з якою знаходиться ме- моріальне для Шостки місце – братська могила 746-ти шосткинців, розстріляних на території фабрики кіно- плівки у період нацистської окупації 1941–1942 років. Дослідження біографій колишніх примусових робітників показало, що ці люди постраждали не тільки від окупаційного нацистського режиму, а також і від «свого» радянського. Це визначило розширення тематичних меж нового музейного підрозділу і спонукало авторів збирати матеріали про сталінські репресії 1930–1950-х років та ресоціалізацію у повоєнному суспільстві колишніх остарбайтерів, в’язнів концтаборів та військовополонених. До експозиції були долучені матеріали досліджень історії Шостки та навколишнього регіону цього періоду: місцевих краєзнавців Бориса Стогнута, Сергія Шишкова, Катерини Насико, Олександри Плодистої, Миколи Жирного, Миколи Парамонова; істориків Геннадія Іванущенка (Суми), Романа Подкура (Київ), Івана Дерейка (Київ), Кузьми Козака (Білорусь), Меморіально-освітній комплекс «Родинна пам"ять». Фрагмент експозиції ISSN 2218-4805 403 розвитку туризму в регіоні та суттєвому збільшенню відвідувачів до одного з перших в Україні Меморіаль- но-освітньго комплексу, присвяченого жертвам тота- літарних режимів. У 2018 році німецький федеральний фонд EVZ ого- лосив конкурс на продовження розпочатих проєктів. Враховуючи актуальні світові тенденції, комунікацій- ні процеси у суспільстві та розвиток новітніх цифро- вих технологій, авторським колективом комплексу «Ро- динна пам’ять» була подана заявка на фінансування другого етапу розвитку цього комплексу, уже як вірту- ального музею з потужним сайтом та 3D-туром. Задо- вольнивши заявку, фондом EVZ у 2019 р. було надано фінансування. Оскільки Шостка не мала необхідного обладнання, до виконання робіт залучили IT фахівців ТОВ РК «Радуга» (м. Київ). Уже у червні було проведено 3D-сканування обох поверхів будівлі, а монтаж 3D-ту- ру та розробку двомовного сайту (українською й анг- лійською мовами) завершили до кінця року. З лютого 2020 р. сайт та віртуальний 3D-тур почали працюва- ти у тестовому режимі, офіційна презентація відбула- ся 8 вересня 2020 р. Його легко знайти за посиланням: shostkamuseum.com.ua [19; 20; 21]. 3D-тур вмонтований у сайт Меморіально-освітньо- го комплексу «Родинна пам’ять». Користувачі порта- лу одразу потрапляють у 3D-вимір музейного закладу. Він створений із застосуванням унікального лазерно- го сканування за технологією Matterport, яка дозволяє робити 3D-тури «з повним зануренням» – має просту і зручну навігацію по 3D-моделі приміщення з деталь- ною інформацією про кожен об’єкт у вигляді повноцін- ної сферичної панорами з можливістю перегляду на 360о із «точками зацікавлення» (або інформаційними міт- ками), за допомогою яких можна переходити до архі- вів сайту, де розміщений необхідний контент: відомо- сті про персоналій, історичні події та локації, а також архівні документи, документальні фото та відеомате- ріали. Тур зберігається і запускається з високошвид- кісних серверів Amazon. Доступний для користувачів персональних комп’ютерів, мобільних та VR-пристро- їв. Двомовний сайт значно розширює географію та ау- диторію його відвідувачів. Потужність сайту дозволяє завантажити не тільки контент, безпосередньо пов’я- заний із уже існуючою експозицією,», але й доповнити його результатами пошуків та досліджень, які з’явили- ся вже після відкриття комплексу у 2015 році. На жаль, сьогодні майже не залишилося реальних свідків тих часів. Нові документи, листи, фото та усні перекази науковці відшукують у родинах нащадків ко- лишніх жертв тоталітарних режимів. Але з’явилися і нові можливості пошукової та дослідницької роботи. З 2007 р. перебуває у відкритому доступі в мережі Інтер- нет узагальнений електронний банк даних УБД «Мемо- ріал», що містить інформацію про радянських воїнів, загиблих, померлих і зниклих безвісти в роки Другої сві- тової війни, у післявоєнний період [22]. З 1998 р. в архі- ві Міжнародної служби розшуку (МСР) у Бад-Арользе- не почалося оцифровування документів, у першу чергу, для спрощення процедури виконання запитів і захисту документів, з якими до того часу доводилося працю- вати щодня, а у листопаді 2007 р. Міжнародна комісія прийняла рішення відкрити архів МСР для досліджен- ня. З 2015 р. у Бад-Арользене почався процес створен- ня онлайн-архіву, який триває донині [23]. На початку 2020 р. Державний архів Сумської області почав викла- дати у вільний доступ оцифровані фільтраційні картки колишніх остарбайтерів, військовополонених та в’яз- нів концтаборів з фонду 7641 [24]. Усі три вказані бази постійно доповнюються нови- ми оцифрованими даними. Завдяки цьому, у співп- раці з Сергієм Вербицьким, за останні 2 роки вдалося знайти нові образи архівних документів на вже відо- мі персони Меморіально-освітнього комплексу «Ро- динна пам’ять», а також образи документів декількох сотень раніше невідомих нам мешканців міста Шост- ка та Шосткинського району – остарбайтерів, військо- вополонених та в’язнів нацистських концентраційних таборів. Зараз ці відомості обробляються і упорядко- вуються для їхнього подальшого завантаження на сайт Меморіально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять». Сучасні цифрові технології надають нові можливо- сті для пошукової, дослідницької і просвітницької ро- боти. Якщо на першому етапі створення та розбудови комплексу дослідники зустрічалися з колишніми свід- ками подій або їхали до інших міст для роботи в архі- вах, то тепер і науковці, і потенційні відвідувачі музею, не долаючи сотень кілометрів, можуть отримати для себе потрібну інформацію. Отже, експозицію Меморі- ально-освітнього комплексу «Родинна пам’ять» можна переглянути у будь-який зручний вас час, варто лише мати доступ до Інтернету. ДЖЕРЕЛА 1. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.bundesarchiv. de/zwangsarbeit/literatur/ Bibliographie_Zwangsarbeit/index.htm 2. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www. zwangsarbeit-archiv.de/index.html. 3. Коваль М.В. Україна в Другій світовій і Великій Вітчизня- ній війнах (1939–1945 рр.). Київ, 1999. 335 с. 4. Меляков А.В. Масові джерела з історії депортації цивільно- го населення Харківщини до Німеччини в період 1941–1943 рр. : дис... канд. іст. наук : 07.00.06 / Харківський національний ун-т ім. В.Н. Каразіна. Харків, 2002. 205 с. 5. Грінченко Г.Г. Між визволенням і визнанням : примусова праця в нацистській Німеччині в політиці пам’яті СРСР і ФРН часів «холодної війни». Харків : НТМТ, 2010. 336 с. 6. Лапан Т.Д. Вербування і депортація населення України до Німеччини та умови його праці і побуту в неволі. (1939–1945) : дис…. канд. іст. наук. Львів. 2005. 7. Гальчак С.Д. «Східні робітники» з Поділля у Третьому Рай- ху: депортація, нацистська каторга, опір поневолювачам. Ві- нниця, 2003. 344 с. 8. Пастушенко Т.В. Остарбайтери з Київщини : вербування, примусова праця, репатріація (1942–1953). Київ : Ін-т історії України НАНУ, 2009. 282 с. 9. Лахно В.І. Українські остарбайтери в Третьому Рейху та Радянському Союзі (1941–1953 рр.): історико-антропологіч- ний аналіз на матеріалах Полтавщини : дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01 / Чорномор. держ. ун-т ім. Петра Могили. Миколаїв, 2013. Сіверщина в історії України, випуск 14, 2021 404 10. Данильчук В.Р. Українські остарбайтери: 1941–1947 рр. (на прикладі Рівненської області). Рівне : ДМ, 2012. 280 c. 11. Чернявський В.В. Примусові робітники Півдня України у фашистській Німеччині та Румунії (1941–1945 рр.): дис. ... канд. іст. наук : 07.00.01. Миколаїв, 2013. 12. Склокіна І. Шостка. Новий музей в старій індустріальній будівлі. Музейний простір [Електронний ресурс]. Режим досту- пу: http://prostir.museum/ua/post/35885. 13. Меморіально-освітній комплекс пам’яті жертв тоталі- таризму та збройних конфліктів Родинна пам’ять м. Шостка. Брошура / авт-упор. : М. Гузе, Л.І. Кокшайкін, Т.В. Пастушенко, О.І. Плодиста. Київ : КВІЦ, 2016. 64 с.; іл.. 14. Подолати кордони, зав’зати дружбу…Німецько-україн- ські молодіжний проект з примусової праці часів нацизму. Про- міжний звіт (2004–2008). Брошура / упор. Гузе М., Сочка Л. Лан- гельфельд : Бакес, 2008. 63 с. (нім та укр. Мовами) 15. Яковенко Ф.С. Депортація до м. Лібенау і Штайєрберга. Червень 1942. Шостка-Глухів, 2009. 88 с. 16. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www. martinguse.de/pulverfabrik/ 17. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://geschichte- bewusst-sein.de/dokumentationsstelle-pulverfabrik-liebenau/ 18. Федорова Н.В Шостке открывается новый музей. Шанс. 2015. № 42(1208). С. 3 19. Сайт меморіально-освітнього комплексу «Родин- на пам’ять». [Електронний ресурс]. Режим доступу: https:// shostkamuseum.com.ua 20. Павлова Є. Технології майбутнього – вже в Шостці : від- відати музей «Родинна пам’ять» можна за допомогою 3D-туру. Полісся. 2020. № 9 (13117). С. 4. 21. Андрусенко Ю. Как Лувр и Эрмитаж. Посетить шосткин- скую «Родину пам’ять» можно не выходя из дома. Перекресток. 2020. № 11 (1099). С. 5 22. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://uk.wikipedia. org/wiki / Меморіал_(банк даних). 23. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://ru.wikipedia. org/wiki/Архивы_Арользена 24. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://daso.sm.gov. ua/abc.php. Kokshaikin M.H. Rodynna Pamiat – reboot The statute is assigned to the stem of the memorial and sanctuary complex «Family Memory». This complex explores and illuminates lit- tle-known pages of the history of Ukraine through the fate of civilians in the city of Shostka and Shostka district. They fell victim to Soviet and National Socialist totalitarian regimes in the 1930s and 1950s. The use of modern digital technologies in the second stage of de- velopment of this complex, made it possible to create a virtual 3D tour and electronic site. A study of new digital databases of international information resources such as the OBD Memorial, the Arolsen Archives and the regional archives of Ukraine has opened up new prospects for exploration and research on the biographies of Ostarbeiters, prisoners of war and concentration camp prisoners. Modern digital technologies will help create a new virtual museum complex. In order to visit this complex, the visitor no longer has to per- sonally travel hundreds or thousands of kilometers. With the help of the Internet to visit the virtual space of the Memorial Complex «Family Mem- ory» from any country in the world. The use of these new opportunities expands the information hori- zons of both research and popularization of knowledge about the lit- tle-known events of World War II. Key words: Shostka, totalitarian regimes, World War II, Ostarbeit- ers, Family Memory Memorial Complex, 3D Tour. REFERENCES 1. Retrieved from https://www.bundesarchiv.de/zwangsarbeit/ literatur/Bibliographie_Zwangsarbeit/index.htm 2. Retrieved from https://www.zwangsarbeit-archiv.de/index.html 3. Koval, M.V. (1999). Ukraina v Druhii svitovii i Velykii Vitchyzni- anii viinah (1939–1945 rr.) [Ukraine in the Second World War and the Great Patriotic War (1939–1945)]. Kyiv. [in Ukrainian]. 4. Meliakov, A.V. (2002). Masovi dzherela z istorii deportatsii tsiv- ilnoho naselennia Kharkivshchyny do Nimetshchyny v period 1941– 1943 rr. [Mass sources on the history of the deportation of the j civilian population of Kharkiv region to Germany in the period 1941–1943.] (Candidate’s thesis). Kharkiv. [in Ukrainian]. 5. Hrinchenko, H.H. (2010). Mizh vyzvolenniam i vyznanniam: pry- musova pratsia v natsystskii Nimechchyni v politytsi pamiati SRSR i FRN chasiv «kholodnoi viny. [Between liberation and recognition: forced labor in Nazi Germany in the policy of memory of the USSR and Germa- ny during the Cold War]. Kharkiv. NTMT. [in Ukrainian]. 6. Lapan, T.D. (2005). Verbuvannia i deportatsiia naselennia Ukrainy do Nimechchyny ta umovy ioho pratsi i pobutu v nevoli. (1939–1945) [Recruitment and deportation of the population of Ukraine to Ger- many and the conditions of their work and life in captivity. (1939– 1945).] (Candidate’s thesis). Lviv. [in Ukrainian]. 7. Halchak, S.D. (2003). «Skhidni robitnyky» z Podillia u Tretiomu Raikhu: deportatsiia, natsystska katorha, opir ponevoliuvacham [«East- ern workers» from Podillya in the Third Reich: deportation, Nazi hard labor, resistance to oppressors]. Vinnytsia. [in Ukrainian]. 8. Pastushenko, T.V. (2009). Ostarbaitery z Kyivshchyny: verbu- vannia, prymusova pratsia, repatriatsiia (1942–1953) [Ostarbeiters from Kyiv Region: recruitment, forced labor, repatriation (1942–1953)]. Kyiv: In-t istorii Ukrainy NANU. [in Ukrainian]. 9. Lakhno, V.I. (2013). Ukrainski ostarbaitery v Tretiomu Reikhu ta Radianskomu Soiuzi (1941-1953 rr.): istoryko-antropolohichnyi analiz na materialakh Poltavshchyny [Ukrainian Ostarbeiters in the Third Reich and the Soviet Union (1941–1953)]: (Candidate’s the- sis). Mykolaiv. [in Ukrainian]. 10. Danylchuk, V.R. (2012). Ukrainski ostarbaitery: 1941–1947 rr. (na prykladi Rivnenskoi oblasti) [Ukrainian ostarbeiters: 1941–1947 (on the example of Rivne region)]. Rivne: DM. [in Ukrainian]. 11. Cherniavskyi, V.V. (2013). Prymusovi robitnyki Pivdnia Ukrainy u fashystskii Nimechchyni ta Rumunii (1941–1945 rr.) [Forced workers in southern Ukraine in Nazi Germany and Romania (1941–1945)]: (Candidate’s thesis). Mykolaiv. [in Ukrainian]. 12. Sklokina, I. (2015). Shostka. Novyi muzei v starii industrialnii budivli [Shostka. New museum in an old industrial building]. Mu- seum space. Retrieved from http://prostir.museum/ua/post/35885 [in Ukrainian]. 13. Huze, M., Danylenko, L.I., Kokshaikin, M.H., Pastushen- ko, T.V., Plodysta, O.I. (2016). Memorialno-osvitnii kompleks pamia- ti zhertv totalitaryzmu ta zbroinykh konfl iktiv “Rodynna pamiat” m. Shostka. Broshura [Memorial and educational complex in memory of the victims of totalitarianism and armed confl icts “Family Memory” of Shostka. Brochure]. Kyiv: KBSCH [in Ukrainian]. 14. Huse, M., Sochka, L., (2008). Podolaty kordony, zaviazaty dru- zhbu…Nimetsko-ukrainski molodizhnyi proekt z prymusovoi pratsi cha- siv natsyzmu. Promizhnyi zvit (2004–2008). Broshura [Overcoming borders, making friends… German-Ukrainian youth project on forced labor during the Nazi era. Interim Report (2004–2008). Brochure]. [in Ukrainian and German]. 15. Yakovenko, F.S. (2009). Deportatsiia do m. Libenau i Shtaier- berha. Cherven 1942. [Deportation to Libenau and Steierberg. June 1942]. Shostka-Hlukhiv. [in Ukrainian]. 16. Retrieved from http://www.martinguse.de/pulverfabrik/ 17. Retrieved from https://geschichte-bewusst-sein.de/doku- mentationsstelle-pulverfabrik-liebenau/ 18. Fedorova, N. (2015). V Schostke otkrivaetsya novyi muzei [A new museum opens in Shostka]. Chance, 42 (1208), p.3. [in Russian]. 19. Retrieved from https://shostkamuseum.com.ua 20. Pavlova, E. (2020). Tekhnolohii maibutnoho – vzhe v Shosttsi: vidvidaty muzei «Rodynna pamiat» mozhna za dopomohoiu 3D-tu- ru [Technologies of the future are already in Shostka: you can vis- it the “Family Memory” Museum with the help of a 3D tour]. Polis- sia, 9 (13117), p.4. [in Ukrainian]. 21. Andrusenko, Yu. (2020). Kak Luvr i Ermitazh - Posetit’ shost- kinskuyu «Rodinu pam’yat’» mozhno ne vyhodya iz doma [Like the Louvre and the Hermitage. You can visit Shostka’s «Family Memo- ry» without leaving home]. Perekrestok, 11 (1099), p.5. [in Russian]. 22. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki / Меморіал_ (банк даних). 23. Retrieved from https://ru.wikipedia.org/wiki/Архивы_ Арользена. 24. Retrieved from http://daso.sm.gov.ua/abc.php. Стаття надійшла до редакції 10.03.2021 р. Рекомендована до друку 28.04.2021 р.

Родинна пам’ять – перезавантаження

Репозитарії

Схожі ресурси