Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України

Сьогодні роль геоінформаційних систем у забезпеченні ухвалення рішень з питань національної безпеки і оборони розвинених країн світу постійно зростає. У новій Стратегії воєнної безпеки України особливу увагу приділено впровадженню сучасних інформаційних та космічних технологій у діяльність україн...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Вісник НАН України
Date:	2021
Main Author:	Горбулін, В.П.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2021
Subjects:	Наука і суспільство
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181421
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 9. — С. 3-11. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859775025878401024
author	Горбулін, В.П.
author_facet	Горбулін, В.П.
citation_txt	Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 9. — С. 3-11. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Вісник НАН України
description	Сьогодні роль геоінформаційних систем у забезпеченні ухвалення рішень з питань національної безпеки і оборони розвинених країн світу постійно зростає. У новій Стратегії воєнної безпеки України особливу увагу приділено впровадженню сучасних інформаційних та космічних технологій у діяльність українських сил оборони. У статті актуалізовано проблему розвитку національної інфраструктури геопросторових даних в умовах відсутності в України власних супутників. Проаналізовано два шляхи розв’язання цієї проблеми: отримання даних від іноземних космічних апаратів і запуск власного супутника дистанційного зондування Землі. The article defines the place and role of geographic information systems in geographic information provision of decisionmaking on national security and defense issues. The author highlights the international practice of developing and using hundreds of various systems. It is shown that geographic information systems are considered specific in geographic information provision of decision-making on national security and defense issues and feature function-oriented content to enable efficient accomplishment of military and security missions. The author notes that the updated Military Security Strategy of Ukraine emphasizes implementation of advanced information and space-based processing technologies in practice of Ukraine’s armed forces. Using examples of present-day armed conflicts, the author illustrates the ever-growing significance of the space-based segment of the Earth remote sensing for geographic information provision of military operations. With no satellites owned by Ukraine, the author stresses the need for development of the national geospatial data infrastructure and gives two methods for meeting this challenge: using the data received from international satellites and launching a national remote sensing satellite. With the first method, the author identifies global trends in the Earth remote sensing systems development as a space-based component of geographic information provision of decisionmaking on national security and defense issues. Its implementation by the National Space Facilities Control and Test Center is also detailed. Further, the author outlines the potential landscape of Ukraine’s space industry development and the prospects of launching the national satellite Sich-2-30 in the context of the historical space background of the independent state of Ukraine. Finally, the author stresses a global drive to increasing the ratio of space-based information processing, in the first place space-based Earth remote sensing satellites for geographic information provision of managerial decision-making on national security and defense issues. The author concludes that at the current stage, our country is aware of this trend and is taking steps to fully revive national space efforts, including those on the international stage.
first_indexed	2025-12-02T08:48:49Z
format	Article
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 9 3 ВИКОРИСТАННЯ КОСМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ ГЕОІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УХВАЛЕННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ З ПИТАНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ УКРАЇНИ Сьогодні роль геоінформаційних систем у забезпеченні ухвалення рішень з питань національної безпеки і оборони розвинених країн світу постійно зростає. У новій Стратегії воєнної безпеки України особливу увагу при- ділено впровадженню сучасних інформаційних та космічних технологій у діяльність українських сил оборони. У статті актуалізовано проблему розвитку національної інфраструктури геопросторових даних в умовах відсутності в України власних супутників. Проаналізовано два шляхи розв’язання цієї проблеми: отримання даних від іноземних космічних апа- ратів і запуск власного супутника дистанційного зондування Землі. Ключові слова: геоінформаційна система, геоінформаційне забезпечен- ня, дистанційне зондування Землі, національна безпека і оборона. 1 січня 2021 р. набрав чинності Закон України «Про націо- нальну інфраструктуру геопросторових даних», що визначає «правові та організаційні засади створення, функціонування та розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, спрямованої на забезпечення ефективного прийняття органа- ми державної влади та органами місцевого самоврядування управлінських рішень, задоволення потреб суспільства в усіх видах географічної інформації, інтегрування у глобальну та єв- ропейську інфраструктури геопросторових даних» [1]. Цим законом визначено умови для широкого доступу до гео- просторових даних, розвитку ринку сучасної геоінформаційної продукції і геоінформаційних послуг згідно з рекомендація- ми Директиви 2007/2/ЄС Європейського парламенту і Ради Європейського Союзу від 14 березня 2007 р. із запроваджен- ня інфраструктури геопросторової інформації у Євросоюзі (INSPIRE) [2]. ГОРБУЛІН Володимир Павлович — академік НАН України, перший віцепрезидент НАН України НАУКА НАУКА І СУСПІЛЬСТВО І СУСПІЛЬСТВО doi: https://doi.org/10.15407/visn2021.09.003 4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (9) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО 18 червня 2021 р. Указом Президента Укра- їни № 260/2021 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 червня 2021 р. «Щодо удосконалення мережі ситуаційних центрів та цифрової трансформа- ції сфери національної безпеки і оборони», в якому наголошено на обов’язковості викорис- тання всіма ситуаційними центрами модуля «геоінформаційних систем (ГІС) і технологій для створення та роботи з наборами геопрос- торових даних» [3]. Останнім часом ГІС активно впроваджу- ються у світовому масштабі. Геоінформаційні системи використовують не лише у профе- сійній роботі фахівців з наук про Землю, а й в інших сферах — бізнесі, муніципальних служ- бах, управлінських структурах, службах екс- треного реагування, воєнних відомствах, на- ціональних безпекових структурах, лісовому господарстві, містобудуванні тощо. Слід зазна- чити, що потенціал цих систем до кінця ще не розкрито. Сьогодні на ГІС звертають особливу увагу науково-дослідні організації, промислові підприємства, державні органи. У всьому сві- ті розробляють і використовують сотні різних ГІС-пакетів, на базі яких створюють десятки тисяч різноманітних систем. Найпотужніши- ми ГІС вважаються американські. Очікується, що обсяг світового ринку глобальних ГІС до 2025 р. зросте до $14,5 млрд при середньоріч- ному темпі зростання 12,4 % [4]. ГІС, що використовують в інтересах гео- інформаційного забезпечення прийняття рі- шень з питань національної безпеки і оборони, є специфічними за своїм змістом і функціо- нально орієнтованими на вирішення приклад- них завдань воєнного та безпекового спря- мування. Їх укомплектовують спеціальними ГІС-додатками, призначеними для підтримки ухвалення рішень щодо національної безпе- ки і оборони, планування бойових дій і захо- дів із забезпечення військ в автоматизованих системах управління військами і зброєю. Такі ГІС дозволяють перетворювати і представляти великі обсяги різноманітної координатно-ча- сової інформації у вигляді, зручному для по- дальшого використання в інтересах ухвалення управлінських рішень у сферах національної безпеки і оборони країни. Україна активно впроваджує ГІС. Так, у Збройних Силах України широко використо- вують ГІС у центрі імітаційного моделювання Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Науковці універ- ситету розробили основу автоматизованої сис- теми управління військами «Славутич», яка ґрунтується на ГІС [5]. У Харківському наці- ональному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба для проведення розрахунків щодо обрання позицій бойових машин зенітної ракетної батареї ЗРК «Оса-АКМ» використо- вують ГІС «Аргумент» та елементи імітаційно- тренажного комплексу «Віраж-РД» [6]. Геоін- формаційні системи НАТО також активно за- стосовують у Збройних Силах України. Особливу увагу впровадженню сучасних інформаційних та космічних технологій в обо- ронній сфері України приділено в новій Стра- тегії воєнної безпеки України [7]. ГІС є системоутворюючою платформою, ос- новну базу якої становлять геопросторові дані. При цьому ГІС поєднані безпосередньо з дани- ми дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) — іншою потужною системою отримання геогра- фічної інформації з космосу, яка постійно стає все більш точною та різноманітною. Залежність ефективності функціонування ГІС від космічного сегменту ДЗЗ і відсутність у України протягом уже понад десяти років власних космічних апаратів актуалізують про- блему розвитку національної інфраструктури геопросторових даних, під якою розуміється «взаємопов’язана сукупність організаційної структури, технічних і програмних засобів, ба- зових та тематичних наборів геопросторових даних, метаданих, сервісів, технічних регла- ментів, стандартів, технічних специфікацій, необхідних для виробництва, оновлення, об- роблення, зберігання, оприлюднення, вико- ристання геопросторових даних і метаданих, іншої діяльності з такими даними» [1]. Можна запропонувати два шляхи вирішен- ня зазначеної проблеми: 1) отримання гео- просторових даних високої просторової та ча- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 9 5 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО сової розрізненності від іноземних супутників ДЗЗ за відповідними договорами; 2) запуск власних космічних апаратів ДЗЗ. Реалізація першого шляху зумовлена тим, що наша країна тимчасово залишила клуб космічних держав світу, зокрема через значні витрати, пов’язані з проведенням на сході України Антитеро- ристичної операції, або з 2018 р. — операції Об’єднаних сил, яка триває й донині. Слід зазначити, що Президент України під час наради з питань розвитку космічної га- лузі України, яка відбулася в Національному центрі управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ) 12 квітня 2021 р., звернув увагу на те, що космічна галузь в умовах воєн- ної агресії є ключовим елементом національної безпеки та оборони України [8]. Розв’язання проблеми розвитку національ- ної інфраструктури геопросторових даних має вирішальне значення для ухвалення якісних управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України. Це підтверджує і світовий досвід, аналізуючи який можна ді- йти висновку, що на сьогодні геоінформаційні та космічні системи стають невід’ємною скла- довою сучасних оборонних технологій і віді- грають визначальну роль у забезпеченні націо- нальної безпеки та оборони провідних країн світу. Так, ефективність реалізації тезису щодо скорочення параметрів підготовки і ведення воєнних дій залежить саме від якості геоін- формаційного забезпечення. При цьому гео- просторова інформація повинна надходити до системи управління за принципом «своєчасної достатності», тобто «коли це необхідно і що необхідно» [9]. Для аналізу перспектив розвитку націо- нальної інфраструктури геопросторових да- них в Україні розглянемо тенденції світового розвитку систем ДЗЗ як космічної складової геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони. У сучасних умовах інноваційного розвитку космічної техніки роль ДЗЗ помітно поси- люється, що, у свою чергу, створює унікальні можливості для оперативного збору даних у глобальному масштабі з високою просторовою, спектральною та часовою розрізненністю, що й зумовлює широкі інформаційні можливості космічних систем ДЗЗ, їх подвійне викорис- тання та потенційну економічну ефективність. Наочним підтвердженням тенденції до зростання ролі ДЗЗ у забезпеченні якісною геопросторовою інформацією в інтересах ухвалення управлінських рішень військовими структурами є сучасний досвід локальних воєн і збройних конфліктів. Так, при підготовці та під час операції багатонаціональних сил проти Іраку «Буря в пустелі» (1991) у зоні Перської затоки у складі угруповання космічної розвід- ки було задіяно до 20 % космічних апаратів ДЗЗ для отримання геопросторових даних. Кількість космічних апаратів ДЗЗ у складі кос- мічного сегменту розвідки, задіяних при підго- товці та під час операції збройних сил НАТО проти Югославії «Союзницька сила» (1999), вже перевищувала 25 %. В антитерористичній операції в Афганістані (2001) досить активно використовували дані ДЗЗ з високою просто- ровою та часовою розрізненністю, кількість яких у космічному сегменті розвідки зросла до 45 %. У другій війні проти Іраку (2003) част- ка космічних апаратів ДЗЗ у супутниковому угрупованні розвідки досягала 45 %. У рам- ках посилення контролю за територією Сирії (з 2014) та виявлення наземних цілей для на- ступного ураження в ході військових операцій з боку коаліції на чолі з США і РФ активно застосовувалися супутники ДЗЗ, частка яких у складі угруповань космічної розвідки стано- вила відповідно 50 % і 30 % [9, 10]. На сучасному етапі космічні апарати розвід- ки і ДЗЗ уже стали одними з головних засобів отримання своєчасних і достовірних даних, необхідних для забезпечення геопросторовою інформацією структур національної безпеки США, Китаю, РФ, Франції, Ізраїлю, Японії та низки інших країн. При цьому США, Китай і РФ мають найбільші угруповання та найефек- тивніші засоби космічної розвідки і ДЗЗ. Стратегічні розвідувальні служби, до яких належать і служби космічної розвідки, викону- ють завдання із забезпечення осіб, які ухвалю- 6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (9) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО ють управлінські рішення з національної без- пеки, геопросторовою інформацією за такими напрямами: • ранні попередження про можливі війни та інші події, що можуть загрожувати корінним інтересам держави, особливо коли такі події відбуваються в країнах з обмеженим доступом для дипломатів і журналістів; • визначення місцезнаходження терорис- тичних груп та їхніх лідерів, прогнозування і ранні попередження про можливі наміри та дії терористів; • оцінка ходу виконання іноземними дер- жавами угод про обмеження озброєнь, а також інших міжнародних домовленостей; • підтримка проведення переговорів і воєн- них операцій, що здійснюються або плануються; • незалежна оцінка ситуацій і проблем, що виникають, зокрема ситуацій, пов’язаних з розвитком економіки і політики в ключових країнах та регіонах; • розвиток новітніх технологій; • захист від діяльності служб ворожої роз- відки та інших служб, які намагаються добути секретну інформацію про дії уряду; • здійснення прихованих дій, особливо тих, що пов’язані з впливом на керівників інозем- них держав тощо [11]. Своєчасне забезпечення України геопросто- ровими даними на сьогодні є надзвичайно ак- туальним завданням, особливо з огляду на те, що з боку РФ можна очікувати осередкового, вибіркового характеру застосування військ і ведення бойових дій, а також спроб перетвори- ти нашу країну на полігон для відпрацювання нових способів ведення воєн [12, 13]. Інтенсивний розвиток систем ДЗЗ значно збільшив інформаційні потоки геопросторо- вих даних. На сьогодні близько 300 космічних апаратів з різних країн світу надають інфор- мацію про земну поверхню. Інтеграція систем ДЗЗ забезпечує збір геоданих для ГІС, їх онов- лення та перевірку. Нове покоління комерційних космічних апаратів ДЗЗ відрізняється від попередньо- го тим, що пропонує користувачам цифрові знімки з вищою просторовою розрізненністю (0,5—1 м) і більшою оперативністю. Крім того, нові супутники підтримуються високоавтома- тизованими базами даних і пошуковими сис- темами мережі Інтернет, що забезпечує більш широкий доступ користувачів глобальної сис- теми до космічних знімків. Аналізуючи світовий досвід, можна конста- тувати, що в сучасних умовах використання ко- мерційних космічних апаратів ДЗЗ в інтересах національної безпеки та оборони розвивається або в напрямі пайової участі державних струк- тур у створенні космічних апаратів подвійного призначення, або шляхом отримання інформа- ції в раніше визначених обсягах після введення космічних апаратів ДЗЗ в експлуатацію. До основних відмінних рис комерційних космічних апаратів ДЗЗ нового покоління можна віднести такі: • отримання зображень з високою просторо- вою розрізненністю, що значно підвищує їх ко- рисність при виявленні, розпізнаванні, іденти- фікації та визначенні координат наземних об’єк- тів в інтересах планування та ведення воєнних дій, національної та міжнародної безпеки; • висока оперативність, яка досягається зна- чним зменшенням часу отримання цифрових знімків користувачами — від кількох тижнів до кількох діб; • широкий спектральний діапазон, що від- криває додаткові можливості для виявлення замаскованих об’єктів; • світова доступність через мережі продажу несекретної видової інформації тощо. За прогнозами іноземних фахівців, з року в рік кількість комерційних космічних апара- тів ДЗЗ, що перебувають на орбітах, активно зростатиме. Причинами такого зростання вва- жають наявність численних комерційних фірм і урядових установ у різних країнах світу, які планують використовувати більше космічних апаратів ДЗЗ з метою розширення зони охо- плення і збільшення частоти спостереження регіонів, що входять до сфери національних інтересів цих країн. Маючи ширші можливості, комерційні кос- мічні апарати ДЗЗ нового покоління з високою просторовою розрізненністю стають важливим ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 9 7 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО інструментом, який дозволяє дипломатам і розробникам планів оборони використовувати видову інформацію для досягнення «прозорос- ті» при оцінюванні ситуації суперників (проти- вників), щоб запобігти виникненню конфліктів і підвищити стабільність у регіоні. На відміну від військових розвідувальних космічних апа- ратів, які раніше відігравали ключову роль під час спостереження за військовими маневрами і виконанням угод щодо обмеження озброєння, видова інформація з комерційних космічних апаратів ДЗЗ має ту перевагу, що вона несе- кретна і легкодоступна. Тому видову інформа- цію з комерційних супутників можна вільно поширювати в різних країнах, у тому числі й серед суперників (противників), з метою по- слаблення ризиків регіональних конфліктів. Проведений аналіз переконливо свідчить про зростання ролі космічної складової геоін- формаційного забезпечення ухвалення управ- лінських рішень з питань національної безпеки і оборони, зокрема з використанням геопрос- торових даних від космічних апаратів ДЗЗ. Ситуація, в якій опинилася наша країна, є досить складною. Україна з 2014 р. перебуває у стані війни, у складних економічних умовах і не має на сьогодні жодного власного космічно- го апарата ані розвідки, ані ДЗЗ, не кажучи вже про мрію багатьох країн — космічне угрупо- вання. Відсутність розвідувального космічно- го сегменту створила проблему, пов’язану з ви- рішенням низки важливих завдань в інтересах геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки і оборони, в тому числі безпосередньо- го забезпечення геопросторовою інформацією бойових дій військ Збройних Сил України у південно-східному регіоні на виконання ст. 17 Конституції України щодо захисту суверені- тету, територіальної цілісності та недоторкан- ності нашої країни. Незважаючи на зазначені вище труднощі, підхід до вирішення цієї проблеми було зна- йдено. Суть його полягала у створенні в країні з 2017 р. космічної складової геоінформаційно- го забезпечення за рахунок космічних апаратів ДЗЗ інших країн. Державне космічне агент- ство України (ДКА України) і НЦУВКЗ на нинішньому етапі системно і регулярно отри- мують від іноземних космічних апаратів ДЗЗ видову інформацію високої просторової та ча- сової розрізненності по всій території України у щодобовому режимі. З початку 2020 р. НЦУВКЗ через регіональ- ний дзеркальний сайт програми «Copernicus» отримав доступ до даних ДЗЗ з європейських супутників Sentinel-1, Sentinel-2 і Sentinel-3, а також має можливість отримувати дані ДЗЗ з високою просторовою розрізненністю від компанії Planet Labs, яка має близько 170 космічних апаратів. Крім того, у НЦУВКЗ за- безпечено можливість отримання даних ДЗЗ низької, середньої та високої просторової розрізненності з іноземних космічних апара- тів серії NOAA, TERRA, SuomiNPP, EROS-B, SuperView-1 і Aqua, у результаті чого держав- ним споживачам оперативно надаються дані ДЗЗ і результати тематичної та аналітичної обробки супутникових знімків. Об’єднання геоінформаційних технологій з даними від іноземних космічних апаратів ДЗЗ дозволило НЦУВКЗ створити космічну складову систе- ми геоінформаційного забезпечення ухвален- ня управлінських рішень щодо забезпечення національної безпеки і оборони нашої країни з використанням космічної інформації [14]. Проте Україна залишається провідною кос- мічною державою світу і має достатній потен- ціал для відродження космічного напряму. На сьогодні Україна — одна з небагатьох країн сві- ту, яка має замкнутий технологічний цикл раке- тобудування, починаючи з твердого ракетного палива і завершуючи створенням ракет-носіїв і космічних апаратів ДЗЗ. Левова частка вироб- ництва космічного устаткування припадає на державні підприємства, які підпорядковуються уповноваженому органу — ДКА України. Космічна галузь нашої країни накопичи- ла достатній досвід, що має стати базовим ландшафтом для подальшого розвитку. Так, 31 серпня 1995 р. Україна запустила перший власний космічний апарат «Січ-1», призна- чений для дистанційного зондування Землі. Саме запуск цього супутника за допомогою 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (9) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО вітчизняної ракети «Циклон-3» і створення національної інфраструктури знаменували по- вернення України до плеяди космічних держав світу. 17 липня 1999 р. Україна зробила наступ- ний крок у напрямі вирішення завдань з отри- мання космічної інформації — спільно з РФ запустила супутник ДЗЗ «Океан-О». Подальші кроки України у сфері дистанцій- ного зондування Землі були пов’язані з відпра- цюванням перспективних технологій та тех- нічних засобів спостереження земної поверхні, зокрема створенням космічного апарата «Січ- 1М», а також апарата подвійного використан- ня «Січ-2» для отримання цифрових знімків з досить високою на той час просторовою роз- різненністю в оптичному діапазоні. За роки незалежності Україна стала актив- ною учасницею низки міжнародних космічних проєктів. Завдяки тісній співпраці з Націо- нальною академією наук України було ство- рено унікальну космічну техніку, яка забезпе- чила участь нашої країни в таких міжнародних проєктах, як «Морський старт», «Наземний старт», «Дніпро», «Антарес», «Вега», Міжна- родна космічна станція та в багатьох наукових експериментах [15]. У процесі подальшого розвитку наземної інфраструктури системи ДЗЗ в Україні в пері- од 2014—2020 рр. було створено нові і вдоско- налено наявні складові наземної інфраструк- тури НЦУВКЗ і технічних засобів обробки космічної інформації, що дозволило отримува- ти геопросторові дані високої розрізненності з іноземних космічних апаратів ДЗЗ в інтересах геоінформаційного забезпечення вироблення та ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки і оборони України, а та- кож здійснити практичні кроки щодо інтегра- ції в міжнародні проєкти і системи спостере- ження Землі з космосу. Всього за часи незалежності було здійснено 140 пусків ракет-носіїв вітчизняного виробни- цтва. Ракети стартували з 6 космодромів світу. Було виведено на орбіти 370 космічних апара- тів на замовлення 25 країн світу [15]. Підприємства ракетно-космічної промис- ловості України спроможні створювати кос- мічні апарати різного призначення, а також ракети-носії різних модифікацій, що здатні д о- правляти на навколоземні орбіти вантажі різ- номанітного наукового та господарського при- значення. На сьогодні космічна галузь України активно співпрацює з майже 30 країнами світу. Нова Концепція Загальнодержавної цільо- вої науково-технічної космічної програми України на 2021—2025 роки, спрямована на розвиток космічної галузі і схвалена розпо- рядженням Кабінету Міністрів України від 1 3.01.2021 № 15-р, передбачає низку перспек- тивних заходів: забезпечення нового рівня виконання стратегічних державних завдань у сфері національної безпеки та оборони; по- етапне створення національної системи кос- мічного спостереження на основі вітчизняних та іноземних орбітальних засобів та інформа- ційних технологій як інноваційного інстру- менту цифровізації економіки, забезпечення сталого розвитку, контролю надзвичайних си- туацій природного та техногенного характеру, співпраці з міжнародною системою GEOSS у розв’язанні глобальних та регіональних про- блем; створення та розвиток супутникового угруповання космічного спостереження на основі вітчизняних платформ і сканерів серед- ньої та високої просторової розрізненності з метою задоволення національних потреб і за- безпечення спільної роботи з європейською системою «Copernicus» [16]. У найближчі п’ять років Україна планує ви- тратити на космічну програму близько 15 млрд грн. Ключовими і найбільш витратними є про- єкти зі створення системи космічних апаратів ДЗЗ і ракетно-космічних комплексів [16]. Першим важливим кроком у реалізації дру- гого способу розв’язання обговорюваної про- блеми слід вважати ухвалення рішення щодо запуску в грудні поточного року нового укра- їнського космічного апарата ДЗЗ «Січ-2-30». 2 лютого 2021 р. Президент України поста- вив завдання запустити супутник саме в рік 30-річчя незалежності України. Слід зазначи- ти, що це буде перший український супутник, запущений за останні десять років. Запуск «Січ-2-30» планується здійснити з пускового ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 9 9 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО майданчика Space X. Планується також вклю- чити український супутник до європейської програми дистанційного зондування Землі «Copernicus» [17]. Виведення на орбіту власного космічного апарата ДЗЗ посилить оборонний потенціал України; дозволить підтримати навички пер- соналу НЦУВКЗ; забезпечить геоінформацій- ними даними структури в секторі національної безпеки і оборони України, а також створювані високоточні ракетні комплекси; дасть мож- ливість КБ «Південне» продовжити роботи з розроблення більш сучасних засобів ДЗЗ. Су- путник має також відіграти значну роль у на- лагодженні співпраці України з міжнародними партнерами і відновити членство нашої країни у світовому клубі космічних держав. Підбиваючи підсумки, варто привернути ува- гу до світової тенденції зростання у складі ГІС частки інформації від космічної складової, осо- бливо від космічних апаратів ДЗЗ, в інтересах ухвалення управлінських рішень з питань наці- ональної безпеки і оборони. Наша держава усві- домлює це і вживає необхідних заходів для по- вноцінного відродження національної космічної діяльності, зокрема й на міжнародній арені. REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. The Law of Ukraine of 13.04.2020 No. 554-IX. (in Ukrainian). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/554-20#Text [Про національну інфраструктуру геопросторових даних: Закон України від 13.04.2020 № 554-IX.] 2. Directive 2007/2/EC of the European Parliament and of the Council of 14 March 2007 Establishing an Infrastruc- ture for Spatial Information in the European Community (INSPIRE) https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/ ALL/?uri=CELEX%3A32007L0002 [Директива Європейського парламенту і Ради 2007/2/ЄС від 14 березня 2007 року про створення Інфраструк- тури просторової інформації у Європейському Співтоваристві (INSPIRE). https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/984_002-07#Text ] 3. Decree of the President of Ukraine of 18.06.2021 No. 160/2021. (in Ukrainian). https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/260/2021#Text [Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 4 червня 2021 року «Щодо удосконалення мережі ситуаційних центрів та цифрової трансформації сфери національної безпеки і оборони»: Указ Президента України від 18.06.2021 № 160/2021.] 4. Geographic Information System Market by Offering (Hardware (GIS Collector, Total Station, LiDAR), Software, Services), Function (Mapping, Surveying, Telematics and Navigation, Location-Based Service), Industry, Region - Global Forecast to 2025. https://www.marketsandmarkets.com/Market-Reports/geographic-information-system- market-55818039.html 5. Simulation Center of Ivan Chernyakhovsky National Defense University of Ukraine. Official Website (in Ukrainian). https://www.sim.nuou.org.ua/uk/ [Центр імітаційного моделювання інституту інформаційних технологій Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. Офіційний сайт.] 6. For the first time, American system of imitation modeling JCATS tested by anti-aircraft gunner cadets. ArmyInform. 10 April 2021 (in Ukrainian). https://armyinform.com.ua/2021/04/upershe-amerykansku-systemu-imitaczijnogo- modelyuvannya-jcats-vyprobuvaly-kursanty-zenitnyky/ [Уперше американську систему імітаційного моделювання JCATS випробували курсанти-зенітники. Армія- Inform. 10.04.2021.] 7. Decree of the President of Ukraine of 25.03.2021 No. 121/2021 (in Ukrainian). https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/121/2021#Text [Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25 березня 2021 року «Про Стратегію воєнної безпеки України»: Указ Президента України від 25.03.2021 № 121/2021.] 8. Ukraine must restore leadership and status of a leading aerospace state, so we need to change the approach to financ- ing the space industry — Volodymyr Zelenskyy. President of Ukraine. Official website. 12 April 2021. https://www. president.gov.ua/en/news/ukrayina-maye-vidnoviti-liderstvo-ta-status-providnoyi-aerok-67941 10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2021. (9) НАУКА І СУСПІЛЬСТВО [В умовах військової агресії космічна галузь — ключовий елемент нацбезпеки та оборони України — Президент. АрміяInform. 12.04.2021. https://armyinform.com.ua/2021/04/v-umovah-vijskovoyi-agresiyi-kosmichna-galuz- klyuchovyj-element-naczbezpeky-ta-oborony-ukrayiny-prezydent/ ] 9. Mosov S.P., Selyukov O.V. Space intelligence in local wars and armed conflicts of modern age. Collection of scientific papers of the Center for Military and Strategic Studies of the Ivan Chernyakhovsky National University of Defense of Ukraine (Zbirnyk naukovykh prats Tsentru voienno-stratehichnykh doslidzhen Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy imeni Ivana Cherniakhovskoho). 2019. (3): 88—94. DOI: https://doi.org/10.33099/2304-2745/2019-3- 67/88-94 [Мосов С.П., Сєлюков О.В. Космічна розвідка в локальних війнах і збройних конфліктах сучасності. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2019. № 3. С. 88—94.] 10. Menshakov Yu. Space-based technical intelligence (Tekhnicheskaya razvedka iz kosmosa). Moscow: Academia, 2013. (in Russian). [Меньшаков Ю. Техническая разведка из космоса. Москва: Academia, 2013.] 11. Mikheev V., Mosov S., Prisiazhnii V. Space-based information support of national security agencies. In: Educational and scientific support of the components of Ukraine’s security and defense sector (Osvitno-naukove zabezpechennia skladovykh sektoru bezpeky y oborony Ukrainy). Proc. Sci. Conf. (22 Nov. 2019, Khmelnitsky, Ukraine). (in Ukrai- nian). [Міхеєв В., Мосов С., Присяжний В. Інформаційне забезпечення органів національної безпеки з космосу. В кн.: Освітньо-наукове забезпечення складових сектору безпеки й оборони України: тези міжнар. наук.-практ. конф. (22 листопада 2019, м. Хмельницький). Хмельницький: НАДПСУ, 2019. С. 129—131.] 12. Member of the Academy of Sciences Horbulin speaks about emphasis on Ukraine’s defence technologies. Ukrinform. 05.06.2021. https://www.ukrinform.net/rubric-polytics/3259517-member-of-the-academy-of-sciences-horbulin- speaks-about-emphasis-on-ukraines-defence-technologies.html [Горбулін В.П. Технологічне переозброєння України як щит від російської агресії. Укрінформ. 04.06.2021. https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3258718-tehnologicne-pereozbroenna-ukraini-ak-sit-vid-rosijskoi- agresii.html ] 13. Gorbulin V. How to defeat Russia in the war of the future. Kyiv, 2020 (in Russian). [Горбулин В. Как победить Россию в войне будущего. Киев, 2020.] 14. National Space Facilities Control and Test Center. https://spacecenter.gov.ua/?lang=en [Національний центр управління та випробувань космічних засобів. https://spacecenter.gov.ua/ ] 15. State Space Agency of Ukraine. History. https://www.nkau.gov.ua/en/about-ssau/history [Державне космічне агентство України. Історія. URL: https://www.nkau.gov.ua/ua/dka-ukrainy/istoriia ] 16. Decree of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 13.01.2021 No. 15-р. (in Ukrainian). https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/15-2021-%D1%80#Text [Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2021—2025 роки: розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 № 15-р.] 17. Yuzhnoye SDO concludes a contract to launch Ukrainian SICH-2-30 satellite. https://www.yuzhnoye.com/en/ press-center/news/copy_news_843.html [КБ «Південне» уклало контракт на запуск українського супутника ДЗЗ «Січ-2-30». 31.05.2021. https://www. yuzhnoye.com/ua/press-center/news/copy_news_843.html ] ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2021, № 9 11 НАУКА І СУСПІЛЬСТВО Volodymyr P. Horbulin National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine THE USE OF SPACE INFORMATION IN THE SYSTEM OF GEOGRAPHIC INFORMATION PROVISION OF MANAGERIAL DECISION-MAKING ON UKRAINE’S NATIONAL SECURITY AND DEFENSE ISSUES The article defines the place and role of geographic information systems in geographic information provision of decision- making on national security and defense issues. The author highlights the international practice of developing and using hundreds of various systems. It is shown that geographic information systems are considered specific in geographic infor- mation provision of decision-making on national security and defense issues and feature function-oriented content to enable efficient accomplishment of military and security missions. The author notes that the updated Military Security Strategy of Ukraine emphasizes implementation of advanced information and space-based processing technologies in practice of Ukraine’s armed forces. Using examples of present-day armed conflicts, the author illustrates the ever-grow- ing significance of the space-based segment of the Earth remote sensing for geographic information provision of military operations. With no satellites owned by Ukraine, the author stresses the need for development of the national geospatial data infrastructure and gives two methods for meeting this challenge: using the data received from international satel- lites and launching a national remote sensing satellite. With the first method, the author identifies global trends in the Earth remote sensing systems development as a space-based component of geographic information provision of decision- making on national security and defense issues. Its implementation by the National Space Facilities Control and Test Center is also detailed. Further, the author outlines the potential landscape of Ukraine’s space industry development and the prospects of launching the national satellite Sich-2-30 in the context of the historical space background of the inde- pendent state of Ukraine. Finally, the author stresses a global drive to increasing the ratio of space-based information processing, in the first place space-based Earth remote sensing satellites for geographic information provision of manage- rial decision-making on national security and defense issues. The author concludes that at the current stage, our country is aware of this trend and is taking steps to fully revive national space efforts, including those on the international stage. Keywords: geographic information system, geographic information provision, space-based Earth remote sensing, na- tional security and defense.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181421
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	0372-6436
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-02T08:48:49Z
publishDate	2021
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
record_format	dspace
spelling	Горбулін, В.П. 2021-11-15T14:23:54Z 2021-11-15T14:23:54Z 2021 Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України / В.П. Горбулін // Вісник Національної академії наук України. — 2021. — № 9. — С. 3-11. — Бібліогр.: 17 назв. — укр. 0372-6436 DOI: doi.org/10.15407/visn2021.09.003 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181421 Сьогодні роль геоінформаційних систем у забезпеченні ухвалення рішень з питань національної безпеки і оборони розвинених країн світу постійно зростає. У новій Стратегії воєнної безпеки України особливу увагу приділено впровадженню сучасних інформаційних та космічних технологій у діяльність українських сил оборони. У статті актуалізовано проблему розвитку національної інфраструктури геопросторових даних в умовах відсутності в України власних супутників. Проаналізовано два шляхи розв’язання цієї проблеми: отримання даних від іноземних космічних апаратів і запуск власного супутника дистанційного зондування Землі. The article defines the place and role of geographic information systems in geographic information provision of decisionmaking on national security and defense issues. The author highlights the international practice of developing and using hundreds of various systems. It is shown that geographic information systems are considered specific in geographic information provision of decision-making on national security and defense issues and feature function-oriented content to enable efficient accomplishment of military and security missions. The author notes that the updated Military Security Strategy of Ukraine emphasizes implementation of advanced information and space-based processing technologies in practice of Ukraine’s armed forces. Using examples of present-day armed conflicts, the author illustrates the ever-growing significance of the space-based segment of the Earth remote sensing for geographic information provision of military operations. With no satellites owned by Ukraine, the author stresses the need for development of the national geospatial data infrastructure and gives two methods for meeting this challenge: using the data received from international satellites and launching a national remote sensing satellite. With the first method, the author identifies global trends in the Earth remote sensing systems development as a space-based component of geographic information provision of decisionmaking on national security and defense issues. Its implementation by the National Space Facilities Control and Test Center is also detailed. Further, the author outlines the potential landscape of Ukraine’s space industry development and the prospects of launching the national satellite Sich-2-30 in the context of the historical space background of the independent state of Ukraine. Finally, the author stresses a global drive to increasing the ratio of space-based information processing, in the first place space-based Earth remote sensing satellites for geographic information provision of managerial decision-making on national security and defense issues. The author concludes that at the current stage, our country is aware of this trend and is taking steps to fully revive national space efforts, including those on the international stage. uk Видавничий дім "Академперіодика" НАН України Вісник НАН України Наука і суспільство Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України The use of space information in the system of geographic information provision of managerial decision-making on Ukraine’s national security and defense issues Article published earlier
spellingShingle	Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України Горбулін, В.П. Наука і суспільство
title	Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України
title_alt	The use of space information in the system of geographic information provision of managerial decision-making on Ukraine’s national security and defense issues
title_full	Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України
title_fullStr	Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України
title_full_unstemmed	Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України
title_short	Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України
title_sort	використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони україни
topic	Наука і суспільство
topic_facet	Наука і суспільство
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181421
work_keys_str_mv	AT gorbulínvp vikoristannâkosmíčnoíínformacíívsistemígeoínformacíinogozabezpečennâuhvalennâupravlínsʹkihríšenʹzpitanʹnacíonalʹnoíbezpekitaoboroniukraíni AT gorbulínvp theuseofspaceinformationinthesystemofgeographicinformationprovisionofmanagerialdecisionmakingonukrainesnationalsecurityanddefenseissues

Використання космічної інформації в системі геоінформаційного забезпечення ухвалення управлінських рішень з питань національної безпеки та оборони України

Institution

Similar Items