Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років

Мета статті: з’ясувати фольклорне походження окремих сюжетів, інкорпорованих у спогади про голод. Методологія. Автор застосовує порівняльно-типологічний метод. Наукова новизна. Існує три найбільш поширені сюжети,
 які зустрічаються в багатьох розповідях. Автор наводить цілу низку доказів&...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Сiверянський літопис
Дата:2021
Автор: Іваннікова, Л.В.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181528
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років. / Л.В. Іваннікова // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 121-132. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862627973092343808
author Іваннікова, Л.В.
author_facet Іваннікова, Л.В.
citation_txt Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років. / Л.В. Іваннікова // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 121-132. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сiверянський літопис
description Мета статті: з’ясувати фольклорне походження окремих сюжетів, інкорпорованих у спогади про голод. Методологія. Автор застосовує порівняльно-типологічний метод. Наукова новизна. Існує три найбільш поширені сюжети,
 які зустрічаються в багатьох розповідях. Автор наводить цілу низку доказів
 того, що це фольклорні тексти, а саме: наявність варіантів, побутування їх у
 дуже віддалених один від одного регіонах та майже повна ідентичність включених у них віршованих зразків. Висновки. На передній план виводять образ народного співця, який привселюдно виконував антирадянські пісні та думи й поплатився за це життям або зазнав переслідувань. Такі випадки були непоодинокими. Автор статті вбачає в цих розповідях не реальні спогади, а типовий
 фольклорний сюжет. Однаковий не лише розвиток сюжету, а й текст пісні, яку
 виконує кобзар у момент, коли його ведуть до відділку міліції. На думку автора,
 оповіді про ці випадки фольклоризувались і поступово перетворились із меморату на фабулат, близький до анекдоту. Цей сюжет дійшов аж до наших днів У
 правдивість цієї події вірять і ті, хто розповідає, і ті, хто слухає і записує. Така
 схема характерна для всіх варіантів сюжету. Варіюється лише кінцівка. Для
 обґрунтування своєї гіпотези автор наводить різні версії досліджуваного сюжету, записані в різний час і в різних регіонах України. На думку автора, пізнішими слід вважати ті, у яких йдеться про загибель кобзаря. Побутування низки
 віршів-моностроф про загибель під час голоду коней спричинило зародження ще
 одного фольклорного сюжету – про коня, який ходив із плакатом/запискою/табличкою на шиї/коло хвоста/у гриві. На ній був написаний політичний вірш. Безсумнівно, що й цей сюжет породили цілком реальні події. Очевидно, що він був
 дуже популярним. За змістом він також близький до анекдоту. Сміховий елемент закладений у вірші, включеному в сюжет. На першому етапі творення цього фабулату сюжетотворчу функцію виконував вірш. Монострофа була
 стійким елементом сюжету, який практично залишався незмінним. Але згодом,
 у процесі трансляції, уже прозова частина стала сюжетотворчим елементом.
 Автор наводить яскраві приклади фольклоротворчого процесу. Третій оригінальний сюжет пов’язаний із куркою, яку господар використав для демонстрації протесту проти непомірних продподатків. Цей наратив також типологічно
 споріднений із попереднім і схожий на анекдот із трагічним змістом. Він так
 самофіксувався у різних регіонах України, і не лише як прозовий, але й як музично-вербальний текст. The article aims to find out the folklore origin of individual subjects
 incorporated into memoires about the famine. The methodology is based on
 comparative & typological method. The scientific novelty. There are three most
 common subjects found in many stories. The author submits a number of proofs they
 are folklore texts. This includes presence of variants and their existence in very remote
 regions as well as almost complete identity of poetic samples they contain.
 Conclusions. In the foreground is the image of a folk singer who performed anti-
 Soviet songs and ballads in public and forfeited life or was persecuted for that. Such
 cases were not rare. The author considers these stories contain not real memories, but
 a typical folklore subject. Its’ development is similar, but this is also true about a song
 text performed by a kobzar when being led to the police station. The stories about
 these cases were folklorized and gradually turned from memoir into fabulat close to
 anecdote. This subject has survived to the present day. Those who tell a story and
 those who listen and writes it have confidence in its credibility. Such a scheme is
 typical for all the subject variants. Only ending changes. To substantiate this
 hypothesis, the author provides different versions of the subject recorded at different
 times and in different Ukraine regions. It is suggested the versions telling about a
 kobzar’s death should be considered the later ones. The existence of a series of
 monostrophe poems about horses’ death during the famine gave rise to another
 folklore subject about a horse carrying a poster / note / plate on its neck / at a tail / in
 a mane. A political poem was written on it. No doubt, that subject was generated by
 quite real events. Obviously, it was very popular. It is also close to anecdote by its
 content. The laughable element is embedded in the poem included in the subject.
 In fact, at the first stage of this fabulat creation the poem “invented” the subject.
 Monostrophe was a stable element remaining virtually unchanged. However, later
 during translation process a prose part became a creating element for the subject.
 The author provides striking examples of folklore creation. The third original subject
 is about a chicken used by its owner to demonstrate a protest against excessive food
 taxes. This narrative is also typologically related to the previous one and resembles
 anecdote with a tragic content. It was recorded in Ukraine different regions as well,
 being not only a prose, but also a musical-verbal text.
first_indexed 2025-12-07T13:40:11Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181528
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2518-7430
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T13:40:11Z
publishDate 2021
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Іваннікова, Л.В.
2021-11-20T15:37:57Z
2021-11-20T15:37:57Z
2021
Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років. / Л.В. Іваннікова // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 121-132. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.
2518-7430
DOI: 10.5281/zenodo.4679456
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181528
398.223/908/930.2
Мета статті: з’ясувати фольклорне походження окремих сюжетів, інкорпорованих у спогади про голод. Методологія. Автор застосовує порівняльно-типологічний метод. Наукова новизна. Існує три найбільш поширені сюжети,
 які зустрічаються в багатьох розповідях. Автор наводить цілу низку доказів
 того, що це фольклорні тексти, а саме: наявність варіантів, побутування їх у
 дуже віддалених один від одного регіонах та майже повна ідентичність включених у них віршованих зразків. Висновки. На передній план виводять образ народного співця, який привселюдно виконував антирадянські пісні та думи й поплатився за це життям або зазнав переслідувань. Такі випадки були непоодинокими. Автор статті вбачає в цих розповідях не реальні спогади, а типовий
 фольклорний сюжет. Однаковий не лише розвиток сюжету, а й текст пісні, яку
 виконує кобзар у момент, коли його ведуть до відділку міліції. На думку автора,
 оповіді про ці випадки фольклоризувались і поступово перетворились із меморату на фабулат, близький до анекдоту. Цей сюжет дійшов аж до наших днів У
 правдивість цієї події вірять і ті, хто розповідає, і ті, хто слухає і записує. Така
 схема характерна для всіх варіантів сюжету. Варіюється лише кінцівка. Для
 обґрунтування своєї гіпотези автор наводить різні версії досліджуваного сюжету, записані в різний час і в різних регіонах України. На думку автора, пізнішими слід вважати ті, у яких йдеться про загибель кобзаря. Побутування низки
 віршів-моностроф про загибель під час голоду коней спричинило зародження ще
 одного фольклорного сюжету – про коня, який ходив із плакатом/запискою/табличкою на шиї/коло хвоста/у гриві. На ній був написаний політичний вірш. Безсумнівно, що й цей сюжет породили цілком реальні події. Очевидно, що він був
 дуже популярним. За змістом він також близький до анекдоту. Сміховий елемент закладений у вірші, включеному в сюжет. На першому етапі творення цього фабулату сюжетотворчу функцію виконував вірш. Монострофа була
 стійким елементом сюжету, який практично залишався незмінним. Але згодом,
 у процесі трансляції, уже прозова частина стала сюжетотворчим елементом.
 Автор наводить яскраві приклади фольклоротворчого процесу. Третій оригінальний сюжет пов’язаний із куркою, яку господар використав для демонстрації протесту проти непомірних продподатків. Цей наратив також типологічно
 споріднений із попереднім і схожий на анекдот із трагічним змістом. Він так
 самофіксувався у різних регіонах України, і не лише як прозовий, але й як музично-вербальний текст.
The article aims to find out the folklore origin of individual subjects
 incorporated into memoires about the famine. The methodology is based on
 comparative & typological method. The scientific novelty. There are three most
 common subjects found in many stories. The author submits a number of proofs they
 are folklore texts. This includes presence of variants and their existence in very remote
 regions as well as almost complete identity of poetic samples they contain.
 Conclusions. In the foreground is the image of a folk singer who performed anti-
 Soviet songs and ballads in public and forfeited life or was persecuted for that. Such
 cases were not rare. The author considers these stories contain not real memories, but
 a typical folklore subject. Its’ development is similar, but this is also true about a song
 text performed by a kobzar when being led to the police station. The stories about
 these cases were folklorized and gradually turned from memoir into fabulat close to
 anecdote. This subject has survived to the present day. Those who tell a story and
 those who listen and writes it have confidence in its credibility. Such a scheme is
 typical for all the subject variants. Only ending changes. To substantiate this
 hypothesis, the author provides different versions of the subject recorded at different
 times and in different Ukraine regions. It is suggested the versions telling about a
 kobzar’s death should be considered the later ones. The existence of a series of
 monostrophe poems about horses’ death during the famine gave rise to another
 folklore subject about a horse carrying a poster / note / plate on its neck / at a tail / in
 a mane. A political poem was written on it. No doubt, that subject was generated by
 quite real events. Obviously, it was very popular. It is also close to anecdote by its
 content. The laughable element is embedded in the poem included in the subject.
 In fact, at the first stage of this fabulat creation the poem “invented” the subject.
 Monostrophe was a stable element remaining virtually unchanged. However, later
 during translation process a prose part became a creating element for the subject.
 The author provides striking examples of folklore creation. The third original subject
 is about a chicken used by its owner to demonstrate a protest against excessive food
 taxes. This narrative is also typologically related to the previous one and resembles
 anecdote with a tragic content. It was recorded in Ukraine different regions as well,
 being not only a prose, but also a musical-verbal text.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Розвідки
Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років
Folklore subjects incorporated in oral memoires about the famine of 1932–1933
Article
published earlier
spellingShingle Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років
Іваннікова, Л.В.
Розвідки
title Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років
title_alt Folklore subjects incorporated in oral memoires about the famine of 1932–1933
title_full Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років
title_fullStr Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років
title_full_unstemmed Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років
title_short Фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років
title_sort фольклорні сюжети, інкорпоровані в усні меморати про голод 1932 – 1933 років
topic Розвідки
topic_facet Розвідки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181528
work_keys_str_mv AT ívanníkovalv folʹklornísûžetiínkorporovanívusnímemoratiprogolod19321933rokív
AT ívanníkovalv folkloresubjectsincorporatedinoralmemoiresaboutthefamineof19321933