Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного музею у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області 60 – 80-их рр. XX ст.: мета, тематика, результати
Мета статті – висвітлити обставини організації та проведення етнографічних експедицій Переяслав-Хмельницького Державного історичного музею (із 1979 р. – Переяслав-Хмельницький державний історико-культурний заповідник) у села Сумської, Харківської, Дніпропетровської областей у 60–80-х рр. ХХ ст. Н...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181530 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного музею у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області 60 – 80-их рр. XX ст.: мета, тематика, результати / О.М. Жам // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 140-145. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859853994855235584 |
|---|---|
| author | Жам, О.М. |
| author_facet | Жам, О.М. |
| citation_txt | Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного музею у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області 60 – 80-их рр. XX ст.: мета, тематика, результати / О.М. Жам // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 140-145. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Мета статті – висвітлити обставини організації та проведення етнографічних експедицій Переяслав-Хмельницького Державного історичного музею (із
1979 р. – Переяслав-Хмельницький державний історико-культурний заповідник)
у села Сумської, Харківської, Дніпропетровської областей у 60–80-х рр. ХХ ст.
Наукова новизна полягає у тому, що вперше досліджені й детально описані в
хронологічній послідовності експедиції музею в окреслений регіон. Для розв’язання
цієї проблеми залучені книги наказів, обліково-фондова документація Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Методи дослідження дібрано відповідно до поставленої мети. Використання методів джерелознавчого
аналізу сприяло систематизації первинної інформації, а використання системного методу дозволило всебічно дослідити історію проведення етнографічних експедицій у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області. Приділено увагу
передісторії зазначених експедицій. Аналізуються тематика, склад учасників і
результати експедицій. Зауважено, що основним завданням цих експедицій було
виявлення пам’яток народної архітектури для Музею народної архітектури та
побуту Середньої Наддніпрянщини, а також збір предметів музейного значення
для комплектування етнографічних колекцій. Їх результатом стала музеєфікація трьох пам’яток: вітряного млина із с. Крисиного Богодухівського р-ну Харківської обл., вітряного млина із с. Довжика Липоводолинського р-ну Сумської обл. та водяного млина із с. Гамаліївки Шосткинського р-ну Сумської обл.
Зроблено висновок про високу результативність експедиційної діяльності музею у цьому напрямку.
The article objective is to cover the circumstances of organizing and conducting
ethnographic expeditions of the Pereyaslav-Khmelnytsky State Historic Museum (since
1979 – Pereyaslav-Khmelnytsky State Historic and Cultural Reserve) to the villages of
Sumy, Kharkiv, Dnipropetrivsk regions in the 60–80s of the XX cent. The scientific
novelty is that for the first time the museum expeditions to mentioned area are studied
and thoroughly described chronologically. To address this issue, the order books,
accounting & fund documentation of the National Historic and Ethnographic Reserve
“Pereyaslav” are used. The research methodology is chosen in accordance with
its objective. The methods of source study analysis contributed to systematization of
primary information, while using systematic method promoted a comprehensive study
of history of ethnographic expeditions in Sumy, Kharkiv, Dnipropetrivsk regions.
Attention is paid to their background; the subject, participants and results are also
analysed. It is noted the expeditions principal task was to identify showplaces of folk
architecture for the Museum of Folk Architecture and Life of Middle Dnieper, as well
as to collect items of museum importance for ethnographic collections acquisition. The
expeditions resulted in museification of three monuments: the windmill from Krysyne
village of Bohodukhiv district of Kharkiv Region, the windmill from Dovzhyk village of
Lypova Dolyna district of Sumy Region, and the watermill from Hamaliivka village of
Shostka district of Sumy Region. The conclusion suggests high efficiency of the
museum expedition activity in this sphere.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:43:07Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2021. № 1
140
УДК 069.158:94(477)«1960/1980»
Олена Жам
•
ЕКСПЕДИЦІЇ ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ДЕРЖАВНОГО
ІСТОРИЧНОГО МУЗЕЮ
У СУМСЬКУ, ХАРКІВСЬКУ, ДНІПРОПЕТРВСЬКУ ОБЛАСТІ
60-80-их рр. ХХ ст.:
МЕТА, ТЕМАТИКА, РЕЗУЛЬТАТИ
DOI: 10.5281/zenodo.4678137
© О. Жам, 2021. CC BY 4.0
Мета статті – висвітлити обставини організації та проведення етногра-
фічних експедицій Переяслав-Хмельницького Державного історичного музею (із
1979 р. – Переяслав-Хмельницький державний історико-культурний заповідник)
у села Сумської, Харківської, Дніпропетровської областей у 60–80-х рр. ХХ ст.
Наукова новизна полягає у тому, що вперше досліджені й детально описані в
хронологічній послідовності експедиції музею в окреслений регіон. Для розв’язання
цієї проблеми залучені книги наказів, обліково-фондова документація Національно-
го історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Методи дослідження ді-
брано відповідно до поставленої мети. Використання методів джерелознавчого
аналізу сприяло систематизації первинної інформації, а використання систем-
ного методу дозволило всебічно дослідити історію проведення етнографічних
експедицій у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області. Приділено увагу
передісторії зазначених експедицій. Аналізуються тематика, склад учасників і
результати експедицій. Зауважено, що основним завданням цих експедицій було
виявлення пам’яток народної архітектури для Музею народної архітектури та
побуту Середньої Наддніпрянщини, а також збір предметів музейного значення
для комплектування етнографічних колекцій. Їх результатом стала музеєфіка-
ція трьох пам’яток: вітряного млина із с. Крисиного Богодухівського р-ну Хар-
ківської обл., вітряного млина із с. Довжика Липоводолинського р-ну Сум-
ської обл. та водяного млина із с. Гамаліївки Шосткинського р-ну Сумської обл.
Зроблено висновок про високу результативність експедиційної діяльності му-
зею у цьому напрямку.
Ключові слова: Переяслав-Хмельницький державний історичний музей,
скансен, експедиційна діяльність, пам’ятка народної архітектури, музеєфіка-
ція.
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в м. Пе-
реяславі Київської обл. є визнаним науковим і культурним осередком краю,
справжньою скарбницею духовності українського народу. Експозиція музею за-
хоплює унікальністю пам’яток народної архітектури та розмаїттям колекцій.
Формування цього унікального музейного зібрання стало результатом цілеспря-
мованої експедиційної діяльності Переяслав-Хмельницького державного істо-
ричного музею (з 1969 р. – Переяслав-Хмельницький державний історико-куль-
турний заповідник) у 60–80-х рр. ХХ ст. На ранньому етапі становлення переяс-
лавського скансену (кін. 50-х – 60-ті рр. ХХ ст.) першочерговим напрямком
обстежень стали населенні пункти Переяслав-Хмельницького, Бориспільського,
Баришівського, Яготинського та інших районів Київської області. Надалі пріори-
Siverian chronicle. 2021. № 1
141
тетного значення набули систематичні пошукові експедиції на Полтавщину,
Черкащину, Чернігівщину з метою проведення комплексного збору польових
етнографічних матеріалів, дослідження культури та побуту сільського населен-
ня, поповнення відомостей із регіональної етнографії, збір предметів музейного
значення для комплектування етнографічних колекцій музею, виявлення пам’я-
ток народної архітектури. Об’єктом для експедицій обиралися, насамперед, най-
більш старі за віком села.
Наша увага зосереджена на польових етнографічних дослідженнях 60–
80-х рр. ХХ ст. У цей період науково-експедиційна робота була одним із найваж-
ливіших напрямків діяльності Переяслав-Хмельницького Державного історично-
го музею (далі ПХДІМ) і зумовлювалася потребою виявлення пам’яток народної
архітектури для Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрян-
щини. Головними завданнями науково-експедиційної роботи були: збір та науко-
ва обробка предметів музейного значення, виявлення пам’яток народної архітек-
тури, фіксація відомостей нематеріальної культури. Надалі зібрані матеріали ви-
користовували під час створення музейних експозицій і комплектування різно-
планових колекцій.
Аналіз історіографії проблеми дає підстави стверджувати, що експедиційна
діяльність Національного музею народної архітектури та побуту України зага-
лом привертала увагу дослідників1, однак експедиції, організовані ПХДІМ у
Сумську, Харківську, Дніпропетровську області ще не виступали об’єктом спе-
ціального дослідження.
Експедиційна діяльність є невід’ємною частиною музейної роботи. Необ-
хідність польових досліджень у діяльності музею етнографічного профілю оче-
видна. Це найбільш ефективна й результативна форма систематизованого ком-
плектування музейного зібрання етнографічними матеріалами. Вона передбачає
обстеження конкретного регіону з метою пошуку й обстеження пам’яток народ-
ної архітектури, виявлення та збір предметів музейного значення за визначеною
тематикою з подальшим всебічним дослідженням їх наукової та історичної цін-
ності.
Першим відрядженням у досліджуваний регіон, згідно книги наказів по
ПХДІМ, стала поїздка директора музею М. І. Сікорського в с. Крисине Богоду-
хівського р-ну Харківської обл. наприкінці червня 1966 р. Вона була пов’язана із
вітряком, що зберігся у цьому селі. За первинним задумом, у переяславському
скансені мали бути представлені пам’ятки млинарства з усієї території України.
З цією метою керівництво музею розіслало звернення до керівників усіх рівнів
(голів колгоспів, радгоспів, клубів, музеїв, районних та обласних рівнів) із про-
ханням посприяти під час виявлення млинарських будівель та інших пам’яток
1 Жам О. М., Ткаченко Н. Г., Чередніченко Л. С. Польові етнографічні дослідження Чернігівщини нау-
ковцями Переяслав-Хмельницького історичного музею в 60–70-х роках ХХ ст.: історія, тематика, ре-
зультати. Ніжинська старовина. Збірник регіональної історії та пам’яткознавства (серія: «Пам’ятки
Північного регіону України», № 6). Київ, 2014. Вип. 18(21). С. 56–64; Жам О. М. Спільна експедиція
науковців переяславського та київського скансенів на Чернігівщину в жовтні 1960 року: мета, тема-
тика, результати та подальші перспективи (до 50-річчя Музею народної архітектури та побуту Украї-
ни). Краєзнавство. 2019. № 3 (108). С. 127–138; Петруня А. П., Ревега Н. М. Експедиційна діяльність
на Переяславщині в 50–70 роках ХХ століття за офіційними документами Національного історико-
етнографічного заповідника «Переяслав». ПЕРЕЯСЛАВІКА: Наукові записки Національного істори-
ко-етнографічного заповідника «Переяслав»: Всеукраїнська наукова конференція «Переяславська
земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури» (до 100-річчя започаткування
музейної справи на Переяславщині; до 95-ї річниці від дня народження Героя України М. І. Сікор-
ського), 29 листопада 2018 року: Збірник наукових статей. Переяслав-Хмельницький, 2018.
Вип. 14 (16). С. 393–403; Ревега Н. Експедиції до Бориспільського району Київської області в 50–
70 роках ХХ століття за офіційними документами НІЕЗ «Переяслав». Проблеми розвитку краєзнав-
ства на Бориспільщині: традиції національної культури та формування етносвідомості: [науковий
збірник: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції; Бориспіль–Вороньків, 27 лис-
топада 2018 року] / наук. ред. та упоряд. І. Бакум, В. Литвин, О. Малишевська; ред. рада: В. Байчас,
І. Бакум, А. Богуш та ін. Бориспіль: Медіа-центр «ТС», 2019. (Серія «Матеріали науково-практичних
краєзнавчих конференційБориспільської районної державної адміністрації та районної ради».
Вип. 1). С. 119–129.
Сіверянський літопис. 2021. № 1
142
народної архітектури. У листі-відповіді від 24.10.1965 р. директор радгоспу
«Люботинський» відписав М. І. Сікорському: «На Ваше письмо от 15/Х-1965 г.
совхоз “Люботинский” сообщает, что на территории совхоза интересующих Вас
экспонатов нет, т. к. совхоз организован не в селе. Такие экспонаты, а именно
ветряк, имеется в Вальковском р-не Харьковской обл., с. Огульцы, а также в
с. Крысино Богодуховского р-на Харьковской обл.»2. Є припущення про те, що
про існування вітряка в с. Крисине М. І. Сікорський міг дізнатися від
П. Т. Тронька, уродженця с. Заброди Богодухівського р-ну Харківської обл.
Дружні відносини М. І. Сікорського з Петром Тимофійовичем спонукали до ак-
тивних дій щодо музеєфікації вітряка з його батьківщини. Загальновідомо, що
саме завдяки сприянню П. Т. Тронька була виділена земельна ділянка для пере-
яславського скансену. Тому встановлення у музеї зазначеного вітряка М. І. Сі-
корський розцінював як знак вдячності Петру Тимофійовичу за допомогу. Якщо
М. І. Сікорському випадала нагода вести екскурсію у скансені, він неодмінно де-
монстрував гостям цього вітряка та наголошував, що він із батьківщини
П. Т. Тронька. Організацією перевезення пам’ятки займався особисто М. І. Сі-
корський. У наказі № 18 від 27.06.1966 р. читаємо: «Для організації перевозки і
розбори вітряка ХІХ ст. із Богодухівського району Харківської обл. виїжджаю в
командировку на 3 дні»3. Лише через півроку вдалося переконати правління кол-
госпу «Батьківщина» с. Крисине про передачу пам’ятки Музею народної архі-
тектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Для детального обстеження віт-
ряка 3 грудня 1966 р. в с. Крисине був відряджений М. І. Жам – завідувач філіа-
лу «Музей народної архітектури та побуту» (наказ № 36 від 3.12.1966 р.). У лип-
ні наступного року в с. Крисине знову виїхав М. І. Жам з бригадою реставрато-
рів для демонтажу та перевезення вітряка (наказ № 15 від 19.07.1967 р.). Роботи
тривали з 29 липня по 6 серпня. Невдовзі вітряк було змонтовано. За рахунком
він став четвертою пам’яткою вітряного млинарства.
Наступна експедиція відбулася в м. Дніпропетровськ 13–17 жовтня 1967 р.
у складі завідувача філії М. І. Жама, старшого наукового співробітника
В. І. Слюсаря, реставратора В. О. Осіпова, водія І. І. Теслі. Її метою було оформ-
лення і перевезення половецьких баб для експозиції археологічного розділу Му-
зею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини та військової
техніки для експозиції Історичного музею (наказ № 80 від 13.10.1967 р.).
У 1968 р. випала нагода музеєфікувати вітряк із с. Ярославець Кролевецько-
го р-ну Сумської обл. Про нього повідомив мешканець цього села В. Д. Ковален-
ко:«Товарищи Сикорский и Жам! Что же Вы не едете в с. Ярославец по ветря-
ную мельницу? Неужели Вы упустите момент? Спешите приобрести такой екс-
понат. У Вас такого нет. Прошу Вас не теряйте время, действуйте побыстрее.
Внутри мельницы все в сохранности, она под замком. Прошу Вас быстрее шеве-
литесь»4. Невдовзі зібрання вітряків музею, яке на той час нараховувало 7 оди-
ниць, поповнив перший вітряк шатрової конструкції. Записи у книзі наказів
щодо організації експедицій в с. Ярославець відсутні. Лише відомо, що
10.07.1968 р. комісія у складі завідувача філії музею просто неба М. І. Жама, го-
ловного реставратора П. Ф. Щербини, техніка-будівельника І. Г. Міненка склала
акт обстеження вітряка. Імовірно, на цей період і припадає його перевезення.
Вище згаданий В. Д. Коваленко повідомив також, що в с. Гамаліївці Шост-
кинського р-ну на території Харлампіївського монастиря розташований діючий
водяний млин (перебував на балансі радгоспу ім. Леніна). У червні 1969 р. «на
розвідку» до с. Гамаліївки було відряджено лаборанта фондів музею Л. С. Кузь-
2 Лист директора радгоспу «Люботинський» (м. Люботин Харківської обл.) І. Загребельного
директору Переяслав-Хмельницького історичного музею М. І. Сікорському від 24.10.1965 р., вих.
№ 15 // Архів Жам О. М.
3 Книга приказов исторического музея г. Переяслав-Хмельницкий: начато 2.01.1965 г. окончено
5.05.1969 г. [Рукопис] / [Переяслав-Хмельницький державний історичний музей] – [1965–1969]. 46 л.
4 Лист В. Д. Коваленка М. І. Сікорському та М. І. Жаму (1968 р.) // Архів Жам О. М.
Siverian chronicle. 2021. № 1
143
менко (наказ № 26 від 09.06.1969 р.). Попередні перемовини з настоятельницею
монастиря щодо переміщення млина до музею у Переяславі результатів не дали.
Але М. І. Сікорський з колегами не полишав надію і врешті-решт умовив керів-
ництво монастиря і радгоспу передати водяний млин музею. Пізньої осені
1970 р. будівлю було демонтовано й перевезено до музею. З цією метою у Гама-
ліївку 9 листопада 1970 р. були відправлені водії І. І. Тесля, М. І. Петруня та рес-
тавратори В. М. Сулима, Г. Г. Кулічевський терміном на 5 днів (наказ № 54 від
15.10.1970 р.). Перевезти споруду за одну ходку не вдалося. Наступного місяця
знову була відряджена бригада в складі водіїв І. І. Теслі й М. І. Петруні та рес-
тавраторів В. М. Сулими, А. Ф. Федоренка, М. Ф. Заболотнього, О. С. Горбенка,
В. П. Савика, Г. Г. Кулічевського, Залізінського, Сапунова (наказ № 56 від
01.11.1970 р.). Роботи тривали 15 днів, були призупинені у зв’язку з похолодан-
ням і відновлені навесні–влітку 1971 р.
Одночасно з перевезенням гамаліївського водяного млина в Шосткинський
р-н 2–14 листопада 1970 р. для збирання предметів музейного значення був від-
ряджений старший науковий працівник В. П. Шаблевський (наказ № 54 від
15.10.1970 р.). 12–14 лютого1971 р. його знову направили в Сумську обл. з ме-
тою пошуку етнографічних матеріалів (наказ № 4 від 26.01.1971 р.). 15–19 липня
1971 р. В. П. Шаблевський укотре побував на Сумщині (наказ № 18 від
01.07.1971 р.). Цього разу із водієм М. І. Петрунею вони обстежили села Липово-
долинського р-ну. Першочерговим завданням був пошук млинарських пристро-
їв, механізмів, знарядь праці. У вітряку в с. Капустинці були виявлені два молот-
ки ковальської роботи (інв. № Е–1139 (І–ІІ), датовані кін. ХІХ ст., які використо-
вувалися для наковування млинових каменів, котрі мають два ударні загострені
кінці. Нині вони експонуються у Музеї хліба Національного історико-етногра-
фічного заповідника «Переяслав». В. П. Шаблевський з’ясував, що в районі збе-
реглося 5 вітряків: у с. Беєве, Грабщина, Кимличка, Капустинці, Довжик. Вітряк
у с. Довжик правління колгоспу «Леніна» погодилося передати до переяслав-
ського скансену. Демонтували та перевезли його в серпні 1971 р. Першими, 8–
14 серпня, на місце проведення робіт виїхали В. П. Шаблевський та Л. І. При-
сяжний (наказ № 22 від 30.07.1971 р.). Після того, як організаційні моменти були
узгоджені, 11.08.1971 р. для демонтажу та перевезення вітряка виїхали музейні
водії І. І. Тесля, М. І. Петруня, Ф. Чирка (наказ № 23 від 10.08.1971 р.). Особли-
вий інтерес викликає параграф 9 вище згаданого наказу, у якому йдеться про те,
що І. І. Петруня та В. П. Шаблевський після завершення демонтажу вітряка з
с. Довжик 18–20 серпня 1971 р. були відряджені в м. Гадяч Полтавської обл. для
виявлення вітряка. За декілька місяців, з 9 по 14 грудня В. П. Шаблевський ви-
їхав до Харківської обл. з метою виявлення вітряків для колекції музею (наказ
№ 34 від 16.11.1971 р.).
Серед пошукових експедицій ПХДІМ окрему групу складають експедиції
на виконання Постанови Кабінету Міністрів УРСР № 105 від 6 лютого 1969 р.
«Про виявлення та відбір експонатів для Музею народної архітектури та побуту
УРСР» та однойменних рішень Виконавчого комітету Київської обласної ради
депутатів трудящих від 25.08.1969 р. № 646 та Виконавчого комітету Переяслав-
Хмельницької районної ради № 224 від 25.11.1969 р. З метою виявлення па-
м’яток для київського скансену 4–14 вересня 1971 р. в Дніпропетровську область
виїхали Є. С. Нестеровська та О. І. Юзвікова (наказ № 25 від 30.08.1971 р.). Не-
вдовзі, 22 грудня у 12-ти денне відрядження з цією ж метою і в цьому напряму
був відряджений головний архітектор музею М. Г. Ліхтман (наказ № 39 від
20.12.1971 р.).
З кінця 1970-х рр. акцент експедиційної роботи ПХДІМ змістився із пошуку
пам’яток народної архітектури в напрямку проведення комплексного збору по-
льових етнографічних матеріалів в окремих регіонах. Розширення територіаль-
них меж польових досліджень було пов’язане з набуттям досвіду експедиційної
роботи, поліпшенням науково-методичної підготовки, технічного забезпечення і,
звісно, із тим, що райони, розташовані в безпосередній близькості до Переясла-
Сіверянський літопис. 2021. № 1
144
ва, великою мірою вже були обстежені. У жовтні 1971 р. була споряджена комп-
лексна експедиція у Сумську та Чернігівську обл. у складі заступника директора
з наукової роботи М. Н. Єрмольєва, головного архітектора М. Г. Ліхтмана, нау-
кового співробітника Т. А. Козачковської (наказ № 27 від 08.09.1971 р.). Експе-
диція тривала 7 днів, із 7 по 14 жовтня включно.
Наступна експедиція у досліджуваний регіон відбулася 16–21 серпня
1977 р., але охоплювала лише Сумську обл. (наказ № 39 від 02.08.1977 р.).
Її учасниками стали наукові співробітники О. І. Юзвікова, В. І. Шавейко,
Л. О. Годліна, О. Р. Коломієць, водій М. І. Приходько. 20–25 лютого 1979 р. в
Сумську область була виправлена ще одна етнографічна експедиція у складі
М. І. Жама, Ю. М. Мисюри, М. Ф. Хоменка (наказ № 5 від 17.02.1979 р.). Ще од-
на експедиція на Сумщину, організована в 1984 р. (наказ № 47 від 18.10.1984 р.),
тривала з 30 жовтня до 4 листопада. Її учасниками були науковці О. М. Мельник,
Л. О. Годліна, І. В. Кабанова, Л. І. Кірпікін, Л. І. Доброскок, Л. В. Харченко,
Л. В. Пучкова, С. С. Дембіцький, Г. І. Козій, водій М. І. Петруня.
Серед наукових відряджень окремо згадаємо стажування старшого науково-
го співробітника Л. О. Годліної у Дніпропетровському історичному музеї 20–
27 квітня 1981 р. (наказ № 15 від 17.04.1981 р.).
Отже, регіональні етнографічні експедиції у науково-пошуковій діяльності
Переяслав-Хмельницького державного історичного музею 60–80-х рр. минулого
століття займали одне з провідних місць. Поважне місце серед них посіли етно-
графічні експедиції до Сумської, Харківської, Дніпропетровської областей.
Усього за досліджуваний період сюди було здійснено 20 експедицій. Попри від-
носну нечисленність, вони мали високу результативність. Їх наслідком стала му-
зеєфікація трьох пам’яток народної архітектури (двох вітряків та водяного мли-
на) та збір великої кількості предметів музейного значення, що згодом були ви-
користанні під час створення експозицій Музею народної архітектури та побуту
Середньої Наддніпрянщини. Огляд цих музейних предметів плануємо зробити в
подальших наших дослідженнях.
References
Zham, O. M., Tkachenko, N. H., Cherednichenko, L. S. (2014). Polovi
etnohrafichni doslidzhennia Chernihivshchyny naukovtsiamy Pereiaslav-
Khmelnytskoho istorychnoho muzeiu v 60–70-kh rokakh ХХ st.: istoriia, tematyka,
rezultaty [Field ethnographic research of Chernihiv region by scientists of Pereyaslav-
Khmelnytsky Historical Museum in the 60–70s of the XX century: history, topics,
results]. Nizhynska starovyna – Nizhyn antiquity. Nizhyn, Ukraine.
Zham, O. M. (2019). Spilna ekspedytsiia naukovtsiv Pereiaslavskoho ta
Kyivskoho skanseniv na Chernihivshchynu v zhovtni 1960 roku: meta, tematyka,
rezultaty ta podalshi perspektyvy (do 50-richchia Muzeiu narodnoi arkhitektury ta
pobutu Ukrainy). [United expedition of scientists of Pereyaslav and Kyiv open-air
museums to Chernihiv region in October 1960: purpose, subject, results and further
prospects (to the 50th anniversary of the Museum of Folk Architecture and Life of
Ukraine)]. Kraieznavstvo – Local History. Kyiv, Ukraine
Petrunia, A. P., Reveha, N. M. (2018). Ekspedytsiina diialnist na
Pereiaslavshchyni v 50–70 rokakh ХХ stolittia za ofitsiinymy dokumentamy
Natsionalnoho istoryko-etnohrafichnoho zapovidnyka «Pereiaslav». [Expeditionary
activity in the Pereyaslav region in the 50–70s of the XX century according to the
official documents of the National Historical and Ethnographic Reserve "Pereyaslav"].
Pereiaslavika. Pereyaslav-Khmelnytsky, Ukraine.
Reveha, N. M. (2018). Ekspedytsii do Boryspilskoho raionu Kyivskoi oblasti v
50–70 rokakh ХХ stolittia za ofitsiinymy dokumentamy NIEZ «Pereiaslav»
[Expeditions to Boryspil district of Kyiv region in the 50–70s of the XX century
according to the official documents of NHER "Pereyaslav"]. Materialy I
Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Problemy rozvytku kraieznavstva na
Siverian chronicle. 2021. № 1
145
Boryspilshchyni: tradytsii natsionalnoi kultury ta formuvannia etnos vidomosti».
Boryspil, Ukraine.
Жам Олена Михайлівна – кандидат історичних наук, провідний науковий
співробітник Музею хліба Національного історико-етнографічного заповідника
«Переяслав» (вул. Шевченка, 8, м. Переяслав, Київська обл., 08400, Україна).
Zham Olena M. – Ph.D. in History, leading scientific researcher of Bread
Museum, National historical and ethnographic reserve «Pereyaslav» (Shevchenka
Street, 8, Pereyaslav, Kyiv region, 08400, Ukraine).
E-mail: zham.olena@ukr.net
EXPEDITIONS OF THE PEREYASLAV-KHMELNYTSKY
STATE HISTORIC MUSEUM IN SUMY, KHARKIV,
DNIPROPETRIVSK REGIONS IN THE 60–80s OF THE XX CENT.:
PURPOSE, SUBJECT, RESULTS
The article objective is to cover the circumstances of organizing and conducting
ethnographic expeditions of the Pereyaslav-Khmelnytsky State Historic Museum (since
1979 – Pereyaslav-Khmelnytsky State Historic and Cultural Reserve) to the villages of
Sumy, Kharkiv, Dnipropetrivsk regions in the 60–80s of the XX cent. The scientific
novelty is that for the first time the museum expeditions to mentioned area are studied
and thoroughly described chronologically. To address this issue, the order books,
accounting & fund documentation of the National Historic and Ethnographic Reserve
“Pereyaslav” are used. The research methodology is chosen in accordance with
its objective. The methods of source study analysis contributed to systematization of
primary information, while using systematic method promoted a comprehensive study
of history of ethnographic expeditions in Sumy, Kharkiv, Dnipropetrivsk regions.
Attention is paid to their background; the subject, participants and results are also
analysed. It is noted the expeditions principal task was to identify showplaces of folk
architecture for the Museum of Folk Architecture and Life of Middle Dnieper, as well
as to collect items of museum importance for ethnographic collections acquisition. The
expeditions resulted in museification of three monuments: the windmill from Krysyne
village of Bohodukhiv district of Kharkiv Region, the windmill from Dovzhyk village of
Lypova Dolyna district of Sumy Region, and the watermill from Hamaliivka village of
Shostka district of Sumy Region. The conclusion suggests high efficiency of the
museum expedition activity in this sphere.
Key words: Pereyaslav-Khmelnytsky State Historic Museum, open-air museum,
expeditionary activity, showplace of folk architecture, museification.
Дата подання: 3 січня 2021 р.
Дата затвердження до друку: 18 січня 2021 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Жам О. Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного му-
зею у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області 60–80-их рр. XX ст.: ме-
та, тематика, результати. Сіверянський літопис. 2021. № 1. С. 140–145. DOI:
10.5281/zenodo.4678137.
Цитування за стандартом APA
Zham, O. Expeditions of the Pereyaslav-Khmelnytsky state historic museum in
Sumy, Kharkiv, Dnipropetrivsk regions in the 60–80s of the XX cent.: purpose,
subject, results. Siverianskyi litopys – Siverian chronicle, 1 140–145. DOI:
10.5281/zenodo.4678137.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181530 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:43:07Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Жам, О.М. 2021-11-20T15:38:23Z 2021-11-20T15:38:23Z 2021 Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного музею у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області 60 – 80-их рр. XX ст.: мета, тематика, результати / О.М. Жам // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 140-145. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.4678137 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181530 069.158:94(477)«1960/1980» Мета статті – висвітлити обставини організації та проведення етнографічних експедицій Переяслав-Хмельницького Державного історичного музею (із 1979 р. – Переяслав-Хмельницький державний історико-культурний заповідник) у села Сумської, Харківської, Дніпропетровської областей у 60–80-х рр. ХХ ст. Наукова новизна полягає у тому, що вперше досліджені й детально описані в хронологічній послідовності експедиції музею в окреслений регіон. Для розв’язання цієї проблеми залучені книги наказів, обліково-фондова документація Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Методи дослідження дібрано відповідно до поставленої мети. Використання методів джерелознавчого аналізу сприяло систематизації первинної інформації, а використання системного методу дозволило всебічно дослідити історію проведення етнографічних експедицій у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області. Приділено увагу передісторії зазначених експедицій. Аналізуються тематика, склад учасників і результати експедицій. Зауважено, що основним завданням цих експедицій було виявлення пам’яток народної архітектури для Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, а також збір предметів музейного значення для комплектування етнографічних колекцій. Їх результатом стала музеєфікація трьох пам’яток: вітряного млина із с. Крисиного Богодухівського р-ну Харківської обл., вітряного млина із с. Довжика Липоводолинського р-ну Сумської обл. та водяного млина із с. Гамаліївки Шосткинського р-ну Сумської обл. Зроблено висновок про високу результативність експедиційної діяльності музею у цьому напрямку. The article objective is to cover the circumstances of organizing and conducting ethnographic expeditions of the Pereyaslav-Khmelnytsky State Historic Museum (since 1979 – Pereyaslav-Khmelnytsky State Historic and Cultural Reserve) to the villages of Sumy, Kharkiv, Dnipropetrivsk regions in the 60–80s of the XX cent. The scientific novelty is that for the first time the museum expeditions to mentioned area are studied and thoroughly described chronologically. To address this issue, the order books, accounting & fund documentation of the National Historic and Ethnographic Reserve “Pereyaslav” are used. The research methodology is chosen in accordance with its objective. The methods of source study analysis contributed to systematization of primary information, while using systematic method promoted a comprehensive study of history of ethnographic expeditions in Sumy, Kharkiv, Dnipropetrivsk regions. Attention is paid to their background; the subject, participants and results are also analysed. It is noted the expeditions principal task was to identify showplaces of folk architecture for the Museum of Folk Architecture and Life of Middle Dnieper, as well as to collect items of museum importance for ethnographic collections acquisition. The expeditions resulted in museification of three monuments: the windmill from Krysyne village of Bohodukhiv district of Kharkiv Region, the windmill from Dovzhyk village of Lypova Dolyna district of Sumy Region, and the watermill from Hamaliivka village of Shostka district of Sumy Region. The conclusion suggests high efficiency of the museum expedition activity in this sphere. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Розвідки Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного музею у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області 60 – 80-их рр. XX ст.: мета, тематика, результати Expeditions of the Pereyaslav-Khmelnytsky state historic museum in Sumy, Kharkiv, Dnipropetrivsk regions in the 60–80s of the XX cent.: purpose, subject, results Article published earlier |
| spellingShingle | Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного музею у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області 60 – 80-их рр. XX ст.: мета, тематика, результати Жам, О.М. Розвідки |
| title | Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного музею у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області 60 – 80-их рр. XX ст.: мета, тематика, результати |
| title_alt | Expeditions of the Pereyaslav-Khmelnytsky state historic museum in Sumy, Kharkiv, Dnipropetrivsk regions in the 60–80s of the XX cent.: purpose, subject, results |
| title_full | Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного музею у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області 60 – 80-их рр. XX ст.: мета, тематика, результати |
| title_fullStr | Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного музею у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області 60 – 80-их рр. XX ст.: мета, тематика, результати |
| title_full_unstemmed | Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного музею у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області 60 – 80-их рр. XX ст.: мета, тематика, результати |
| title_short | Експедиції Переяслав-Хмельницького державного історичного музею у Сумську, Харківську, Дніпропетровську області 60 – 80-их рр. XX ст.: мета, тематика, результати |
| title_sort | експедиції переяслав-хмельницького державного історичного музею у сумську, харківську, дніпропетровську області 60 – 80-их рр. xx ст.: мета, тематика, результати |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181530 |
| work_keys_str_mv | AT žamom ekspedicíípereâslavhmelʹnicʹkogoderžavnogoístoričnogomuzeûusumsʹkuharkívsʹkudnípropetrovsʹkuoblastí6080ihrrxxstmetatematikarezulʹtati AT žamom expeditionsofthepereyaslavkhmelnytskystatehistoricmuseuminsumykharkivdnipropetrivskregionsinthe6080softhexxcentpurposesubjectresults |