До питання поховання гетьмана України Кирила Розумовського
Актуальність дослідження. Поховання гетьмана України Кирила Розумовського пам’ятне для кожного свідомого українця, адже воно збереглося до нашого часу. Це одна з трьох відомих гетьманських могил на теренах України. На сьогодні актуальним залишається його всебічне вивчення та дослідження. Мета досл...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181533 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | До питання поховання гетьмана України Кирила Розумовського / Т.П. Оксінь // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 169-172. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181533 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1815332025-02-09T14:18:13Z До питання поховання гетьмана України Кирила Розумовського On the question of the burial of the Hetman of Ukraine Kirill Rozumovsky Оксінь, Т.П. Дослідницькі нотатки Актуальність дослідження. Поховання гетьмана України Кирила Розумовського пам’ятне для кожного свідомого українця, адже воно збереглося до нашого часу. Це одна з трьох відомих гетьманських могил на теренах України. На сьогодні актуальним залишається його всебічне вивчення та дослідження. Мета дослідження полягає у розкритті нових відомостей про поховання гетьмана України Кирила Розумовського через дослідження та аналіз нового документу. Методи. У процесі підготовки публікації було використано загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняльний, класифікації, систематизації) та історичні (проблемно-хронологічний) методи. Наукова новизна зумовлена впровадженням до наукового обігу нововиявленого документу – малюнку Йосипа Хабоко, віднайденого в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України (м. Київ), де в кількох ракурсах та розрізах зображено склеп та труну гетьмана. Висновки. Малюнок склепу та труни гетьмана України Кирила Розумовського – це єдине відоме на сьогодні зображення, яке допомагає візуалізувати гетьманське поховання. Проаналізувавши малюнок Й. Хабоко, дані з протоколу відкриття склепу, складеного О. Поплавським, та звіт про археологічне дослідження склепу у 2008 р., стає зрозумілим, що масштаб замальовки практично співпадає із записами в протоколі, а погрішність становить лише приблизно 5–10 см. Документ є цінним джерелом у вивченні питання поховання гетьмана, однак залишаються питання, які потребують подальшого дослідження. The funeral of Hetman Kirill Rozumovsky is memorable for every conscious Ukrainian, because it is preserved to our day. Today the question of its study remains relevant. This is one of the three famous graves in Ukraine. Deliberately returning for permanent residence in Baturyn on the verge of death, Kirill Rozumovsky began construction of the Church of the Resurrection. After the death of the Hetman on January 9, 1803, there were in 1925 and 1927, two attempts to uncover the burial of Hetman Kirill Rozumovsky. The last attempt ended in a barbaric opening of the crypt and its robbery. Today, despite the already available materials, this topic is not sufficiently studied, there are a number of issues that require detailed research. Relevance of research. The burial of Hetman of Ukraine Kirill Rozumovsky has been preserved to this day. Therefore, its comprehensive study and research remains relevant. The purpose of the study is to reveal new information about the burial of Hetman of Ukraine Kirill Rozumovsky. Methods. In the process of preparing the publication, general scientific (analysis, synthesis, comparative, classification, systematization) and historical (problem-chronological) methods were used. The scientific novelty is in introduction into scientific circulation new discovered document. Conclusions. The image of the ossuary of Hetman of Ukraine Kirill Rozumovsky is the only image of the crypt known today, which helps to visualize the burial. After analyzing the drawing by Y. Haboko and data from the protocol of the opening of the crypt, compiled by O. Poplavsky, and Archaeological Research Report 2008, it becomes clear that the scale of the sketch almost coincides with the records in the protocol, the error is approximately 5-10 cm. The document is a valuable source in the study of the burial of the Hetman, but there are still issues that need further study and research. 2021 Article До питання поховання гетьмана України Кирила Розумовського / Т.П. Оксінь // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 169-172. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.4671445 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181533 94(477.51) uk Сiверянський літопис application/pdf Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Дослідницькі нотатки Дослідницькі нотатки |
| spellingShingle |
Дослідницькі нотатки Дослідницькі нотатки Оксінь, Т.П. До питання поховання гетьмана України Кирила Розумовського Сiверянський літопис |
| description |
Актуальність дослідження. Поховання гетьмана України Кирила Розумовського пам’ятне для кожного свідомого українця, адже воно збереглося до нашого часу. Це одна з трьох відомих гетьманських могил на теренах України.
На сьогодні актуальним залишається його всебічне вивчення та дослідження.
Мета дослідження полягає у розкритті нових відомостей про поховання гетьмана України Кирила Розумовського через дослідження та аналіз нового документу. Методи. У процесі підготовки публікації було використано загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняльний, класифікації, систематизації) та історичні
(проблемно-хронологічний) методи. Наукова новизна зумовлена впровадженням
до наукового обігу нововиявленого документу – малюнку Йосипа Хабоко, віднайденого в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління
України (м. Київ), де в кількох ракурсах та розрізах зображено склеп та труну
гетьмана. Висновки. Малюнок склепу та труни гетьмана України Кирила Розумовського – це єдине відоме на сьогодні зображення, яке допомагає візуалізувати гетьманське поховання. Проаналізувавши малюнок Й. Хабоко, дані з протоколу відкриття склепу, складеного О. Поплавським, та звіт про археологічне дослідження склепу у 2008 р., стає зрозумілим, що масштаб замальовки практично співпадає із записами в протоколі, а погрішність становить лише приблизно
5–10 см. Документ є цінним джерелом у вивченні питання поховання гетьмана,
однак залишаються питання, які потребують подальшого дослідження. |
| format |
Article |
| author |
Оксінь, Т.П. |
| author_facet |
Оксінь, Т.П. |
| author_sort |
Оксінь, Т.П. |
| title |
До питання поховання гетьмана України Кирила Розумовського |
| title_short |
До питання поховання гетьмана України Кирила Розумовського |
| title_full |
До питання поховання гетьмана України Кирила Розумовського |
| title_fullStr |
До питання поховання гетьмана України Кирила Розумовського |
| title_full_unstemmed |
До питання поховання гетьмана України Кирила Розумовського |
| title_sort |
до питання поховання гетьмана україни кирила розумовського |
| publisher |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| publishDate |
2021 |
| topic_facet |
Дослідницькі нотатки |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181533 |
| citation_txt |
До питання поховання гетьмана України Кирила Розумовського / Т.П. Оксінь // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 169-172. — Бібліогр.: 2 назв. — укр. |
| series |
Сiверянський літопис |
| work_keys_str_mv |
AT oksínʹtp dopitannâpohovannâgetʹmanaukraínikirilarozumovsʹkogo AT oksínʹtp onthequestionoftheburialofthehetmanofukrainekirillrozumovsky |
| first_indexed |
2025-11-26T18:10:09Z |
| last_indexed |
2025-11-26T18:10:09Z |
| _version_ |
1849877473416708096 |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2021. № 1
169
ДОСЛІДНИЦЬКІ НОТАТКИ
УДК 94(477.51)
Тетяна Оксінь
•
ДО ПИТАННЯ ПОХОВАННЯ ГЕТЬМАНА УКРАЇНИ
КИРИЛА РОЗУМОВСЬКОГО
DOI: 10.5281/zenodo.4671445
© Т. Оксінь, 2021. CC BY 4.0
Актуальність дослідження. Поховання гетьмана України Кирила Розу-
мовського пам’ятне для кожного свідомого українця, адже воно збереглося до
нашого часу. Це одна з трьох відомих гетьманських могил на теренах України.
На сьогодні актуальним залишається його всебічне вивчення та дослідження.
Мета дослідження полягає у розкритті нових відомостей про поховання геть-
мана України Кирила Розумовського через дослідження та аналіз нового доку-
менту. Методи. У процесі підготовки публікації було використано загальнонау-
кові (аналіз, синтез, порівняльний, класифікації, систематизації) та історичні
(проблемно-хронологічний) методи. Наукова новизна зумовлена впровадженням
до наукового обігу нововиявленого документу – малюнку Йосипа Хабоко, віднай-
деного в Центральному державному архіві вищих органів влади та управління
України (м. Київ), де в кількох ракурсах та розрізах зображено склеп та труну
гетьмана. Висновки. Малюнок склепу та труни гетьмана України Кирила Розу-
мовського – це єдине відоме на сьогодні зображення, яке допомагає візуалізува-
ти гетьманське поховання. Проаналізувавши малюнок Й. Хабоко, дані з прото-
колу відкриття склепу, складеного О. Поплавським, та звіт про археологічне до-
слідження склепу у 2008 р., стає зрозумілим, що масштаб замальовки практич-
но співпадає із записами в протоколі, а погрішність становить лише приблизно
5–10 см. Документ є цінним джерелом у вивченні питання поховання гетьмана,
однак залишаються питання, які потребують подальшого дослідження.
Ключові слова: поховання Кирила Розумовського, гетьман України, склеп,
Батурин, Йосип Хабоко.
Поховання гетьмана К. Розумовського пам’ятне для кожного свідомого
українця. Воно збережене до нашого часу. На сьогодні актуальним залишається
питання його вивчення.
Свідомо повертаючись для постійного проживання у Батурин на схилі жит-
тя, К. Розумовський розпочинає будівництво Воскресенської церкви. Після смер-
ті гетьмана 9 січня 1803 р. вона стає його усипальницею.
У 1925 та 1927 рр. було зроблено дві спроби розкриття поховання гетьмана
К. Розумовського. Остання завершилася варварським відкриттям склепу та його
пограбуванням. На сьогодні, попри наявність актуалізованих джерел із цієї проб-
леми1, вона залишається не досить вивченою, наявна низка питань, які потребу-
ють детального дослідження.
Найбільш вичерпним джерелом щодо розкриття теми поховання гетьмана
вважаємо документ «Протокол відкриття склепу К. Розумовського у Воскресен-
1 Коваленко О. Б. У склепі останнього гетьмана. Сіверянський літопис. 1995. № 3. С. 102–110;
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 166. Оп. 6\VI.
Спр. 9382, арк. 7–8 зв.; Науковий архів НІКЗ «Гетьманська столиця». Ф. 14. Спр. 69.
Сіверянський літопис. 2021. № 1
170
ській церкві Батурина» датований 29 червня 1927 р. та складений завідувачем
Конотопського краєзнавчого музею Олегом Поплавським, засвідчений батурин-
цями – тов. Біліченко та Сєдим. Цей протокол у 1995 р. виявив у Державному
архіві Сумської області та опублікував Олександр Коваленко – український істо-
рик, спеціаліст у галузі історіографії, джерелознавства, археографії, історичного
краєзнавства, дослідник Лівобережної України XVII–XIX ст., кандидат історич-
них наук, професор, заслужений працівник народної освіти України, голова Чер-
нігівської обласної організації Національної спілки краєзнавців України.
Із протоколу ми дізнаємося, як відбувалося відкриття, що було віднайдено,
хто був присутній, як виглядав склеп та поховання, а також, що замальовував
склеп по відкритті Йосип Хабоко.
Під час дослідження вказаної теми автору статті вдалося віднайти в Централь-
ному державному архіві вищих органів влади та управління України (м. Київ) уні-
кальний малюнок2, до цього не відомий загалу, який зберігається разом із протоко-
лом відкриття склепу. Автор малюнку не вказаний, але сміливо припускаємо, що
ним був саме Й. Хабоко. На сьогодні збереглися лише скупі відомості про автора
малюнку. Із коротких документальних згадок дізнаємося, що Й. Хабоко – уродже-
нець Глухівщини (с. Михайлівка), освіту здобув у Київському художньому училищі,
на момент відкриття склепу працював учителем малювання у Батуринській школі.
Він цікавився давниною, замальовував краєвиди та старовину Батурина3. У місцево-
го жителя Кузька Валентина зберігається картина Й. Хабоко, на якій зображено
гетьманський палац.
Малюнок Й. Хабоко, із зібрання ЦДАВО, м. Київ
Дослідивши малюнок, ми можемо стверджувати, що Й. Хабоко був присут-
нім не лише в момент відкриття склепу, але й побував усередині, адже ретельно
замалював кожну деталь, насамперед труну гетьмана та її розташування.
У нашій розвідці малюнок Й. Хабоко із зображенням склепу та труни геть-
мана К. Розумовського вперше вводиться до наукового обігу. Автор здійснила
спробу проаналізувати його та провести паралелі з даними, указаними в прото-
колі відкриття склепу О. Поплавським та у звіті про археологічне дослідження
склепу в 2008 р.
2 Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 166. Оп. 6\VI.
Спр. 9382. Арк. 9.
3 Батурин: сторінки історії: Збірник наукових документів і матеріалів / Редколегія: О. Б. Коваленко та
ін. Чернігів: Чернігівські обереги, 2009. С. 512.
Siverian chronicle. 2021. № 1
171
Віднайдене зображення важливе для подальшого наукового дослідження
поховання гетьмана, адже воно допоки єдине, що візуалізує труну гетьмана Ки-
рила Розумовського в склепі, сам склеп та пам’ятник гетьману. Малюнок похо-
вання виконаний на аркуші розміром 18,5х16,3 см чорнографітним олівцем.
Масштаб: у 2 см – 1 м.
У верхній частині малюнку зображено надгробний пам’ятник гетьману біля
південно-західної стіни храму в розрізі й підписано «Разрез по – В». Його висота
у найвищій точці – 3 см (150 см). Розташування пам’ятника на зображенні пов-
ністю співпадає з описом у протоколі та з археологічним звітом.
Під пам’ятником зображено склеп. Висота його на малюнку становить 3,1 см,
що, відповідно до вказаного масштабу, дорівнює 155 см. Ширина склепу на
зображенні – 2,6 см, що в перерахунку становить 130 см. Заміри не співпадають із
вказаними в протоколі, де висота склепу сягає 176 см, а ширина – 150 см (заува-
жуємо, що це єдина найбільша погрішність у малюнку). Висота склепу від підлоги
до початку склепіння становить 1 см, що в масштабному перерахунку дорівнює
100 см, але в протоколі вказано висоту 96 см.
Із малюнку випливає, що склеп прямокутний у плані та має склепінчасту стелю
із двома видами кладки. Стару кладку на вапні намальовано штрихами (///), поруч –
пояснювальний напис «Старая кладка на извести»; нову на глині – хрестиками
(ххх), із написом «Новая кладка на глине». Зі звіту про археологічне дослідження
склепу гетьмана в 2008 р. дізнаємося, що вся його поверхня склепу викладена
цеглою на вапняному розчині, те саме написано й у протоколі відкриття у 1927 р.
Наявність двох видів кладки свідчить про те, що після поховання гетьмана
К. Розумовського склеп замурували шаром нової кладки на глині.
Труну в склепі зображено паралельно південно-західній стіні, ногами
на схід, що традиційно для християнських поховань. Її намальовано на двох пла-
нах – А, В, та в розрізі СД. Висота труни з ніжками (у ногах) становить 1,1 см,
що в перерахунку, відповідно до масштабу, дорівнює 55 см. Водночас у протоко-
лі вказано висоту труни в головах та ногах розмірами, відповідно, 85 та 59 см.
На малюнку ширина труни в ногах становить 0,7 см, у перерахунку – 35 см. Ця
цифра співпадає із даними, указаними в протоколі. Ширина труни в головах у
найширшому місці складає 1,2 см, що в перерахунку дорівнює 60 см. У протоко-
лі ширина в головах значиться як 40 см.
На «Плані А» зображено кришку труни з родинним гербом Розумовських,
який намальовано схематично. Із протоколу відомо, що герб був срібним, до тру-
ни кріпився за допомогою трьох болтів. Його, як й інші речі, забрав із собою
О. Поплавський. Довжина кришки – 3,6 см (200 см), у протоколі 185 см; ширина
зверху (у головах) – 1,2 см (60 см), ширина знизу (у ногах) – 0,7 см (35 см). У
протоколі вказано, відповідно, 40 і 35 см.
На «Плані В» у розрізі СД виконано вигляд труни з боку. Гетьмана К. Розу-
мовського зображено в труні схематично, із прямими ногами. Хоча у протоколі
зазначено, що коліна гетьмана були підігнуті, під ними лежало в металевій
скриньці забальзамоване серце гетьмана. Із невідомих причин скриньку на ма-
люнку теж не намальовано.
Розміри труни в розрізі в протоколі відсутні. Однак вони співпадають із ука-
заними вище даними. Довжина труни по низу становить 3 см (165 см), довжина
зверху (у найширшому місці) – 3,6 см (180 см); висота труни без ніжок – 1 см
(50 см), з ніжками – 1,1 см (55 см); довжина по верху – 3,2 см (160 см).
Отже, малюнок труни гетьмана К. Розумовського – це єдине відоме на сьо-
годні зображення склепу, яке допомагає візуалізувати поховання. Проаналізував-
ши малюнок Й. Хабоко та дані з протоколу відкриття склепу, складеного О. По-
плавським, доходимо висновку, що масштаб замальовки практично співпадає із за-
писами в протоколі, погрішність складає приблизно 5–10 см. Тому документ є цін-
ним джерелом, що допоможе з’ясувати питання поховання гетьмана К. Розумов-
ського, які потребують подальшого дослідження.
Сіверянський літопис. 2021. № 1
172
References
Baturyn: storinky istorii: Zbirnyk naukovykh dokumentiv i materialiv [Baturin:
pages of history: collection of scientific documents and materials]. (2009). Chernihiv:
Ukraine.
Kovalenko O. B. (1995). U sklepi ostannoho hetmana [In the Crypt of the last
Hetman]. Siverianskyi litopys – Siverian Chronicle. Chernihiv: Ukraine.
Оксінь Тетяна Петрівна – науковий співробітник відділу «Палац гетьмана
Кирила Розумовського» Національного історико-культурного заповідника «Геть-
манська столиця» (вул. Гетьманська, 74, м. Батурин, 16512, Україна).
Oksin Tatiana P. – Researcher at the Department of Hetman Kirill Razumovsky
Palace of the National Historical and Cultural Reserve «Hetman's Capital» (74
Hetmanska Street, Baturyn, 16512, Ukraine).
E-mail: b.palaz@ukr.net
ON THE QUESTION OF THE BURIAL
OF THE HETMAN OF UKRAINE KIRILL ROZUMOVSKY
The funeral of Hetman Kirill Rozumovsky is memorable for every conscious
Ukrainian, because it is preserved to our day. Today the question of its study remains
relevant. This is one of the three famous graves in Ukraine. Deliberately returning for
permanent residence in Baturyn on the verge of death, Kirill Rozumovsky began
construction of the Church of the Resurrection. After the death of the Hetman on
January 9, 1803, there were in 1925 and 1927, two attempts to uncover the burial of
Hetman Kirill Rozumovsky. The last attempt ended in a barbaric opening of the crypt
and its robbery. Today, despite the already available materials, this topic is not
sufficiently studied, there are a number of issues that require detailed research.
Relevance of research. The burial of Hetman of Ukraine Kirill Rozumovsky has been
preserved to this day. Therefore, its comprehensive study and research remains relevant.
The purpose of the study is to reveal new information about the burial of Hetman of
Ukraine Kirill Rozumovsky. Methods. In the process of preparing the publication,
general scientific (analysis, synthesis, comparative, classification, systematization) and
historical (problem-chronological) methods were used. The scientific novelty is in
introduction into scientific circulation new discovered document. Conclusions. The
image of the ossuary of Hetman of Ukraine Kirill Rozumovsky is the only image of the
crypt known today, which helps to visualize the burial. After analyzing the drawing by
Y. Haboko and data from the protocol of the opening of the crypt, compiled by
O. Poplavsky, and Archaeological Research Report 2008, it becomes clear that the scale
of the sketch almost coincides with the records in the protocol, the error is
approximately 5-10 cm. The document is a valuable source in the study of the burial of
the Hetman, but there are still issues that need further study and research.
Key words: the grave of Kirill Rozumovsky, Hetman of Ukraine, grave, crypt,
Baturyn, Yosyp Haboko.
Дата подання: 6 листопада 2020 р.
Дата затвердження до друку: 18 січня 2021 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Оксінь Т. До питання поховання гетьмана України Кирила Розумовського.
Сіверянський літопис. 2021. № 1. С. 169–172. DOI: 10.5281/zenodo.4671445.
Цитування за стандартом APA
Oksin, T. Do pytannia pokhovannia hetmana Ukrainy Kyryla Rozumovskoho [On
the question of the burial of the hetman of Ukraine Kirill Rozumovsky]. Siverianskyi
litopys – Siverian chronicle, 1, 169–172. DOI: 10.5281/zenodo.4671445.
|