Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.)
Рецензія на книгу: Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917 – 1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) / Упорядники: В. Піскун, М. Потапенко. Київ–Ніжин: Видавець ПП 
 Лисенко М. М., 2020....
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Дата: | 2021 |
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181536 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) / Т. Демченко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 181-184. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860231186468569088 |
|---|---|
| author | Демченко, Т. |
| author_facet | Демченко, Т. |
| citation_txt | Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) / Т. Демченко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 181-184. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Рецензія на книгу: Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917 – 1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) / Упорядники: В. Піскун, М. Потапенко. Київ–Ніжин: Видавець ПП 
Лисенко М. М., 2020. 360 с.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:22:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2021. № 1
181
Тамара Демченко
•
Рецензія
Крути: проблеми державотворення від доби Української
революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник
матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути,
29 січня 2020 р.) / Упорядники: В. Піскун, М. Потапенко.
Київ–Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2020. 360 с.
DOI: 10.5281/zenodo.4664607
© Т. Демченко, 2021. CC BY 4.0
Попри економічну скруту та й інші негаразди, зокрема пандемію COVID-
19, ніжинські колеги за активного сприяння київських вчених, дослідників з ін-
ших міст України, спромоглися провести 29 січня 2020 р. на станції Крути кон-
ференцію та видати на початку поточного року збірник доповідей і повідомлень,
що прозвучали на ній. Докладнішу інформацію про цю подію можна дізнатися з
виступу голови Ніжинської «Просвіти» М. Шкурка на круглому столі «Крути: іс-
торія і сучасна українська реальність», який відбувся 29 січня 2021 р. у Києві в
форматі онлайн1.
Бій під Крутами має право вважатися символом Української революції, але
він став і її найвищою больовою точкою, максимумом емоційної напруги. Тепер,
вдивляючись в обличчя, вслухаючись у скупі слова захисників України на Дон-
басі, зрідка ловиш себе на думці, що це крутянці, які стали старшими на ціле
століття, знову піднялися на бій з тим самим ворогом. Хто знає, можливо, істо-
рики майбутнього й назвуть події, що визначили історію й долю України у
ХХ ст., Столітньою війною Росії проти України, адже боротьба українців трива-
ла й після поразки революції. Як відомо, Столітня війна між Англією і Францією
точилася у XIV–XV ст. 116 років; героїчний чин Жанни д’Арк надав їй характе-
ру загальнонародної боротьби за визволення.
Повертаючись до рецензованого збірника, зазначимо, що зміст переважної
більшості публікацій стосується подій завершальної фази Української револю-
ції – історії УНР доби Директорії.
Збірник відкривається вступним словом господаря місця проведення конфе-
ренції – голови місцевої територіальної громади О. Бузуна. Для нього Крути не
тільки «загальноукраїнське місце історичної пам’яті» [с. 6]*, але й центр об’єдна-
ної громади мешканців 14 населених пунктів з їхніми досягненнями й проблема-
ми.
У доповідях науковців, що прозвучали на конференції, насамперед відзна-
чимо нові підходи до засадничих питань історії революції. Так, В. Піскун при-
вернула увагу до недоречного використання терміну «національно-визвольні
змагання» щодо революційних подій, адже йшлося про «військову інтервенцію»
проти УНР та «шалену пропаганду, розгорнуту більшовицькою РСФРР як в са-
мій Україні, так і за її межами». Авторка також наголосила на недостатньому ви-
вченні «питання стратегії і тактики російських більшовиків щодо захоплення
влади в Україні та використання популізму як тактичної зброї у боротьбі за ре-
сурси» [с. 10, 12]. Викладач із Маріуполя А. Никифоренко переконливо розкрив
1 Слово «Просвіти». 2021. 4–10 лютого. Ч. 5. С. 3.
* Тут і далі в квадратних дужках поклики на рецензоване видання.
Сіверянський літопис. 2021. № 1
182
дію одного зі шляхів захоплення влади. Ідеться про так зване «альтернативне
урядування». Суть його полягала в цілеспрямованому використанні більшовика-
ми різного роду квазіадміністративних структур типу совєтів, профспілок, рев-
комів тощо. Цей механізм «створював необмежені можливості для маніпуляцій
та диктату» [с. 296]. Доповідач показав разючу подібність тактики більшовиків і
прийомів сучасної гібридної війни, що їх широко застосовує путінська Росія. Ви-
являється, «ихтамнеты» існували вже й тоді: радянські вожді камуфлювали свою
агресію формуванням нібито українських радянських військ, навіть проголосили
УНР, але радянського типу, якою керують із Кремля.
Досить критично оцінив діяльність керівництва Українського національно-
го союзу, а згодом Директорії, яке взяло курс на повалення гетьманату й віднов-
лення УНР, П. Гай-Нижник. Повстання проти гетьмана П. Скоропадського істо-
рик схарактеризував як «заколот», «військовий переворот», який спровокував
«хаос та свавілля». «У повітрі повіяло запахом крові та смородом трупів… То
був вітер громадянської війни. Його завивання так терпляче чекали й ті, хто звик
бенкетувати на чужому пожарищі: “червоні” росіяни – на півночі, “білі” росія-
ни – на сході, поляки – на заході, румуни – на півдні тощо» [с. 80].
Якщо сучасні українські дослідники по-різному оцінюють політичні цілі та
наслідки практичних кроків, спрямованих на створення національної держави, то
значно більше одностайності спостерігається в аналізі процесу формування й
воєнних дій української армії. Так, А. Науменко дав загалом позитивну оцінку
старшинському корпусу і козакам Збройних Сил УНР доби Директорії, навівши
цілий список генералів та полковників російської царської армії, які здобули знач-
ний військовий досвід на фронтах Першої світової війни, а згодом вірою й прав-
дою служили Україні [с. 94–95]. Значно менше в лавах ЗС УНР було вихідців із За-
хідної України. Вони служили переважно у частинах січових стрільців [с. 95–96].
Прикро, що цілі покоління українців майже нічого не знають про цих талановитих
воєначальників, справжніх українських патріотів.
Певною мірою ці прогалини заповнюються текстами біографічних нарисів,
що ввійшли до збірника. Маємо змістовні й цікаві життєписи Миколи Юнакі-
ва, Олександра Пилькевича, Віктора Павленка, Костянтина Смовського, Мирона
Тарнавського (командувача Української Галицької армії), Олександра Вислоць-
кого.
Інтерес до бойових звитяг та нелегкої долі старшин української армії ціл-
ком обґрунтований і темою конференції, і важливою роллю командного складу
в ході воєнних дій. Але, очевидно, на вибір доповідача впливали й проблеми
сучасності, зокрема, нагальна потреба протистояти російській агресії на Донбасі.
Висновок, зроблений у вже згадуваній праці А. Науменка: «Українські старшини
і козаки були морально стійкими воїнами і спроможними здобути перемогу над
противником у збройній боротьбі, але незадовільне забезпечення необхідним
майном та політична ізоляція України заважали успішному веденню бойових дій
українськими військами» [с. 107], має стати уроком не тільки для політиків та
командування ЗСУ, але й усієї української громадськості. У цьому контексті ви-
кликає безумовний інтерес і небезуспішна, як на нас, спроба ніжинського істори-
ка М. Потапенка захистити добре ім’я розквартированого у Ніжині куреня імені
Тараса Шевченка. Автор закінчує свою статтю, написану на матеріалах справ,
що зберігаються у фондах ЦДАВО України і Державного архіву Чернігівської
області, трьома риторичними запитаннями, у яких криється його ставлення до
звинувачення вояків куреня у «зраді»: «1) Чи могли загони української армії
прийняти бій не в Крутах, а в Ніжині, гарнізон якого в більшості співчував біль-
шовикам і був деморалізованим? 2) Чи міг курінь, який того дня почав демобілі-
зацію і його при цьому намагалися роззброїти місцеві більшовики, виступити з
Ніжина до Крут? 3) Чи обґрунтованими є звинувачення у “червоних” настроях
військової частини, яка врятувала Ніжин від більшовицького повстання й фак-
тично до останнього дня свого існування підтримувала у місті порядок?» [с. 51].
Siverian chronicle. 2021. № 1
183
І знову ж таки це урок для сьогоднішніх критиків: не поспішайте ганити політи-
ків, владу, армію. Історія, як і сучасність, цілком заслуговують на вдумливе й
усебічне дослідження всієї сукупності фактів, ретельний аналіз доступних дже-
рел, зважені висновки й оцінки.
Заслуговують на увагу й публікації теоретичного плану: роль релігії в
сучасному державотворенні, шляхи формування національної пам’яті. Ці та дея-
кі супутні проблеми, що постали ще на світанку української державності, у силу
багатьох об’єктивних і суб’єктивних факторів не могли бути розв’язані україн-
ськими урядами, але й не зникли після поразки революції. Вони гостро дають
про себе знати і в незалежній Україні, а особливо в умовах новітньої російської
агресії. Учені пропонують і шляхи практичної реалізації низки заходів, спрямо-
ваних на «формування ефективної державної політики пам’яті». Це може бути
«створення Пантеону без поховань у вигляді меморіального комплексу» [с. 226–
227]. Дехто може подумати: «Це ж такі гроші! Не на часі задум!», але досягнен-
ня «спільної національної ідентичності», «суспільної консолідації та соціокуль-
турної єдності української політичної нації» [с. 227], мабуть, вартує будь-яких
коштів, оскільки закладає фундамент міцної, стійкої проти зовнішнього втручан-
ня держави.
Не можна не згадати й про статті, у яких ідеться про ставлення ідеологів
українського національно-визвольного руху до Української революції 1917–
1921 рр., оцінки окремих подій та постатей цього доленосного відтинку часу
вітчизняної історії. Аналіз поглядів Олександра Лотоцького, Євгена Чикален-
ка, В’ячеслава Липинського не тільки доповнює, розширює наші знання про
революційні процеси та їх учасників, але й дає поживу для роздумів про сього-
дення.
Нарешті, варті уваги й повідомлення регіонального характеру. Згідно даних
про учасників конференції – авторів збірника, серед присутніх найбільше було
киян, ніжинців, але 7 учасників репрезентували інші регіони України – м. Броди
(Львівська обл.), Запоріжжя, Кам’янець-Подільський, Конотоп (Сумська обл.),
Маріуполь, Херсон, Чернігів. Їхній доробок цілком вкладається в річище науко-
вих тем і проблем, про які йшлося вище, але на текстах потужніше позначилися
місцеві особливості, своєрідність того чи іншого краю. Утім, і кияни цікавляться
краєзнавчими аспектами історії революції. Так, Ю. Руденко підготувала пові-
домлення про внесок у «державотворчі процеси» уродженців Золотоніського по-
віту Полтавської губернії та осіб, які працювали в краї. Два автори присвятили
свої дослідження історії культурно-просвітницької роботи та церковно-визволь-
ного руху на Чернігівщині. М. Потапенко проаналізував роль Ніжинської «Про-
світи» в «національно-культурному житті міста» доби революції, а чернігівець
А. Глухенький прослідкував долю просвітянина й священика Дмитра Лебідя.
Хотілося, щоб цей блок був більшим за розміром, але і в такому обсязі матеріали
служать переконливим доказом того, що українці та їхній визвольний рух не бу-
ли вигадкою німців чи австрійців, або, як тепер полюбляють говорити вороги
України, американців. Національна ідентичність була органічно властива наро-
ду, відтак у кожному регіоні з’являлися кадри, здатні на боротьбу, творчу робо-
ту, жертви в ім’я Батьківщини.
Сподіваємося, що традиція проводити наукові конференції у центрі Крутян-
ської ОТГ – місці, яке уславилося завдяки подвигу учасників Крутянського бою,
буде продовжена, й 29 січня 2022 р. відбудеться нове поважне зібрання дослід-
ників Української революції.
Хотілося б побажати його організаторам і учасникам, щоб зберігся взятий
ними курс на зв’язок зі сучасністю і водночас з’явилося більше історико-біогра-
фічних нарисів про учасників доленосних подій Української революції та до-
сліджень про її вплив на подальший розвиток України.
Дата подання: 21 січня 2021 р.
Дата затвердження до друку: 18 березня 2021 р.
Сіверянський літопис. 2021. № 1
184
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Демченко Т. Рецензія : Крути: проблеми державотворення від доби Україн-
ської революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Все-
української наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) / Упорядники: В. Піс-
кун, М. Потапенко. Київ–Ніжин: Видавець ПП Лисенко М. М., 2020. 360 с. Сіве-
рянський літопис. 2021. № 1. С. 181–184. DOI: 10.5281/zenodo.4664607.
Цитування за стандартом APA
Demchenko, T. (2021). Retsenziia : Kruty: problemy derzhavotvorennia vid doby
Ukrainskoi revoliutsii (1917–1921 rr.) do sohodennia. Vyp. III. Zbirnyk materialiv
Vseukrainskoi naukovoi konferentsii (Kruty, 29 sichnia 2020 r.) / Uporiadnyky:
V. Piskun, M. Potapenko. Kyiv–Nizhyn: Vydavets PP Lysenko M. M., 2020. 360 s.
[Review : Kruty: problems of state formation from the time of the Ukrainian
revolution (1917–1921) to the present. Vol. III. Proceedings of the All-Ukrainian
Scientific Conference (Kruty, January 29, 2020) / Compilers: V. Piskun,
M. Potapenko. Kyiv – Nizhyn: Publisher PE Lysenko MM, 2020. 360 p.]. Siverianskyi
litopys – Siverian chronicle, 1, 181–184. DOI: 10.5281/zenodo.4664607.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181536 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:22:00Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Демченко, Т. 2021-11-20T15:41:03Z 2021-11-20T15:41:03Z 2021 Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) / Т. Демченко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 1. — С. 181-184. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.4664607 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181536 Рецензія на книгу: Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917 – 1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) / Упорядники: В. Піскун, М. Потапенко. Київ–Ніжин: Видавець ПП 
 Лисенко М. М., 2020. 360 с. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Рецензії. Огляди. Анотації Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) Article published earlier |
| spellingShingle | Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) Демченко, Т. Рецензії. Огляди. Анотації |
| title | Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) |
| title_full | Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) |
| title_fullStr | Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) |
| title_full_unstemmed | Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) |
| title_short | Крути: проблеми державотворення від доби Української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. Вип. ІІІ. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (Крути, 29 січня 2020 р.) |
| title_sort | крути: проблеми державотворення від доби української революції (1917–1921 рр.) до сьогодення. вип. ііі. збірник матеріалів всеукраїнської наукової конференції (крути, 29 січня 2020 р.) |
| topic | Рецензії. Огляди. Анотації |
| topic_facet | Рецензії. Огляди. Анотації |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181536 |
| work_keys_str_mv | AT demčenkot krutiproblemideržavotvorennâvíddobiukraínsʹkoírevolûcíí19171921rrdosʹogodennâvipííízbírnikmateríalívvseukraínsʹkoínaukovoíkonferencííkruti29síčnâ2020r |