Евакуації німецького населення з окупованих територій України на територію Третього Рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії
Мета дослідження – розкрити процес становлення історіографії питання про політику нацистської Німеччини щодо німецьких переселенців з окупованих областей України на завершальному етапі Другої світової війни. Методологічну основу дослідження становлять принципи об’єктивності, комплексності, а тако...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181596 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Евакуації німецького населення з окупованих територій України на територію Третього Рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії / В.Л. Мартиненко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 2. — С. 48-61. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859949861984534528 |
|---|---|
| author | Мартиненко, В.Л. |
| author_facet | Мартиненко, В.Л. |
| citation_txt | Евакуації німецького населення з окупованих територій України на територію Третього Рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії / В.Л. Мартиненко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 2. — С. 48-61. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Мета дослідження – розкрити процес становлення історіографії питання
про політику нацистської Німеччини щодо німецьких переселенців з окупованих
областей України на завершальному етапі Другої світової війни. Методологічну основу дослідження становлять принципи об’єктивності, комплексності, а
також сукупність спеціальних (історико-генетичний, проблемно-хронологічний
та періодизація) та загальнонаукових методів (аналіз, синтез, порівняння, індукція, дедукція та типологізація). Наукова новизна. Стаття є першою спробою дослідити історіографічні аспекти теми, яка ще не отримала комплексного та всебічного висвітлення. Висновки. Аналіз історіографії означеної проблематики свідчить про брак спеціальних досліджень, присвячених адміністративним переселенням етнічних німців з окупованих регіонів СРСР у період Другої
світової війни. Найбільший внесок у розробку окремих сегментів цієї теми здійснили вчені ФРН. Їхні роботи, як правило, спираються на широке коло архівних
джерел та сучасні методологічні підходи. Однак інтерес німецьких істориків до
теми найчастіше носить вибірково-контекстуальний характер і пов’язаний зазвичай із вивченням механізмів політики Третього рейху, спрямованої на германізацію анексованих у 1939 р. західно-польських територій. В академічних колах
ряду колишніх радянських республік ця проблематика залишається маловідомою
сторінкою Другої світової війни. Зокрема, у роботах українських істориків тема евакуації етнічних німців на територію Третього рейху в 1943–1944 рр. зводиться лише до її поверхневого розгляду або ж короткої констатації. Роботу
вітчизняних дослідників значною мірою ускладнює та обставина, що основний
масив джерельної бази з цієї проблематики зосереджений в архівних фондах Німеччини.
The research aims to reveal formation of the historiography of Nazi Germany
policy regarding German settlers from the occupied regions of Ukraine at the Second
World War final stage. The research methodology is based on the principles of
objectivity and complexity, as well as on a set of special (historical & genetic, problem
& chronological, periodization) and generally scientific methods (analysis, synthesis,
comparison, induction, deduction, typologization). Scientific novelty. This article is
the first attempt to study historiographic aspects of current subject that has not yet
received integrated and comprehensive coverage. Conclusions. The historiography
analysis of the subject suggests the absence of special studies on ethnic Germans
administrative resettlements from the USSR's occupied regions during the Second
World War. German scientists made the greatest contribution to development of the
subject particular segments. Their works are usually based on a wide range of
archival sources and modern methodological approaches. However, German
historians’ interest in the subject is often selective and contextual. It is usually
associated with studying the mechanisms of the Third Reich's policy aimed to
Germanize the Western Polish territories annexed in 1939. In several former Soviet
republics' academic circles, this issue remains a little-known page of the Second
World War. Particularly, Ukrainian historians' works reduce ethnic Germans
evacuation to the Reich in 1943-1944 only to a superficial examination or a brief
statement. Domestic researchers' study is significantly complicated, since most of the
source base on the issue is concentrated in Germany archival funds.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:16:24Z |
| format | Article |
| fulltext |
Сіверянський літопис. 2021. № 2
48
УДК: 930:314.151.3-054.73(430+477)«1939/1945»
Володимир Мартиненко
•
ЕВАКУАЦІЇ НІМЕЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
З ОКУПОВАНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
НА ТЕРИТОРІЮ ТРЕТЬОГО РЕЙХУ
В ЗАРУБІЖНІЙ ТА ВІТЧИЗНЯНІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ
DOI: 10.5281/zenodo.4733830
© В. Мартиненко, 2021. CC BY 4.0
Мета дослідження – розкрити процес становлення історіографії питання
про політику нацистської Німеччини щодо німецьких переселенців з окупованих
областей України на завершальному етапі Другої світової війни. Методологіч-
ну основу дослідження становлять принципи об’єктивності, комплексності, а
також сукупність спеціальних (історико-генетичний, проблемно-хронологічний
та періодизація) та загальнонаукових методів (аналіз, синтез, порівняння, ін-
дукція, дедукція та типологізація). Наукова новизна. Стаття є першою спро-
бою дослідити історіографічні аспекти теми, яка ще не отримала комплексно-
го та всебічного висвітлення. Висновки. Аналіз історіографії означеної пробле-
матики свідчить про брак спеціальних досліджень, присвячених адміністратив-
ним переселенням етнічних німців з окупованих регіонів СРСР у період Другої
світової війни. Найбільший внесок у розробку окремих сегментів цієї теми здійс-
нили вчені ФРН. Їхні роботи, як правило, спираються на широке коло архівних
джерел та сучасні методологічні підходи. Однак інтерес німецьких істориків до
теми найчастіше носить вибірково-контекстуальний характер і пов’язаний за-
звичай із вивченням механізмів політики Третього рейху, спрямованої на герма-
нізацію анексованих у 1939 р. західно-польських територій. В академічних колах
ряду колишніх радянських республік ця проблематика залишається маловідомою
сторінкою Другої світової війни. Зокрема, у роботах українських істориків те-
ма евакуації етнічних німців на територію Третього рейху в 1943–1944 рр. зво-
диться лише до її поверхневого розгляду або ж короткої констатації. Роботу
вітчизняних дослідників значною мірою ускладнює та обставина, що основний
масив джерельної бази з цієї проблематики зосереджений в архівних фондах Ні-
меччини.
Ключові слова: історіографія, етнічні німці, евакуація, Німеччина, Украї-
на, Друга світова війна.
Політика нацистської Німеччини щодо етнічних німців, які проживали в ря-
ді країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи напередодні і в роки
Другої світової війни, вже давно стала об’єктом підвищеної уваги багатьох істо-
риків. Окрему дослідницьку нішу представляє комплекс питань, пов’язаний із
масовими переселеннями так званих «фольксдойче» на територію Третього рей-
ху. Відправною точкою цих акцій, що проходили під гаслом «Додому в Рейх!»
(нім. «Heim ins Reich!») стала, як відомо, осінь 1939 р. До числа маловивчених
належить тема так званих «адміністративних переселень», які охопили німецьке
населення радянських окупованих територій в 1942–1944 рр. На відміну від ін-
ших переселенських акцій, організованих нацистським керівництвом у поперед-
ні роки, евакуація сотень тисяч радянських німців на батьківщину своїх предків
по суті була втечею і тривала кілька наповнених драматизмом місяців. Більшість
Siverian chronicle. 2021. № 2
49
біженців потягнулася до Німеччини, мріючи знайти там притулок, оскільки доб-
ре запам’ятала «Великий терор» 1937–1938 рр. і масові депортації у перші місяці
війни. Незважаючи на вражаючий розмах адміністративних переселень, котрі
значно змінили етнокультурний ландшафт окремих регіонів України, ця пробле-
ма залишається маловідомою сторінкою воєнного періоду як у закордонній, так і
у вітчизняній історіографії.
Тож, мета цієї розвідки – вивчити процес становлення історіографії питання
про політику нацистської Німеччини щодо німецьких переселенців з окупованих
областей України на завершальному етапі Другої світової війни.
Перші дослідження, присвячені долі етнічних німців СРСР у роки Другої
світової війни, з’явилися у ФРН. Значною мірою цьому сприяв громадський фон
післявоєнної Німеччини, яка зіткнулася з проблемою облаштування та інтеграції
мільйонів німецьких біженців, що рятувалися від Червоної армії або депортова-
них за рішенням урядів СРСР, Польщі, Чехословаччини, Угорщини та Югосла-
вії. З метою захисту їх прав та збереження культурно-історичної спадщини в
1950 р. у Штутгарті був заснований Союз вигнаних (Bund der Vertriebenen). До
складу Союзу увійшли земляцтва етнічних німців різних регіонів Європи. Одне з
них, «Landmannschaft der Deutschen aus Russland» (LmDR; далі – ЛмДР), пред-
ставляло інтереси німців з СРСР, які уникли післявоєнної репатріації.
У 1958 р. в альманасі «Heimatbuch der Deutschen aus Russland», що видавав-
ся під егідою ЛмДР, були опубліковані дві оглядові публікації, присвячені долі
німецького населення в СРСР. Автор першої, Г. Рьомміх, лише побіжно згадав
про адміністративні переселеннях етнічних німців з окупованих радянських регі-
онів1. Вже більш докладно ця тема представлена у статті Г. Тайха2. У фокусі ува-
ги автора перебувала міграційна динаміка німецького населення СРСР у період з
1941 по 1950 рр. Спираючись перш за все на інформацію, оприлюднену у на-
цистській пресі, Г. Тайх коротко розглянув основні етапи евакуації етнічних нім-
ців у Рейх протягом 1942–1944 рр. і спробував встановити більш-менш точну їх
чисельність. Він, зокрема, указав, що цифра у 350000 осіб, яка фігурує в бага-
тьох джерелах, є завищеною. Згідно з приблизними підрахунками Г. Тайха, чи-
сельність самих німців в дійсності становила не більше 325000 осіб, інших – від
25000 до 30000 осіб, враховуючи інонаціональних членів сімей. Одна з основних
причин завищеної кількості переселенців з СРСР на території Третього рейху, на
його думку, крилася в оптимізмі нацистської пропаганди, яка прагнула перебіль-
шити їх демографічний потенціал. Серед іншого Г. Тайх спробував з’ясувати
приблизну чисельність німців, які залишилися після закінчення війни у західній
частині Німеччини та репатрійованих на батьківщину.
І все ж упродовж досить тривалого періоду часу політика Третього рейху
щодо німецького населення СРСР займала у німецькій історіографії периферійне
місце. Такі теми, хоча й були важливі, але, як висловився дослідник А. Айс-
фельд, не відповідали духу часу3. Нагадаємо, що на початку 1960-х рр. ФРН
вступила в еру «нової східної політики», спрямованої на нормалізацію відносин
з країнами соціалістичного блоку, особливо з СРСР. Крім того, на рубежі 1960–
70-х рр. почали відбуватися деякі зміни і у суспільній свідомості. Оскільки моло-
де покоління кардинально переглянуло своє ставлення до епохи націонал-соціа-
лізму, то теми, пов’язані з утечею та вигнанням етнічних німців до і після закін-
чення Другої світової війни, все частіше стали сприйматися як маргінальні4.
1 Roemmich H. Die Tragödie der deutschen Volksgruppe in Rußland. Heimatbuch der Deutschen aus
Russland. Stuttgart, 1958. S. 7–21.
2 Teich G. Die Rußlanddeutsche. Bevölkerungsbewegung in Kriegs- und Nachkriegszeit 1941–1950.
Heimatbuch der Deutschen aus Russland. Stuttgart, 1958. S. 82–94.
3 Eisfeld A. Die Rußlanddeutschen in der Erforschung des Göttinger Arbeitskreises. 50 Jahre Göttinger
Arbeitskreis e. V. Göttingen, 1998. S. 35.
4 Полунин Е. С. Вынужденные миграции немецкого населения из стран Центральной, Восточной и
Юго-Восточной Европы в 1944–1948 гг.: дисс. … к. и. н.: 07.00.03 / Воронежский государственный
университет. Воронеж, 2014. С. 10.
Сіверянський літопис. 2021. № 2
50
Однак до кінця 1970-х рр., напередодні епохи неоконсерватизму, ситуація поча-
ла поступово змінюватися у зворотній бік.
Тему евакуації етнічних німців, які проживали в окупованих регіонах
СРСР, одним із перших порушив Р. Хофман. Використовуючи документи архів-
них установ Німеччини, він розглянув процес переміщення німецького населен-
ня з території Трансністрії до Вартегау навесні–влітку 1944 р.5 Долі меноніт-
ських біженців з Півдня України, котрі були вивезені на територію Західної
Пруссії і Вартегау у 1943–1944 рр., присвячена стаття Х. Герлаха6. Окупація у
житті менонітів представлена автором як період відносного затишшя та відрод-
ження у духовно-культурній сфері. Організаційним аспектам евакуації, що від-
булася у вересні 1943 р., в статті приділено порівняно небагато уваги. Спираю-
чись на нечисленні спогади очевидців, Х. Герлах обмежився лише загальним
описом ходу операції. Тому основний акцент зміщений на перебування меноні-
тів у Рейху. У першу чергу Х. Герлах досить докладно висвітлив діяльність д-ра
Б. Унру – відомого громадського менонітського діяча, який намагався налагоди-
ти релігійне життя серед біженців, його одновірців. Питання, котрі стосуються
взаємин переселенців з владою Німеччини, відображені вельми поверхнево. Де-
які дані про життя менонітів на окупованих територіях та їх евакуацію у 1943 р.
також частково представлені в роботі Д. Г. Ліхді7.
Наприкінці 1970-х рр. фонд концерну «Volkswagen» розпочав фінансування
багаторічного дослідницького проекту, завдяки якому вийшов ряд робіт фунда-
ментального характеру з історії етнічних німців в СРСР8. Серед них особливо
слід виділити монографію І. Флейшхауер, у якій на основі численних архівних
документів вперше була представлена цілісна картина політики Третього рейху
щодо німецького населення на окупованих радянських територіях9. У центрі ува-
ги дослідниці опинилися насамперед аспекти, пов’язані з діяльністю різних
структур нацистської Німеччини, які займалися вибудовуванням системи управ-
ління етнічними німцями. У цьому контексті І. Флейшхауер також досить до-
кладно розглянула питання реєстрації німецького населення. Окремий розділ мо-
нографії присвячений евакуації етнічних німців у 1942–1944 рр. Особливий ак-
цент було зроблено на описі масових переселенських процесів, що проходили
восени 1943 р. на території рейхскомісаріату «Україна». До основних факторів,
які негативно впливали на хід операції, І. Флейшхауер віднесла давній конфлікт
компетенцій СС та Міністерства східних окупованих територій. Серед іншого
вона показала, що ставлення нацистського керівництва до німецьких біженців на
території Рейху носило виключно утилітарний характер – вони розглядалися як
трудовий і військово-мобілізаційний ресурс.
У більш стислому вигляді політика Німеччини щодо етнічних німців на
окупованих радянських територіях висвітлена у спільній монографії І. Флейшха-
уер та ізраїльського історика Б. Пінкуса, яка побачила світ у 1987 р.10
Стратегії виживання менонітів України в роки Другої світової війни стали
одним із ключових сюжетів дисертації Е. Висотцкі, що базується на залученні
широкого кола мемуарних джерел11. Розглядаючи окупаційний період, дослідни-
5 Hofmann R. Das Ende der volksdeutschen Siedlungen in “Transnistrien” im Jahre 1944. Aus der Arbeit des
Bundesarchivs. Boppard a. Rh., 1977. S. 447–453.
6 Gerlach H. Rußlanddeutsche Umsiedlung 1943/44 nach Westpreußen und dem Wartheland. Westpreußen-
Jahrbuch. 29 (1979). S. 145–154.
7 Lichdi D. G. Mennoniten im Dritten Reich. Dokumentation und Deutung. Mit Beiträgen von Theo Glück
und Horst Gerlach. Weierhof: Schriftenreihe des Mennonitischen Geschichtsverein № 9. 1977. 195 s.
8 Eisfeld A. Die Rußlanddeutschen in der Erforschung des Göttinger Arbeitskreises. 50 Jahre Göttinger
Arbeitskreis e. V. Göttingen, 1998. S. 35.
9 Fleischhauer I. Das Dritte Reich und die Deutschen in der Sowjetunion. Stuttgart: Deutsche Verlags –
Anstalt, 1983. 257 s.
10 Pinkus B., Fleischhauer I. Die Deutschen in der Sowjetunion. Geschichte einer nationalen Minderheit im
20. Jahrhundert. Baden-Baden, 1987. 599 s.
11 Wisotzki E. Die Überlebensstrategien der rußlanddeutschen Mennoniten. Unveröffentlichte Dissertation.
Bonn: Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universität, 1992. 227 s.
Siverian chronicle. 2021. № 2
51
ця прийшла до висновку, що сприйняття націонал-соціалізму серед колоністів
носило амбівалентний характер: з одного боку, їм імпонував антикомунізм, але в
той же час вони виявилися байдужими до расових постулатів, які їм намагалися
нав’язати німецькі чиновники. Окрему увагу у дисертації приділено долі меноні-
тів після їх переміщення на територію Вартегау, особливо їх репатріації напри-
кінці та після завершення війни.
Філантропічна діяльність д-ра Б. Унру щодо біженців-менонітів з України
наприкінці Другої світової війни і у перші післявоєнні роки була порушена у біо-
графічному дослідженні Г. Б. Унру12. У цьому контексті автор акцентував увагу
на двох основних сюжетах: ролі Б. Унру в налагодженні релігійного життя мено-
нітів після евакуації до Німеччини та його зусиллях з порятунку одновірців від
видачі радянській владі у 1945–1947 рр.
Особливості становища німецького населення в зоні румунської окупації на
прикладі колонії Кандель (нині село Рибальське Одеської області) досить до-
кладно викладені в книзі А. Боша та Й. Лінгора13. Зокрема, автори розглянули ді-
яльність зондеркоманди «Р»14, процедуру реєстрації етнічних німців, а також їх
вербування до військ СС навесні 1943 р. Не залишилися в тіні й аспекти, пов’я-
зані з евакуацією колоністів з Трансністрії у березні 1944 р. Також у загальних
рисах охарактеризовано їхнє подальше перебування на території Третього рейху
(особливо питання натуралізації та призову на військову службу в кінці війни).
Комплекс питань, які справляли вплив на стан німецького населення Украї-
ни в роки Другої світової війни, розкрито в публікації А. Айсфельд, написаній у
співавторстві з В. Л. Мартиненком15. У роботі зазначено, що політика нацистсь-
кої Німеччини щодо етнічних німців окупованих радянських територій носила
амбівалентний характер, і тому немає підстав говорити про їх виключно приві-
лейоване становище. Німці, які були евакуйовані упродовж 1943–1944 рр., за
твердженням авторів, виявилися у практично безальтернативній ситуації: з одно-
го боку, вони отримали від окупаційної влади безапеляційний наказ покинути
свої населені пункти у стислі терміни, з іншого – у них були всі підстави побою-
ватися репресій після повернення радянської влади.
Протягом останніх двох десятиліть у німецькій історіографії помітно зріс
інтерес до вивчення ідеологічних основ і механізмів політики Третього рейху,
спрямованої на германізацію захоплених територій шляхом масових переселень
етнічних німців. У дослідженнях, присвячених цій проблематиці, становище ні-
мецького населення окупованих регіонів СРСР розглядається лише в прив’язці
до загального контексту. Проте ці роботи дозволяють глибше зрозуміти справж-
ні мотиви та організаційні аспекти переселенської політики керівництва нацист-
ської Німеччини під час Другої світової війни. Серед них у першу чергу необхід-
но згадати монографію І. Хайнеман, де розглянуто роль Головного управління
раси і поселень СС (нім. Rasse- und Siedlungshauptamt der SS) в утвердженні так
званого «нового порядку» в Європі16. Значну увагу авторка приділила питанням,
пов’язаним з використанням німецького населення у реалізації колонізаційних
12 Unruh H. B. Fügungen und Führungen. Benjamin Heinrich Unruh. 1881–1959. Ein Leben im Geiste
christlicher Humanität und im Dienste der Nächstenliebe. Detmold: Verein zur Erforschung und Pflege des
Russlanddeutschen Mennonitentums, 2009. 509 s.
13 Bosch A., Lingor J. Entstehung, Entwicklung und Auflösung der deutschen Kolonien am Schwarzen Meer
am Beispiel von Kandel von 1808 bis 1944. Stuttgart: Landsmannschaft der Dt. aus Russland, 1990. 573 s.
14 Зондеркоманда «Росія» (нім. Sonderkommando Russland; у документах часто фігурує як Sonder-
kommando «R») – структурний підрозділ ФоМі, який був основним куратором у питаннях реєстрації
та опіки етнічних німців на окупованих радянських територіях. На чолі зондеркоманди «Р» перебу-
вав оберфюрер СС (пізніше штандартенфюрер СС) Хорст Хоффмайєр (1903–1944). Штаб-квартира
цього підрозділу розташовувалася в Ландау (Трансністрія).
15 Eisfeld A., Martynenko V. Filtration und operative Erfassung der ethnischen Deutschen in der Ukraine
durch die Organe des Innern und der Staatssichergeit während des Zweiten Weltkrieges und in der
Nachkriegszeit. Nordost-Archiv. Zeitschrift für Regionalgeschichte. Neue Folge, Bd. XXI (2013). S. 104–
181.
16 Heinemann I. «Rasse, Siedlung, deutsches Blut»: Das Rasse- und Siedlungshauptamt der SS und die
rassenpolitische Neuordnung Europas. Göttingen: Wallstein Verlag, 2003. 697 s.
Сіверянський літопис. 2021. № 2
52
планів Німеччини на окупованих радянських територіях. Зокрема, були поруше-
ні аспекти системи управління етнічними німцями. Але більш детально І. Хайне-
ман висвітлила політику нацистської влади, спрямовану на створення декількох
німецьких поселенських анклавів у генеральному окрузі «Житомир». Дослідни-
ця зазначила, що, починаючи з 1943 р., ідеологічний чинник відійшов на другий
план, і основною метою переселенських заходів став захист колоністів від загро-
зи з боку різних партизанських загонів, які діяли в регіоні. Тема масової евакуа-
ції етнічних німців восени 1943 р. в роботі І. Хайнеман представлена у стислому
й узагальненому вигляді.
Спробу комплексного аналізу переселенської політики Німеччини здійснив
М. Ленігер17. Автор розглянув операції з переселення етнічних німців у початко-
вий період війни, функціонування табірної системи Управління у справах етніч-
них німців (нім. Volksdeutsche Mittelstelle, VoMi; далі – ФоМі) і фільтраційну ді-
яльність Центрального бюро з питань імміграції (нім. Einwanderungszentralstelle,
EWZ; далі – ЕВЦ). Однак проблематика німецьких біженців з СРСР висвітлена у
монографії М. Ленігера лише фрагментарно.
Переселенська політика нацистського керівництва знайшла також відобра-
ження у праці М. Фібрандт18. Центральне місце у ній відведено вивченню проце-
су фільтрації етнічних німців, особливо тих її аспектів, які були пов’язані з від-
бором за расовими і медичними критеріями. В одному з розділів М. Фібрандт
коротко охарактеризувала особливості евакуації німецького населення з окупо-
ваних областей СРСР в 1943–1944 рр.
Діяльності ЕВЦ як ключового актора, який визначав долю німецьких пере-
селенців на території Рейху, присвячена монографія А. Штриппеля19. В окремий
тематичний блок автор виніс питання, пов’язані з проведенням реєстрації етніч-
них німців на окупованих радянських територіях, їх адміністративними пересе-
леннями протягом 1943–1944 рр. та подальшою фільтрацією. Зазначимо, що на
сьогоднішній день праця А. Штриппеля залишається одним із небагатьох дослід-
жень, у яких більш-менш докладно розглянута політика нацистської Німеччини
щодо німецьких біженців з СРСР.
Окрему категорію складають дослідження, які значною мірою спираються
на усні свідчення та спогади очевидців. Однією з відмінних рис таких розвідок
нерідко є публіцистичний стиль подачі матеріалу. До них, зокрема, належить
книга Г. Вольтера «Зона повного спокою», перше видання якої побачило світ у
1993 р.20 Евакуаційна епопея осені 1943 р. і репатріація до СРСР показані тут
очима безпосередніх учасників тих подій – переважно жителів колоній Півдня
України. У подібному ж ракурсі, але більш докладно, ці самі сюжети відображе-
ні в книзі О. Логвенової (Бланк), присвяченій історії менонітської колонії Вей-
нау21. Уривчасті відомості про життя етнічних німців Півдня України в умовах
окупації та їх переселення у Німеччину містить робота Г. Ґетте «Відторгнені
батьківщиною», яка написана у жанрі сімейної історії22. Окремо підкреслимо, що
згадані дослідження, написані вихідцями з колишніх радянських республік, міс-
тять ідею про переважно примусовий характер евакуаційних процесів 1943–
1944 рр.
17 Leniger M. Nationalsozialistische «Volkstumsarbeit» und Umsiedlungspolitik 1933–1945. Von der
Minderheitenbetreuung zur Siedlerauslese. Berlin: Frank & Timme 2006. 254 s.
18 Fiebrandt M. Auslese für die Siedlergesellschaft. Die Einbeziehung Volksdeutscher in die NS-
Erbgesundheitspolitik im Kontext der Umsiedlungen 1939–1945. Göttingen 2014: Vandenhoeck &
Ruprecht. 671 s.
19 Strippel A. NS-Volkstumspolitik und die Neuordnung Europas: Rassenpolitische Selektion der
Einwandererzentralstelle des Chefs der Sicherheitspolizei und des SD (1939–1945). Paderborn: Ferdinand
Schöningh Verlag, 2011. 370 s.
20 Вольтер Г. А. Зона полного покоя. Российские немцы в годы войны и после неё. Свидетельства
очевидцев. Augsburg: Waldemar Weber Verlag, 2004. 509 с.
21 Логвенова Е. Weinau. По следам погибшей цивилизации. Augsburg: Aurus Verlag, 2007. 217 с.
22 Гётте Г. Отвергнутые родиной. Кёльн: Изд-во Г. Гетте, 2008. 374 с.
Siverian chronicle. 2021. № 2
53
Доля етнічних німців, які проживали на окупованих радянських територіях,
знайшла часткове відображення в публікаціях дослідників США та Канади. З ро-
біт американських істориків, зокрема, відзначимо статтю Е. Шмальца про ева-
куацію етнічних німців південного регіону України на територію імперського
округу Вартегау23. Однак згадана публікація носить лише оглядовий характер, а
її джерельну базу становить переважно мемуарна література. Загальні моменти
політики нацистської Німеччини щодо радянських німців (у тому числі адмініст-
ративні переселення) згадані у монографії В. О. Луманса, присвяченій діяльності
ФоМі24.
Що стосується канадських авторів, то їх увага сфокусована переважно на
різних етапах історії менонітських колоній України. Така тематична спеціаліза-
ція обумовлена, насамперед, історичним контекстом (як відомо, значний відсо-
ток менонітської громади Канади складають нащадки вихідців з Російської імпе-
рії та СРСР). Період Другої світової війни, що мав драматичні наслідки не лише
для менонітів, але й німецького населення України в цілому, закономірно став
одним із ключових сюжетів у роботах деяких канадських дослідників.
Автором однієї з перших публікацій, де описане життя колоністів в умо-
вах окупації, став Г. Фаст25 – у минулому співробітник зондеркоманди д-ра
К. Штумппа26. Очевидно, його стаття, що вийшла у 1947 р. на сторінках щоквар-
тальника «Mennonite Life», переслідувала лише одну мету: проінформувати ши-
року громадськість Канади про мінливості долі менонітських біженців, які при-
були з Європи незабаром після закінчення Другої світової війни27. Спираючись
на власні спогади, Г. Фаст зазначив, що під час німецької окупації меноніти
Півдня України дійсно отримали можливість приступити до поступового відрод-
ження свого релігійного та культурного укладу. Однак з часом багато хто з них
почав здогадуватися про плани представників СС, які керували німецькими ко-
лоніями, поступово замінити християнське віровчення на ідеологію «крові й
ґрунту». У згаданій статті також було порушено тему евакуації менонітів до Ні-
меччини в 1943 р. Більш докладно вона висвітлена в статті Г. К. Еппа, уроджен-
ця колонії Остервік (нині с. Павлівка Запорізької обл.)28. Будучи безпосереднім
свідком тих подій, він назвав масовий відхід менонітів восени 1943 р. катастро-
фою. Г. К. Епп вважав, що у колоністів, які добре пам’ятали про депортацію
1941 р., не залишалося іншого вибору, тому їх евакуація, по суті, набула характе-
23 Schmaltz E. «The Long Trek»: The SS Population Transfer of Ukrainian Germans to the Polish
Warthegau and Its Consequences, 1943–1944. Journal of the American Historical Society of Germans from
Russia. Vol. 31. No. 3. 2008. P. 1–23.
24 Lumans V. Himmler’s Auxiliaries: The Volksdeutsche Mittelstelle and the German National Minorities of
Europe, 1933–1945. Chapel Hill: Univ. of North Carolina Press, 1993. 350 p.
25 Фаст, Герхард (1894–1974) – проповідник менонітської церкви, педагог, дослідник. Народився у
колонії Луговськ Самарської губернії. У 1930 р. спробував разом зі своєю сім’єю в складі групи
менонітів емігрувати з СРСР, за що був заарештований і засланий на 5 років до виправно-трудового
табору на Північній Двіні. Через два тижні після прибуття до табору втік, сховавшись на вантажному
судні, яке прямувало до Англії. Опинившись в Англії, Г. Фаст отримав дозвіл на переїзд до Німеч-
чини, де через деякий час почав працювати вчителем, а також став членом місіонерської організації
«Licht im Osten» («Світло на Сході»). На початку 1942 р. був призначений співробітником зондер-
команди д-ра К. Штумппа, що займалася переважно збиранням генеалогічної інформації та різних
статистичних відомостей про німецькі колонії на окупованих територіях України. У 1952 р. емігру-
вав до Канади, де і провів залишок свого життя, займаючись релігійною, педагогічною та громад-
ською діяльністю.
26 Штумпп, Карл (1896–1982) – німецький етнограф. Уродженець колонії Александргільф Херсон-
ської губернії. У 1918 р. виїхав з Бессарабії до Німеччини. У 1922 р. закінчив університет у Тю-
бінгені. Починаючи з 1938 р. керував відділенням з вивчення поселень російських німців Німецького
інституту зарубіжжя (Deutsches Auslandinstitut) у Берліні. У 1939–1940 рр. брав участь в акціях пере-
селення етнічних німців з Галичини, Бессарабії та Добруджі. У 1941–1942 рр. очолював зондер-
команду Міністерства окупованих східних терниторій, яка збирала генеалогічні відомості про німців,
які проживали в окупованих регіонах України. Після війни займався громадською і науково-дослід-
ницькою діяльністю.
27 Fast G. Mennonites of the Ukraine under Stalin and Hitler. Mennonite Life. No. 2. April 1947. P. 18–21.
28 Epp G. K. Die Große Flucht. Vom Dnjepr zur Weichsel – Von der Weichsel zur Elbe 1943-1945.
Mennonitisches Jahrbuch. 1985. S. 69–74.
Сіверянський літопис. 2021. № 2
54
ру втечі. Вельми критично автор відгукнувся про ставлення влади Німеччини до
біженців, багатьом з яких була визначена роль поселенців на анексованих поль-
ських територіях. Він підкреслив, що подібна політика ще більше налаштовувала
польських селян, чиї садиби підлягали конфіскації, проти радянських німців.
Сильне обурення серед біженців, за словами Г. К. Еппа, викликала й військова
повинність, що стала закономірним наслідком їх натуралізації. Автор дійшов
висновку, що переселенці з СРСР знову опинилися у безальтернативній ситуації
й тому були змушені підкоритися волі німецької влади. Більш детальна інформа-
ція про участь менонітів у війні на боці Німеччини та їх подальшу долю в радян-
ському полоні міститься в книзі К. Фаста29.
Помітною подією в подальшій розробці історіографії проблеми став вихід
монографії професорки Університету Ватерлоо (Онтаріо) М. Епп «Жінки без чо-
ловіків. Менонітські біженці Другої світової війни»30. Історико-антропологічне
дослідження М. Епп побудоване на численних усних і письмових мемуарних
свідченнях менонітів Півдня України, які пережили німецьку окупацію і пересе-
лення до Німеччини в 1943 р. У центрі уваги авторки перебувають особливості
досвіду виживання сімей колоністів, які напередодні та під час Другої світової
війни залишилися без чоловіків старшого та середнього віку. Серед іншого,
М. Епп спробувала з’ясувати, яким чином жінки, що домінували в цих сім’ях,
адаптувалися в екстремальних умовах і виконували обов’язки, невластиві для їх
гендерної ролі. Розглядаючи окупаційний період в житті менонітів, дослідниця
згадала про ознаки релігійно-культурного відродження, вказавши при цьому, що
німецька влада категорично заборонила включати Закон Божий до шкільної про-
грами. Однак, попри певні протиріччя, багато колоністів, за словами М. Епп, мо-
рально були на боці Німеччини, сподіваючись після її перемоги возз’єднатися з
депортованими родичами. Окремий розділ монографії присвячений опису еваку-
аційної епопеї 1943 р. Її організаційні аспекти висвітлені досить поверхнево,
оскільки М. Епп розглядає цю подію крізь призму доль учасників треку, приді-
ляючи першочергову увагу стратегіям їх виживання. Вона зазначила, що екстре-
мальні умови евакуації послабили згуртованість менонітів і призвели до зростан-
ня напруженості між окремими групами біженців. Характеристика становища бі-
женців на території Німеччини у роботі М. Епп зведена до загальних штрихів їх-
нього повсякденного життя: натуралізації та роботі в експропрійованих поль-
ських господарствах. Згадуючи про призов менонітів до вермахту, авторка пов-
торює вже озвучену раніше тезу про відсутність вибору. Водночас вона визнає,
що серед мобілізованих чоловіків виявилося й чимало антикомуністів, налашто-
ваних воювати на боці Німеччини.
Деякі факти про життя менонітів південного регіону України під час окупа-
ції та їх переміщення до Німеччини у 1943–1944 рр. містяться також в дослід-
женнях Г. Т. Х’юберта31 і А. Конрад32.
Проблема переселення радянських німців у Рейх фрагментарно відображе-
на в роботах окремих польських дослідників, які спеціалізуються на вивченні
окупаційного періоду в історії своєї країни. Як правило, їх цікавить лише питан-
ня впливу цих процесів на життя місцевого польського населення. Зокрема, про
заселення анексованих польських земель етнічними німцями у роки Другої сві-
тової війни згадував відомий історик Ч. Мадайчик33. Деякі дані (в основному
29 Fast K. Gebt der Wahrheit die Ehre! Ein Schicksalsbericht. Winnipeg, Manitoba: Canzona Publishing,
1989. 324 s.
30 Epp M. Women without Men. Mennonite Refugees of the Second World War. Toronto: University of
Toronto Press, 2000. 275 p.
31 Huebert H. Hierschau: An Example of Russian Mennonite Life. Winnipeg: Kindred Press, 1986. 404 p.
32 Konrad A. Red Quarter Moon: A Search for Family in the Shadow of Stalin. Toronto: University of
Toronto Press, 2012. 356 p.
33 Madajczyk C. Die Okkupationspolitik Nazideutschlands in Polen 1939–1945. Berlin: Akademie, 1987.
513 s.
Siverian chronicle. 2021. № 2
55
статистичні) про прибуття німецьких біженців з СРСР у 1943–1944 рр. містяться
у монографії М. Вардзинської34.
У роботах російських дослідників питання, пов’язані зі становищем етніч-
них німців на окупованих радянських територіях, займають периферійне міс-
це. Як виняток, але з деяким застереженням, згадаємо дисертацію М. Ю. Прива-
лової «Радянські німці-репатріанти у національній політиці СРСР в 1940-ві –
1970-ті рр.», захищену 2008 р.35 Ця робота, хоча й не відрізняється новаторст-
вом, все ж стала історіографічним фактом. У першому розділі дисертації, який
представляє собою примітивну компіляцію з елементами плагіату, описано ста-
новище німецького населення на окупованих радянських територіях (переважно
в регіонах України) та його подальша евакуація в Рейх. Головними джерелами
для написання цього розділу послужили статті кількох дослідників Німеччини,
Росії та України.
Про активне наукове осмислення долі німецького етносу в українській істо-
ріографії можна говорити вже після 1991 р., чому в значній мірі сприяла так зва-
на «архівна революція». В Україні, яка за кількістю німців у довоєнний період
посідала друге місце після РРФСР серед усіх радянських республік, зростання
інтересу до цієї проблематики було цілком передбачуваним.
Своєрідною точкою відліку в розробці історіографії проблеми прийнято
вважати спільну статтю київських істориків М. Коваля і П. Медведка, що вий-
шла у 1992 р. на сторінках «Українського історичного журналу»36. Спираючись
на раніше недоступні документи німецького походження, автори спробували да-
ти загальну характеристику становища етнічних німців в умовах окупації. Ос-
новну увагу в публікації приділено правовому статусу, соціальній опіці, системі
виховання і освіти, а також індоктринації так званих «фольксдойче» на території
України. Вже на початку тексту відзначено, що трагедія німецького населення
полягала у тому, що воно виявилося заручником військово-політичного проти-
стояння СРСР та Німеччини. Фрагментарно порушивши сюжет про евакуацію
етнічних німців на територію Німеччини у 1943–1944 рр., М. Коваль та П. Мед-
ведок вказали на відсутність у них іншого вибору. З огляду на той факт, що тема
публікації була абсолютно новою, історикам не вдалося уникнути деяких неточ-
ностей. Так, наприклад, зондеркоманда «Р» (Росія) і зондеркоманда К. Штумппа,
які мали безпосереднє відношення до роботи з німецьким населенням, представ-
лені у тексті як одна структура37. Також не зовсім вірно та чітко відображені спе-
цифіка процедури реєстрації етнічних німців і пов’язані з нею критерії. Але при
цьому слід зазначити, що публікація М. Коваля і П. Медведка досить тривалий
час в академічних колах залишалася чи не головним оглядовим дослідженням
про німецьке населення України в роки війни.
До кінця 1990-х рр. в українській історіографії практично не з’являлося
жодних публікацій, які б свідчили про зростання інтересу дослідників до стано-
вища німецького етносу під час Другої світової війни. Утім, ситуація, що склала-
ся, мала цілком об’єктивний характер. Справа в тому, що увага багатьох істори-
ків у перші пострадянські роки була поглинута більш глобальними питаннями,
пов’язаними, наприклад, з функціонуванням окупаційного режиму на україн-
ських територіях, діяльністю українських націоналістів, партизанським рухом і
взагалі концептуальним переосмисленням самого військового періоду. Існували
й інші причини, які також у значній мірі перешкоджали подальшому більш гли-
бокому розгляду долі німецького населення. Перша полягала в тому, що рівень
34 Wardzyńska M. Wysiedlenia ludności polskiej z okupowanych ziem polskich włączonych do III Rzeszy w
latach 1939–1945. Warszawa, 2017. 560 s.
35 Привалова М. Ю. Советские немцы-репатрианты в национальной политике СССР в 1940-е –
1970-е гг.: дисс. … к. и. н.: 07.00.02 / Саратовский государственный университет им. Н. Г. Чернышев-
ского. Саратов, 2008. 209 с.
36 Коваль М. В., Медведок П. В. Фольксдойче в Україні (1941–1944 рр.). Український історичний
журнал. 1992. № 5. С. 15–28.
37 Там само. С. 17.
Сіверянський літопис. 2021. № 2
56
мовної кваліфікації, необхідний для роботи з іноземними джерелами та текстами
зарубіжних колег, у багатьох українських дослідників залишав бажати кращого.
Не менш важливою умовою з точки зору проведення консультацій та обміну
академічним досвідом була і комунікація з німецькою академічною спільнотою,
яка ще тільки налагоджувалась.
Певне пожвавлення в розробці історіографії проблеми намітилося наприкін-
ці 1990-х рр. Важливою тенденцією на пострадянському просторі стала акаде-
мічна інституціоналізація історії німецького етносу. Не оминув цей процес сто-
роною й Україну. Наприклад, у 1997 р. при Дніпропетровському національному
університеті, у стінах якого ще за радянських часів сформувалася авторитетна
школа істориків-германістів, було створено Інститут українсько-німецьких до-
сліджень (зараз – Центр українсько-німецьких наукових досліджень). Одним із
пріоритетних завдань нового структурного підрозділу стало всебічне вивчення
історії німецького населення українських земель. Але існувала й інша передумо-
ва, що зумовила тематичну спеціалізацію інституту. Вона полягала у тому, що
до Другої світової війни на території Дніпропетровської області та деяких при-
леглих регіонів була сконцентрована значна кількість німецьких колоній. Цей
воістину величезний пласт етнічної історії України належало ґрунтовно і всебіч-
но вивчити. Важливим напрямком у роботі інституту, особливо на початковому
етапі, було зміцнення співпраці із закордонними академічними центрами. При-
кладом такої успішної кооперації стали спільні українсько-німецько-канадські
експедиції на території Запорізької області, у результаті яких вдалося зафіксува-
ти спогади живих свідків про життя колоній менонітів в 1930–40-х рр.38 Через
деякий час чимало із зібраних матеріалів лягли в основу колективної монографії
«Живи і пам’ятай… Історія менонітських колоній Катеринославщини», котра
складається з низки наукових нарисів, спогадів та архівних документів39. У книзі
представлена певна інформація і про становище колоністів в окупаційний пері-
од.
Серед робіт співробітників Інституту українсько-німецьких досліджень у
першу чергу необхідно виділити статті В. К. Клеця, який спеціалізується на ви-
вченні політики нацистської Німеччини щодо німецького населення України40.
Більшість з його публікацій охоплюють досить широкий спектр питань і носять
оглядовий характер. Основна увага водночас зосереджена на колоніях Запорізь-
кої та Дніпропетровської областей. Серед чинників, що спонукали німецьке на-
селення до колабораціонізму, В. К. Клець виділяє не лише репресивну політику
радянської держави напередодні і на початку війни, а й етнокультурну спорід-
неність з окупантами41. Спираючись на фактичний матеріал, дослідник показує,
що колабораціонізм етнічних німців був досить багатогранним у своїх проявах.
Масове переміщення жителів німецьких колоній до Німеччини у 1943–1944 рр.,
на думку дослідника, мало чим відрізнялося від проведеної радянською владою
депортації 1941 р. Так, він вважає, що багатьом колоністам довелося відступати
через сильний тиск та погрози з боку окупантів42. Вузькість джерельної бази, на
38 Малиновский Л. В. Рецензия профессора Л. В. Малиновского на монографию «Живи и помни…
История меннонитских колоний Екатеринославщины». Вопросы германской истории. 2012. С. 247.
39 Живи и помни… История меннонитских колоний Екатеринославщины. Под редакцией профессора
С. И. Бобылевой. Днепропетровск, 2006. 378 с.
40 Клец В. К. Эвакуация и репатриация немцев и меннонитов Украины в 1943–1945 гг. Вопросы
германской истории. Днепропетровск, 2005. С. 114–121; Клець В. К. Національна політика нацистів
на окупованих територіях та фольксдойче. Вопросы германской истории. Днепропетровск, 2006.
С. 135–154; Клец В. К. Коллаборационизм этнических немцев в годы Великой Отечественной войны:
своеобразие формы и содержания. К 60-летию великой победы: взгляд из XXI века: [сборник научных
трудов]. Новокузнецк, 2010. С. 66–94.
41 Клец В. К. Коллаборационизм этнических немцев в годы Великой Отечественной войны: своеоб-
разие формы и содержания. С. 69, 88–89.
42 Клец В. К. Принудительные миграции немцев Украины в годы Великой Отечественной войны:
общее и особенное. Начальный период Великой Отечественной войны и депортация российских нем-
цев: взгляды и оценки через 70 лет: Материалы 3-й международной научно-практической конферен-
ции. Саратов, 26–28 августа 2011 г. Москва: МСНК-пресс, 2011. C. 362–364.
Siverian chronicle. 2021. № 2
57
жаль, не дозволила автору докладніше висвітлити цей аспект і уникнути зайвої
екстраполяції.
Першою спробою комплексного дослідження політики Третього рейху що-
до німецького населення на території рейхскомісаріату «Україна» стала канди-
датська дисертація І. О. Іванькова, захищена в 2007 р.43 Джерельну базу роботи
склали насамперед документи трьох центральних (один із них відомчий) і одно-
го регіонального архівів України. Увага автора охоплює досить широкий спектр
питань, що стосуються життя німецького населення в роки окупації: ідейно-
організаційних основ німецької політики, демографічної динаміки, правового
статусу, соціально-економічного становища, культурно-освітньої сфери та ева-
куації етнічних німців у 1943–1944 рр. Разом з тим не всі аспекти проблеми
отримали рівнозначне висвітлення. Попри те, що автор спирався на роботи ні-
мецьких дослідників, дуже поверхневою й не зовсім зрозумілою є характерис-
тика процедури, пов’язаної з присвоєнням статусу «фольксдойче». У тексті від-
сутня як сама назва цієї процедури (Deutsche Volksliste Ukraine), затверджена
у листопаді 1942 р., так і опис критеріїв визначення етнічної приналежності.
І. О. Іваньков дав досить точну оцінку відносинам між німецьким населенням та
окупаційним режимом. Він підкреслив, що реальні причини лояльності більшос-
ті етнічних німців до нацистської влади не мали нічого спільного з ідеологією
націонал-соціалізму, а крилися в національній політиці радянської держави до-
воєнних років. З іншого боку, керівництво Рейху також було зацікавлене в залу-
ченні колоністів до тісної співпраці, оскільки розглядало їх як важливий елемент
своєї соціальної опори на окупованих територіях44. Опис переселення етнічних
німців до Німеччини у 1943–1944 рр. зведений І. О. Іваньковим в основному до
констатації вже відомих фактів. Розмірковуючи про причини їх страху перед ра-
дянським режимом, він зазначив наступне: «“фольксдойче” не просто скомпро-
метували себе перебуванням на “тимчасово окупованій території”, а були безпо-
середньо залучені до гітлерівського окупаційного апарату, усіляким чином під-
тримувалися ним»45. При цьому травматичний досвід, пов’язаний з Великим те-
рором 1937–1938 рр. і депортаціями перших місяців війни, автор чомусь не зга-
дує.
Значну увагу особливостям становища німецького населення на території
генерального округу «Житомир» приділив у контексті своєї дисертації
С. В. Стельникович46. Як відомо, висока концентрація колоністів зумовила не
лише своєрідність місцевої адміністративно-територіальної системи, але також
вплинула на специфіку міжнаціональних відносин в окупованому регіоні. Спи-
раючись на документи ряду центральних та місцевих архівів України, автор
спробував дати більш детальну картину планових переселень «фольксдойче»,
що відбувалися на території генерального округу в період з 1942 по 1943 рр.
Основний акцент при цьому було зроблено на реалізації двох відомих колоніза-
ційних проектів – Хегевальд і Ферстерштадт. Разом з тим С. В. Стельникович
коротко показав, що окупаційна влада намагалася проводити політику створення
менших моноетнічних анклавів і в інших місцевостях регіону. На окрему увагу в
дисертації заслуговує інформація про взаємини колоністів з інонаціональним,
перш за все українським населенням, які мали досить неоднозначний, а часом і
ворожий характер47. Створення німецьких моноетнічних територіальних анкла-
вів призвело до того, що у деяких районах генерального округу «Житомир» ні-
мецькі колоністи стали серйозним фактором стримування діяльності україн-
43 Іваньков І. О. Окупаційна політика гітлерівської Німеччини стосовно етнічних німців у Рейхскомі-
саріаті «Україна»: дис. ... кандидата іст. наук: 07.00.02. Київ, 2006. 238 с.
44 Там само. С. 175–178.
45 Там само. С. 105.
46 Стельникович С. В. Нацистський окупаційний режим на території Житомирсько-Вінницького
регіону і місцеве населення: паралелі існування й боротьби (1941–1944 рр.): дис. ... докт. іст. наук:
07.00.01. Київ: Нац пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2016. 522 с.
47 Там само. С. 163–164.
Сіверянський літопис. 2021. № 2
58
ських націоналістів48. Про евакуацію етнічних німців восени 1943 р. С. В. Стель-
никович згадує лише побіжно.
До суперечливих висновків щодо характеру евакуації німецького населення
південного регіону України до Німеччини у 1943–1944 рр. дійшов у своїй публі-
кації В. В. Чернявський49. Спочатку автор визнає, що відновлення радянської
влади загрожувало етнічним німцям новою хвилею репресій. Однак, згідно з йо-
го твердженням, традиційна думка про добровільне переселення колоністів до
Рейху є некоректною. Головний аргумент В. В. Чернявського полягає у такому:
«[…] оскільки тривале проживання на території Південної України значною мі-
рою сприяло асиміляції фольксдойче із місцевим населенням і створювало низку
культурних і ментальних невідповідностей із звичайними німцями, тому їхній
виїзд до Німеччини жодним чином не можна розглядати як повернення на Бать-
ківщину. […] Також варто зазначити, що далеко не всі етнічні німці прихильно
ставились до вермахту і політики Рейху на окупованих територіях. До війни ба-
гато хто з них займав важливі партійні й адміністративні посади, тому конфлікти
з німецькими військами були поширеним явищем»50. З огляду на це автор зазна-
чив, «що евакуація населення німецьких колоній мала примусовий, ніж добро-
вільний характер, і за своєю суттю також була формою вилучення робочої си-
ли»51. Такий самий висновок містить і компілятивна публікація І. Моторної52.
Таким чином, аналіз історіографії проблеми свідчить про брак комплексних
досліджень, присвячених адміністративним переселенням етнічних німців оку-
пованих регіонів СРСР у період Другої світової війни. Найбільший внесок у роз-
робку окремих сегментів цієї проблематики здійснили вчені ФРН. Їх роботи, як
правило, спираються на широке коло архівних джерел і сучасні методологічні
підходи. Однак інтерес німецьких істориків до теми найчастіше носить вибірко-
во-контекстуальний характер і пов’язаний зазвичай із вивченням механізмів по-
літики Третього рейху, спрямованої на германізацію анексованих у 1939 р. захід-
но-польських територій. В академічних колах ряду колишніх радянських респуб-
лік ця проблематика залишається маловідомою. Підвищена увага до становища
німецьких колоністів під час окупації спостерігається в українській історіогра-
фії. Однак тема адміністративних переселень етнічних німців до Рейху у роботах
деяких вітчизняних авторів зводиться лише до її поверхневого розгляду або ко-
роткої констатації. Такий стан справ зумовлений значною мірою тим, що голов-
ний масив джерельної бази з даної проблематики зосереджений в архівних фон-
дах Німеччини, і це, в свою чергу, ускладнює роботу дослідників.
References
Bosch, A., and Lingor, J. (1990). Entstehung, Entwicklung und Auflösung der
deutschen Kolonien am Schwarzen Meer am Beispiel von Kandel von 1808 bis 1944.
Stuttgart, Germany: Landsmannschaft der Dt. aus Russland. [in German].
Cherniavskyi, V. V. (2014). Prymusova pratsia tsyvilnoho naselennia
Mykolaivskoi oblasti v Tretiomu reikhu ta Rumunii 1941–1943 rr.: verbuvannia,
ekspluatatsiia, osoblyvosti povoiennoi repatriatsii [Forced Labor of Mykolaiv Region
Civilian Population in the Third Reich and Romania in 1941–1943: Recruitment,
Exploitation, Features of Post-war Repatriation]. Kniga Pamyati Ukrainy:
Nikolaevskaya oblast. T. 15. Mykolaiv, Ukraine. 45–133. [in Ukrainian].
48 Стельникович С. В. Нацистський окупаційний режим на території Житомирсько-Вінницького
регіону... С. 100–101.
49 Чернявський В. В. Примусова праця цивільного населення Миколаївської області в Третьому рей-
ху та Румунії 1941–1943 рр.: вербування, експлуатація, особливості повоєнної репатріації. Книга
Памяти Украины: Николаевская область. Николаев: Илион, 2014. Т. 15. С. 45–133.
50 Там само. С. 77.
51 Там само.
52 Motornaia I. Положение немцев в Транснистрии (1941–1944 гг.). Danubius. Vol. XXXIV. Galati:
Muzeul de istorie Galati, 2016. P. 235–243.
Siverian chronicle. 2021. № 2
59
Eisfeld, A. (1998). Die Rußlanddeutschen in der Erforschung des Göttinger
Arbeitskreises. 50 Jahre Göttinger Arbeitskreis e. V. Göttingen, Germany. 35–46. [in
German].
Eisfeld, A., and Martynenko, V. (2013). Filtration und operative Erfassung der
ethnischen Deutschen in der Ukraine durch die Organe des Innern und der
Staatssichergeit während des Zweiten Weltkrieges und in der Nachkriegszeit. Nordost-
Archiv. Zeitschrift für Regionalgeschichte. Neue Folge, Bd. XXI. 104–181. [in
German].
Epp, M. (2000). Women Without Men. Mennonite Refugees of the Second
World War. Toronto: University of Toronto Press.
Fiebrandt, M. (2014). Auslese für die Siedlergesellschaft. Die Einbeziehung
Volksdeutscher in die NS-Erbgesundheitspolitik im Kontext der Umsiedlungen 1939–
1945. Göttingen, Germany: Vandenhoeck & Ruprecht. [in German].
Gette, H. (2008). Otvergnutye rodinoy [A Homeland Denied]. Keln, Germany:
Izd-vo H. Gette. [in Russian].
Heinemann, I. (2003). „Rasse, Siedlung, deutsches Blut“: Das Rasse- und
Siedlungshauptamt der SS und die rassenpolitische Neuordnung Europas. Göttingen,
Germany: Wallstein Verlag. [in German].
Ivankov, I. O. (2006). Okupatsiina polityka hitlerivskoi Nimechchyny stosovno
etnichnykh nimtsiv u Reikhskomisariati “Ukraina” [Nazi Germany’s Occupation
Policy on Ethnic Germans in the Reichskommissariat “Ukraine”]. Extended abstract of
PhD thesis. Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian].
Klets, V. K. (2005). Evakuatsiya i repatriatsiya nemtsev i mennonitov Ukrainy v
1943–1945 gg. [Evacuation and Repatriation of Germans and Mennonites of Ukraine
in 1943–1945]. Voprosy germanskoy istorii. Dnepropetrovsk, Ukraine. 114–121. [in
Russian].
Klets, V. K. (2010). Kollaboratsionizm etnicheskikh nemtsev v gody Velikoy
Otechestvennoy voyny: svoeobrazie formy i soderzhaniya [Collaborationism of Ethnic
Germans in the Great Patriotic War Years: Originality of Form and Context]. K 65-
letiyu velikoy pobedy: vzglyad iz XXI veka: [sbornik nauchnykh trudov].
Novokuznetsk, Russia. 66–94. [in Russian].
Klets, V. K. (2006). Natsionalna polityka natsystiv na okupovanykh terytoriakh
ta folksdoiche. Voprosy germanskoy istorii [National Policy of the Nazis at the
Occupied Territories and Volksdeutsche]. Dnepropetrovsk, Ukraine. 135–154. [in
Russian].
Klets, V. K. (2011). Prinuditelnye migratsii nemtsev Ukrainy v gody Velikoy
Otechestvennoy voyny: obshchee i osobennoe [Ukrainian Germans Forced Migrations
during the Great Patriotic War: General and Special Issues]. Nachalnyy period Velikoy
Otechestvennoy voyny i deportatsiya rossiyskikh nemtsev: vzglyady i otsenki cherez 70
let: Materialy 3-y mezhdunarodnoy nauchno-prakticheskoy konferentsii. Saratov, 26–
28 avgusta 2011 g. Moscow, Russia: “MSNK-press”. 362–364. [in Russian].
Konrad, A. (2012). Red Quarter Moon: A Search for Family in the Shadow of
Stalin. Toronto: University of Toronto Press.
Koval, M. V., and Medvedok, P. V. (1992). Folksdoiche v Ukraini (1941-1944
rr.) [Volksdeutsche in Ukraine (1941–1944)]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 5. 15–
28. [in Ukrainian].
Leniger, M. (2006). Nationalsozialistische «Volkstumsarbeit» und
Umsiedlungspolitik 1933–1945. Von der Minderheitenbetreuung zur Siedlerauslese.
Berlin, Germany: Frank & Timme. [in German].
Lohvenova, E. (2007). Weinau. Po sledam pogibshey tsivilizatsii [Weinau. In the
Footsteps of Lost Civilization]. Augsburg, Germany: Aurus Verlag, 2007. [in
Russian].
Lumans, V. (1993). Himmler’s Auxiliaries: The Volksdeutsche Mittelstelle and
the German National Minorities of Europe, 1933–1945. Chapel Hill: Univ. of North
Carolina Press.
Сіверянський літопис. 2021. № 2
60
Malinovskiy, L. V. (2012). Retsenziya professora L.V. Malinovskogo na
monografiyu «Zhivi i pomni… Istoriya mennonitskikh koloniy Ekaterinoslavshchiny»
[Professor L.V. Malinovsky’s Review on the Monograph «Live and Remember...
History of Mennonites’ Colonies of Ekaterinoslav Region»]. Voprosy germanskoy
istorii. Dnepropetrovsk, Ukraine. 246–249. [in Russian].
Motornaya, I. (2016). Polozhenie nemtsev v Transnistrii (1941–1944 gg.)
[German Population Status in Transnistria (1941–1944)]. Danubius, Vol. XXXIV.
Galati, Romania. 235–243. [in Russian].
Pinkus, B., and Fleischhauer, I. (1987). Die Deutschen in der Sowjetunion.
Geschichte einer nationalen Minderheit im 20. Jahrhundert. Baden-Baden, Germany.
[in German].
Polunin, E. S. (2014). Vynuzhdennye migratsii nemetskogo naseleniya iz stran
Tsentralnoy, Vostochnoy i Yugo-Vostochnoy Evropy v 1944–1948 gg. [German
Population Forced Migration from the Countries of Central, Eastern and South-Eastern
Europe in 1944–1948]. Extended abstract of PhD thesis. Voronezh, Russia. [in
Russian].
Pryvalova, M. Ju. (2008). Sovetskie nemtsy-repatrianty v natsionalnoy politike
SSSR v 1940-e–1970-e gg. [Soviet Germans-Repatriates in the National Policy of the
USSR in 1940s–1970s]. Extended abstract of PhD thesis. Saratov, Russia. [in
Russian].
Schmaltz, E. (2008). «The Long Trek»: The SS Population Transfer of Ukrainian
Germans to the Polish Warthegau and Its Consequences, 1943–1944. Journal of the
American Historical Society of Germans from Russia, Vol. 31, No. 3. 1–23.
Stelnykovych, S. V. (2016). Natsystskyi okupatsiinyi rezhym na terytorii
Zhytomyrsko-Vinnytskoho rehionu i mistseve naselennia: paraleli isnuvannia i
borotby (1941–1944 rr.) [Nazi Occupation Regime in Zhytomyr & Vinnytsia Region
and the Local Population: Parallels of Daily Life and Struggle (1941–1944)]. Extended
abstract of PhD thesis. Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian].
Strippel, A. (2011). NS-Volkstumspolitik und die Neuordnung Europas:
Rassenpolitische Selektion der Einwandererzentralstelle des Chefs der
Sicherheitspolizei und des SD (1939–1945). Paderborn: Ferdinand Schöningh Verlag.
[in German].
Teich, G. (2004). Die Rußlanddeutsche. Bevölkerungsbewegung in Kriegs- und
Nachkriegszeit 1941–1950. Heimatbuch der Deutschen aus Russland. Stuttgart. 82–
94. [in German].
Volter, G. A. (2004). Zona polnogo pokoya. Rossiyskie nemtsy v gody voyny i
posle neyo. Svidetelstva ochevidtsev [Zone of Complete Rest. Russian Germans
during and after the War. Eyewitness Accounts]. Augsburg, Germany: Waldemar
Weber Verlag. [in Russian].
Wardzyńska, M. (2017). Wysiedlenia ludności polskiej z okupowanych ziem
polskich włączonych do III Rzeszy w latach 1939–1945. Warszawa, Poland. [in
Polish].
Wisotzki, E. (1992). Die Überlebensstrategien der rußlanddeutschen Mennoniten.
Unveröffentlichte Dissertation. Bonn: Rheinische Friedrich-Wilhelms-Universität. [in
German].
Unruh, H. B. (2009). Fügungen und Führungen. Benjamin Heinrich Unruh.
1881–1959. Ein Leben im Geiste christlicher Humanität und im Dienste der
Nächstenliebe. Detmold: Verein zur Erforschung und Pflege des Russlanddeutschen
Mennonitentums. [in German].
Zhivi i pomni… Istoriya mennonitskikh koloniy Ekaterinoslavshchiny [Live and
Remember... History of Mennonites’ Colonies of Ekaterinoslav Region] (2006). Pod
redaktsiey professora S. Y. Bobylevoy. Dnepropetrovsk, Ukraine. [in Russian].
Мартиненко Володимир Леонідович – кандидат історичних наук, докто-
рант, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевсько-
Siverian chronicle. 2021. № 2
61
го Національної академії наук України (вул. Трьохсвятительська, 4, м. Київ,
01001, Україна).
Martynenko Volodymyr L. – Ph.D. in History, doctoral student,
М. S. Hrushevsky Institute of Ukrainian Archeography and Source Studies of the
National Academy of Sciences of Ukraine (Triohsviatytelska Street 4, Kyiv, 01001,
Ukraine).
E-mail: traum1983@gmail.com
GERMAN POPULATION EVACUAITONS
FROM THE OCCUPIED REGIONS OF UKRAINE
TO THE THIRD REICH TERRITORY
IN FOREIGN AND DOMESTIC HISTORIOGRAPHY
The research aims to reveal formation of the historiography of Nazi Germany
policy regarding German settlers from the occupied regions of Ukraine at the Second
World War final stage. The research methodology is based on the principles of
objectivity and complexity, as well as on a set of special (historical & genetic, problem
& chronological, periodization) and generally scientific methods (analysis, synthesis,
comparison, induction, deduction, typologization). Scientific novelty. This article is
the first attempt to study historiographic aspects of current subject that has not yet
received integrated and comprehensive coverage. Conclusions. The historiography
analysis of the subject suggests the absence of special studies on ethnic Germans
administrative resettlements from the USSR's occupied regions during the Second
World War. German scientists made the greatest contribution to development of the
subject particular segments. Their works are usually based on a wide range of
archival sources and modern methodological approaches. However, German
historians’ interest in the subject is often selective and contextual. It is usually
associated with studying the mechanisms of the Third Reich's policy aimed to
Germanize the Western Polish territories annexed in 1939. In several former Soviet
republics' academic circles, this issue remains a little-known page of the Second
World War. Particularly, Ukrainian historians' works reduce ethnic Germans
evacuation to the Reich in 1943-1944 only to a superficial examination or a brief
statement. Domestic researchers' study is significantly complicated, since most of the
source base on the issue is concentrated in Germany archival funds.
Key words: historiography, ethnic Germans, evacuation, Germany, Ukraine,
the Second World War.
Дата подання: 10 лютого 2021 р.
Дата затвердження до друку: 10 квітня 2021 р.
Цитування за ДСТУ 8302:2015
Мартиненко В. Евакуації німецького населення з окупованих територій
України на територію Третього Рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії.
Сіверянський літопис. 2021. № 2. C. 48–61. DOI: 10.5281/zenodo.4733830.
Цитування за стандартом APA
Martynenko, V. (2021). Evakuatsii nimetskoho naselennia z okupovanykh
terytorii Ukrainy na terytoriiu Tretoho Reikhu v zarubizhnii ta vitchyznianii
istoriohrafii. [German population evacuaitons from the occupied regions of Ukraine
to the Third Reich territory in foreign and domestic historiography]. Siverianskyi
litopys – Siverian chronicle, 2, 48–61. DOI: 10.5281/zenodo.4679456.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181596 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:16:24Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Мартиненко, В.Л. 2021-11-22T14:41:08Z 2021-11-22T14:41:08Z 2021 Евакуації німецького населення з окупованих територій України на територію Третього Рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії / В.Л. Мартиненко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 2. — С. 48-61. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.4733830 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181596 930:314.151.3-054.73(430+477)«1939/1945» Мета дослідження – розкрити процес становлення історіографії питання про політику нацистської Німеччини щодо німецьких переселенців з окупованих областей України на завершальному етапі Другої світової війни. Методологічну основу дослідження становлять принципи об’єктивності, комплексності, а також сукупність спеціальних (історико-генетичний, проблемно-хронологічний та періодизація) та загальнонаукових методів (аналіз, синтез, порівняння, індукція, дедукція та типологізація). Наукова новизна. Стаття є першою спробою дослідити історіографічні аспекти теми, яка ще не отримала комплексного та всебічного висвітлення. Висновки. Аналіз історіографії означеної проблематики свідчить про брак спеціальних досліджень, присвячених адміністративним переселенням етнічних німців з окупованих регіонів СРСР у період Другої світової війни. Найбільший внесок у розробку окремих сегментів цієї теми здійснили вчені ФРН. Їхні роботи, як правило, спираються на широке коло архівних джерел та сучасні методологічні підходи. Однак інтерес німецьких істориків до теми найчастіше носить вибірково-контекстуальний характер і пов’язаний зазвичай із вивченням механізмів політики Третього рейху, спрямованої на германізацію анексованих у 1939 р. західно-польських територій. В академічних колах ряду колишніх радянських республік ця проблематика залишається маловідомою сторінкою Другої світової війни. Зокрема, у роботах українських істориків тема евакуації етнічних німців на територію Третього рейху в 1943–1944 рр. зводиться лише до її поверхневого розгляду або ж короткої констатації. Роботу вітчизняних дослідників значною мірою ускладнює та обставина, що основний масив джерельної бази з цієї проблематики зосереджений в архівних фондах Німеччини. The research aims to reveal formation of the historiography of Nazi Germany policy regarding German settlers from the occupied regions of Ukraine at the Second World War final stage. The research methodology is based on the principles of objectivity and complexity, as well as on a set of special (historical & genetic, problem & chronological, periodization) and generally scientific methods (analysis, synthesis, comparison, induction, deduction, typologization). Scientific novelty. This article is the first attempt to study historiographic aspects of current subject that has not yet received integrated and comprehensive coverage. Conclusions. The historiography analysis of the subject suggests the absence of special studies on ethnic Germans administrative resettlements from the USSR's occupied regions during the Second World War. German scientists made the greatest contribution to development of the subject particular segments. Their works are usually based on a wide range of archival sources and modern methodological approaches. However, German historians’ interest in the subject is often selective and contextual. It is usually associated with studying the mechanisms of the Third Reich's policy aimed to Germanize the Western Polish territories annexed in 1939. In several former Soviet republics' academic circles, this issue remains a little-known page of the Second World War. Particularly, Ukrainian historians' works reduce ethnic Germans evacuation to the Reich in 1943-1944 only to a superficial examination or a brief statement. Domestic researchers' study is significantly complicated, since most of the source base on the issue is concentrated in Germany archival funds. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Розвідки Евакуації німецького населення з окупованих територій України на територію Третього Рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії German population evacuaitons from the occupied regions of Ukraine to the Third Reich territory in foreign and domestic historiography Article published earlier |
| spellingShingle | Евакуації німецького населення з окупованих територій України на територію Третього Рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії Мартиненко, В.Л. Розвідки |
| title | Евакуації німецького населення з окупованих територій України на територію Третього Рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії |
| title_alt | German population evacuaitons from the occupied regions of Ukraine to the Third Reich territory in foreign and domestic historiography |
| title_full | Евакуації німецького населення з окупованих територій України на територію Третього Рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії |
| title_fullStr | Евакуації німецького населення з окупованих територій України на територію Третього Рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії |
| title_full_unstemmed | Евакуації німецького населення з окупованих територій України на територію Третього Рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії |
| title_short | Евакуації німецького населення з окупованих територій України на територію Третього Рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії |
| title_sort | евакуації німецького населення з окупованих територій україни на територію третього рейху в зарубіжній та вітчизняній історіографії |
| topic | Розвідки |
| topic_facet | Розвідки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181596 |
| work_keys_str_mv | AT martinenkovl evakuacíínímecʹkogonaselennâzokupovanihteritoríiukraíninateritoríûtretʹogoreihuvzarubížníitavítčiznâníiístoríografíí AT martinenkovl germanpopulationevacuaitonsfromtheoccupiedregionsofukrainetothethirdreichterritoryinforeignanddomestichistoriography |