Пам’яті краєзнавця та історика Олександра Львовича Ільїна
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181609 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Пам’яті краєзнавця та історика Олександра Львовича Ільїна / С. Павленко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 2. — С. 155-157. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860128728483364864 |
|---|---|
| author | Павленко, С. |
| author_facet | Павленко, С. |
| citation_txt | Пам’яті краєзнавця та історика Олександра Львовича Ільїна / С. Павленко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 2. — С. 155-157. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| first_indexed | 2025-12-07T17:43:34Z |
| format | Article |
| fulltext |
Siverian chronicle. 2021. № 2
155
ПАМ’ЯТІ КРАЄЗНАВЦЯ ТА ІСТОРИКА
ОЛЕКСАНДРА ЛЬВОВИЧА ІЛЬЇНА
•
Творчий шлях історика та краєзнавця Олександра Львовича Ільїна (наро-
дився 26 квітня 1956 р. у Верхньодніпровську на Дніпропетровщині – помер від
коронавірусного ускладнення 9 листопада 2020 р. у Пінську) тісно пов’язаний з
науковим журналом «Сіверянський літопис», який почав виходити у Чернігові у
1995 році. Часопис з другого півріччя того ж року став поширюватися за пошто-
вою передплатою по всій Україні, а тому його можна було почитати в Глухові в
бібліотеках. Саме це дало можливість тодішньому викладачеві Глухівського пе-
дагогічного інституту ознайомитися з виданням, тематика якого охоплювала ве-
ликий регіон Сіверщини.
Уже в № 1 1996 р. «Сіверянський літопис» дав першу розвідку кандидата
фізико-математичних наук О. Ільїна «Олександр Маркович – автор “Історії ру-
сів”?» (С. 75–79). Тоді дослідник висловив низку слушних зауваг щодо авторства
відомого анонімного історико-політичного трактату (кінець XVІІІ-го – початок
ХІХ-го сторіччя). Приємно, що ця його перша праця не загубилася, а постійно
фігурує у напрацюваннях як важлива сходинка у дослідженнях цієї літературно-
історичної пам’ятки.
У № 4 того ж року «Сіверянський літопис» насмілився опублікувати статтю
дослідника «Пакт “Катерина ІІ – Йосип ІІ” та “Слово о полку Ігоревім”» (С. 55–
58). Незважаючи на невелику кількість посилань, редколегія наважилася дати то-
ді автора-початківця з його претензійними тезами: мовляв, відома пам’ятка літе-
ратури створена у ХVІІІ столітті. Зрозуміло, що О. Ільїн, так би мовити, вийшов
на бій з великим колом титулованих дослідників «Слова», виклавши свої аргу-
менти. Редакція, публікуючи його матеріал, все ж мала певний розрахунок: ми
сподівалися на дискусію словознавців. І вона відбулася. В обговоренні мірку-
вань О. Ільїна взяли участь Святослав Воїнов, Віктор Терлецький та інші вчені.
Навіть через 17 років після виходу статті її тези обговорюються у науковій
спільноті. Так, зокрема, співробітник Інституту української археографії та дже-
релознавства імені Михайла Грушевського НАН України, кандидат історичних
наук Дмитро Гордієнко, пишучи про «Слово о полку Ігоревім»1, досить багато
уваги присвятив дискусії з нашим глухівським автором.
1 Гордієнко Д. «Слово о полку Ігоревім» на сторінках часопису «Сіверянський літопис» (1995–2012).
Княжа доба: історія і культура. 2013. Вип. 7. С. 272–294.
Сіверянський літопис. 2021. № 2
156
«О. Ільїн зробив висновок, – зазначив історик, – що автором прозового
“Слова” була сама Катерина II, а поетичною мовою його, ймовірно, переклав
Іполит Богданович, якого сучасники вважали генієм. У цьому аспекті Катери-
на II здійснила романтичну подорож по місцях “Слова”, а щоб підняти статус
“свого твору”, з містечка Новгород-Сіверського зробила центр відповідного на-
місництва. Для імператриці це було навіть і символом єдності Росії, України та
Білорусі. Однак імперська ідеологія “єдиної давньоруської народності”, всупе-
реч наведеній думці, творилася, як відомо, не наприкінці XVIII ст., а лише від
другої половини XIX ст. Спростовуючи авторство Катерини II, С. Воїнов резон-
но зауважив: “Чи мала достатньо таланту та знань з російської мови німкеня
Софія-Августа-Фридеріка Ангальд-Цербська?.. ... А чи могла бути атеїсткою во-
лодарка величезної держави, яка щоденно використовувала церкву заради укріп-
лення своєї монархічної влади?”»2 Важко сказати, чи О. Ільїн продовжив шукати
докази, аби заперечити своїм опонентам. Головне для нас у цій ранній публікації
дослідника дуже важлива його позитивна риса – логічний аналіз зібраного мате-
ріалу, нестандартне мислення, скептична оцінка попередніх напрацювань, підда-
вання сумніву загальновідомих істин. Його фахова математична освіта у цьому
плані зіграла позитивну роль в історичному пошуку. Адже О. Ільїн як краєзна-
вець-початківець вибудовував свої перші дослідницькі праці на основі аналізу
максимуму роздобутих доказів, несподіваною інтерпретацією їх в історичному
контексті. А це дуже важлива складова у пошуку істини.
Перші публікації у «Сіверянському літописі» надихнули дослідника на нові
розслідування, пошуки. Загалом за своє життя О. Ільїн опублікував у чернігів-
ському часопису 14 своїх праць. Кожна з них несе свій інформаційний потен-
ціал, актуальний і до сьогодні:
– Де ж народився Максим Березовський? Сіверянський літопис (далі – СЛ).
1996. № 6. С 104–105.
– Деякі штрихи до портретів Павла Полуботка та Михайла Миклашевсько-
го. СЛ. 1997. № 3. С. 95–98.
– Віденський конгрес та «Слово о полку Ігоревім»: (відповідь Святославу
Воїнову). СЛ. 1997. № 4. С. 29–33.
– Чи існував новгород-сіверський патріотичний гурток? СЛ. 1997. № 6.
С. 125–130.
– Люди старої Сіверщини. СЛ. 1998. № 2. С. 82–92 (Родини Борзаківських,
Коробок, Холодовичів, Шрамченків, Павло Ладинський).
– Брестські витоки «Разговора Великороссии с Малороссиею». СЛ. 1998.
№ 6. С. 159–163.
– Андрій Боболя і «Тарас Бульба». СЛ. 1999. № 1. С. 176–179 (Можливий
прототип Андрія Бульби з повісті «Тарас Бульба»).
– Де шукати витоки білоруської національної ідеї, або хто написав поеми
«Енеїда навиворіт» і «Тарас на Парнасі»? СЛ. 1999. № 3. С. 140–145.
– Іван Туманський і Олександр Радищев. СЛ. 1999. № 5. С. 161–163.
– Чому не з’явився білоруський «Кобзар» у середині ХІХ століття? СЛ.
2000. № 2. С. 161–162.
– Загадка Миколи Гоголя. СЛ. 2002. № 2. С. 131–132.
– Білоруська соціал-демократична громада Чернігівщини. СЛ. 2012. № 1–2.
С. 61–63.
– Єпископ Анатолій (Станкевич) та виникнення білоруської національної
ідеї. СЛ. 2013. № 1. С. 32–41.
Через родинні обставини О. Ільїн переїхав у 1997 році на постійне прожи-
вання у Республіку Білорусь. Працюючи у різних вузах у Бресті, Гомелі, Пін-
ську, він не полишив краєзнавчі, історичні пошуки. Зміна місця проживання,
наукового середовища вплинула на його орієнтири у пошукових студіях. Перед-
2 Там само. С. 278–279.
Siverian chronicle. 2021. № 2
157
усім дослідник шукав зв’язків нової для нього території із Україною, взаємодію
українських та білоруських діячів. Творчий доробок загалом вийшов досить
пристойний. Важлива у цьому плані укладена ним з однодумцями антологія
української літератури Берестейщини «До тебе, світе…» (Київ, 2003), моногра-
фія «За тебе, Україно… : з архіву в’язнів концтабору Береза-Картузька (1934–
1935) часів ІІ Річі Посполитої Польської» (Тернопіль, 2014). О. Ільїн до першої
книги, зокрема, також написав передмову. Кілька публікацій історика на біло-
русько-українську тематику дав і «Сіверянський літопис», зокрема про єпископа
Анатолія (Станкевича), білоруську соціал-демократичну громаду Чернігівщини
тощо. Крім чернігівського часопису, в Україні праці О. Ільїна опублікували жур-
нал «Пам’ять століть» (1998, № 5), «Сучасність» (1999, № 5), багато наукових
збірників, «Енциклопедія сучасної України». Загалом в Республіці Білорусь до-
слідник написав близько 50 студій, тематично тісно пов’язаних з Україною.
До Чернігова О. Ільїн надсилав окремі номери журналу «Гістарычная Бра-
ма: гісторыя і культура Палесся», який він редагував з 2007 р., а також ксероко-
пії видань про мікротопоніми Білорусі, студії про татар Великого князівства Ли-
товського. У свою чергу він отримував від «Сіверянського літопису» електронні
видання та копії праць, які його цікавили. Така співпраця тривала до 2020 р.
Загалом творчий доробок Олександра Львовича становить більше 250 пози-
цій, з них кілька навчальних посібників, монографій. Останні 15 років дослідник
плідно трудився у Поліському державному університеті доцентом кафедри ви-
щої математики та інформаційних технологій. Підсумком його фахових студій
стала монографія «Математика: електронний навчально-методичний комп-
лекс…» (Пінськ, 2015 р., 546 с.).
Світла пам’ять про редактора, історика, краєзнавця Олександра Ільїна на-
завжди залишиться у наших серцях.
Сергій Павленко
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181609 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:43:34Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Павленко, С. 2021-11-22T14:44:32Z 2021-11-22T14:44:32Z 2021 Пам’яті краєзнавця та історика Олександра Львовича Ільїна / С. Павленко // Сіверянський літопис. — 2021. — № 2. — С. 155-157. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 2518-7430 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181609 uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Некрологи Пам’яті краєзнавця та історика Олександра Львовича Ільїна Article published earlier |
| spellingShingle | Пам’яті краєзнавця та історика Олександра Львовича Ільїна Павленко, С. Некрологи |
| title | Пам’яті краєзнавця та історика Олександра Львовича Ільїна |
| title_full | Пам’яті краєзнавця та історика Олександра Львовича Ільїна |
| title_fullStr | Пам’яті краєзнавця та історика Олександра Львовича Ільїна |
| title_full_unstemmed | Пам’яті краєзнавця та історика Олександра Львовича Ільїна |
| title_short | Пам’яті краєзнавця та історика Олександра Львовича Ільїна |
| title_sort | пам’яті краєзнавця та історика олександра львовича ільїна |
| topic | Некрологи |
| topic_facet | Некрологи |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181609 |
| work_keys_str_mv | AT pavlenkos pamâtíkraêznavcâtaístorikaoleksandralʹvovičaílʹína |