Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти
Мета роботи. Відслідкувати в наявних джерелах інформативну насиченість щодо написання Т. Шевченком твору «Як умру, то поховайте…», виявити проблематику виконання переяславських заповітів стосовно локації поховання,
 озвучених поетом у згаданому творі. Завдання роботи. Розкрити роль та вплив&...
Saved in:
| Published in: | Сiверянський літопис |
|---|---|
| Date: | 2021 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181616 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти / Н.М. Павлик // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 11-19. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1862662831492562944 |
|---|---|
| author | Павлик, Н.М. |
| author_facet | Павлик, Н.М. |
| citation_txt | Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти / Н.М. Павлик // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 11-19. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Сiверянський літопис |
| description | Мета роботи. Відслідкувати в наявних джерелах інформативну насиченість щодо написання Т. Шевченком твору «Як умру, то поховайте…», виявити проблематику виконання переяславських заповітів стосовно локації поховання,
озвучених поетом у згаданому творі. Завдання роботи. Розкрити роль та вплив
прижиттєвого оточення Т. Шевченка на його перепоховання, показати спрямованість поетичних рядків «Заповіту» на волевиявлення Кобзаря бути похованим
на Переяславщині. Актуалізація питання виконання переяславського заповіту
на сьогодні є нагальною з огляду на відзначення 160-ї річниці від дня перепоховання Т. Шевченка й наближення до встановлення істинності вчинених дій та
перебігу подій відповідно артикульованих постулатів українського генія щодо
посмертного поховання. Зазначимо, що питання виконання переяславських заповітів, озвучених Т. Шевченком у творі «Як умру, то поховайте…», не було предметом розгляду окремого дослідження. Використані методи: аналіз – під час
спостереженням за письмовими спогадами сучасників Т. Шевченка, версифікація – під час інтерпретації первісного автографа «Заповіту» та його збереження А. Й. Козачковським. Новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено
спробу розкрити проблематику виконання переяславських заповітів Т. Г. Шевченка, озвучених ним у вірші «Як умру, то поховайте…», написаному 25 грудня
1845 р. в Переяславі, з’ясовано вплив прижиттєвого оточення поета на вирішення питання місця перепоховання митця в травні 1861 р. Висновки. Стосовно волевиявлення Т. Шевченка щодо поховання своєї особи, озвучених у творі «Як
умру, то поховайте…», можна стверджувати: воно виконане частково – поховання здійснили в Україні, але змінили локацію, керуючись більше аргументами й
уподобаннями Г. Честахівського, який місце погребіння обрав виходячи з побажання Т. Шевченка збудувати хату й доживати віку на правому березі Дніпра поблизу Канева. Можна з упевненістю стверджувати, що «Заповіт» Т. Шевченка переяславський не тільки тому, що написаний у Переяславі, а й тому, що в ньому чітко вказані локації Переяславщини. Мистецьку інтерпретацію Т. Шевченка місця його поховання близьке оточення поета не взяло до конкретного й чіткого виконання, виходило з обставин та суб’єктивного потрактування слів
поета. З вищенаведеної аргументації приходимо до висновку: коли б Т. Шевченко помер 1845 р., то він однозначно був би похованим на Переяславщині, десь поблизу В’юнищ чи Андрушів.
The purpose of article is to trace in the available sources informational violence
concerning writing of T. Shevchenko's poem "When I die, bury…" and to reveal
problems of execution of Pereyaslav wills regarding the location of the burial, voiced
by the poet in the mentioned work. Tasks of the work are to reveal the role and
influence of T. Shevchenko's life surroundings at his reburial, to highlight the
orientation of the poetic lines of the "Testament" to the will of Kobzar to be buried in
Pereyaslav region. The issue of fulfillment of the Pereyaslav testament is urgent today
in view of the celebration of the 160th anniversary of the reburial of Taras Shevchenko
and the approach to establishing the truth of the actions and the course of events
according to articulated postulates of Ukrainian genius on posthumous burial. It should
be noted that the issue of fulfillment of the Pereyaslav wills, expressed by
T. Shevchenko in the work "When I die, bury…", was not the subject of a separate study.
In the article were used different methods, such as analysis – during the observation
of written memoirs of T. Shevchenko's contemporaries, versification – in the
interpretation of the original autograph of the "Testament" and its preservation by
A. Y. Kozachkovsky. The novelty of the study lies in that for the first time was made an
attempt to reveal the problems of fulfilling Taras Shevchenko's Pereyaslav wills,
expressed by him in the poem "When I die, bury…", written on December 25, 1845 in
Pereyaslav. The influence of the poet’s life environment on the decision of the place of
the artist’s reburial in May 1861 was also clarified. Conclusions. Regarding to
T. Shevchenko’s expression of will regarding the burial of his person, expressed in the
work "When I die, bury…" it can be said: it was partially performed – the burial was
carried out in Ukraine, but location was changed, guided more by arguments and
preferences of G. Chestakhivsky, who had chosen the burial place based on T. Shevchenko's
wish to build a house and live to old age on the right bank of the Dnieper
near Kaniv. It is safe to say that T. Shevchenko's "Testament" is Pereyaslav not only
because it was written in Pereyaslav, but also because it clearly indicates the locations
of Pereyaslav region. The poet’s surroundings did not take T. Shevchenko’s artistic
interpretation of the place of his burial to concrete and clear performance based on
the circumstances and subjective interpretation of the poet’s words. From the above
argument we come to the conclusion that if T. Shevchenko had died in 1845, he would
definitely have been buried in the Pereyaslav region, somewhere near Vyunishche or
Andrushi.
|
| first_indexed | 2025-12-02T13:53:39Z |
| format | Article |
| fulltext | |
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181616 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2518-7430 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T13:53:39Z |
| publishDate | 2021 |
| publisher | Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Павлик, Н.М. 2021-11-25T16:10:28Z 2021-11-25T16:10:28Z 2021 Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти / Н.М. Павлик // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 11-19. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2518-7430 DOI: 10.5281/zenodo.5091428 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181616 821.161.2:930.25:908(477.41-21)(092)Шевченко Мета роботи. Відслідкувати в наявних джерелах інформативну насиченість щодо написання Т. Шевченком твору «Як умру, то поховайте…», виявити проблематику виконання переяславських заповітів стосовно локації поховання,
 озвучених поетом у згаданому творі. Завдання роботи. Розкрити роль та вплив
 прижиттєвого оточення Т. Шевченка на його перепоховання, показати спрямованість поетичних рядків «Заповіту» на волевиявлення Кобзаря бути похованим
 на Переяславщині. Актуалізація питання виконання переяславського заповіту
 на сьогодні є нагальною з огляду на відзначення 160-ї річниці від дня перепоховання Т. Шевченка й наближення до встановлення істинності вчинених дій та
 перебігу подій відповідно артикульованих постулатів українського генія щодо
 посмертного поховання. Зазначимо, що питання виконання переяславських заповітів, озвучених Т. Шевченком у творі «Як умру, то поховайте…», не було предметом розгляду окремого дослідження. Використані методи: аналіз – під час
 спостереженням за письмовими спогадами сучасників Т. Шевченка, версифікація – під час інтерпретації первісного автографа «Заповіту» та його збереження А. Й. Козачковським. Новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено
 спробу розкрити проблематику виконання переяславських заповітів Т. Г. Шевченка, озвучених ним у вірші «Як умру, то поховайте…», написаному 25 грудня
 1845 р. в Переяславі, з’ясовано вплив прижиттєвого оточення поета на вирішення питання місця перепоховання митця в травні 1861 р. Висновки. Стосовно волевиявлення Т. Шевченка щодо поховання своєї особи, озвучених у творі «Як
 умру, то поховайте…», можна стверджувати: воно виконане частково – поховання здійснили в Україні, але змінили локацію, керуючись більше аргументами й
 уподобаннями Г. Честахівського, який місце погребіння обрав виходячи з побажання Т. Шевченка збудувати хату й доживати віку на правому березі Дніпра поблизу Канева. Можна з упевненістю стверджувати, що «Заповіт» Т. Шевченка переяславський не тільки тому, що написаний у Переяславі, а й тому, що в ньому чітко вказані локації Переяславщини. Мистецьку інтерпретацію Т. Шевченка місця його поховання близьке оточення поета не взяло до конкретного й чіткого виконання, виходило з обставин та суб’єктивного потрактування слів
 поета. З вищенаведеної аргументації приходимо до висновку: коли б Т. Шевченко помер 1845 р., то він однозначно був би похованим на Переяславщині, десь поблизу В’юнищ чи Андрушів. The purpose of article is to trace in the available sources informational violence
 concerning writing of T. Shevchenko's poem "When I die, bury…" and to reveal
 problems of execution of Pereyaslav wills regarding the location of the burial, voiced
 by the poet in the mentioned work. Tasks of the work are to reveal the role and
 influence of T. Shevchenko's life surroundings at his reburial, to highlight the
 orientation of the poetic lines of the "Testament" to the will of Kobzar to be buried in
 Pereyaslav region. The issue of fulfillment of the Pereyaslav testament is urgent today
 in view of the celebration of the 160th anniversary of the reburial of Taras Shevchenko
 and the approach to establishing the truth of the actions and the course of events
 according to articulated postulates of Ukrainian genius on posthumous burial. It should
 be noted that the issue of fulfillment of the Pereyaslav wills, expressed by
 T. Shevchenko in the work "When I die, bury…", was not the subject of a separate study.
 In the article were used different methods, such as analysis – during the observation
 of written memoirs of T. Shevchenko's contemporaries, versification – in the
 interpretation of the original autograph of the "Testament" and its preservation by
 A. Y. Kozachkovsky. The novelty of the study lies in that for the first time was made an
 attempt to reveal the problems of fulfilling Taras Shevchenko's Pereyaslav wills,
 expressed by him in the poem "When I die, bury…", written on December 25, 1845 in
 Pereyaslav. The influence of the poet’s life environment on the decision of the place of
 the artist’s reburial in May 1861 was also clarified. Conclusions. Regarding to
 T. Shevchenko’s expression of will regarding the burial of his person, expressed in the
 work "When I die, bury…" it can be said: it was partially performed – the burial was
 carried out in Ukraine, but location was changed, guided more by arguments and
 preferences of G. Chestakhivsky, who had chosen the burial place based on T. Shevchenko's
 wish to build a house and live to old age on the right bank of the Dnieper
 near Kaniv. It is safe to say that T. Shevchenko's "Testament" is Pereyaslav not only
 because it was written in Pereyaslav, but also because it clearly indicates the locations
 of Pereyaslav region. The poet’s surroundings did not take T. Shevchenko’s artistic
 interpretation of the place of his burial to concrete and clear performance based on
 the circumstances and subjective interpretation of the poet’s words. From the above
 argument we come to the conclusion that if T. Shevchenko had died in 1845, he would
 definitely have been buried in the Pereyaslav region, somewhere near Vyunishche or
 Andrushi. uk Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Сiверянський літопис Історія міст і сіл Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти T. G. Shevchenko's work "when i die, bury me…": Pereyaslav wills Article published earlier |
| spellingShingle | Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти Павлик, Н.М. Історія міст і сіл |
| title | Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти |
| title_alt | T. G. Shevchenko's work "when i die, bury me…": Pereyaslav wills |
| title_full | Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти |
| title_fullStr | Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти |
| title_full_unstemmed | Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти |
| title_short | Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти |
| title_sort | твір т. г. шевченка "як умру, то поховайте…": переяславські заповіти |
| topic | Історія міст і сіл |
| topic_facet | Історія міст і сіл |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181616 |
| work_keys_str_mv | AT pavliknm tvírtgševčenkaâkumrutopohovaitepereâslavsʹkízapovíti AT pavliknm tgshevchenkosworkwhenidieburymepereyaslavwills |