Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти

Мета роботи. Відслідкувати в наявних джерелах інформативну насиченість щодо написання Т. Шевченком твору «Як умру, то поховайте…», виявити проблематику виконання переяславських заповітів стосовно локації поховання,
 озвучених поетом у згаданому творі. Завдання роботи. Розкрити роль та вплив&...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Сiверянський літопис
Date:2021
Main Author: Павлик, Н.М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2021
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181616
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти / Н.М. Павлик // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 11-19. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1862662831492562944
author Павлик, Н.М.
author_facet Павлик, Н.М.
citation_txt Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти / Н.М. Павлик // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 11-19. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Сiверянський літопис
description Мета роботи. Відслідкувати в наявних джерелах інформативну насиченість щодо написання Т. Шевченком твору «Як умру, то поховайте…», виявити проблематику виконання переяславських заповітів стосовно локації поховання,
 озвучених поетом у згаданому творі. Завдання роботи. Розкрити роль та вплив
 прижиттєвого оточення Т. Шевченка на його перепоховання, показати спрямованість поетичних рядків «Заповіту» на волевиявлення Кобзаря бути похованим
 на Переяславщині. Актуалізація питання виконання переяславського заповіту
 на сьогодні є нагальною з огляду на відзначення 160-ї річниці від дня перепоховання Т. Шевченка й наближення до встановлення істинності вчинених дій та
 перебігу подій відповідно артикульованих постулатів українського генія щодо
 посмертного поховання. Зазначимо, що питання виконання переяславських заповітів, озвучених Т. Шевченком у творі «Як умру, то поховайте…», не було предметом розгляду окремого дослідження. Використані методи: аналіз – під час
 спостереженням за письмовими спогадами сучасників Т. Шевченка, версифікація – під час інтерпретації первісного автографа «Заповіту» та його збереження А. Й. Козачковським. Новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено
 спробу розкрити проблематику виконання переяславських заповітів Т. Г. Шевченка, озвучених ним у вірші «Як умру, то поховайте…», написаному 25 грудня
 1845 р. в Переяславі, з’ясовано вплив прижиттєвого оточення поета на вирішення питання місця перепоховання митця в травні 1861 р. Висновки. Стосовно волевиявлення Т. Шевченка щодо поховання своєї особи, озвучених у творі «Як
 умру, то поховайте…», можна стверджувати: воно виконане частково – поховання здійснили в Україні, але змінили локацію, керуючись більше аргументами й
 уподобаннями Г. Честахівського, який місце погребіння обрав виходячи з побажання Т. Шевченка збудувати хату й доживати віку на правому березі Дніпра поблизу Канева. Можна з упевненістю стверджувати, що «Заповіт» Т. Шевченка переяславський не тільки тому, що написаний у Переяславі, а й тому, що в ньому чітко вказані локації Переяславщини. Мистецьку інтерпретацію Т. Шевченка місця його поховання близьке оточення поета не взяло до конкретного й чіткого виконання, виходило з обставин та суб’єктивного потрактування слів
 поета. З вищенаведеної аргументації приходимо до висновку: коли б Т. Шевченко помер 1845 р., то він однозначно був би похованим на Переяславщині, десь поблизу В’юнищ чи Андрушів. The purpose of article is to trace in the available sources informational violence
 concerning writing of T. Shevchenko's poem "When I die, bury…" and to reveal
 problems of execution of Pereyaslav wills regarding the location of the burial, voiced
 by the poet in the mentioned work. Tasks of the work are to reveal the role and
 influence of T. Shevchenko's life surroundings at his reburial, to highlight the
 orientation of the poetic lines of the "Testament" to the will of Kobzar to be buried in
 Pereyaslav region. The issue of fulfillment of the Pereyaslav testament is urgent today
 in view of the celebration of the 160th anniversary of the reburial of Taras Shevchenko
 and the approach to establishing the truth of the actions and the course of events
 according to articulated postulates of Ukrainian genius on posthumous burial. It should
 be noted that the issue of fulfillment of the Pereyaslav wills, expressed by
 T. Shevchenko in the work "When I die, bury…", was not the subject of a separate study.
 In the article were used different methods, such as analysis – during the observation
 of written memoirs of T. Shevchenko's contemporaries, versification – in the
 interpretation of the original autograph of the "Testament" and its preservation by
 A. Y. Kozachkovsky. The novelty of the study lies in that for the first time was made an
 attempt to reveal the problems of fulfilling Taras Shevchenko's Pereyaslav wills,
 expressed by him in the poem "When I die, bury…", written on December 25, 1845 in
 Pereyaslav. The influence of the poet’s life environment on the decision of the place of
 the artist’s reburial in May 1861 was also clarified. Conclusions. Regarding to
 T. Shevchenko’s expression of will regarding the burial of his person, expressed in the
 work "When I die, bury…" it can be said: it was partially performed – the burial was
 carried out in Ukraine, but location was changed, guided more by arguments and
 preferences of G. Chestakhivsky, who had chosen the burial place based on T. Shevchenko's
 wish to build a house and live to old age on the right bank of the Dnieper
 near Kaniv. It is safe to say that T. Shevchenko's "Testament" is Pereyaslav not only
 because it was written in Pereyaslav, but also because it clearly indicates the locations
 of Pereyaslav region. The poet’s surroundings did not take T. Shevchenko’s artistic
 interpretation of the place of his burial to concrete and clear performance based on
 the circumstances and subjective interpretation of the poet’s words. From the above
 argument we come to the conclusion that if T. Shevchenko had died in 1845, he would
 definitely have been buried in the Pereyaslav region, somewhere near Vyunishche or
 Andrushi.
first_indexed 2025-12-02T13:53:39Z
format Article
fulltext
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-181616
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2518-7430
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-02T13:53:39Z
publishDate 2021
publisher Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
record_format dspace
spelling Павлик, Н.М.
2021-11-25T16:10:28Z
2021-11-25T16:10:28Z
2021
Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти / Н.М. Павлик // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 11-19. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
2518-7430
DOI: 10.5281/zenodo.5091428
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181616
821.161.2:930.25:908(477.41-21)(092)Шевченко
Мета роботи. Відслідкувати в наявних джерелах інформативну насиченість щодо написання Т. Шевченком твору «Як умру, то поховайте…», виявити проблематику виконання переяславських заповітів стосовно локації поховання,
 озвучених поетом у згаданому творі. Завдання роботи. Розкрити роль та вплив
 прижиттєвого оточення Т. Шевченка на його перепоховання, показати спрямованість поетичних рядків «Заповіту» на волевиявлення Кобзаря бути похованим
 на Переяславщині. Актуалізація питання виконання переяславського заповіту
 на сьогодні є нагальною з огляду на відзначення 160-ї річниці від дня перепоховання Т. Шевченка й наближення до встановлення істинності вчинених дій та
 перебігу подій відповідно артикульованих постулатів українського генія щодо
 посмертного поховання. Зазначимо, що питання виконання переяславських заповітів, озвучених Т. Шевченком у творі «Як умру, то поховайте…», не було предметом розгляду окремого дослідження. Використані методи: аналіз – під час
 спостереженням за письмовими спогадами сучасників Т. Шевченка, версифікація – під час інтерпретації первісного автографа «Заповіту» та його збереження А. Й. Козачковським. Новизна роботи полягає в тому, що вперше зроблено
 спробу розкрити проблематику виконання переяславських заповітів Т. Г. Шевченка, озвучених ним у вірші «Як умру, то поховайте…», написаному 25 грудня
 1845 р. в Переяславі, з’ясовано вплив прижиттєвого оточення поета на вирішення питання місця перепоховання митця в травні 1861 р. Висновки. Стосовно волевиявлення Т. Шевченка щодо поховання своєї особи, озвучених у творі «Як
 умру, то поховайте…», можна стверджувати: воно виконане частково – поховання здійснили в Україні, але змінили локацію, керуючись більше аргументами й
 уподобаннями Г. Честахівського, який місце погребіння обрав виходячи з побажання Т. Шевченка збудувати хату й доживати віку на правому березі Дніпра поблизу Канева. Можна з упевненістю стверджувати, що «Заповіт» Т. Шевченка переяславський не тільки тому, що написаний у Переяславі, а й тому, що в ньому чітко вказані локації Переяславщини. Мистецьку інтерпретацію Т. Шевченка місця його поховання близьке оточення поета не взяло до конкретного й чіткого виконання, виходило з обставин та суб’єктивного потрактування слів
 поета. З вищенаведеної аргументації приходимо до висновку: коли б Т. Шевченко помер 1845 р., то він однозначно був би похованим на Переяславщині, десь поблизу В’юнищ чи Андрушів.
The purpose of article is to trace in the available sources informational violence
 concerning writing of T. Shevchenko's poem "When I die, bury…" and to reveal
 problems of execution of Pereyaslav wills regarding the location of the burial, voiced
 by the poet in the mentioned work. Tasks of the work are to reveal the role and
 influence of T. Shevchenko's life surroundings at his reburial, to highlight the
 orientation of the poetic lines of the "Testament" to the will of Kobzar to be buried in
 Pereyaslav region. The issue of fulfillment of the Pereyaslav testament is urgent today
 in view of the celebration of the 160th anniversary of the reburial of Taras Shevchenko
 and the approach to establishing the truth of the actions and the course of events
 according to articulated postulates of Ukrainian genius on posthumous burial. It should
 be noted that the issue of fulfillment of the Pereyaslav wills, expressed by
 T. Shevchenko in the work "When I die, bury…", was not the subject of a separate study.
 In the article were used different methods, such as analysis – during the observation
 of written memoirs of T. Shevchenko's contemporaries, versification – in the
 interpretation of the original autograph of the "Testament" and its preservation by
 A. Y. Kozachkovsky. The novelty of the study lies in that for the first time was made an
 attempt to reveal the problems of fulfilling Taras Shevchenko's Pereyaslav wills,
 expressed by him in the poem "When I die, bury…", written on December 25, 1845 in
 Pereyaslav. The influence of the poet’s life environment on the decision of the place of
 the artist’s reburial in May 1861 was also clarified. Conclusions. Regarding to
 T. Shevchenko’s expression of will regarding the burial of his person, expressed in the
 work "When I die, bury…" it can be said: it was partially performed – the burial was
 carried out in Ukraine, but location was changed, guided more by arguments and
 preferences of G. Chestakhivsky, who had chosen the burial place based on T. Shevchenko's
 wish to build a house and live to old age on the right bank of the Dnieper
 near Kaniv. It is safe to say that T. Shevchenko's "Testament" is Pereyaslav not only
 because it was written in Pereyaslav, but also because it clearly indicates the locations
 of Pereyaslav region. The poet’s surroundings did not take T. Shevchenko’s artistic
 interpretation of the place of his burial to concrete and clear performance based on
 the circumstances and subjective interpretation of the poet’s words. From the above
 argument we come to the conclusion that if T. Shevchenko had died in 1845, he would
 definitely have been buried in the Pereyaslav region, somewhere near Vyunishche or
 Andrushi.
uk
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
Сiверянський літопис
Історія міст і сіл
Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти
T. G. Shevchenko's work "when i die, bury me…": Pereyaslav wills
Article
published earlier
spellingShingle Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти
Павлик, Н.М.
Історія міст і сіл
title Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти
title_alt T. G. Shevchenko's work "when i die, bury me…": Pereyaslav wills
title_full Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти
title_fullStr Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти
title_full_unstemmed Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти
title_short Твір Т. Г. Шевченка "Як умру, то поховайте…": переяславські заповіти
title_sort твір т. г. шевченка "як умру, то поховайте…": переяславські заповіти
topic Історія міст і сіл
topic_facet Історія міст і сіл
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181616
work_keys_str_mv AT pavliknm tvírtgševčenkaâkumrutopohovaitepereâslavsʹkízapovíti
AT pavliknm tgshevchenkosworkwhenidieburymepereyaslavwills