Переселення мешканців Чернігівщини на Північний Кавказ у 30 – 50-х рр. ХІХ ст.
У зв’язку з обґрунтовано підвищеним інтересом до етнічної проблематики на сучасному етапі розвитку науки та до різних аспектів міжнаціональних відносин, посиленої уваги вимагає висвітлення питання стосовно основних етапів формування етнічної території українців, а також утворення чи зникнення ареа...
Збережено в:
| Дата: | 2021 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України
2021
|
| Назва видання: | Сiверянський літопис |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/181624 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Переселення мешканців Чернігівщини на Північний Кавказ у 30 – 50-х рр. ХІХ ст. / О.М. Герасимчук // Сіверянський літопис. — 2021. — № 3. — С. 78-88. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У зв’язку з обґрунтовано підвищеним інтересом до етнічної проблематики
на сучасному етапі розвитку науки та до різних аспектів міжнаціональних відносин, посиленої уваги вимагає висвітлення питання стосовно основних етапів
формування етнічної території українців, а також утворення чи зникнення ареалів їхнього компактного й дисперсного розселення за межами України. Метою цієї статті є дослідження динаміки переселення мешканців Чернігівської губернії на Північний Кавказ у 30–50-х рр. ХІХ ст., визначення тенденцій у зростаннях
та спадах міграцій чернігівських селян та козаків на тлі загальноісторичних
процесів, які відбувалися в Україні та світі. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, науковості та об’єктивності, що сприяло досягненню неупередженості та достовірності під час з’ясування конкретних фактів та показу логіки розвитку змін в історичному процесі. Методи дослідження ґрунтуються на принципах історизму та об’єктивності; вони представлені
загально-науковими методами аналізу й синтезу та спеціально історичними
методами – історико-порівняльними й історико-генетичними. Наукова новизна
дослідження полягає в тому, що вперше досліджено перебіг процесу міграцій
населення Лівобережної України на Північний Кавказ у другій чверті ХIX ст. та
наслідки цього переселення. Спираючись на опрацьовані матеріали, можемо
зробити такі висновки. Українські переселенці, долаючи всі труднощі, сприяли
зростанню населення й інтенсивному господарському освоєнню кавказьких регіонів, забезпечували при цьому охорону південних рубежів Російської імперії. За час від першого масового переселення українців й до 60-х рр. ХІХ ст., тобто
приблизно впродовж 50 років, населення Північного Кавказу збільшилося майже
у 5 разів. З цього часу тут формується українська етнічна група, основу якої
складали колишні запорізькі козаки й селяни з України, переважно з Чернігівщини, Полтавщини, Харківщини та Київщини. |
|---|